Python conf in Kharkiv, Nov 16 with Intel, Elastic engineering leaders. Prices go up 21.10

Дмитро Кушнір, топ-менеджер глобальної компанії Luxoft: «Один український розробник за ефективністю дорівнює трьом індусам» — про прибутковість, обшуки та долю ІТ-сектору у країні

Дмитро Кушнір, віце-президент із глобальних центрів розробки Luxoft відповів на питання українського Forbes (forbes.net.ua/...ktivnistyu-dorivnyue-trom)

Сьогодні українська ІТ-галузь — одна з найбільш обговорюваних у країні. Стартапи привертають до себе дедалі більше уваги — так, проект Looksery було продано за рекордні для України $150 млн американському месенджеру Snapchat. Незважаючи на це, основну цінність складають саме великі міжнародні компанії, яких сьогодні часто називають аутсорсерами: тільки в п’ятірці найбільших компаній — Epam, Luxoft, Ciklum, GlobalLogic і SoftServe — працюють приблизно 15000 людей. Вони приводять валюту у країну і створюють величезну кількість робочих місць.

Колишній керівник компанії Luxoft Ukraine (з 2006 до 2013 року), а нині віце-президент із глобальних центрів розробки Luxoft, Дмитро Кушнір запевняє: найбільші українські компанії вже не можна називати аутсорсерами. «У кожного є свій R&D центр, ми пропонуємо клієнтам повний цикл робіт», — зазначає Кушнір. За його словами, багато хто до кінця не усвідомлює користь західних компаній, які відкривають офіс в Україні. Зараз це єдина можливість для місцевих фахівців отримати досвід взаємодії з міжнародними клієнтами, глобальну експертизу й навички роботи з великими замовниками. У бесіді з Forbes Кушнір розповів, як компанії рівня Luxoft сприяють розвитку стартапів, за рахунок чого Україна виграє в Індії й чому продовження обшуків може негативно позначитися на подальшому розвитку індустрії.

— На своїй новій посаді ви займаєтеся налагодженням стабільної та ефективної роботи в офісах у всьому світі. Де це робити найважче?

— Багато труднощів викликають, і це не секрет, країни на кшталт України та Росії. Особливо з огляду на останній конфлікт, який розгорівся у 2014-му. До того ж, є питання до інфраструктури в різних містах. Основні труднощі пов’язані з утриманням клієнтів, співробітників у ситуації збройного конфлікту між двома країнами. Але нам вдалося зберегти обсяги бізнесу й чисельність персоналу в цих країнах. В Україні є велика кількість талановитих інженерів і розробників. Це і стало причиною, через що ми, незважаючи на труднощі, активно набираємо персонал.

— Чому відкриваєте офіси в різних містах? Чи не простіше, як у Каліфорнії, зібрати всіх під одним дахом?

— Для Каліфорнії це дійсно простіше. Долина стала магнітом для професіоналів з усього світу, і всі вони стікаються саме в цей регіон. Але це фантастично дорого й доступно переважно продуктовим компаніям.

Ми ж працюємо за трохи іншою моделлю. У Європі, щоб стати великим, потрібно працювати в різних містах. Це часто зумовлено вимогою замовника — якщо він працює в конкретному регіоні, то хоче, щоб компанія-виконавець також мала представництво в конкретному місті. З іншого боку, зараз Київ трохи дорожчий, тому ми намагаємося залучати хлопців з інших міст.

— Є думка, що рівень освіти в Україні падає, і крім колишньої школи КПІ, нічого не залишилося. Ви щорічно набираєте десятки нових співробітників, зокрема й у регіональні офіси. Чи складно знайти людей і якщо так, то більше через брак професійних кадрів або велику конкуренцію?

— Так, КПІ зараз дійсно головна кузня кадрів. Ми навіть усередині компанії проводили оцінку, і «Політех» опинився попереду інших. Добре готують хлопців і дівчат у КНУ, НАУ. У країні була побудована сильна школа інженерів і розробників. Напрацювання Радянського Союзу все ще даються взнаки.

Якщо ж говорити про рівень освіти загалом, то він дійсно падає. Викладачі не отримують достатньої винагороди, тому йдуть, залишаючи замість себе або ентузіастів, або слабких фахівців. Очевидно, що це негативно позначається й на рівні освіти людини на виході.

Зараз допомагає змінювати ситуацію тільки престиж самої професії програміста. Вони отримують високу зарплату, мають можливість без проблем знайти роботу. Саме тому багато дітей ідуть навчатися на технічні спеціальності — інженерів, програмістів, розробників. Завдяки цьому великих проблем із пошуком кадрів немає.

— У США велика кількість людей в ІТ-компаніях — це не програмісти й розробники, а продавці, менеджери, HR тощо. Яке співвідношення у вас?

— Українські офіси займаються розробкою продуктів, тому здебільшого наші співробітники — це саме інженери й розробники, орієнтовно 85%. Людей, які продають, у нас не так багато. Понад 50% бізнесу — «сарафанне радіо» або рекомендації, велика частина замовників — постійні клієнти, які працюють із нами упродовж тривалого часу. Ми добре себе зарекомендували, і витрачати багато ресурсів на пошук нових клієнтів не доводиться.

— А як же головний аутсорсер світу — Індія? Кажуть, що Україні ще далеко до рівня другої найбільш населеної країни із сотнями тисяч айтішників?

— Насправді, зараз Індія — наш основний конкурент, з яким нам необхідно боротися. Щоправда, боротися необхідно за увагу клієнта. Український офіс вже отримав не одного клієнта, який залишився незадоволений співпрацею з індусами — дорого, довго й не якісно. Ми робимо це швидше й за прийнятні гроші. Вони беруть масштабом, але в реальності, один наш співробітник працює з такою ж ефективністю, як там три людини. Це вказує, наскільки велика різниця в якості. Ми беремо дорожче, але ми надаємо якісне рішення.

— Ви говорили про розробку власних продуктів. Про що мова?

— Один із напрямів, де ми зараз досить сильні — автомобільна галузь. Сьогодні автомобільним компаніям важко конкурувати тільки за рахунок ходової, двигуна або дизайну. Клієнта цікавить інше. Люди звертають дедалі більше уваги на внутрішні сервіси: карти й навігацію, з’єднання зі смартфоном, вбудовані служби, системи допомоги в керуванні автомобілем: складна електроніка з власним програмним забезпеченням. І це все ми робимо своїми силами. Одна з наших розробок — комп’ютерне бачення. Датчики збирають інформацію про реальну ситуацію на дорогах, накладають її на навігацію, а машина, проаналізувавши всі дані, допомагає прийняти оптимальне рішення щодо маршруту. Ми робили це не на замовлення, а з огляду на те, що нам до снаги запропонувати клієнтові вже готовий продукт. У підсумку, систему продали німцям.

Цього вдається досягти за рахунок доброго розуміння індустрії. Ми багато працювали з автомобільними брендами й почали самі розуміти, що можна запропонувати клієнтові. Так вийшло, що ми почали представляти власні ідеї. У підсумку, інвестувавши багато грошей у розробку і витративши на проект три роки, наші інженери показали власний продукт. Так само сьогодні в Україні роблять практично всі компанії, які чомусь називають аутсорсом. Ми експортоорієнтовані компанії, що створюють зокрема свої продукти.

Одна з наших розробок — комп’ютерне бачення. Датчики збирають інформацію про реальну ситуацію на дорогах, накладають її на навігацію, а машина, проаналізувавши всі дані, допомагає прийняти оптимальне рішення щодо маршруту

— Подібні проекти вимагають грошей. Глобальний офіс не боїться інвестувати гроші у країну, на кордоні якої другий рік тривають бойові дії? Наприклад, Augmented Pixels довелося виїхати до США, щоб не втрачати клієнтів.

