Шкода, що без анекдоту дня ))
Дякую за застереження про одне порівняння до/після. У мене схожий стек в особистій базі знань (Obsidian, Qdrant + FTS, агент через MCP). Три речі, які в нас спрацювали:
1.
Ви б хоч ті ігри показали що ви зробили, бо уся стаття про те як налаштовувати нейроночки та їх продуктивність, а що саме ви з ними зробили та який результат — не зрозуміло. Тобто знову нейроночки заради нейроночок.
Як на мене, живе спілкування так і залишиться основною опцію для поглибленого вивчення мови
імхо живе спілкування просто замінили доступними технологіями ні чого такого
просто раніше окрім власне самого «живого спілкування з живим співрозмовником»...
А коли ти вже вцілому прекрасно можеш споживати технічні статті, але не можеш переказати цю статтю колезі, хоча б спрощено, бо ти ніколи не намагався це робити — тут і виникає потреба підвищення speaking
це рішається просто
№ 1 просто читай статті...
це з допомогою вчителя чи вчителів рідномовців якнайшвидше вийти на рівень B1
рівні а1-а2 переважно спрямовані на вивчення перших базових слів орієнтовним об’ємом 600-1500 слів на а1 а2 відповідно і самої базової граматики яка ці слова дозволяє застосувати...
Без активного використувування мовлення
бери той самий споживаний контент і просто повторюй прямо за контектом
ЗЫ: сьогодні ютуб дає навіть більш менш згодні субтитри для помічі
ЗЫ: старовинні курси «на касеті» до речі саме так і працюють просто...
Щодо ідей по зміні процесу, я б шукав щось в сторону радикального збільшення кількості прототипів і автоматичної їх валідації, щось на кшталт поєднання a/b тестування з генетичними алгоритмами або цільовою функцією.
«сам інструмент може запропонувати які саме зміни в роботі з ним самим»
Чи є якесь підтвердження цієї тези, бо я до неї ставлюсь трохи скептично.
ШІ навряд чи сам запропонує щось радикально нове, на чому він не був попередньо навчений.
Коментарі