Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

New IT in New Ukraine

Ukraine image via Shutterstock.

Позволю себе поразмышлять о возможности построить новые отношения между IT-отраслью и государством — на случай, если организация такого взаимодействия все-таки окажется актуальнее партизанской войны.

IT-сообщество для государства

Сейчас украинский интернет «бурлит» социальными проектами. Они приближенно делятся на три класса:
1. предложения по организации государственных функций;
2. контроль за их исполнением государством;
3. социальные проекты, направленные на самоорганизацию.

1. Предложения по организации государственных функций

Государство выполняет некоторые процессы, относящиеся к IT-сфере. В первую очередь, это обеспечение прозрачности бюджета, обратной связи, поддержка институций.

Если судить по одним назначениям, нынешнее правительство всё это понимает и будет разрабатывать, и нечего ломиться в открытую дверь. Если по другим — есть риск того, что государство попытается в очередной раз показать имитацию.

Я думаю, что cообщество не может заменить процесс построения или заказа IT-системы, но может сформулировать минимально приемлемую модель и дать экспертную оценку прилагаемым усилиям.

2. Контроль за исполнением государством своих функций

По существу, это функция гражданского общества.

Таких проектов очень много. И проблема не в том, что нет ресурса, где можно было бы отслеживать реакцию государства на проблемы, соответствия между обещаниями и конкретными действиями политиков. Наоборот, таких сайтов с десяток. Однако ни один из них не известен достаточно и не создает заметного общественного давления.

С одной стороны, конкуренция — это хорошо. С другой, именно в социальных проектах полезна концентрация усилий.

Я думаю, делу может помочь «общая витрина», где были бы представленны все активные социальные проекты. Хорошей отправной точкой может служить список проектов Майдан-хакатона: «Проекти для розвитку України».

3. Социальные проекты, направленные на самоорганизацию

Тут все просто: если новые формы взаимодействия привносят ценность в существующие процессы, значит, их можно монетизировать.

В таких областях как образование, медицина и коммунальные сервисы частная инициатива постепенно заменит государственную организацию.

Мне кажется, что следует направить общественную энергию на изменения в законодательстве и оставить государству роль формировать институнциональную среду. Однако переспективы здесь более долгосрочны и пессимистичны (законодатели ведь остались те же).

Государство для IT-сообщества

Обсуждая правила для IT-индустрии, все вспоминают организацию специального налогового режима.

Тут есть один нюанс. «Де-факто» для аутсорсинга налоговый режим и так близок к идеальному: многие компании используют схему с ЧП, при которой основные налоговые затраты — это 5% оплаты труда.

IT-ассоциация работала над вопросом о льготном налоговом режиме на случай отмены этой схемы. Однако в процессе «прохождения» законопроекта к парламенту собственно содержание льготы (ограничение ЕСВ взносом с двух минимальных зарплат) где-то потерялось. Таким образом, закон стал практически бесполезным.

Хотя первоначальная версия законопроекта IT-ассоциации и имела смысл, по гамбургскому счету ее нельзя назвать рыночной и направленной на развитие отрасли.

Проект закона «Про економічний експеримент щодо створення сприятливих умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції» подразумевал создание специального органа самоуправления на базе IT-ассоциации. Его членами становились все участники эксперимента. Этот орган вел реестр IT-компаний, которые пользовались льготным режимом налогообложения. Участником эксперимента могло быть только юридическое лицо, предоставившее справки из госорганов и отвечающее определенным требованиям. Это соответствие проверял орган самоуправления

В первых версиях законопроекта было ограничение минимального количества работников (не менее 50-ти). Когда на это обратили внимание представители небольших компаний, ограничение понизилось до пяти. Фрилансеры и люди, работавшие по прямым контрактам с зарубежными фирмами, остались за кадром.

Такая система воспринималась как «меньшее зло». Если надо, чтобы кто-то контролировал, то пусть это будут «свои», которые разбираются в теме. А не «чужие», возможно коррумпированные государственные органы.

Такой подход неприемлем для действительно свободной экономики.

Свободная экономика

В ее условиях человек, придумавший сервис, может спокойно сделать сайт или мобильное приложение и привязать к нему оплату. Фрилансер может взять работу у иностранного заказчика и выставить счет на IT-услуги без специального разрешения какой-либо организации.