— Замовники дійсно почали боятися за зрив термінів, коли на Сході йшли серйозні бої. Багато клієнтів розміщують у нас критичні проекти, тому можливість відстрочення виконання замовлень навіть не згадували. Щоб не втрачати клієнтів, найважливіші замовлення було частково передано в інші країни. І втім, весь український бізнес вдалося утримати, клієнтів ми не втрачали, як і фахівців.

Зараз набагато простіше. Активні бойові дії закінчилися — і замовники легше йдуть на контакт, коли їхні проекти передають в українські офіси. Але поки складні, великі проекти заводити у країну все ще важко. R&D також повертається на колишній рівень багато в чому завдяки серйозному потенціалу країни. В Україні є кадри, здатні створювати чудові проекти, тому залучати гроші з головного офісу стає простіше.

— А як події останніх двох років впливають на співробітників? Багато хто просить перевести їх в інші країни?

— Найбільший пік був минулого, 2014-го року. Люди боялися війни та мобілізації. Частина співробітників зазначила, що готові поїхати в іншу країну, тільки б уберегти свої сім’ї від усього навколо. Це, до речі, про те, що людям важче переїжджати із сім’ями. Сучасне покоління досить мобільне й готове в будь-який момент виїхати. За попередніми даними, за рік із країни виїхало понад 5000 людей. З урахуванням того, що в ІТ-індустрії працюють 90 000 людей, цифра неприємно вражає.

Європа ж радісно всіх приймає. Вже зараз Євросоюзу бракує 900 000 співробітників у сфері ІТ. У нас офіси в усьому світі, і я чітко бачу, що в кожному регіоні попит на айтішників зростає. Конкуренція досить велика, і тому іноземні компанії легко виходять за межі своїх країн і хантять людей із тієї ж України. У нас багато кваліфікованих кадрів, людей охоче запрошують із нашої країни.

До того ж, необхідно розуміти, що є велика різниця в зарплатах. У Каліфорнії вам можуть запропонувати $120000 компенсації на рік, тоді як в Україні приблизно $30000.

— Але там дорожче жити...

— Жити там дійсно дорожче, але людина отримує чудові умови життя, може дозволити собі набагато більше, ніж тут. Вона може дати дітям кращу освіту, бути впевненою у своєму майбутньому. Що найгірше, зараз іноземні компанії дедалі активніше беруться переманювати українських ІТ-фахівців до себе, пропонуючи не тільки високі зарплати, але і кращі умови життя.

— Проблема українських ІТ-компаній не тільки в «добрій» Європі, але й бажанні співробітників попрацювати на себе. Вже не раз бачив, що українські стартапи запускають вихідці з Luxoft, Ciklum та інших компаній. Як ви ставитеся до того, що навчений вами співробітник покидає компанію?

— Насправді, це стандартний сценарій. У великих компаніях хлопці та дівчата отримують масу знань, працюють над складними проектами, набувають навичок співпраці і спілкування з міжнародними клієнтами. Тут вони напрацьовують досвід глобального рівня, чого не дасть жоден український виш. Більше того, ми постійно вчимо наших співробітників не тільки «писати код», але й підвищуємо їхню кваліфікацію в різних напрямах. Наприклад, ми вчимо їх інвестиційного банкінгу, роботи в автомобільній галузі. Це знання, які у країні можуть дати лише кілька компаній.

Люди отримують серйозну експертизу. І ті з них, у кого достатньо азарту та бажання стати самостійним підприємцем, охоче йдуть створювати свої проекти. Щоправда, часто буває таке, що в підсумку люди повертаються до нас назад. Як відомо, із сотні стартапів успішними стають одиниці.

— Незважаючи на низку переваг від перебування великих міжнародних компаній у країні, в Україні в них склався якийсь негативний імідж. Водночас стартапи, які здебільшого працюють за кордоном, стали місцевими героями. Як так вийшло?

— Не секрет, що імідж Кремнієвої Долини вийшов далеко за межі Штатів. Звичайно ж, це вражає, коли з гаражної команди виростає компанія з виторгом у сотні мільйонів щорічно. І це дійсно круто — нічого приховувати. Інша річ, що досягти подібного вдається лише малому числу команд. Увесь цей блиск перенісся і в Україну, де в молодих людей є бажання створювати свої дивовижні продукти. І в цьому немає нічого поганого.

Можливо, нам самим необхідно трохи більше про себе розповідати, показувати наші розробки. Для розуміння, зараз у Luxoft триває робота над 800 проектами. Тільки українські інженери й розробники ведуть дві сотні проектів. І кожен із них по-своєму цікавий. Та ж автомобільна галузь, банківський сектор.

В Україні є кадри, здатні створювати чудові проекти, тому залучати гроші з головного офісу стає простіше

Водночас, наша галузь активно сприяє створенню робочих місць в Україні. Великі міжнародні компанії, які відкривають свої аутсорс-офіси у країні, дають людям роботу й хорошу заробітну плату. А гроші люди витрачають саме в себе у країні, розвивається внутрішній ринок. Відкриття офісу спричинює зростання доходів партнерів, з якими ми працюємо. Ми використовуємо величезну кількість сервісів, інфраструктуру, за які платимо місцевим компаніям.

Втім, варто зазначити, що незважаючи на велику популярність стартапів, їм зараз у країні також нелегко. По-перше, немає законодавства, яке б захищало розробки наших хлопців всередині країни. Вони отримують патенти на технічний зразок, що нічого не означає. Доводиться їхати у США й отримувати повноцінні документи, які в разі чого дозволять захистити свої розробки.

По-друге, взагалі немає законодавства для видавання опціонів на акції співробітникам. Але ж для багатьох стартапів це основа роботи з професійними кадрами, які готові працювати за майбутній успіх. По-третє, якщо ви працюєте з залізом, кошмаром буде митниця. Спочатку необхідно завести компоненти, потім вивезти готовий продукт — це вимагає величезних зусиль. Нашій державі є над чим працювати. До того ж, ком’юніті, яке зібралося в цьому середовищі, готове допомогти.

— Держава чомусь відкладає цю саму роботу. Зараз якраз пік, бум стартапів. Здавалося б, саме час щось змінювати.

— Зараз у країні є низка галузевих асоціацій, кілька великих міжнародних ІТ-компаній, ініціативні групи. Всі працюють на те, щоб отримати підтримку з боку держави, міністерств, парламенту. Ми можемо більше вкладати сил в інформування представників державного апарату, що таке ІТ-галузь і який потенціал у неї є. Також для поліпшення ситуації необхідно залучати більше західних компаній, які принесуть свій глобальний досвід і знання. Польщі, наприклад, це сильно допомогло.

— В останні кілька місяців в Україні відбулася низка обшуків у великих компаніях, серед яких той самий Luxoft. Причому, часто причини досить непрозорі, а методи — жорстокі. Реакція з боку держави незрозуміла, не кажучи вже про силові структури, які ці обшуки проводять. Якщо таке продовжиться, чи може настати момент, коли компанії рівня Luxoft почнуть іти з України?

— Кожен подібний обшук — дійсно сильний удар по репутації як України, так і конкретної компанії. Ми — велика міжнародна структура, і подібні дії викликають питання з боку клієнта, який розміщує тут критичні для себе проекти. Коли обшуки проходять таким нецивілізованим чином, це викликає побоювання. Й очевидно, що якщо подібне буде продовжуватися в такому ж дусі, компанії або почнуть втрачати клієнтів, або задумаються про перенесення розробки в інші країни. Допускати таке, очевидно, не хотілося б.
Розв’язати проблему можна досить просто — дотримуватися якогось «кодексу честі»: не виламувати двері, не блокувати роботу співробітників, не відбирати мобільні телефони. ІТ-галузь готова співпрацювати, надавати інформацію та документи. Єдине, чого ми вимагаємо, — щоб усе було на законних підставах і цивілізовано. Цього зараз сильно бракує.
Адже у країни дійсно великий потенціал. До 2013-го саме український офіс у Luxoft — найдинамічніший у розвитку, ми щороку зростали на 20–30%. Якщо держава зможе забезпечити стабільність і безпеку, вже в найближчі пару років ми можемо вирости удвічі. Як і вся індустрія.

