Так, ви дуже гарно описали моє бачення процесса співбесіди як історії, де ініциатива повинна бути з двох сторін. Хайрінг менеджер дуже гарно розуміє, хто йому потрібен, який стек задач треба закрити і які особисті якості людині будуть потрібні.
В Украине — нет. Точнее цепочка будет выглядеть так — ты продашь свои знания западной компании, она сделает успешный продукт и продаст его нашим феодалам.
Ми дотримуємося вимог чинного законодавства: щоб надавати послуги з постачання та/або надання програмного забезпечення, яке використовується у сфері організації та проведення азартних ігор нерезидентам (іноземним клієнтам) ми повинні мати B2B-ліцензію....
В корінь дивитесь комрад. В цілому дві кадрові стратегії — одні фабрики програмістів беруть студентів, світчерів і т.д. аж до бувших артистів цирку, інших нульових і їх готують.
Але, якщо таке буде там, де стоять блітцери, то вже так не поїдеш.
я думаю ще будуть судові справи, коли людина не знала з якою швидкістю вона їде, бо комп вирішив поперезавантажитися і вона попала на блітцер.
Ідея поширення профілю компетенцій непогана, але, погодьтеся, вона суб’єктивна під конкретну компанію, продукт. Я до 2021 року працювала теж в продуктовій компанії і так, найм відрізняється в продукті від аутсорсу/ аутстаф.
Це все не налазить на ринкову економіку. Якби все було так, як ти описав, то будь-хто хто купив би каво-машину за 10к баксів і найняв би баристу після 2-тижневих курсів, озолотився. Але чомусь такого не відбувається. Тому одне з трьох: 1.
Я це пишу, щоб поділитись досвідом та точкою зору наймаючого менеджера на певний напрямок, бо питання співпадіння «кандидат-компанія» давно вийшли в дискусійну площину.
Коментарі