Як справлятись із потоком агресивних новин. Війна
Думаю, що пригнічений стан на сьогоднішній день присутній в багатьох в зв’язку із агресією росії.
Працювати в таких умовах складно, програмерська(та будь-яка високоінтелектуальна) робота потребує концентрації думок, а при реальній загрозі сконцентруватись на чомусь окрім воєнних дій досить складно. Про це неодноразово вже пишуть колеги, як от наприклад dou.ua/forums/topic/10398
Враховуючи те, що мені пощастило мати дві професії — одна — архітектор в IT — інша, — практикуючий психотерапевт, спробую описати основні дієві способи переживання тієї реальності в якій я і ми всі разом опинились.
Зразу невеличкий disclaimer
Згідно принципа Паретто — 80% людей самостійно справляються із кризовими і стресовими ситуаціями, 20% — потребують допомоги.
Як визначити, чи потребуєте ви допомоги — дуже просто, спробуйте порівняти свій емоційний стан пів року тому, три місяці тому і тиждень тому. Якщо помічаєте, що апатія і складність переживати новини зростає — значить ви в тих 20% і вам необхідна допомога.
Кількість новин військового характеру на сьогоднішній день дуже суттєва. Я б сказав — переважаюча.
Головна лінія цих новин, яку дууууууууууже складно переживати — це втрати. І основне поле, в якому ми всі разом знаходимось — поле втрат і смерті як такої.
Ми всі зараз втрачаємо. Втрачаємо з фінансового боку, з боку безпеки проживання, тим, кому не пощастило найбільше — втрачають житло, рідне місто і рідних або близьких людей на цій війні.
Цей період почався пів року тому і ми вступили в фазу посттравми. Не буду вдаватись глибоко в цю тему — це предмет навчання психотерапевтів, але скажу одне, що підвищення тривоги, зниження концентрації уваги, наявність постійного страху, апатія і сум, а часто горе — це те, з чим приходиться прокидатись і з чим часом не вдається заснути. Я тут не вийняток, хоч і маю постійне підкріплення в якості щотижневої особистої психотерапії.
Як потурбуватись про себе, або про близьких, які складно переживають все це.
Якісне харчування.
Тіло, це те, що найпершим реагує на стрес. І це єдине, що майже не відновлюється.
Мається наувазі не те, що потрібно ходити в дорогі ресторани, ні.
Спорт.
Все, що потрібно для щастя людині — це ендорфіни.
Отримати їх можна найпростішим способом — через фізичне навантаження.
Якщо ви ліниві, як я, то взяти собі персонального тренера, і записатись в спортзал тричі на тиждень одразу після важкого дня, або перед, якщо в вас все ще живе жайворонок — не складно і цілком реально фінансово. Виберіть спортзал поруч із своїм житлом, або роботою і отримуйте задоволення від прогресу в спорті. Чудово очищує мозок. Ну а тренер виконує роль мотиватора.
Вихідні.
Вихідні повинні бути вихідними. А це значить — ніякої роботи в принципі.
Навіть електронну пошту варто вимикати. Не приймати телефонних дзвінків по робочим питанням, а лише відповідати СМС про те, що «я передзвоню в понеділок о
Поїздка в карпати на вихідні, або в Одесу до моря — це те, що дозволяє більшості людей відновитись в короткий час.
Емоційна сфера.
Якщо турботи про тіло вам особисто замало і емоції від почутих, прочитаних новин дошкуляють все більше і більше, то найгіршу службу ви можете собі услужити, якщо ізолюєте себе від цих новин.
Повністю ізолювати вам не вдасться, а часткова ізоляція лише посилює рівень шоку, якщо хтось вам повідомить(а це відбудеться) про черговий знищений літак, або сотню загиблих, серед яких ймовірно хтось із ваших близьких. І стрес в цьому випадку буде колосальний. Набагато сильніший за стрес тих, хто розуміє і готовий до такого роду новин.
Як ці новини читати?
Всякого роду соцмережі постійно приносять нам їх. Найкраще отримувати новини від людей, які вам близькі і яким ви довіряєте. Всі, повторюю, всі новинні сайти в цю категорію не відносяться. Близькі люди будуть подавати новини частково рефлексуючи і допомагатимуть вам справлятись із всім багажом переживань. Те, що рекомендую я — це пів години в день віддавати на те, щоб отримати інформацію з таких сайтів як president.gov.ua і почитати що думають близькі і друзі.
Найбільше травм в останній час клієнти отримують від росіян в соцмережах, тому не шкодуйте інструментів і баньте всіх аргесивно налаштованих по відношенню до особисто вас, навіть якщо це ваші родичі. Перепрошую за вказівний тон, але це насправді допомагає знизити травматичність ситуації. Всі росіяни зараз займаються дефлексією на українців, замість того, щоб справлятись із тим рівнем переживань, який вони отримують від пропаганди всередині своєї країни.
Зустрічайтесь з друзями в реальному житті. Букви — це мертві створіння і вони травмують набагато більше, чим живі люди.
Обговорюйте свої переживання.
Тут дуже тонке місце.
Свої переживання — це те, як ви себе почуваєте в зв’язку з тими чи іншими подіями навколо вас, а не те, які ці події і хто в цьому винен.
Якщо ви обговорюєте події — ви ігноруєте себе. Якщо ви обговорюєте свої переживання і переживання своїх друзів — ви турбуєтесь про себе і про своїх друзів.
Якщо все це не допомагає — виділіть
Якщо по тим чи іншим причинам піти до психотерапевта неможливо — дивіться на те, як справляються ваші колеги, які на вашу думку мають товсту шкіру, але не ігнорують реальності війни. Спілкування з такими колегами на тему ваших переживань може дати вам необхідний ресурс для відновлення.
Допомога вашим колегам в переживанні стресу з вашого боку теж допомагатиме вам переживати ваші почуття.
Бережіть себе!
Буду вдячний всім, хто напише в коментарях про способи, які ви використовуєте для того, щоб тримати себе в тонусі і підтримувати в тонусі своїх колег.
70 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів