Це дивлячись кого наймати.
А тебе реджекнуть. Бо ти не можеш ніколи вивчити Redis наприклад. Все — за борт. Шансів не дають.
У Вас в linkedin зазначено
I’m a fourth-year student at Vadym Hetman KNEU
Цікаво, коли ви вже встигли «звикнути» працювати за трудовою? А тим паче, коли Ви встигли почати вважати ФОП чимось дивним?)
100 рил на вакансію. Що ще писати? Рекрутери чудять до можуть.
Раніше овертайми здавалися чимось винятковим
Це коли?
Завжди треба було на вчора
Питання до вашого оточення, нащо вони це роблять) Дивився якось інтервью з якимось менеджером з Genesis. Він там прямо казав, що ні про який work-life balance не може йти мова. Він, звісно, уточнив, що в них тількі молоді працюють, і типу коли тобі 25 років, в тебе має бути тількі робота і ніякого особистого життя. Але я просто буду знати, де працювати не варто і нікому не раджу. Був ще на DOU Володимир один з ведучих нещодавно. Теж в ефірі розповідав, шо в нього в компанії всі мають постійно працювати. Ще і обурювався, як це так, ввечері взяти і піти до дому! А вихідні на свята? Так в країні війна! Які взагалі можуть бути вихідні?
Поки робітники терплять таке ставлення в компаніях, то менеджери і будуть цим користуватися. Особисто я ніколи систематично і, тим паче, безкоштовно не овертаймив. Поки що мені щастило з компаніями.
12 років тому при пошуках першої роботи в ІТ... Відправив CV, подзвонили домовились про зустріч.
Прийшов в офісну будівлю, де був пенсійний фонд та частина приміщень здавались в оренду. На дверях просто був номер без вивіски фірми чи ще щось.
Постукав декілька разів та через 5хв мені відкрила двері дівчина та спитала:
— що мені треба?
— на співбесіду...
— куди?
— та в фірму, але мабуть переплутав двері...
— та ні, наче до нас, заходь.
Це маленький кабінет був розділений на 1/3 праворуч було
А 2/3 було виділено гіпсокартоном з дверима — кабінет керівника.
Дівчина відчинила двері, пропустила мене в перед , а потім зайшла за мною. Керівник привітався фразою:
— в ліфті народився? Зачиняти двері не вчили?!
— та я ж наче не останнім заходив... Окей зачиню.
— де твоє CV?
— я вислав на пошту...
— ти бачиш: переді мною нічого не лежить?
— вибачте не знав що треба роздруковувати.
— та на вас паперу не напасешся.
— а можете відкрити на ПК?
— ти що, мені зручніше з паперу читати та робити там помітки.
Запанувала тиша... Через хвилину та дівчина проявила ініціативу та вибігла роздрукувати.
— ну давай розказуй. Чого стоїш.
— та от закінчив інститут, щось там фрілансив трохи.
— там нічого не вчать, не потрібна інформація, міг би не витрачати дарма повітря на неї.
... Потім щось спитали. Та сказали можу йти.
— вибачте, так можу я питання задати? Це ж наче співбесіда...
— ха-ха-ха, Ще тебе ніхто нікуди не бере а в тебе вже питання. ну давай питай.
— яка зарплата? Яке оформлення, графік роботи...
— попрацюєш місяць безкоштовно, в потім подивимось чи ти чогось вартий.
----
Та й таке.
Интересно ваше ментальное состояние, что спустя 3 года вы вспомнили этого человека.
Цікава ідея.
Мені здається що варто дополішити додаток до публікації в google play.
Після публікацію, можуть з’явитися коментарі з фідбеком, ідеями. Також можна створити англомовний пост на reddit з проханням протестувати і поділитися фідбеком.
Конкретний список її правопорушень публічно не оприлюднили. За матеріалами соцмереж, можна зробити висновок, що вона сварилася зі своїми польскими сусідами. А в Польщі ти не можеш місцевому пану заважати жити, навіть якщо пан не правий, одразу депортація.
Мабуть краще писати АІ-ївочка, бо АІ-шечка — це калькування з штучно створеного церковно-слов’янського есперанто.
Да ви що?
Війна і зараз йде.
Зараз допомаги державі треба.
Вас народили — ви зобов’язані.
Хто вам сказав, що свій борг державі ви вже повернули?
як воно у вас
Буває вибішує коли керівництво (звісно без сім’ї) першу половину дня відсипаються, роблять якісь свої особисті справи, а потім десь в з п’ятої години їх пробиває «активно» попрацювати.. бо як же так — цілий день майже пройшов, а ще нікого не чіпав в слаку.
Або бухають\нюхають пів тижня десь на яхтах, на них висять відкритті питання-блокери, а потім коли приходять в себе — дають відповіді (наприклад в суботу), а дедлайн — це понеділок ранок.
вік починає давать своє
ви порівнюєте різні речі. якщо не буде вашої компанії — ви знайдее іншу. і кризи минають достатньо швидко. але якщо не буде вашої країни або країни в якій є умови щоб ви могли шукати компанію, то ви нічого не знайдете. А менталітет утиікачів як раз і сприяє зменшенню простору в якому буде можливість створювати компанії. і тільки тому що вам є куди утікти, вам дуже повезло. І як я вже казав, в інші часи ви просто ідете в пічку і вам повністю пофігістично на все.
Якщо не буде війни і буде більш-менш впевненість то велика частина повернеться. Якщо ще буде
низькі неринкові компенсації
то так, з цим бідуля. На моєму рівнці — це риторичне питання.
мотивувати найкращих доєднатися
Найкращий сценарій! Без сумніву. Тому роблю усе від мене залежне
я не дуже бачу сенс продовжувати розмову далі. якщо ви не бачите як ваша риторика допомагає ворогу то що тут поробиш. сподіваюсь ніхто з ваших рідних і знайомих не постраждає. а на інших пофіг. бо інші це лиш ті хто запихував вас в бобік чи посилає на гарматне мясо.
Діана, ви часом не з Таїланду родом? А то там є такі баришні шо ховайся.
Головна проблема ̶ц̶ь̶о̶г̶о̶ ̶с̶в̶і̶т̶у̶ ̶. України в тому, що дурні надзвичайно впевнені в свому розумінні ситуації, а розумні люди сповнені сумнівів.
Скажіть то девопсам чи супорту які роблять релізи в суботу.
Очевидно що таке має оплачуватись екстра.
Немає ніякого «неформального очікування». Ви собі овертайміть на здоров’я, але не треба писати що це норма.
Робочий день максмимум 8 годин