Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Україну можуть врятувати або повне перезавантаження свідомості, або 10 000 німців

В Україні ніколи не було ефективного менеджменту на рівні держави. Українці так і не навчилися злагоджено та ефективно працювати на спільний якісний результат. Знайти українця, який ніколи нічого не крав — надскладне завдання, певно голку в копиці сіна шукати легше. Якщо брати до уваги той факт, що кріпацтво в Україні відмінили в 60 —х роках минулого століття (коли селянам почали видавати паспорти і дозволили вільно змінювати місце проживання), то причини кризи менеджменту — цілком зрозумілі.

Ми не навчаємо своїх дітей лідерству, ефективним переговорам, результативній роботі в команді, нехтуючи тим, що лише завдяки командній роботі суспільство може зробити ривок уперед. Будь-який розвиток: економічний, технологічний, культурний — це наслідок спільних дій, системи цінностей, завдяки чому формується моноліт — ефективне суспільство, в якому кожен на своєму місці та де чітко працює колективна система прийняття легітимних рішень. В Україні чітких правил співіснування громадян — немає. У законах щось прописано (задньою лівою лапою), але це не працює. Тому що існує ще паралельний вимір реальності — «договорняк». І доки ми не сформуємо чітких алгоритмів, для управління державою, в яких було б передбачено можливі спроби незаконних обходів цих алгоритмів, доти українці просто пішаки в кривавій грі якихось розумак. Хоча якщо українцям надавати статус жертви, то лише жертви власних дурощів, ресурсами природа нас не обділила, а от розпорядитися ними правильно ми не здатні.

В України за останні кілька років утворився новий суспільний клас — IT-спеціалісти. Це освічена інтелектуальна еліта, яка працює переважно в аутсорсі, має можливість подорожувати та обмінюватися професійним, життєвим досвідом з іноземцями. Здавалося привілейована каста, але їм також, як і простим «пересічним» українцям, не втекти від українського беззаконня. Думаю, що всі, хто стикався з українським державним апаратом, намагаючись започаткувати бізнес, розуміють, чому іноземні інвестори не поспішають розвивати свій бізнес у нас, за «українськими правилами».

Ми стрімко наближаємось до дефолту в цілковитій безнадії, на те що у наших ефективних, висококласних, професійних тюхтіїв-політиків, все під контролем. Навіть зубожіння народу в два рази — це теж по плану «Нового економічного дива України». Як в анекдоті про перевірку на будівництві, що б не трапилося — говорити що так і треба, все нормально: «Стіна обвалилася? — та ж за графіком!». Зима, брак вугілля на ТЕС, відключення електроенергії — «все під контролем, ми все розпланували, у нас же АТО». Тільки притомними реформами навіть не пахне, а от службовими зловживаннями та діленням портфелів — смердить вся ВР.

Чим же можна зарадити в цій ситуації? Як побудувати надійну державну систему, яка б працювала з мінімальною кількістю багів. Можу запропонувати кілька варіантів.

Уявіть, що ви акціонер (громадянин) великої компанії (держави). Менеджмент компанії (чиновники) — просто нездари, довели бізнес до банкрутства, і Ви в одну мить втратили свій капітал, та ще й маєте боргові забов’язання перед кредиторами. Ваші дії?

Оскільки українські чиновники підтвердили своїми діями/бездіяльністю свою абсолютну некомпетентність у кризових (та й не тільки) ситуаціях, то можливо варто найняти інший менеджмент, людей які мають успішний досвід розв’язання подібних проблем. Проведімо акцію на кшталт «Кожній українці — по німцю», і нехай ефективні менеджери-іноземці заповнять усі гілки влади.

Другий варіант зорієнтований на нашу IT-спільноту, котра могла б започаткує телевізійний канал і, нарешті, в Україні принаймні буде що дивитися по телевізору, і який би виконував просвітницьку функцію в суспільстві. Без ментальних трансформацій громади не буде розвитку держави. Ви скажете, що українців змінив Майдан. Так, змінив: у нас почалася війна, ми втратили частину території, наших хлопців використовують як гарматне м’ясо в цій незрозумілій кривавій бійні, народ зубожів і не може задовольнити базових потреб піраміди Маслоу. А без задоволення примітивних потреб суспільство опускається до рівня хижаків. І на майбутньому розвитку можна ставити хрест.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Забавный кремлебот с семью комментариями и пустым фейсбуком предлагает свой рецепт спасения Украины. Лучше спасайте Россию, мы как-нибудь сами управимся.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А чим ви хочете мотивувати «німців» розгрібати наше лайно?

I mean, the idea is superb. I have thought about something similar to that. Indeed, what if we offer Ukrainian people so called “passive” citizenship, like non-voting shares in corporations, and “active” citizenship delegated to the 10 000 intellectuals (individuals with IQ greater than 120) from all over the world?

P.S. As for me, I do not want that “active” citizenship anyway. Not sure about “passive” one : D

There are no bad or good ideas. Every our step is our experience.
In my opinion, I do not believe in magic power of high IQ.

Так, українські волонтери довели свою ефективність. Може, настав час їх наділити владою?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

зря вот набросились на принцип внешнего управления.
кто помог Германии прийти до тями в 45-м?
кто помог Южной Корее подняться после войны?
внешние силы

иногда целой стране нужен освежающий пинок в правильном направлении.

На ці два приклади є десятки два прикладів допомоги «прийти до тями» країнам в Латинській Америці, Африці та Азії. І результати аж ніяк не обнадійливі.
Потрібно керуватися: Доки людина (народ) сам собі не допоможе, ніхто тобі не допоможе. В досягненнях німців в першу чергу заслуга самих німців, в досягненнях корейців чи японців — заслуга корейців чи японців.

повне перезавантаження свідомості

А як перезавантажити свідомість? Щось не спостерігаю кнопки Ресет на собі.

10 000 німців

Будь-яких? Можна взяти бомжів із Франкфурту? А німців в першому поколінні? Як пересвідчитись в благих намірах німців?

До речі, може тоді вже 10к американців? Це ж ніби вони вмотивували своєю зброєю побудувати успішну Німеччину (ФРН)? І приклад Японії показує, що ядерна бомба також непоганий мотиватор. Знову американці. І Південна Корея. То може відразу американців?

А як перезавантажити свідомість? Щось не спостерігаю кнопки Ресет на собі.

Я веду до того, що Україні необхідний засіб масової комунікації(телевізійний канал), який би виконував навчальну та культурну функції.
Суспільство, як дитина, котру треба виховувати, пояснювати, що добре-погано, вчити ставити цілі, об’єднуватися заради конкретної мети. Потрібен якісний засіб масової комунікації, який би виконував це завдання.

10 000 німців
Будь-яких? Можна взяти бомжів із Франкфурту? А німців в першому поколінні? Як пересвідчитись в благих намірах німців?
А як Ви можете пересвідчиться, що берете на роботу топ-менеджера, котрий достатньо кваліфікований для того, щоб вивести компанію з кризи? Хіба не оціните його попередній успішний/неуспішний досвід та не обговорите умови співпраці?
А чому саме німців, то мушу сказати:
Нам потрібна система, а кожен німець є носієм ефективної системи (доведено двома світовими війнами, після яких вони швидко оговтались з економічної точки зору, при цьому втративши частину території та виплативши великі суми репарацій, відновили свої міста, провели процес денацифікації, коли кожен німець був зобов’язаний відвідати концтабір і культурно, ментально переродитися).

