×Закрыть

Пост про компанії великі й малі та ще кілька слів про перший досвід в ІТ

Привіт, я Аня. Мені 25. Я філолог і вже більше трьох місяців працюю в ІТ-компанії. «Ооо, знову вайтішність!» — подумали ви, високо закотивши очі. Так, останнім часом тут було декілька таких статей. Зізнаюся, й сама їх підчитувала в пошуках легких шляхів у світ ІТ. Однак найближчим часом ставати програмістом я не планую. Тож і чудо-рецепту, як за 90 днів з гуманітарія раптом перетворитися на айтішного «сеньйора Помідора», у мене немає. Свій перший допис на ДОУ я вирішила присвятити декільком особистим відкриттям, які стосуються кардинальної різниці між великими міжнародними не-ІТ і маленькими ІТ компаніями. Отож, про все це далі, у моїх 7 пунктах-відкриттях. І даруйте досвідчені айтішники, для яких ця стаття стане одкровенням капітана очевидності!

1. Корпорація vs маленька компанія
Років 5 тому, я, студентка третього курсу, у пошуках своєї першої роботи, мріяла втрапити у ряди великої корпорації. Не те щоб у корпораціях, але у великих міжнародних компаніях попрацювати мені таки вдалося. Бути частиною колективу в кількасот людей було доволі прикольно, не стану кривити душею. Та й з колегами мені завжди щастило. Але необхідність термінового переїзду в іншу країну спонукала розпочати пошуки нової роботи: питання трансферу завжди проблематичне й тривале, а дистанційна робота у великих компаніях часто просто не передбачена. Роботу я отримала через 5 днів після переїзду, але цьому передували два місяці тестових завдань та співбесід у Skype. Так і почала працювати в компанії з 40 чоловік. Доволі швидко я зрозуміла, що невелика компанія — це набагато крутіше. Хоча б тому, що тут я знаю кожного співробітника особисто, знаю, до кого конкретно звернутися, коли потрібна допомога в тому чи іншому питанні. Це значно полегшує й пришвидшує внутрішню комунікацію. У міжнародних компаніях цей процес часто гальмується тим, що будь-яке питання обговорюється виключно через мейли (і зараз я про «хворобу» усіх гігантів незалежно від сфери). А якщо це дискусія з колегами, які сидять за тридев’ять земель, то відповідей можна чекати тижнями.

2. Свобода ідей
Одним із головних недоліків великих компаній часто називають бюрократію, яка значно перешкоджає впровадженню чогось нового й глобального. Ніяк не легше і з ідеями — їх неодмінно потрібно обговорити з 10 менеджерами, серед яких обов’язково знайдеться той, хто поставить під сумнів увесь задум. У невеликих компаніях і стартапах все це значно простіше — навіть якщо сумніви і є, то ідею завжди можна протестувати. Зелене світло для ідей означає, що твої старання вже недаремні. А коли маєш можливість ще й особисто перевірити ці ідеї на практиці, здобуваєш безцінний досвід. Так, простору для ідей у мене зараз значно більше. Якби ж і з часом на їх втілення все було так просто!

3. Час — обмежений ресурс
Через згадану вище бюрократію, великі компанії часто доволі неповороткі у прийнятті термінових рішень. А якщо твоя проблема не термінова, то «всі запити у порядку черги». Так і чекаєш кілька днів. І не тому що людина тобі не хоче допомогти, а тому що її дійсно смикають з усіх боків із різноманітними проханнями. І у всіх «усього 5 хвилин». Знаємо, бували в шкурі і тих, і інших. Я не кажу, що в невеликих компаніях роботи на людину випадає менше. Але саме через те, що тут у всіх все на виду, починаєш більше цінувати час інших. Усі з усіма на рівних. Немає цього ставлення «новенька, ну що з неї візьмеш». Тут меседж чіткий — знаєш, у чому проблема? ні? то піди пошукай, може і рішення одразу знайдеш. Тому наступного разу приходиш не з істерикою «хлопці, всьо пропало/упало/лежить/не працює!» (правильний варіант підкреслити), а пробуєш «репрод’юснути баг», гуглиш і вже з якимсь більш-менш чітким розумінням проблеми ідеш за допомогою.

4. Різноманітність задач
Я зараз не про мультизадачність, а саме про можливість виконувати ширший спектр задач. У кожного звичайно по-різному, але мені для продуктивності протягом дня потрібно переключатися між тасками. А невеликі компанії невеликими і залишаються завдяки тому, що менше людей може виконувати більше функцій. Для когось це може здатися абсолютно неправильним, мовляв кожен повинен займатися чимось одним і т.д. Але хіба одне і те ж щодня — не прямий шлях до прокрастинації й перегоряння? Для мене моя нинішня робота — це чудова можливість розвиватися одразу у кількох напрямках і більше приділяти уваги тому, що дійсно подобається.

5. Вчитися ніколи не пізно
Я часто жартую, що зараз мені платять за те, що я вчуся. Жарти жартами, а правда тут є. В ІТ я прийшла з кількома ідеями для соцмереж (бо саме з цим раніше й працювала) і величезним бажанням вчитися. Уточнення: вчитися чомусь сучасному й цікавому — за університетом за 2 роки я точно не встигла скучити. Після кількох місяців роботи питань я можливо й ставлю трохи менше, але їх і досі вистачає на всіх, хто сидить поруч. Жоден мій робочий і вихідний день не проходить без відкриттів. Але є річ, якій мої нові колеги мене точно навчили (і тут я може повторюся) — перш ніж приходити із запитанням, зроби невеликий «рісьорч», часто відповіді набагато простіші й очевидніші, аніж здавалося спочатку.

