Айтішний сленг VS чистота мови

Як ви ставитесь до так званого ІТ-шного сленгу (жаргону) у спілкуванні с колегами на роботі чи поза неї? Чи треба вживати такі слова для більш швидкої комунікації, чи все ж треба зберігати чистоту мови?

Для себе я відокремив декілька «типів» запозичених слівець.

1. Слова, які були запозичені для термінів, об’єктів чи понять, які відсутні в українській мові. В таких випадках використовується оригінальна назва автора/винахідника/відкривача. Наприклад, «телевізор», «сервер», «робот» и таке інше.

2. Слова, які були запозичені для термінів, об’єктів чи понять але для яких були придумані аналоги, найчастіше це дослівний переклад та змішування слів основних понять. Наприклад, «гелікоптер» (фр. Hélicoptère) — гвинто-крил, верто-літ, «міксер» — змішувач (в т.ч. бетонозмішувач).

3. Слова, які мають аналог, але використовуються оригінальні чи запозичені назви. Наприклад, «комп’ютер» (ЕОМ), «вінчестер» (ПЗП, жорсткий диск), «клік» (натискання, клацання). Такі слова вже є «офіційними», внесені в словники та допускаються у документації.

4. Слова, які постійно вкручують в мову, хоч є поширені слова аналоги. Частіше всього це англіцизми, які використовуються замість оригіналу. Такі слова, як «таска» (задача, завдання), «апрув» (підтвердження, згода), «аттачить» (прикріпляти, завантажувати), «фіксить» (ремонтувати, виправляти), «баг» (помилка), «фіча» (перевага, особливість) і так далі.

Для перших двох категорій все зрозуміло, з третьою категорією можна змиритися, раз вже так склалось історично. А ось четверта категорія дивує а інколи і викликає посмішку. Деякі люди занадто зловживають такими слівцями, навіть у спілкуванні зі «звичайними смертними». Людина, далека від ІТ, звісно впадає в ступор.

Чому ж так вийшло?

Як на мене на то є декілька причин. По-перше, люди айтішний професій часто працюють з ПЗ або сервісами на англійській мові, спілкуються с колегами чи замовниками із-за кордону, навіть самі можуть там працювати. Звісно, що слова паразити будуть чіплятись. Пояснити, про яку саме функцію в ПЗ йде мова простіше назвавши її назву так, як написано в стрічці меню, наприклад. По-друге, бажання справити враження на колег чи інших людей своїм «професіоналізмом». Чомусь вважається, що крутий спеціаліст повинен розмовляти на «марсіанській» мові. Це додає йому ваги, особливо перед не айтішниками. По-трете, «пост-совковий синдром», який на жаль ще не вивітрився повністю. Ще в радянському союзі, за залізним занавісом, вважали, що іноземне це щось круте і неймовірне, і щоб хоч якось долучитися до цього треба вживали іноземних слів.

За моїми спостереженнями — частіше всього вживають сленг люди, які тільки частково відносяться до айтішників, наприклад менеджери, «ейчари». Серед спеціалістів сленг зустрічається тільки в спілкуванні між собою і не виходить за межі роботи, компанії або спільнот.

Чи це погано?

Я не вважаю сленг чимось поганим але нічого і хорошого тут не має. Коли я ще працював на фрілансі, кілька разів були випадки, коли при обговоренні завдання з замовником, з використанням сленгу, ми розмовляли про різні речі, використовуючи при цьому одне слово. Виявилось, що це слово в їхній компанії має, хоч і близьке, але інше значення, ніж зазвичай. Після цього я став принципово не користуватись сленгом у розмові з замовниками, щоб не допусками двозначності в тлумаченні слівець. Хоча це і викликало іноді подив у замовників і «зменшувало» мій професіоналізм.

Та і чистота мови страждає. Тільки інколи згадають про не просту долю нашої мови, всю історію її притискання, намагання змішати з іншими мовами або викоренити. Та що казати, навіть зараз мовне питання є об’єктом маніпуляції політиків, які рвуться до влади. Звісно мова розвивається, змінюється, пристосовується, але занадто часто у вжитку використовуються запозичені слова. На цьому екскурс в історію і політику закінчую. Звісно запозичення слів притаманне не тільки слов’янським мовам. Але мабуть в нас воно одне з наймасштабніших.