З американцями справи не мала, тому не можу сказати з певністю, що вони ретельні та пунктуальні щодо бізнесових домовленостей.
Хоча варто згадати Шевченкове «А чи діждемось Вашингтона...» Він свого часу захоплювався американцями.

У кожного покоління свої кумири...

Кстати идею «немцы руководят — украинцы работают» 70 с копейками лет назад уже выдвигал, и даже активно начал реализовывать один австрийский художник, правда этот проект пришлось свернуть.

Це була військова інтервенція. А наразі йдеться про діловий підхід. Україні потрібно найняти кваліфікований менеджмент, який би сформував нову ефективну систему управління держ. апаратом. А надалі наші політики мали б виконувати функції «коліщаток» в налагодженому механізмі. Плюс зовнішній аудит після закінчення каденції ВР. Щоб чиновники не одним днем жили, а думали на майбутнє, що ще й звітувати доведеться перед експертами, яких не обдуриш і не купиш.

нехай ефективні менеджери-іноземці заповнять усі гілки влади
Полагаю, эта схема выписывается под “внешнее управление”?
Удивительно, но в кругах “экспертов ДНР/ЛНР” тужатся-пыжатся решить противоположную задачу — как бы так изогнуться, но выбраться из “кризиса” самостоятельно.
А для остальной Украины, значит, привлекать “загнивающий Запад” в качестве Старшего Брата — не зазорно.
Отстоять Крым не смогли. Защититься от агрессии не смогли. Даже управлять “остатками” сами не можем.... Эт чё за тухлая методичка?
Мне вот жутко интересно — нынче за чьи гранты нацию готовят к ментальному дефолту?

Так історично склалося, що до кого ми тільки не зверталися: поляки, шведи, росіяни, турки/татари, німці. І все для того щоб дорости ментально до незалежності, самостійності. Начебто здобули, але очікування не збігаються з реальністю. Управляти ресурсами, гуртуватися, доброзичливо ставитися одне до одного, не продаватися за пакет гречки або кілька сотень гривень — складно. І все тому що у більшості первинні потреби: їжа, вода, житло, безпека — не може вдовольнити. Певно професійним психологам варто працювати з нацією.

Мне вот жутко интересно — нынче за чьи гранты нацию готовят к ментальному дефолту?
Що маєте на увазі?

сталін прийде — порядок наведе. бандера прийде — порядок наведе. німці прийдуть — порядок наведуть.

я тебе шокую, але воно так не працює

Коли ж ми навчимося наводити в себе вдома порядок? І як цьому навчитися на рівні держави? У хаті все просто: взяв пилосос, швабру, ганчірку і працюєш. А в Україні, щоб навести лад цей алгоритм не спрацює:(

в мозгах в людей треба наводити порядок. а це тяжко і довго, простіше вірити і чекати що хтось прийде і все порішає, шкода тільки, що так не буває. ніколи

Як наводити порядок в мізках. Хто це зможе зробити? Еліта? Вона в нас є? І якщо вона в нас є, то чи здатна спільнота об’єднатись і разом вирішувати проблеми?

так, але проблема в тому що доля елiти невелика.
це норма.
все буде добре, але не одразу.

Боюсь, що не буде все добре:( Наухвалюють наші політики-мудрагелі таких реформ, щоб життя медом не було. Якщо запровадять безкоштовну 9-річну освіту, що далі робити напризволяще кинутим підліткам? А що робити матерям-одиначкам, які не матимуть змоги викликати під час хвороби своєї дитини лікаря за N-суму грн, а потім ще ліків купити(здебільшого імпортний товар) за нинішнім курсом?

без шоку нам тепер з дупи не вилiзти.

Еще интересно как предлагается решать языковую проблему?

Мовної проблеми насправді не існує. Силоміць примушувати людей вивчати українську/російську — неможливо. Треба, щоб при вступі в універ та працедавцем однаково цінувалися знання як української, так і англійської та російської. Тобто вільне володіння цими мовами — це must have кожного українця, який здобув освіту в середній школі. У Люксембурзі (близько 500 тис населення) вільно співіснують три мови: французька, люксембурзька, німецька + ще кожен знає іноземну, англійську мову. Українське мовне питання награне, щоб українці переймалися та гризлися одне з одним через дурниці.

Т.е. я правильно понимаю что данный план как бы откладывается до тех пор пока украинцы и 10тыс немецких менеджеров не будут свободно разговаривать на английском?

Я веду до того, що Україні необхідний засіб масової комунікації(телевізійний канал), який би виконував навчальну та культурну функції.

Суспільство, як дитина, котру треба виховувати, пояснювати, що добре-погано, вчити ставити цілі, об’єднуватися заради конкретної мети. Потрібен якісний засіб масової комунікації, який би виконував це завдання.

Ты какую то лабуду несешь. Реальность такова что на данный момент немецкие менеджеры не будут эфективны, потоmу что они не будут нихера понимать своих подчиненных. Как здесь поможет канал, мне совершенно не понятно.

Канал має виховати та “задати правильні цінності” для майбутнього покоління. Та нам достатньо мультики показувати в англомовному звучанні як варіант з україномовними субтитрами, щоб наступне покоління з пелюшок володіло англійською. Мультики можуть бути навчальними.

на данный момент немецкие менеджеры не будут эфективны, потоmу что они не будут нихера понимать своих подчиненных.
Німці — затяті бюрократи, всі важливі рішення/накази зафіксовані в письмовому вигляді, я думаю, в Україні проблеми нерозуміння англомовного тексту немає.
Канал має виховати та «задати правильні цінності» для майбутнього покоління. Та нам достатньо мультики показувати в англомовному звучанні як варіант з україномовними субтитрами, щоб наступне покоління з пелюшок володіло англійською. Мультики можуть бути навчальними.
Ок, т.е. когда подрастет поколение, и если они овладеют английским на достаточном уровне, тогда и поговорим.
Німці — затяті бюрократи, всі важливі рішення/накази зафіксовані в письмовому вигляді, я думаю, в Україні проблеми нерозуміння англомовного тексту немає.
Общение только в писменном виде — это −100 к качеству комуникации.
Проблема понимания англ. в масштабах страны есть и в Украине и в Германии.

З особистого досвіду

Проблема понимания англ. в масштабах страны есть и в Украине и в Германии.

чи це просто Ваші здогади?

Экстраполяция моего личного опыта. Имею большие сомнения в владении чиновников в каком нибудь горсовете письменным английским.

