Айтішний сленг VS чистота мови

Як ви ставитесь до так званого ІТ-шного сленгу (жаргону) у спілкуванні с колегами на роботі чи поза неї? Чи треба вживати такі слова для більш швидкої комунікації, чи все ж треба зберігати чистоту мови?

Для себе я відокремив декілька «типів» запозичених слівець.

1. Слова, які були запозичені для термінів, об’єктів чи понять, які відсутні в українській мові. В таких випадках використовується оригінальна назва автора/винахідника/відкривача. Наприклад, «телевізор», «сервер», «робот» и таке інше.

2. Слова, які були запозичені для термінів, об’єктів чи понять але для яких були придумані аналоги, найчастіше це дослівний переклад та змішування слів основних понять. Наприклад, «гелікоптер» (фр. Hélicoptère) — гвинто-крил, верто-літ, «міксер» — змішувач (в т.ч. бетонозмішувач).

3. Слова, які мають аналог, але використовуються оригінальні чи запозичені назви. Наприклад, «комп’ютер» (ЕОМ), «вінчестер» (ПЗП, жорсткий диск), «клік» (натискання, клацання). Такі слова вже є «офіційними», внесені в словники та допускаються у документації.

4. Слова, які постійно вкручують в мову, хоч є поширені слова аналоги. Частіше всього це англіцизми, які використовуються замість оригіналу. Такі слова, як «таска» (задача, завдання), «апрув» (підтвердження, згода), «аттачить» (прикріпляти, завантажувати), «фіксить» (ремонтувати, виправляти), «баг» (помилка), «фіча» (перевага, особливість) і так далі.

Для перших двох категорій все зрозуміло, з третьою категорією можна змиритися, раз вже так склалось історично. А ось четверта категорія дивує а інколи і викликає посмішку. Деякі люди занадто зловживають такими слівцями, навіть у спілкуванні зі «звичайними смертними». Людина, далека від ІТ, звісно впадає в ступор.

Чому ж так вийшло?

Як на мене на то є декілька причин. По-перше, люди айтішний професій часто працюють з ПЗ або сервісами на англійській мові, спілкуються с колегами чи замовниками із-за кордону, навіть самі можуть там працювати. Звісно, що слова паразити будуть чіплятись. Пояснити, про яку саме функцію в ПЗ йде мова простіше назвавши її назву так, як написано в стрічці меню, наприклад. По-друге, бажання справити враження на колег чи інших людей своїм «професіоналізмом». Чомусь вважається, що крутий спеціаліст повинен розмовляти на «марсіанській» мові. Це додає йому ваги, особливо перед не айтішниками. По-трете, «пост-совковий синдром», який на жаль ще не вивітрився повністю. Ще в радянському союзі, за залізним занавісом, вважали, що іноземне це щось круте і неймовірне, і щоб хоч якось долучитися до цього треба вживали іноземних слів.

За моїми спостереженнями — частіше всього вживають сленг люди, які тільки частково відносяться до айтішників, наприклад менеджери, «ейчари». Серед спеціалістів сленг зустрічається тільки в спілкуванні між собою і не виходить за межі роботи, компанії або спільнот.

Чи це погано?

Я не вважаю сленг чимось поганим але нічого і хорошого тут не має. Коли я ще працював на фрілансі, кілька разів були випадки, коли при обговоренні завдання з замовником, з використанням сленгу, ми розмовляли про різні речі, використовуючи при цьому одне слово. Виявилось, що це слово в їхній компанії має, хоч і близьке, але інше значення, ніж зазвичай. Після цього я став принципово не користуватись сленгом у розмові з замовниками, щоб не допусками двозначності в тлумаченні слівець. Хоча це і викликало іноді подив у замовників і «зменшувало» мій професіоналізм.

Та і чистота мови страждає. Тільки інколи згадають про не просту долю нашої мови, всю історію її притискання, намагання змішати з іншими мовами або викоренити. Та що казати, навіть зараз мовне питання є об’єктом маніпуляції політиків, які рвуться до влади. Звісно мова розвивається, змінюється, пристосовується, але занадто часто у вжитку використовуються запозичені слова. На цьому екскурс в історію і політику закінчую. Звісно запозичення слів притаманне не тільки слов’янським мовам. Але мабуть в нас воно одне з наймасштабніших.

У повсякденному житті дуже часте використання сленгових слів не є необхідністю. Як часто в офісах можна почути щось, на кшталт: «Я на тебе заасайнив таску, треба пофіксити баг в прозі. Джуни щось зафакапили. Як чекнеш (зачекаєш) — напиши на мило тімліду. Я поки скажу ейчарам, щоб хантили нового джуна девелопера на плюсах». Не менш інформативно можна сказати все без жаргону: «Я на тебе поставив задачу, треба виправити помилку в програмі, молодші програмісти щось зламали. Як вирішиш проблему, напиши (електронного) листа головному програмісту. Я поки скажу в відділ кадрів, щоб шукали нового молодшого С++ спеціаліста». Може трохи перебільшив з перекладом але суть, думаю, зрозуміла.

