Що таке «перегрітий ринок ІТ-шників» і де його межа?

Чув не раз від рекрутерів про таке поняття як «перегрітий ринок» в ІТ-сфері України. Це очевидно звучить як деструктивне явище. А ще є таке здорове поняття як «конкурентний ринок». Погодьтесь, що це два дуже близьких поняття. Зараз мені стало цікаво побачити межу між ними. Як би ви її охарактеризували?

Ясно що перегрітий ринок не може виникнути на порожньому місці, і пропозиція кандидатів повинна бути меншою за попит роботодавців на певних кандидатів... Але яких кандидатів?

Коли чогось не вистачає довго, то часто виникає ситуація, коли бажане видають за дійсне. Рекрутери довго не можуть знайти кандидатів, скажімо, «не нижче мідла», а джуніорам немає звідки взяти практичний досвід роботи у проміжку між нульовим досвідом і мідлом, тому джуніори йдуть на обман і домальовують у своєму резюме досвід роботи, а рекрутери хоча і підозрюють цей обман, але намагаються таки знайти серед джуніорів «перспективних кандидатів».

В результаті виходить так, що дехто отримує завищену ЗП, але ясно що — вони видають якість роботи не вище свого реального рівня. В кінцевому підсумку програють ті, хто платить їм ЗП...

Мабуть «перегрітий ринок» в Україні вже можна назвати стійким явищем, як кажуть рекрутери, а стійке явище не може існувати без балансу. Хоча в Україні декому платять завищені зарплати, але баланс мабуть існує завдяки міжнародному ринку праці. Тобто, хоча якомусь джуну із 4-ма місяцями роботи і платять «перегрітих» 1800 баксів, що є дуже суттєвим на ринку праці України, але на міжнародному ринку... в країнах Європи і США мінімальна ЗП біля 1000 баксів, тому замовники звідти готові платити тих самих 1800 баксів навіть джуну (плюс гелері, ясна річ).

Виходить що «перегрітий ринок» може бути лише у так званих «країнах, що розвиваються», а у США і Євросоюзі мабуть таке поняття не таке явне. Так же?