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

За попередніми даними, за рік із країни виїхало понад 5000 людей. З урахуванням того, що в ІТ-індустрії працюють 90 000 людей, цифра неприємно вражає.

Да шо вы говорите. Сами же и являются чемпионами по релокации людей за границу. Даже на ДОУ банер висел. Сами же и удивляют, сами же и удивляются :)

КПІ зараз дійсно головна кузня кадрів

К сожалению, уровень образования падает не только от того, что нет достойной оплаты преподавателю. Я лично был свидетелем, когда преподаватель на 4ом курсе в КПИ говорит студенту, который хотел уйти на работу(работает android developer*ом):
— Зачем вы поступали в университет, чтоб пары прогуливать и на работу идти?
— Но ведь ключевая цель образования — дать работу, трудоустроить студента?
— Нет. Ключевая цель образования — получить диплом.
Дальше я с ней не спорил, потому что был в лютом тупике.

Современная система образования, как верно подметила Долорес Амбридж, направлена не на практическое применение знаний в жизни, а на успешную сдачу экзаменов. ©

Роман Хмиль, Дмитро Кушнир — еще пара человек, и можно комиксы выпускать про команду героев.

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Компанія Tata Consulting Service 340k працівників, виручка 15 млрд, 20% всієї виручки це General Electric, 41% всієї виручки це Banking&Finances, average revenue per employee 43k, EBITDA приблизно 25%(тут можу помилятися трохи), текучка кадрів 16% — тобто 50к людей в рік, onsite/offsite 50/50%(приблизно)

Люксофт приблизно 10к працівників, виручка 0,6 млрд, 50% всієї виручки це 2 банки, 70% всієї виручки це Banking&Finances, average revenue per employee 75k, EBITDA приблизно 15%, текучка кадрів 10% — тобто 1к людей в рік, onsite/offsite 10/90%(приблизно)

а) Індуси дешеві і компанія з Індії вцілому працює значно ефективніше 25% і 15% EBITDA із-за дешевої робочї сили
б) виручка на програміста 43к і 75к, тобто якщо виручка на програміста з Люксофта вище приблизно в 2 рази і клієнти за це платять, то ефективність можливо не в 3 рази вище, а в 5 і більше, тому що чим більше рейт, тим більша ефективніть у геометричній прогресії (до певної межі)
в) Люксофт бореться за працівників, у них одна з найменших labor turnover — менше 10%
г) індус onsite/offsite 50/50% та Люксофт 10/90% показує що Індуси втримують клієнтів тим, що посилають працівників на onsite роботи.
д) обидві компанії сильно завязані на фінансову галузь + обидві розвивають свої продукти
е) Індуси беруть все підряд, Люксофт таргетує Tier 1 ешелони клієнтів з плановою виручкою від 10 млн в рік, менше їм стає не цікаво.
є) Темпи зростання виручки у Тати 20% і Люксофт 33%, але це зовсім різні по обсягу компанії.

Вцілому Люксофт буде потроху відбирати долю ринку від Індусів. Люксофт дуже поважаєма мною компанія і взірець для розвитку. Побажаємо їм успіхів у 2016 році та нових досягнень! :)

більше, тому що чим більше рейт, тим більша ефективніть у геометричній прогресії (до певної межі)
Звісно, сферичний індуський «сеньйор» — це наш «недо-мідл».
Але геометричній прогресіїї, чи не занадто ?)) А коли ж їм усім «котиків лайкати»?
Вцілому Люксофт буде потроху відбирати долю ринку від Індусів.
І де вони візьмуть людей (я не лише про Україну, а загалом)?

Країни Варшавського договору, де великий рівень безробіття і відносно високий рівень базового наукового потенціалу готувати інженерів на прикладі наших університетів і інститутів.

Люксофт вже має афіс в Азії, топ аутсорс компанії з Франціі (з виручкою за 10 млрд) також активно входять в Індію та Азію.

лол, в Польщі наступає демократичний звіздєц, безробіття на історичиних мінімумах, освіта херова,
людей завозять не то що з неньки, а з Філіпін, з Філіпін, КАРЛ!!!

шота мені здається, що глазами українця будь-який звіздец в Польщі чи ще десь в східній Європі смахує, якщо не на соціальний рай, то хоч на нормальне розмірине європейське життя, в все порівнянні з ненькою звістно..

я тобі пояснити, для пересіченого то воно так, майже рай, а для розбалуваного дорогими сирами і низьким податком ЄП 4% + $30 ЄСВ сінйора, вид зовсім інший.

Та воно само собою. Навіть коли подитки на айтішні ЗП доростуть до нормальних велечин змісту їхати з України чисто за грошими не буде ніякого.

думаю для ІТ піпла зміст їхати, або для
— джаст фор фан
— для нових вражень
— для нового досвіду
— можливо ще який варіант
Суть в тому, коли в тебе забезпечені базові потреби і ти почуваєш себе надійно в тебе зовсім інший підхід до роботи, тобто ти ідеш за задоволенням від роботи, хоча певний рівень винагороди дає достатньо задоволення, але це не є вже вирішальним чинником.

Интересных продуктовых контор в Польше на пальцах сосчитать, а так тот же аутсорс или мелкие местные продукты, что там интересного?

особисто для мене — варіант швидкого ПМЖ і громадянства країни-члена ЄС.

Суть в тому, коли в тебе забезпечені базові потреби і ти почуваєш себе надійно в тебе зовсім інший підхід до роботи, тобто ти ідеш за задоволенням від роботи, хоча певний рівень винагороди дає достатньо задоволення, але це не є вже вирішальним чинником.
ну если гражданство ЕС даст больше удовольствия от работы, то это кул.

Пошпрехать, потусить, побухать, поездить по европам на выходных. Айфончик купить легально, и зарегаться в paypal. Как только эйфория закончится — сразу либо менять место еще на другую страну, либо возвращаться. Всегда уважал людей которые это осознают и сами себе не стесняются в этом признаться. Конечно, больше это для молодежи.

а як щодо пенсійно-медичних бонусів?

смахує, якщо не на соціальний рай, то хоч на нормальне розмірине європейське життя
І, наприклад, навіть для наших будівельників там уже давно не рай.

дуже смішно. Але, зрештую, моя вина — нечітке формулювання.
Я писав про доходи (виражені у $, які складають зараз блиько 700 замість мінімально- очікуваних 1000).

працювати заставляють?
Тут доречнішим є таке прислів"я: немає гіршого пана від Івана...

Злотий впав?
Цікаво що там в заробітчан в Італіях-Іспаніях.

Тут вагоміший вплив має збільшення кількості наших заробітчан на ринку Польщі (і, як наслідок, зменшення ЗП).

Я думаю що Cap Gemini та Atos, так само як і індійські бегемоти, мають великий запас міцності. Думаю років 10 це мінімум, доки Східна Європа зможе вийти на їх рівень. Плюс до власних продуктів, завдяки глибоким кишеням, вони скуповують перспективні компанії і розвивають консалтинг ( Lodestone, iGate ), в свою чергу стараючись вибити Accenture, IBM etc.
P.S. Мені здається що ЕПАМ має кращу модель ніж Люкс.

Привіт Остап,

В мене через 2 тижні Graduation в Мадриді, Global Executive MBA, IE Business School.
Так що бажаю успішного поступлення! :)

Привіт Сашко :) Мабуть таки варто обновити профіль- я ще весною 2014-го закінчив, фулл-тайм. Чудові були часи..

