×Закрыть

Аутсорс вже «нє тот», або я, швидше за все, ніколи не працюватиму на українську фірму

Привіт,
хочеться пороздумувати про вітчизняний аутсорс і чому він мені взагалі не подобається.

От і закінчується літо... І настає пора, коли прокидаються лінивці, менеджери середньої ланки та хед хантери. За останній тиждень отримав близько 20 пропозицій про роботу, і все було б добре, якби я в розмові не вживав слова «закрити активний контракт» та «віддалена робота». Ці слова, як жосткі матюки, чомусь лякають, насторожують, і впливають певним чином на сприйняття HR, який відразу пише, типу з тобою все ок, але ми шукаємо на зараз і в офіс.

Дуже часто пропозиції приходять із словами «Людина в команду, не просто на проект», «затишний офіс» і т.д.
Але на ділі — тебе беруть під один проект, а далі як складеться. Причому садять в «комфортний» опен спейс з 30 людьм, де тобі не то шо не комфортно, а взагалі дивуєшся як ще щось вдається зробити(коли бачу черговий опенспейс, виникають асоціації із школою з партами або хлівом).

Або довго потім і нудно чекаєш(і підпрацьовуєш), або скидають на сапорт непотрібної майже нікому штуки. Не знаю як з іншими, принаймі зі мною так було кілька разів.

Тобто не зрозуміло, чому створюється ілюзія сімейних цінностей, корпоративних ідей спільноти, якшо спеціаліст потрібен на один проект. Для чого марно витрачати сили і шось вигадувати?

Та і, в принципі, грець з ним, це то шо і спеціалісти шукають. Мені потрібна робота, в вас є проект. Ми підписуємо контракт, робимо його. А далі вже буде видно, все сподобалося, працюємо далі. Немає проекту, спеціаліст бере інший, в іншій компанії (тобто та ж сама бенча, тільки без втрат для компанії, особистих образ і розчарувань).

Перше, шо спадає на думку, чому так відбувається(1)(береться людина в компанію, а насправді на проект), не відбувається(2)(не хочуть працювати з віддаленими працівниками).

(1) продавці/менеджери-продавці ставлять захмарні вимоги до замовника, щоб прогодувати всю робочу ланку (але коли потрапляв на проект, розумів, шо хтось свій хліб проїдає марно),
або не достатньо кваліфіковані люди вирішують взяти працівника на роботу

(2) чомусь деяким людям важко зрозуміти, шо можна працювати з виконувачами і без «наглядача» за плечима, що так само працівникам можна спілкуватися з замовниками, приймати рішення, інструментів зараз більше ніж предостатньо.
Причому точність робіт тоді зростає, намає поломаного телефону.
Але поки, що з власного досвіду можна сказати, що тенденція наших компаній не така.

P.S. Однаково сумно дивлюсь на працівників-касирів і на працівників опен спейсів.
Написав суто із суб’єктивної точки зору віддаленого розробника. Нічого особистого, якшо шо ;-)

А як ви, колеги, бачите цю ситуацію?

LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

А як ви, колеги, бачите цю ситуацію?

Человек ценит только то, чего достигает с трудом. Чем больше труд — тем больше ценит. Поэтому смизухлеб которому каждый месяц с неба падает 3.5К$ ноет что всё плохо, а джуник за 500$ радуется мивине и питательной смеси «Оливье» по праздникам.

Спробую відповісти, оскільки регулярно був по обидві сторони барикад. Уточню, що говоримо саме про девелоперів і що я пробую відповісти, а не викладаю свою точку зору; там, де вона таки моя, я наголошую про це.

(1)(береться людина в компанію, а насправді на проект)

Тому що людина насправді береться такі на проект :( Тобто, замовником вакансії є проект, і тільки на проекті девелопер заробляє реальні гроші для компанії. Якщо в девелопера є якісь інші скілзи, які можуть потенційно зацікавити компанію, то потрібно аби ним зацікавився і з ним говорив директор відповідного функціонального підрозділу, а не лінійний начальник — ПМ (якому то пофіг, угу?). Мало того, коли зацікавленість стала канкретною, висмикнути людину з проекту також непросто (не в інтересах ПМ-а, понімаємо?), плюс на її місце треба знайти адекватну заміну. Тому, коротше кажучи, кожен раз шукати людину під кожну нову вакансію — це тіпа як «задача зводиться до попередньої». Так дешевше в короткостроковій перспективі і менше менінгіта для ресорс-менеджменту і ПМ-ів. Виняток — хіба коли замовник хоче демо-версію «на вчора» і коли компанія таки замислюється про те, хто буде там працювати в майбутньому.

(2)(не хочуть працювати з віддаленими працівниками).

По-перше, загальний рівень ПМ-ів не дуже високий, і як менеджити людину, яка буває в офісі тільки в день зряплати, вони не знають.
По-друге, віддалена робота в Штатах, наприклад, виглядає на сіводня здебільшого так, що день-два-три в тиждень Ви працюєте з дому, а пару днів — таки в офісі. Тому що є заходи, необхідні для всіх: від навчання до робочих мітінгів по проекту. Я особисто також вважаю, шо скайп-присутність не йде в порівняння з особистою (особливо для ліда чи менеджера), і оптимальний варіант віддаленої роботи для компанії: це 50 на 50. В нас наприклад практикувався для «іногородніх» також різний рейт для віддаленої роботи і роботи в офісі. Є зрештою т.зв. тім спіріт — так кажуть :).
По-третє, і ІМХО основне, сьогодні деяка робота навряд чи можлива у віддаленому режимі: там де потрібно заводити на проект окрему базу даних, сайт, оригінальний бекенд, вартісне ПЗ і т.ін, а з міркувань безпеки і-або по ріквесту замовників відповідне залізо стоїть в опечатаній серверній, і доступ до нього обмежений.
По-четверте, було і таке, коли замовник вимагав і прописував в контракті, щоб всі виконавці сиділи в одному спільному приміщенні чи на одному поверсі.

...так само працівникам можна спілкуватися з замовниками, приймати рішення, інструментів зараз більше ніж предостатньо.

Тут описано perfect world :) На практиці все не так просто. По-перше, по фен-шую спілкуватись з замовником по техн. питаннях має тех-лід, а не кожен дев — це виключний випадок. Потім, виникає часовий геп, бо в розмові Ви як правило обмежені тою інформацією, яку отримали під час щоденного скрам-мітінгу, бо в інший час присутність потрібного дева на зв’язку не гарантована. Повертаюсь до того, що кастомери, яким контора підтримує живий sensitive бізнес, навряд чи погодяться на розподілену команду. Звичайно, для багатьох їнших задач це зовсім не є критично.