З часом багато таких слів відходять в історію, «фідошник», «флопік». Найчастіше це відбувається, коли якесь явище або технологія відходить в минуле або з появою більш короткого або зручного слова, наприклад «гектар» (гіг), «вінчестер» (вінт, хард).

ОМГ

Життя постійно прискорюється, і щоб встигати за ним ми економимо час де тільки можна. Навіть у мові. Скорочуємо, заміняємо. Використовуємо абревіатури не тільки для довгих назв але навіть для словосполучень, лол, хз, омг, імхо. Це стосується не тільки айтішників, а всіх, хто буває в інтернеті. У кожного покоління є своя «мова», частина бунтарського духу молоді. Вона з часом зникає, що би з’явилась нова. З розвитком інтернету цей процес прискорився в рази. Але і забувається скоріше. Хто зараз згадає «падонківську» мову? Аффтар, випєй йаду. Деякі фрази закріпилися, але часто не використовуються.

Головне не перетумачить (пере — too much)

Не давно почув дуже цікаве слово — «перетумачить». Тобто мало того, що «too much» вже означає «забагато», та ще й приставка «пере-» додає значимості.

«Короче, Склифосовский!»

Взагалі потрібно спілкуватись так, як зручно. Не потрібно додавати собі «значимості» набором крутих слівець або навпаки. Якщо вам зручніше і швидше спілкуватись на роботі сленгом — то й добре. Але до того моменту, поки вас розуміють. Як тільки вас перестають розуміти — такий «говір» тільки шкодить. Не потрібно додавати собі важливості таким чином. Особливо перед не посвяченими в ІТ. Це тільки виставляє вас не в кращому світлі та відштовхує людей. Людям соромно зізнатись, що вони вас не зрозуміли але й інформації не отримали. Я ніколи не соромився попросити когось повторити все на «людській» мові, якщо не зрозумів щось. Може я буду виглядати відсталим від такого крутого спеціаліста в його очах, але це не моя проблема. Я і сам використовую слівця, навіть у цьому тексті вони зустрічаються, але якщо я писав би на форумі автомобілістів чи лікарів, то використовував би сленг по мінімуму. Я ніколи не чув, щоб лікар, слюсар, бухгалтер засипали мене термінологією чи професійним сленгом при звичайному спілкуванні. Якщо про щось таке и заходить мова — то співрозмовник завжди пояснює зрозумілими словами. Серед айтішників, на жаль, є і такі, що вважають нижче своєї гідності щось пояснювати «звичайним» людям. Хай краще вони вивчають термінологію та жаргон. На щастя, попри стереотипи, більшість айтішників адекватні люди і цікаві співрозмовники.

Бережіть себе, спілкуйтесь більше и комфортніше. Поважайте співрозмовників. З п’ятницею всіх!

UPD. Не так давно вирішив спробувати перейти на рідну мову у спілкуванні. Перепрошую за помилки та «русизми». Якщо подивитесь історію моїх повідомлень — то можна помітити переважно російську мову. Дякую всім за зауваження.

Пару цікавих статей на цю ж тему
habrahabr.ru/...​mpany/mailru/blog/191998
habrahabr.ru/post/96978

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Мова — засіб передачі інформації. Якщо є можливість передавати інформацію швидше і ефективніше, однозначно треба цим користуватись. Згадався бородатий анекдот про те як на заводі настрого заборонили використовувати матюки, після чого продуктивність праці впала вдвічі. Коли почали розбиратись, виявилось, що «подай онту х*йню» більш зрозуміле і швидше ніж «Передайте, будь ласка, газовий ключ № 3 з полиці, що стоїть за станком»

Как по-мне, в тексте о чистоте речи слишком уж часто используются «русизмы», чтобы воспринимать его серьёзно.

простыня текста ни о чем

Як ви відноситесь
СТАВИТЕСЬ! помилка в третьому слові в статті про чистоту мови. Окей

сленг как и блатная феня, в большинстве случаев используют (в основном юношами) для самоутверждения.
Пользоваться нужно общепонятной технической терминологией и теми сленговыми словами которые де факто стали технической терминологией (профессиональный сленг). Например «баг», «расшарить».
Использование налево и направо , к примеру, «саксес стори» вместо обычного «результат» — как правило дешевые понты.

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підтримую! ... щодня. Чого і вам бажаю.

