Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Зеник Матчишин: «Англійська і софт-скіли — це останнє, що блокує наш прорив на світові ринки»

[Перевод на русский язык — в конце материала.]

Розмова з Зеником Матчишиним — засновником кількох User Group у Львові, сайту rozrobka.com та Staff Engineer компанії Lohika, — про спільноту ІТ, перспективи українців на світовому ринку та різницю між Львовом та Києвом.

— Розкажи коротко про себе.

— З комп’ютерами мав справу ще з дитинства, з 7 років, більш професійний досвід — з 2001 року. Тоді почав працювати, а з 2004 — на повний робочий день, останні 6-7 років — на лід-позиціях. На «Логіці» зараз я є на позиції Staff Engineer, така досить цікава, не дуже поширена позиція. Один з прикладів власне технічного, а не менеджерського кар’єрного розвитку. Крім того веду одну з лабів (Lohika Labs) — Scalable Java Lab.

Staff Engineer-ів на Логіці троє. Обов’язків декілька. Займаюсь тим, що називається, technical pre-sales. Коли проект доходить до стадії технічних деталей, на перший план виходжу я і «рівняю» дорогу для команди, щоб вона комфортно почала робити цей проект. Крім того, на деяких проектах виступаю у ролі архітектора і, якщо є потреба, в ролі технічного консультанта.

Проекти — це все те, що пов’язано з Java у львівському офісі. Також консультую інші офіси Lohika по джавішних проектах та технологіях. Зараз 4 проекти, в одному я в ролі архітекта, в інших — консультант. Всі вони пов’язані з Big Data та масштабованими технологіями. Мені це цікаво і, власне, це причина, чому я на «Логіці».

— Як виникла ідея створити сайт rozrobka.com?

— Початкова ідея була така... Я ще пам’ятаю часи, коли зарплати були не такими, як зараз, а 40-50 доларів, і наскільки життя відрізнялось від того, що є зараз. Ще в ті часи, коли я тільки вчився (закінчив «Прикладну математику» Університету І. Франка, спеціальність — «Системний аналіз»), було якесь таке відчуття, що знання не треба ховати, ними потрібно ділитись. І чим більше буде розумних людей навколо тебе, тим краще буде всім. В ІТ, звичайно, є схильність до так званих Rock Stars — прийшли, все повирішували і пішли, але в загальному сенсі це командна робота, робота компаній. І чим більше фірм з високим технічним рівнем, тим краще всім. Ми разом конкуруємо на глобальному ринку. І найлегший шлях тоді, який був у межах моїх сил, це обмін знаннями.

На робочому шляху, так сталось, всі проекти були цікаві та складні. Тому було чим ділитись. Мали місце внутрішні події — мітинги, презентації, але було відчуття, що цього мало. Також була певна низька віра в себе серед айтішників. Ми були дещо ізольовані, а навколишня реальність — сумна. Згуртування, на мою думку, все це сильно покращувало і давало позитивний погляд на речі.

Все починалось з підтримки юзер-груп. Однією з перших у Львові була джава-юзер-група (Java Users Group of Lviv), заснована в 2009 році Андрієм Андруневчиним, моїм одногрупником. Ідея була в чому: є світова практика джава-юзерс-груп, люди збираються, обговорюють технічні теми, цікаві новинки, нюанси використання. Разом з тим відбувається обмін досвідом поза межами компанії.

Перша зустріч відбулась в університеті, місцеві студенти допомогли нам з організацією місця, прийшло десь 20 осіб, в основному колишні співробітники, але, як кажуть, справа пішла. Були різні теми та багато обговорень, але найбільшою проблемою було не цікавість теми, а як донести інформацію про подію. Нормальних каналів поширення інформації не було, крім скайпів, «аськи» і пошти. Але, враховуючи, що ці інструменти також використовувались для роботи, вони не те щоб ігнорувались, але і ефективними не були.

Оскільки вже поширений Linkedin, і Юзер-групи краще сприймаються, з кожною зустріччю учасників ставало все більше. Так на останньому EDGE Lviv було біля 200 людей. Зважаючи на те, що позиціонувався він як захід виключно для сіньйорів і техлідів, тобто обговорювалися складні речі, для частини людей просто незрозумілі, така аудиторія — це дуже добре, враховуючи розмір ІТ у Львові. Та сама Джава Юзер Група набирала від 20 до 100 осіб, залежно від теми зустрічі і чи підключалась компанія, яка пропонувала офіс, до реклами. Люди, в принципі, цікавляться, але всі стараються планувати наперед, і, відповідно, хтось або не встигав, або не знав.

