Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...

Будь-яка розробка ІТ-продукту перетворює ідею у програмний код (так чи інакше). Проблема в тому, що ідея та процес розробки належать різним суб’єктам. Їм якось треба знаходити спільну мову. Та за своєю природою технологічне втілення ідеї не стикується з мовою вираження самої ідеї. Звідси й протистояння. Тому ІТ-спеціалісти й недолюблюють ідеї та, зрештою, носіїв тих ідей. Написання ТЗ не рятує справи, оскільки ТЗ ідеї також складають технологи.

З особистого життя. Маючи досвід програмування став суб’єктом натхнення: в мене виникла ідея. Написав програму й ідея втілилась у прототип. Однак, для створення готового продукту моїх навичок вже не вистачило. Звернувся до стороннього розробника. Нажаль, довелося сповна натерпітись отієї неприязні ІТ-спеціалістів до мови вираження ідеї. Від цього справа не виграє. Не дивлячись на те, що сам ІТ-ішник, але ж ідею мушу донести. Повірте, мова вираження ідеї не співпадає з технологічними процесами. І з цим протистоянням треба щось робити! Інакше, ІТ-індустрія в Україні не вирветься на світову ІТ-арену. Навіть, попри те, що ми є постчальниками кращих спеціалістів для цілого світу.

Запитайте, чому ІВМ, Майкрософт, Макінтош й інші стали ІТ-продуктами широкого вжитку? Чи ж за ними не стоять ідейні натхненники? То чому ми вважаємо, що рутина процесу створення нового ІТ-продукту має перемагати мову вираження ідеї? Може їм, все ж таки, треба співпрацювати між собою?

Вважаю, що Ідея має право на повагу з боку ІТ-спеціалістів! У противному випадку так і залишимось другорядним ІТ-придатком світового масштабу.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Вельмишановне Панство!
Дякую всім, кого не залишила байдужим дана тема! Особлива подяка всім (без винятку) хто доєднався до обговорення!
На мою думку, підняте питання НАМИ ще не вичерпано. Тож й надалі очікуватиму на тих, хто ненароком забреде у цей топік.
Щиро ВАШ!

А мене лякає висловлювання думок у стилі «докумекай сам, що я мав на увазі». Особливо від начальника.

Якщо в резюме співробітника значиться, що він творча особистість або має хоббі творчого спрямування тощо, то керівник вправі очікувати виявлення відповідних якостей під час виконання співробітником своєї роботи. Ще такого виявлення слід очікувати у професії, що апріорі є творчою, наприклад, програмування.
Окрім того, керівник просто може випробовувати співробітника щодо його ініціативності. Тож наляканість «докумекай сам, що він мав на увазі» лише зіграє з таким співробітником злий жарт!

Я не знаю щодо хобі творчого спрямування, але креативність може бути направлена у протилежний бік від очікувань керівника.

Тобто, співробітник достеменно знає поточну мету, що її керівник переслідує в той чи інший момент часу? Й постійно (з плином часу) намагається підлаштовуватись до невисловлених очікувань керівника. В чому тут виявлення креативності співробітника?

Телепати всі у відпустці, тобто достеменно знати що у голові іншої людини неможливо. У керівника є ідеї A, B, C. У робітника ідеї трохи різні: A, D, E. Ідеї D та E креативні з точки зору робітника, але шкідливими з точки зору керівника.

Отак усе просто? Ви відкинули мою ключову умову і продовжуєте розв’язання найлегшої частини. Але ж чекайте! Те, що Ви так сміливо відкинули є нічим іншим як перефразування Вашого ж твердження:

креативність може бути направлена у протилежний бік від очікувань керівника.
Щодо Вашого розв’язку, то чому ідея А не може бути такою креативною, що задовольняє умову задачі?
Навіть, якщо ідея А співпадає в керівника й співробітника, то завжди є варіації ідеї А для продовження пошуку оптимального рішення.

Зіткнувся з такою самою проблемою з Художником =)))) Тому не можна міряти це тільки на программістів.

Думаю теж саме може бути з любою роботою.

Наприклад: «хочу зробити сайт консультації юриста»
1. Взяв готову «CMS»
2. натянув дизайн
3. посадив юриста за ноут
???
PROFIT

Порада для автора:
Походіть на різні івенти: битву стартапів, зустріч з істлаб і т.д. Я там дізнався досить багато цікавих думок.

Ви випереджаєте мене. Це добре, бо свідчить, що я на правильному шляху. Поставлена Вами, Іване, проблема є темою наступного мого топіку. Ні в якому разі не хочу відібрати у Вас лаври першого, хто виявив змальовану Вами ситуацію.

“Чужая душа — потёмки”. Те ж саме супроводжує феномен “Евріки!”, чого не відобразить жоден бізнес-план. Мова вираження ідеї — це мова передачі відчуттів. Здебільшого буває так: усе розумію, та немов у пса слів бракує. Ідеї найкраще передаються співрозмовнику за допомогою асоціативного ряду.
Думаю, это относится к роду неявных искусств. То бишь, каждому идеологу необходимо самостоятельно уметь находить общий язык с технологами с учётом конкретной ситуации, а также уметь расположить людей к себе, в каком-то смысле, чтобы те проявили проницательность, которую, как я понял, Вы и ищете в отношении себя в момент изложения своих идей. И я думаю, что практического решения в этой теме быть не может, и быть не могло. Т.к. это похоже на переоткрытие Америки попутным ветром. Имею ввиду, что Вам стоило, быть может, привести в качестве примера свою собственную модель, пусть даже приблизительную, взаимодействия антагонистов сторон. А также то, что те выводы, которые будут сделаны, включая и уже имеющиеся, не станут ни для кого новостью, равно как и для Вас.

Ви ще забули, що носієві Ідеї треба бути профі в програмуванні, маркуванні... Дійсно, це неможливо. Підтримую хід Ваших, Сергію, думок. Ви перекреслили характерну ознаку і правильно зробили, оскільки я вважаю, що розглядувані сторони варяться в одному котлі. Їх треба лише зчепити якимись хімічними формулами.
Я кажу не про свої ідеї. Також добре знаю, що безглуздо шукати ідентичного сприйняття довільної Ідеї різними людьми. У кожного свої «потёмки».
Велосипед також не треба вигадувати! Треба лише його взяти (в цьому обговоренні цим і займаємося), сісти на нього, зручно вмоститися в сідло, почати крутити педалі й впевнено скеровувати кермо. Так, всі інгредієнти зібрати до купи — це справжнє мистецтво!

А я бы и не против собвстенный продукт запилить, а вот толковых идей-то нету.

Ви, Єгоре, висловили квінт-есенцію того, що спонукало мене створити дану тему. Я б лише додав, що не має де шукати охочим таких Ідей, які б хотілося втілювати у життя.

Просто бувають ідеї дебільні, вибачте. Або ефемерні, недостатньо формалізовані, які сприводять до лайнокоду. Важливе значення також має платеспроміжність ідеолога.

