How-To: IoT / Реалізація, збір даних, консолідація

Всім привіт! Передмова у двох словах :)

Працюю на великому промисловому підприємстві (харчова промисловість). На виробничій дільниці у багатьох зонах є необхідність постійного контролю температури та вологості мікроклімату. Точок контролю — кілька десятків. Наразі це все контролюється встановленими портативними термогігрометрами, при чому контроль і аналіз ведеться кожні дві години. А ще потрібно постійно міняти у них елементи живлення, а же вони інколи крадуться хитрими руками.

Отож.

Для спрощення/усунення багатьох пов’язаних з цим аспектів маю ідею реалізувати систему збору даних показів температури і вологості з усіх датчиків. Умовно маю намір замінити наявні термогігрометри на заточені під передачу даних: на базі atmel 328p (arduino pro mini) + датчик вологості і температури + безпровідний модуль. Поділити на кілька умовних груп усі точки контролю. Кожну групу зав’язати на хаб, який буде у вигляді зв’язки безпровідний модуль + мк-контролер + ethernet. З усіх хабів дані мають стікатись чи на якусь машину чи клієнтську програму.

Справа в тому, що якщо реалізувати самі термогігрометри я можу, зав’язати їх на хаб можу гіпотетично (такого ще не робив), то збирати дані і робити їх обробку я взагалі не тямлю як :)

Прошу у знаючих тицьнути пальцем на помилки у моєму баченні системи, порекомендувати якісь конкретні технології, наявні рішення, літературу, щоб я міг зробити систему реально діючою.
Поки маю намір реалізувати таку міні мережу у домашніх умовах, щоб потім ввести промислову модель, так мовити.
Усім дякую за коментарі!

ЗІ: На підприємстві я простий смертний, не з IT-відділу, але маю розуміння у електроніці і С/С++

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Якщо ще актуально, можу запропонувати такі девайси:
megadevices.com.ua/ip-thermostat
Є перероблений варіант для моніторингу температури та вологості. Можна живити від лінії 220В (вбудований блок живлення). Адресу отримує по DHCP, всі данні передаються з використанням протоколу для моніторингу SNMP. Збір даних можна робити в cacti, zabbix. Ці системи дозволяють налаштувати тригери для слідкування за виходом параметрів за межі норми, зберігати історію вимірювань, будувати графіки та репорти. З налаштуванням серверу також можемо допомогти.
Підключення по Ethernet. З власного досвіду радіоканали на промисловості працюють «не дуже».

актуально буде, мабуть, ще тривалий час)) Досвіду і знань у мене нуль тому, так, як воно є) Зараз, я реалізував лиш схематику датчик-мікроконтролер і написав просту програму роботи. Планую замовити плату orange, esp8266 і якийсь ethernet модуль для відладки зв’язку з оранжом. Ну і вже потім хочу реалізувати все інше. Просто темпи у мене аж зовсім «гаражні»... вечорами це все освоюю:)

orange якось занадто для такої задачі, як на мене :)
В цілому, якщо буде подтрібе готове рішення, звертайтеся.

оранж — занадто для серверної частини?
Для готових рішень у мене, мабуть грошей не вистачить, а от перейняти досвід на громадських засадах я не проти) Якщо це, звісно, не викличе незручностей)

Ні, для серверної ще й замало може бути, залежить від того, що треба зробити і як. Не зовсім розумію, чому для потреб підприємства ви власним коштом вечорами розробляєте прилад, но то таке. Наш сенсор коштує 400 грн, на кількості можна зробити знижку. Що ж стосовно саморобних приладів, можна взяти STM32+ENC28J60, наприклад, або більш простий мікроконтролер з більш функціональним мережевим контролером wiznet, або PIC18F67J60 в якому вже є ethernet. Для нього в нас є готова тестова плата власного виробництва
megadevices.com.ua/pic18f67j60-board

суть розробки у самій розробці — навчитись, набити гуль, набрати досвіду. STM32 для роботи у виробництві проканає?

ну то інша справа ))
для будь якого контролеру в даташиті вказані умови експлуатації, якщо їх дотримуватись, підійде будь який. stm32 непогана платформа для старту, дешеві контролери та дев-борди, велике комьюніті, купа готових бібліотек.

C nrf24l01+ у меня получилось пробить порядка 5 кирпичных стен на расстоянии 20м. При этом понизив скорость до 250кб/с (терялась примерно 50% пакетов и пропадала связь если закрыть модуль рукой, адрес 5 байт, данные 32байта). Пока не дошли руки протестить, при длине адреса не 5 байт, а 3 и сократить поле данных до 1 байта. Должно сократить время передачи, соответственно снизить вероятность возникновения ошибки.
В паре с stm8l051, в режиме сна, вышло потребление около 6мкА, в передаче — 16мА. Именно эта пара приглянулась из-за нижнего порога напряжения питания: 1.8В для микроконтроллера и 1.9В для радиомодуля, что дает возможно «высосать» все из двух ААА/АА элементов. Из недостатков nrf — это прием с 13мА потреблением, не очень дежурный режим получается.

Збір інформаціі це насправді нескладна справа як на сьогодні: mqtt,mqtt-sn,coap можуть вам в цьому допомогти.ц і протоколи можуть бути імрлементовані як на самих деаайсах так і на gateway який буде встановленний на кожному сегменті сітки,отримувати данні від датчиків,агрегувата іх та ввдсилати на центральний сервер.
Дальше виникае питання що ви плануете робити з данними.від відповіді буде залежати і яку технологію використовувати.якщо просто зберігти данні то можливо використовувати amazon iot наприклад, якщо потрібна обробка данних та можливо прийняття рішень на основі цих данних то тут можна використовувати якусь готову базу , наприклад thingworks або kaaproject.можливо буде і необхідність кастомного рішення для вашого проекту.
Я би вам рекомендував для початку написати techspec для цього проекту , які датчики та девайси будуть використовуватись , та що необхідно робити з данними,тоді і відповісти вам буде легче.
Наша компанія працюе в сфері IoT та BigData.коли така документація буде можемо проконсолювати на рахунок можливого рішення безкоштовно.

це все не хочеться в’язати на зовнішні сервіси, все чисто по локалі. Підняти сервер, там втулити базу даних для збереження, можливості перегляду через якусь клієнтську прогу, експорту, скажімо, у excel. Якщо ви не проти, я вам з часом напишу приватне повідомлення із складеними тех. вимогами і обраної на його основі комплектуюючої бази. Цікаво почути вашу думку.

Kaa Project (www.kaaproject.org) позволяет вам поднять сервера локально, даже без доступа к интернету. Кстати этот проект разрабатывается у нас, можете писать с вопросами, подскажу.