З часом Джава Юзер Група була успішна, люди збирались, обговорювали цікаві теми. Вона не була настільки систематичною і настільки потужною, як західні юзер-групи, але принаймні це вселяло віру. Згодом почали цікавитись компанії, як для реклами, так і просто з позитивних міркувань, що вони є частиною спільноти. Почали пропонувати приміщення, піци-пиво, щоб людям приємніше було проводити час.

Згодом з’явилась .Net-група, започаткована Дімою Малєєвим і ще декількома людьми, які наділяли енергією цю групу. Відповідно вона була сфокусованою на .Net технологіях згуртувавши навколо себе .Net-тусовку.

Я доповідав і на .Net- і Java юзер-групах, але деколи було відчуття, що не завжди люди сприймають те, що розповідалось. Деякі речі досить складні. Тому з’явилось бажання створити нову групу, яка спеціалізуватиметься на складних речах, які необов’язково знати початківцям, але які цікаві людям вищого технічного рівня. Такою стала EDGE Lviv.

І врешті-решт з’явилась QA, тобто тестерська група. Там зустрічі були дуже потужні. На другій зустрічі здається, було більше ніж 200 осіб.

— Чи нема проблем з місцем, де збиратись?

— Проблем нема. Більше є питань щодо узгодження деталей з компанією: коли планується збір, дані щодо кількості учасників, часу. У більшості випадків компанії відповідають «так». Ми стараємось, щоб не було прив’язки і заангажованості щодо конкретних фірм. Зазвичай, люди стараються, щоб кожного разу зустріч проходила в іншому офісі, хоча виходить, звичайно, по-різному.

— Яка з юзер-груп є найактивнішою, найбільш чисельною?

— Суб’єктивно, так виглядає, що найактивнішою була QA-група, адже їх (тестерів) справді найбільше. І хоча зустрічей було тільки дві, але вже перші дні всі місця були заброньовані, дуже багато людей зареєструвалось.

Інші групи міняють форму. Наприклад, Діма Малєєв організував щось більше, вже не юзер-групу, а full day event. Це вже не просто одна-дві доповіді. Це вже новий рівень.

Паралельно до цього розвивалась Розробка. Ідея дуже проста. Є DOU.ua; я чи не з перших тижнів слідкував за сайтом, був дуже активним його прихильником, всім рекомендував. Такі ресурси дуже важливі, вони є каталізаторами розвитку. Це як дороги з мостами. Вони самі по собі нічого не роблять, але пришвидшення транспортування прискорює й інші процеси.

Те, як розвивався DOU, це те, що у фірмах називають «курилкою». Тобто дорослі дяді приходять, обговорюють важливі і не дуже теми, про роботу, про життя. Це добре, але воно більше орієнтоване на серйозні теми про якісь деталі роботи, але не на технічні речі. Наприклад, тем, як підняти останній фреймворк, на DOU немає в принципі. Можливо, на форумі проскакують технічні питання, але головний фокус на спільноті. Плюс, це були люди, які багато років в ІТ. Вони високого рівня, і було певне несприйняття початківців, людей взагалі без досвіду роботи. Була певна така відсутність спільної мови. І остання деталь, не зовсім очевидна. DOU не так давно був переважно російськомовним. З цим, звичайно, ніяких проблем немає, але в Західному регіоні є люди, які досить негативно це сприймають. Можна довго говорити, правильно це чи ні, але такі люди є.

Ідея «Розробки» була не конкурувати, а запропонувати інші місця, де можна поговорити на інші, технічні теми, із фокусом на україномовність. Це не означає, що сайт виключно україномовний, є також статті і англійською, і російською.

Я знайомий та спілкувався з Максом Іщенком, DOU — це повноцінний бізнес, «Розробка» — це, наразі, альтернативний аматорський проект.

По ходу виникнення була спроба побудувати спільноту, яка орієнтована на технічні речі. Наприклад, туторіал з використання певної технології, новини, з ними пов’язані. З наголосом на україномовності, щоб згуртувати навколо людей, які розкидані по різних сайтах світу. І головна ціль — цим самим каталізувати інші процеси, наприклад, коли планується якась зустріч, є де про це сказати.

Це не форум системних адміністраторів міста Рівне. Це вже майданчик, з якого можна доносити інформацію до ІТ-спільноти.


— Якщо продовжити тему, крім української мови, ще є якісь суттєві відмінності між аудиторіями ДОУ і Розробки?

— Фокус на технічних речах, це і було основним. Я старався, щоб так і залишалось. Також — акцент на початківцях. Технічний рівень речей, які описуються доступний для людей, які починають свій шлях в IT. Допомога, щоб вони швидше стали на ноги.

— Чи не було ідеї зробити ресурс комерційним?

— Ідея була, і сайт впевнено прямував до цього. Спочатку все було добре, але почалась жорстока реальність.

Свято закінчилось не так давно — з введенням Податкового кодексу. СПД в тому вигляді, як це було раніше, припинили існування. Фінансова сторона проекту, якби я хотів вести його як власний бізнес, ускладнилась. Тепер треба мати бухгалтерів, відкривати компанію. Це не те, до чого я готовий. «Розробка» як проект має сенс, але мені подобається займатись тим, чим я займаюсь на «Логіці», і я не хочу це покидати заради спілкування з податковими органами.

Бо якщо працювати з компаніями, вони б хотіли, щоб все було чисто і по-білому. Наразі я оплачую витрати, пов’язані з підтримкою сайту, з власної кишені. Сподіваюсь, щось зміниться на краще, і не потрібно буде стільки складних дій для підтримки простих проектів.

— Як в «Логіці» ставляться до «Розробки» та юзер-груп?

— До «Розробки» — нейтрально. Моя діяльність в «Розробці» не перетинається з задачами на роботі, конфлікту інтересів немає. В принципі, це не є щось, що я приховую.

До юзер-груп ставлення дуже добре. Наприклад, «Логіка» спонсорувала зустрічі EDGE Lviv, не тільки приміщення — конференц-зал одного з готелів, — а й пиво-піци. Дрібниця, але приємно. «Логіка» бачить, що юзер-групи та технічний розвиток — це важливо. Це те, під що можна відкривати бюджет і потім не шкодувати. Працівники «Логіки» також відвідують ці зустрічі. Це не є тренінг, де людина здобуває знання і є миттєвий результат. Це щось, що покращує атмосферу взагалі в компанії і у Львові в цілому. Компанія це розуміє і намагається підтримувати.

— Чи нема планів організувати нові user groups?

— QA — це була остання з крупних вільних ніш. Є багато менших локальних спільнот, наприклад, Flex, але вона вже більше всеукраїнська, а не львівська. У створенні юзер-груп важлива не стільки ніша, а людина, щоб вона могла все організувати: доповідачів, зустріч, щоб це не було просто «а давайте зустрінемось попити пива», а на якусь тему, з обговоренням. Тому зараз така тенденція, що краще менше юзер-груп, але більше подій. Наприклад, робиться певна подія на цілий день, в її межах є потоки, і ми збираємось, щоб поділитись чимось цікавим.

Досить багато людей, в тому числі і з львівських юзер-груп, доповідали на всеукраїнських подіях. Я, наприклад, доповідав на одеському IT Jam, там було більше тисячі учасників, це зовсім інший рівень. Думаю, ми впевнено крокуємо до інтеграції зі світовими юзер-групами в формі якоїсь події.

Наші люди доходять до певного рівня професіоналізму, як в представленні інформації, так і в її корисності. Ми стаємо учасниками світових процесів. Це дуже добре. І не просто ті самі люди стають кращими, з’являються нові. Їм це цікаво, вони хочуть і можуть.

— Скільки часу потрібно, щоб українська спільнота інтегрувалась у світову? Чи цьому ніколи не статись?

— Вона вже плавно вливається. В останні роки дедалі більше людей з українського, і, зокрема, львівського, ІТ є учасниками світових конференцій. Більше слухачами, звичайно. Але це перший крок, щоб вони стали доповідачами. Наприклад, минулого року я був на Java One 2011 в Сан-Франциско. Звичайно там є одиниці — «звірі», які рвуть все, але рівень як мінімум половини — це цілком досяжні вершини. У нас є люди такого рівня. Це питання декількох років, і доповідачі з України будуть на конференціях світового рівня.

— Багато чути нарікань, що українці погано знають англійську, і саме це зупиняє багато процесів.

— Так. Це суттєва проблема. І чіткого бачення, як це вирішити, нема. Заставити людину вчитись, якщо вона не розуміє, для чого, важко. Наразі рішення більш силове. На всіх фірмах, принаймні про які я знаю, взагалі не беруть людей без знань англійської. Тим самим компанії силують теперішніх студентів, що без англійської, який би він не був крутий технічно, — «кіна не буде».

Крім англійської, іншим пріоритетом я вважаю так звані софт-скіли (soft skills) — як людина працює, як себе поводить, як сприймає і ділиться інформацію. Це дуже широка тема. Але, по суті, англійська і софт-скіли — це останнє, що блокує нас від прориву на світові ринки. Ці дві речі нас суттєво виділяють серед решти ІТ-шників з західних фірм.

— Детальніше про софт скіли...