От проблеми у людей.. У мене є ідея + повний план її реалізації з усіма ноу-хау і архітектурою + я сам можу все це зробити.. а натхнення нема, і впевненості, що воно принесе якісь значні гроші, враховуючи що цю всю байду треба буде ще якось просувати/продавати.
А ви хочете щоб у прогера було натхнення реалізовувати чужі ідеї ))

Безсумнівно, прогеру натхнення додають гроші! Хотілося б ще, аби прогери мали свої прогерські Ідеї, які б ставали співзвучними із загальною концепцією створюваного ними продукту. Тоді б носієві ідеї не довелося усе робити самому, включаючи й просування...

Я ж бо не обмежився одним лише бажанням! Не так: забажалося мені й запитаюся. Своє бажання втілив у велелюдному обговоренні! То ж може й qwertysmerty змилостивиться й піде далі у своїх бажаннях? Не стримуйте їх!

Спасибо за отличный украинский язык, однако что хотел сказать я так и не понял.

Оскільки, вочевидь, Ви вже стали моїм прихильником, то насмілюсь висловити припушення щодо вірогідного плану дій. Треба увійти на DOU; перейти у відповідний розділ; знайти топік «Ідеї лякають ІТ-спеціалістів...»; з’ясувати власну зацікавленість в обговорюваному питанні; детально ознайомитись з думками усіх, хто вже висловився з даного приводу; обміркувати своє особисте ставлення; скласти план своїх подальших дій...
Не стримуйте себе!

Дело в том, что идея это нечто абстрактное. Пугать может лишь содержимое идей

Цікава думка. Дозвольте висловлю свої міркування.
Математика є абстрактною наукою. Ви хочете мене переконати, що я мушу лякатись тих знань, що складають зміст математичних дисциплін?
Що Ви на це скажете?

Нет не пугают!

Тож Ви, Дмитре, мабуть знаєте відповідь, як організувати процес? Поділіться своїми перемогами! Я не прошу розкривати комерційних таємниць. Хочеться більш детально оглянути Вашу думку з приводу піднятої теми.

Да какие секреты, надо брать и делать. Мной реализовано много проектов, которые начинались с невнятного объяснения клиента. Выясняем требования, пишем спеку хотя бы не большую — всего в голове не удержишь и вперед. Если это своя личная идея, тоже самое, лучше в начале написать что должно быть, а потом делать, тем более занимает времени не много совсем.

Дякую, Дмитре! Як на мене, то Ви заодно відповіли й на питання, де слід шукати позитивних розробників.

надо брать и делать.
Если это своя личная идея, тоже самое, лучше в начале написать что должно быть, а потом делать
Погоджуюсь з Вами. Якщо дозволите, то ці Ваші слова узяв би за епіграф до свого топіку, який раніше вже подавав на розгляд DOU. Ви мене надихнули ще раз заявити ту статтю для друку.

Правда есть одна оговорка: должна быть обратная связь, либо должно получаться, в том смысле что бы самому было понятно что направление правильное, либо клиенты потенциальные либо реальные должны давать положительные отзывы в том числе в виде денежных знаков, иначе начинает думаться что оно ни кому не надо

Так, звісно ж Ви маєте рацію! Та це вже залежить від професійного рівня розробників та впроваджувачів готового ІТ-продукту. Зрештою, якщо носій ідеї шукатиме розробника й впроваджувача за критерієм позитивного ставленя до виконуваної ними роботи, то це вже й буде запорукою їх професійності.

Чи ж за ними не стоять ідейні натхненники?
Нет. За ними стоят толковые инженеры и менеджеры. Про Эпл можно ещё посоприть, но ИБМ и Макитонш лишены романтики.
Вважаю, що Ідея має право на повагу з боку ІТ-спеціалістів!
Деньги на бочку (акции, долю, в этом случае ещё и бизнес-план), или сами делайте. 95% стартапов фейлятся.

Не існувало б Windows без Білла Гейтса! Попереду ідуть його Ідеї (та початкової команди). Інженерів та менеджерів ще треба зібрати навколо тієї ідеї, обігріти, нагодувати й лише потім вони спроможуться видати на гора щось на зразок продукту широкого вжитку. Тож цілком закономірно, що Ви, Борисе, й вимагаєте гроші вперед!

Не існувало б Windows без Білла Гейтса!
Сразу видно, что вы ничего не знаете об истории Майкрософта. В 2 словах: концепцию Виндовса (оконного интерфейса) Майкрософт спёр у Эпла, а Эпл спёр у Ксерокса. Никаких особых идей у Гейтса не было. Он — феноменально сильный менеждер, хваткий делец, но ничего революционного. Его экс-партнёр и сооснователь Майкрософта Аллен — великолепный программист, наследниками его продуктов мы пользуемся до сих пор, но тоже — ничего революционного. Им просто нравились компьютеры и программирование, и они научились делать на нём деньги.
они научились делать на нём деньги.
Тож бо й воно! Ви зробили правильний висновок. Я так і сказав. Заробленими грошами вони пригріли собі інженерів й менеджерів. Але ж їх треба й надалі підгодовувати. Ви ж маєте знати, що до ефективної праці спонукає ідейна мотивація, а не гроші (не стільки гроші як для розвиненої економіки).
Чим у 80-90-ті роки міг спонукати Білл Гейтс? Мою відповідь Ви, Борисе, попередили:
Им просто нравились компьютеры и программирование
Чим Вам не зачин до ідейного натхнення інженерів й менеджерів задля створення продукту широкого вжитку?
Я дійсно не можу всього знати, хоча розвиток ІТ-компаній проходив на моїх очах. Я ж користувався й продовжую користуватися джерелами загального доступу.
Щодо того, хто в кого і що поцупив, то за моїми даними там не все так, як Ви змальовуєте. І не пригадую
відкритих судових справ за тими давніми подіями. Тож сперечатися можемо, але це має бути предметною дискусією й, напевно, що не в цій темі.
Ви ж маєте знати, що до ефективної праці спонукає ідейна мотивація, а не гроші (не стільки гроші як для розвиненої економіки).
Не знаю, может кого то и спонукает, но я таких не встречал. Любителя нестандартных задач есть. Любители денег есть. Других не знаю.
Чим у 80-90-ті роки міг спонукати Білл Гейтс? Мою відповідь Ви, Борисе, попередили:
Тащемто он своим людям платил зарплату, а не пичкал сказками о мотивации.
Щодо того, хто в кого і що поцупив, то за моїми даними там не все так, як Ви змальовуєте.
Да неужели? А погуглить, прежде чем сморозить фигню не судьба?

Слушайте, украинский вам родной? Промпт напоминает.

“Борис! Ты не прав...” (М. С. Горбачёв)
Стережіться! Гугл вводить Вас, Борисе, в оману...

Ну да, Гугл ошибается, а сетевой аноним — прав. Брависимо.