Я буду очень признателен, если при разработке нового IT-законодательства все участники процесса (и в частности — IT-ассоциации) учтут и эти модельные примеры.

Для больших аутсорсинговых компаний выгодно cуществование широкого круга консультантов и мелких предприятий. Часто именно они распространяют инновации, которые потом адаптируют и продают большие организации.

Также нельзя забывать о упрощении обязательного документооборота и правил внешнеэкономической деятельности. Это позволит украинским кампаниям работать на глобальном рынке без открытия представительства или использования фирм-посредников.

И как побочный эффект либерализации экономики — перспектива формирования внутреннего платежеспособного спроса на IT-услуги.

Заметим, что основной фокус изменений и тут лежит в области законодательства.

Перспективы захватывают, однако нам еще предстоит перейти через непростые метаморфозы, которые не всегда можно оценить однозначно. Для того, чтобы провинциальные Васюки стали процветающим мировым центром, недостачно просто провести там международный шахматный турнир. Но если последовательно превращать Нью-Васюки в лучшее место для жизни шахматистов определенной культуры, то шансы, безусловно, появятся.

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




30 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ми живемо в надзвичайно сприятливі часи для ІТ компаній в Україні. Держава практично не втручається в ІТ галузь. Що ще потрібно?
Створюйте свої компанії, корпорації. Практично відсутні будь-які обмеження.

“Проекти для розвитку України”. rm.e-gov.com.ua/projects doesn’t work.
So I don’t think it will work fine in general :)

Держава, в якій під 6% (5% податок +1% послуги банку) можна безготівкові кошти законно перевести в готівку є приреченою. Така схема, та ще в поєднанні із солідарною пенсійною системою, приводить до того, що зарплату «в конверті» побороти неможливо, адже вона вигідна як роботодавцеві, який суттєво економить на фонді оплати праці, так і працівникові, особливо молодому, котрий не думає про пенсію і воліє отримати 100 в конверті ніж 70 «офіційно». В свою чергу це приводить до дефіциту і наступного краху пенсійного фонду, а відтак до краху однієї з найважливіших соціальних функцій держави, з наступним крахом і самої держави.

Зазначу, що це моє особисте переконання, жодним чином не пов’язане з позицією організації, в якій працюю.

Моменти, на які вказує пан Руслан Шевченко — є суттєвими, однак одна справа звернути увагу «учасників розробки законодавства» і інша справа — власне розробка такого законодавства, яке має включати:

  1. Фізибиліті стаді (чи Техніко-економічне обгрунтування), яке б чітко показувало, що в більшій чи меншій мірі фінансово виграють усі, в тому числі держава. Дуже помічним було би і математичне моделювання, яке б вираховувало оптимальні відсотки податків для максимізації загального рівня надходжень до бюджетів.
  2. Пояснювальна записка, яка опиратиметься на таке обгрунтування і покаже також відповідність акі комунітер ЄС
  3. Власне текст законопроекту і порівняльну таблицю з існуючим законом.
При наявності таких обгрунтованих документів, дуже легко переконувати і урядовців і законодавців.

Державу цікавить виключно кількість цінностей, що перерозподіляється через нею.
Якщо щось вигідно всім учасникам процесу створення цінності, і не вигідно виключно державі, яка лише перерозподіляє цінності (знищуючи частину з них), то може так і треба?
А задачу пенсій вирішити іншими методами.

Лише такі держави як Росія, як держави-бензоколонки, вирішують всі питання (В Росії — 50% бюджету) шляхом експорту енергоносіїв. У цивілізованих країнах пенсійні фонди формуються працездатними громадянами через відрахування частини заробітку.

Інші питання.— чому досі державою не проведена реформа пенсійної системи і не введені адресні відрахування кожного працівника на його пенсію, чому нема прозорої і зрозумілої громадянам системи формування і розподілу фінансових потоків, чому є корупція та тіньова економіка.

У цивілізованих країнах пенсійні фонди формуються працездатними громадянами через відрахування частини заробітку.

Вивчіть питання як в цивілізованому ЄС формується пенсійний фонд.

