Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

У 2018 році ІТ-індустрія поповнить бюджет України на 10 млрд гривень, — результати дослідження

Експерти також говорять про зростання значущості ІТ-послуг в структурі українського експорту та кадровий капітал національної ІТ-індустрії.

30 жовтня, Київ — під час Software Development Forum — галузевої події для топ-менеджерів вітчизняного ІТ-бізнесу — презентували результати дослідження експертів Асоціації «IT Ukraine» та Офісу ефективного регулювання (BRDO). Зокрема, було зроблено оцінку ринку, проаналізовано сплачені податки та витрати ІТ-компаній, а також визначено кадровий капітал індустрії.

У середньому, за отриманими від Державної фіскальної служби даними, сума сплачених ІТ-компаніями податків у 2014-2017 рр. зростала щороку на 27% і наразі досягла 4,1 млрд гривень. У 2018 році ця тенденція зберігається. Також значна кількість ІТ-спеціалістів співпрацюють з компаніями за контрактом у якості фізичних осіб-підприємців й самостійно сплачують єдиний податок. Обсяг його надходжень зростав у середньому на 58.8% протягом 2013-2017 рр. і становив 3,2 млрд гривень у 2017.

«За перше півріччя 2018 року сума внесених українською ІТ-індустрією податків зросла на 30,1% і склала близько 5 млрд гривень, — зазначив Ігор Бєда, президент асоціації „IT Ukraine“, керуючий директор GlobalLogic в Україні, — ми прогнозуємо, що до кінця року вона становитиме 9-10 млрд гривень, які підуть як до місцевого бюджету, так і бюджету країни».

Відповідно до проведеного в рамках дослідження опитування, оплата послуг спеціалістів займає 80-85% витрат компаній.

Значна частка податків, пов’язаних з витратами на оплату послуг, пояснюється більшим доходом представників галузі порівняно з іншими сферами. Згідно з отриманими даними, у 2017 році дохід співробітників, що перебували у трудових відносинах з компаніями, перевищував середню зарплату в 7 разів, а дохід ФОП — у 7.8 разів.

Як показує надана компаніями статистика, витрати в перерахунку на одну людину становлять близько $2200 на місяць. Тоді як середній дохід — $2500, що забезпечує маржинальність близько 13%.

При цьому стрімко зростає значущість ІТ-послуг в структурі українського експорту. Так, у 2017 році комп’ютерні послуги посіли 3-тє місце серед експорту послуг з України, а за результатами першого півріччя 2018 року обігнали трубопровідний транспорт і стали другою найбільшою галуззю з експорту послуг, займаючи понад 20% від усіх послуг, що експортуються Україною.

Відповідно до опитування компаній, абсолютна більшість доходів вітчизняного ІТ-бізнесу має іноземне походження, переважно розробники співпрацюють з США, Великою Британією, Німеччиною, Канадою, Ізраїлем, Швецією та Швейцарією.

«Щороку ринок зростав в середньому на 19% і на кінець 2017 року налічував вже 127 тис. осіб. Лише за минулий рік кількість зайнятих на ринку зросла на 27 тис. фахівців. Так, молода для країни галузь сьогодні стає важливим елементом сучасного іміджу держави: понад 100 представників списку найуспішніших компаній світу „Fortune 500“ є клієнтами вітчизняного ІТ-бізнесу, провідна міжнародна організація Global Sourcing Association відзначає Україну найкращою країною-поста­чальницею ІТ-послуг до Британії. Тепер ми можемо підтвердити успіхи та динаміку галузі реальними цифрами і фактами», — резюмує Олександр Кубраков, керівник сектору IT та Телеком Офісу ефективного регулювання та один з авторів дослідження.

Ознайомитись з повною версією дослідження можна за посиланням. PDF-версія для завантаження.