— Це те, наскільки людина працездатна. Всі чули, що таке культурні різниці. Це ще одна широка тема: наше виховання, культурні особливості, які впливають на нашу поведінку на роботі. Елементарний приклад — Індія. В їхній культурі не прийнято заперечувати вищому за рангом. І для того, щоб виправити в собі таку особливість, потрібно багато часу. У нашому вихованні заперечувати керівництву теж не дуже поширено, але це відносно допустимо. І це одна з наших багатьох переваг, по софт-скілах, над індійцями. Бо в західній культурі очікується, що якщо кажеться якась нерозумна річ, людина має про це сказати. Це те, що називається пушбек: «Ні, це не буде два тижні, це буде місяць» або «Ні, це взагалі неможливо». Ця та інші «маленькі дрібниці» робить проекти в Індії такими страшними: і якість не та, і не встигають. Оскільки в певний момент приймались не раціональні рішення під тиском культурних особливостей.

Сюди так само входить те, як людина сприймає критику, чи розуміє свої сильні і слабкі сторони. Ті питання, з яких часто сміються на співбесідах, для людей з Заходу є важливими. І коли людина щось непевне на них відповідає, вони цього не розуміють. Це є частиною західної культури, і якщо вони бачать не сприйняття, то можуть просто відмовитись працювати з цією людиною.

Тема софт-скілів, насправді, дуже цікава. У нас на «Логіці» є дві форми, за якими оцінюються працівники: технічна і софт-скіли. Остання містить приклади правильної поведінки, як людина себе має поводити, а як ні. Щоб не чекати коли на проекті справді щось станеться, а показати правильні шаблони поведінки, дати можливість людині виправитись. Це дає можливість брати участь в кращих проектах, так як люди на Заході не люблять бавитись в якісь дитячі ігри, в перевиховання. Вони хочуть, щоб була зроблена робота. Коли нетехнічні речі виходять на перший план, в більшості випадків, це дуже погано закінчується. Ми вже навчились на цьому. І якщо проект технічно складний, це означає, що людина повинна мати розвинені софт-скіли.

І чим більше фірм будуть надавати цьому значення, тим краще.

Ми нарешті відійдемо від конкуренції з Індією, і перейдемо до конкуренції з Ізраїлем чи внутрішнім аутсорсингом на Заході. Там люди не мають проблем ні з англійською, ні із софт-скілами.

При чому в Індії з англійською, середньостатистично, краще ніж у нас. І навіть якщо їхній технічний рівень слабший, він виглядає зрозумілішим. Тільки через те, що ми не можемо розповісти, наскільки ми круті.

Коли йдеться про проект «з нуля», про останні технології, в Індії з тим суттєві проблеми. Креативні риси характеру там слабо розвинені, і людей, які можуть творити, там дуже мало.

— Ти вже багато років слідкуєш за українською ІТ-спільнотою, як вона змінилась за цей час?

— З кардинальних змін — частина високопрофесійних людей виїхала, однак, що добре, таких не дуже багато. Частина людей залишилась, і вони суттєво зміцнюють місцеві фірми. З’являються люди дуже високого технічного рівня, що допомагає фірмам братись за складні проекти. Це дуже добре.

Крім того, багато фірм навчились продавати. Те, що було 6-7 років тому, і те, що є зараз — це дві великі різниці. Фірми значно професійніші, конкурують з рештою світового ІТ. Колись це були просто розумні технічні люди, які ніяк не могли запропонувати свої сервіси. Зараз є розумні технічні люди, які вміють продатись, які знають як боротись за проект, як за нього братись. Кількість професійних проектів у львівських фірм зараз суттєво вища, ніж колись.

Також присутній технічний ріст. Компанії дають можливість займатись більш складними речами. Ми можемо братись за проекти, де не десятки людей працюють, а сотні. І це також добре.

— Львівська спільнота на фоні загальноукраїнської виділяється?

— Історично так склалось, що вона була ізольована. Тут хороша наукова база. Частина львівських фірм відносно старі, і культурно тут був значно більший дотик зі Штатами, з Європою, Польщею. Спільнота доволі швидко розрослась до великих розмірів. Наскільки я пам’ятаю, Львів зараз серед ІТ на другому чи третьому місці. Звичайно, були люди, які поїхали працювати в інші міста, наприклад, у Київ. Але, останніми роками зарплати не те, щоб зрівнялись, але не є суттєво нижчими, ніж в столиці, а спосіб життя у Львові значно розмірніший — у нас нема двохгодинних «корків», багато хто взагалі на роботу пішки ходить, це 20-30 хвилин. Та й саме місто сприяє спокійному життю. Тому Львів став не стільки інтегрованим, скільки альтернативним, так як він справді суттєво відрізняється від решти українського ІТ-сегменту. Львів можна спокійно продавати як місце праці для решти. Наприклад, у нас було декілька людей, які з Києва переїхали сюди працювати.

— А які саме суттєві відмінності Львова від українського ІТ?