У повсякденному житті дуже часте використання сленгових слів не є необхідністю. Як часто в офісах можна почути щось, на кшталт: «Я на тебе заасайнив таску, треба пофіксити баг в прозі. Джуни щось зафакапили. Як чекнеш (зачекаєш) — напиши на мило тімліду. Я поки скажу ейчарам, щоб хантили нового джуна девелопера на плюсах». Не менш інформативно можна сказати все без жаргону: «Я на тебе поставив задачу, треба виправити помилку в програмі, молодші програмісти щось зламали. Як вирішиш проблему, напиши (електронного) листа головному програмісту. Я поки скажу в відділ кадрів, щоб шукали нового молодшого С++ спеціаліста». Може трохи перебільшив з перекладом але суть, думаю, зрозуміла.

З часом багато таких слів відходять в історію, «фідошник», «флопік». Найчастіше це відбувається, коли якесь явище або технологія відходить в минуле або з появою більш короткого або зручного слова, наприклад «гектар» (гіг), «вінчестер» (вінт, хард).

ОМГ

Життя постійно прискорюється, і щоб встигати за ним ми економимо час де тільки можна. Навіть у мові. Скорочуємо, заміняємо. Використовуємо абревіатури не тільки для довгих назв але навіть для словосполучень, лол, хз, омг, імхо. Це стосується не тільки айтішників, а всіх, хто буває в інтернеті. У кожного покоління є своя «мова», частина бунтарського духу молоді. Вона з часом зникає, що би з’явилась нова. З розвитком інтернету цей процес прискорився в рази. Але і забувається скоріше. Хто зараз згадає «падонківську» мову? Аффтар, випєй йаду. Деякі фрази закріпилися, але часто не використовуються.

Головне не перетумачить (пере — too much)

Не давно почув дуже цікаве слово — «перетумачить». Тобто мало того, що «too much» вже означає «забагато», та ще й приставка «пере-» додає значимості.

«Короче, Склифосовский!»

Взагалі потрібно спілкуватись так, як зручно. Не потрібно додавати собі «значимості» набором крутих слівець або навпаки. Якщо вам зручніше і швидше спілкуватись на роботі сленгом — то й добре. Але до того моменту, поки вас розуміють. Як тільки вас перестають розуміти — такий «говір» тільки шкодить. Не потрібно додавати собі важливості таким чином. Особливо перед не посвяченими в ІТ. Це тільки виставляє вас не в кращому світлі та відштовхує людей. Людям соромно зізнатись, що вони вас не зрозуміли але й інформації не отримали. Я ніколи не соромився попросити когось повторити все на «людській» мові, якщо не зрозумів щось. Може я буду виглядати відсталим від такого крутого спеціаліста в його очах, але це не моя проблема. Я і сам використовую слівця, навіть у цьому тексті вони зустрічаються, але якщо я писав би на форумі автомобілістів чи лікарів, то використовував би сленг по мінімуму. Я ніколи не чув, щоб лікар, слюсар, бухгалтер засипали мене термінологією чи професійним сленгом при звичайному спілкуванні. Якщо про щось таке и заходить мова — то співрозмовник завжди пояснює зрозумілими словами. Серед айтішників, на жаль, є і такі, що вважають нижче своєї гідності щось пояснювати «звичайним» людям. Хай краще вони вивчають термінологію та жаргон. На щастя, попри стереотипи, більшість айтішників адекватні люди і цікаві співрозмовники.

Бережіть себе, спілкуйтесь більше и комфортніше. Поважайте співрозмовників. З п’ятницею всіх!

UPD. Не так давно вирішив спробувати перейти на рідну мову у спілкуванні. Перепрошую за помилки та «русизми». Якщо подивитесь історію моїх повідомлень — то можна помітити переважно російську мову. Дякую всім за зауваження.

Пару цікавих статей на цю ж тему
habrahabr.ru/...​mpany/mailru/blog/191998
habrahabr.ru/post/96978