скоріше за все там було так:
кіповець через годину дві обходив всі датчики і записував покази в бортовий журнал,
так що перший етап — автоматизувати збір даних

це потрібно і службі контролю якості, і технологічнмоу відділу і начальству. А коли припече, то це потрібно всім і негайно ж. Або часто просто треба підняти сарі записи. А коли воно без наочних і зручних графіків/тенденцій, то дещо незручно.

Завжди після відповідей з’являються нові запитання. Мені дуже сподобався варіант із датчиками LoRa, оскільки, ESP, як на мене, буде надто надлишковим для декількох байт інформації в годину. Плюс частоти wifi, в принципі, не дуже екологічні, але то таке. У передавачів LoRa є 127 каналів, шо більш, ніж у двічі покриває мої потреби. От я тільки ще зорієнтувався у реалізації топології. Наче цілком адекватний варіант кожному датчику відводити свій канал, а на сервері робити циклічну селекцію каналів і по черзі робити запити на кожен із датчиків, просто тоді режиму сну на датчиках не буде, адже вони постійно будуть очікувати на запит від сервера. Або ще як варіант — всі передавачі садити на один канал і відправляти дані із ідентифікаторами датчиків, але тут одразу є сумнів у працездатності такого варіанту, одночасна передача з двох і більше передавачів імовірно призведе просто до втрати даних від тих, які не встигли так би мовити. Хоча я зараз пишу другий варіант і сам підсвідомо розумію, що він є зовсім брєдовим. Але цікаво почути думку від тих, хто більше в темі.

LoRa в данном случае просто повышает стоимость модуля, но если очень хочется — то почему бы и нет. Все модули должны лежать на одном канале, каждый просыпается в случайный момент раз в T минут, передает данные M миллисекунд, и засыпает. Если два модуля будут передавать данные одновременно — будет коллизия, оба не передадут. Если всего есть N модулей, то вероятность такого события вычисляется как:
P = 1 — (1 — M / (1000*60*T) ) ^ N
Для M = 10, T = 1, N = 100, вероятность коллизии P равна примерно 1.7%. То есть за каждый минутный цикл в среднем 2-4 модуля не смогут передать данные. Можно уменьшить M повышая скорость и укорачивая длину пакета. Можно увеличить T.

ціна питання лише двох-трьох доларів більше, ніж з використанням esp, ну хіба nrf супердешеве рішення. Чи вважаєте, що не варто переплачувати?
Просто якщо глянути на перспективу, то будівля бетонна, має чотири поверхи, довжина 250 метрів. Хоч планується пілотний запуск на одному поверсі, але хотілось би, шоб систему можна було нарощувати. Тому бетон і wifi погано дружать. Справа у тому, що за це питання я взявся досліджувати буквально тиждень тому, тому я не заперечую, що я можу в дечому помилятись.

Если расстояния большие — то LoRa оправдана. Тут где-то на грани, с nrf уже придется повозиться с приемником, так что если нет проблем с бюджетом — можно ставить lora. В формате 250м / 4 этажа — мне было бы спокойнее поставить по одному приемнику в центре каждого этажа, и подобрать уровень сигнала так, чтобы между этажами он слабо пробивался

тобі писали — найліпше проводне рішення, я би робив CANBus або ModBus , або щось подібне , одночасно паралельно до сигнальної шини вів би живлення 12 чи 24, чи скільки там прийнято в АСУТП

підтвердження видає сервер, що дані прийняті, якщо нема підтвердження, то 2..3 цикла ретрансмісії і спати

Товарищи которые про ESP8266 пишут — вы когда-то собирали хоть одно устройство с батарейным питанием? Готовы посчитать сколько энергии уйдет на то чтобы проснуться, подключиться к вайфаю, отправить все, и заснуть обратно?

По сути — atmega328 хороша своей простотой и умеренным потреблением (достаточно ее запустить на частоте 1МГц и уже порядка миллиампера в активном режиме, во сне — вообще хорошо). Передачу данных хорошо делать на nrf24 — дешево ($0.7), в момент передачи пиковое потребление 30ма при радиусе около 100м (а за $3 можно взять модуль с усилком и антенной, он до 1км, но конечно съест заметно больше), и весь цикл передачи можно меньше чем в 10 миллисекунд запихнуть. При опросе раз в 10 минут даже усиленный модуль будет в среднем кушать несколько микроампер-часов. Если питать от трех нестабилизированных AA батарей (атмеге норм, лишь бы сенсор мог работать от 3 до 5 вольт без стабилизации) — то можно хоть раз в минуту опрашивать, ток саморазряда будет чуть ли не больше чем потребление устройства... после отладки, конечно )) Если стабилизировать питание — то критически важно выбрать правильные компоненты — обычный дешевый линейный регулятор легко может кушать 1, а порой и 10 миллиампер просто так.
Ну и конечно надо не забывать отключать питание датчику пока контроллер спит.

На центральном модуле — одна nrf24 которая все время в режиме приема, и либо ESP8266, либо комп типа Odroid или Raspberry (комп удобнее в плане локального анализа данных — можно сразу монитор поставить и все видеть, esp удобнее в плане воровства — стоит копейки и никому не нужна). На этом этапе если самому лениво — можно и упомянутый blynk использовать для передачи данных в облако, говорят нормально работает. Но на этом этапе задача настолько проста, что я бы лично свой скрипт на каком-то php написал и не парился — потом улучшать можно месяцами, без ограничений чужого API, а работы на вечер-два.

а работы на вечер-два.

Ну это для Вас и только если вы знаете php. Блинк для решения этой задачи и был создан. 5 мин и у вас уже все заведено и работает.

Товарищ, вы когда-нибудь с настоящей промышеленной автоматизацией связывались, чтобы всерьез обсуждать применение радиоконструкторов на производстве?

Каких еще радиоконструкторов?

Ардуино я нигде не предлагал, разумеется в модулях все должно быть исполнено на одной плате. ESP или какой-то одноплатный компьютер предполагался в единственном экземпляре на центральном узле, так что не вижу тут проблем даже несмотря на громкое название «промышленная автоматизация»

як мінімум, є кліматичні вимоги

Да, но тот же одроид С2, который в закрытом корпусе без активного охлаждения греется до +20 градусов от среды на макс. загрузке, довольно легко в них уложить

nrf: 30 m пряма видимість, а в квартирі через одну стіну, бетонні перекриття сигнал не пробиває

Своими руками проверял, связь начинает пропадать после 3й бетонной стены. 50 метров на среднем уровне мощности. Там 4 уровня мощности программно настраиваются, надо было максимальный поставить

Ну там по дороге могут стоять силовые установки, которые передачу по витой паре жирной категории могут опустить до уровня модемный связи прошлого века. Про радио сигнал я молчу.

