Привіт!
Нещодавно подивлася випуск Fedoriv Vlog з фестивалю Cebit (маю сказати дуже цікаво, особливо розжовано про GDRP), і новим для мене було соц мережа для пошуку роботи в Німеччинні — Xing.
Але the best of the best — це імплантація чіпів!
Це краще подивитися самому:
такой девайс был бы вообще огонь для программистов, если делает баг, выделяются гормоны античпока, на неделю, чтобы человек мог подумать и пофиксить баг.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.
наскільки давно? як враження/побочка?
А биомаркеры сдаёшь? Если нет, тогда нет. Ну и модафинил просто относительно безведный стимулятор, о его влиянии на продолжительность и качество жизни я не слышал. Можно просто бегать. А если ты не просто бегаешь, но при этом имеешь цель улучшения качества жизни, измеряешь VO2max и пр., то уже биохакинг.
Я вот более-менее постоянно принимаю селегилин (8 мг в неделю), мелатонин (16 мг в неделю), телмисартан (128 мг в неделю) и аспирин в кардиодозировке (256 мг в неделю)
аспирин в кардиодозировке (256 мг в неделю)
Получишь какую-нибудь травму средней тяжести и можешь откинуть коньки от внутреннего кровотечения.
Та ні, думаю пану Севастьянову нічого не грозить: таблетка «дорослого» аспірину —
P.S.
(8 мг в неделю) ... (16 мг в неделю) ... (128 мг в неделю) ... (256 мг в неделю)
Так, а де 32 і 64?
Та ні, думаю пану Севастьянову нічого не грозить: таблетка «дорослого» аспірину —300-325 мг. Якщо її цілий тиждень їсти, то це вже радше гомеопатія :)
Так это разовая доза как жаропонижающего или анальгетика, а сердечная для разжижения крови как раз где-то
Им бегуны закидываются, чтобы по утрам от инфаркта не сдуться, т.к. густота крови утром наибольшая, а вот по вечерам наименьшая, вот только длительный приём кровь разжижает не по времени суток и по вечерам кровь и так разжижена сверх меры, что плохо влияет на сворачиваемость.
Ааа, он воно що, дякую, зрозуміло.
Ну те що він діє ще протягом тижня по припиненні прийому мені не дивно. Я думаю, що стільки ж часу він діятиме при будь-якій дозі та часі прийому. Адже, на скільки я знаю, аспірин працює через незворотне ацетилювання циклооксигенази-1 тромбоцитів, а це приводить... ну багато до чого приводить, але основне — понижує рівень простагландина TXA2, а вже останнє приводить до зменшення тромбоутворення. Оскільки тромбоцит у людини не повноцінна клітина, а огризок мегакаріоцита, без ядра і все таке, то нової циклооксигенази він собі вже не насинтезує, так сказать «потрачено». Але і час напівжиття у них від 8 до 10 днів, так що не страшно. Це я до того, що можна хоч потрошки, хоч пачками той аспірин жерти, а все одно по припиненні все повинно відкотитись назад за тиждень-два коли тромбоцити оновляться. Ну це згідно моїх уявлень, я не зовсім справжній сварщик :) , можу й упускати з виду якийсь біохімічний механізм, тим більше, що аспірин інгібує циклооксигеназу всюди куди дотягнеться, а не лише в тромбоцитах.
P.S. Якщо поділитесь посиланнями на статті про застосування в спорті і різну згортуваність крові зранку та ввечері буду дуже вдячний, мені для наукової цікавості :)
Я ещё меньший сварщик, я, скорее, подопытный %)
Це я до того, що можна хоч потрошки, хоч пачками той аспірин жерти, а все одно по припиненні все повинно відкотитись назад за тиждень-два коли тромбоцити оновляться.
Это да, но время и характер травмы не выбирается. Я сидел на подобном сердечном аспириносодержащем препарате и заболел восполением лёгких, началось кровотечение в лёгкие, которое не останавливалось, кололи что-то для увеличения сворачиваемости. Поэтому в здравом уме я бы не стал принимать аспирин регулярно просто так, только когда польза превышает риск.
P.S. Якщо поділитесь посиланнями на статті про застосування в спорті і різну згортуваність крові зранку та ввечері буду дуже вдячний, мені для наукової цікавості :)
Хороший вопрос, тут я за что купил, за то и продал :) со слов доктора. Нашел вот такое исследование: www.researchgate.net/...tive_sleep_apnea_syndrome , ещё постоянно попадается одно и тоже исследование обезьянок, но тут я уже не знаю насколько оно применимо к людям.