«Людина в команду, не просто на проект», «затишний офіс»

Это не более чем штампы дословно переведенные из заграничных вакансий. У HR не стоит задача рассказать о своей компании, у него стоит задача нанять сотрудника. Иногда эта задача еще и связана с денежными бонусами. По этому HR пытается составить вакансию максимально презентабельно.
Это как предвыборная агитация, никто же не соотносит ее с реальной ситуацией.

Найвеселіше з того що я бачив на своїй практиці — це чувак який сидів з 9ї до 6ї в одній конторі при цьому віддалено працюючи на іншу. При цьому всі були щасливі — перша контора бачила старанну працю в офісі, друга контора — результат, а чувак — дві зарплати за 40 годин в тиждень. Win!

Ти — ресурс. Ти продаєш себе. Тебе намагаються купити якнайдешевше, а вичавити з тебе якнайбільше. Нічого особистого, це бізнес. А все інше — то звичайний пистьож із метою означеною вище.

Інше становище можливе лише якщо ти маєш права власності, або є ключовим незамінним співробітником. Але навіть у цьому варіанті на тобі намагатимуться заробити.

Щоб саме ти досяг успіху? Та всім пофіг. Не пофіг хіба що твоїм батькам, а всім іншим ти або не потрібен, або потрібен як ресурс.

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Прислали сегодня запрос на «можетепорекомендовать» совсем-совсем иностранный достаточно длинный список пунктов «маст» долго читал долго думал.

Из что-то около 20 пунктов 1 (один) чисто технический все остальные «утренний стендап гуд тим плеинг супер коммуникейшин кросс хелпинг» сплошная подобная лабуда включая обязательную поездку в головную контору «ту мит нью пиплов».

Похоже это общий тренд на «бла-бла-бла профессионалов».

обязательную поездку в головную контору «ту мит нью пиплов».

Так командировки это всегда отлично, если конечно hq не в фастове где-то

Фор хум хау. Надаю перевагу вакансіям з відсутністю будь-яких поїздок. Бути разом з сім’єю і дітьми мені важливіше.

Скучновато, а семью можно с собой возить

Это если дети дошкольного возраста, и если жена не работает. К тому же командировка командировке рознь, одно дело повидать кого-то другое дело 6 месяцев в году на кастумер-сайт.

жене отпуск детям мороженое
ну тоесть выпадает только период школы когда дите еще не может дома пожить само, что приблизительно лет 6-7 школы?

Это если дитё одно.
Далее появляются у людей всякие дела, типа стройки дома, где надо рабочих время от времени подгонять :)

уговорили, обвешались якорями — никаких командировок)
уверен (нет — знаю) что жена бы была щастлива пожить месяцв Лондоне\Сингапуре пока ты решаешь свои командировочные вопросы)
да еще и за счет компании

что жена бы была щастлива пожить месяцв Лондоне\Сингапуре

Неделя-две потом аут )) я проверял. Чтобы месяц это только «специально обученные люди». (к) (тм)

«специально обученные люди». (к) (тм)

Вызывали?!

нееет, где где но такие увлекательные места — месяц это необходимый минимум (проверено), я бы назвал 2 месячный период более достоверным для аута

Какие скучные нынче жены.

дальше идет повествование приправленное жестами, свойственными в основном рыбакам расказывающим о своем улове
Моя месяц пролазила в Лондоне, месяц в Сингапуре пока я по пол дня проводил в офисе и сейчас постоянно меня «грызет» на тему когда уже будет следующая коммандировка, так как отпуска такой длительности в таких локациях проводить сложно (еще и за свой счет) да и предпочитаем тратить их на океаны
Так что ищу работу с коммандировками в Японию =D

круто БА. для обычных гребцов командировки кагбы и не нужны.
Зато можно работать удаленно.

не спорю, везение, приправленное своевременным реагированием под изменчивые обстоятельства. О чем жалею так это о том что на предложение остаться на второй мес в Сингапуре — отказался, так как надо было подгонять процесс релокации в США, сейчас понимаю что зря зря зря зря)

Не отрываясь от весла ))

На этом проекте лафа была саппорту, их по месяцу-два отправляли из Киева то в Сингапур то в NY поддерживать другие часовые пояса, вот уж казалось бы саппорт обычно без коммандировок совсем

На нескучных а атамана нема золотого запасу. ))

одно дело повидать кого-то другое дело

Я чёт староват стал сутки-двое тратить на дорогу «на повидать кого-то» кого для программиста не имеет никакого смысла (серьёзно они возят людей «просто повидать» ну навроде собеседований гугла-микрософта только тут уже принятый человек в первые пару недель собирает чемодан и летит на край света чтобы на полдня посетить головной офис) справедливости ради я и в пределах города смысла в этом не вижу именно в обязательности как данности.

Я там понимаю банкиры но у них работа такая или там стартаперы у них там хайп питчинг баблишко опять же ж таки немного другое а тут честно лучше бы б потраченные деньги людям наличными выдавали как «входной бонус».

ЗЫ: жену детей не слышал чтобы оплачивали хотя высший менеджмент видел с собой возит.

Ну справедливости ради — если добираться день-два то и едут не на пол-часа а на неделю. И програмистам иногда бывает полезно в живую повидать своих коллег. Помогает местами.

Скучновато

У вільний час (а для фрілансу це будь-який час, крім призначених мітингів, так як вибираєш самостійно робочі години) — аквапарк, цирк, заміський пікнік, що завгодно ще. Скучно? Ні, не чув.

Ну про фриланс мы не говорим, хотя с ним еще проще путешествовать
Хз, путешествия стоят в топе моих рейтингов веселого времяпровождения, все остальное что вы перечислили доступно в любой момент но и ограничено по впечатлениям, аквапарк с хлоркой в бетонных джунглях, цирк макимум три раза
Дето в том что зачастую что перечисленное лучше там куда ты путешествуешь

Подорожувати — це у вибраний мною час і місце. Відрядження (мова про них у цій гілці) — це у вибраний кимось іншим час і місце.

в случае дорогих направлений остается вопрос только времени, остальное только в плюсе — как место так и компенсация за это
Хотя если тяжел на подьем то конечно время играет большую проблему

Хз, путешествия стоят в топе моих рейтингов веселого времяпровождения

Вы малость путаете «туризм с эмиграцией». Я вот вспоминаю свою первую командировку — 3 дня, сутра встал, помылся, позавтракал — поехал на такси в офис. Посмотрел город (5-7 минут из окна такси). Там митинги-митинги-митинги. Вечером покинул офис, на такси до отеля и рисовать призентации на следующий день.... в самом лучшем случае вышел куда-то покушать или сходил в спа в отеле. В последнюю ночь у нас возникла идея — а не посмотреть ли «старый город» смотрели его ровно в полночь перед отлетом. Сувениры покупали в дьютифри... И то тот сутра был в основном закрыт.