Як ви ставитесь до так званого ІТ-шного сленгу (жаргону) у спілкуванні с колегами на роботі чи поза неї?
Позитивно.
4. Слова, які постійно вкручують в мову, хоч є поширені слова аналоги. Частіше всього це англіцизми, які використовуються замість оригіналу. Такі слова, як «таска» (задача, завдання), «апрув» (підтвердження, згода), «аттачить» (прикріпляти, завантажувати), «фіксить» (ремонтувати, виправляти), «баг» (помилка), «фіча» (перевага, особливість) і так далі.
Жуть

З.Ы. Верните Юру!!!

Це форум, хто як може, так і пише.

Любопытно, что если заменить слово «IT-шный» на «дворовой», а программистов на четких пацанчиков, то выйдет статья про мат и культуру языка.

Не совсем. Мат концентрируется на передаче эмоций. Тут таки есть смысл в каждом слове, хоть и слово лишнее.

Это тот мат, которым ругаются в сердцах, а не тот, которым разговаривают, типа когда дисфемизмы переходят в жаргонизмы.

Не соглашусь. Когда именно «в сердцах», это единичное явление (разве что постоянно авралы и нервы => тогда надо вообще что-то решать с этой работой, может, линять оттуда). А вот те, кто просто не хочет нормально разговаривать, когда нормально даже проще — те создают проблему.

Есть понятие жаргон, и не важно итишный он или воровской, все равно это жаргоны

Сленг лучше на работе оставлять в общении с коллегами. С заказчиками лучше показать грамотную речь.

Сленг сленгом, но есть ведь еще и суржик.
И в сабже его хватает.

есть ведь еще и
Не бачу принципової різниці між україно-англійським та україно-російським суржиками.

Украино-английский — это не суржик. Здесь взаимное проникновение этих двух языков слишком мало. Украинско-русский — это суржик. Ни в одной другой европейской стране нет такой стыдобы как у нас, когда два языка сливаются в один.

Украино-английский — это не суржик.
Ще раз. Покажіть мені принципову різницю між цими поняттями. Особисто, я її не бачу. Аргементи в стилі «це і так видно» не приймаються.
Ни в одной другой европейской стране нет такой стыдобы как у нас, когда два языка сливаются в один.
Дійсно, нема. Адже у них це називається «культурний феномен» і, як мінімум, не осуджується державою та громадянами, а навпаки. Просто у них це характерно більше для прикордонних територій, а у нас по всій країні через всім відомі обставини. Але повторюся — принципової різниці немає, суржик (називайте як хочете) є скрізь і не тільки у нас.

Про суміш іспанського і англійського (південні районі США на кордоні з Мексикою), який називається Spanglish, ви теж не чули? Ну, так почитайте — en.wikipedia.org/wiki/Spanglish

Ни в одной другой европейской стране нет такой стыдобы как у нас, когда два языка сливаются в один.

То есть про пограничные немецко-датские, немецко-нидерландские, французско-итальянские говоры вы не в курсе, и вообще все в Европе говорят на идеальных литературных языках. Боюсь, Вас ждёт жестокое разочарование. Кстати, приезжайте как-нибудь, например, в Новояворовск послушать местных — там временами без знания польского не обойтись.

Суржик, как и трасянка звучат ужасно, причем кривые кальки с соседнего языка просто режут слух.
А вот в случае

україно-англійським
происходит заимствование слов из другого языка для тех понятий, которых нет в другом языке. Это естественный процесс развития языка.

Такого нахабного зловживання поняттями я давно не бачив. Як в анекдоті про українця і москаля, де перший каже: «А мене за шо?!»

ой, все...
Між іншим, ви теж зловживаєте поняттям. Суржик передбачає запозичення не тільки лексичних елементів мов, а й граматичних і найважливіше морфологічних. Тож

заимствование слов из другого языка
однозначно не суржик.
Суржиком воно буде коли запозичено граматично-морфологічні елементи(і до речі лексичні не обов’язково).

Я і не сперечаюся — ви абсолютно праві. От тільки чому одне — добре, а інше (суржик) — погано?

Вибачте, але не «ви праві», а «ви маєте рацію» або «ваша правда». «Праві» — це русизм.

Вот забыл у детей еще спросить, на каком сленге мне говорить. Автор, если не нравится сленг, купи воск и залей им уши, а не ной на форуме.

Справа в тому, що англійська мова — досить однозначна та лаконічна. Мабуть найбільш оптимальна мова для опису технічних процесів.

Також не забуваємо про те, що 99% технічних статей кожен з нас, айтішників, читає на інгліші.