Ну тоді нехай всі дивляться своїх «Кармеліт» та «Марій» лише в англомовному звучанні. За півроку країну буде не впізнати.
До речі, було б добре для розвитку туризму, якби війни не було:(

Столичные АТП уже давно взяли Ваш подход в дело. До сих в автобусах некоторых маршрутов объявы идут на украинском и английском: Your next stop is... Remshlyahtehnkia :)

объявы идут на украинском и английском: Your next stop is... Remshlyahtehnkia :)
Цього замало для того, щоб турист-іноземець комфортно почувався в Україні. У пересічного українця виникають труднощі навіть з відповіддю на питання: «як пройти..../доїхати до...»

минусую. не надо наездов, плз.

Хаха, опять когото ждут, кто прийдет и все «порешает».

Уявіть, що Ви підприємець. Ви гуру переговорів, вмієте домовитися з постачальниками/клієнтами, а от у фінансових справах — цілковитий профан. Невже Ви не звернитесь за допомогою до фахівця, який добре робить свою роботу та має успішний досвід вирішення фінансових питань?

Мне это больше напоминает когда контора вместо того что бы растить свои кадры спихивает проблему временным консультантам за 400 баксов в час (иначе как заманить немецких менеджеров в Украину). Богатые конторы возможно могут себе такое позволить, но это не про Украину.

А хто в нас буде займатися розвитком своїх кадрів?
Сучасні політики? Чому вони можуть навчити? Бездарному менеджменту? Як грабувати і не попадатися?
Тому тимчасові консультанти — це вихід. Бо нині платимо зависоку ціну за цей бедлам в українській державній системі.

Сейчас пришло много нового народу, в том числе с бизнес бекграундом и желанием изменить Украину. Может дать им шанс вначале а не менять власть каждые полгода?

Я не закликаю до зміни влади кожні півроку. Йдеться про налагодження ефективної системи, яка б надалі працювала без багів незалежно від людського чинника.

Такое не будет, Yкраина накопила слишком много проблем, и будет рулиться в антикризисном режиме как минимум следующие лет 5.

Ага, нові професіонали в українському політикумі:) До Вашої уваги сьогоднішній коментар Михайла Чаплиги, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

“Коллеги анатомо-паталоги ) Сегодня не день, а пеЗтня ) У мну для вас ТРИ отличнейших новазти )
1) Мінфін готує 30%-й податок на перевищення витрат українців над їхніми доходами. Это приз первого места ))))
Пишет возмузченная апчественнасть: ‘якщо людина все життя копила ті нещасні гроші, поміняла в кінці 2013 їх на долари і зараз має 14$ тисяч то виходить потратити їх не може на машину?? бо зарплата то 2500грн, і збирати довелося 10 років. що за дибільні закони. зарплати підніміть в 10 раз, а тоді фігньою страдайте’
Редакция доктора Преображенского отвечает: Юлькизм/Патернализм головного моска — неизлечим ) Так поздравим же значительную часть населения с правильным (в очередной раз) выбором в пользу неубиеннаго-камикадзы... истового плода йулькизьму ) смеюсь и плачу... голосуйте ще )
2) Мінфін вимагає в міністерств скоротити видатки на 25% у бюджеті-2015.
Это не меньший шедевр... ) после того как зряплаты чиновников были поделены курсом бакса на 2... а требования выросли в 4 раза... самое время обрезать все на четверть и наконец-то поставить крест хоть на каком-то подобии госаппарата. Недоучей-анархо-бездельников прошу не комментить. Просто молча удалю. )
3) Україна збирається закуповувати електроенергію у Молдови. Это пяць!!!!!!!!!!!!! )))) У меня, как доктора Преображенскаго ДВА вопроса:
— скажите, где, как и чем Молдова ВЫРАБАТЫВАЕТ электроэнергию...
— скажите, а не в Молдову ли УКРАИНА ЭКСПОРТИРУЕТ электроэнергию.
Ответ доктора Преображенского — АБО ХРЕСТИК ЗНИМИТЬ АБО КУЛЮ В ЛОБА НАРЕШТИ ЗАПХАЙТЕ
))))
Прекрасный день )”
www.facebook.com/...haplyga?fref=nf

‘якщо людина все життя копила ті нещасні гроші, поміняла в кінці 2013 їх на долари і зараз має 14$ тисяч то виходить потратити їх не може на машину
Есть какой нибудь анализ текста закона который говорит что именно так и будет?

Вообще понятно что Украина погрязла в финансовых проблемах, и вполне логично что налоги должны повышаться а расходы понижаться.

Узагалі то, щоб вивести українську економіку з тіні, податки треба знижувати, бо інакше наш бізнес загнеться. В підпілля люди пішли від безвиході. Додайте до цього ріст курсу валют. А ми від імпорту дуже залежні. Ті ж самі ліки. Пенсіонер має половину пенсії віддати за пачку життєво необхідних ліків.

А откуда ты знаешь что все не закончится дефолтом если еще уменьшить налоги?

Пришёл «дохтур», который за деревьями не видит (или, возможно, не хочет видеть) леса.
И предлагает лечить симптомы, а не саму болезнь. От очередного «херурга» станет только хуже.
Пока у основной массы народа в голове совок, то любые самые и лучшие идеи испортят и извратят.
А потом еще обольют автора с головы до ног дерьмом.
p/s Самый действенный рецепт лечения есть у дядюшки Моисея. Поводить по пустыне несколько пар десятков лет и кто знает. Может , начнутся положительные изменения.

Вот они и сделают пустыню.

Схоже не те що пустеля лише утворюється. Виходить, що нам ще 40 років по ній бродити?

40 лет — несколько оптимистичный прогноз. Мой вариант — не менее 50-ти.

Є якась аналітика/аналогія для подібного твердження?

Дык, пример из Библии выше. Только тогда люди меньше жили и поколения чаще сменялись.

Тобто тим, хто не хоче миритися з болотом, яке буде тривати ще 50 років, нічого не лишається робити як їхати з України:(

Я уже свалил давно, когда еще считалось что на Украине очень клево жить. Но я не верю что 10тыс немцев как то помогут, из-за вышеозвученных проблем + нахера оно им надо рвать попу за Украину.

нахера оно им надо рвать попу
А за грошову винагороду?
А вдалося Вам прижитися там? Почуваєтесь за кордоном вільно, як у дома?

Я думаю что я чувствую себя в америке свободнее чем дома. Дома всегда было много элементов напряга: хамство, кидалово, все пытались у всех все отжать и напарить, а в америке мы просто живем в безопасности, наслаждаемся жизнью и растим детей.

На Вашу думку, в чому причини українського

хамство, кидалово, все пытались у всех все отжать и напарить

наследие 90-ых, когда все боролись за выживаний, ну и элементы нац. менталитета: жадность, мелочность, близорукость, понты, упрямство.

Виходить замкнуте коло: бідність породжує

элементы нац. менталитета: жадность, мелочность, близорукость, понты, упрямство
а ці національні риси характеру породжують бідність:(
А за грошову винагороду?
Это очень спорный вопрос, кого удастся набрать, если мотивацией будут только деньги.

Все таки без високих ідеалів — ні туди ні сюди.
Гроші не надихають людину на гідний вчинок і не додадуть сил для взяття вершини. Потрібні сильна воля, віра в себе та моральний стержень.