Эт конечно был рабочий жестяк, обычно бывает попроще, и даже погулять получается. Но все же. В командировке так тоже бывает.

Не повезло, такой жесткач надо модерировать а не соглашаться сходу на 24/7 овертайм
В командировке в развитых странах из офиса надо уходить в 5! Как обычно и остальные сотрудники делают в этих офисах) и не презентахи клепать в номере конечно

Ну как бы из офиса мы уходили плюс минус нормально. А презентахи — ну как бы есть моменты в жизни, когда надо показывать результат. Иногда для этого надо работать после 5. Да, я знаю, есть люди которые так не делают, они успевают все что надо сделать в коротких перерывах между попиванием чая и социализацией на кухне — в курилке. Но у меня как-то так никогда не получалось. Потом трехдневная командировака «кормила» нас следующий год.

Мы туда собственно ехали вообщем не старый город посмотреть а решать насущьные проблеммы проекта и строить какую-то агенду сотрудничества на будущее. Но вобщем так жестко было один единственный раз. Последний раз в командировке был даже предусмотренн рабочий день на «культурную программу».

А что не так с Израилем?

ИМХО там надо вджобывать круче чем в штатах. И они это принимают за само собой разумеющееся.

Дважды работал ни израильскую компанию. ИМХО у них нездоровое отношение к труду, особенно к чужому. И просто таки культ овертаймов.

культ овертаймов.

Правда? А у моих наоборот... ))

ЗЫ: хотя да в данном контексте я имею в виду израильскую компанию и офис в самом Израиле.

Нет, ну у себя то домой они может и вовремя уходят, тут я не в курсе.

Дважды работал ни израильскую компанию. ИМХО у них нездоровое отношение к труду, особенно к чужому. И просто таки культ овертаймов.

Interobject/Telrad?

Вот все этот Ян знает.
Первый из них, И потом ещё был опыт через аутстафинг. Кроме того коллега вот недвано тоже поделился — говорит видел в Израиле в компании на которую работает «контакторов» из Украины. Говори, что все там было очень печально с распорядком дня. У него там же судя по всем все было нормально, но от там типа свой был :)

Если в 4 часа это вовремя то таки да. ))

>>Interobject/Telrad?

а ще хтоcь помнить тих мертрвецiв, з могили викопаних?

Таки да.

Видел это по отношению к украинских работников

любую задачу надо разложить так, чтобы в ней была зависимость на работу (модуль, анализ, доки) со стороны заказчика. тогда темп резко уменьшается, и сама задача не выглядит настолько критичной и необходимой

Еще бы, с той туевлй хучей праздников что у них можно и поовертаймить

Не заметил там этой туевой хучи. Неделя на пасху, и что-то в районе НГ вроде бы и все. Прям как у нас.

Посмотрите на даты выходных этого известного магазина
www.bhphotovideo.com/...​/HelpCenter/StoreInfo.jsp

General Note: The „work” you ask about is any of the 39 forbidden labors prohibited to perform on Shabbat, with the exception of cooking and carrying in a public domain, which are forbidden on Shabbat but permitted on Holidays.
Here’s the holiday breakdown:

Rosh Hashanah: work is prohibited.

Yom Kippur: work is prohibited just as on Shabbat (neither of the above two exceptions apply).

Sukkot: work is prohibited on the first two days (first day only in Israel); during the next four days of Chol Hamoed (five days in Israel), work is somewhat limited. See What types of labor are permitted on Chol Hamoed?

Shmini Atzeret & Simchat Torah: work is prohibited.

Chanukah: work is permitted, though women should refrain from work until the Menorah lights have burned for at least 30 minutes, nor should work be done next to the menorah while the candles are burning.

Purim: all work is permitted. However, due the festive spirit of the day, it is proper to curtail one’s work, and if at all possible, it is preferable to take the day off from work. Spend the day delivering Mishloach Manot and rejoicing with others!

Passover: work is prohibited on the first two days (first day in Israel) and last two days (last day in Israel); during the middle four days of Chol Hamoed (five in Israel), work is somewhat limited.

Shavuot: work is prohibited.

Реально туева хуча но к.м.к сильно меньше заметно в сравнении например с Украиной из-за суровости субботы.

Мы сейчас про что? про магазины или про ИТ компании? В ИТ ИМХО суровость суботы компенсируется воскресеньем.... и частью дня в пятницу — во всяком случае для наших эммигрантов. И ни чем особо не отличается от работы в Украине — у нас вот тоже вроде 2 дня выходных в неделю и ничего... конечно в эти дни все магазины открыты.

Про ИТ.
Воскресенье обычный рабочий день ничего необычного.
Пятница «не компенсирует» никак от слова вообще потому как по еврейской традиции суббота начинается в пятницу вечером «после первой звезды» (собственно «завтра начинается сегодня») и соотв. в пятницу вообще полдня максимум но поскольку рабочая неделя 5-дневная то в пятницу выходной а вот в четверг всё равно часам к 2-м послеобеда уже почти никого нет к 4-м уже совсем никого.

А ну ок. )) «другой бы б спорил я не буду» (к) (тм)

Сильно зависит от конторы

Я гадаю, що деякі речі можуть бути пояснені трохи простіше. Виходячи з принципу добрих намірів, кожен з нас намагається зробити якнайкраще. На якомусь етапі хтось в деяких компаніях розуміє, що цінніше не сума наших скілов як ресурсів. Ми працюємо результативніше, якщо нам цікаво. Про всілякі мотивації написали багато книжок, але ми зараз не про це. Гадають, що перший необхідний компонент для виникнення цієї цікавості — комфортне оточення. Про це й кажуть рекрутери компаній, де це зрозуміли. Це чесно, бо без цього довгострокова цікавість неможлива. Якщо це працює й кандидатам це важливо, то й рекрутери інших компаній будуть таке казати. Їм важливо щоб кандидат прийшов на співбесіду. А далі, підійшов — не підійшов. Ми вибираємо — нас вибирають.

Людину як набір скілов та а як креативну ефективність набагато простіше зрозуміти напряму. Команді, яка фізично знаходиться в одній кімнаті, співпрацювати простіше. Тому, якщо вдається найняти людину в офіс, наймають в офіс, якщо не вдається — можуть шукати інші варіанти.

Постсовєтський аутсорс — то інше питання. Хтось в компанії розуміє про той комфорт, зацікавленість та ефективність, а з когось вимагають результати та виправдовують наслідки якихось рішень питаючи «а ти перевіряєш тайм логи команди щоденно?!!» Ordnung! В нас є право вибору та право сказати ні. Таке ж право є й стосовно нас. Працювати в компанії без всього цього добра набагато цікавіше й результативніше, чого я Вам теж бажаю. А можливо, то ми називаємо те, що нам чомусь не подобається ,"українським аутсорсом" або «постсовєтським», так теж простіше. Ефективно та цікаво працювати, наприклад, в урівноваженому PAEI середовищі, або якщо ти просто розумієш, що та чому це від тебе потрібно та приймаєш це.

