не довіряю, перевіряю кожне твердження Теж досі перевіряю все до літери. Ну але не можу не визнати, що моделі явно стали розумнішими, і більша частина моїх додаткових перевірок виходять зайвими
Якщо я бачу кандидата з палаючими очима, який звик будувати архітектуру з нуля в режимі стартап-адреналіну, а в мене на проєкті — розмірений ентерпрайз, де треба пів року стабільно рефакторити легасі та узгоджувати кожен крок, я не візьму його.
Токсичність — широке поняття, але базово маю на увазі драму, критику, брак емпатії, маніпуляцію, знецінення, оце все у різних комбінаціях та різного рівня на регулярній основі.
А чому так? Не те щоб у мене особисто було що приховувати, і конкретний випадок скоріш є адекватним порушенням приватності, ну але ж повинні зберігатися розумні межі
Коментарі