Силовая установка на 2.4 ГГц обычно не шумит, даже на 900МГц уже обычно не шумит. Разные конечно бывают, но обычно в троллейбусе у меня мобильник работает.

Силовая установка — это хуже бетонной стены, это огромный кусок металла по которому гуляет электричество. Старые компрессоры со щётками, моторы со щётками (коллекторами) убивают всё. WiFi в большом помещении вырубает даже обычная старомодная новогодняя гирлянда из лампочек накаливания, а, если она ещё и мигает, то уже ничего не поможет.

слышал историю как включение водяного насоса made in ussr создавала такой shit strorm как по питанию так и в эфире что у людей компоненты горели на управляющих контроллерах.

Действительно бывает — всерьез мощный искровой разряд шумит во всем спектре. Но все-таки это исключение

ESP8622 + DHT22 + MQTT
www.wemustbegeeks.com/...midity-mqtt-oled-display

Не сказати що готове рішення, але як відправна точка. Є ще більш дешеві DS18B20, але вімірюють тільки температуру. Но їх можно повісити декілька на один дріт (1-wire).

DS18B20 я би не радив, ліпше аналогові LM35 та їм подібні, дешевше і точніші, і до Амтеги можна підключити та до іншого аналогового входу (через підсилювач, щоб мати на виході діапазон 0..10В, як для промислових систем автоматизації)

Є нормальні точні датчики 2в1, які і температуру виміряють і вологість. Питання датчика не стоїть

github.com/yamukha/AVRmeteo
майже готове рішення, добати тільки роутер OpenWRT і дописати до нього програмку
можна через Bluetooth LE, але це трохи складніше, я би робив на дешевих ISM модулях для 2,4ГГЦ
github.com/.../BLE-NRF51822-LBS-ANDROID

розбиратись в чужому коді і доточувати його для мене поки складніше, ніж починати з нуля)

Если датчик, то значит автономность. Если автономность, значит батарейное питание и отпадает wifi (прожорливый). Если есть условная розетка, то нужно еще преобразователь для «датчика». Можно какую-то сеть развести, где по одной витой паре данные бегают, а через другие питаются устройства, но опять же, у вас такое устройство будет не одно, а значит некоторые устройства будут работать самым непонятным образом, допуская что вы больше времени потратите на отладку, чем собственно на программирование.

Если брать вашу идею, то да, технически она реализуема, но если вы не хотите себе лишних проблем, ищите уже готовые, промышленные решения.

Blynk же — www.blynk.cc. В нас вже все готово (так і локальний сервер). Просто береш і користуєшся.

а як щодо клієнта на базі лінукса чи віндовса (відображення статистики etc)? чи це все реалізовувати через інші інсртрменти (веб інтерфейс тощо)?

вебки нема. якщо ви про це. але мона через віджет webhook за 5 хв зінтегруватись з thingspeak наприклад.
Нашого графа зазвичай вистачає для більшості.

Разве? Как у вас реализована минимизация энергопотребления?

Просто посмотрите что такое Блинк и вопрос отпадет сам собой =).

Да я даже исходники смотрел с полгода назад. Вопрос не отпал ))

Ок. Попробую. Мы занимаемся исключительно ПО. То есть энергоэффективность — это совсем не наша задача. Со своей стороны мы сделали максимум — простой и легковесный протокол. Немного технической инфы тут — community.blynk.cc/...ory-footprint-report/2585. + HTTP, + WebSockets, + MQTT.

Как это использовать максимально эффективно для своего железа — каждый решает для себя сам.

Ок. Допустим. Как это использовать автору темы? Я лично вижу только одно место где его можно применить, и это — самое простое звено системы: связать центральный сервер с внешним миром. Для всех остальных модулей blynk не подходит — или я неправ?

Поднимаем Блинк сервер как хаб который собирает инфу (тоже кста за 5 мин) на распбери, например. Все. Датчкик сбрасывают инфу на этот хаб. Апка видит все данные в реалтайме. Даже инет не нужен. В инет выводить — по желанию.

Ну а на модулях что? Тоже блинк? Тогда вопрос — как у него с энергопотреблением? Выйдет ли просыпаться на пару миллисекунд, отправлять все одним пакетом в 32 байта, и спать дальше? Или придется еще что-то делать?

Выйдет ли просыпаться на пару миллисекунд, отправлять все одним пакетом в 32 байта, и спать дальше?

Да. Только это уже делает не блинк, а Ваш код. Тут уже как закодите.

Так а блинк тут зачем тогда? Принимать данные и э... хранить их?

И отображать на телефоне. Фишка ж не в отослать данные, а показать инфу в интерейсе. + у блинка есть 100500 других фич. Например можно слать данные не только в блинк, а в thingspeak клауд или sparkfun клауд или IFTTT и тд, там например есть вебка и это делается без единой строчки кода. Или можно прикрутить пуши, имейл, смс или что-то другое.

А, теперь понятно. У меня почему-то сложилось впечатление, что блинк — это про хардвер. С этой стороны — ок, нормально

Ну если совсем уж упростить то по сути мы даем АПИ к мобильному интерфейсу. Поддерживаем огромное количество hardware — github.com/...ster/SupportedHardware.md

Да, просто начиналось это как мобильный интерфейс к хардверу — и в этой роли результаты ну... не супер. Видимо наоборот получилось лучше

и в этой роли результаты ну... не супер

Почему?

хз, не хватает чего-то — гибкости, скорости, удобства, «системности» (по крайней мере не хватало в начале этого года, не знаю поменялось ли что-то). Если бы я знал чего именно не хватает и как сделать лучше — сделал бы ))

Ну не знаю. Без конкретики трудно понять. Пользователи в восторге. Конечно, всегда можно сделать лучше и мы над этим работаем. С начала года — да, было очень много чего сделано, но мы еще даже не прошли полпути.

Все что могу сказать — мне показалось, что это штука исключительно для начинающих, и в моих проектах будет только мешать. Когда чуть ли не любой компонент нужно порядком переписывать для реального применения — непонятно зачем его вообще брать. Но это касается только связки смартфон->хардвер, в обратную сторону, как на систему аналитики собранных данных, я не смотрел.

Когда чуть ли не любой компонент нужно порядком переписывать для реального применения — непонятно зачем его вообще брать.

Можно пожалуйста пример? Я не совсем понял что имеется в виду.

Увы не помню уже детали. Изначально я искал способ передавать координаты касания экрана (не сам факт нажатия, а координаты при ведении пальцем), потом в целом посмотрел виджеты — и не сложилось ощущения, что могу это использовать

модулі самі по собі, байдуже, чи на автономному живленні вони чи ні. Вони просто відсилають на mac рівні, якщо то LoRa, або вже на мережному рівні, якщо то ESP, а сервак, який не потребує автономності то все обробляє

якщо то LoRa

В нас скоро буде підтримка :).