Можете звертатись до мене «Ваше Мавп’яче Бравіссімо!» (перекладіть на свій смак).
Ваше, Борисе, передостаннє речення містить щонайменше п’ять логічних помилок.
По-перше, я не стверджував, що весь Гугл помиляється з довільного приводу.
По-друге, я взагалі не казав про будь-яку помилку.
По-третє, я не анонім, оскільки пишу свої коментарі від першої особи. До того ж у моєму профілі подано обгрунтування щодо причин свого анонімусу. Це моє право і я ним скористався.
По-четверте, я не мережевий анонім, а лише відрекомендувався на DOU під псевдонімом. Це віковічне право авторів, яке ще ніким не оспорювалось.
По-п’яте, я не стверджував, що є провідником істини в останній інстанції. Тож свою правоту завжди піддаю сумнівам. Ви ж бо ведете мову від імені своєї безпомилковості, аргументуючи це Гуглом, і, не надаєте жодної предметної бази для конструктивного діалогу з Вами, Борисе.

По-перше, я не стверджував, що весь Гугл помиляється з довільного приводу.
По-друге, я взагалі не казав про будь-яку помилку.
Гугл вводить Вас, Борисе, в оману
По-третє, я не анонім, оскільки пишу свої коментарі від першої особи. До того ж у моєму профілі подано обгрунтування щодо причин свого анонімусу. Це моє право і я ним скористався.
мартышкин труд
а лише відрекомендувався на DOU під псевдонімом.
Доу — часть сети, ваш КО.
Ви ж бо ведете мову від імені своєї безпомилковості,
Я знаю историю знаковых софтварных корпораций, а вы — пытаетесь её выдумать. Вот и весь цимес.

Якось був дуже подивований з деструктивного здобутку Радянського Союзу. Це сталося вже після розвалу СРСР.
Усім добре відомо, що атеїзмом було просякнуто єство тієї епохи Рад. Тож мене здивував один цікавий факт. За радянських часів була історична спеціальність: «Релігієзнавець».
Мені пощастило спілкуватись з таким кандидатом наук (К.Н.)
Я розумію, коли релігійна спільнота вивчає теологію. Вже само собою закладено конструктивний підхід.
Але ж науковець-релігієзнавець в атеїстичній системі координат — то за своїм духом вже є глобальним деструктивом.
Отже, той К.Н. мав докорінні знання з усіх ссвітових релігійних доктрин. Коли він захопливо розповідав про різні історичні події, то складалось враження, що він був глибоко віруючою людиною. Та ви помилятиметесь так само як і я. На моє пряме запитання він підтвердив, що є переконаним атеїстом. Підстав сумніватись в цьому не було, осскільки ми з ним дискутували в середині 90-х, коли йому нічого було боятись.
Ви, Борисе, безперечно знаєте, про що кажете, але, напевно, хворіли, коли увесь курс вивчав розділ історії: «Ідейні натхненники світової ІТ-галузі». Ще Ви пропустили тему: «Основи наукознавства».

Уж поверьте, я неплохо знаю и то и другое. История развития ИТ технологий — довольно прозаичная, концепции появлялись за десятки лет до их имплементации, развиваются эволюционно, истории успеха — это толкнуть старую идею в нужное место.

Простой пример: планшеты появились в девяностых, технологический базис для них уже был. Комерческие планшеты были представленны Майкрософтом в начале нулевых. Джобс передрал идею и устроил красивую презентацию. Ура, Эпл изобрёл планшет! Типичный случай.

Брависимо.
Щоправда, прозаїк з Вас кепський.
Ви, Борисе, дуже полюбляєте висмикувати цитати з моїх роздумів. Тож, будьте ласкаві, покажіть, де я стверджував щось протилежне до наведених Вами фактів? Так, дійсно задана Вами тема патентних війн досить цікава (я ж ввічливо натякав недоречність її розгляду в заданій мною темі). Окрім того, Ви ще й підміняєте поняття. Головну ж роль відіграють патенти. На сьогодні це надзвичайно врегульована сфера захисту інтелектуальної власності. Я б не став так вільно оперувати приналежністю ідей до певних осіб чи історичних періодів.
Якщо брати українське законодавче поле, то ідеї стають інтелектуальною власністю з моменту їх висловлення суб’єктом (краще у письмовому вигляді).
Щодо 50-60-років, про що я говорив, то мав на увазі взаємне науково-промислове шпигунство США та СРСР. Київ як один з провідних осередків у світових ІТ того часу був під особливим прицілом агентури Білого дому. Надзвичайно потужний поштовх у розвитку ІТ був зініційований Глушковим.
технологический базис для них уже был.
Ідея електронного паперу кружляє у повітрі вже скільки років? І технологічного підгрунтя теж вистачає! Час для визрівання теж пройдено чималий. А «толкнуть старую идею в нужное место» все ніяк не виходить? Чому б це?
Так, дійсно задана Вами тема патентних війн досить цікава
Не выдумывайте, не было в этой истории патентных войн. Это сказ о цене идеи.
Ідея електронного паперу кружляє у повітрі вже скільки років? І технологічного підгрунтя теж вистачає! Час для визрівання теж пройдено чималий. А “толкнуть старую идею в нужное место” все ніяк не виходить? Чому б це?
С ума сошли? Девайсов на электронной бумаге где то между дофига и очень дофига, продаются пачками в любом крупном магазине.

Як прозаїчно-о-о-о-о!

Девайсов на электронной бумаге где то между дофига и очень дофига
Та невже? Щось я не помітив, щоб хтось в Україні зчитував новини в «Союздруку» на розрекламовні Вами девайси! Я Вам про Український ринок, — Ви мені про квасолю!

О господи *фейспалм*
Десятки читалок разных производителей на этой самой электронной бумаге продаются в десятках магазинов. Свой Амазон Кайндл я купил в Розетке.

І з цим протистоянням треба щось робити! Інакше, ІТ-індустрія в Україні не вирветься на світову ІТ-арену. Навіть, попри те, що ми є постчальниками кращих спеціалістів для цілого світу.
Зачем что-то делать если всех всё устраивает? Поставляя специалистов мы уже участвуем в приличном сегменте мирового рынка. Чего же вам не хватает? Славы и лавров лидирующего государства?

Без мощного внутреннего рынка экономика дальше одноранговой не сдвинется: купить в Китае за 1$, толкнуть за 50$. Почему мы продаем зарубеж металл, но закупаем оттуда ложки/автомобили? Все хотят быстрых денег! На сложных высокотехнологичных изделиях нужна мощная инфраструктура и предприниматель несет высокие риски, в отличии от одно-двухуровневых предприятий: купил в Китае за 1$, толкнул за 50$, зачем заморачиваться с производством? В IT примерно те же процессы.

Ці роздуми містять протиріччя.