чому досі державою не проведена

Тому, що людей, що приймають участь в «державі», як сталій системі грабунку — поточний стан речей враховує. Люди чомусь самостійно несуть бабло в обіцянку на «пенсію» «колись».

чому є корупція та тіньова економіка

Тому що це єдиний реалістичний спосіб функціонування цього джаггернаута. Злийте з машини все мастило і покатайтесь — дізнаєтесь як жити в «державі» без корупції та тіньової економіки.

Пусть живут экономно с акцизов и НДС

Акциз — це на грілку і тютюн. Левова частка ПДВ — з імпорту. Тобто ви пропонуєте зацікавити державу, щоб їй були вигідні курці та пияки, а також зростання імпорту? Але ж це абсурд, хоча сьогодні держава таки живе саме з цих джерел. А із податків на зарплату формуються лише пенсійний та інші, значно менші соціальні фонди.

Гос налоги делятся на 2 группы — общегосударственные и местные.

В развитых странах общегосударственными являются НДС, импортные пошлины, акцизы. С этих денег государство финансируют центральный апарат, основные гос. больницы, и некоторые другие расходы.

К местным налогам относятся налог с доходов физ лиц, компаний, аренда и продажа земли, сбор с частной недвижимости и прочие прочие налоги и сборы.

С этих денег финансируется содержание школ, садиков, парков, поликлиник, улиц, полиции, прочего.

Зарплата при этом содержит вычеты подоходного налога и соц. взноса. Соц взнос покрывает бесплатное мед обслуживание (если такое есть) и солидарную пенсию. Соц взнос колеблется в раене 10% от ЗП.

Пенсия при этом, по большей части, финансируется не из солидарной системы, которой управляет государство, а с целевых персонифицированых отчислений в частные пенсионные фонды, которые делает или не делает сам сотрудник. Если он не делает этих отчислений, но на персии будет сосать лапу, а не получать пенсию. Потому что солидарная пенсия оооочень скромная.

Нема чим заперечити. Однак перед тим як ламати централізовану солідарну систему з великим навантаженням на ФЗП, слід провести реформу пенсійної системи — принаймні забезпечити гарантування (страхування) приватних пенсійних фондів, а також гарантувати пенсію для тих кому вже за 50, і хто не встигне накопичити собі на пенсію в приватному пенсійному фонді.

Ухты! В стране нашелся еще один человек, который считает, что перед принятием соответствующего фискального законодательства следует проводить математическое моделирование ситуации...

Того и гляди, скоро появится общественный запрос на более-менее мощный отечественный супер-компьютер...

Саркастически: не обижайтесь, но по-моему у нас математическим моделированием экономических процессов занимаются только студенты и преподаватели нескольких кафедр на все университеты страны... И то, в учебных целях.

Держава, в якій під 6% (5% податок +1% послуги банку) можна безготівкові кошти законно перевести в готівку є приреченою.
Це високий податок для ІТ галузі? Саме завдяки низьким податкам українські ІТ компанії розвиваються. Варто щось змінювати?

Влада в Україні належить Бюджету :)

Так, але для сплати цього податку працюють цілі відділи. які реєструють фіктивних підприємців, здають за них звітність, складають договори, акти — тобто займаються непродуктивною роботою. Крім цього ця схема приводить до розвалу великих і середніх підприємств, оскільки робить їх неконкурентоспроможними. Цією схемою користуються всі кому не ліньки, а не лише ІТ компанії. В результаті кошти на утримання держави, соціальну сферу, розвиток інфраструктури, оборону тощо отримуються здебільшого з продажі сировини і з ПДВ на імпорт. В таких реаліях скоро держава перестане існувати.

оскільки робить їх неконкурентоспроможними.

Якщо динозаври помирають в конкуренції — для чого їх тримати на штучному диханні?

В таких реаліях скоро держава перестане існувати.

А що, конкретно, держава робить краще за недержавні форми організації? Навіть війна краще ведеться добровольчими батальйонами, незважаючи на те, що вони воюють практично повністю трофейною та приватною (цивільною) зброєю.

