Принаймні, подивіться рух країни в індексі Doing business і все буде зрозуміло. Коли податками займались професіонали накшталт Южаниної, індекс привабливості, в т.ч. по адмініструванню податків, зростав щорічно.
Вот ты там выше у человека требовал ссылок. Он их тебе насовал и ты засунул язык в Ж. Так вот может и ты поделишься ссылками на эти божественные чатботы, чтоб и мы тут, Фомы неверующие, заткнулись?
Чудова стаття, це не просто натхнення, а власний досвід. В бізнес книгах вже описані такого рода ситуації. Та рекомендації не те що продавати бізнес а налаштувати бізнес процеси які будуть працювати без оунера. Це довго, дорого. Але того варте.
В схемах може бути все шо завгодно намальовано, а в житті в панельках я зустрвчав як сквозні розетки з одного кабеля, так і гірлянди з розеток, одна в тебе, одна у сусіда. А ще буває кабель твій прокинутий у сусіда на стороні, а сусідський у тебе.
Ви праві: на певному рівні бізнес стає не про код, а про перерозподіл капіталу. Але коли ефективність замінюється «освоєнням бюджетів», компанія перетворюється на пральну машину для грошей.
Успіх нашого аутсорсу — це не «геніальний менеджмент», а колосальний арбітраж. Маржа у 200% просто покриває будь-яку управлінську імпотенцію та плинність кадрів.
Ваш підхід максимально прагматичний, і важко сперечатися з тим, що в багатьох корпораціях це сувора реальність. Але дозвольте додати один нюанс щодо ієрархії. Ви кажете про C-level як про пастухів, а про виконавців — як про замінну отару.
Згоден, Probetag у нас — це як спроба запровадити дегустацію в привокзальній чебуречній. Якщо клієнт побачить, з чого ліплять цей «продукт» і як виглядає кухня, він не те що не купить — він викличе санстанцію.
Згоден, що політичний контекст складний і впливає на все. Проте моя біль — це реальний сектор, де бухгалтер щодня стикається з відсутністю адекватного софту. Це професійна проблема, яка, на жаль, досі не вирішена на рівні продукту, а не гасел
Andrii Mandrika
Коментарі