Позиція автора як мінімум викликає глибоке здивування і брейн фріз :)

Справа в тому, що англійська мова — досить однозначна та лаконічна. Мабуть найбільш оптимальна мова для опису технічних процесів.
Потому как она является нынче международной и новые слова, отражающие новые понятия в ней появляются быстрее, чем в других.
Справа в тому, що англійська мова — досить однозначна та лаконічна.

Где именно смеяться? (про однозначность)

Мабуть найбільш оптимальна мова для опису технічних процесів.

О да. Вот nut, как догадаться, это орех или гайка? (Предположим, кот прикатил из-под дивана.)
Die это плашка, а как её не перепутать со штампом или игральной костью, а также краской (dye)? Plane это плоскость, самолёт или рубанок? Примеры можно приводить десятками.

Позиція автора як мінімум викликає глибоке здивування і брейн фріз :)

Абсолютно правильная позиция. И английский надо тоже исправлять, такая высокая омонимия вредит.

Dice, а не die.

І жодного дієслова. Дієслова вказують на контекст.
Часто ви у вашій IT карєрі оперуєте словами типу фарба, гайка, кубик і рубанок?)
Тут мені має бути смішно, а не вам:)

Природа бере своє, якщо б англ мова не була зручна, то нею би не користувалися. Все логічно.
Англіцизми вживають навіть ті, хто так собі мовою володіє. І це не просто так.

Dice, а не die.

Дивимось в словарі: наприклад, у Корольова:

> die I = n (pl dice) игральная кость, фишка, перен. случай, удача; the ~ is cast жребий брошен; to be upon the ~ быть поставленным на карту

Ви сплутали однину і множину. Якщо лізете в мовознавство, не можна робити такі тупі помилки.

І жодного дієслова. Дієслова вказують на контекст.

І що з того? Контекст не буде вказаний, наприклад, у переліку речей у шафі.

Природа бере своє, якщо б англ мова не була зручна, то нею би не користувалися. Все логічно.

Ви знову плутаєтесь в азах мовознавства. Мова може бути в десятки разів об’єктивно більш складна і плутана, ніж інша, але якщо вона є рідною, або загальновживаною у якійсь сфері, її використовуватимуть (навіть ламаючи в ній все, що можна, і зпаплюжуючи слова і конструкції — що в нас і роблять з англійською).

Англіцизми вживають навіть ті, хто так собі мовою володіє. І це не просто так.

Ви теж не розумієте і не хочете розуміти різниці між варіантами автора теми 1-3 та 4?

Ок, твоя правда. Сплутав. Це якось впливає на предмет розмови?

До чого тут мовознавство? Це спільнота айтішніків. Я, як і кожен з присутніх, висказую свою думку.
Що ж натомість робиш ти? «Тупі помилки». Мужик, це вже особиста образа і далі вести бесіду із мудаком я не буду.

Я, як і кожен з присутніх, висказую свою думку.

«Думка» повинна бути хоча б мінімально обгрунтованою, інакше для цього є інші слова.

Мужик, це вже особиста образа і далі вести бесіду із мудаком я не буду.

Можу тільки порадити звернутись до дзеркала. Так, це вже особисте (на відміну від попереднього).

Работаю в международной компании (не IT). Мы проходим в обязательном порядке онлайн тренинги об правильности общения. Речь (особенно письменная) должна быть простой, понятной, не двусмысленной. Нужно стараться избегать пословиц, поговорок, сленга , который может быть не понятен коллегам из других стран. Также нужно учитывать культурные особенности разных народов. Не знаю насколько это правда, слышал , что индусы не скажут нет, даже если понимают , что они не смогут сделать все что их просят к дедлайну. Тоесть их «да» не всегда значит реальное да.

ИМХО такое, что борьба за «чистоту» языка продолжаеЦЦа борьбой за чистоту нации, и т.д. до обыкновенного фашизма 21-го века, когда «все кто не с царем — те против нас».
Любая система такого афигенного уровня сложности живет своей жизнью по своим законам (сие знакомо думаю каждому, кто писал достаточно сложный программный комплекс), и язык сам признАет или отвергнет новые слова, обороты и способы выражения. Следует скорее говорить в этом смысле про достаточное количество грамотных носителей языка, а не про его «чистоту», которую определяет — кто сопсно? Минкульт, минправды, комитет по цензуре?...

З такими сусідами, які викорінюють твою мову, по-іншому не можна. Це шанс не втратити самобутність. Два категорично різних підходи до рідної мови, яка не була основною: Білорусь і Литва. І є в мене такі підозри, що питання мови і благоустрою якось та і пов’язане;-)

Не все я зрозумів у Вашему коментарю, видаєцця шо він помилково попав у відповідь на пост, де написано про захист «освічених носіїв мови» :8). Але остання Ваша підозра досить цікава, і головне — маємо шанс швидко її перевірити, оскільки другою мовою в Україні оголошено англійську. З іншого боку, та сама Литва, Польща, Грузія матеряцця здебільшого російською, і в «благоустрої» їм це не заважає, га?

