Реалії сучасного ІТ-студента

Хотілось б розповісти про свіжий погляд на сучасну освіту із власного досвіду. Як на мене, критикувати вищу освіту за її «радянські стандарти» стало звичайною справою, враховуючи демократичний режим України.Всі вже знають, що більшість державних ВНЗ побудовані на неактуальних стандартах, які не дають право говорити про університет як про джерело знань , чи храм науки( Звісно ви щасливчик, якщо ваш університет дає вам достатню кількість потрібної інформації)

Можливо у вас виникає наступне питання?

«В чому тоді проблема ? Вивчай все сам, курсів, книжок в інтернеті більше ніж достатньо» . Ну так, я погоджуюсь, більшість свідомих студентів так і роблять, але виникає наступне питання. Навіщо тоді навчатись в таких університетах?

Диплом ? Відповідь: батькам можливо він і буде потрібен. Їх можна зрозуміти, адже більшість із них виховані за часів СРСР, у якому диплом це була можливість отримати роботу, та прогодувати сім’ю. Але ж після 1991-го правила гри змінені,також потрібно врахувати експоненціальний ріст технологій , закон Мура, і відверто сказати , що зараз цінується знання, а не «папірець».

«Університет навчить вас вчитися» — (Дуже часто я зустрічав такого роду відповіді. Це якось нам сказали на першому курсі і всі це сприйняли досить таки серйозно).Відповідь: як на мене це повна маячня, у вас у добі 24-години з них 8-годин це сон, 4 години на всі види прийому їжі , решта — у вашому розпорядженні 12 годин для того , щоб скласти потрібний план навчання, визначитись з пріорітетами, і працювати для втілення ваших мрій. «Вчитися» це поняття умовне, тут скоріше бажання відіграє роль , а не ВНЗ.

Як на мене, єдине, що дав мені університет це доступ до бібліотеки, можливості обміну, та хороші знайомства. Більшість пар, рахую, як гаяння часу, хотілось би отримати свіжий погляд на цю думку.