є така тема, як крива росту доходності, з ростом вона стає більше полога,
тобто щоб заробити 1й мільйон, в тебе ріст буде наприклад 25% річних росту,
а щоб коли будеш заробляти 2й мільйон, то буде ріст уже 15% річних, і так далі...

Вона може дати дітям кращу освіту
Интересно почему тогда переманивают из совкового кпи?)
Прямо какойто парадокс)
Интересно почему тогда переманивают из совкового кпи?
Возможно, потому, что местные аборигены уезжают искать лучшей жизни на западе: в Германии или других странах.
Добре готують хлопців і дівчат у КНУ, НАУ.
Нау? Слышала прямо противоположное... но это возможно всего лишь слухи

Понравилась статья, спасибо! Кажется что только ТОПы Люксов в последнее время пишут, на DOU бываю редко, но давно не видел вообще в сети взгляда на текущую ситуацию ТОПов из других крупных контор, а это плохо.

Пусть в Польше сейчас примерно 1500 человек со средней зп 2к баков. При налоге среднем в 25% это получается 1500*2000*0,25*12 ~ 9000000 баксов налогов в год. На самом деле сумма намного выше. Но как говорится «мыздобулы». Спасибо мусорам, сбу, прокурам, военкомам и камикадзе. Спасибо от поляков, в чью экономику эти деньги вливаются.

Власть имущие сейчас задумаются «Хм, как же так, поляки столько на программерах зарабатывают, а мы нет. Еще и люди к ним переезжают». И найдут причину — вся проблема оказывается была в том, что у нас налоги низкие!, а вот когда поднимем до 25% как в Польше, то вот тогда и заживем. И похоже никому из них кроме Абромавичюса в голову не приходит мысль что проблема ИТ сферы спрятана совершенно не с той стороны где они её ищут и «исправляют».

так у ИТ сферы нет проблемы кроме самой страны ) Налоги и их размер не особо влияют как по мне

сумарно там податоки вище (НДФЛ — прогресивна шкала 18% / 32%, ЗУС десь під 8%, здоровотне під 8%), 38%+ виходить, тобто на руки 62% від брутто

Не совсем верно. В общем, социальные взносы(ЗУС) около 13%. Оставшаяся от зп сумма становится базой для начисления налога на прибыль(18%/32%). Потом можно налоговую базу уменьшить на основании того, что продукт труда является объектом авторского права, для программистов на 40%, qa automation 30%. Если есть жена и она не работает, то можно подавать на двоих декларацию и граница повышенной ставки будет не 85, а 170 тысяч злотых в год.

В итоге, если оставаться в границах 18% подоходного налога, то общий налог с зарплаты будет 30%, если не применять понижение налоговой базы и около 25%, если применять

а якщо ще діти, то ще получиш по 500 злотих на кожного, а якщо іпотека, то ще тобі податкова верне через рік.
давай не будеш розказувати, який податковий рай в Польщі, і як там чудово, так як молодь звідти линяє нафік,
от гастарбайтери з України якраз стають при нагоді.

Если есть жена и она не работает,
в 95% так і буде, якщо в тебе нема карти резидента ЄС, або сталего побиту
общий налог с зарплаты будет 30%
о_О, зразу полегшало, не 38%, а 30%.
але чим вище зарплата, тим більше відслюнявиш, тому скаляна стеля по з/пл для сінйора там нижча на третину, від тої що в неньці

между 38% и 25% это 300-500$ разницы для зп программиста, вполне ощутимо для кармана.

Не передьоргуй, не 38, а 30%, 25% буде коли ти підеш на їх анагол ЧП з ЄН,
а запхнути код в «авторське право» тіпа ти «артист- клоун» чи яка інша «гвязда» то не кожна фірма наважиться, для цього тре який креатив, тіпа поверпоінт презентацію сотворив, але ти що 40% презентації програмуєш.
То що в тебе податок із 2000 куе брутто в всього 500у.е, (25%) , то тільки твій особистий випадок.
Переважно з такої суми буде $750.
Крім того, злотий підупав, а це ще додатково мінус 100у.е. від літа.
Резюме, якщо ти був у Києві сінйором, то після переїзду до Польщі твоя здатність скирдувати гроші падає в два рази.
Зато появляється відносно дешева іпотека, але не зразу, тре трохи пожити і попрацювати.

Как бы код вполне попадает под категорию продукт авторского права. В нормальных компаниях это делают, и таки будет получатся в районе 25%. На крайняк, если не делают, то 30%, никак не 38%. Сравнивая с Украиной, можете в налоги к спдшным 4% добавить 10% разницы в курсе между наличным и безналичным баксом.
Про здатність скирдувати гроші я таки согласен, квартира нормальная от 2000 злот, на еду и услуги цены выше процентов на 30 минимум, зато еда нормального качества, а не говно как в Украине. Ну и в целом, ощущения другие от жизни, нормальным белым человеком себя чувствуешь..

Ну таки так, не відчувається зовнішньої агресії та постійного стресу, лише на перший час стрес від переїзду, а чим далі, тим більш спокійніший як слон.
Але якщо кому за грошима, то не в Польщу, можливо і не в Європу (десь читав, що можна в Ландонбад).
п.с.
слухав розмову двох поляків-програмістів
один каже — тре валити до німців, там платять огого, дай Боже
другий — якого бена, там будеш отримувати чуть-чуть більше чим пересічений, а тут в кілька разів.
я подумав, не були пацани на Україні, там на подядок більше прогер має від пересіченого.
п.с.
можливо і 30%, сперечатися не буду, так як ще дещо іде на обіди, на страховку, в приватний пенсійний фонд.
і можливо, що по результатам року податкова може щось вернути, побачим, я просто беру виплату на руки і ділю на брутто, виходить 0,62

другий — якого бена, там будеш отримувати чуть-чуть більше чим пересічений, а тут в кілька разів.
ну смотри. для получения блюкарты надо зарабатывать минимум 150% от средней зп в этой отрасли(среди моих знакомых все получили блюкарту — человек 20-30).

сейчас мин.порог по бк в малопольском — около 5800зл. брутто. получается, средняя зп по ИТ — около штуки баксов брутто.

меня на границе спрашивали — пан ваще как программист получает хотя бы тысячу-две-три? а то мы тут на таможне, получаем 3-4. 5 — потолок и без вариантов на рост.

зато поляки живут в спокойстве и расслабоне — ипотека дешевле аренды, так что Ж. рвать некуда — само все приплывет.

отож, лайф-хак такий:
1. наскирдовати бабла в неньці, поки низькі податки
2. завести трактор
3. переміститись тушкою в Польщу в який бодішоп
4. профіт

отак тобі взяв і розкрив всі карти

Если перемещаться, то уже искать контору без наших корней и желательно не бодишопного типа.

я не думаю, що в Польщі можна знайти цікаві проекти,
бодішоп він і в Африці бодішоп
Процес переміщення дупи із бодішопа в Україні в бодішоп в Польщі, позбавлений змісту, якщо нема сайд-ефекту.

В европах есть не только Польша. Да и в той есть Интел, к примеру, и прочие.
Люксофт, ЕПАМ — самый легкий путь, сомневаюсь, что лучший

по моему опыту, в польшу лучше таки перемещаться через крупную контору с нашими корнями типа люкса или епама. да и специфика работы тут во многих местах тот же бодишоп, только onsite у кастомера в офисе. через тот же епам можно в гугле работать. оформлен в епаме, ходишь на работу в офис гугла

Чем лучше?)

оформлен в епаме, ходишь на работу в офис гугла
Получаешь зарплату епама и в сам гугл так просто не соскочишь. Зато можно статьи на ДОУ писать «как я попал в Гугл»

потім внукам розкажеш,
ходив на галерах Гугла, от навіть наколка (тавро) на плечі

Ходил тут уже такой, Гугл, Гугл, а оказался Епам и L1 виза.