Довідка

Асоціація «IT Ukraine» — найбільша спільнота сервісних ІТ-компаній, які ведуть свою діяльність на території України. Заснована у 2004 році, Асоціація є платформою для відкритого діалогу між представниками індустрії інформаційних технологій та органами державної влади.

Офіс ефективного регулювання — незалежний експертно-аналітичний центр, створений за ініціативи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та західних партнерів. Фінансується Європейським Союзом в рамках проекту FORBIZ та в рамках Ініціативи EU4Business. Сектором ІТ та Телеком Офісу були підготовлені розділи «Оцінка ринку», «Людський капітал» та «Регуляторне поле».

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
За неофіційними даними, в Україні — близько 4 тисяч компаній, більшість із яких мають
до 80 співробітників,2 однак чимало фахівців працюють у фірмах, що налічують понад 80 осіб персоналу. З них кількість компаній, активних на ринку праці — 2 309.

Мне одному кажеться что не сходяться цифры.
2309 * 80 = 184720
Только в средних конторах, работает больше чем всего предпологается.

один я не верю в 13% доходов в ИТ отрасли?
ну и 400млн на заявленые 2.2к это все около 200к ИТшников. причем они все пипец независимые предприниматели.

КЗоТ это эКЗоТотика в нашем IT :-)

~ 400 лямов зелени = один А380 или пяток В737. Ну т.е. один авиазавод вырабатывает больше, чем вся ИТ отрасль.

Если я правильно понял то 10 млрд гривен это только налоги, выручка значительно больше. Так что сравнение не совсем корректное.

Ну даже если и так — в масштабах целой _отрасли_ это мизер.
Я не зря авиационный пример привел — насмотрелся видосиков про новый стамбульский аэропорт.

Ну были же цифры что почти три млрд долларов за прошлый год, а заробитчане что-то около 9 млрд :-) До лидирующих позиций конечно далеко, но это уже вполне себе серьезная часть долларов в страну, при этом не загоняя рабочих в говенные условия. Главное чтобы правительство не лезло с покращеннями.

Три-пять-десять лярдов — в масштабе правительства-корпорации — это вобще не деньги. В нормальной стране эти лярды в любой конкретный момент стоят на посадке в аэропорту или на рейде порта морского. Просто мы уже дошли до такой ручки, что переводы разнорабочих и выхлоп веб-мазюкал заметны в масштабе экономики.

Просто мы уже дошли до такой ручки, что переводы разнорабочих и выхлоп веб-мазюкал заметны в масштабе экономики.

С этим согласен на 100%.
Особенно если глянуть в какую цену IBM купила Red Hat — $34 млрд, и это далеко не топ, топ это сделка между телеком-провайдерами Vodafone и German Telecom Mannesmann на $202 млрд :-)

Сравнивать доходность и капитализацию как бы некорректно.

Согласен, но мы в треде уже отошли от выручки, и больше о масштабах, в целом.

это деньги, если прикинуть первоначальные вложения в средства производства и материалы для самолетов и для ПО

Бюджет НьюЙорка — 84Млрд. ВВП(не бюджет) Украины — 112млрд. Сравнение бессмысленно.

в прошлом году общие налоги от предприятий 258 млрд. В этом году явно больше.
На фоне 250 млрд 10 — это очень мало.

На фоне 250 млрд 10 — это очень мало.

Так там и людей на тех предприятиях на порядки больше работает. Перейди они все в ИТ...

как раз прямой связи с количеством сотрудников нет.
больше связь между сферой- из топ-100 нет ни одной айти-компании, хотя есть экзотика вроде Макдональдса или ФК Шахтер.
а сигаретники вообще каждый по себе платит налогов больше, чем вся айти отрасль. но там- акцизы.
так что выгодней всех айтишников перегнать крутить сигареты и заставить курить айкос :)

А зачем быть в лидирующих позициях, что это нам даст? Чем мы меньше, тем меньше к нам вопросов.

10 лярдов — это только 5% денег, которые завозятся в страну. Т.е. всего получается ~200 лярдов грн или ~7 лярдов $. Теперь считайте, сколько это боингов.

