×

Процес навчання у програмістів

Як ти, програміст, будуєш свій процесс здобуття нових знань, як навчаєшся? Конспекти, плани, нотатки, блокноти, методи запам’ятовування, план повторів, інтервальне повторення, карти ума, ієрархічні нотатки і т.д. Використовуєш щось таке? Чи значна частина твоїх знань перебуває за адресою google.com ?

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

google.com, мануали. Пам’ять не безкінечна щоб усе пам’ятати.

таки безкінечна ;-)
тільки складність та час пошуку по ній не те, що нелійна, а взагалі — не визначається функцією)

Ну от десь років 4 тому я працював з Prototype. На тей час добре й швидко писав. Зараз пам’ятаю лише що є js-фреймворк з такою назвою, і більш нічого.

Треба принципово розрізняти два типу процесів:

1. Цілеспрямоване навчання чомусь (якась технологія, про яку вказано або сам вирішив, що її треба вчити). Ось тут всі вказані ТС методи можуть працювати, хоча без практики вони всі мертві.

2. Просто «буття в потоці». Це включає в себе ненапряжне зацікавлення всім навколо, і тут методи персональні, але типово це читання сайтів типа хабру і галузевих новин, і пошук далі за посиланнями. І воно не менш важливе, ніж цілеспрямоване навчання за першим пунктом. Більш того, воно — якщо тема вже кимось пройдена — дає гарний стартовий заряд розуміння, починаючи з типових грабель.

Не розумію чим читання сайтів типу хабр корисне. Ну прочитали ви півторадесятка статей і скільки інформації ви засвоїли? Що зможете згадати через тиждень? Я таке рідко читаю тому що це якийсь шум і даремна трата часу. Пробігтися по заголовках і почитати парочку статей.

Ви дуже недооцінюєте силу тої мережі знань та спогадів, яка формує наш розум. Навіть якщо стаття через пару років залишить лише слабкі спогади, що таке було — воно вспливе при потребі і допоможе в пошуку. Хоча, так, це цілком індивідуальне. Багато кому таке не працює.

Пробігтися по заголовках і почитати парочку статей.
ИМХО, об этом и речь.

Загальний контекст запам’ятовується доволі надовго,
при потребі відновити точну копію знань, можна перечитати статтю ще раз,
аби її знайти цілком підходить

google.com

и никаких бэкапов.. они для трусов!

Ставлю задачу або мені її ставлять. Розв’язую. Що не зрозуміло — питаю у гугла.
Здобуваю не стільки знання, скільки розуміння суті того, з чим стикаюсь, ну і прокачую навички структуризації / алгоритмізації.
Конкретні реалізації типу апішок/синтаксису/семантики при необхідності швиденько завантажую в «кеш» з інтернетів і так же швидко звідти викидаю, коли зникає потреба.

Пытаюсь делать то что не делал раньше — иначе не выйдет

Берешь идею и реализуешь, при этом желательно по максимуму использовать готовые библиотеки, а не пилить свои велосипеды (вот только без магии, понимание работы того или иного инструмента обязательно). При возникновении проблем (а они будут) гуглить и еще раз гуглить, врятли ты наткнешься на проблему которая еще не описана на том-же stack overflow. Когда все будет работать желательно найти умного дядю с N годов разработки на твоем языке, фреймворке, итд, и попросить его сделать код ревью.

Ищу всевозможные тестовые по сфере которая интересует и делаю. Переделываю чужие сайты «для себя», если думаю что могу сделать лучше.

Самый эффективный — в процессе работы над задачей.
Ну и гугл наше фсе, да.

Хороший вопрос на самом деле. Каков процесс? Большинство говорит что ВУЗ не дает нужного объема знаний и умений и нужно самому все усваивать но что то все таки дает ВУЗ полезного.

Базу. Которую, в принципе, можно точно так же изучить самому.

Облачное хранилище для материалов типа книги/некоторые видео и evernote как агрегатор статей, ссылок или просто умных мыслей. И очень очень много меточек.

Программирование — это, скорее, не знания, а навыки. Тут не надо ничего заучивать, но надо нарабатывать опыт.

Узнал про новый класс, написать 5-10 программ с его использованием и ты уже его знаешь. Берешь следующий класс и т.д. С фреймворками и библиотеками то же самое.

Як це не треба нічого зучуввати? А кожного разу, коли треба буде якась функцій чи клас etc., лізти в довідку?

Скажите, танцор во время танца лезет в справочник? или боксер во время боя читает как правильно сделать удар? Навыки не заучиваются, они нарабатываются, до автоматизма.

Программист сначала проектирует программу у себя в голове, а только потом переносит ее на бумагу (или в файл). А в голове можно оперировать только тем, что уже знаешь.

Если что-то подзабыл, можно посмотреть это в гугле, но это совсем не то же самое, что писать рефераты пользуясь википедией.

Еще раз, если вы собираетесь использоват какую-то функцию, ты вы уже должны знать что, она делает, как именно, знать нюансы работы и уж, конечно, вы знаете ее имя.

Ну чому ж? Якщо є розуміння задачі і згальна архітектура, можна гуглити оптимальні засоби реалізації. Звичайно, можна обійтись тим, що вже знєш, та що заважає пошукати оптимальний варіант?!

з часом ви вже не будете писати фунції, точніше не будете заморочуватись над кожною з них...
а будете писати файли на N-тисяч рядків, де не буде часу шукати в довідці...
Просто знаєте як це мало би виглядати і пишете щось схоже і все))

очень редко пользуюсь гуглом

while( me.isAlive() ) {
async {
   me.readbooks();
}
async {
  me.practice();
}
}

помилки будуть, як перед смертю щось недочитав чи недоробив :))

як перед смертю щось недочитав чи недоробив :))
В таком случае их уже не исправить.

Підписатись на коментарі