За 23 года у нас уже выросло поколение , которое о СССР знает только по рассказкам. Вспоминают обычно только хорошее, что однако не помешало демонтировать остатки совка в виде памятников Ленину.
Полагаю, следующее поколение будет слушать аналогичные рассказки о довоенной Украине. К моменту окончания их взросления дерусификация Украины будет закончена. Страна превратится в житницу Европы и славянскую силиконовую долину. Что они тогда будут громить при очередной революции? Ну, пусть это будут законсервированные объекты тяжмаша, шахты и металлургия — к тому времени на первый план выйдут вопросы экологии, глобального контроля за вредным производством и т.п.

Нет, не получится. Как выше писали, виной тому менталитет и наследие 90-х, как в психологическом так и экономическом плане. Плюс образование. При зарплате преподавателя ~ $100 лишь немногие из них не только лишь все думают о будущем нации.

В Україні ніколи не було ефективного менеджменту
Вам виднее, но вообще, заявление спорное. К примеру, в союзе Украине была далеко не из худших. Реальный уровень коррупции был пониже, чем в азиатских, кавказских и многих российских регионах, хоть и повыше, чем в Белоруссии или Прибалтике. Относительно низкий уровень преступности, высокий процент наукоемких производств, развитое образование, сельское хозяйство, которое кормило в союзе многих, украинский Крым как всесоюзная здравница. Любой военный мечтал после отставки зажить именно на Украине, и я лично встречал немало таких мечтателей в годы службы в на крайнем севере. Ну, и пили, конечно, немало, но уж не так, как в России.

В принципе, кажется более рациональным сравнивать относительные уровень эффективности управления за разные периоды, а не болтать о неком абсолютном и реально недостижимом идеале. Любая страна в любое время может быть обосновано ругана за бездарное управление, только пользы от этих эмоциональных выбросов особо не видно. Например, Буша младшего критики обозвали худшим президентом в истории штатов. Потом пришел Обама, и тот же самый эпитет перешел и к нему. Продолжая эту традицию, можно ожидать, что и каждый последующий руководитель будет теперь “худшим в истории”, в чем проявляется скорее девальвация самого термина, чем сколько нибудь информативная оценка реальной ситуации.

Знайти українця, який ніколи нічого не крав — надскладне завдання,
Считаю, вранье, выгодное тем, кто реально ворует.
Хоча якщо українцям надавати статус жертви, то лише жертви власних дурощів
Общая фраза, применимая к кому угодно.
освічена інтелектуальна еліта, яка працює переважно в аутсорсі,
Аутсоурс — островок нормальной жизни, не более. Для его существования необходимо внешнее целеуказание и финансирование, а потому его трудно считать школой эффективного менеджмента.
і нехай ефективні менеджери-іноземці заповнять усі гілки влади
Риск вызвать поток проходимцев со всего света, к тому же незнакомых с локальной спецификой.

Звичайно, будь ласка, хоча ваша туга по іноземцях не може не дивувати. Це нагадує сценарій, коли з рухомого авто викинули водія, пошкодивши при цьому всілякі підсистеми, а потім кинулися з’ясовувати, як і кому ним взагалі керувати.

На мій погляд це нагадує аудит в компанії. Неефективні кадри треба замінити на досвідчені. Коли Вацлава Гавела запитали, чому він запрошує на державні посади лише молодь, то він відповів: «Краще п’ять років помилок, ніж 50 років саботажу». Українські чиновники просто саботують розвиток держави.

Краще п’ять років помилок, ніж 50 років саботажу
Пустая болтовня популиста, не более того. По прошествии времени далеко не все в Чехии разделили бы эту точку зрения. Очевидно, возраст, как и иностранный паспорт, не являются свидетельством эффективности. Обвинения в саботаже слишком серьезны, ими не бросаются, их доказывают. Сомневаюсь, к примеру, что взрывы в Харькове устраивают пенсионеры, молодежь продажна не в меньшей степени. А пять лет ошибок вполне могут затянуться на пятьдесят.
Сомневаюсь, к примеру, что взрывы в Харькове устраивают пенсионеры, молодежь продажна не в меньшей степени.
Питання, в чому причина нашої продажності?

Да нет в ней ничего исключительного. Природа человека. В одних условиях проявляются лучшие черты, в других — худшие.

Тобто продажність слугує адаптаційним механізмом в українських реаліях.Якщо чітких правил не існує і має рацію, той хто сильніший, то в таких умовах усі засоби йдуть в хід. А про правильність/неправильність вчинків не треба заморочуватись?

Какой-то у вас украиноцентризм. Этот адаптационный механизм применяется в самых разных реалиях вне зависимости от национальной принадлежности. Вот, к примеру, статейка про бруклинский ресторан «Распутин», где когда-то в незапамятные времена мы с женой и приятелями отмечали получение гринкарты. И да, большинству из нас приходится как-то объясняться с собственной совестью по поводу тех и или иных поступков. Но вы же здесь не о правильности своих поступков рассуждаете, а сетуете не неправильность чужих, а это совсем иная песня.

Ватно!

ЗЫ. Нам не надо 10 000 немцев, а клаптик земли и 2 раба.

Описала реальну ситуацію в Україні і одразу лунають звинувачення: ватно, кремлівський бот тощо. Адекватно реагувати на конструктивну критику нам, українцям, дуже складно:(

А с чего немцам париться для украинцев? Не проще ли " добить" конкурента. Бизнес, ничего личного.
Тут уже писали ч лишь по своему скажу ит не элита илитота :)

Якось у вас не склалося з мовами...

С андродной тачевой клавиатурой уж точно :)

В України за останні кілька років утворився новий суспільний клас — IT-спеціалісти. Це освічена інтелектуальна еліта

В соціальному та інтелектуальному плані — такі ж люди як і всі інші, принаймні з мого власного досвіду. Я б радше погодився з твердженням, що в Україні розвивається та збільшується середній клас, в тому числі за рахунок робітників сфери IT. А різні там «привілейовані касти» — це імхо єресь.

Если есть желание заняться полезной работой — идите в РПР, там в IT-волонтёрах есть потребность всегда. ну и не только там,было бы желание что-то делать

Чергова стаття «нас зливають, все погано».
Знову ніпрощо.

Это точно, как можно слить то, что в расчёт вааще не брали. Все никак не дойдёт до масс сей простой факт.

Янику це розкажіть. Ну і Путіну можна хD

Злити когось неможливо. Люди самі зливаються і пливуть за течією.

кріпацтво в Україні відмінили в 60 —х роках минулого століття

Може все ж таки позаминулого сторіччя? Бо 60-ті минулого сторіччя то 1960-ті, чи я помиляюсь?

Ещё живы те, кто не мог никуда выехать за пределы родного колхоза

минулого. якраз про 1960-і йде річ

в 60-x минувшего столетия тоже было крепачество на украине. это для тех кто не учил историю.

Давайте тоді для тих, хто вчив історію, все ж розмежовувати офіційний термін кріпацтва та скасування кріпацтва як такого в 19 столітті (1861 рік) та безпаспортне життя радянської епохи, яке не є кріпацтвом по своїй суті.

Судячи з продовження, кріпацтвом ТС вважає те, що жителі сіл не мали можливості покинути села і роботу у колгоспі без спеціального дозволу, бо паспорти зберігались у голови сільради чи іншої уповноваженної особи...

Забавный кремлебот с семью комментариями и пустым фейсбуком предлагает свой рецепт спасения Украины. Лучше спасайте Россию, мы как-нибудь сами управимся.

До Росії ніякого стосунку не маю. А що ж Ви відразу переходите на особистості. Навіщо Вам здався мій профіль у Фейсбуці?

Кожній українці — по німцю
Тоже мне, открыли окно в Европу. Такая акция давно идет и без вас, на чем паразитируют 100500 брачных агентств “замуж за иностранца”. Только немцы как-то не совсем охотно едут сюда, наоборот, это наши уезжают :)

Так, українки — популярні на «міжнародному ринку шлюбів». Про українських чоловіків цього не скажеш:( Попит породжує пропозицію. Для українки шлюб з іноземцем — це шанс вирватися з української реальності і зробити все можливе, що майбутнє покоління жило за іншими законами в іншій країні.

Про українських чоловіків цього не скажеш
Ага, не берут меня одинокие богатые иностранки :(
Ага, не берут меня одинокие богатые иностранки :(

Ви через це дуже страждаєте?

Мої найщиріші співчуття:) Стежте за тим, щоб на цьому грунті у Вас не розвинулись комплекси....

Україну можуть врятувати або повне перезавантаження свідомості, або 10 000 німців
Хоча якщо українцям надавати статус жертви, то лише жертви власних дурощів, ресурсами природа нас не обділила, а от розпорядитися ними правильно ми не здатні.
Ми стрімко наближаємось до дефолту в цілковитій безнадії, на те що у наших ефективних, висококласних, професійних тюхтіїв-політиків, все під контролем. Навіть зубожіння народу в два рази — це теж по плану «Нового економічного дива України»
Ви скажете, що українців змінив Майдан. Так, змінив: у нас почалася війна, ми втратили частину території, наших хлопців використовують як гарматне м’ясо в цій незрозумілій кривавій бійні, народ зубожів і не може задовольнити базових потреб піраміди Маслоу. А без задоволення примітивних потреб суспільство опускається до рівня хижаків. І на майбутньому розвитку можна ставити хрест.
Проведімо акцію на кшталт «Кожній українці — по німцю», і нехай ефективні менеджери-іноземці заповнять усі гілки влади.
Думаю после этой статьи Киселев лично ходатайствует про отмену на запрет ДОУ в России :)
Лучше написать не просто немцы — а «истинные арийцы»! Они точно порядок наведут: всех неэффективных — в топку, остальные будут арбайтен. Раз уж «неполноценные» украинцы сами не способны спасти свою незалежную державу — то отдать ее «под внешнее управление» фашистам (как говорил Киселев).

Есть мнение, что весь тот ужас, что вы описали — это не украинский, а совковый менталитет. Однако, во-первых, совок в головах — это не общеукраинское явление (вот, например, хорошая статья на этот счет ttolk.ru/?p=19573 перевод; оригинал www.voxeu.org/...ic-institutions ). И это круто! Я, схидняк, езжу на выходные на Восток и Запад и делаю кучу выводов. Во-вторых, в отличии от России, у нас на совок, пардон, не дрочат. Так что с каждым годом, с каждой смертью совков и взрослением новых украинцев менталитет необратимо меняется. Плюс размежевание: многие совки остались на оккупированных территориях или укатили в Россию.

А без задоволення примітивних потреб суспільство опускається до рівня хижаків. І на майбутньому розвитку можна ставити хрест.
А вот тут я в корне несогласен. Если тиранией заставить нищенствовать всех работающих, как это делали во время индустриализаций-коллективизаций-раскулачиваний, это действительно приводит к слому внутреннего стержня, отупению и оскотиниванию выживших. Если же население начинает нищенствовать в виду объективных проблем в экономике и при этому ему предоставляется свобода действий, это приводит к тому, что народ начинает “крутиться”, как это называли в 90-х. И это — как раз самый лучший способ борьбы с патернализмом.
Проведімо акцію на кшталт “Кожній українці — по німцю”, і нехай ефективні менеджери-іноземці заповнять усі гілки влади.
А с чего вы взяли, что удастся найти такое количество мотивированных на НАШ успех варягов? Почему вы думаете, что иностранцы, которым по большому счету наплевать на нашу страну — их дети будут жить под совсем другим солнцем — не будут вести себя как Шредер, продавшийся Газпрому, или как французы в Африке, водящие дружбу даже с диктаторами людоедами, пока те снабжают их алмазами?
Другий варіант зорієнтований на нашу IT-спільноту, котра могла б започаткує телевізійний канал і, нарешті, в Україні принаймні буде що дивитися по телевізору, і який би виконував просвітницьку функцію в суспільстві
Нежизнеспособно. По целой куче причин.

Не меняется. Только взятки брать и умеют. А молодежь хочет туда чтобы так же брать — " начальник стола — это первый сорт". Вот и растёт поколение нихрена не умеет на грести жаждет.

Дякую за посилання

оригинал www.voxeu.org/...ic-institutions ).

Крута стаття!

А щодо

А без задоволення примітивних потреб суспільство опускається до рівня хижаків. І на майбутньому розвитку можна ставити хрест.
А вот тут я в корне несогласен. Если тиранией заставить нищенствовать всех работающих, как это делали во время индустриализаций-коллективизаций-раскулачиваний, это действительно приводит к слому внутреннего стержня, отупению и оскотиниванию выживших. Если же население начинает нищенствовать в виду объективных проблем в экономике и при этому ему предоставляется свобода действий, это приводит к тому, что народ начинает “крутиться”, как это называли в 90-х. И это — как раз самый лучший способ борьбы с патернализмом.

можу сказати, що у нас все-таки країна пенсіонерів і більшість “крутитися” не має змоги. Живуть на аптеку, так би мовити. Тому бідність їх змушує продаватися на виборах за кілограм гречки .
Бідні суспільства — відсталі.

Тому бідність їх змушує продаватися на виборах за кілограм гречки .
Бідні суспільства — відсталі.
Надеюсь, что это все-таки не от бедности зависит. В моей родном городе (Энергодаре) средняя (официальная) зарплата выше чем в Киеве, тем ни менее это рассадник предателей, регулярно бывших земляков встречаю в новостях, выделяется на фоне соседей. А все почему? Бывшая комсомольская стройка, куча этнических русских, всего лишь одна (седьмая) украинская школа построенная с помощью диаспоры уже в 90-х. ИМХО дело все-таки не в деньгах.
К тому же самыми бедными у нас считаются Тернопольщина и Волынь. Сравните менталитет населения с когда-то богатым Донбассом.