100. Ок, годовой выпуск _одного_ завода.

Це ви порахували ціну продажу літаків. Якщо говорити про прибуток, то треба домножити ще приблизно на 5. Тобто 500 літаків.

Це скільки треба продати літаків, щоб отримати такий самий прибуток, як IT індустрія України.

как вы прибыль посчитали?) 5 откуда?

Заклав 20% рентабельність.

Ну это просто обман. Налоговая нагрузка на завод выше «схемы ЧП» раз в десять примерно, поэтому сравнение по чистой прибыли абсолютно некорректно.
Сравнивать нужно или бюджетные отчисления или, на худой конец, выручку, ЕБИТДУ.

~7 лярдов $

 И все равно меньше чем

около $9 млрд

заробитчане :-)

Ну так заробитчан на порядок больше чем айтишников. :)

Да, все верно. Ну все равно забавно смотрится :-) Мы таки нация-заробитчан, а не IT-нация, ибо заробитчане при всех херовости заплаты в три раза обгоняют IT.

Проте заробітчан декілька мільйонів, а ІТ-спеціалістів 100-200 тисяч. Отже і порахуйте ще раз чи доцільно казати що різниця в надходженнях в державу в три рази

10 лярдов — это только 5% денег, которые завозятся в страну. Т.е. всего получается ~200 лярдов грн или ~7 лярдов $. Теперь считайте, сколько это боингов.

Из них никак не меньше половины уйдёт заграницу обратно. :)

Почти как боинги, туда-сюда :-)

Куда обратно, если это чистый доход гребцов? У вас есть свой собственный оффшор?)

Скорее за то что деньги пойдут на товары которые не производят в Украине. Осядет лишь маржа барыгам и таможенникам.

Якщо не рахувати туризм, 20% піде на ПДВ, 5% — на ЄП. На товари всіх видів залишиться 75%, не думаю, що там аж 2/3 буде імпортом.

Якщо не рахувати туризм, 20%

Не рахувати туризм — це нечесно :)

На товари всіх видів залишиться 75%, не думаю, що там аж 2/3 буде імпортом

Ще й як буде. 90% буде запросто.
Не для того кілобакси отримували, щоб спустити на неякісний вітчизняний ширвжиток.

Ну це суто трололо. В усіх зрозуміло по різному, в мене на наші товари від не рухомості й до книжок чи ресторанів та на місцевий туризм йде більша частина грошей.

Насчёт сравнения с Boeing. Несмотря на то что выручка у них под 100 млрд $, а количество сотрудников около 140 тыс (как и всего IT Украины) и средняя ЗП 78k$, то на самом деле до сотрудников доходит 10 млрд $. Тоесть зарплатный фонд что-то около 10% от цены того самолёта. Здесь же до сотрудников доходит 3.5 млрд $. Остальная выручка, по сути идёт в прибыль и другим контрагентам и их сотрудникам, коих количество неизвестно.

Ты со товарищи считаешь прибыли с амортизациями, а я считаю объем выпущенной продукции, которая через лизинг конечно, не чемодан с кэшем, разойдется по покупателям. И вопрос здесь не в конкретной цифири, а в масштабе повседневных финансовых операций заурядных крупных компаний. Причем в представимых материальных ценностях, а не в надутых биржей на акции.
Например можно подумать о размере кредитных линий на лизинг или страховых платежах или о стоимости производственной и сервисной инфраструктуры.

престіж крєпчаєт, мощно возрастаєт дєнь ото дня процент жиров у маслі. Довольні хами, ситі в них...обличчя. Гораздо мєньшє стало... формошльопів, є?%:ать всі вони як папа Карло на хімії в Черкасах. Лєсбіянки — усі на Соловках. ©

Ви в слові <€балa> помилку допустили.

то «о-чье-пья-тка»

Підписатись на коментарі