А вот про спорт — это я уже из разговоров тех, кто им занимается подслушал (любителей утренних забегов). Врядли какой-то врач такое посоветует, это скорее надо идти на форумы любителей допинга и т.п.
Вот тут хорошая выдержка научных статей аспирин и спорт: www.functionalps.com/.../03/aspirin-and-exercise
оо, щиро дякую! додав собі в закладки, буде що на вихідних почитати
а можете поділитись курсами-літературой, де такому можна навчитись?
Можу, але все залежить від рівня якого Ви хочете досягнути і, власне, для чого воно Вам потрібно :) . Наприклад, якщо Вам потрібне «повне занурення», то виникне одна проблема: біохімія — наука експериментальна, тож треба якось розжитися хоч мінімальною практикою, а для цього потрібні прилади, реагенти та інструктор, який покаже як тим всім добром користуватися. Тут врятує хіба що навчання в ВУЗі, хоча б на заочному. Якщо ж Вам хочеться просто доброї теоретичної бази, але так щоб «фундаментальненько», то стандартний «джентльменський набір» біохіміка:
* Lehninger, Principles of biochemistry
* Alberts, Molecular biology of the cell
Під Албертса добре йде збірник задач
* Уилсон Дж., Хант Т., Молекулярная биология клетки
Для продовження треба трохи молекулярної біології та всіляких рецепторів. В цих областях є дуже добрі книжки наших авторів; з того, що одразу приходить в голову
* Сиволоб А., Молекулярна біологія
* Остапченко, Синельник, Компанець, Біологічні мембрани та основи внутрішньоклітинної сигналізації
У Сиволоба мені взагалі всі книжки подобаються, раджу читати все підряд. Може статися, Ви виявите, що у тих всіх книжках «заскладна» хімія. Тоді варто повторити органіку (на неорганіку, в принципі, можна забити). Мені дуже добра зайшла книжка
* McMurry J., Organic Chemistry
Також вважається, що біохіміку добре би розбиратись в кількох суміжних областях, ну хоча б генетиці, імунології та вірусології. Тут добрі книжки
* Сиволоб А., Генетика
* Knipe, Howley, Fields Virology
* Murphy K., Janeway’s immunobiology
А перед «серйозною» імунологією просто суперово заходить
* Sompayrac L., How the immune system works
Признаюсь, я просто фанат останньої книги :) Звичайно ж, не обов’язково це все так прямо штудіювати, навіть не кожному студенту-біологу стане терпіння аж настільки відповідально вчитись, але якщо хоч трохи з тим всім освоїтесь, то вже зможете добирати потрібну інформацію по статтях на PubMed (www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed). Також, коли розбиратимете роботу якогось ферменту, то добре би мати перед очима його структуру. Тут допоможе Protein Data Bank (www.rcsb.org). При бажанні там можна скачати файли та візуалізувати локально за допомогою, наприклад, Chimera. Якщо розбиратимете якусь фармакологію, то в нагоді стане DrugBank (www.drugbank.ca). Там і опис механізму можна часто знайти і ще багато чого. Також не забувайте про англійську вікіпедію, там дуже добрі статті по біології. Ну а якщо Ви не збираєтесь так по-серйозному закопуватись, то можна обмежитись відеокурсами та вікіпедією (не смійтесь, в англійській вікі дуже добрі і дуже глибокі статті по біології). Дуже добрі відеокурси по біології є на курсері (www.coursera.org) та на єдеіксі (www.edx.org). На останньому, наприклад, зараз сам дивлюсь курс Molecular Biology. До них, до речі, теж не варто ставитись несерйозно: рівень багатьох курсів цілком відповідає університетському (наприклад «Principles of Biochemistry», «Cellular mechanisms of brain function»; дещо слабші, але теж дуже добрі «Proteins: Biology’s Workforce», «Medicinal Chemistry: The Molecular Basis of Drug Discovery», «Cell Biology: Mitochondria»). Ну от приблизно якось так, удачі у навчанні! :)
Вау, комент однозначно в меморіз, дуже дякую. Мій інтерес в тому аби розуміти як той чи інший препарат-їжа заходить в організм і впливає на нього. В ідеалі знати базис і де саме шукати все інше. (можливо звучить трошки наївно). Самий зручний для мене формат — це відеолекції, вони заходять найлегше (не втомлюються очі). З наведеного Вами найбільш подобається курсера, мабуть з неї і почну.
