«І от, виникає фундаментальне питання, шановні: як вижити на цій Богом поцілованій землі і навіщо тут далі виживати, шоб шо?
Ну от дивіться. Ви законослухняний громадянин-чоловік.
Вже не має ніякої довіри. Тут майбутнього не має. Прийдеться все таки, пробувати емігрувати, як буде нагода. Я вже «дозрів» до цього. Раніше, ще були певні думки про побудову тут життя, але багато разів подумавши логічно, без емоцій. Це не варіант.
Не причина звичайно. Просто війна не закінчиться, якщо абсолютно нікому не потрібно її закінчувати. Тільки це все чомусь пропонується робити в тому числі і за рахунок конкретно мого життя, з чим я категорично не згоден.
Згоден. Але уточню патерн: проблема не в монополії, а в юрисдикції. Постачальника змінити можна, а вот юрисдикцію ні. Це вкотре показало: усі західні лабораторії під урядом США, і одна директива накриває всіх разом.
В чому саме досягнення? Що понаприймають усі можливі бюрократично-податкові мінуси ЄС, а далі буде 50 років ігнору, як з Туреччинною? Назвуть вдало якусь бригаду, і ось ще на 10 років відкат по вступу.
1. Як рівномірніше розподілити ризик і відповідальність?
американський варіант в 2ій світовій: загальнонаціональна лотерея: витягують рік народження хто має бути мобілізований в будь-якому випадку, навіть обмежений.
Коментарі