За чотири роки в компанії я пройшов шлях від стажера до керівника команди аналітиків. За цей час зрозумів таку річ — спершу ти доводиш, що вже працюєш на рівні наступної позиції, а вже потім її отримуєш.
ну впізнаєте дефолтний, недефолтний не впізнаєте. Ну бог з ним з тим стилем
залишу стиль в спокої, але про оптимізм проілюструю це з статті що свєркнула на доу
> Найцікавіше тут те, що ШІ трохи вирівнює правила гри.
Не погоджуюсь щодо дефолтного стилю — він існує, принаймні поки що. Якщо нехитро попросити у чистому, щойно відкритому чаті з джпті, щоб той написав статтю, він напише її саме у такому стилі та саме з такими ознаками, які зазначені у статті Олександри.
«Куплю два квитка та назло кондуктору піду пішки?» :) Пишіть як заманеться — з ШІ або без нього. Аби тема, або питання були цікаві та чипляли. :) Серед читачів завжди будуть «товарші майори», які будуть пильнувати. Тож хай вони йдуть собі лісом! :)
Так, є таке. Але цю проблему досить легко вирішити. Я, наприклад, завжди намагаюсь розділяти службове та позаслужбове листування. Коли мова про техніку, мені чомусь зовсім не хочеться чогось більш «людського»...
Я не знаю нічого про неї. Як на мене нічого дивного що люди осмислюють ШІ.
Але мене дивує позиція. Прям от уявив Коцюбинського, що каже «це буде мабуть остання моя довга проза, бо довгі прози не купляють».
Поки що думаю так: те, що використовується найчастіше є до певної міри невизначенним. Визначає його те, що використовується найрідше. Ще думаю, що такі ідентифікатори перлини можуть бути між собою жорстко зв’язані через логіку предметної області.
Зараз може бути складно розпізнати шіішні тексти, особливо якщо той, хто згенерував, викупає дефолтний стиль шіішок (з ознаками на кшталт тих, що наведені в статті) та якісно натренував свою модель.
її проблема що вона думає про продажі, а не про історії, що затягують читача. Дивно що таким взагалі дають нобелівки. Толкієн от чомусь без нобелівки
Не думаю. Вона загалом офігенна авторка, мені здається, їй дали Нобелевку за діло.
Коментарі