Ще в 1994 я проходив місячний семінар на Тайвані на тему «Як держава може допомогти індустріям створити сприятливе для них середовище». Виступав заступник міністра економіки. Він продемонстрував малюнок із трьох банок (колб) одного розміру: В одній буле лише каміння, в іншій — пісок, а в третій каміння, засипане піском. Яка банка найважча? Третя! Ще двадцять років вони прийняли і розвивали модель «Центр-Сателіти», де центрами були крупні підприємства, а сателітами — малі і середні, продукцію яких споживали крупні.

Який зв’язок між масою банки та ефективністю роботи підприємств?

А щодо батальйонів — то чи змогли б вони вести війну при відсутності державних збройних формувань? Створеної державою транспортної інфраструктури?

Продайте батальйонам важке озброєння — дізнаєтесь.

Ах да... Чиновники в Україні бояться власних людей більше ніж Путіна... Пічалька..

1943-1954
Ви думаєте в сучасних війнах воюють завдяки державним структурам?

Набагато далі ніж 1954. Останній боєць вийшов з підпілля в 1992 — бачив на власні очі репортаж по ТБ

здається війна під різними лічинами відбувалась в 1918-2014... і триває далі

Неба утреннего стяг
В жизни важен первый шаг.
Слышишь: реют над страною
Ветры яростных атак!
www.youtube.com/watch?v=rvORzrD819Y
:)

Значно раніше. В 1169 напівполовець, напіврусич, князь Володимиро-Суздальський Андрій Боголюбський (від міста Боголюбове, де була його резиденція) повністю зруйнував Київ. «І грабували вони два дні весь город — Поділ, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. І не було помилування нікому і нізвідки: церкви горіли, християн вбивали, а інших в’язали, дружин вели в полон, силоміць розлучаючи з чоловіками їх, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. І узяли вони майна множина, і церкви оголили від ікон, і книг, і риз, і дзвони з церков познімали ... Запалений був навіть монастир Печерський святий Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його від такої біди. І був у Києві серед всіх людей стогін, і туга, і скорбота..»
І з того часу вже більше восьми століть українці ведуть найдовшу в історії людства національно-визвольну війну.

Хороший приклад. Держава в ньому перемогла, нехай і в короткостроковій перспективі. Держава має стати сервісною структурою, яка найефективніше може консолідувати зусилля нації, зібрати у формі податків необхідний для реалізації цих зусиль ресурс з усіх мешканців, а не лише свідомих.

зібрати у формі податків необхідний для реалізації цих зусиль ресурс з усіх мешканців

Тобто прийти та відібрати силою? Ну-ну... Беркут давно палили?

Податки мають платити всі. Несплата податку — це найтяжчий злочин, адже це крадіжка у всього народу. Звичайно що податки мають бути не лише законними. але й справедливими. Не кажу що податки для компаній-розробників мають бути високими. Можливо навпаки, кожній треба ще й доплачувати з бюджету. Але коли в фірмі працює кілька сотень людей і ці люди зареєстровані як фізичні особи-підприємці, це малий обман, з якого закладається свідомість, що обманювати свою ж державу можна і треба.

Податки мають платити всі

Платіть податок мені. 50% від Вашого доходу мене влаштує, для початку.

Несплата податку — це найтяжчий злочин, адже це крадіжка у всього народу.

Так правду пишіть — крадіжка у Бюджету! А влада в Україні належить Бюджету.

Бюджет — ваше всьо, і папа, і мама, і замовник, і працедавець. Коротше, типовий божок.

Дякую, приносьте жертви своїм богам без мене.

ця схема приводить до розвалу великих і середніх підприємств, оскільки робить їх неконкурентоспроможними
еволюція... виживають маленькі, зубаті та швидкі

Нужно больше в разделе «Свободная экономика» — а именно открытие финансовых границ.
Кой что уже сказано, но нужно дожать мировые платёжные системы — paypal, ну и чтобы можно было легко получть деньги от apple, android.
Я не знаю, почему их у нас нет, и какова тут роль государства, но это серьезный фактор для становления продуктовых компаний.

Потрібно дозволити українцям вільно вкладати капітал в закордонні компанії, відкривати рахунки в іноземних банках, купувати акції на біржах. Дозволити роботу будь-яких міжнарожних платіжних систем в Україні.

Підписатись на коментарі