Потрібно уточнювати, коли ви щось стверджуєте. Не можна казати про англійську як другу мову — вона ж не офіційна.

Перестаньте, чтобы рассказать IT-шную шутку, нужно провести 40-минутную лекцию.
Язык — не гранитные таблички Моисея, а динамичная живая сущность. Он меняется, чтобы людям было удобнее общаться. Излишнее усложнение, grammar nazi и прочее ни к чему, удобней на сленге.

Как было бы прекрасно, если бы в мире существовали всего пара-тройка языков.

давайте оставим один — java! :D

сленг как и блатная феня, в большинстве случаев используют (в основном юношами) для самоутверждения.
Пользоваться нужно общепонятной технической терминологией и теми сленговыми словами которые де факто стали технической терминологией (профессиональный сленг). Например «баг», «расшарить».
Использование налево и направо , к примеру, «саксес стори» вместо обычного «результат» — как правило дешевые понты.

Одне тішить — інфіковані руссским миром особи, хворіють і сленговою хворобою, ці паталогії майже нерозривно йдуть в парі. Причому це не якась емоційна оцінка, а я це об’єктивно кажу, психологія — одне з моїх хоббі.
а от кого это ты таких знаний почерпнул? а то чет мне очень сомнительно что твое хобби хоть чем-то подкреплено, кроме того что ты знаешь что есть психология и это весело и прикольно

Шо ти хочеш тут почути? Список використаної літератури? Ну, думає так людина — тобі що з того?

видимо да, он же называет это объективной оценкой, тут явно субъективного мнения мало

это нифига не объективная оценка, а твое хобби — дешевые понты, то что ты в ужасном государстве прожил 35 лет не делает из тебя эксперта в психологии, быстрее эксперта в выживании в непригодных для жизни условиях, можешь рекомендовать как быть в условиях зомби апокалипсиса в теме рядом

я вообще не знаю что это такое, только догадываюсь что что-то негативное, мне эти противостояния хохлов с кацапами побоку

мне эти противостояния хохлов с кацапами побоку
Дивився відео, де люди в черзі стоять за чимось, а людина бере в них іетерв’ю. Так там багато хто казав, що “нам всеравно какая власть, лишь бы мир был”. Людям пофіг на все, продадуться будь-кому, хто більше дасть, у них нема поняття “моя країна”, є лише “мій гаманець”.

ну и что плохого? зачем боготворить государство, у которого ты в рабстве? или территорию, на которой живешь?

Вопросов больше не имею. ©

Але коли дійсно починають говорити щось типу “міттінг” на “зустрічі” — однозначно понти, причому нікому не потрібні.

Ну “митинг” в деловом смысле лучше даже переводить как “нарада”, причём и в русский его внести.

к примеру, «саксес стори» вместо обычного "результат
Но ведь... Success story — это ведь совсем не синоним результата

зато круче звучит. В этом и суть.

Та не, ни разу не встречал ещё, чтобы одно называли другим

Язык — всего лишь интерфейс для передачи мыслей. Важно чтобы он был одинаковым, а «чистота» — вещь относительная.

а «чистота» — вещь относительная.
Це до того часу, поки ти живеш в своєму маленькому нікому ніфіг непотрібному світі.

В любом случае она остается относительной. С расширением этого «маленького мира» язык унифицируется и становится одинаково грязным или одинаково чистым, смотря как посмотрит сторонний наблюдатель.

В розмові беруть участь, як мінімум, дві сторони. Мова спілкування — за згодою сторін, яка зручніша. Зрештою, мета — донести інформацію, а не по-вправлятися в красномовності.

Дуже просто: в середині між програмістами — як завгодно, можна сленгом якщо зручніше і швидше. Якщо розмова виходить на зовні (прес реліз, переговори з замовником, інтергація з партнерами, і т.д.) — тільки офіційна мова, щоб ніякої двузначності.

Мені здається це діло звички і швидкості спілкуванння, як створення звуку так і розпізнавання звуку при спілкуванні.

Наприклад я трошки потуплю щоб придумати фразу, потім скажу «я здійснив зміну і заштовхав в гіт», інша сторона витратить немало часу щоб зрозуміти що я там «здійснив». Інколи практичніче і швидше спілкуватись англійскою, якщо скажімо інструменти і вся документація по проекту написана англійською.

Вважаю, що з колегами треба лише на сленгу. Це спрощує і пришвидшує розуміння один одного. А з людьми поза сферою, чи не технічними клієнтами, — без нього.