Поставляя специалистов мы уже участвуем в приличном сегменте мирового рынка.
Не долучаємось. Оскільки ті спеціалісти працюють на розвиток економік інших держав. Ті економіки потім кажуть, ми закриваємо магазини, бо ви більше не здатні купувати наші товари? Яким чином тоді підніметься внутрішній ринок, аби створити потужну інфраструктуру нашої держави?
Оскільки ті спеціалісти працюють на розвиток економік інших держав
Вообще-то нет. Вырожденно экономика государства равна сумме экономик каждого ее гражданина и не более того. А то как именно гражданин построил свою экономику (исключая отбор денег у других граждан государства) — сильно вторично.
Внутренний же рынок двигает старый добрый спрос-предложение. Чем богаче граждане (любым законным способом), тем больше спрос и стимул для роста предложения.
И еще тонкость — один очень богатый гражданин создаст намного меньше спроса, чем 100 просто зажиточных. Т.к. у него просто в 100 раз меньше потребностей в количественном выражении. А “суперкомпании” как раз тяготеют создавать единицы супербогатых.

А де у Вашому логічному ланцюжку перебуває наступна ланка: отой самий ключовий момент, у який громадянин матиме здатність збагачуватись? Якщо Ви його не прописуєте у своїй моделі, тоді да: Ви праві. І я не маю на увазі супергромадянина (чи суперкрадія). Мову веду про усіх тих громадян, які мають складати оту сукупну економіку.
Тоді запрацюють інструменти розвитку екноміки України, коли усі разом піклуватимемося про збагачення кожного громадянина! Бо ж в нас так заведено, що тримаємо відкритим лише свій особистий гаманець. Звідси й думки накшталт: «Я ж свою роботу виконав і мені ніякого діла до погано склепаного кінцевого продукту!» Натомість, в гаманець вимагають покласти якомога білше грошей.

отой самий ключовий момент, у який громадянин матиме здатність збагачуватись?
Отличный вопрос!
Я сам периодически думаю об этом, пытаюсь найти исторические примеры других стран и периодов.
На сегодня мне кажется, что поворотной могла бы стать инициатива по созданию и популяризации биржи акций на том уровне, который существовал в США в начале 20-го века (но с исправленным фродом).
Т.е. она должна быть сильно проще, чем сегодняшние фондовые биржи и по сути давать возможность гражданам как выдвигать и реализовывать бизнес и технологические инициативы, так и собирать вокруг этих инициатив средства и знания для их реализации.
На сегодняшнем уровне технологий вполне реально сделать достаточно прозрачную систему, которая бы позволяла как контролировать, так и непосредственно участвовать в реализации с уровня акционеров.
она должна быть сильно проще, чем сегодняшние фондовые биржи и по сути давать возможность гражданам как выдвигать и реализовывать бизнес и технологические инициативы, так и собирать вокруг этих инициатив средства и знания для их реализации.
Цілком підтримую! Десь на початку 90-х років хтось був започаткував газету. Якщо не помиляюсь, то вона так і називалась: «Ідея» (треба пошукати в себе в архіві). Були статті. Також були об’яви приватних осіб, щось накшталт газети «Аviso», але виключно творчого характеру. Мені вже тоді вдалось налагодити певні контакти. Та, нажаль, проіснувала та газета не дуже довго.
Ваша ідея заслуговує на увагу! Із задоволенням приєднався б до здійснення задуманого Вами! В коло моїх знань не входять механізми фунціонування біржевої діяльності. Тож мій підхід до вирішення даної проблеми лежить в іншій площині. Але можна було б наші ідеї об’єднати в одну течію.
Мій підхід теж грунтується на механізмі, що існував здавна. Це може бути агентство (на зразок літературних агентств), до якого звертаються люди із своїми ідеями. Теж ратую за прозору систему, бо інакше виникатиме ризик крадіжки ідей. Агентство виступатиме посередником. Якщо це посередництво налагодити за біржевими механізмами (як пропонуєте Ви), то може вийти непогана справа. Як на мене.

Давно туди не заходив та не думаю, що щось змінилось.
Якщо брати до розгляду загальний рух інвестування за схемою стартапів, то це своя філософія. Можна розглядати Кремнієву долину провідником цієї філософії з кількома дочірніми розгалуженнями. Ми ж в Україні лише мавпуємо вже доволі тривалий час. Але ж вагомих досягнень у цій царині все ще не маємо. На мій погляд так відбувається тому що мавпуємо лише схоластичний процес проект-стартап-інвестиція, відкидаючи закладену в нього філософію.
Тож я не дивуюсь, коли наші «доморощені» адепти кажуть, що найкращі їх здобутки відбувалися лише у Кремнієвій долині. Це тому, що там їм не дозволяють ліпити, відкидаючи грунтовні підвалини процесу. Коли ці адепти повертаються сюди, то їх вже нема кому стримувати. Тому маємо те, що маємо.
Маючи абсолютно інший шлях розвитку в ІТ-галузі України ми здатні утворити власну філософію інвестиційних процесів на підтримку своого творчого потенціалу за ментальністю наших людей.
Щодо подібності до моєї ідеї, то не думаю, бо закладаю ініші організаційні підходи.

В наших реалиях идея стартапов еще долго будет оставаться «баловством» по достаточно жестким экономическим причинам.
Сам принцип такой экономики базируется на наличии большого количества свободных денег у инвесторов, которые невозможно вложить в прибыльные проекты — ставки по депозитам в США уже практически отрицательные. Плюс — железная стабильность.
В экономике с депозитами под 30% такое не будет работать в принципе.
.
Моя идея ближе к краудфаундингу, но без его невнятной модели возврата средств и бонусов.
Кроме того — я не уверен, что такую инициативу вообще можно запустить без плотной поддержки государства. Она должна сразу очень мощно стартовать и подразумевать юридическое и законодательное сопровождение, которое имеют все национальные биржи. Иначе очень свежи ассоциации с МММ сотоварищи.

«Дорогу осилит идущий!»
Щодо стартапів, то це не лише суто економічне питання. Візьмемо шлях розвитку США з 1900 року. В них виробничий менеджмент супроводжувався теоретичними обгрунтуваннями за кількома напрямками. Кожен з цих напрямків мав внутрішню логіку вдосконалення з плином часу. Конкуруючи між собою ці напрямки лише підсилювались і лягали в основу тієї чи іншої домінуючої економічної доктрини.
Коли було започатковано стартап-рух, то такого ж розвитку зазнав відповідний менеджмент, спираючись на попередні досягнення. Ми такого шляху не проходили, то ж звісно маємо запозичити, але робити це потрібно з розумом, а не так як у нас. Тож коли ми отямимось, то й наявний вільний капітал (він в нас є!) охочіше почне вливатись в Ідеї з грамотним менеджментом. Ми ще станемо свідками, коли наш капітал змушений буде вигризати свою нішу з напору зовнішнього інвестиційного капіталу. Все тому, що наш капітал неповороткий (тому й відсоток захмарний).
.
Щодо Вашої ідеї, то теж нічого непідйомного не бачу. Ви правильно кажете щодо державної підтримки. Та хіба Ви забули:

нам никто ничего не должен.
Тож бізнес історія США нам не в приклад? Сама собою держава не розпочне робити гаразди ані людям, ані бізнесу! Все, на що здатний держапарат, так це дійсно МММ собі у кишеню. Чи щось змінилось — анічогісінько! Так само і в США, тільки вони роблять це в цивілізований спосіб. А чим ми гірші за них?
Оскільки ті спеціалісти працюють на розвиток економік інших держав.
Позвольте, но наши баксы заходят в Украину и олигархи и НБУ люди радуются. IT-шники покупают кучу товаров, чем создают рабочие месты менее везучим гражданам, платят налоги, проводят деньги по банкам. Win-Win ситуация для всех, мы помогаем развивать экономику США, за этого мы зарабатываем не 2-3к грн. ИМХО вполне нормальный подход. Так работает любой бизнес, чем эффективнее решаются проблемы клиента, тем больше денег он зарабатывает, тем больше он может наградить своего помощника.
Яким чином тоді підніметься внутрішній ринок, аби створити потужну інфраструктуру нашої держави?
Никак. Я не вижу для этого ни одной предпосылки. Вмешательство государства пагубно и неэффективно, протекционизм очень коррумпирован и еще меньше эффективен. Замкнутый круг.

Считаю, что пора забыть глупые лозунги типа “Украина — житница, здравница” и т.д. и зарабатывать там, где наши сильные стороны и закупать там, где слабые стороны.

Інфораструктура держави не одне й те саме, що інфраструктура державного апарату.
Ви завалили мене такою купою протиріч, що в цій гілці я вже починаю губити провідну ідею піднятої в топіку теми.
В Україну заходять бакси США, тож нашими вони, напевно не являються. Відтак зарано радіти людям з цього приводу. Можливо, даній обставині радіє державний апарат, та згодом за не наші бакси розплачується держава (не держслужбовці, а звичайні громадяни): не подумайте, що я про зовнішні запозичення.
Не наші бакси далі створюють робочі місця, де людям платять з/п не нашими баксами. Ми тут про МММ й її послідовників розмірковуємо? Далі можете продовжити самі за алгоритмом МММ. Ще можемо заробляти (торгувати) за алгоритмом МММ, але я вважаю, що це не найвиразніша риса українського народу.

У вас не хватает ключевого момента — о каком языке речь? :)
Не исключено, что вам ещё предстоит открыть для себя мир lisp-подобных языков и DSL-ей. Ещё предстоит научиться использовать технологии потому что удобно, а не потому что так учат (камень в огород ООП).
А потом, вы вдруг обнаружите, что нечётко поставленное ТЗ, или внезапное его изменение — не пугает вас, а реализуется на раз-два. А потом вы обнаружите, что в мире полно разработчиков, которые хорошо относятся к «идеям» и тем, кто их производит. Но это да, так сказать, «следующий уровень».

Цікава думка! Добре, наприклад, я взагалі далека від будь-яких технологій людина і в мене виникла Ідея. Де шукати отих позитивно налаштованих розробників? Як я зможу відрізнити їх від халявників? Що ж, піднята мною тема якраз і покликана знайти відповіді на ці питання.

Но это да, так сказать, «следующий уровень».
Думаю, це все ж таки першочергове завдання. На підтвердження можу навести налагоджений століттями процес видання книжкової продукції. Сьогодні автор знає де шукати тиражування своїх творів.

Это действительно должно быть в базовых навыках, а не «следующим уровнем». Но сейчас есть проблема — в книгах/на курсах/в институтах, когда учат ООП, учат заодно — как с помощью него «цементировать» ТЗ. А когда ваше ТЗ уже реализовано «в бетоне», менять его ой как сложно.

Как распознать позитивных людей? Я бы предположил, что эти люди должны быть знакомы с lisp-подобными языками (clojure, scheme, итп). Знакомы с компиляторами, DSL, SICP, вот этим всем. Но это люди с фундаментальными знаниями (а не с книжкой teach yourself $language in 20 days). И они дорого стоят.

моїх навичок вже не вистачило

Вот корень проблемы! Совершенствуйте «навички» и обойдетесь без посредников между идеей и продуктом.

Знать всё невозможно

А все и не надо. Надо только то, что необходимо для реализации конкретной идеи. К тому же почти всегда есть несколько путей, ведь в нынешнем зоопарке технологий можно всегда выбрать то, что легче освоить на базе прошлого опыта и что облегчит задачу.

Идеи могут быть разные и для их реализации нужны совершенно разные инструменты. Лучше быть специалистом в одной области, чем постоянно распыляться на то, в чем можно найти хорошего специалиста

Панове, вам теж важко читати цей текст написаний на російській а потім перекладений гугл-перекладачем на українську?

Мій викладач з інформатики (ВУЗ) у далекі 80-ті казав, що мої мізки працюють як комп’ютер. Тож сприймаю Ваші, Святославе, спостереження за комплімент.

«На російській», кажете? Все може бути.

Вже й не очікував, що зможу посміятись. Не помітив з першого прочитання автентичного коментаря. Дякую за підтримку, Геннадію! Окрема подяка усім тим, хто підтримує мовне питання.

«На російській», кажете? Все може бути.
Це, приклад лаконічного коментаря, що є надзвичайно змістовним.

Та сколько ж можно уже этих сферических коней и прочей абстрактной воды?

чому ми вважаємо, що рутина процесу створення нового ІТ-продукту має перемагати мову вираження ідеї?
Это что за хренота? Неужели нельзя изъясняться конкретно? Например (с потолка взято):
Краткое описание. Ресурс, который ищет реализации распространенных функций, алгоритмов, решений в разных языках. Упрощенно — вводишь в поисковое поле tostring и выдается результат, как этот метод или его аналоги реализованы в интересующих тебе ЯП.
Кому это надо. Программистам, которые переходят с одного языка на другой.
Цель создания. Тут про монетизацию. Или альтруизм.
А у вас какие-то Идеи с Большой Буквы.
Написав програму й ідея втілилась у прототип. Однак, для створення готового продукту моїх навичок вже не вистачило. Звернувся до стороннього розробника. Нажаль, довелося сповна натерпітись отієї неприязні ІТ-спеціалістів до мови вираження ідеї.
Язык выражения идеи — это грамотно составленное ТЗ. Цель вашего топика — пожаловаться на то, что эти гадкие разработчики хотят, чтоб им по-человечески объяснили, что от них требуется, а вы не можете составить ТЗ?

От бачите, Наталіє, скільки Вам знадобилось слів для вираження своєї думки (ідеї). Це ж майже третина материнського тексту. До того ж примудрилися вихопити уривок, що лише слугував за ілюстрацію до іншої моєї думки.
Мова не йде про конкретний проект, тож, будь-ласка, сформулюйте свою думку інакше!
Щодо прикінцевого випаду, то пропоную наступну вправу. Розвиньте ланцюг: «поток сознания» (ідея) — файне ТЗ — виразьте своєю мовою вираження у термінах ідеї (з відходом від термінології ТЗ). Якщо вдасться отримати на виході адекватний текст, то ТЗ дійсно відображає вхідну ідею.
А хтось взагалі перевіряє складені ТЗ на предмет їх відповідності вхіднім ідеям?

Мой общий посыл был направлен на то, что вся эта абстрактная неопределенная мутотень и рефлексия нафиг не нужны для реального дела. Например, Маша и Катя решили приготовить борщ. Маша пошла в магазин, купила продукты, пришла, почистила, порезала, закинула в кастрюлю и ждет, пока сварится. А Катя философствует:

А хтось взагалі перевіряє зварений борщ на предмет його відповідності вхідній ідеї?
В итоге Маша кормит своего синьора борщом, а Катя безрезультатно сидит на сайте знакомств :)
От бачите, Наталіє, скільки Вам знадобилось слів для вираження своєї думки (ідеї)
Не пойму, что вы имеете ввиду.
виразьте своєю мовою вираження у термінах ідеї

Ок, на предыдущем примере: “ресурс, который позволяет находить общепринятые стандартные решения для разных языков программирования”.

(з відходом від термінології ТЗ)
Что такое “терминология ТЗ”?
Розвиньте ланцюг: “поток сознания” (ідея) — файне ТЗ — виразьте своєю мовою вираження у термінах ідеї (з відходом від термінології ТЗ).
Не вижу проблемы, кроме лени, подумать над декомпозицией идеи и написать подробности по каждой составляющей — это и будет ТЗ.
А хтось взагалі перевіряє складені ТЗ на предмет їх відповідності вхіднім ідеям?
Эээ? Ну ваша идея, ваше ТЗ. Составили, перечитали, что не понравилось, поправили. Какой тут проверяльщик нужен? Психиатр?

Одним словом, Ви краєтесь доцільністю піднятої теми. Також Вас непокоїть, чи потрібен детальний розбір польотів? В мене готової відповіді немає, та хочу з’ясувати її разом з Вами й усіма, хто доєднався до обговорення.

А хтось взагалі перевіряє зварений борщ на предмет його відповідності вхідній ідеї?
Кінцевий споживач технологічного дива, створеного за складеним ТЗ.
Не пойму, что вы имеете ввиду.
Порівняння обсягів згаданих Вами об’єктів за часткою.
Что такое «терминология ТЗ»?
Це така сама незрозуміла мова для тих, хто володіє мовою вираження ідеї. Ви запитуєте, чим остання мова відрізняється від мови ТЗ? Ви ж не думаєте, що мені, наприклад, ідея приходить у голову одразу ж у вигляді готового ТЗ? Якщо так, то наша двостороння бесіда взагалі не має сенсу, оскільки предмет сам собою нівелюється.

Щодо двох останніх цитувань, то я кажу про ті викривлення, які неодмінно з’являються при переносі змісту ідеї до ТЗ. Далі за алгоритмом «Зіпсованого телефону»: ТЗ переводимо у звичайну живу мову. Тепер, співставивши описи ідеї на вході й на виході, маємо критерій автоматичної верифікації ТЗ. І зовнішніх перевірок взагалі не знадобиться!

99.999% ідей це повна маячня, на рівні я хочу кнопку «заробити багато бабла», але автор як правило свято вірить в те, що вона сама унікальна, та саме вона «вистелить», й світ довго чекав на неї й жити не може без неї.
Більшість з таких авторів ще й хоче щоб йому допомогли та попрограмували без оплати, бо потім гроші потім будуть рікою текти. Додай ще те що автор може бути на своїй хвилі й говорити своїми поняттями на незрозумілій й можливо навіть досить фанатичній мові. А тепер постав себе на їх місце.
Ти б узявся за дивну, абсурдну та незрозумілу на твій погляд ідею, що вимагає багато вільного часу та ще й без оплати? При чому такі пропозиції приходять деву регулярно, особливо від людей які абсолютно не розбираються в новітніх технологіях

потім гроші потім будуть рікою текти
Це у віданні інвесторів. А вони люди грошей, знаються на своїй справі. Вони підпишуться під Вашими, Іване, словами. Саме так, виграш їм якраз і приносить отой залишковий відсоток (0.0000000001%) від підтриманих ними проектів. А виграш гарний, аби не жалкувати вкладень у ті 99,999% «дивних, абсурдних та незрозумілих на твій погляд ідей».
Я до того, що наведені Вами характеристики стосуються усіх 120% ідей. Тож інвесторам взагалі немає сенсу підтримувати жодної ідеї? Тоді й у Вас не буде роботи! Яка благодать!

спробуй напитися разом з «іт спеціалістом» котрому пробуеш щось пояснюєш про ідею. Без цього твій «поток сознания» не зрозуміти

Я вже пропонував! То питання до Сергія.

Если у вас есть новая блестящая идея, но вы не знаете, как ее воплотить — это значит что у вас ничего нет.
«Стартап» (Гай Кавасаки)

О, тож я тішу себе надією, що ми оце зараз намагаємося дати розгорнуту відповідь на підтвердження даного іскрометного вислову Кавасакі.

раньше я считал украинську мову мелодийною, но это наверно потому что я ее слобо знал. вот эти пассажи заставили меня почувствовать что я читаю английский текст написанный индусами "

ми вважаємо, що рутина процесу створення нового ІТ-продукту має перемагати мову вираження ідеї
"
мова вираження ідеї не співпадає з технологічними процесами
Написання ТЗ не рятує справи, оскільки ТЗ ідеї також складають технологи.

Пасаж про

раньше я считал украинську мову мелодийною, но это наверно потому что я ее слобо знал
, то є суржик і знущання над рос мовою.

если у вас нет скилов что бы понять про что я говорю то посмотрите на слово скилы в этом предожении. Слово мелодийна было использованно так само.

Суржик — «раньше я считал украинську мову мелодийною, но это наверно потому что я ее слобо знал»
НЕ суржик «раньше я считал украинский язык мелодичным, но это, наверно, потому что я его слабо знал»?

куме, знаете як вони на нашу мову кажуть ? як ? украинский мелодичный язык....повбивавби ))))

Ви знаєте, Ейнштей насправді був не фізиком. Він був відомим скрипалем! Навіть хизувався перед друзями вирізкою з газети.

мова вираження ідеї не співпадає з технологічними процесами
Потому и существуют Аналитики...
Точнее ДОЛЖНЫ существовать. Но так как ЧСВ программера, которому пришла идея в голову завышено и он считает “могу всё сам” — то и натыкается на непонимание от таких же программеров.
Аналитики на это непонимание наталкиваются по 100 раз на дню. Уже иммунитет + таки есть шаблонные техники, которые помогают добиться взаимопонимания.

Потрібен сильний менеджмент!
Побілше технік, і не лише шаблонних!
Геть іммунітет, нехай вибачають медики!
Вітаннячко порозумінню!

Ну пока вы будете кричать лозунги — вас и не будут понимать :)

Це не лозунги, а керівництво до дій відповідальним особам!
Якщо пригадаєте, Оксано, то мій заклик на тлі статті просто таки волає: давайте порозуміємося! ІТ-спеціалісти й "лузери"-"поток сознания" усього світу, єднаймося! Того і прагну.
Чи розуміють мене особисто? То справа другорядна. Судячи з обговорення піднята пробема актуальна й знаходить відгомін в небайдужих.

Ви вважаєте дану мою заяву не логічною. Але ж це не так. Просто, ми з вами говоримо про різні речі. Особистого порозуміння шукатиму в інших темах.
Тут намагаюся налаштувати порозуміння між двома групами людей. Умовно кажучи, тих, хто володіє мовою вираження ідей необхідно порозуміти з тими, хто володіє мовою створення готового продукту. Інакше не буде конструктивної співпраці між ними. Продовжуватиметься філософія: наклепав ТЗ, код й вмиваю руки. За такого підходу, які б гроші не заплати, розробник, все одно, винним призначатиме носія ідеї.

послушай бабу и сделай наоборот....
тут на програмера денех не хватает, а вам еще и переводчик для него нужен. Может туда еще и ПМа с продукт овнером запустить? Релиза в результате не будет. зато построим процес и можно будет добавить красивую строчку в резюме

Судя по вашей болтливости вам не хватает только юбки, чтобы вас не слушали :)

киса, ты меня с кемто путаеш. Мне даже до первой двадцатки рейтинга далеко.

ИМХО идея и ее реализация находятся в постоянном конфликте. Это нормально. И поэтому весьма непросто реализовывать собственные идеи — в процессе они начинают сокращаться и блекнуть.
Не думаю, что это национальная проблема — но наша проблема в том, что в стране просто нет денег. Там, где денег избыток, их вкладывают в том числе в идеи (стартапы), там где их нет — приходится продавать «себя».

Так, дійсно НР за роки кризи майже згорнув свою діяльність в Україні. Хоча це перегукується з їх відходом від заліза. Звідки ж в Україні візьмуться гроші для ІТ-індустрії?
Бачив топік, присвячений національній ОС. Наші ділки воліють вкладатись у Великі ідеї (чи влізати у Великі гаманці?). Звідки ж візьмуться гроші для фінансування серйозного ПО (за виключенням недосяжних мрій щодо нової ОС)? Нехай звернуть увагу бодай на КібЦентр ім. Глушкова. Досить витрачати гроші на підготовку справжніх спеціалістів та за безцінь імпортувати їх до цивілізованого світу. Так ми цивілізованим світом ніколи не станемо! Лише продукування нових технологій виведе Україну на зовнішні простори. А це можливо, розвивючи наш потенціал, що здавна зосереджений в Ідейному наповненні українського менталітету. Ви думаєте, чому зарубіжні інвестори табунами серед нас бігають, а залишають в Україні лічені крохи?

Так, дійсно НР за роки кризи майже згорнув свою діяльність в Україні
Мягко говоря — неправда. HP как и другие вендоры способны продать ровно столько, сколько клиенты способны купить. Упрощенно — если в ваш магазин перестали ходить покупатели потому что у них нет денег, то это никак не “вы свернули деятельность своего магазина”.
.
Дальше по тексту смысл вообще начал от меня ускользать. Стоило бы его хотя бы на абзацы разбить, что ли.

Мого наміру втручатись у політику розвитку НР немає. Я взагалі є фанатом НР! Якщо був не коректним, то вибачайте!

Дальше по тексту
Це те, що мені болить! Думаю, тому без абзаців, що змальовує нашу національну проблему з мого суб’єктивного погляду.
Якби ж то можна було так просто розставити усі абзаци в національному питанні! Були б і гроші, і розвинена національна ІТ-індустрія, і висококваліфіковані кадри, і продукування нових технологій тощо! НР могла б зробити і свій внесок з огляду на попереднє багаторічне голосування гривнею громадянами України?
Це те, що мені болить!
Мегаидеи и мегапродукты — это не корень благосостояния страны. В сущности — благосостояние страны это совокупность благосостояния ее граждан. Чем богаче и благополучнее каждый гражданин — тем лучше страна и лучше в ней жить.
Да — могут быть местные “звезды” бизнеса, но это не единственный и не очень хороший фактор для государства. Например высокотехнологичная Нокия — все было хорошо достаточно долгое время, но где она сейчас? И что стало с кучей ее сотрудников в Финляндии, уникающих уникальными знаниями и умениями, которые резко стали не нужны?
В то же время такое же (условно) количество инженеров, работающих просто на аутсорс, таким рискам подвержены значительно меньше, а зарабатывают столько же.
.
Ну а идеи ради самих идей или в стиле “догоним и перегоним” — это вообще призрак прошлого века и холодной войны. Они реализуются за счет отбирания денег у граждан не давая им взамен ничего кроме “гордости за державу”.
Каждый продукт должен иметь своего покупателя — пока здесь покупателя нет (что связано с текущими макроэкономическими реалиями), логично продавать тому, у кого есть. И ничего страшного я в этом не вижу.
Мегаидеи и мегапродукты
У якості такої для України є акцентуація уваги на технологічному розвитку. В нас є всі складові; ще не до кінця розпорошили свого потенціалу, хоч його провідники (КібЦентр ім. Глушкова тощо) ледь жевріють. Ось де НР міг би докласти своїх зусиль, за умови такого бажання (звісно ж з вигодою для НР). Адже зараз в політико-економічному полі між нашими державами панує лад.
Щодо можливого технологічного прориву України, то ви забули взяти за приклад Японію, яка зараз процвітає разом із своїми мешканцями, включно із спеціалістами.
Дозвольте риторичне запитання.
В сущности — благосостояние страны это совокупность благосостояния ее граждан.
Я до кризи придбав техніку НР. Дуже задоволений, але питання в іншому. Яким чином мені зараз оцінювати свій добробут, приймаючи до уваги наявність в мене техніки? Чи не має певної соціальної відповідальності НР (я навожу лише для прикладу, це ж стосується й усіх інших гігантів) перед державою, громадянином якої я є?
Легше за все списувати низький рівень добробуту на неспроможність держави забезпечити своїм громадянам гідний рівень життя. Це ж несправедливість глобального гатунку. Чому зараз Україна й США знаходяться на різних економічних щаблях? Адже певна частка сьогоднішнього економічного потенціалу США у минулому була профінансована великою кількістю громадян України, що придбали ті чи інші товари довготривалого використання!
Я веду до того, що не «догоним и перегонім» є моєю тезою. Нею, скоріше за все є: глобальні проблеми необхідно вирішувати інструментами глобалізованого світу. А «вказувати» (не Вас особисто маю на увазі) такій могутній державі як Україна на її тимчасові труднощі й звинувачувати її в цьому, то дійсно є пережитком часів холодної війни.