“на базі atmel 328p (arduino pro mini) + датчик вологості і температури + безпровідний модуль” — лучше используй модуль ESP8266, на этом модуле можно реализовать логику сбора данных (температура+ влажность + .....) и отправку этих данных на главный сервер по WiFi, это выйдет дешевле, чем покупать ардуино и беспроводной модуль + для быстрого старта в Arduino IDE можно реализовать поддержку ESP8266 .

Данные можно отправлять по локальной сети(WIFI), главный сервер например в виде JSON строки, а там обрабатывать чем угодно Phyton, Java и т.д и визуализировать тоже чем угодно (JS).

хотів би уточнити один момент.. вивчитав, що у жави є можливість WebView. Я так розумію, що я можу туди втулити нормальну візуалізацю включно із побудовю на js графіків і при цьому запускати скомпільовану клієнт-програму на будь-якій машині? Пітон дасть змогу це саме реалізаувати? Що буде легшим для сервера на базі raspberry?

«найлегшим» було би lua,
якщо хочеться JS, чому не спробувати Qt + JS / WebKit

у помочь с серверной стороной если че (на Java )

А ви думали про те, що ви, наприклад, зробите ці датчики на ардуіно, поставите їх, а потім звільнетеся? На ваше місце прийде якась інша людина і йому в цьому потім розбиратися. Якщо щось зламається, то скоріше за все це все потім викинуть і почнуть робити спочатку.
Краще пошукайте готові промислові датчики з радіоінтерфейсом, можливо навіть цього ж самого виробника.

Звісно. На підприємстві є відділ КВПіА, якому надасться вся інформація про систему.

Документацію ви може і напишете, а технічну підтримку і запчастини будете потім забезпечувати?

ну там же не дурні люди сидять. Промислове обладнання без належної документації підтримують у робочому стані а модуль при наявності вихідного коду не прошиють і не поміняють? сумніваюсь...

Я не думаю, що вони дурні, але відділ КВПіА на заводі — це зазвичай люди типу просунутих електриків, програмувати можуть хіба що PLC. Якщо щось не буде працювати, вони не будуть колупатися з вашим кодом для мікроконтроллера, а будуть вам дзвонити, щоб ви зробили «все добре».

Так функція діагностики для пристрою: і хай собі даігнозують до усрачки, чи кабелі погано прикрутили, чи проклали біля силової установки.
Колись мені довбали моск місяць «крівая праграма», заліз в шафу і показив їм «криво зажату клєму». Нашо нач. КіПА сказав «електроніка наука о контактах». І ні дякую, ні вибачте.

Зробити так, щоб не було до чого приколупатись, то серйозний рівень, якого досягають з досвідом. Тому, або прийдеться цей досвід отримати, прикручуючи незажаті клеми, або мати менше проблем і використовувати готові рішення.

мова була про «готове рішення», чи ту думаєш, що на виробництві зараз нема клемників і кіповці або електрики їх не підтягують і не протирають (спиртом)?
чи отак, аби ляпнути?

Чувак хоче зробити датчики, шлюз до них, прошивки для всього цього і софт верхнього рівня, а потім розгорнути на виробництві. Крім цього буде все те про, шо ти кажеш — клемники, відірвані провода, погані контакти. Хіба погано спростити собі життя хоч на якомусь етапі, наприклад купити готові бездротові датчики і займатися тільки інтеграцією?

не так, він думає зробити прототип для збору даних (вологість і температура), щоб набрати статистику, а далі вже менежери, і\або тепллотехніки порахують, і керівництво вирішить кого наймати за відкати для впровадження системи енергозабезпечення

статистика вже в зошитах конторолерів

контроль і аналіз ведеться кожні дві години

до зошита ти автоматику не прицепиш,
тобто вважай що це перший етап автоматизації,
всьог навсього автоматизація збору даних

тобто, пропонуєш зробити мережу для збору данних з декількох десятків ардуін щоб погратися, а потім переробити все по-дорослому?

не погратися, а зробити протип

Андрей, какой нафиг прототип?
Если уже прототипировать, то делать свою платформу, причем не на АТмеге, а на MSP430 и СС2530, которые заточены под такие задачи. Брать корпус под IP64, смотреть за заземленими и наводками. Ставить на пару датчиков и смотреть как они себя ведут. Если эксплуатанта удовлетворяют — масштабировать решение, и только после этого приступать к агрегации даных на сервере.

Я так зрозумів, що то тільки прототип.
От керівництво найшло Кулібіна, який по дешевці забацає їм прототип системи, а потім, якщо керівництво порахує, що буде серйозна економія, так, щоб лишилося на відкати, зааутсорсить на сторону.

Ставить на пару датчиков и смотреть как они себя ведут. Если эксплуатанта удовлетворяют — масштабировать решение, и только после этого приступать к агрегации даных на сервере.
Саме так, тільки для цього думають витратити не $1000++, а 1000 грн.(і то не своїх, а працівника).
Я колись працював в АСУТП і наскільки там сцикотно щодо прийняття рішень щодо бюджету.
Думаю, що ТС сказали «ну ти щось зроби за свої гроші», і якщо буде ОК, ми витрати тобі повернем. А він, по молодості, повівся.
Якщо получиться, то лаври перепадуть іншим, а якщо ні, то буде крайнім.
ІМНО, то мої догадки, але чому я думаю, що саме так і є.

де, серйозно ви тут) Перше і найважливіше, як на мене, це те, що мені просто цікаво самому і для набуття досвіду і для саморозвитку. Деяку комплектуху вже замовив :)

це по молодості, колись сам був такий.
для розвитку це добре, бо на галери ідеш деградувати

Да почему ж не на атмеге? При минимальных требованиях к вычислениям (а они тут минимальны) — отличный контроллер с низким порогом вхождения, да еще и довольно экономный, и коммьюнити огромное. MSP430 тут со всех сторон хуже. СС2530 ничем не лучше nrf24 в этом случае, только добавляет сложности разработки, и к тому же не подходит, как уже выяснилось после озвучивания цифр 250м / 4 этажа

А почему бы не строить дома из говна и палок?

давайте, шоб я не помилявся у корені цього питання. Ви хаєте ардуіно з їхніми неоптимізованими методами чи примітивну атмегу? Якщо ардуіно, то при переході на чисте сі і роботу з регістрами і портами, то це вже не гавно? Чи проблема конкретно у самому МК?