Если в нормальной конторе, то ок. А если бодишоп с з/п в 65К в долине, то с L1 очень печально

По релокационному пакету лучше. Если будет не лень, расскажу, как меня с релокейшн бонусами прокатили в Natek Poland. Ну то сам виноват, что с этими козлами свзялася :) По факту переззжал за свой счет и помощи почти не было.

А, в этом плане.
Но ты сам упомянул Гугл, думал, начнешь говорить, что Епам круче Гугла)

меня с релокейшн бонусами прокатили в Natek Poland
ой, а як же «брати поляки»
Как бы код вполне попадает под категорию продукт авторского права. В нормальных компаниях это делают, и таки будет получатся в районе 25%. На крайняк, если не делают, то 30%, никак не 38%.

27-28%.
про 30% не скажу. насколько помню, все ,что ниже 86тыс.зл в год(если жена не работает, то 180тыс на двоих). брутто облагается 17% налогом, все, что выше этой планки — 34%.

кто не помещается в 86(180) тыс, те в последние месяцы года изрядно теряют в зп.

кто не помещается в 86(180) тыс, те в последние месяцы года изрядно теряют в зп.
а хіба не “розмазують” як в неньці з/пл по місяцям, щоб уникнути такого неподобства?
Крім того, злотий підупав, а це ще додатково мінус 100у.е. від літа.
Резюме, якщо ти був у Києві сінйором, то після переїзду до Польщі твоя здатність скирдувати гроші падає в два рази.
Зато появляється відносно дешева іпотека, але не зразу, тре трохи пожити і попрацювати.
по первой половине — так и есть.
по ипотеке — ограничений нет. есть деньги на первый взнос(сейчас 10%, с НГ — 15%) — бери. нет — не бери.
Если есть жена и она не работает,

в 95% так і буде, якщо в тебе нема карти резидента ЄС, або сталего побиту

глупости.
украинские программисты в польше получают блюкарту и вуаля — жена сразу может работать.

дивлячися які, якщо ЛС з тобою зразу підписує контракт на 2 роки, то таки так, але ж не всі їдуть по каналам ЛС (про що власне Кушнір плаче)

Дуже важлива фішка, якщо порівнювати Україну і Польщу для програміста — це прив’язка до бакса. В Україні вона є, а в Польщі — немає.

Немного странно работать в стране и получать зп в ее валюте :))) Что еще удивляет, можно прийти в обменник и купить/продать валюту. Сколько надо. Без анальных проверок и копий паспорта. Еще удивляют глупые сотрудники, которые не снимают всю зп после получения и не бегут к барыге менять на баксы.

Я не говорю что это странно, и никого ни за что не агитирую, и не убеждаю что есть хорошо а что есть плохо (я и сам не знаю). Я просто показал на отличие одного из аспектов работы в Украины и в Польше. И такая разница есть, это просто факт, не важно хорошо это или плохо.

Ради полноты картины стоит сказать что зп в местной валюте — в большинстве стран Европы для программиста. Это скорее Украина тут такая особенная и необычная.

не бегут к барыге менять на баксы
а для чего, тут був дефлєц, і от тіки-тіки інфляція намалювалася

Да, зп в злотых, курс немного просел за последние 3 месяца. Вот только на жизни это никак не отразилось, никто не побежал пересчитывать цены, как у нас. Да и курс просел в большей степени из-за удорожания доллара относительно евро. Если смотреть на курс злотый\евро, то движения небольшие.
А еще надо помнить, что в Украине разница между курсом зп и курсом наличного бакса доходит до 10%. можно считать тоже своего рода налогом

Да, зп в злотых, курс немного просел за последние 3 месяца. Вот только на жизни это никак не отразилось, никто не побежал пересчитывать цены, как у нас.

ну, на самом деле довольно неприятно. особенно для тех, кто приехал при курсе 3.2 (сейчас 4).
это не проблема, если деньги тратишь внутри страны — ипотека не выросла, аренда и цены в магазах — аналогично.
кто работал «на кубышку» — эт да, нежданчик.

плачУ примерно 28%. да умове о праце.

Серега — а медстраховка и пенсионный в эти налоги входит? И в каком объеме?

Да, примерно 28% — это уже все налоги, вычитая которые из гросс получаешь нетт.
кроме того, многие конторы докупают доп.страховку, поскольку государственный ZUS (NFZ) — тот еще ад, очередь к врачу можешь ждать полгода. год-полтора в очереди к стоматологу — запросто.

даже по частной крутой страховке люксмед мне предложили ждать консультации нефролога 3 недели(это если здоров и ничего экстренного). как для больного, нашли специалиста на вечер.

Сказать тебе ставки налогообложения не могу — у них в этом тоже черт ногу сломит — какие-то налоги платятся в одном месяце, какие-то — в другом.

да, 28% налогов — это исходя из авторских в размере 80%.

1. я на НГ (23 дек — 10 янв) приезжаю в Киев.
2. у меня есть вайбер на киевском номере — если интересуешься — звони.

Я к тому, что меня в последнее время посещает некоторое сомнение как в нашей местной модели налогов, так и в наборе плюшек за объявленные налоги на западе.
Не относится конкретно к Польше, но разве что как пример.
Т.е. если у нас чудесный 40% ЕСВ тупо переименовать в «обязательное пенсионное страхование» (ну и переложить на работника весь ессно), то будем типа страной с офигенно низкими налогами — всего-то 20% НДФЛ + военный.
(наверное зря я это написал, а вдруг нас в Кабмине читают?))
.
По НГ — звякни, как в Киеве будешь, сговоримся да посидим где-нибудь. Я в этих чилах точно по командировкам не буду гонять (у всех фризы + бодун), так что на низком старте. )

в Польше тоже часть налогов платит работадатель из своего кармана. Кстати, если посчитать отношение чистыми на руки к затратам работадателя, то получается почти то же отношение, что и сейчас в Украине, с погрешностью в пару процентов.

Общее впечатление инвесторов от российского стартап-рынка, состоит в том, что покупать стало дешево, но продавать — некому. Стоимость стартапов упала в 3-4 раза по сравнению с тем, что было до кризиса. Плюс, по оценка участников рынка, до 40% специалистов в области технологий или уже уехали в США и страны ЕС, или строят такие планы. Многие отечественные фонды могут иметь частью своей инвестиционной стратегии финансирование стартапов с российскими корнями в развитых странах.

Западные фонды, в свою очередь, открывают в России локальные офисы, чтобы помогать командам переезжать. Им нужны кадры, возможно, с самого богатого талантами рынка. Топ-менеджер подразделения крупной американской компании по части ПО назвал характерную цифру: в России из просмотренных анкет специалистов для работы в компании подходила каждая шестая, в то время, как в Индии — каждая 60-я, а в Китае — лишь 200-я.

Дмитро Кушнір, топ-менеджер глобальної компанії Luxoft: «Один український розробник за ефективністю дорівнює трьом індусам»
що за булшіт

<голосом-war-craft>Нужно больше индийцев.

может одного украинца они продают за троих индусов?

хз, а може дешевше перевезти одного українця в Польщу, чим трьох індусів.

Тут вони напрацьовують досвід глобального рівня, чого не дасть жоден український виш. Більше того, ми постійно вчимо наших співробітників не тільки «писати код», але й підвищуємо їхню кваліфікацію в різних напрямах. Наприклад, ми вчимо їх інвестиційного банкінгу, роботи в автомобільній галузі. Це знання, які у країні можуть
дати лише кілька компаній
Хочу до вас в компанію!
КПІ зараз дійсно головна кузня кадрів

К сожалению, уровень образования падает не только от того, что нет достойной оплаты преподавателю. Я лично был свидетелем, когда преподаватель на 4ом курсе в КПИ говорит студенту, который хотел уйти на работу(работает android developer*ом):
— Зачем вы поступали в университет, чтоб пары прогуливать и на работу идти?
— Но ведь ключевая цель образования — дать работу, трудоустроить студента?
— Нет. Ключевая цель образования — получить диплом.
Дальше я с ней не спорил, потому что был в лютом тупике.