6. Чом би не піти в ІТ?
Як я вже писала, за освітою я філолог, філолог-перекладач. Попередньо я працювала в авіакомпанії та в рітейл-мережі. Змінюючи компанію я щоразу змінювала і сферу діяльності. Але для роботи в авіалініях достатньо вивчити міжнародні правила авіаперевезень та внутрішні правила компанії, для рітейлу — ознайомитися із асортиментом магазинів. З ІТ так ніколи не спрацює, тому що світ технологій не стоїть на місці, його контекст постійно змінюється. Так, я не пишу код, але мені також необхідно стежити за тенденціями ІТ, змінами в тулах, які я використовую, та і взагалі бути в курсі останніх новин, аби вчасно на них реагувати. За тих кілька місяців я навчилася багатьом речам, але це в рази менше від того, що мені дійсно необхідно знати. І досі щодня в офісі хтось вигукує чи пише у робочих чатиках щось на кшталт «Тут такеееее...» і для розуміння цих новин мені все ще потрібні пояснення. Але тепер я розумію, чому Інтернет вибухнув трьома простими словами — «S3 is down». Кажуть, через рочок стане легше :). Ну а поки — challenge accepted!

7. Можливість працювати де і коли тобі зручно
Дистанційна робота та гнучкий графік роботи сьогодні практикуються в ІТ компаніях доволі часто. Але особисто я спробувала ці плюшки на смак вперше. Це так круто приходити на роботу виспаною! — я завжди була совою))) Але ще крутіше, коли без будь-якої причини можна сказати команді «Гайз, сьогодні я з дому» — злива за вікном, сонечко може заяскраво світить чи просто хочеться попрацювати з якоїсь кав’ярні, неважливо. Важливо те, що у кожного є вибір де і коли працювати (головне стендап не пропускай), і це неймовірно круто. Я розумію, що можливо зараз напишу про фішку конкретної компанії, але є у нас так звана travel policy (скажімо, розширена версія remote-work) — їдь куди хочеш і на скільки хочеш, головне, щоб там у тебе був Інтернет. Багато хто так і робить — тікає на зимові місяці десь у теплі краї, працює і водночас світ пізнає. Ну хіба не кайф? Для емігранта цей бонус може стати доволі важливим, особливо якщо сім’я залишилася в Україні або терміново треба «зганяти» на Батьківщину у справах.

Все, сім. Намагалася я бути максимально лаконічною, але філолога, схильного до художнього польоту фантазії стримати вдавалося не завжди :) Якщо бути відвертою, писала я цей пост, аби потренуватися писати простіше, як це прийнято в ІТ. Знаю, над цим ще треба попрацювати, та якщо ти представник динамічного світу ІТ і дочитав до кінця — це вже моя маленька перемога. Але поради й зауваження залюбки почитаю у коментарях)

LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ну мальнькая компания не всегда показывает себя огонь(колектив может хорош но не начальник(это редкость огромная или же я ток на таких натыкался когда все себе в карман, а сотрудникам 5коп и радуйтесь) да и зп точно меньше)

да и зп точно меньше)
Звідки така інформація?

Общения с знакомыми да и плюс свой опыт

Коментарі читати цікаво, як і майже завжди)
Від філолога чекав більшої уваги до ком, внутрішній граммар наці лютує(

Когда уже на Доу перестанут пускать вайтишных гуманитариев? Давайте я пойду работать пекарем и через три месяца начну катать статьи на тематически форумы аля «5 открытый: 1)Тесто месят руками. 2)Работа в основном стоя. 3)удаленно работать нельзя 4) Платят в гривнах 5)Вы можете релоцироватся с таким опытом в Асашай жарить пончики.» Короче, статья вторична и скучна.

Когда уже на Доу перестанут пускать вайтишных гуманитариев?
Kseniya Rodina Designer
 — facepalm(

Сарказм не удался. Сам догадаешься почему или тыкнуть пальцем?

Тут и другие делились своим скептическим мнением по поводу статьи, но вы ,сударь, только к моему мнению пристебались. Наверно мужикам ниже писать опасней, боитесь что в головешку митбол с хуммусом прилетит?

Пора начинать вести блог!

Эмм... я один не уловил суть сего опуса?

Привіт, я Аня. Мені 25. Я філолог і вже більше трьох місяців працюю в ІТ-компанії.

Привет! Я Вася, мне 27, уже более 7 лет пью пиво в трусах на своем рабочем месте, люблю киберспорт и болею за SKT T1. Очень приятно познакомиться.

Хтось тут ще цікавиться корейським SC2, чи що?)

Не, я по мейнстриму — лолка.

ну я посматриваю на ютубах всяких, но сам еще даже до голда не добрался

Про пиво и трусы понятно, остальные слова не распарсил.

Hint: читайте вот эти выделенные жЫрным пункты, 1-4 — преимущества малых компаний, 5-7 — преимущества вайти вайти, конец

Давно на Брифли обновлений не было

Привіт, я Аня.
[Хором] Здравствуй! Аня!
Я філолог і вже більше трьох місяців працюю в ІТ-компанії.
Ты хвастаешься или жалуешься? Непонятно, что ты хочешь, чтобы постебались или пожалели?

Ждала Вашего комментария!)

Считай, что выиграла миллион долларов монетками, т.к. я обычно в таких темах не отписываюсь %)

Да ладно, Вы ж тут главный активист!

Где-то я это уже читал. Wait ! Oh shi..
А если по чесноку, то посыла треда не понял, было бы что-то уникальное, тогда было бы что обсуждать

Питання було про стиль, а не тему. Але дякую, вже більше схоже на DOU.

Про какой стиль ? Повествования ? Сухой, неинтересный и банальный ?

Хоть кто-то по сути!

Подписаться на комментарии