— У Львові майже повністю відсутні проекти, націлені на внутрішній ринок. Також мало продуктових компаній, започаткованих тут. Ті, що є, в більшості є в тіні і не дуже бажають привертати до себе публічну увагу. З другої сторони, є дочірні компанії продуктових фірм, які суттєво відрізняються по процесах та «духу» від решти «класичних» аутсорсингових фірм. Самі аутсорсингові фірми дуже різні. Кожен може знайти для себе так звану «компанію мрії», яка найбільше відповідатиме очікуванням цієї людини.

Львів, здається, єдине українське місто де ІТ було названо пріоритетним напрямком розвитку міста. Причому це не PR-акція можновладців, з’явився цілком конкретний майданчик співпраці між компаніями та держустановами — IT-BPO Кластер. В рамках цього кластеру вже було зроблено декілька спільних кроків.

І, що найголовніше, це не Сколково по-львівськи, а власне робота над меншими, водночас більш досяжними цілями.

Це збільшує потенціал і, на мою думку, пришвидшує захід на місцевий ринок великих світових гравців, як свого часу відбулось у Кракові.

Ну і не зовсім технічне, але не менш важливе. Життя поза роботою має місце і воно досить приємне. Традиційність, багато культурних подій, ментальна близькість з Європою суттєво вирізняють Львів від інших українських міст.

Фото: Василь Трухан.

Зеник Матчишин: «Английский и софт-скиллы — последнее, что блокирует наш прорыв на мировые рынки»

Все про українське ІТ в телеграмі — підписуйтеся на канал DOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Схожі статті




68 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Ну але в Німеччині навіть прийнято критикувати босса. Та й в Британії разом із Голландією.

чи відчувається конкуренція майданчиків для спілкування за мовною ознакою, адже багатьом знайомим краще спілкуватись на хабрі. Наскільки це типово для англомовних майданчиків? Наскільки велика конкуренція, чи захоче людина з інтермедіейт англійською спілкуватись на неангломовному форумі, сайті?

Задовбали ви свій Львів піарити, може з львівськой області зробити автономну республіку?

Традиційність, багато культурних подій, ментальна близькість з Європою суттєво вирізняють Львів від інших українських міст.

Маєте маленький клаптик старого Львову а все інше місто — це тіж самі бетонні хрущовки і те ж саме бидло серед населення як і в інших містах.

Всі львівянами з якими мені довелося спілкуватися через край самовпевнені — просто дивуюсь — не знаходив вийнятків.

......суттєво вирізняють Львів від інших українських міст.

До сих пір в шоці. Це ж треба таке сказати в громадскість! Ким ви себе рахуєте?!?!

як на мене цілком нормально любити і пишатись містом де ти живеш. Як на мене ненормально це обпльовувати всіх інших. Ну і

......суттєво вирізняють Львів від інших українських міст.

власне мешканці які вважають, що львівянином(кою) бути краще ніж киянином(кою)

Якщо ви кажете, що суттєво вирізняють Львів від інших українських міст — це

власне мешканці які
самозакоханно
вважають, що львівянином бути краще ніж киянином
 — то це і є зміст мого попереднього коменту.
тобто вважати що бути киянином краще ніж львівянином це добре а навпаки це зле))

та ви батєнька шовініст

то ви «батенька» в крайності кидаєтесь

бути киянином краще ніж львівянином це добре

в якому моменті я таке сказав?
.................
ви краще перечитайте статтю і коменти ще раз — мене нудить від рожевих сиропів в адресу Львова.
.................

По результатам анкетування проведенного на ДОУ найбільший рівень зарплат в Одесі (...не памятаю в якій саме технологій) — чомусь я не бачу на ДОУ самозакоханих одеситів які кажуть що Одеса — архіМега-ІТмісто

чомусь я не бачу на ДОУ самозакоханих одеситів які кажуть що Одеса — архіМега-ІТмісто

вони так не кажуть бо

архіМега-ІТмісто

це Львів ;)

мабуть варто спочатку навчитись правильно писати без помилок.

Колись мешкали у Львові (Сихів). Так там багатоповерхові було не порівняти із дніпропетровськими. Чистота і порядок. Львів однозначно зручніше місто. Але люди можливо більш закриті ніж на сході.

Заставити людину вчитись, якщо вона не розуміє, для чого, важко.

Та не треба.
Знання англійскої — пуста трата часу.

Часи, коли з замовником розмовляв программист, давно пройшли. Для цого є інші люди.

Знание английского языка никогда не будет тратой времени — никто не знает куда закинет жизнь и что придется делать. На данном этапе — знание языков — это только плюс в карму

Для заманухи назва одна, яка не відповідає ПР акції.
Чому не назвати: «На городі бузина, а у Львові rozrobka.com»
Ну і ДОУ могло нічого не втратило, якби дописало: Матеріал подано в рекламних цілях.
п.с.
Фотка з кактусом кагбе символізіруєт!