Щодо різниці систем цінностей Сходу й Заходу України можу сказати, що коли “західняк” стрічається зі “східняком”, таке враження, що ці люди читали різні книги. Спільних моральних засад немає або вони дуже хисткі. Сама з Тернопілля, тому знаю про що кажу. Ваша правда — річ не в багатстві-бідності, а в тому наскільки матеріальне є пріоритетним для людини.
“Так, к примеру, по шкале Самоутверждение, которая по методике исследования Базовые ценности определяет озабоченность материальной стороной бытия и социальным статусом, французы, финны и испанцы находятся в самой нижней части списка.
Тот факт, что для осознания собственной состоятельности украинцам необходимо состояние, подтверждают и данные соцопроса экспертно-коммуникационной группы Gorshenin Group, где первым номером в шкале ценностей 72,4% соотечественников видят материальную обеспеченность.
При этом французы, стоящие в самом конце шкалы Самоутверждение, — первые из всех европейцев, кто стремится радоваться жизни и получать от нее удовольствие.
А вот украинцев в их низком стремлении к гедонизму переплюнули только поляки, но присутствие последних в самом низу этой шкалы легко объясняется их традиционной религиозностью и консерватизмом.
С другой стороны, более других склонных к удовольствиям датчан и шведов практически совсем не волнуют проблемы их собственной безопасности, тогда как украинцы, россияне, венгры и болгары весьма этим озабочены.”
korrespondent.net/...lo-k-chemu-stre

Ну якщо ми вже почали цю тему то давайте підходити конструктивно.
Запросити 10000 німців це не серйозно. Потрібно перевиховувати сам народ а не фактичних окупантів запрошувати.

Які можеть бути реальні варіанти лікування народу від «совка»? Нам потрібен «мозковий штурм» щоб знайти відповідь на це питання.

Прчому це не має бути щось типу «Влада має зробити: 1,2,3,..». Очевидно,що влада робити нічого не буде.

Є деякі обнадійливі речі. Наприклад, очевидно що доля країни вирішеється не всім народом а активною частиною народу, яка здатна думати, рефлексувати, мотивувати себе і дяяти. ЦЕ десь максимум 10% населення (може і менше).

Я думаю що перший етап змін це:
1. Об’єднання активної частини суспільства в горизонтально керовану структуру і початок дискусії «Що робити далі»
2. Визначити чи є якесь спільне загальне бачення майбутнього країни. Якщо є відмінності між великими групами (наприклад, 30% притримуються краньо правих а 30% крайньо лівх поглядів) то щансів мало. Можна на цьому етапі «забити» і шукати куди спригнути з цього тонучого корабля.
3. Якщо погліди на майбутнє збігаються в значної більшості то думати що робити далі.

Хто такі активні? Це будь хто — хто відчуває відповідальність за майбутнє і не живе принципом «Мені держава/цар/путін/європа має зробити».

А які ще є варіанти? В інших «нормальних» країнах так і працює все. Коли пассіонарії рівномірно розподілення між населенням і ведуть просвітницьку діяльність то можливості для популістів значно зменшуються.
Люди голосують за гречку бо в них є вибір між непонятними чуваками один з яких дав гречку і інший ні . А коли є вибір між тим хто дав гречку і між тим за кого агітує 2 знайомих, причому обидва агітатори самодостатні і «уважаємі» то людина на виборах задумається.

Боюсь что верхи и низы должны пойти навстречу друг другу, иначе ничерта не выйдет. А в этом плане сейчас у верхов все хорошо. А строить сильное общество — это верхам не надо — их устраивает феодализм и коррупция — им закон не писан, кумовсво прекрасный способ ведения дел — их все устраивает.

Ок. То як так склалося що лише за 1 рік верхушка повністю змінилася? І не треба розказувати що всі залишилися і все як було. Так, схеми працюють , але профіт отримують зовсім інші люди ніж рік назад.
Верхи нас не цікавлять. Нас цікавить середній клас і його горизонтальна мережева організація

То разборки верхов, и крестьян никто не спрашивал

У немцев нет сказок про иванушку-дурачка, который лежал всю жизнь на печи, и вдруг раз и стал царем, нашел принцессу и срубил бабла или какой-то подобный бред, взращивающий ленивых дураков.

Поэтому аналогия про немцев не совсем верная, они несколько веков подряд были пунктуальными, аккуратными и работящими, что и привело к экономическому чуду 1948-1960 годов. Да, от нацизма им «помогли» излечиться военные представители других государств. Но 90% успеха все же в самих немцах.

Дело не в идеологии, дело в причинно-следственных связях, которые наш народ не готов принять и освоить, что нужно начинать с себя, перестать бухать и гадить в подъездах, уступать дорогу пешеходам и не быть мудаком, глядишь жизнь всей страны и пойдет на лад. Только вот это сложно, ждать годами (веками) чуда проще.

Світла в кінці тунелю немає. Вибір залишається за нами: докласти зусиль і роздобути вогонь, щоб розігнати пітьму або йти в темряві, так і не побачивши навколишньої краси життя.

У нас теж немає таких казок

Боюсь — вы опоздали. Выборы уже прошли и толкать пламенные речи без толку.
.
По сути — в первых двух абзацах вы практически дословно повторили старую советскую мантру о «преимуществах социализма над капитализмом». Странно, что никто еще не заметил. В двух словах — это туфта.
.
Дальше вас относит еще дальше по времени и вы начинаете призывать варягов, что в принципе один из вариантов «нам нужен хороший царь (генсек, президент етц.)».
.
Беда системы именно в том, что она совковая. В том смысле, что в госухе (да и куче фирм тоже) нет четкой причинно-следственной связи «как работаешь — так и получаешь». Плюс результаты многолетнего подавления инициативы (она наказуема, а не награждаема).
Решение, собственно, простое как огурец — начиная с самого верха четко формализовать и материализовать(!) цели каждого руководителя и оформить это в законах.
Контроль же можно возложить на варягов на первых порах.
Признать, наконец, что люди работают за блага, а не за «светлые идеалы». Все. Без исключений.

Ох же цей стереотип, якщо промова емоційна та стосується соціально-політичного життя, то це до виборів. Погана прикмета у нашій країні:(

1. На мій погляд, слід такі непопулярні теми все-таки обговорювати, так би мовити обмінюватися враженнями. Проводити роботу над помилками.

2. Зі «старой советской мантрой о преимуществах социализма над капитализмом» не ознайомлена (вік не той) та й таку проблематику не розглядала. А на дефіцит кваліфікованого менеджменту в Україні ніяк не реагують. Проблема існує і її наслідки в майбутньому будуть відчувати на собі не одне покоління українців.

3. Нам не потрібен цар — ментально така форма організації державного ладу нам чужа.
Нам потрібна система, а кожен німець є носієм ефективної системи (доведено двома світовими війнами, після яких вони швидко оговтались з економічної точки зору, при цьому втративши частину території та виплативши великі суми репарацій, відновили свої міста, провели процес денацифікації, коли кожен німець був зобов’язаний відвідати концтабір і культурно, ментально переродитися).

Щодо формалізації та матеріалізації цілей кожного керівника — цілком погоджуюсь. Але старі кадри зі своєї зони комфорту не вийдуть і перезавантажувати систему не збираються.