Современная система образования, как верно подметила Долорес Амбридж, направлена не на практическое применение знаний в жизни, а на успешную сдачу экзаменов. ©

Таких историй — миллион. Лично я думаю, что помимо стандартных для нашего пост-советского образования проблем, есть самая главная и общая для всех: мир активно меняется, а система образования как всегда запаздывает на пару десятилетий.
Для айтишников идеально было бы за 2 года максимум вложить в головы все базовые математические и инженерные дисциплины, плюс необходимые социальные связи, выдать диплом «инженера» и до свидания. После этого ада человек уже точно понимает, что его ждёт и готов ли он посвятить этому жизнь.
Если готов — идёт работать по специальности, через пару-тройку лет приобретает реальные навыки и выбирает приоритетное направление в развитии. Зарабатывает деньги/берёт кредит на следующий этап образования, выбирает университет, режим обучения вплоть до полного онлайна, осознанно выбирает список предметов согласно его специализации и на год уходит в учёбу, в конце которой дипломная работа и диплом «специалиста». Таким образом получая бэкграунд для ачивки «синьор» в выбранной области. И не будет никакого когнитивного диссонанса, если человек через 5 лет работы вдруг понимает, что ЦЕРН — это его жизнь, но из физики он едва помнит три закона термодинамики. Никаких проблем! С помощью университетских преподавателей подбирает предметы на стыке программирования и физики, получает необходимые знания и идёт работать в контору своей мечты.
Ещё через 5-10 лет очевидная линия развития уходит или в менеджмент, или в архитектуру. Соответственно, ещё год-два профильного образования в зависимости от выбранного направления. Это будет образование ради знаний, которые нужны для работы и роста, а не для того, чтобы контрольную сдать и препод был доволен.
К сожалению в классической системе образования такое не возможно. Но потихоньку всё меняется. Онлайн образование Стенфорда тому пример.

Достаточно для начала позволить в ВУЗах получать свободный график посещения, чтобы ребята, которые уже работают или собираются, могли без проблем приходить раз в месяц, а не тратить каждый день по пол дня,а то и по целому дню

А еще выбирать предметы и т.п. В общем перйти на западный вариант образования. Между делом закрыв толпу местных богаделен, точнее перевести их на самоокупаемость.

На заочке тоже самое, преподаватели «старой школы» считают что студент учится не для того чтобы в дальнейшем найти хорошую работу и применять знания, а для диплома. Благо сейчас появляются работающие в другой сфере преподаватели, для которых учить других скорее престижно, чем средство для заработка, такие действительно дают практические знания и необходимую теорию, а не просто «чтоб диплом был».

А ведь действительно, как в Agile: более короткие итерации и большее количество этих итераций... Интересная идея.

Роман Хмиль, Дмитро Кушнир — еще пара человек, и можно комиксы выпускать про команду героев.

Ой. Перестаньте заздрити, це погано впливає на здоров’я

Не знаю за Хмиля, а с Кушниром общался еще лет 15 назад — очень здравый и приятный человек и руководитель /при том, что к люксу и его менеджерам у меня претензий-вагон и тележка

Я лично не знаю ни того, ни другого. Возможно, они прекрасные люди. Однако, это им не мешает говорить/писать всякую фигню.

Они говорят и пишут, что им выгодно на данный момент, а не то что есть в действительности. Тот же Хмиль, когда говорил о зарплате 10 000 $ в Украине, делал для того, что бы больше выпускников школ шли в технические ВУЗы, что бы на рынке в будущем, за разработчика была, меньше конкуренция.

говорят и пишут, что им выгодно на данный момент

Ну, вот это само по себе уже есть повод поглумиться.

Тот же Хмиль, когда говорил о зарплате 10 000 $ в Украине, делал для того, что бы больше выпускников школ шли в технические ВУЗы, что бы на рынке в будущем, за разработчика была, меньше конкуренция.

Опять же, тупо: человек, ведомый по жизни сугубо фактором «мне дадут 10000», вряд ли достигнет каких-то успехов. То есть, даже если такая затея «выгорит», рынок начнет заваливаться алчущими посредственностями, — но за «достойных» конкуренция только вырастет.

український розробник за ефективністю дорівнює трьом індусам

Если у честь, что населения в Украине 46 млн., а в Индии 1 млрд., то даже 1/3 уже как то мало выходит, не перекрываем

Тут не про кількість, а про якість

а задам питаннячко
як ми такі ефективні, чому індуси ще на світовому ринку праці?

Потому что это вранье

«Ложь во благо». Якби ми були ефективні як нам вважається :) у нас би тут була б Германія.
А так як ми ефективні, то нам приємно + не треба підвищувати ефективність і займатися справами, потім все за добу або дві зробимо.

Потому что IT рынок Украины несравнимо меньше, и у нас нельзя взять и, например, за 3 месяца нанять 500 разработчиков на новый проект

Я с ужасом думаю о том что же это за проект такой на который за 3 месяца надо 500 разработчиков нанять...

Потому что у нас в Украине таких проектов и нет. И здорово — я бы в таком работать не хотел.

Якость многих индусов рвет, как тузик грелку всех местных программистов.

Эти о которых Вы говорите уже давно не в Индии. Да и мало их на общей массе

Низька якість індусів — це як мінінум недостовірна інформація. Через те що індусів на ринку дуже багато, то там (порівняно з Україною) і дуже багато низькоякісних і дуже багато високоякісних. У нас же в Україні об’єм ринку в багато раз менший, і порівнюючи себе с «неякісною» частиною індусів ми самі собі будуємо міф про те що ми такі супер якісні і попереду всіх. Можливо в якихось вибірках у відсотках і виходить що процент «якісних» програмістів в Україні вищий, але а абсолютному вираженні у індусів більше якісних кадрів просто тому, що самих індусів більше.

вот-вот
а ще як хтось потрапить на задірістого задрота-індуса на співбесіді у Каліфорнії,
то буде довго згадувати оці статті про тупих індусів

Так индиец в Индии и индиец в Калифорнии — два разных индийца.

За попередніми даними, за рік із країни виїхало понад 5000 людей. З урахуванням того, що в ІТ-індустрії працюють 90 000 людей, цифра неприємно вражає.

Да шо вы говорите. Сами же и являются чемпионами по релокации людей за границу. Даже на ДОУ банер висел. Сами же и удивляют, сами же и удивляются :)

«... цифра неприємно вражає, що вони не переїхали до наших офісів за межеми України.» ,- там кінець цитати відвалився.
Всі, хто поставили лайки Леголасу, не отримують роботу в Люксофті, ви в чорному списку НР.

ви в чорному списку НР
В чорному списку Hewlett-Packard? Боже, що ж я наробив!

Опечатка по Фрейду. Звичайно що HR.

Я когда-то читал анегдоты про новых русских, и после каждой фразы типа «..приходит НР на пляж..» долго не мог себе представить как Hewlett-Packard может это сделать.

Всі, хто поставили лайки Леголасу, не отримують роботу в Люксофті, ви в чорному списку НР.
OMG!!!
ще не було тижня, щоб хрюша в ЛінкедІні не приконектилася

Ну, лайк ты поставил, может сейчас перестанут.

я там був і вилетів із нього ще у 2008, коли про нього на ДОУ писали «автобус буратін»

ти теж підписався на чорну мітку від ЛС

dou.ua/...aign=reply-comment#824074
Люксофт в моем «черном списке» еще с начала 2000-х, когда они ко мне приставали с коболом — не хочу ли я позаниматься поддержкой тех древних проектов на майнфрэймах.