Креатифф, не те що в індусів.

Коли йдеться про проект «з нуля», про останні технології, в Індії з тим суттєві проблеми. Креативні риси характеру там слабо розвинені, і людей, які можуть творити, там дуже мало.

Ах ах, не креативні азіати. Тебе там Тягнибок расиською лубудою перегодував?
Навіть якщо в таку херню повірити, то, навіть, 0,1% від 1 млд, і 1% від 46 млн, цифри які відрізняються на порядки.

Знаєш, що вуйку, іди втирай бабцям на привокзальному ринку.

0,1% від 1 млд, і 1% від 46 млн, цифри які відрізняються на порядки.

Точно уверены :)?

1 000 000 / 46 000 = 2.739
=>
К.О.
Але справа не в арияметиці, а в тому, що автор заявляє, що українці креативніші.
Хто міряв, британські вчені?

КО подсказывает, что 1% от 46 млн= 0,46 или при округлении до целого 1 (млн).
Он же утверждает, что 0,1% от 1 млрд = тот же 1 млн. Т.е. величины одного порядка.

Про индийцев ничего сказать не могу. В целом, как древнюю нацию уважаю, как с программистами — не сталкивался, но проглядывал заказы по oDesk ради любопытства — шлака за 10 у.е./час немеряно индийского, прям спам какой-то

При чому Ви рахуйте, що в україні більше пенсів, а хто може працювати їде на заробітки, так що тре поправка, а в Індії демографія така, що молоді валом, в порівнянні із старшим поколінням, так що вийдуть «різні порядки», а не «одного порядка».
щодо рейтів:
Для укрів 10 у.е./год, мабуть що копійки (для 1 млн українців), прогерів вже рахували, від сили 20 000 голів з сисодмінами і їм подібними.

На фрілансі дай боже, щоб 1000 паслась, і то не факт що більша частина їх у великих містах, де бодішопи дають овер 1к5уе

Если речь об индусах — от анализа по одеску у меня сложилось впечатление, что на любой заказ набегает кооператив индусов из какой-то деревни и пытается взять спамом по 10 у.е./ час, а кто-то и по 5. Почему из деревни? Я анализировал их портфолио (сильно сказано, на самом деле десятка два просмотрел) — мрак и ад кромешный — это мне напомнило кадры 10 летней давности из джунглей, когда крестьянин паял радиотелефоны, грея паяльник на костре, потом складывал их в мешок, сдавал по 10 центов и т.д.

В то же время я знаю, что очень много сильных индусов в микроэлектронике (ес-но, в США) и уверен, что и сильных программистов полно. Но соглашусь скорее с оценкой автора, чем с вашей — реально их соотношение к общей массе на несколько порядков ниже, чем у нас.

Можлива причина у ефективному г)вноменджменті, яки бере г)вно проекти і наймає г)внокодерів, бо їми легко керувати як стадом баранів.

А потім починають плакатись, чому нас давлять індуськи кооперативи із далеких гірських сіл, так як у нас такі «креативні» розробники, не те що індуси.

Ти як і автор можете думати що завгодно про індусів, але реалії такі, що Україна відстала країна в плані ефективного менеджменту, і тому тут нема місця для креативу.
www.epravda.com.ua/...2/04/24/322139
www.domik.net/...20.html#p302990
Я согласен. Дело в соотношении риск/прибыль. Когда традиционно рисковые активы еще и перестают давать прибыль они дешевеют со страшной силой. Наше структура под названием Украина по определению высокорисковая, все производные секторы — банковское дело, технологические активы и т.д. накапливают риски в геометрической прогрессии, поэтому чем сложнее производство в Украине, чем более оно высокоуровневое, чем более высокоуровневые потребители(украинские с накопленными украинскими рисками) у украинских активов тем больше рисков в них содержится и тем больше падение прибыли и соответственно капитализации таких активов.
Это косвенно подтверждает идею Гони, АльфаТрейдера и иже с ними — периферия очень сильно падает и очень быстро растет.
что мешает росту украинских активов? законы — у нас есть законы, они имеют конечно недостатки но главный их недостаток — они не работают. отсутствие предпринимательского духа — в период роста миллионы украинцев рисковали с теми же кредитами на квартиры(других прозрачных инструментов просто нет), веры в успех — вера придет с более адекватным руководством страны.
все что нужно Украине сегодня — вера. тот страшный украинский кризис который разворачивается у нас на глазах он имеет политические корни. днепропетровские-донецкие какая на хрен разница? вертикаль убивает инициативу, общество теряет стимул развиваться.