Ох же цей стереотип
Это потому что Вы написали штампами, простите. Постарайтесь быть менее эмоциональной и более конкретной — это здесь воспринимается намного лучше.
слід такі непопулярні теми все-таки обговорювати
Безусловно. Но не стоит мешать все в кучу. Выкиньте из головы “единые порывы”, “сплоченную нацию” и прочую пропагандистскую чушь — мир (и Украина) не хорошая и не плохая, а такая какая есть. Скучный структурированный анализ будет в 10 раз полезнее, чем сотня красивых фраз и аллегорий. Последние хороши только к выборам, честно.
не ознайомлена (вік не той)
Тогда поверьте мне на слово — нас в свое время таким до отвала кормили. А в перерывах мы стояли в очередях за всем.
Пропаганда особо новые методы не внедряет и идет как правило проторенной дорожкой. У моего поколения приобретенный иммунитет к таким вещам, они заметны.
дефіцит кваліфікованого менеджменту в Україні
Безусловно он есть. Но это процесс естественный — спрос рождает предложение. В куче тех же представительствах западных контор вполне квалифицированный местный менеджмент. Возьмите того же Шимкива.
А вот почему его так мало в госуправлении — ответ так же очевиден. Нет спроса.
В США в госухе зарплаты заметно выше чем в бизнес секторе и они могут себе позволить отбирать лучших и ставить им большие и сложные цели. У нас с официальными 6000 грн и может быть надбавками за какую-то чушь типа выслуги стимул работать просто отсутствует. Никто туда не идет, наоборот — как только могут, сразу сбегают из этих гадюшников.
А цели?
Вы видели, чтобы тому же министру было хоть как то выгодно уменьшить затраты в своем министерстве? Запланировать что-то больше чем на год?
Але старі кадри зі своєї зони комфорту не вийдуть і перезавантажувати систему не збираються.
Возможно. Но менять кадры в нашей стране не привыкать. Однако дело скорее не в них вообще, а в системе. В сущности власть бюрократии присуща не только совку (он кстати всего лишь воспроизвел систему РИ по сути), но вообще востоку-азии. Однако совок скрестил ее с уравниловкой и “коллективизмом” и получилось совсем плохо.
.
Когда обычный украинец (и белорус, и казах, и россиянин) попадает в нормальную среду тех же западных компаний — через год его менталитет достаточно сильно меняется и он уже не совок.
Вернуть его обратно — нужно уже лет 10 минимум зомбежки по принципу руств.
То же с бизнесменами, в том числе мелкими.
Как можно быстрее размонтировать все остатки совка в стране (как сделали поляки в свое время) вполне может быть болезненным, но спасением. Главное, чтобы маятник не качнуло в обратную сторону.
Когда обычный украинец (и белорус, и казах, и россиянин) попадает в нормальную среду тех же западных компаний — через год его менталитет достаточно сильно меняется и он уже не совок.
Вернуть его обратно — нужно уже лет 10 минимум зомбежки по принципу руств.
То же с бизнесменами, в том числе мелкими.
Как можно быстрее размонтировать все остатки совка в стране (как сделали поляки в свое время) вполне может быть болезненным, но спасением. Главное, чтобы маятник не качнуло в обратную сторону.

Отже, нам достатньо застосувати алгоритм дій тієї ж Польщі або Грузії для оновлення системи. Але поки що ментально ні більшість народу ні влада не готові до болісних метаморфоз. Суспільство, як дитина, котру треба виховувати, пояснювати, що добре-погано, вчити ставити цілі, об’єднуватися заради конкретної мети. Потрібен якісний засіб масової комунікації, який би виконував це завдання. Ось до чого я вела.

Кого треба скоротити, так це депутатів. Після розпаду населення України 52 млн, 450 депутатів.
Сегодня — 43 (без контрольованих ДНР/ЛНР 40) млн, а депутатів і досі 450. Логічним було б скоротити їх чисельність до 350
Для прикладу, населення Республіки Корея — 51 млн, депутатів — 300

Что самое интересное, при Кучме мы все за это голосовали. И где оно?

Депутатiв — так, скоротити. Але ж вони не_депутати. Вони наче ’смотрящие-говорящие’, або тi кому це делеговано-проплачено. Взагалi, депутаты — то у соц.-дем. спiльнотi. В країнi — совок, то ж лише iграшковi-кишеньковi «депутати» досхочу.

Рiк пiсля майдану продемонстрував, що совочика дуже багато, скрiзь та у всіляких кольорах. Великий прошарок людей (умовно кажучи середн. клас) хоче жити за соц.-дем. стандартами.
Eлiта (олiгархи, менти, суддi, ...холера_там_їх_до_фiга_навiть_лiчити...) кажуть — ок, живить собi люди, але ми будемо жити за совком та мати все i всiх. Це навiть зручно. Пiв країни — совковi хозяї, iншi — вiдповiдальнi громадяни, що мусять сплачувати податки, утримувати-годувати усю цю холеру совкову, обирати-переобирати цю елiту, захищати iнтереси елiти.

Портнiк пише на кшталт — люди зараз вiдчувають вiдповiдальнiсть за країну.
Не можна насправдi бути вiдповiдальним за те, що тобi не належить.
Ентузiазiзiм — то не e ознака вiдповiдальностi.
Це ж як бути вiдповiдальним за проект, але не мати повноважень приймати рiшення та навiть впливати на нього. Де реформи? Де люстрацiя? Немае, холера! I люди це акцептують, бо реально навiть той середн. клас виявився совОчиком (не плутати з совком (рос.) — то геть iнше, бо Укр. — не Рос.).

По прiоритетах у соц.-дем. попереду йде ЛЮДИНА, лише потiм система.
E.g., «We are the people ...».
Януковичи встановили систему, а потiм вже поставили людину. Пiсля майдану це вже неможливо.
То ж януковичи зробили iнакше: попереду йде «країна», лише потiм людина.
Це вiтчизняне know-how — совОчок (лагiдно), холера його :-(

Не можна насправдi бути вiдповiдальним за те, що тобi не належить.
Чудово сказано!

если ты тут тренируешься писать сочинения на вольную тему то могу подсказать что вначале пишется небольшое вступление, потом обычно три абзаца того что ты об этом думаешь в сопровождении примеров из жизни или объяснении почему именно так ты думаешь и в конце идет абзац заключения где ты подъитоживаешь результат. Про немцев вообще ничего не сказанно!