Здається, PAEI буде врівноваженим лише для абстрактного проекта в вакумі. Залежно типу проекта склад команди, стосунки з замовником, менеджмент, документація.... можуть буть геть протилежними.
dou.ua/...​-questions-of-programmer

Так, згоден... Повна врівноваженість можлива як прояв superfollower ---I, що не добре. Я мав на увазі, що на прикладі pael важко, або неефективно працювати в конфігураціях, де немає якихось, або всіх типів: P---, -A—, —E-. ----I, ----, etc, але це інша дуже цікава тема... тому якщо ти просто розумієш, що, чому саме це від тебе потрібно та приймаєш це, може спрацювати. А якщо приймають тебе — ще краще.

Ти прослоупочив хайп #мененевзяли і вирішив поплакатися на доу? Не треба так.

тут швидше стаття про #янехочушобменетудивзяли і #дайошкомфортзамістьскраму

Найвеселіше з того що я бачив на своїй практиці — це чувак який сидів з 9ї до 6ї в одній конторі при цьому віддалено працюючи на іншу. При цьому всі були щасливі — перша контора бачила старанну працю в офісі, друга контора — результат, а чувак — дві зарплати за 40 годин в тиждень. Win!

Стандартная практика в эмбеддед. Правда, вторая зарплата — обыно не почасовка, а удаленка.

нiразу не стандартна практика в ембедед

ну що можна сказати — компанії занадто дорого обходиться PM чи тімлід, який цього чувака курує

Чому? Компанія отримує свій рейт від кастомера за чувака. І той — не мертва душа, для якої треба йти шукати масовку десь по інших проектах, коли кастомер приїздить в офіс, а реальний хлопець, котрий кожні 2 дні щось комітить та баги фіксить.
Чим більше людей на проекті, і чим довше проект тягнеться — тим краще для аутсорсера.
Фасткодери — не вигідні, а на таких от чуваках усе й тримається.

Чому?

Тому що, по-перше, у вихідному пості нічого не сказано про аутсорс.
По-друге, людина, яка ніфіга не робить на проекті, демотивує своїх колег, які працюють «за себя и за того парня». І, по-третє, повертаємось до того, з чого почали — PM/тімлід не може чи не вміє рівномірно завантажити працівників роботою або оцінити час, потрібний на її виконання.

Решта працівників так само майже нічого не робить. А контора гребе за них усіх гроші лопатою)
Є надпродуктивні програмісти (see Parable of two Programmers), котрі встигають щось трохи тут і багато наліво, і це щось трохи — більше, ніж в їхніх колег, котрі весь день гоняють браузерки на основному проекті.

Решта працівників так само майже нічого не робить. А контора гребе за них усіх гроші лопатою)

Ну, це, що називається, мрія аутсорсера (і не тільки). :)))

Фасткодери — не вигідні

Я чув що в одному з лідерів ринку цю фішку просікли і вирішують проблему наступним чином — продають клієнту тіму з 5ти сіньорів, садять одного фасткодера який лупашить за п’ятьох і чотири лиця з Fluent English які присутні на мітингах. Цілком вигідно для всіх за винятком фасткодера якому за це задоволення не доплачують :)

Ооооо, яка помилка. А може ПМ — просто геній свого діла і впарив на аутсорсі тіму з пачки сіньорів туди, де треба було брати одного сіньора і пачку джунів? Компанія отримує кучу бабла, девелоперам не напряжно — 30хв в день і всі таски закриті, можна своїм чимось займатися, в ПМ з’являється можливість продавати джунів під виглядом сіньорів (і трейні під виглядом мідлів) і не палитися.

По правді, я такого «чувака» бачив не раз, і в продуктових конторах теж — от там це і справді було дорого для компанії. А в аутсорсі це навпаки — сама мякотка, топ-рівень.

Ооооо, яка помилка. А може ПМ — просто геній свого діла і впарив на аутсорсі тіму з пачки сіньорів туди, де треба було брати одного сіньора і пачку джунів? Компанія отримує кучу бабла, девелоперам не напряжно — 30хв в день і всі таски закриті, можна своїм чимось займатися, в ПМ з’являється можливість продавати джунів під виглядом сіньорів (і трейні під виглядом мідлів) і не палитися.

Ну-у, якщо там у ВСІХ такий режим роботи, то це проблеми кілєнта. :)

Сучасна модна модель «time and materials» має схильність народжувати різних уродів — аутсорсеру вигідно посадити максимум народу і тягнути проект безкінечно довго, противаг практично немає.
Можливо я не туди дивлюся але цей «чувак» це збірний образ — на аутсорсі такі «чуваки» просто табунами бігають. Єдине що власне на 2 фуллтайм ставки сидіти це відносно рідкість — все-таки дещо незручно, більшість або пиляє щось своє або фрілансить.
Більше того — оскільки я не великий фанат сидіння в офісах то в мене час від часу відбуваються цікаві розмови з менеджментом з приводу того за що ж мені платять — за те що я сиджу в офісі чи за результати моєї роботи. В аутсорсі відповідь зазвичай що за сидіння в офісі :)

і впарив на аутсорсі тіму з пачки сіньорів туди, де треба було брати одного сіньора і пачку джунів?

А я вам скажу это совсем не айс, ни для команды ни для конторы ни для клиента, практически ни для кого.

З о цим :
" 2) чомусь деяким людям важко зрозуміти, шо можна працювати з виконувачами і без «наглядача» за плечима, що так само працівникам можна спілкуватися з замовниками, приймати рішення, інструментів зараз більше ніж предостатньо.
Причому точність робіт тоді зростає, намає поломаного телефону.
Але поки, що з власного досвіду можна сказати, що тенденція наших компаній не така.
"
погоджуюсь на всі 100%, аналогічний досвід. Я 2-ва роки працював віддалено поки було адекватне керівництво, потім прийшли нові люди — яким не результат важливий, а щоб з їх робочих столів було видно, що ти сидиш з 9 до 18 клацаєш по клаві і втикаєш в монітор....я мовчу про те, що інколи мій робочий день виходив далеко за рамки 8-ми годин....

А давайте поглянемо на проблему «з висоти пташиного польоту».