Думаю такий підхід працює у інших професіях також ;-)

Когда я работала в саппор...то есть, в службе поддержки клиентов, мы все там говорили «репорт», «аттач», «кастомер» и т.д. Был у нас замечательный техлид, который говорил, что поначалу, когда только пришел в компанию, пытался сопротивляться и говорил «отчет», «приложение», «клиент», но потом сдался и стал говорить, как все.
Есть такая сказка про то, как ведьма заколдовала воду, которую пили простые люди, а воду в королевском колодце не смогла заколдовать. И люди, попив воды, сходили с ума. И вот сошли с ума все кроме короля с королевой, и им ничего не осталось кроме как тоже попить заколдованной воды, потому что не хотели жить среди безумцев.
Так что да, я бы говорила, как большинство.

С кем «живешь» от тех блох и цепляеш :)))

Для разговоров с клиентами надо применять ubiquitous language. С этого начинается любая книжка по DDD :)
А на счет чистоты речи. Я недавно узнал, что слово «стена» по-французски — mur. Теперь для меня слово «замуровать», звучит ни чуть не лучше, чем «загуглить» :) Так что чистота речи — штука относительная.

Вам осталось узнать, что это не только во французском, а и в украинском ;)
«Загуглить», по-моему, как раз правильное новообразование.

Как по мне толика здравого смысла ту не в том, что необходимо «срочно заменить заимствованые слова», а в том, что когда выходишь с работы — надо переключатсья и помнить, что не все твое окружение будет тебя понимать одинаково; что равноценно «с уважением относиться к окружающим». Так что ’consider the environment...’

Честно. Не понимаю про какую частоту речи может идти речь. Термины придуманы не нами. В большинстве случаев придумать адекватный перевод тому или иному термину очень трудно. А сделать его повсеместно употребимым ещё труднее. Вы давно читали книгу по программированию на русском? Уже после нескольких страниц у неподготовленных читателей может начаться нервный тик. Я уже не говорю про украинский перевод.

Ну и напоследок всем борцам за чистоту языка — как правильно транспайлить или транспилить?:)

Більшість термінів мають нормальні і часто вживані замінники.
Головне не плутати сленг із суржиком.

І на останок: транспайлити :)

Не потрібно додавати собі ваги таким чином. Особливо перед не посвяченими в ІТ.
Конечно, не надо. Нужно просто и скромно разворачивать (обязательно черно-зеленый!) терминал на две трети монитора и с умным видом тарабанить по клаве клавиатуре побыстрее. Чем серьезнее при этом лицо — тем больше профессионализму! “Матрица” там, все дела...

Надо не статьи писать, а книги, причем оригинальные, интересные и актуальные (по айти тематике авкорс).
Иначе это все бла бла бла и балшит.

Практично в кожному реченні купа помилок — «із за закордону» замість «із-за кордону», «на англійській мові» замість англійською, «ніколи не соромлюсь» замість «я ніколи не соромився» або «Не давно» замість «недавно». Просто неприємно читати. Тому моя відповідь наступна: спілкуйтесь як завгодно — аби лише грамотно. А то завдяки аутсорсу всі почали англійську вчити поголовно, а в результаті грамотно ніхто не знає жодної. Сумно це все:-(

P.S. Адептам секти «головне не грамотнсть, головне, щоб мене розуміли» і «ми не в школі на диктанти»: йдіть к чорту до біса.

а може «йдіть до біса»?

Так «зачитався цим чтивом», що і сам помилку допустив. Так, ви праві.

Нарешті цю тему підняли на dou. Спасибі авторові за статтю.

Это типа чтоб потом в резюме можно было указать «писал статьи для доу»?
Мне все равно когда всякое говно кто-то пишет, но вот если доу начинает ретвитить говно, то это отличный повод отписаться наконец-то.

це не статья а тема на форумі.

они автоматом все ретвитятся? Если да, то плохо, если нет — еще хуже, ведь зачем то это ретвитнули

куди ретвітяться? нічого не зрозумів. якщо ви маєте на увазі твіттер ДОУ — то я на нього не підписаний. читаю все через RSS.

Мне все равно когда всякое говно кто-то пишет, но вот если доу начинает ретвитить говно, то это отличный повод отписаться наконец-то.

www.youtube.com/watch?v=ZXsQAXx_ao0

Я не вважаю сленг чим то поганим але нічого і хорошого тут не має.

Так же — как соблюдения правил пунктуации и орфографии в этом предложении.

Пунктуация бывает лишней. Как тире в вашем предложении. :)

Треба провести турнір «на виліт»: переможець отримує колекційне видання якогось крутого словника :-)

Яркий пример, когда пунктуация «лишняя» — в известном предложении «Казнить нельзя помиловать»; присутствие тире подтверждается пунктом 9 rus.1september.ru/article.php?ID=200202402

Пункт 9: «Для обособления приложения...».
У вас ни справа, ни слева рядом с тире нету приложения, которое бы вы обосабливали.

