Публічна оферта і інвойси як підстави не бути знищеними податковою

Всім привіт.
Ми з друзями хочемо зареєструювати бізнес, як ТОВ на спрощеній системі.
Для роботи потрібно буде оплачувати певний софт на абонентській основі, щомісячно.
Ціна питання ~100$ раз на місяць.
Як фізична особа все легко, погоджуєшся з публічною офертою і сравно оплачуєш інвойс раз на місяць з картки.
Але для юридичної особи є ризик, що податкова посилаючись на рішення НБУ буде вимагати паперових первинних документів інакше повісить пеню і таке інше.
Про те що треба сплачувати ПДВ ми в курсі, всі погодились.
Хочем працювати в білу, в принанні спробувати.

Може десь у ваших компаніях якось вирішили цю проблему, як взагалі наші контролюючі органи відносяться до публічних оферт і інвойсів з платіжками?

Дякую.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Не зовсім зрозуміло звідки ПДВ і чому податкова буде посилатись на рішення НБУ, але вирішити проблему не складно. Договір юрдичною особою укладається так само, шляхом прийняття умов публічного договору. Оплату здійснюєте на підставі інвойсу, він же і є тепер первинним документом (головне щоб в ньому були вказані:
назва документа — інвойс чи рахунок;
дата складання — стандартно для інвойсів
назва підприємства, від імені якого складено документ — це буде найменування вашого контрагента;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції — тобто, послуга чи ліцензія на програму;
посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення — має бути зазначено, хто склав цей інвойс та посада цієї особи;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Якщо отримати з такими даними інвойс проблематично, то робите акт в односторонньому порядку з тими самими реквізитами, який підписує директор. На підстві цього акту бухгалтер проводить платіж.

Якщо банк вимагає підставу для проведення платежу висилаєте йому копію публічної оферти (зручно зберегти в ПДФ).

«як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання „кінцевим споживачем“);»
officevp.sfs.gov.ua/...​nih-osib/print-64960.html

Тому данні платежі не є роялті, і ми маємо сплатити ПДВ.

Ця постанова обмежує розрахунк у валюті, контроль за виконанням покладено на ДФС zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0347500-16 .
Для експортних операцій НБУ виклала окремий лист який значно спрощує життя, але для імпорту все як було.
Якщо коротко то там мова про первинні документи для визнання операції купівлі, оренди, придбання послуг у нерезидента правдою.

Зараз я збираюсь уважно вивчити закон про електронну комерцію, минулорічний, там наче є натяки на суттєві послаблення у цій сфері.

Дякую що відповіли.

Так, не є роялті, але може бути постачанням програмної продукції, платіж за яку не підлягає оподаткуванню ПДВ. Виходячи із того, що платіж у валюті, то договір у вас зовнішньоекономічний. Якщо подивитсь Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування з тією країною, з якої ваш контрагент, то ви побачите, що визначення роялті відрізняється і ваш платіж все одно може підпадати під поняття роялті на підставі міжнародного договору (Див. Закон України «Про міжнародні договори України», ЗУ «Про міжнародне приватне право»). Будьте уважні.
До речі, якщо ви не є платником ПДВ, то цей платіж теж не підлягає нарахуванню ПДВ.

По валютному контролю. Банк закриває (знімає з контролю) операцію на підставі відповідних документів. Згідно п.3.3 інструкції «пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), — в інших випадках.» Це відповідає положенням Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Також подивіться Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Зверніть увагу, що послаблення були внесені іншим законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту» послугhttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1724-19
Не зважайте на назву, більшість змін (електронна форма договору, визначення первинного документа) цілком застосовується і до імпортних операцій.

Щодо

Якщо коротко то там мова про первинні документи для визнання операції купівлі, оренди, придбання послуг у нерезидента правдою.

, то тут діє презумпція правочину і лише в конкретних випадках потрібно йти до суду або щось доказувати. Як правило, завжди мова йде про неналежно оформлені документи, а не про сумніви.

Підписатись на коментарі