Ті самі люди, яки за 20+ років приборкали та вщерть знищили майже всі експортні галузі промисловості (машинобудування, металургія, космос та авіація — продовжить самі) вже давно активно намагаються монополізувати «ринок АйТі». Але це не таке вже легке завдання. Правильний кодер знає собі ціну і не потребує того, хто просто відкусить від його зарплатні 30% за те що буде вдавати себе за «успішного менеджера» — насправді більщість компаній, яки приходять за «ремоут девелопер» або «ремоут теам» самі мають дуже чіткі процедури керування ремоут працівниками (байдуже, це цілком віддалена команда розробників чи лише частина команди).
Але гірше за всього, що такий «прошарок» має час та натхнення до руйнування будь-яких процессів, які загрожують їх впливу на процеси — все виходить непрозоро боляче для всіх стейкхолдерів.

На жаль, в Британії (як приклад, який мені знайомий безпосередньо) процесс найму працівників теж зазвичай спаплюжений агенціями, їх інтереси дуже часто протилежні інтересам двох основних гравців ринку: «наймача» та «найманця». Звичайно, що процес найму в макдональдс відрізняється від найму «сеньора рубиста» і те, що роками працювало в інших сферах — в АйТі просто дратує.

Коротко: виставляйте прямі пропозиції на ринок праці, не довіряйте рекрутерам (навіть «з того боку»), якщо вони «аутсайд» а не працюють безпосередньо на компанію (різниця: «Wee seek senior/middle...» та «my client looks for...»). Ринок змінюється швидко і навіть наша невеличка компанія вже зробила все, щоби мати можливість набирати людей безпосередньо, без ризиків та зайвих затрат, пов’язаних зі «зламаним процесом традиційного рекрутменту»)

А Ваша компания уже нанимает ремут?

да, в марте 2017 было принято решение отказаться от требования «все должны сидеть в офисе в Лондоне». Уже работает два человека «по новой схеме». Сейчас ищем сеньора рубиста.

На попередній роботі працював напряму (у компанії DecisionMapper). Щоразу була затримка виплати зарплати і доводилося питати, що там. А останню виплату так і не отримав, і на питання «Коли Ви збираєтеся мені заплатити?» щоразу була відповідь «Я заплачу тобі до <дата_з_найближчого_майбутнього>».

Думаю, українська компанія-посередник такого собі би не дозволила, бо могла б за таке отриматия як мінімум відгук тут з очевидними наслідками.

Що я міг зробити, щоб не допустити цієї історії?

Що я міг зробити, щоб не допустити цієї історії?

Распознать в имени нанимателя слово Kumar?

вже давно не працюю з укр посередниками, а будую відносини напряму з роботодавцями і ще ніразу не пошкодував. вважаю, що це є єдино правильною стратегією на данний момент, бо:
— неефективний укр менеджмент нікому не потрібний там — у них свій є
— глобалізація і технології будуть все більше давати можливостей бути мобільним і автономним у будь-якій точці світу і тупо цим не користуватися
— розвиток технологій буде дозволяти працювати все ефективніше з часом і ймовірно одна людина через деякий час буде заміняти сьогоднішній відділ з менеджером в купі, стара модель орг структури компанії себе вичерпує і горизонтальні структури набирають оборот (напр. Valve)
Але, це все стосується невеликих і середніх компаній наразі, корпорації, які повідкривали філіали у нас — це вже зовсім інша розмова. вони живуть своїм життям зі своїми «корпоративними» цінностями у своїх імперіях )

Мені потрібна робота, в вас є проект. Ми підписуємо контракт, робимо його. А далі вже буде видно, все сподобалося, працюємо далі.

В Ciklum так було (і мабуть, досi так). Працюєш безпосередньо з замовником, сама ж компанія дає тобі стіл, стілець та комп’ютер.

некоторые и того не дают.
говорят: вали в офис банка, будешь там на их компе и стульях по их дрескоду грести. а там даже почту галерную никак не посмотреть и всё, кроме IE и рабочих ресурсов, закрыто по умолчанию

Я повалил в офис банка с галерным компом, и тут нет дресс-кода и всё (правда всё) открыто!

Ну, ще вона надає тобі послуги з ведення бух.обліку, вирішує бюрократичні питання з замовником і т.ін.

виникають асоціації із школою з партами або хлівом

интересные у вас ассоциации.
а вообще такое видел мельком только, обычно там сидят писатели юниттестов для компонентов энтерпрайс систем в компаниях лидерах рынка

не знаю як кому, але для мене опенспейс — це найбільш непродуктивне місце

может и не продуктивное, не знаю не сидел.
но отождествление себя сидящим в опенспейсе как со школьником за партой или в хлеву настораживает

Вы наверное просто не видели новый свежепостроенный львовский офис одного из лидеров рынка — там чувствуешь себя даже не в хлеву а обезьянкой в зоопарке — все стены стеклянные, переборок между рабочими местами практически нет (во всяком случае если стоять — то видны все мониторы на этаже). Стены не прозрачные только у манагеров, что намекает, а обезьян-гребцов можно даже с улицы наблюдать.

это на каком этаже такое?

если мы говорим про здание цвета морской волны то на разных этажах сидят разные компании лидеры рынка, соответственно устройство этажа у всех разное

Я о здании которое главный офис одного из лидеров, «з прозорими стінами кабінетів, кольоровими акцентами та мотивуючими цитатами», соответственно лидер там всего один.

так это здание давно уже построили, и говорят что там менеджеры одни и сидят

Ну, когда я там был — оно было совсем новое, вот я и запомнил что «новое» :)
Честно говоря — не в курсе кто там сидит, но лично я б там сидеть точно не стал даже за деньги.

напевне хтось з проектувальників побачив фільм, де вирішують складні проблеми маркером на склі =)

Опенспейс — самое клевое место работы, социализация все дела. А отдельные комнаты-норы на 3-4 чел — дно

Опенспейс — самое клевое место работы, социализация все дела.

А код писать кто будет?

ага, особливо. коли я тихенько включав Iron Maiden і до мене через 3 столи (уявіть скупченість) приходили і просили виключити, бо заважає. Інший знайомий, працював в опен спейсі біля принтера, тоді я розумів, шо буває гірше =)

Опен спейс — це те, що від тебе на 30 км вище. А по півтора квадрати на гребця — то ґалєра.

Саме так. Опенспейси та толкові менеджери різко зменшують прибутковість бізнесу. Як наслідок — компанія отримує менше прибутку. Як наслідок — втрачає досвідчених спеціалістів та набирає на їхнє місце студентів.
А от вже студенти погоджуються працювати в цих опенспейсах під наглядом толкових менеджерів.
Отримуємо результат, що більшість топових лідерів ринку застрягає в ніші низької якості та низьких доходів.

Пишуть, що ринок аутсорсинг послуг змінюється і замовник все частіше хоче платити за результат; у таких умовах практика наймати людей одного рівня і презентувати їх як більш досвідчених втрачає зміст.

Все чаще (а я бы сказал многие уже давно) берут по тарифному плану аутстафф и сам их «готовят» и это как раз таки (как любят говорить эффективные) win-win.

