З того, що помітив, це те, що притомні варіанти забирають в той же день, а висіти далі залишаються тільки якісь однушки на Позняках за 30к, тому краще мати можливість приїхати подивитися зразу (ще один мінус їзди автора в офіс).
Тобто ти, нікчемо, маєш моральні права щось п***іти і посилати когось мобілізуватись)? Огуїв зовсім, малоросику)?
Воістину не так страшні русняві воші, як українські гниди.
Ну для державництва впринципі так і є:
Москалі за ідею «мочтти хохлів» кістьми ляжуть.
Українці ж люди пасивніші, їм треба пригнати пасат, і щоб у сусіда здохла корова.
А в целом — страна просто была 2-язычной по модели Швейцарии, и никого данный момент не напрягал.
Я розумію, що багатьом подобається приклад Швейцарії, бо це багатомовна країна яка вважається успішною не зважаючи на багатомовність.
— Коли відмовлялись від ЯЗ — народ не піднявся. а з якого дива народ мав підніматися? ЯЗ це на ті часи чемодан без ручки. — Коли згорнули партнерські програми з НАТО — народ не піднявся. коли це було?
Україна в її поточному стані як держава + суспільство = це кумулятивний результат ... мільйонів громадян України за останні 30 років (а можливо і більше).
Може багато з того, що ти написав про українців — правда.
Старий фонд — це майже гарантована шляпа, адже з високою ймовірністю ці квартири були або совково розподілені, або успадковані, і контингент там відповідний.
только сейчас становится понятным насколько все-таки 90-00-10-е были разгулом свободы и в какой дремучий совок мы сейчас погружаемся вот и ответ что будет после войны — «сегодня он играет джаз, а завтра родину продаст»
багато української мови.
А в 14-му в Києві до нас підходили і дивувалися, що ми говоримо про бізнес українською
Оч странно. В 14-м, после оккупации Крыма, многие перешли на украинский.
Твій коментар уже досить змістовний і корисний, але його можна зробити ще сильнішим, якщо трохи покращити структуру та стиль. Ось основні моменти, які можна вдосконалити:
1.
Коментарі