я вообще поменял взгляд на Украину после корбановского интервью, через пару лет сбросят с олимпа донецких и у них начнется такой же период деградации — олигархи посваливают в лондоны а местные ресурсы будут выкачиваться в заграницу, вот и вся песня.

Проблема не в донецких или днепропетровских или жмеринских, проблема зафиксирована еще в надписи на гробнице Рамзеса (~3 тыс. лет)

Але чомусь індекс підприємництва і легкості ведення бізнеса в Україні на рівні плінтуса.

що вийдуть “різні порядки”, а не “одного порядка”.

Нет, если использовать десятичный порядок, который общепринят по дефолту. Да, если использовать по основанию 2.

Я не придираюсь, просто забавно, как много нюансов у простых, казалось бы, понятий

Яка різниця, в Україні демографічний хрест і вона вимирає, а Індія росте.

После того, как местный индийский царь после изобретения шахмат поубивал всех умных, у них до сих пор проблемы с креативностью. У нас тоже, татаро-монголы вырезали всех, кто выше колеса арбы. До сих пор средний рост на Украине гораздо ниже среднего роста в Чехии, Словакии, Болгарии и т.д.

якщо в Московском улусє — то вірю.

Та ви мабуть, дядьку ще й не чули, що Київ був без людей 200 років, бо так звані Філі це споганене москалями українське слово Хвилі, куди потікали з Дніпра, бо там річка круто повертає і завжди вирує и вода чиста була.

После того, как местный индийский царь после изобретения шахмат поубивал всех умных, у них до сих пор проблемы с креативностью. У нас тоже, татаро-монголы вырезали всех, кто выше колеса арбы. До сих пор средний рост на Украине гораздо ниже среднего роста в Чехии, Словакии, Болгарии и т.д

це мабуть згідно останніх досліджень британьских вчених

Згоден, це flymanу, звісно, краще знати. А якщо «сурьозно», то Делфі робила команда, де було багато індійців, там є пасхальне яйце з фоткою команди.

Цікаве інтерв’ю, на рахунок того, чим Львів на внутрішньо-українському ринку відрізняється від решти міст: погоджуюся з тезисами Зеника + до того Львів на відміну від найближчих великих IT центрів Києва, Харкова, Одеси і Дніпропетровська на жаль, чи на щастя не є дуже індустріалізованим містом, дійсно великі заводи можна перерахувати на пальцях однієї руки і тому галузь IT має усі шанси бути основною для міста, що дозволить кращих фахівців залучати до неї і приділяти їй найбільшу увагу і преференції, а це потенційно круто насправді.

Так воно так і є — IT і туризм у Львові основні статті доходу міста. А так у Львові сумно — життя стоїть на місці :(.

Вам, щоб було весело, заводи треба?)

не помічав щоб тут щось стояло на місці. єдине чого мені трохи бракує — це різноманітності IT-заходів яку можна побачити у Києві.

Олег, стосовно різноманітності це питання відносне, те що в Києві їх більше і в загальному рівень конференцій і доповідачів вищий, мабуть це так, але мені виходить відвідувати максимум четвертину — половину тих зустрічей які зачіпають галузі з якими я працюю(Java, Project Management) тут у Львові(JUG, Lviv Startup Club, Lviv EDGE User Group, DevTalks на рівні компанії і на рівні Java департаменту, IT Camp, Google Talks User Group, Mobilination + одноразові несистемні конференції), тому гріх скаржитися + є кілька цікавих конференцій у Києві(а-ля JEEConf) але всетаки найбільш цікаві вони навіть не у столиці а нажаль за кордоном (типу JavaOne чи Google Developers Day)

мене вже підтошнює від цього «рожевого сиропу» про Львів. Самозакоханість львівян б`є фонтаном через край.

Зеник крутой! Надо больше таких людей в коммьюнити, которые не бояться что-то пробовать и не бросают начатое.

может и крутой, но rozrobka.com как проект провалился, вместо комьюнити получилась доска анонсов событий.

а вы батенька как всегда:) Зайти что ли на андроид коммьюнити, посмотреть что в ыза джедай...

а что вам не нравится в коменте? Простая констатация фактов. если в банерах написано “соціальна IT спільнота”, а посты на бирающие больше одного коментария появляются реже одного раза в месяц то назвать это успешным проектом невозможно.

насправді, навіть у Львові мало про той сайт хто знав, я його вперше тут побачив, як я зрозумів серйозно рекламою того ресурсу Зеник не займався, але круто що таке є додам його до свого списку айті ресурсів що читається вранці за чашкою кави де зараз був лише Хабр і ДОУ

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Перед тим як казати про успіх чи провал проекту, потрібно зрозуміти які були цілі. Зараз на головній Розробки 3 з 10 дописів про події. Якщо Ви читали саме інтерв’ю, там чітко було сказано, що одною з цілей Розробки також є інформування про події.
Користуючись сленгом, це не баг, а фіча :)

То що Розробка є не зовсім такою, якою більшість її собі уявляла (e.g. україномовний клон DOU) — це вже інша справа.