Где здесь кнопка лайка?

Ти — ресурс. Ти продаєш себе. Тебе намагаються купити якнайдешевше, а вичавити з тебе якнайбільше. Нічого особистого, це бізнес. А все інше — то звичайний пистьож із метою означеною вище.

Інше становище можливе лише якщо ти маєш права власності, або є ключовим незамінним співробітником. Але навіть у цьому варіанті на тобі намагатимуться заробити.

Щоб саме ти досяг успіху? Та всім пофіг. Не пофіг хіба що твоїм батькам, а всім іншим ти або не потрібен, або потрібен як ресурс.

Бувають ще психи, які намагаються розвивати скіли підлеглих замість того, щоб хайрити ззовні. Але не усюди.

І от чомусь саме у них підлеглі, що розвивають скіли, і [психи, що з них візьмеш] не хочуть нікуди хайритися в «дружний каліктів» на «інтєрєсноє прєдложеніє».

sad but true

Відкидати повністю шанс, що в певний період часу не знайдеться іншого роботодавця, крім українського, не можна. Інша річ, що варто прокачувати англійську (та інші скіли) до рівня, з яким закордонні замовники згідні працювати напряму.

або я, швидше за все, ніколи не працюватиму на українську фірму

Зарікалася свиня лайно не їсти :)

Украинский аутсорс — это «торговля тушками» чуть меньше, чем полностью.
Такие «бодишопы» или «аглеры» — это по-сути не ИТ-компании. Это «рекрутинговые агенства» для иностранных компаний. Они не отвечают за результат проекта, а только за предоставление заказчику трудовых ресурсов.
Поэтому «набирают на проект» — это условность. И не хотят работать с «удаленщиками» — это то же понятно. Слишком уж странно такое «удаленное рабство» выглядит в глазах заказчика.
Представим картину: украинский Микола живет на Филлипинах, удаленно работает на проекте американского банка, при этом формально является сотрудником украинской бодишоп компании и его менеджер сидит в Киеве. Возникает вопрос — нет ли тут лишнего звена?

это по-сути не ИТ-компании.

Компания, 95% которой состоит из ИТ персонала и деливери которой является ИТ продукт, внешний или внутренний — это ИТ компания

Это «рекрутинговые агенства» для иностранных компаний.

False

Они не отвечают за результат проекта

False

Компания, 95% которой состоит из ИТ персонала

Персонал компании, в которой я «работаю» состоит из директора, бухгалтера, ну может еще уборщиц. Никаких ИТ сотрудников у компании нет — есть только ЧП-консультанты, которые оказывают услуги.

деливери которой является ИТ продукт

Какой ИТ продукт? Мы оказываем консультационные услуги! Продукт производит даже не украинская компания — а иностранный заказчик. Можно ли сказать что местные жители, которых набрали для массовки в стране третьего мира создали кино?
Мой начальник — это местный менеджер. Он знает про проект и продукт ровно ничего! Его задача следить что бы я отработал положенные часы на заказчика. Как он может отвечать за результат проекта?
Давно прошли времена, когда ИТ компания делала проекты «под ключ» и получала за это деньги. Сейчас в большинстве компаний клиенты платят за «головы», а не за результат.

Мой начальник ... Как он может отвечать за результат проекта?

А я слышал что один программист сошел с ума, поэтому будем считать что все девы -
сумасшедшие
Пора различать свой частный случай и реальное положение вещей

Давно прошли времена, когда ИТ компания делала проекты «под ключ» и получала за это деньги.

как я уже говорил — херню написал, есть кучу компаний, или проектов в компаниях если это гиганты с кучей клиентов — которые делают проекты под ключ.
У любого уважающего себя аутсорсера есть экспертиза, процессы заточенные под девелопмент, все менеджеры выше ПМа, которое эту самую экспертизу, процессы и тд обеспечивают, не на баланс шите клиента. Экспертиза по найму ит специалистов — это тоже айти, иначе любая рекрутерша проводила бы полное ф2б собеседование с сортировкой и вайтбордом
А еще вы не слышали про страховку, которую обеспечивает вендор в случае факапа его сотрудников
Про ЧП хорошо подловил, но вот в чем прикол нет такого понятия как ИТ компания, есть компания которая предоставляет услуги в отрасли ИТ \ разрабатывает ИТ продукты, что немного смещает акценты, так как сам костяк бизнеса связан с делать деньги в первую очередь

У любого уважающего себя аутсорсера есть экспертиза

А можно список в студию? А то я как-то ни разу про такое в Киеве не слышал.

Видимо не интересовались. Оно на самом деле есть на бумаге токо.

уважающий себя аутсорсер делающий например e-commerce никогда не возьмется за какой нибудь computer vision

так то любые аутсорсеры меньше вовлечены в проект чем те кто сидят в главноем офисе
но это не значит что они не ИТ компания

А як ви, колеги, бачите цю ситуацію?

Человек ценит только то, чего достигает с трудом. Чем больше труд — тем больше ценит. Поэтому смизухлеб которому каждый месяц с неба падает 3.5К$ ноет что всё плохо, а джуник за 500$ радуется мивине и питательной смеси «Оливье» по праздникам.

ээээ, што?

Мивина — это такая разновидность доширака, производится в ХХ.

Что такое смузихлеб? Смузисыр!

А на самом деле прав, так и есть. ИЧСХ, не все из 500ников являются джунами, и уж точно не все кто задрал планку на 3.5К — стоят хотя бы 50 в базарный день.

Аутсорс вже «нє тот», або я, швидше за все, ніколи не працюватиму на українську фірму

уже не тот подразумевает что когда то было кардинально по другому, что не правда
Вы вправе требовать для себя особых условий как и фирма вправе на них не соглашатся так как модель с удаленными работниками настраивается так же кропотливо как и с онсайт командой, и ради пары человек это не имеет смысла (в отличии от компаний где сознательно выбрали именно удаленных сотрудников, типа евернота, вот в такие компании и устраивайтесь)

А як ви, колеги, бачите цю ситуацію?

плохо,
повинен бути внутрiшнiй ринок,
а щоб вiн був — мае працювати економiка та власне виробництво

а на внутреннем рынке исчезнут опенспейсы и можно будет работать удаленно по желанию?

можно будет работать удаленно по желанию

не,
на внутреннем явка в офис в 8:00 на прохiднiй об"язательна

Первый гудок будет в 6:45
Второй — в 7:45
Дальше — объяснительную писать

10 грн за запізнення за кожні 5 хв. не чули? а я починав з такої хвірми =)

Наразі програмісти баловані — більшість сіньорів після такого одразу почнуть шукати роботу. А ціна зміни сіньора — неефективний працівник (гроші на вітер) десь 6 місяців. Себто, більше 10 кілобаків.

А пол дневной зарплаты, если задерживаешься больше чем на 5 минут?

Серйозно? Напевно я той час там не застав :)

Спробую відповісти, оскільки регулярно був по обидві сторони барикад. Уточню, що говоримо саме про девелоперів і що я пробую відповісти, а не викладаю свою точку зору; там, де вона таки моя, я наголошую про це.

(1)(береться людина в компанію, а насправді на проект)

Тому що людина насправді береться такі на проект :( Тобто, замовником вакансії є проект, і тільки на проекті девелопер заробляє реальні гроші для компанії. Якщо в девелопера є якісь інші скілзи, які можуть потенційно зацікавити компанію, то потрібно аби ним зацікавився і з ним говорив директор відповідного функціонального підрозділу, а не лінійний начальник — ПМ (якому то пофіг, угу?). Мало того, коли зацікавленість стала канкретною, висмикнути людину з проекту також непросто (не в інтересах ПМ-а, понімаємо?), плюс на її місце треба знайти адекватну заміну. Тому, коротше кажучи, кожен раз шукати людину під кожну нову вакансію — це тіпа як «задача зводиться до попередньої». Так дешевше в короткостроковій перспективі і менше менінгіта для ресорс-менеджменту і ПМ-ів. Виняток — хіба коли замовник хоче демо-версію «на вчора» і коли компанія таки замислюється про те, хто буде там працювати в майбутньому.

(2)(не хочуть працювати з віддаленими працівниками).

По-перше, загальний рівень ПМ-ів не дуже високий, і як менеджити людину, яка буває в офісі тільки в день зряплати, вони не знають.
По-друге, віддалена робота в Штатах, наприклад, виглядає на сіводня здебільшого так, що день-два-три в тиждень Ви працюєте з дому, а пару днів — таки в офісі. Тому що є заходи, необхідні для всіх: від навчання до робочих мітінгів по проекту. Я особисто також вважаю, шо скайп-присутність не йде в порівняння з особистою (особливо для ліда чи менеджера), і оптимальний варіант віддаленої роботи для компанії: це 50 на 50. В нас наприклад практикувався для «іногородніх» також різний рейт для віддаленої роботи і роботи в офісі. Є зрештою т.зв. тім спіріт — так кажуть :).
По-третє, і ІМХО основне, сьогодні деяка робота навряд чи можлива у віддаленому режимі: там де потрібно заводити на проект окрему базу даних, сайт, оригінальний бекенд, вартісне ПЗ і т.ін, а з міркувань безпеки і-або по ріквесту замовників відповідне залізо стоїть в опечатаній серверній, і доступ до нього обмежений.
По-четверте, було і таке, коли замовник вимагав і прописував в контракті, щоб всі виконавці сиділи в одному спільному приміщенні чи на одному поверсі.

...так само працівникам можна спілкуватися з замовниками, приймати рішення, інструментів зараз більше ніж предостатньо.

Тут описано perfect world :) На практиці все не так просто. По-перше, по фен-шую спілкуватись з замовником по техн. питаннях має тех-лід, а не кожен дев — це виключний випадок. Потім, виникає часовий геп, бо в розмові Ви як правило обмежені тою інформацією, яку отримали під час щоденного скрам-мітінгу, бо в інший час присутність потрібного дева на зв’язку не гарантована. Повертаюсь до того, що кастомери, яким контора підтримує живий sensitive бізнес, навряд чи погодяться на розподілену команду. Звичайно, для багатьох їнших задач це зовсім не є критично.

Є ще момент, що якщо ти працюєш віддалено, то у замовника може дуже швидко виникнути питання, навіщо платити прокладці.

З віддаленими більше ризик що доведеться звільнити і важче комунікація і мало де є взагалі така практика, а нову заради вас починати не будуть. Додати Sturgeon’s law, додати якість лінивців, що прокидаються — десь таке і виходить.

чомусь деяким людям важко зрозуміти, шо можна працювати з виконувачами і без «наглядача» за плечима

некоторые просто не умеют и не хотят работать если у них не стоят над душой. И таких я вам скажу большенство.

«Людина в команду, не просто на проект», «затишний офіс»

Это не более чем штампы дословно переведенные из заграничных вакансий. У HR не стоит задача рассказать о своей компании, у него стоит задача нанять сотрудника. Иногда эта задача еще и связана с денежными бонусами. По этому HR пытается составить вакансию максимально презентабельно.
Это как предвыборная агитация, никто же не соотносит ее с реальной ситуацией.

Такі вимоги, як на мене, були завжди.

Робота віддалено потребує додаткових процесів для команди та менеджменту, що рівне часу, який вже рівний затратам.
По процесам: робота віддалено можлива тільки коли команда складається з 1 людини. Якщо людей більше ніж одна — вона повинна бути асинхронною. Що включає в себе висококваліфікованих координаторів (знову таки гроші).
Не всяк бізнес настільки принциповий (хоча є і такі компанії), щоб вкладатися не в офіс, який через рік чи два не зможе переманити до себе сусід, а в людей.

Робота, що називається «напряму» також можлива виключно коли команда складається з однієї людини. Та і що таке напряму? Дейлі з CEO?
Насправді не існує ніякої роботи напряму чи не напряму — все це завуальована фраза «де сидять координатори — тут чи там».
Якщо команда складається з 2+ людей, то їм потрібний координатор. Якщо мова йде про асинхронну роботу — висококваліфікований координатор.

Я чесно не розумію випадів в сторону бізнесу, що він працює в сторону зменшення витрат і в збільшення прибутків. Це бізнес. Я не вигороджую маргінальні контори, які тягнуть всі соки з працівників заставляючи працювати в складних умовах економлячи на всьому, ні. Я до того що хватить критикувати бізнес тільки через те, що він діє як бізнес і почати жити.

PS. Координатор = менеджер. Просто в статті менеджер виглядає злосним нахлєбником, який те і робить що звірськи скалиться луплячи батогом по хребту девелопера.

як і писав, нічого особистого на рахунок менеджерів. суб’єктивна думка =)

можливо і тому, що менеджери не зовсім кваліфіковані, а розробники звикли чекати на координатора(або їх так вчать, знову ж таки менеджери), на аутсорс і заходить різного роду шлак, який не хочуть/дорого робити тим самим аборигенам, звідки фінансується проект. і таким самим чином не розвивається власний ринок з хорошими продуктами, бо розробники зайняті.

не розвивається власний ринок з хорошими продуктами, бо розробники зайняті.

щоб був власний ринок, тре щоб працювала економiка..
пля, девелопери виннi — LOL
де укро1С, де укровконтакт, де укропискокнига?

та тут трохи сум/біда.
якщо на рівні офлайн бізнесу + сайт під бізнес, поки «мощнєйші» проекти — це інтернет магазини, або магазин з квитками.
так само «сайт як сервіс» не зайде, поки будемо шукати фільми в торентах. хоча є Megogo з платними фільмами. не знаю як він тримається

Робота віддалено потребує додаткових процесів для команди та менеджменту, що рівне часу, який вже рівний затратам.
По процесам: робота віддалено можлива тільки коли команда складається з 1 людини. Якщо людей більше ніж одна — вона повинна бути асинхронною. Що включає в себе висококваліфікованих координаторів (знову таки гроші).

Что за бред.

Украина вбирает в себя худшии стороны Европы и Азии.
«Я начальник — ты дурак, ты начальник — я дурак» с азии.
Отношение к работнику как одноразовуму инструменту — Европа.
При этом методы промывки мозгов, типа мы все комманда — чисто азиатские. Не додумались только канат перетягивать.

Зажранный уровень зарплат — конечно же «худшая» сторона из Европы ? Любопытный взгляд имхо :)

Боюсь без зажранного уровня зарплат под грузом вышеперечисленных факторов атсорсинговая машина просто не завелась бы. Это вынужденная мера.

Без сомнениея. Но, как бы то ни было — фактор.

Зажранный уровень зарплат

How much is it?

too much relatively to the salary baseline with the respect to baseline/salary relation in EU and USA

lets me spik from my hurt. Not, sir. Give my more money

lets me spik from my hurt

let mi spik from maj hart :)

Give my more money

welcome to EU for moar :)

Отношение к работнику как одноразовуму инструменту — Европа.

В чем это выражается?

В Корее, если работник чего-то не знает, его оправляют на какие-то курсы, за счет работодателя. За это работодатель рассчитывает что работник будет работать на него долго и на +10% не уйдет.
В европе, нанимают работника который уже знает то что нужно, чтобы сделал что нужно и досвиданья.

Отличное обобщение на основе опыта работы на одну компанию в Корее и ноль компаний в Европе.

Не одну а трех в Корее. И немало лет.

Ок, три компании в Корее как-то компенсируют ноль опыта в Европе? Просто интересно, откуда взялась уверенность в том, что в этой бездуховной европе именно так, а не как-то иначе?

Да потому что достаточно тут, на них, поработал.

«Тут на них» — это либо контрактор, либо сотрудник украинской дочки (с вероятнее всего украинским же менеджментом). То есть классическое «Говно этот ваш Карузо... сосед напел вчера».

в кожного особисте бачення, і в тому то справа, шо тут нема «експертів». Кожен дивиться крізь призму свого досвіду, навіть якшо додає слова «з об’єктивної точки зору».
щоб об’єктивно відповісти на топік, можна прожити 500 років і попрацювати в 100 компаніях, або зібрати по краплі суб’єктивних думок і «згодувати» машині (маю на увазі машинне навчання)

Ага, каждый судит на основе своего опыта. Не каждый делает из этого ограниченного опыта обобщения «космического масштаба и космической же глупости» ©

сделал что нужно и досвиданья.

не факт,
в Европi, що написав, то стосуеться контрактора,
а щодо звиклого найманого працiвника — те саме:

если работник чего-то не знает, его оправляют на какие-то курсы, за счет работодателя. За это работодатель рассчитывает что работник будет работать на него долго и на +10% не уйдет.

тому що пишуть в темi про 5% податку та замiну найму ФОПом — лажа,
в мене вна неньцi

сделал что нужно и досвиданья

тобто контрактор чистоi проби

Ну, не знаю как про обычного работника, но с обычными нашими, которые работают на ЕС или США еще грубее обращаются чем со своими контрактниками.

так тому що ти для них таджик-гастарбайтер.
ти роби ПМЖ, та громадянство члена-ЕС, буде по другому.

сижу я такой в Польше, и у нас народ отправляют на всякие тренинги, вкладывают в развитие... а ну да, Польша это не та европа. да и вообще в европах так просто уволить человека....

Вы таки хотите мне доказать что в Украине полная задница?

А нет, только кто уже не в Украине или еще не дорос.

не, я те говорю что твой комент чистой воды фантазия

на нашей крупнейшей польской галере за два года один раз удалось выдавить оплаченную сертификацию. Обычно предлагают 50\50 оплату, что, конечно, лучше, чем ничего, но сертификаты и тренинги за свой счет никто не берет, т.к. прямых бенефитов от них нет

тоесть в корее работодатель обучает сотрудника знаниям которые нужны работодателю, в то время как в европе работник получает знания что нужны именно ему и востребованы на рынке, делает то что нужно получает +10% и идет дальше на следующий контракт, а не думает о релокации или не переквалифицироватся ли мне на гошечку

Как мне тут уже написали, я знаю про европу только через призму нашего «манагмента». В Корее к примеру когда мне по работе пришлось изучать что-то новое, я полез в инет, читать документацию. Когда я уезжал, поддержку отдали аборигену. Абориген сказал что такого процессора он не знает и его мигом куда-то на курсы отправили, хотя там самое большое отличие было в том что нужно было писать помня что char там 16 бит.

ну... ) это вынос мозга для большинства современных программистов, а не проц

Обычный, рядовой DSP. А вынос мозга, это 8051. Особенно попытки объяснить почему обычная прога на Си, на нем будет работать крайне паршиво, если повезет.

А еще, помнится, там надо было код по страницам раскладывать с учетом зависимостей между функциями, чтобы было минимальное количество переключений страниц. Народ даже на питоне прогу для этого писал...

То вы с чем-то спутали. Страницы для кода, чтобы обойти ограничение в 64кб в новых только мазохисты из TI придумали. Хотя в современных контроллерах из разных памятей по разному код может бегать. Типа из внутреннего ОЗУ быстрее всего, из внешнего ОЗУ особенно синхронного медленнее, из внутренней флеши еще медленнее из какойнить QSPI еще медленнее.
в 8051 были регистровые банки. Короче нафиг того толи зомби, толи вечно восстающего из ада.

То 2008 год был. И проц тогда еще многолетней давности, но в продакшне. Дешевые DECT системы для китайцев, которые в кризис единственные продавались.

8051 из 1980 года. Он и 2008 году был безнадежно уставшим.

Lviv Outsourcing Forum 2017 шукає доповідачів!
dou.ua/forums/topic/21496
;-)

Ілюзії тримають в конторі народ без великого досвіду пошуків роботи та зміни контор. Власне, джунів, частково мідів, та довгосидячих. Власне, з них корпорація й отримує більшість прибутку, бо для сіньорів зарплатня може наближатися до рейту, що платить замовник. Тому проект, де усі сіньори, в аутсорсі неприбутковий. І тому мідів не промотять до сіньорів і не підвищують їм зарплатню.

Подписаться на комментарии