Обговорення на тему «speaking club»

8-16 годин фанового геймплею з цікавими викликами, шоб пройти гру за вихідні. І ніяких збери мільярд квіточок заради нічого

Користуюсь, але розробник (або розробники) має повне право самостійно вирішувати як, розвивати і розповсюджувати свій додаток (продукт). Ви висловили вашу думку, я її зрозумів і навів свої аналогії, як я це бачу.

А ви, здається, зовсім не користуєтесь open source? Усі рішення купуєте або створюєте власноруч? І до чого тут Сільпо чи АТБ? Я ж не власник цих компаній. Але вашу думку почув. Дискутувати далі не бачу причин. Удачі вам, в продажах.

Ви теж не ультимативна компанія, могли б разом з наприклад АТБ (укр. компанія) безкоштовно роздавати всі продукти які у вас є, а ми б вам — донати, Patreon тощо.

Я напомню — война была в Финляндии и Израиле. Польшу десятки раз топили в крови, а они продолжали восставать. А где те «разумные» нации, которые легли под Москву?

Ну це по суті і є ломографія. Бо термін прийшов від радянської мильниці, яка часто псувала кадри і виходили прикольні ефекти. Тобто по суті це додавання ефектів через втручання в механіку апарату. Там були і не дешеві речі.

У вас же, здається, не якийсь ультимативний додаток (наприклад Lang Switcher — Autoswitch, теж від укр. розробника), якого бракує на ринку. Можливо, краще було б доробити її разом із ком’юніті? Є ж безліч варіантів підтримки — донати, Patreon тощо.

за 1500 Капець, я колись викинув на помийку 1500$

Нічого в ній нормального не було. Дешева збірка, дешева конструкція. Дзеркало яке лупить так що народ ціпляа грузила до штативів щоб її не сильно трусило або не користувався довгими витримками. Ломались вони теж нормально.

А хліб і молоко в «Сільпо» мені теж будуть давати безкоштовно? Тоді я не проти.

Коли читав статтю, очікував побачити лінк на GitHub. Уже готувався ставити зірочку, але наприкінці, бачу ціну 4 долари в AppStore. P.S. Особисто на мою думку, такі штуки повинні бути open source.

Кожна розмова про нього переходить що ти не знаєш монади, слабак, і що вирішить якісь міфічні бізнес проблеми які чомусь не можуть сформулювати. Ну... це можна бачити на прикладі будь якого флейму, яка мова програмування краще.

Так. Але з цього трешу почали робити легенду. Найвідоміший приклад цього цирку «легендаризації радянського фотомотлоху» — Геліос 40-2.

Це лише тому що він був капець яким дешевим — раз, два — контроль якості в експорту був дещо кращим за той що в товарів для внутрішнього споживання.

Хіба перші партії, поки і скло було німецьке і навіть німецький інженер. А потім почалася «оптимізація». Більш відомий серед пострадянських фотофагів приклад — Геліос 58/2. Та ж історія. В предках Біотар, на виході ж...