Ну і, можливо, не дуже чітко сказав в самому інтерв’ю — в Юзер Групах та проектах типу Розробки так званий PROFIT не є на першому місці, так як цілі та методи досягнення є дещо інші.

а чому в постах які там з"являються, практично ніколи не виникають діскусіі?

www.rozrobka.com/...rozrobka/1.html 11.05.2009

Розробка.com це соціальна спільнота розробників яка полегшує спілкування, обмін досвідом та інформацією. Метою проекту є створення середовища де кожен розробник міг би знайти для себе щось корисне, мав би змогу поділитись досвідом, або поспілкуватись з однодумцями.

В спільноті має бути спілкуваня, а по факту його нема.

Идея хорошая. Но мне кажется ДОУ неплох в своей нише. Если вдруг начнёт загибаться — буду перехватывать инициативу.
Делать сейчас что-то аналогичное — всё равно что прокладывать рядом альтернативную дорогу: будет две плохих дороги. А если бы делали вместе одну — была бы одна, хорошая.

Если он такой крутой, то почему не часть твоей команды?

Только сейчас заметил какой год публикации. Тем лучше, время показало кто есть кто. Всегда полезно глянуть через время, из прошлого в будущее.

Еще не прочитал, но на первой фотке цветок за головой очень смешн смотрится :-)

Даешь английский вторым государственным!!?

Хороший способ сделать полезное дело и заткнуть рот совкам с русским вторым государственным.

Идеология она такая, безсмысленная и беспощадная.

і над цим всім стоятиме ґвалт «русскій мірь ущємляют»

Ага. На пару с «Мы хочимо розмовляты украиньскою». И чего вам всем покоя нету?!

Я українець, я не хочу нічого робити. Я хочу пишатися. ©

Поддерживаю. Вот только английский может точно так же вытеснить украинский, не нужно его недооценивать. Если ему по зубам теснить японский, то здесь... я бы сказал вопрос уже решённый. Здесь будет русский и английский. Таковы векторы экономики, и ничего с этой глобализацией не сделаешь. В интернете барьер не поставишь!

Я считаю идиотизмом вмешиваться государству в языковую политику. Рынок сам разрулит. Проблемы украинского сейчас именно в государственной «поддержке». Всё, за что берётся государство — в заднице. И образование — не исключение.

Вообще ничего не нужно делать, просто наблюдать. Язык — пожалуй единственный вопрос, в котором миллиарды лемингов не могут ошибаться. Пример — уже выросло поколение, которое пишет ’медведь’ без мягкого знака.

С тем фактом, что русский уже второй государственный — не поспоришь. Достаточно выйти на улицу. Второй или первый — не важно, хоть стоодинадцатый. Факт в том, что он есть. И развернуть вектор этого движения требует колоссальнейших денег. И надо сказать, наше государство их неизменно находит.

Кто хочет похоливарить, спрошу прямо — а сколько миллионов гривен готовы лично вы вложить в изменение языковой среды. Вот-вот. И любое чилсо будет каплей в море.

Есть способ намного проще. Вырастите ребёнка! И сделайте носителем того языка, которого посчитаете нужным. Будет рекламой языка лет эдак на 70 непрерывной трансляции. Вырастите столько детей, сколько посчитаете нужным. Китайцы так уже сделали — и у них получилось.

англійська і софт-скіли — це останнє, що блокує нас від прориву на світові ринки.

а що тоді є ПЕРШИМ, що блокує нас від цього прориву? )

Скоріш за все мається на увазі, що це єдиний чинник який ще дуже актуальний, з іншими більш-менш справляємося

власне, довелось прочитати інтерв"ю, шоб зрозуміти, шо в заголовку мається на увазі прописна істина, а не революційна думка.

Ну так розуміти «прописні» істини легко, а от щось з тим робити — набагато важче. Зеник якраз робить :-)

а що тоді є ПЕРШИМ, що блокує нас від цього прориву

запор

На первой фотографии зеленое растение очень удачно вписалось :)

Я вначале вообще думал, что это такая креативная прическа :)

У начальнегов и к ним прилегающих не бывает таких пирчесок. Ибо бизнесстиль

Вернулся в начало, посмотрел, улыбнуло)

А мені він “Statue of Liberty” нагадав )

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

наступною юзер-групою може стати Scalable&Cloud Group ;)

Хороший материал, правильные мысли

Підписатись на коментарі