Не люблю шаблонність. Це ворог творчості. Використовую такий собі прийом «потік свідомості». А про німців там написано:)

народ зубожів і не може задовольнити базових потреб піраміди Маслоу. А без задоволення примітивних потреб суспільство опускається до рівня хижаків
Ага, б’ються насмерть за останні банки тушонки і пакети солі
Пафосно-перебільшені дурниці, навіть коментувати нема що

Ви говорити як людина, думка котрої єдино правильна, непомильна. Якщо, на Вашу думку, нема що коментувати, то не витрачайте свій час на неважливе:)

Я плачу за товары и услуги, плачу налоги. Так, может, мне все таки должны?
Как по мне, у нас как раз наоборот и проблема в том, что никто никому не должен. Чиновники и работники хотят получать зарплату, них*ра не делать ... и никому они ничего не должны.
Да, это в штатах или европе должны: должны старательно исполнять свои обязанности, быть приветливыми и вежливыми, ставить кастомера на первое место и т.д.
Это у нас, если человек сидит и получает зп и думает, что он них*ра никому не должен, что к получателю услуг (покупателю в магазине, пассажиру в маршрутке, избирателю, жильцу дома, студенту, который платит за обучение и т.д.) можно относится, как к г*вну, если только он не вышестоящий и у него нет связей.
Я предпочитаю:
когда чиновник выполняет свои обазанности и работает, а не считает, что он никому не должен;
кассир в супермаркете спрашивает «How are you doing today» и желает «Have a nice day» при этом улыбаясь, а не делает м*рду кирпичом;
когда водитель автобуса приветствует и улыбается, и ты в ответ хочешь пожелать ему хорошего дня, а не наш водила, который кроет матом;
когда сантехник приходит и качественно делает свою работу, а не полубухое тело, которое присылают из жека, которое требует 50 гривен, купить деталь, «осмотрев» проблему делает только хуже. И ты шлешь его подальше, делаешь все сам и пишешь в жек жалобу, толку от которой мало;
когда приходишь в местные ГАИ и запросто сдаешь экзамен без кучи никому ненужных сбивающих с толку вопросов, которые никак не влияют на безопасность вождения и нужны лишь для того, чтобы сбивать бабки, а потом и вождение;
и т.д. и т.д.

хм...)
А лично я кардинально другого мнения.
Я никому ничего не должен. До тех пор, пока я не скажу ему «чувак, я тебе должен это и это, отдам тогда-то». Говорю я так редко.
Да, есть договоренности. Например на работе. Но они обоюдовыгодные. Никто никому ничего не должен. Просто их выгодно исполнять — мне выгодно хорошо работать, компании выгодно платить мне хорошую зарплату. Всем хорошо — всем профит.

При этом мне тоже никто ничего не должен.
И кассир в супермаркете мне не должен улыбаться. Я ему улыбнусь первым — захочет улыбнется в ответ.
И сантехник из жека мне ничего не должен. Будет течь кран — позвоню в первый номер гугла по запросу «сантехники» — и через несколько часов кран течь не будет. Никто никому не должен. А всем выгода. Им деньги, мне работающий кран.
И гаишники мне ничего не должны. Я просто выучил все билеты и сдал на права с первого раза.
Ах да, если я первый скажу водителю автобуса «Добрый день» или «Спасибо», я очень сомневаюсь, что мне скажут «Пошел на*уй». Мне не сложно, а человеку приятно.
Да даже в налоговой, если прийти и с улыбкой попросить сделать побыстрее справку, которая обычно делается за 10 дней, её, если смогут — сделают за 5.

Вот как-то так.
Вся проблема она в головах.
В головах тех, кто считает, что им все всё должны.

Согласен, если по сути то можно сказать кратко, начни с себя!

Це цікавий варіант. Допустимо ми звільняємо 500 тисяч (півмільйона) чиновників я кі зараз працюють в державному апараті і на їх місце беремо 10000 ефективних німців.
Питання, що робити із цими 500 тис звільнених і їх сім’ями (1.5-2 млн чол) ? чи не стануть вони ненавидіти тих німців і організовувати партизанські загони щоб вигнати тих уродів що знищили їхнє життя?

та сама проблема із звільненими мєнтами, вчителями, викладачами, медиками з купленими дипломами і тд.
Що з ними робити якщо їх всіх погнати в шию? це реально половина населення дієздатного віку.

Навчити ловити рибу по-новому. Колись в Україні було популярним товариство Просвіта, воно засновувало школи, видавало та розповсюджувало поштою книжки, створювало бібліотеки та читальні, проводило виставки-ярмарки української книги. Головним завданням було сприяння культурному, освітньому та духовному розвитку українського народу. Мушу сказати ця діяльність була ефективно. Просто наразі освіченість — це трошки більше ніж читати на писати. У нашій країні профорієнтацією ніхто не займався, тому так багато людей не на своєму місці. Людей треба перевчати, вчити підприємницькій діяльності, ефективному веденню бізнесу, IT-технологіям тощо. Освіту в маси треба пропагувати через телебачення, щоб не Кармеліту та X-Фактор дивилися, а розвивалися, будували своє життя заново. Інакше стануть лузерами, бо блат не спрацює та й не повинен працювати.

Людей треба перевчати, вчити підприємницькій діяльності, ефективному веденню бізнесу, IT-технологіям тощо.
Ок, получаем конкурс на вакансию интерна не 100 человек на место, а 20000 человек на место, как это решило проблему?

Спершу необхідний серйозний підхід до профорієнтації, для цього слід організовувати все що завгодно: вечірні/недільні школи, канали масової комунікації з навчальними функціями. Зрештою влаштувати «мозговий штурм» інтелектуальної еліти, запросити експертів для тестування нової податкової системи, яка б дозволила бізнесу розвиватися відкрито та без вимушеного підпілля. Наприклад, якби я була громадянкою Польщі, то могла б взяти кредит (3 % річних) під свій бізнес-план ще й при цьому отримати податкові канікули на півроку. Чим не мотивація для підприємницької діяльності. При такому курсі валют єдине, що нам лишається — це стати подібними до Китаю і переорієнтуватися на експорт товарів/послуг.

Чиновник сейчас это враг народа #1 толко из за чиновников наши пацаны сейчас в зоне АТО мерзнут, а вот добровольцы среди народа, предприниматели снабжают их всем необходимым.

звільненими мєнтами
Мент с удовольствием повесит на тебя “висяк” чтобы продвинуться по службе. И вообще МВС это самое коррумпированное министерство.
вчителями
А нужно ли нам столько учителей? Учитывая что они работают в этой сфере всю жизнь.
викладачами
Все знают про уровень преподования в украинской высшей школе, а всякие преподаватели охраны труда, БЖД или какой-нибудь информатики, если взять гуманитарную специальность, своим существованием просто прожигают бюджетные деньги.
Питання, що робити із цими 500 тис звільнених і їх сім’ями (1.5-2 млн чол) ?
Часть на пенсию, часть на курсы переквалификации/центр занятости, остальные пусть сами вертятся. Вся страна в 90е крутилась чтобы выжить, нам не привыкать.

В нас пустують села й досить іншої роботи. Ці чиновники — не робітники, вони сидять і анічогісінько не роблять, вони некомпетентні. Якби держава була комерційною структурою — їх би звільнили.
То чому ми маємо давати себе грабувати? Я особисто знаю з десяток держслужбовців яких треба замінити. І мене не цікавить що потім буде з ними та його сім’ями, бо якщо б вони приймали рішення про моє звільнення — вони б його приймали для свого блага, а не блага держави.

Зима, брак вугілля на ТЕС, відключення електроенергії — «все під контролем, ми все розпланували, у нас же АТО».
Зрозумійте, у нас в країні зима приходить зажди неочіковано! З року в рік. У нас в країні все відбувається неочікувано.

Все просто, зима — агент фсб

згоден, а це ваше або цитата?

моє, так би мовити перші проби пера на dou

Підписатись на коментарі