1.Мега не предназначена для измерительной аппаратуры.
Ее назначение — контроллеры всяких клавитур, бегущие строки итп. Медленное 10-разрдное АЦП больше годится для контроля разряда батарей и аналоговых органов управления.
Для приборов есть другие серии — например MSP430.
2. Ардуино это электронная игрушка. Соответсвенно там стоит кристалл обычного температурного диапазона, никто не парился от защите от наводок и помехозащищенности, влажности и многом другом.
Посторить на нем домашнюю метеостанцию — ОК.
Ставить на производство — большой риск получить что-то подобное mitino-servis.ru/...2015/09/Bezyimyannyiy.png или в лучшем случае просто кашу в данных.

atmega 328p:
Operating Temperature −55°C to +125°C
Storage Temperature −65°C to +150°C

MSP430×12x
Storage temperature, Tstg (unprogrammed device) −55 °C to 150°C
Storage temperature, Tstg (programmed device) −40 to 85 °C

Я не хочу тут на умняк впасти, але це інфа з даташитів. Може там ще є вплив температури на параметри роботи, які більш важливі, ніж задекларовані в доках. Щодо впливу електромагнітних полів — не знайшов.
А щодо АЦП, то його не планую використовувати. Чисто цифровий датчик. Обрав SHT30.

Просто через свою відсутність досвіду поки не можу зрозуміти, чим воно може бути гіршим. Мабуть, це приходить за часом.

Ок, все Industrial.
Помехозащищенность это схемотехника и разводка платы.
430 — 16 разрядов, малопотребление и жирные АЦП.

Если нормально это сделать — то цена модуля будет около $4, ну может $5 если хороший корпус нужен. Так что можно сразу изготовить 100 запасных модулей и не париться с запчастями (ну и сохранится весь пакет документации который отправляли на фабрику для производства — они смогут поворить по нему). Тех. поддержка — ну я хз. Центральный модуль который выдает данные по usb наружу тоже можно сделать в 10 экземплярах, он тоже порядка $5 будет стоить, а уже если сломается программа, получающая данные через виртуальный серийный порт — то примерно каждый второй сможет написать новую. То есть если заранее чуть-чуть об этом подумать — то вроде все легко решается

А можна все це не робити і купити готове рішення. Я просто проти велосипедобудування і хоббійного самопалу на виробництві. Ніхто ж наче зараз не робить сервери з десктопних материнок і роутери із распбері пай, а на завод значить можна ардуіну ставити?

Отличный вариант! А э... Где можно такую систему купить, сколько стоит?

Не знаю, але я як раз пропонував спочатку пошукати, а потім своє вигадувати. Повністю готового точно не буде, але промислові датчики з бездротовим інтерфейсом я думаю знайдуться і шлюз до них з радіо на ethernet, наприклад. А свій ентузіазм витратити на інтегрування цього в єдину систему.

Давайте пошукаємо. Monnit точка $80 gateway $100. Монітор під Win $150 (ліміт 50 точок), unlock девайсів та SDK для інтеграції $200. Це перший більш-меньш прийнятний результат в гуглі, для оцінки порядку цифр.

Як на мене, нормальний варіант. Там у Monnit industrial рішення ще дорожче. Якщо вас дивують ціни, погугліть скільки коштує продукція Siemens чи Honeywell, для промисловості це норма.

Мене дивує відношення до його задумки. Затрати на пілотний проект (умовно $100..200 + його власний вільний час) будуть копійками на фоні вартості готової системи. Це може бути виправдано, навіть якщо її знімуть через тиждень.

А мене навпаки дивує, що багато хто підтримує такий підхід. Хіба нормально випускати в продакшн зроблене на колінці рішення?
Якщо розглядати це як хоббі проект чи прокачування своїх знань в розробці, то все ок. А для промисловості треба використовувати відповідні засоби.

Откуда эта вера в то, что другие настолько лучше тебя, что не надо даже пытаться? Речь ведь идет о простейшей системе мониторинга с минимальными требованиями к надежности (в случае если все навернется — дядя Петя возьмет со стены термометр и пойдет вручную мерять, как раньше).

Круто ви перевели все на мою самооцінку :) Можна зробити не гірше, але прийдеться витратити на розробку приблизно таку саму кількість людино-годин і грошей. Не можливо зробити щось так само якісно, витративши на порядок менше ресурсів. Просто треба про це пам’ятати.

Я не имел в виду самооценку напрямую, но да, как-то так для меня это выглядит )) Не выйдет сделать лучше потратив сильно меньше сил — но суть в том что и не надо. Не нужны супер-надежные сенсоры для любых условий, которые делают все что придет в голову. В этой конкретной задаче нужен абсолютный минимум функций, поэтому и «наколенное» решение будет работать нормально

Взагалі для промисловості важлива не стільки ціна самого девайсу, скільки загальна вартість інсталяції та обслуговування.

А ще потрібно постійно міняти у них елементи живлення, а же вони інколи крадуться хитрими руками.
Ну от этого умный датчик не спасет.
atmel 328p (arduino pro mini) + датчик вологості і температури + безпровідний модуль.
arduino не более, чем сложная техническая игрушка.
Прошу у знаючих тицьнути пальцем на помилки у моєму баченні системи, порекомендувати якісь конкретні технології, наявні рішення, літературу, щоб я міг зробити систему реально діючою.
Видение в целом правильное, кроме одной детали — для промышленных условий нужна гарантированная метрология, температурный диапазон, помехоустойчивость, пылевлагозащищенность etc. Поэтому только промышленные датчики и промышленные борды в качестве хабов.
-
На домашнюю метеостанцию я бы взял ESP8266 и дешевый OpenWRT-enabled роутер. Рекомендовал бы еще посмотреть в строну ZigBee.
-
По поводу обработки данных — минимизировать ее на энд-поинтах, гнать сырые данные на хаб. На хабе буфферизировать на случай обрыва связи, снабжать тайм-стампами и упаковывать в некий протокол (json — ok). Финальную обработку проводить уже на сервере.

моє бачення таке, що ардуіна наче і примітивна, але задача їй цілком під силу засобами наявних інструментів. ту ж дешеву атмегу можна перевести під чисте С і професійне середовище розрбки, але я поки у цьому мало розуміюсь.
А щодо промислових вимірювань, то наразі використовуються хоч і точні термогігрометри, але і пиле-волого захищеності їх я маю глибокий сумнів. Вже відповідав в одному коментарі, що продаються хороші (не ардуіновські) цифрові датчики, які забезпечують не гіршу точність у потрібному для моїх вимог діапазоні.

Видение в целом правильное, кроме одной детали — для промышленных условий нужна гарантированная метрология, температурный диапазон, помехоустойчивость, пылевлагозащищенность etc.
Если серьёзное производство, то мы обычно ставили SNMP температурные датчики и датчики влажности на стенах, везде PoE (Power-over-Ethernet). В серверной комнате стоит сервачок и с подобием MRTG собирает статистику со всех устройств и рисует красивые картинки. Да, это не очень дешево, зато сборка и настройка меньше одного дня.

не ясно, що там хочуть, щоб було зроблано канонічно, чи дешево і сердито

це питання буду обговорювати з начальством, лише попередньо тре промацати можливі варіанти

Можно взять классическую сеть датчиков на Lora Class A. Питаться такой датчик может от литиевой батарейки очень долго. Стоимость модуля от $5 в розницу: www.ebay.com/...&_nkw=lora module&_sop=15

Останется только сваять узел, который и будет собирать данные — это может быть простая плата типа Orange PI за $10 + тот же модуль Lora ru.aliexpress.com/...7-87b1-dea968317426&tpp=1

На узле полная свобода реализации — самый простой способ, поднять mongo (capped collection) + nodejs. Конструкция, как говорится, выходного дня ;)

оце цікавий варіант. Невисока частота, як на мене добре і для здоров’я і для енергоспоживання. Питання у точці прийому. Такий же модуль? Чи використовується більш продуктивне рішення?

:оце цікавий варіант. Невисока частота, як на мене добре і для здоров’я і для

Ну да, Lora использует безлицензионный диапазон частот с разрешенной мощностью,
например у нас это 868Mhz, 25мВт. Но за счет ШПС позволяет получить 300bps в радиусе 5 км в плотной городской застройке. В поле я не тестил, говорят 30 км легко.

:енергоспоживання. Питання у точці прийому. Такий же модуль? Чи
:використовується більш продуктивне рішення?

Да, обычно тот же модуль (если не нужно дофига каналов). Gateway — это в основном либа (libloragw for ex.)

а що там з адресацією? мак адерси чи вже індивудіально використовую якісь індентифікатори для розпізнавання?

Есть MAC’и (64-bit DevEUI и GatewayEUI) но они в прямом смысле не применяются. Lora вводит более продвинутые IoT понятия, типа «cloud based MAC layer», который в свою очередь использует динамический DevAddr и шифрует все передаваемые данные двумя ключами — NwkSKey и набором AppSKeys. Обычно каждое устройство имеет свой AppSKey, по которому и происходит идентификация.

хотів би ще уточнити стосовно відмінностей між виробниками. Все ж, по ідеї, має бути по чітко встановленому стандарту? сторонні виробники забезпечують уніфіковані АТ-команди і таке інше? Бо по офіційній документації до недорогих модулів — там китайська, з якою розбиратись дуже довго. Але знайшов іншу документацію, де все англійською ок розписано.

Ну я не могу ответить за всех производителей чипов (их и так раз-два и
обчелся) по этому стандарту. Может пора проявить типа самостоятельность, а то походу вопросов я уже вместо гугля тут. В чем проблема выбрать чип и тупо почитать доку по нему ? HopeRF к примеру, а ? И потом пора с кетайским чета решать, поверь — вся основная жесть еще впереди.
Или может ты там ждешь литературного украинского перевода (хотя бы в стиле
Поддеревянского) ? Не надо, не жди ...

та в тому й справа, що дока до того модуля, що ви скинули тільки на китайському, у продавця іншої нема. У гугла теж. Ну і модуль не на SX1278, а на STM, що мене наштовхнуло на ці питання. Але головний меседж я зрозумів. І на тому дякую.

первая же ссылка в google по словам “hoperf lora pdf” :

www.google.com.ua/...g2=qJqgFQF31usIw9AW99V4dg

Да, и я не скидывал никакие модули, а среднюю цену по больнице на них — там, как бы, много чипов. Практически все трансиверы, по крайней мере которые лицензированы у semtech, управляются по SPI. Наличие AT команд говорит о том, что это уже модуль с MCU — нафиг оно надо ? Разве что детского сада аля ардуино, к тому же такой «модуль» стоит дороже, так как там стоит бесценный (в прямом смысле этого слова) кетайскiй софт. Отсюда и доки с иероглифами.
И наконец у semtech вполне вменяемый сайт и все на нем есть, так как спеки на Lora всегда были максимально открыты:

www.semtech.com/...uct.php?pn=sx1278&x=0&y=0

Усе просто, есть такая штука как esp8266 ( это такой себе wifi модуль который может работать как с ардуино по сериал порту так и автономно — прогаммируется с той же Arduino IDE), у него есть до 10 GPIO, чего вам с головой хватит, грубо говоря этот arduino+wifi в одном флаконе, под него есть прошивка NodeMCU, с ней однозначно легче работать чем просто c AT командами. Поднимаем вебсервер на чем угодно внутри локальной сети, шлем туда данные в формате JSON, собираем данные, выдаем данные. Тот же сервер можно бабахнуть на Python/NodeJS/PHP на базе маленькой raspberry PI, orange PI, bananna pi etc ( которые так же могут работать по вай фаю).
На вебсервере парсим json ( гуглите parse json python/nodejs/php), потом все это сохраняем в mysql, ну обработка/отображение уже дело техники

щодо вайрлес модуля, то я розглядав nRF24L01+ з арду, але певно esp буде краще. Специфікації esp8266 ще не вичитував, що використовувати його автономно, але справа у тому, що локально треба навішати lcd модуль по spi, датчик по iic ну і пару кнопок. Можливо ніг там вистачить. На край дисплей теж можна повісити на iic.
Питання ще в одному. Кількість каналів. Умовно візьмемо, що у мене є 50 таких точок. Наприклад, я в’яжу на кожні з 10 точок роутер/міст і валю це все на той один сервер на базі тієї ж RBPI? Десь так?

щодо енергоспоживання і автономності ESP-8266 можете подивитися отут: sourceforge.net/p/nodemcu/wiki/Sleep , це також може стати у нагоді: tim.jagenberg.info/.../01/18/low-power-esp8266

Точка контролю: LinkIt 7688 або щось подібне, датчики йому на ноги. Там openwrt, тривіально підключається до wi-fi. Хаб: звичайний soho роутер, wpa і все таке. Uplink по ethernet’у на сервер, або bridge на інші роутери.

Для точок на чому завгодно (python, sh, C) пишеться звичайна лінуксова програмка, яка знімає дані з ніг і відправляє їх на сервер звичайним http запитом. На сервері http запити приймаються чим завгодно (python, php, ruby, go, C) і складаються до DB. На тому ж сервері простий web-інтерфейс видає дані з DB людям в приємному вигляді по http.