Якщо Ви взялись за курсеру, то обов’язково гляньте «Introductory Human Physiology», дуже класний курс. Це не біохімія, але курс корисний в тому плані, що я, наприклад, люблю при розгляді якихось процесів тримати в голові приблизне місце, де вони відбуваються. Після цього Вас не лякатимуть фрази «Діуретики фуросемід, буметанід, етакринова кислота і т.п. інгібують (Na+, К+, 2Сl-)-котранспортер товстого сегменту висхідного коліна петлі Генле», ну чи принаймні Ви знатимете, що то за така петля Генле і де її шукати (спойлер: в нирках, це структурна частина нефрона), а також чому ці ліки працюють (спойлер: згадуйте з фізики осмос). Також там буде розділ про гормони, добре би на нього звернути увагу, бо то вже має пряме відношення до біохімії. Ще були дуже добрі курси, але після оновлення курсери кудись пропали,— «Drugs and the Brain» та дві частини «Virology». Якщо їх колись таки повернуть — хапайте не замислюючись, просто шикарні курси. Також зверніть увагу на курс «Medicinal Chemistry: The Molecular Basis of Drug Discovery» з Edx. Як на мене, автор трохи забагато уваги вділив питанням «аппрува» ліків, зате там добре розкрита двокомпартментна модель: зрозумієте чому певні ліки приймають через строгі проміжки часу і за яким рівнянням приблизно змінюється їх концентрація в крові.
З приводу їжі, можу порадити добру книжку
* McGee H., On food and cooking. The science and lore of the kitchen
Там добре описані всілякі кулінарні процеси з точки зору біолога. Наприклад, дізнаєтесь чому при нагріванні Чеддер плавиться, а Італійська рікота — сушиться (спойлер: в першому випадку основну роль в звурджені грає фермент хімозин і утворюються великі піддатливі казеїнові міцели, а в другому — кислота і там утворюються маленькі міцні згустки; детальніше — читайте книгу). Погодьтесь, просто безцінне знання для програміста :)
З приводу, щоб розбирати дію ліків... Скажімо так, їх дуже багато і механізми дуже-дуже різні навіть в рамках одного класу, а ще до того часто буває, що ми і не знаємо толком того механізму. Тобто чимось лікуємось, статистика каже, що допомагає, але як там воно точно працює і чому допомагає — незрозуміло. В цьому плані найкращу пораду я вже дав Вам вище: drugbank та pubmed — Ваші кращі друзі :) Ну і вікіпедія. Якщо механізм таки хтось розібрав, то в якійсь статті Ви його та й знайдете. Просто набирайте базові знання доки побачите, що незрозумілих слів в тих статтях майже не залишилось і переходьте на них. Ну і не партесь, якщо періодично виявлятиметься, що чогось не знаєте. Оно гляньте на оцю картинку відомих метаболічних шляхів однієї клітини (тільки що нагуглив): c1.staticflickr.com/...67998451_a0a7423ba4_b.jpg Я з того всього знаю лиш пару штук основних; якийсь серйозний доктор біохімії знає... ну нехай штук
Молодец, я Вам искренне плюсую).У меня бывает ностальгия за химиями,биологией.Почитаю Вашу рекоменд.литературу.
Читайте — не пошкодуєте :) То дійсно добрі книжки. І фундаментальні. Я тут ще один коментар з порадами залишив, подивіться, може Вам ще і звідти який курс чи книжка приглянеться.
Есть еще 128 мкг в месяц, но я об этом веществе писать не стал...
Ні, ну 128 мкг на тиждень невідомо чого мене теж не здивують :) 128 мкг якого-небудь ботулотоксину навіть розділені на цілий рік безвідмовно спрацюють з першого разу — там LD50 порядка 1 нанограм на кілограм. Просто в мене аспірин під руками був і я з цікавості глянув скільки то буде Ваша доза в таблетках. Й отут уже дійсно здивувався, що всього одна таблетка в тиждень — я від головного болю куди більш щедро «закидуюсь» :) Ну пан Горчак вже вище мені роз’яснив, що Ваша мета досягнути деякого постійного пригнічення згортуваності крові і що для цього достатньо незначної дози, аби прийом був регулярний.