тепер буде «взаємно», але твіти від хрюш ти будеш отримуват регулярно, тільки фільтр на тебе десь буде рівнем вище від регулярних хрюшок

Кстати зря. Мой знакомый на конференции 15 лет обмолвился про Кобол, и через неделю был уже формализованных в Канаде с космической по местным Канадским меркам ЗП. Потом перебрался в ЮС.

Лучше быть дворником в Канаде, чем программистом здесь?
Каждому своё.

В целом да это факт. Дворнику в Канаде ничего не мешает переквалифицироваться на программиста это реально.

Вернётся в Украину откроет свою атсорсинговую контору и станет потом министром автотранспорта.

я так розумуію, тут кейс імпортованого двірника, а не аборигена.

Прочитав этот коммент, я тут же поставил лайк.

Люди не уезжают из дому в таких количествах от хорошей жизни. Важнее, наверное, почему вдруг 5к человек решило оставить свою жизнь и уехать на любых условиях куда подальше, чем то каким образом они это сделали?

А раньше не было таких массовых возможностей переезда, даже у больших компаний. Переезд в условную Польшу раньше бы рассматривался как нефиговый специфический бенефит, чтобы удержать ключевого сотрудника, который долго и лояльно работает, и если ему именно этого хочется. А сейчас что — сейчас это никакой ни бенефит, сейчас это конвейер, куда берут иногда и джунов в пакетах (то есть, в составе команды): у исполнителя есть заказ на 100 душ, заказчик пугается «у вас там мол война какая-то, чё-то я очкую», а в ответ слышит «а ты не разрывай с нами контракт, зачем, хочешь мы тебе эти же 100 душ организуем в Кракове, цена для тебя такая же, проблемы переездов берем на себя? Тебе какая разница где они, ты все-равно с ними только по телефону общаешься». Ну чего ж ему не согласиться, если действительно цена такая же, а рисков меньше.

Релокация всегда была бенефитом потому что это дорого и сложно для компании. И тут ничего не изменилось, даже стало сильно хуже по обоим параметрам (дискуссия о причинах уведет в политическую плоскость, на что нет ни времени ни желания). Если Вы считаете, что целый список проблем связанный с массовой релокацией (включая, но далеко не заканчивая изменениями в зарплатах и налогах, которые совсем не те же самые) берет на себя заказчик — то это не так. Единственная причина, по которой компания берет на себя столько гемора — это сохранение бизнеса, значительная часть из которого находится и будет находиться в Украине.

Теперь рассмотрим альтернативы. Как Вы считаете, насколько через несколько лет изменятся наши с вами зарплаты, если сегодня из Люксофта выйдут крупные заказчики? (например, тот же ДБ)

Подытоживая свою мысль хочу предложить Вам оказать чуть больше поддержки компании, одной из тех, кто делает что-то для IT в Украине полезное (что, очевидно, и для компании полезно, тут мы в одной лодке).

К тому же, многие, кого знаю лично я, уехали в этом году на пмж за границу. И все не через Люксофт.

Теперь рассмотрим альтернативы. Как Вы считаете, насколько через несколько лет изменятся наши с вами зарплаты, если сегодня из Люксофта выйдут крупные заказчики? (например, тот же ДБ)

А насколько они изменятся, если люксофт, и остальные большие компании выведут этих крупных заказчиков из Украины?

Хотя интересно попытаться спрогнозировать, что будет в Украинском ИТ если текущие тенденции сохранятся. Допустим в следующем году уедет ещё 5 тысяч, допустим поуходят крупные и пугливые проекты. Допиустим в Айти войдёт куча людей, которые сейчас хотят вАйТи. Итог: ЗП немного просядут, увеличится доля джуниорров и мидлов, Прийдёт в наш аутсорс ещё больше стартапов. Более крупные компании (банки или крупные производители) повыводят свои проэкты.

Допустим через какое-то время военно-политическая ситуация стабилизируется, кто-то, кто не уехал далеко и не осел там окончательно начнет возвращатся, и что они здесь застанут? будут ли они вообще востебованны на рынке джунов?

Я думаю Вы, уважаемый Леголас Трандуилович, невнимательно читали мой пост. Либо имеете весьма посредственное представление о характере отношений заказчик-вендор, в особенности с такими крупными заказчиками как ДБ и UBS, и специфике банковского бизнеса. Я попытаюсь объяснить подробнее — надеюсь Вам это будет интересно.

Для начала рекомендую ознакомиться с такой концепцией:
en.wikipedia.org/...iness_continuity_planning

После этого подумайте — насколько удачным может быть планирование стабильности бизнеса с в компании, основные офисы которой находятся в странах, воюющих на противоположных сторонах фронта.

Вооружившись вышеизложенным, рекомендую вернуться к изначальной мысли: в сложившейся ситуации существует всего 2 альтернативы: потерять заказчика полностью, либо вывезти часть его бизнеса из зоны риска. В этой ситуации Люксофт не «выводит заказчика из Украины», а несет серьезные риски и финансовые потери чтобы этого заказчика оставить.

Вашим попыткам спрогнозировать тенденции развития рынка в IT на Украине не помешало бы немного понимания реалий жизни и бизнеса. Бизнес (в частности, IT) из Украины уходит по причине алчного и дебильного правительства, конфликта чужих интересов, риска потери ключевых сотрудников, налоговых рисков (!), беззаконного беспредела и прочих прелестей нашего «сьогодення, що здобули», а никак не по причине того, что кому-то это нужно (если вы считаете что это нужно Люксофту — приведите аргументацию ЗАЧЕМ). Пока ситуация в стране не будет благоприятна бизнесу бизнеса не будет. И наоборот.

Единственная по-настоящему большая проблема — это отток мозгов из страны, тех самих синьоров которые необходимы джуниорам и миддлам для полноценного роста.

Конторы и в африку бы вывезли, если б это дало профит и нашлись желающие. Чисто бизнес, а сотрудникам можно и как бенефит продать.

+1. Только вот найдутся ли желающие в Африку?
А в Польшу, Румынию, Венгрию, Англию, США — желающие нашлись. И нашлась необходимость для компании — опасность потерять бизнес. Но не профит — иначе вывозили бы и раньше. И вывезли бы уже всех на сегодня

а сотрудникам можно и как бенефит продать
У сотрудника своя голова есть, и он знает — может и хочет ли он уезжать. И если хочет — найдет способ. А если не хочет — тоже найдет способ. А все эти «продать» это еще умудриться надо. Тем более, что, как мы выяснили, это ж они все чтоб нажиться за наш счет, кровушки нашей попить девелоперской.

А если серьезно — многие просто убежали, согласные на любые условия. Потому что страшно было тут оставаться.

Насчёт штатов, уверен, что чисто требование кастомера и там не стоял вопрос про где угодно, только не в Украине. Своя голова у сотрудников есть, но топы продолжают повторять старые мантры, в которые люди с головой не верят.

Ок, раз мы перешли на обсуждение моей личности... Я проработал 11,5 лет в украинском ИТ, большую часть времени на рядовых должностях, но тем не мение полагаю что имею некоторое представление о

характере отношений заказчик-вендор,
Business continuity planning
реалий жизни и бизнеса

Это во первых.

Во-вторых мне не приятен и не понятен твой менторский тон. Если не способен излагать свои аргументы вежливо и в позитивном ключе просто воздержись от того что бы отвечать.

Ну и дальше по сути: Я отлично понимаю что Люксофт решает свои проблеммы как может, что переезд из проблемной юрисдикции в безпроблемную это вполне логично. Это их решение, нисколько их за него осуждать я не могу, но хочу заметить, что это далеко не единственное возможное решение.