Це буде значний overkill по потужності, але з вас повністю знімається проблема мережі. Ціна, скоріше за все, буде одного порядку з arduino + wi-fi, дротів меньше. «Сервер», з вашими об’ємами, може бути чимось типу RPi. MVP, при наявності всіх девайсів, від дня до може тиждня силами однієї людини.

linkit надто дорогий для експериментів у домашніх умовах)

IMHO зробити простіше: поставити такі ж портативні пристрої, але З ВЕЛИКИМ ЕКРАНОМ. І зобов′язати контролювати працівників, знати скільки має бути, і що робити коли не стільки.

Елементи живлення замінити блоком живлення. Навіть зараз у портативних. Це дешево. Наприклад, поставити маленький літієвий аккум, припаяти, і типову зарядку до нього типу як для мобіли. Красти не будуть.

Заморочуватись саме з автоматизацією не дуже варто, бо це таки коштовна справа, а тут ризики невеликі. Не бачу сенсу виводити все на єдиний контроль. Хіба що локальні пристрої покращити, може навіть реле яке поставити щоб сигнал подавало. Особисто я б саме так робив.

Ось приклад.

там суть у тому, що окрім того, що працівники контролюють, та ще й ведуть регулярні записи, а записи потім стоком стікаються у, так мовити, відділ, який структурує і проводить свій аналіз. Це насправді дуже трудоємка робота і зайве навантаження на працівників.

А щодо літієвих акумуляторів, то бояться підвищення температури, від чого живуть менше. Є місця, де температура корпусу може сягати 50 градусів.

Про ціну питання: вартість термогігрометра, який використовується, становить близько $100. Плюс регулярні витрати на змінні елементи живлення. І так, там великий дисплей.

Початковий розрахунок на запропоновану альтернативу:
— контролер $2 від сили;
— датчик вологості і температури $5 — мінімальна ціна серед не глибоких китайців.;
— графічний дисплей $6;
— безпровідний модуль $2;
— накинемо ще 10 доларів на іншу елементну базу, обв’язку.
виходить $25. Хоча я розумію, що остаточна вартість залежатиме від стабільності роботи поточного екземпляра. Зміни і удосконалення не відкидаються. Ще, звісно, живлення, кабелі, але це «на око» не оцінити.

Щодо живлення , то розетками і звичайними блоками живлення не розженешся. Є стандарт iso 22000, який вимагає унеможливити потрапляння сторонніх предметів у продукцію (наразі девайси поміщені у спеціальні бокси), а ще є електробезпека, адже в певних місцях подача 220В, мабуть буде неможливою. Як на мене у силових шафах потрібно встановлювати блоки живлення і розкидувати від них гілки до кожного вузла. Це менш затратно, як на мене.

І що, комусь допоміг той аналіз? Може дешевше бюрократію припинити? Але якщо не вдасться — то так, треба автоматизувати, бо бюрократія ворог серйозний — може бути дешевше «данину» принести, тобто зробити їм купу даних.

Мені здається, що безпроводку краще взагалі не робити, а зробити токову петлю. Вона їх «годуватиме», вона ж передаватиме дані. Тобто, тоненький мідний кабель, скоріше за все телефонна «локшина» або вита пара (питання завад).

Стабільність в умовах постійної температури скоріш за все буде.

Блоки живлення не обов′язково встановлювати саме в силовій шафі. Маленьку скриньку можна поставити будь де. По суті в тебе в лампочках в кожній по блоку живлення.

До речі, про лампочки. Можна взяти корпус для світлодіодної лампи, разом із драйвером для неї — і туди розмістити датчики. Цікавинка в тому, що патрон стандартний, тобто не потребуватиме бокса — пристрій може кудись попасти тільки цілісним, пластик досить важко розбити. А ще — це дозволить легко обслуговувати та замінювати. Якщо ж хтось вкрутить туди лампочку — вона просто засвітиться або не засвітиться, нічого не пошкодивши. Але це саме для безпровідного рішення, і треба мати на увазі що корпуси алюмінієві, тобто сигнал буде лише в одному напрямку.

Я вважаю, що датчики можна брати дешеві, та коригувати їх або програмами, або елементною базою (резистором підбирати). Чому так: легко проводити експерименти. І простіше знайти тих людей, хто вже застосував десь, деякий час вже працює (бажано роки), і розпитати про стабільність.

Для літія 50 градусів не критично, але не бажано. В такому разі краще вивести елемент живлення окремо, та закріпити на рівні підлоги, може навіть приховано. Або взагалі поставити герметичний свинцевий аккум на рівні підлоги, та подати проводом на пайку (залишивши можливість поставити звичайні елементи живлення за потреби).

Тобто, це зробити якщо не вдасться вирішити проблему автоматизації, або буде складно подати інше живлення. Погодься, 12Аh аккум може досить довго годувати пристрій. Хоча... його треба також контролювати, щоб не розрядився. Закріпити на стандартні клемми та хомут. Звичайно, його можна вкрасти, але це треба з інструментом, досить довго, і потреба на них не така велика як на звичайні батарейки. І припустимо, раз на 1-2 місяці просто ставити на заряд. Контроль розряду зробити простою схемою на транзисторі, щоб коли напруга падає нижче порогової — вмикався червоний світлодіод — тоді його помітять працівники.

Електробезпека 220В досягається запобіжником. Тобто, ніхто не заважає поставити запобіжник на дуже малий ток. Коротне — тихо згорить, ніхто й не помітить.

Питання не в тому, щоб виключитити анаоіз, а в тому, щоб спростити і автоматизувати його на всіх етапах.
Маніпуляції з елементами живлення точно відкидаються, щоб максимально спростити обслуговування. Громіздкі акуми тим більше не є доцільним.
Ховати точку контролю від очей — не камільфо, оскільки візуальний контроль на місці теж повинен бути присутнім.

Громіздкі аккуми є доцільними завжди, коли стоїть питання автономності, але не стоїть питання мобільності. Це лише питання фінансів та ризику. Точка контролю насправді є не лише статистично передбачуваною, а й передбачувано регулярним є її обслуговування. Тобто, виконання процедури підзарядки за календарним планом гарантує роботу 2...3 роки. Але простіше таки додати контроль напруги.

Можна тупо приклеїти механічний вольтметр прямо на аккум, і раз на якийсь час його контролювати. Якщо раптом щось прогавили та аккум таки просів — це лише питання ціни аккума, не більше.

Ховають його, щоб просто не заважав, зокрема не заважав прибирання приміщення, та щоб у цьому процесі раптом щось не обірвали. А провід сховати зазвичай не є великою проблемою — він клеїться на саму поверхню, або (якщо це стіна) пропилюється охайна щілина у штукатурці, або ж у коробок, гофру, стрічку.

Елементи живлення крали та будуть красти ще більше, якщо цьому якось не завадити. Тобто, це питання стоїть окремо. Все одно старе обладнання ніхто не дасть демонтувати, допоки не буде протестовано нове. Інакше кажучи, задача є досить типовою. Але... напевне в керівництва є плани встановлення ще декількох точок контроля. То із них треба і розпочати, щоб не чіпати старі пристрої та старих бюрократів, допоки для них вже не буде надто пізно.