То не пігулки... Але 128 мкг на місяць, бо на тиждень це забагато...
Он имеет вполне накопительный эффект, так что даже малая доза может играть свою роль.
И там же ниже хорошо написали:
But according to the US Preventive Services Task Force, there’s still not enough evidence to say if people over 70 who have not already had a heart attack or stroke should take aspirin. (Trump turned 71 in June.)
www.uspreventiveservicestaskforce.org/...scular-disease-and-cancer
Т. е. опасность серотонинового синдрома от селегилина незначительна :) Аспирин сейчас достаточно часто принимается в качестве профилактического средства после 50 лет. Да, такая опасность есть, но статически эффект продления жизни подтверждён.
Ну 42... не думаю, что 8 лет такой большой срок, тем более что мне интересно эксперементировать, и я придерживаюсь более агрессивных методик. В любом случае, загнуться от внутренней травмы относительно быстро (неделю мучаться максимум), а вот последсвия инсульта/инфаркта могут длительно значительно влиять на качество жизни.
Тут больше иинформации:
Лекарство от старости аспирин продлевает жизнь
Там есть раздел «Некоторые неблагоприятные эффекты аспирина»
И ещё в одном месте упоминается «Тем не менее, нужно помнить, что аспирин связан с повышенным риском кровотечений.»
Ну почему, целые раздел обычным шрифтом:
Аспирин может изредка стать причиной развития гемолитической анемии у людей, которые имеют генетическое заболевание сопровождающееся дефицитом глюкозо-6-фосфат дегидрогеназы, хотя эта опасность распространяется в основном на большие дозы аспирина. В малых дозах для разжижения аспирин, похоже, безопасен
Употребление аспирина повышает риск возникновения геморрагического инсульта из-за того, что кровь становится более «жидкой». Если при приёме аспирина регулярно возникает носовое кровотечение, то нужно либо снижать дозу аспирина, либо его вообще отменить, если это не помогает бороться с кровотечениями периодическими. Это связано с тем, что носовое кровотечение может означать, что кровь хорошо «разжижается», и кровотечение может возникнуть и в головном мозге — фактор риска. В возрасте после
Аспирин не следует применять людям с заболеваниями почек (камни в почках, почечная недостаточность), людям с повышенным уровнем мочевой кислоты в анализах, а также людям, у которых есть подагра. Это связано с тем, что аспирин у таких людей может способствовать повышению уровня мочевой кислоты.
Аспирин, возможно, не показан при макулодистрофии. Точных доказательств этому пока нет, но есть некоторые данные, которые на это косвенно указывают. Поэтому пока этот вопрос точно научно не уточнён, больным макулодистрофией, либо тем, у кого родители болели макулодистрофией, таким людям аспирин лучше не употреблять. Влажная макулодистрофия связана с разрастанием сосудов вследствие увеличения ростового фактора VEGF (Фактор роста эндотелия сосудов)
Создатель сайта www.bessmertie.ru, который все это пил -умер в 30 лет..
Надо внимательно следить за своим самочувствием.
А при чём тут биохакинг? Имплантация чипов скорее ближе к трансгуманизму. Остальное вообще никак не связано.
вживлені чіпи можуть записувати як зовнішню так і внутрішню інформацію (тобто збирати дані тіла) — чи це не біохакінг?
Цікаве те, що європейці досить консервативні, але в одночас настільки технологічно розвинені, яким чином вони підтримують цей баланс?
То трансгуманізм.
Біохакінґ це послідовність таких дій: (1) дослідження статей на pubmed на визначення біомаркерів ризику (2) вимір біомаркерів (3) дослідження статей на предмет покращення (4) вибір інвазій та їх виконня (5) вимір біомаркерів (6) корегування, ...
Мета біохакунґу — оптимізація роботи організму та затримання старіння та підсумкової події (смерті).
хотелось бы иметь устройство в голове, в которую можно было бы записать инфу о новых апи или библиотеках, чтобы мысленно в голове проговорил какое-то слово и оно нашло все доки по этому слову или методу,потом преобразовало в мысль
Nik Ospnko
anonymous
nouland .
Alexey Zarechensky
hemix
Andrew Sevastianov
Mike Gorchak
Tymchyshyn Vitalii
Євгенія Невська
anonymous
Sergey Sheshenya
Andrew Sevastianov
Nik Ospnko
40 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів