Роль інженера в політичних процесах

Вітаю товариство!

Як і багато моїх знайомих інжнерів, намагаюся бути осторонь політики, тому що читання новин забирає багато часу і ЗМІ спеціально подають новини так, що це викликає зайві емоції які перешкоджають написанню коду, управлінню проектом і т.д. І після майдану, фактично, я не цікавився політичною ситуацією і жив собі в своєму «вузькоспеціалізованому» світі, роблячи тільки невеликий «донейт» на відновлення атовців після поранень.

Єдине, що ще робив, — це швидко переглядав підсумки новин за тиждень/місяць, щоб в загальному зрозуміти що відбувається навколо і щоб не бути дуже «відірваним від світу». «Політичні ігри» чи популізм, насправді вже мало кого цікавлять, але політичні дії, які погіршують моє та Ваше становище зовсім засмучують.

Наприклад, які зараз в мене відчуття перебування в Україні як інженера.
Я не відчуваю себе захищеним ні юридично, ні фізично. Тобто мене можуть кікнути/пограбувати і фактично бандиту/жоріку/наркоману і т.д. нічого не буде, бо він зможе відкупитися. Не кажу вже про всім відомі афери з купівлею речей. Кілька разів мені телефонували такі і кілька разів я скидав номер шахраїв, які вже навіть сім карток не змінюють і до них можна зателефонувати. Але то було марно.

Або коли дивишся як поліція звозить тітушок на різні публічні акції, як це було на 9 травня в Дніпрі чи, наприклад, зараз до кордону на зустріч з Саакашвілі (не знаю наскільки він законно/незаконно заїжджає, але те, шо копи прикривають неадекватних тітушок можна побачити тут www.youtube.com/watch?v=Nuit4vYEhnU) Якшо коротко Мужчок в кашкеті з ножичком, спочатку віднєкується, потім погрожує журналістам тим самим ножичком, потім ховається за спину, тут уважно, НАЧАЛЬНИКА ПОЛІЦІЇ якогось там відділу. начальник поліції, як ні в чому не бувало морозиться і захищає того «мужичка з ножичком».

Стає рельно стрьомно знаходитися біля поліції, зброя в яких заряджена.

Ще одна «цікава» новина від «сусідів»: Росія везе, як пишуть більше 100 тисяч військових на навчання в Білорусь, які відбудуться з 14 по 20 вересня. І щось я глибоко сумнівають, що ті війська і техніка, після навчань, швидко повернуться додому.

Коли дивишся в вікно — здавалося б нічого страшного, зараз нічого ж не відбувається, люди на вулиці відходять від вихідних, і в нас є армія яка «береже наш спокій» і т.д. Але так само і казали про Донецьк, Луганськ, які зараз лежать в руїнах і невідомо через скільки років відновляться. Тобто тут, зі сторони Білорусії, фактично, так само, можна за кілька місяців розбити «в гівно» і Київ, зробивши його лінією розмежування.

Тепер, маленький «уявний експеримент», а, що якщо так станеться і Київ стає лінією фронту, які були б ваші дії? Чи йшли би ви взагалі армію, хоча б в інженерні війська і як тут співпрацювали з «копами, з якими стрьомно стояти, коли в них зброя заряджена» ?