Готові ідеї по самих збірки краще пошукати в аграріїв: контроль вологи та температури для них задача типова. А от точність датчиків зазвичай це лише питання калібровки — тобто, або вже в програмній частині відкалібрувати показники, або ж фізично додати/замінити резистор що відповідає за калібрування. Зазвичай, якщо датчік із своєю мікрухою пам′яті, то він вже відкалібрований. Якщо вимірюється температура повітря, то точність 1 градус більш ніж достатня. Чому так: розподіл температури нерівномірний, із значно більшими розбіжностями, якщо тільки нема примусової конвекції (і досить потужної).

Зазвичай на харчову промисловість конвектори потужні не ставлять (щоб не ганяти пил, не підвищувати ймовірність потрапляння волосся). Але є резон ставити великі вентилятори на стелю, щоб гнати тепло від поверхні (бо тепло взимку недешеве, кожен градус на вагу долара). І тоді вже є можливість ставити основний датчик прямо на потік конвектора, а не в тих точках де зазвичай.

Основна ідея автомата — поставити систему автоматичного керування — ввімкнути вентилятор, кондиціонер, нагрівач (відкрити клапан теплоносія), або ж зволожувач повітря (якщо таке потрібно). І програма ж буде визначати що саме вигідніше в конкретний момент — обмінятися із зовнішнім середовищем, чи використати внутрішні резерви. Наприклад: в одному цеху тепло зайве, в іншому — треба топити. Перегнати тепло трубою проблема невелика, але знати скільки саме, та головне — порахувати вигоду (щоб інвестори аж стрибали від щастя) — то саме те що треба, те що окупить саму ідею, та час витрачений на її реалізацію. Але ще раз повторюю — придивися до аграріїв по елементній базі, щоб невигадувати велосипеда — є ймовірність що краще взяти перевірені компоненти, та зекономити час.

стосовно вентиляції у харчовій промисловості Ви помиляєтесь. Там і потужні турбіни, чілера, осушувачі, теплообмінники, фільтри, локальні фанкойли. Це надзвичайно складна система з купою своїх нюансів. В одній зоні треба тримати 18-20 градусів, у іншій — 20-25 і так далі. Якщо грубо, то виробництво завжди треба охолоджувати, оскільки працююче обладнання завжди його нагріває. У нас був випадок, коли ми зупинили виробництво на два дні і, звісно, вимкнули вентсистему на ці два дні. Через два дні запускати — а там температура і і вологість просто неймовірно високі. Ще два дні по тому охолоджували і осушували мікроклімат, щоб вийти на потрібні режими.

Я це знаю, що вся потужність усіх енергоносіїв переходе в тепло. Але факт, що є приміщення де підігрів потрібен та вологість потрібно опускати (склади наприклад). І систему ОПТИМАЛЬНОГО перекачування тепла можна зробити лише на датчиках.

Наприклад, якщо виробництво не цілодобове — як дозувати енергію? Якщо зупиняти — на який режим консервації виводити, чим саме підігрівати? Коли надворі −20, як саме це використати для охолодження — гранти повітря, чи можливий більш компактний теплоносій? Коли там 30+ може бути взагалі корисним побудувати фонтан та охолоджувати через нього, це значно дешевше за повітряні кондиціонери і компактніше, а ще вода біжить по трубах тихесенько, а от повітря...

Ще приклад: деяку зону потрібно гріти до 200 градусів. І от питання, чи не вигідніше цю зону нагріти тепловим насосом? Якщо так, то звідки качати. Куди з тієї зони тепло зникає, де робити герметизацію? Чи навпаки, чи не вигідніше її під′єднати до якоїсь установки ззовні (де теплогенерація буде дешевша та диверсифікована за носієм), і вже готове тепло закачувати в потрібне місце? Мало того, та установка може бути електрогенератором (тоді загальний КПД до 98%), і диверсифікувати електропостачання (в цій країні можуть вимкнути на раз) — під таке щастя і кредити дають легко.

На все це має бути економічне обгрунтування. От саме датчики і дадуть цифри, які легко перераховуються на гроші. Керівництво за такі проекти зазвичай дуже люблять власники. Бо витрати на енергоносії — це для них страшніше за ФОТ, а ще фактор ризику.

А от що саме з цього ВЖЕ зроблено, звичайно не знаю. Це знають тільки ті хто там працює, а інформацію не можна розголошувати (бо це робить підприємство вразливим).

Промышленность, к тому же пищевка... Если к описанному вами процессу есть какие-то нормативные ограничения по метрологической части (класс точности гигрометров, регламент поверки и т.п.), то ваша идея может не взлететь чисто по бюрократическим причинам — копеечные ардуиновские датчики не блещут точностью измерений. Я бы для начала пообщался с метрологами, наверное.

У нас зараз використовуються термогігрометри з похибкою ±3 % вологості і ±0,5 °C. Дешеві датчики не розглядаю. Продаються відносно недорогі цифрові з точністю ±3 % вологості і ±0,3 °C з підтримкою spi і i2c. Ну а передбачити можливість повірки та калібровки розглядається. Ну а інші моменти специфіки використання на підприємстві, мабуть, будуть враховуватись по ходу роботи на проектом.

классика сегодняшнего дня — девайс раз в 5 минут просыпает, подключается к вайфаю, и отправдляет json на рест апи, которое крутится на node.js и сохраняет данные в influxdb. +поискать готовые решения — админки для отображения графиков с инфлукса (графана?)

хочеться без виходу в мережу, щоб все було чисто по локалі...

Мережі бувають локальними. Тобто воно wi-fi, але далі сервака підприємства вийти не може.

ну я так зрозумів, що Alex запропонував варіант з готовим nfluxdb сервером, для якого треба вихід в інет. Мене ж цікавить, щоб сервер/клієнтська прога чи скрипт був чисто у локальній мережі підприємства.

influx сервер встановити в локальній мережі

ты берешься делать проект который должна делать средняя компания, успех в течении 6ти месяцев маловероятен. Вначале нада добиться устойчивой работы датчиков с ардуино, потом как это все питать — ардуине нужно питание, потом автоматизация сбора данных, етс.

для початку хочу напрацювати модель у домашніх умовах з кількох вузлів, але для цього потрібно розумітись у технологіях, про існування яких я може навіть не здогадуюсь, тому й запитую :) Рік тому с/с++взагалі не знав, зараз вже добудовую на арді таймлапс слайдер, для прикладу.
а щодо живлення, це, в принципі, найменша проблема.

Подписаться на комментарии