Я погоджуюсь. На першій роботі, команда була від 18(то був я тим наймолодшим😅) до 50 років і це завжди було захопливо підтримувати технічні бесіди чи дискусії.
Трохи уточнюючих розрахунків в окремому коментарі. Якщо брати в середньому, програміста який став джуном у 22, одразу після універу, у 25 став мідлом з 3 роками досвіду, у 27 став сеньйором з 5 роками досвіду, у 45 «вийшов на пенсію».
Цікаво, що якщо порахувати кількість грошей, яку заробляє середній ІТ спеціаліст за період кар’єри від джунівства у 22-25 до «виходу на пенсію» у 45, то там такі суми вийдуть, які на більшості українських робіт і за 100-200 років не заробити.
Чи буде продовження про class decorators, і якісь більше in-depth приклади використання декораторів як наприклад contextlib.contextmanager або pytest fixtures
Делфі чи С плюси, щось відійшло, щось досі використовується, йдеться про досвід)) А з чого найстрашнішого починали ви? Нас, наприклад асемблером добре нагодували в універі.
Ну тобто до TSMC як до виробника. Intel впродовж 7-8 років системно програвала гонку технічних процессів, не в останню чергу томущо змушена була будувати завод в США, на вимогу Пентагону.
Найкращий результат це на рівні «створити клас який робить то і то». А вже на рівні зробити цілий аплікейшн то гарного результату не було. навіть якщо це робочий варіант то код погано структурований. Фактично без можливості його розширяти.
Yevhenii Rybakov
Коментарі