Эх, нельзя нам, тестерам такие дискуссии начинать. :)

Поскольку дискуссировать можно действительно долго, сойдемся на том, что это — фича :)

Плиз, донт пут со мач щит он фэн.

Мейби, ю щудв юзед айза ворд троу ор кэст.
Граммар наци ту зэ рескью.

Мова — засіб передачі інформації. Якщо є можливість передавати інформацію швидше і ефективніше, однозначно треба цим користуватись. Згадався бородатий анекдот про те як на заводі настрого заборонили використовувати матюки, після чого продуктивність праці впала вдвічі. Коли почали розбиратись, виявилось, що «подай онту х*йню» більш зрозуміле і швидше ніж «Передайте, будь ласка, газовий ключ № 3 з полиці, що стоїть за станком»

Ну-ну. Запропонуйте німцям спілкуватися англійською, бо вона в переважній більшості слів коротша. А англійську німці й так на достатньому рівні знають.
Я до того, що мова — це далеко не тільки засіб передачі інформації.

Якщо буде два варіанти — запропонувати німцям спілкуватись англійською, яку вони знають на достатньому рівні, чи українською, якої вони не знають взагалі, думаю перший варіант буде все ж конструктивнішим)) Я не стверджую, що передача інформації — єдина і виключна функція мови. Я кажу про те, що люди мають спілкуватись тими засобами, що дозволять передавати інформацію з максимальною швидкістю і з мінімальними втратами. У більшості випадків, сленг дійсно виправданий, якщо він спрощує спілкування. Якщо ж він використовується аби вдати з себе «крутого спеца» — це журбинка.

100 %. сьогодні мав випадок, коли 2 години роз’яснював як витягуються певні статистичні дані, а потім просто написав 2 запити як я то розумію і питиння вирішили за 5 хв =)
але часом дійсно напрягає, коли починають говорити англоукраїнською мовою, особливо за межами роботи, але крім нерозуміння, людина що говорить ніяких переваг не отримує.

Є ще цікава книжка на цю тему ditina.com.ua/iskusstvo-obyasnat1.htm

Люто плюсую.

1. Случай 4 как раз когда замена не даёт “передавати інформацію швидше і ефективніше”, а только сбивает с толку.
2. Пример с ключом — анекдот для кацапов, чтобы они почувствовали гордость за себя. На практике так не пойдёт, потому что при выборе из 20 “онтих х*%нів” надо таки указывать конкретную, и “ключ-3” короче и понятнее обеих ложных альтернатив.

ми розмовляли про різні речі, використовуючи при цьому одне слово.
ИМХО обговорить терминологию вполне себе нормальный пункт когда обсуждаешь ТЗ, контракт и т.д.

Именно для этого специально Glossary параграф в самом начале любого документа прописывается.

на фріласні здебільшого все на словах. тому що конкуренція. поки будешь складати глосарії — інші вже виконують роботу. я не працював на великих проектах — не було можливості. здебільшого це невеликі замовлення на день чи кілька днів.

Прекрасний сайт! Дякую! Я навіть свою маленьку частку встиг внести :-)

Як ви відноситесь
СТАВИТЕСЬ! помилка в третьому слові в статті про чистоту мови. Окей

Слава богу, отже, із першим словом заголовку все гаразд.

“Я на тебе поставив задачу, треба виправити помилку в програмі, молодощі програмісти щось зламали. Як вирішиш проблему, напиши (електронного) листа головному програмісту. Я поки скажу в відділ кадрів, щоб шукали нового молодшого С++ спеціаліста”
Тогда надо действовать до конца и найти аналог словам “програма”, “проблема”, “електронний”, “програміст”, “спеціаліст”. Наверняка, если подумать, можно добиться и этого, но зачем? Язык должен упрощать коммуникацию между людьми, а не становиться дополнительной проблемой.
Звісно запозичення слів притаманне не тільки слов’янським мовам. Але мабуть в нас воно одне з наймасштабніших.
По моим наблюдениям, чехи и поляки совершенно не переживают по этому поводу и аналогично с нами создают новые слова на базе англо/германоязычных терминов.

Треба тримати баланс між запозиченнями і перекладом. А то зараз почнемо «школу», «інститут» і інше «перекладати». Це з теж іде з грецької чи латини. Ізраїльтяни взагалі сучасну мову з нуля зконструювали і не соромляться цього.

Мені дуже подобається слово «самусик». В моїй компанії україномовних (так, щоб повністю) мало, тому сприймають, мабуть, за мій гумор, а от як би ви ставилися до такого слова?
P.S. Слово означає selfie.