Я также понимаю в чем проблемность ведения бизнеса в Украине в данный момент. И, мне кажется, что имею какое-то представление о том, почему люди сейчас Украину покидают, во всяком случае знаю почему сам уехал и при каких обстоятельствах выбрал бы остаться. Но это совсем офтопик.

Возвращаясь к Люксофту. Люксофт не просто вывозит своих сотрудников, он также хантит людей под вывоз, использует возможность выезда как одну из плюшек в последний год. Я нисколько его за это не осуждаю. Есть бизнес, есть ситуация в стране, есть то, что делают в этой ситуации для развития бизнеса. Однако удивлятся оттоку специалистов и лить по его поподу крокодиловы слёзы, и паралельно с этим использовать его как драйвер для развития бизнеса чистой воды лицимерие. Таково моё мнение.

Единственная по-настоящему большая проблема — это отток мозгов из страны, тех самих синьоров которые необходимы джуниорам и миддлам для полноценного роста

Флайман ниже правильно сказал: все не уедут. Все синьёры в том числе. А «на расплод» (для роста мидлам и джуниорам) этих синьёров не так уж много и надо на самом деле, (мне кажется я знаю о чем говорю, мои бывшие подопечные занимали не раз моё место когда я уходил дальше).

в Німеччині, Польщі та і в іших країнах нехватка програмістів.
і тут ситуація така, якщо не йде сіно до кобили, то кобила під до воза.
піде геть ЛС, прийде інший бодішоп.
Та й не всі хочуть підняти зад та яхати в якись Еувропу на пересічену з/пл, а лишатися тут на з/п 10х більшу чим в кур"єра, і їсти сири про 500 грн.

Если Вы считаете, что целый список проблем связанный с массовой релокацией (включая, но далеко не заканчивая изменениями в зарплатах и налогах, которые совсем не те же самые) берет на себя заказчик — то это не так.
Обычно эти расходы берет на себя исполнитель, о чем я и написал в утрированном диалоге, когда исполнитель отвечает заказчику:
«проблемы переездов берем на себя»
.
Единственная причина, по которой компания берет на себя столько гемора — это сохранение бизнеса, значительная часть из которого находится и будет находиться в Украине.
Единственная причина это не «сохранение бизнеса», а единственная причина это «выгода». Ничего личного, просто бизнес: если затраты компании на перевоз людей компенсируются выгодами от такого переезда — то компания это делает. И, как можно заметить из того что в целом бизнес компаний типа ЕПАМ и Люксофт все еще хорошо растет, то эти все действия с переездами компаниям очень выгодны. Настолько выгодны, то Люксофт готов не просто своих сотрудников перевозить, а нанимать новых людей в Украине сразу в офис в Польше.

Логика действий компаний понятна — выгода, и я это не осуждаю, и отлично понимаю. Компании используют во-первых желание крупных заказчиков аутсорсить в безопасные страны, а во-вторых желание некоторых людей уехать в более безопасные страны. Люксофт и прочие компании просто удовлетворяют спрос и тех и других, и на этом зарабатывают.

В целом же, для Украинского ИТ это не очень хорошо, потому что компании переводят свой капитал в другую страну, и потому что из Украины в больших количествах вывозят ценные ресурсы (синиор-программеров). Но это не смертельно пока этих синиоров остается в Украине больше определенной критической массы, когда все еще приходят новые проекты, и идет развитие джунов в синиоров. Если количество упадет ниже критической массы — ИТ сфера Украины исчезнет и один момент — заказчики перестанут приходить потому что нет достаточно синиоров, изза этого даже последние синиоры свалят даже если очень не хотят, а рост джунов моментально прекратится. Вот такого нельзя допустить не в коем случае.

Теперь рассмотрим альтернативы. Как Вы считаете, насколько через несколько лет изменятся наши с вами зарплаты, если сегодня из Люксофта выйдут крупные заказчики? (например, тот же ДБ)
Сам по себе факт что кто-то вышел из Люксофта ничего не изменит. Ведь выйдя с Люксофта тот же ДБ зайдет в какой-нибудь ЕПАМ, главное что всё это остается где-то в Украине. А если большие заказчики массово выйдут из Украины (что сейчас уже идет полным ходом) — то это теоретически может уменьшить нам всем зп, как минимум из-за большого количества уволенных программеров которые появятся на рынке после этого. Только катастрофы не будет в любом случае, так как зп будут всегда примерно такими же как и в Польше (как, собственно, сейчас и есть), у нас нет никакой своей Украинской тенденции, мы просто будем частью мировой тенденции какой бы она не была.
Подытоживая свою мысль хочу предложить Вам оказать чуть больше поддержки компании, одной из тех, кто делает что-то для IT в Украине полезное (что, очевидно, и для компании полезно, тут мы в одной лодке).
Лично я только за. Но агитировать других людей «оставайтесь в Украине» считаю бесполезным делом, в лучшем случае это будет просто холивар. У каждого есть свои причины, и в основном личные а не деловые, и если человек всю жизнь мечтал переехать (не зависимо от причин) и у него появилась такая возможность, то бесполезно его «уговаривать остаться». Соответственно и наоборот.

Для себя пока не вижу абсолютно никаких выгод от переезда, никакого фанатичного желания «свалить любой ценой» тоже не имею, и получается остаюсь поддерживать ИТ в Украине.

я би навіть заради «побробовать покурить» все ж би поїхав, щоб не вийшов диспут про смак устриць, коли їх не пробував

«Курить или не курить» кожен вирішує сам. Щоб зрозуміти подобається чи ні одному достатньо подивитись на курців, іншому достатньо пару раз затягнутися (поїхати у відрядження пару раз), а іншому треба рік-два нормально так смалити щоб зрозуміти це йому подобається чи ні. Ну, а ще деякі перебирають марками цигарок, наче від цього щось суттєво міняється.

ще деякі перебирають марками цигарок,
гурмани
это дорого и сложно для компании. И тут ничего не изменилось, даже стало сильно хуже по обоим параметрам
чёйта?
чай, Польша — не Украина. ей десятки тысяч молодых людей, обладающих знаниями в профессии «требующих высокой квалификации» — ваще не лишние.

процедура релокации в Польшу проста как угол дома. а уж молодых, с такими зп, на готовые рабочие места — только в путь. остается релокационный пакет (билеты там, на гостишку на первое время) — так я подозреваю, что это заказчик оплачивает. ну, или калькулятор показал, что это дешевле, чем риск потерять заказчика.

Да нет, не согласен, это совсем другой вопрос. Понятно что привлекательность Украины изменилась и об этом можно долго спорить. Но то что компания которая пользуется ситуацией по-полной и сама массово вывозит удивляется тому как много выехало.... это просто лицимерие какое-то. Как вобщем-то и всегда в этих статьях... У больших менеджеров так принято, жаловатся на результаты собственной же деятельности... на инфляцию титулов, на большую текучку кадров, вот теперь на отток людей из Украины.

Ответ я уже дал в посте выше.

если вы считаете что это нужно Люксофту — приведите аргументацию ЗАЧЕМ

Иначе Ваши слова — глупость не несущая смысла

Иначе Ваши слова — глупость не несущая смысла
Вы хам и словоблуд.

Искра Вашего интеллекта меня просто ослепила. Удаляюсь, пристыженный и посрамленный

Люди не уезжают из дому в таких количествах от хорошей жизни. Важнее, наверное, почему вдруг 5 тысяч человек решило оставить свою жизнь и уехать на любых условиях куда подальше, чем то каким образом они это сделали?

Важно то, что люкс вовремя подсуетился ;) А валят потому что за жизнь боятся

Дякую вам за публікацію, цікаво почути думку представників успішних компаній.

Будь ласка. Рада надихати!

Подписаться на комментарии