Впевнений, що при роботі з українцями теж є якісь особливості для вестернсів, які нам не зовсім очевидні.
Комунікація. Вони хочуть, щоб ви приходили з купою запитань.
У нас на мітингу бос казав, що зараз, шукаючи проекти, вони не кажуть, що з України. Говорять обтічно — зі Східної Європи. Тільки це і працює, і то не завжди. Якщо сказати — команда з України, клієнт біжить
Більшість айтішників на більшу частину своєї ЗП хочуть не віртуальні, а цілком реальні товари: їжу, житло, автомобіль, одяг, меблі. Ще частину ЗП витрачають не на ігри та соц. мережі (хоча хто як), а на реальні послуги: медичні, освітні, туристичні.
25% не змогли переконати голосувати за «того іншого кандидата» з корупційними скандалами, бізнесом в росії, ручаннями за найбільшого путінського агента в Україні, злиття розслідувань вбивств героїв Небесної Сотні and many more — так, було важко, так...
в Харкові «оливки» разом з «маслинами» ходять і одна людина фізично не зможе протистояти группі. добре що є інші простіші варіанти, як кажуть — якщо ваша проблема рішається за горші то це не проблема а додаткові витрати...
3 революции,
«Коренной и резкий переворот в общественно-политических отношениях, насильственым путём приводящий к смене общественного строя.» Никакой смены общественного строя (тем более — насильственным путём) — не было.
Ну і багато за всі ці роки внутрішній бізнес побудував нових університетів, дослідницьких центрів, антикоррупційних структур, підвищів якість державного управління? Курси Єпам це насправді непогано.
А Україна... наприклад, в нас проблема зі стратегією та «стратегічністью», майже ніхто не впроваджує адекватні довгострокові плани/проекти (років так від 15 до 30).
Коментарі