Це однозначно добре, бо по-перше лаконічно, а по-друге — недвозначно. Якщо я почну називати в’юшку (неважливо, БД-ну чи візуальну) «представленням» чи «виглядом», то в співрозмовника зайві кванти процесорного часу підуть, аби зрозуміти, про що мова.

Представлення з виглядом — це багатозначні слова, а в’юшка то лише в’юшка, вона в контексті.

«форма» чи якось ще

Форми різні бувають — вікно у Win/WebForms, нормальна форма, шкільна форма, шаблон документа тощо.

в’юшки теж бувають візуальні, БД-ні =). Якби з самого початку почали використовувати якийсь термін — таких би питань не виникало

Питання тільки в усталеності термінології. Є багато слів, які українською перекладаються по-різному залежно від контексту. І ту, на жаль, із українською комп’ютерною термінологією маємо ситуацію, яку російська комп’ютерна термінологія пережила 20 років тому: усі перекладають одні й ті самі слова по-різному. Тут можна тільки похвалити Microsoft: у них є список правил перекладу на українську на кілька десятків сторінок, який стосується перекладу всіх їхніх продуктів.

не зустрічав такої інформації про МС. є посилання (лінк)? =)

Ось тут є поточні правила локалізації для всіх мов: www.microsoft.com/...ge/en-US/StyleGuides.aspx

Уявіть людину, яка перейшла з PHP на Python або навпаки. Ви будете неприємно здивовані.

простыня текста ни о чем

Как по-мне, в тексте о чистоте речи слишком уж часто используются «русизмы», чтобы воспринимать его серьёзно.

На українську мову останні кілька століть чинився такий тиск, що докоряти автору росіянизмами якось не личить представникові мовної спільноти, яка цей тиск здійснювала і продовжує здійснювати.

Странно видеть обвинения в оказывании давления от человека, с которым мы даже не знакомы. Я всегда был за использование украинского языка на всех уровнях. «Не личить» писать с грубыми ошибками и говорить на суржике. Это не делает чести гражданину Украины и украинскому языку вообще, а только лишь показывает наш уровень невежества. Пусть я и говорю в повседневной жизни на русском языке, но я не уродую украинский только из желания выразить свой «поцреотизм». Лучше я буду выражать патриотизм иначе. А моё замечание вовсе не преследовало целью «спричинити тиск», а дать автору возможность увеличить свой словарный запас. Если у Вас есть какие-то проблемы с согражданами, говорящими на других языках, то чем вы лучше тех же ДНРовцев?

Суржик і в тому числі росіянізми спричинені в першу чергу зросійщенням, яке відбуваєттся уже більше сотні років. Уже тим, що ви послуговуєтеся російською у першому ж коментарі до україномовної статті, ви продовжуєте цей тиск чинити, хочете ви цього чи ні. Мозок так влаштований, що під впливом однієї мови часто вживані слова починають приходити в іншу, звідси й суржик. Ваші звинувачення в російськомовності звучать як слова людини із кастетом (нехай навіть і не використаним), який дивиться на людину, якій злочинці розбили лице і каже: от як вас із розбитим обличчям можна сприймати серйозно, коли ви про красу говорите?

Можливо я був трохи різкий, коли писав це. Тому прошу вибачення. Справа не в тому, що мені просто так забажалося когось принизити. Просто неприємно читати отаку скалічену мову.

До чого тут узагалі патріотизм? Чи ви бачите слово «мова», а читаєте " патріотизм"? Яким чином ви своїм коментарем даєте можливість автору збільшити словниковий запас? І з чого ви взяли, що в мене взагалі є якісь проблеми?

Українською наразі розмовляють/пишуть дві категорії людей. Це ті, для кого українська є мовою повсякденного спілкування (але чому тоді автор так грубо помиляється?), і ті, хто намагається виглядати патріотично (а таких зараз дуже багато). Я припустив, що має місце саме другий варіант.

До чого тут взагалі фашизм? Ми тут спілкувались за чистоту мови. Чи у Вашому розумінні будь-хто, хто робить зауваження щодо української мови, вже стає «антифашистом» та прихильником «руського міра»? До того ж, я не вважаю україномовних людей фашистами, залишаю цю привілею росіянам.

Це ті, для кого українська є мовою повсякденного спілкування (але чому тоді автор так грубо помиляється?), і ті, хто намагається виглядати патріотично (а таких зараз дуже багато).
Не только, комуто просто нравиться родной язык.

Взагалі не зрозумів, про що йде мова. Схиблений то й схиблений, ок.

Статья не про абстрактую чистоту языка, а про сленг, а русизмы это не элементы сленга, тем более что использованы автором не нарочно.

Подписаться на комментарии