Мировые технологические гиганты используют человеческий потенциал украинцев и весьма охотно и активно. Пусть как правило на уровне аутсорса и субконтрактов. Просто это обычно не афишируется (вероятно может привести к проблемам с профсоюзами на их «родине»), так что тут я бы не переживал, развитие есть.
Но этот потенциал давно не лежит в госструктурах, а в некоторых его никогда особо и не было. Не хочется вспоминать — но отношение в институтах АН к кибцентру было, мягко говоря, прохладным. Ибо сия гора во всем обозримом прошлом не сподвиглась родить ровным счетом ничего, зато лезть и указывать всем что им делать пыталась регулярно.
И весь советский технологический прогресс остановился ровно в тот момент, когда то ли диджитал, то ли IBM выпустило чип с пространственной разводкой, которую уже нельзя было спилить и сфотографировать.
.
И да — нам никто ничего не должен. Ни корпорации, ни правительства. Будет у нас что предложить — будут брать без всяких предубеждений. Но найти и предложить — исключительно наша собственная задача. Под словом «наша» имею ввиде конкретных граждан, а не какие-то структуры, государство, олигархов етц.

В чомусь із Вами погоджуюсь, а в чомусь — ні.
Щодо нашої наукової галузі, то окрема тема! Такого болота навіть у Росії немає. Проте цю спадщину ми отримали із заведеного в СРСР переманювання цінних кадрів до Москви. В Україні ж вилікувати цю клоаку за 23 роки так ніхто й не спромігся!

И да — нам никто ничего не должен.
Погоджуюсь на всі 100%. Я дещо про інше. Не вдаватимусь в деталі, бо знову вийде без абзаців.
Окремо хочу сказати про Глушкова. В мене ідеться про ідейних натхненників. Тож, вважаю, що Глушков і був тим ідейним натхненником Української ІТ-індустрії. Це завдяки йому ми ведемо нашу розмову із високих позицій у світовій ІТ-галузі. Маємо про це пам’ятати й постійно нагадувати й, у першу чергу, світовим технологічним гігантам. Їм нічого буде протиставити і ми зможемо тиснути на них, отримуючи певні преференції. Оскільки більшість сьогоднішніх технологій побудовані на науковій спадщині Глушкова.
Поки ми забуваємо про це, доти вони будуть нещадно експлуатувати людський потенціал українців.

Большинство идей скептически воспринимаются программистами, т.к. автор тратит на обдумывание идеи один день, а программисту на ее реализацию придется потратить не один месяц.

Никто не хочет заниматся неинтересной ему фигней. Да и большинство идей — что-то типа: “Нарисуй 7 красных линий. Половину зеленым цветом, половину прозрачным”.

Мова вираження ідеї — это бизнес-план.
Оценивать идею должен инвестор — специалист в том же бизнесе, что и ваша идея. Даже поверя в вашу идею, инвестор не вложит в нее всех своих денег: шанс профинансированного стартапа на успех меньше 10%.

Обращаться к ИТ-шнику, чтобы он написал вам проект — это то же самое, что прийти к непрофильному инвестору и убеждать его вложить в вас все свои деньги. Как по мне, так ИТ-шники поступают очень логично и разумно.

Давайте розберемося по-порядку.

автор тратит на обдумывание идеи один день
Не факт. Це, скоріше, міф. Мозок спить — ідея ятрить, якщо перефразувати відому істину. Візьміть Ейштейна та його шлях над обумуванням однієї єдиної ідеї... Прикладів безліч!
придется потратить не один месяц
У дію вступають товарно-грошові відносини, тож втрачений час програміста не знімає відповідальності.
Щодо прозорих перпендикулярних ліній... Не хочу вдаватись в деталі, та головний мій час іде на розробку теми геометрії простору. Тож можу обговорити, але ж це не в тему.
Мова вираження ідеї — это бизнес-план.
"Чужая душа — потёмки«. Те ж саме супроводжує феномен «Евріки!», чого не відобразить жоден бізнес-план. Мова вираження ідеї — це мова передачі відчуттів. Здебільшого буває так: усе розумію, та немов у пса слів бракує. Ідеї найкраще передаються співрозмовнику за допомогою асоціативного ряду.
Оценивать идею должен инвестор
Це взагалі окремий топік для обговорення. Ідея та інвестор стоять по різні боки від грошей. Інвестору в голову ідеї не приходять, тому він й інвестор. Натхненні ідеєю, це або Білл Гейтс, або не інвестор. В нас на Українському ринку серьозних інвесторів, як у Кремнієвій долині, ще не було. До того ж, інвестиції — це далеко не завжди те, що потрібно ідеї для втілення.
Обращаться к ИТ-шнику, чтобы он написал вам проект
Апелюю до Стівена Джобса. Чим, як не цим він займався усе своє життя? Тож його ІТ-ішники мають розлади з логічним мисленням? А наші чим кращі, чи гірші, вже й не знаю?

Треба зробити опитування всіх хто починав топік з темою «є ідея на 1М$ шукаю програміста» про подальшу участь тих ідей для повної картини ;)

О, так! Зараз намагаюсь зробити аналітичний зріз DOU на предмет ідейних топіків, саме тих де вирує мова вираження ідеї. Ваша пропозиція слушна!

Могу дать некоторые соображения.
Из всех мной встреченных топиков только один заслуживал уважения, но за маленьким бюджетом человек подумав нашёл аналогичную программу и купил. Это был топик про медицинский софт.
В остальных не было необходимого:
— собственно сути идеи — хайливел
— бюджета
— на кого рассчитано
— какой помощи требуется
— какую помощь готов оказать автор топика

Я ж бо не про вагомість ідеї як такої. Мене цікавить весь процес перетворення ідеї у готовий продукт. Тож на цей предмет і досліджую. Нехай і на частково обраній ділянці.
Щодо необхідного, то для чого ж Аналітик?

для того, чтобы идею-хайливел в 3-5-10 строк пережевать на 5-10 страниц ЮзКейсов и АС

А душу Аналітик коли вкладає у проект? Чи для цього слугує відхід у культурний відпочинок! А проект нехай далі сам-собою барахтається? З Аналітика «взятки гладки»!
Корова (не ображайтеся, я лише розглядаю природній процес травлення, нехай то буде індійська корова) теж пережовує траву. Повільно так, нікуди не поспішаючи. Та який чудовий результат на виході! Я про цінний продукт — молоко. Коли там корова душу вкладє, я не знаю? Але ж смачно як!

Є 2 ідеї, які страшенно лякають айтішників. Запишіть, і ніколи не включайте їх в свій продукт.
1) Тут роботи на 20 хвилин, треба лише доробити...
2) Do something
???????
PROFIT

Та це ж класичні перестороги з підручника. Та програмісти такі заклопотані в навчанні, що не звертають на них уваги. Тож, коли наша братія на практиці стикається (кожен божий день) з даним посилом клієнта, то вночі починають снитися кібер-кошмари.

У моєму випадку все було інакше. Знаючи реальний об’єм роботи над своєю ідеєю всіляко вмовляв розробників не поспішати. В результаті заклопотаність програмістів-практиків зіграла зі мною злу штуку. Так що кошмари снилися вже мені-клієнту. Треба шукати вихід десь посередині.

3. Хочу соц. сеть
4. Хочу 3Д экшон, суть такова...
5. Ищу СТО, денег нет, 50% дам.
?????

Підписатись на коментарі