×Закрыть

Профілактика вигорання на роботі: оренда майстерні

Панство, мої вітання.

Спочатку до суті: я люблю свою роботу, але двічі-тричі на рік даю «урочисті клятви», що спалю клавіатуру і почну вирощувати страусів...

В силу природньої ліні та інертності автора це могло повторюватись безкінечно. Тому з Нового року я вирішив спробувати відволіктися, а якщо конкретніше: зняти приміщення на старому заводі і проклинати клієнтів та менеджмент фірми, тримаючи в руках щось важче за мишку.

Кілька слів про себе:
— програмую з 2012, php;
— гуманітарна освіта;
— останній рік фрілансив, зараз повернувся в корпоративне лоно;
— одружений, є 4-ох місячний син;
— за попередні роки відклав невеликі заощадження, але цього явно замало для відкриття власного бізнесу.

Суть експерименту — подивитись як зміна діяльності вплине на продуктивність основної роботи.

Короткий план:
1) зняти приміщення;
2) перший час поекспериментувати з варіантами часоприпроведення;
3) через 3-6 місяців переключитись на діяльність, яка максимально буде розвантажувати після роботи;
4) якщо все буде ок, через рік прийняти рішення чи сушити весла.

На разі взяв в оренду 18 квадратних метрів в розташуванні між домом та офісом — 1000 грн + електрика. Також прикупив дещо з інструменту:
— інверторний зварювальний апарат;
— болгарка, дрель, шліфувальний;
— стійки-тримачі, струбцини — дещо вже було, щось прикупив.

Загалом вийшло трохи менше 15000 грн.

Про хід цього неподобства маю намір відписувати кожні 10-15 днів.

Пишу з тим, що можливо, в когось з учасників спільноти є аналогічні проблеми і мій досвід видасться корисним.

LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

fabricator.me/equipment а это может получше было бы? У них и оборудования больше и абонементы на месяц — если надоест можно в любой момент отказаться.

мммм, жир — це куди веселіше, ніж піднімати самому всю інфраструктуру
був би в Києві, туди б і подався

Пів року працював вчителем інформатики в школі, діти дуже насичують емоційно, але психологічно виснажили мене що ледве дихав)

одружений, є 4-ох місячний син;

Щось для мене це виглядає не як спроба уникнути вигорання від роботи, а як хитрий хід щоб не допомагати дружині з доглядом за дитиною. А як же дружині уникнути вигорання? Як на мене, сидіння 24/7 в чотирьох стінах з малою дитиною без можливості відволіктися сприяє вигоранню набагато більше, ніж IT.

Один мій знайомий підробляв таксистом після роботи щоб не сидіти вдома з дитиною)

У мене є знайомий, який на вихідних займається будівництвом свого будинку на ділянці в тещиному селі. Він не говорив, що це для того, щоб не допомогати тещі з роботами на городі чи дружині з доглядом за маленькою дитиною, приготуванням їжі чи пранні, прибиранні в помешканні та інших «жіночих» роботах, але, можливо, через проекції на моє власне світосприйняття, мені здалося, що це теж своєрідний спосіб втечі від допомоги дружині з турботами по господарству, оскільки в процесі розмови з’ясувалося, що ні сапуванням, ні приготуванням їжі, ні пранням, ні іншими щоденними турботами мій знайомий в селі у тещі на вихідних влітку не займається.

Ось я написав такий текст для студентів інституту, щоб вони менше віддавали сил віртуал-павутинню:
Світ навколо безкінечно різноманітний і цікавий, існує багато способів спілкування, кожна людина багата чимось неповторним. У вас є час, цей час є супер-ресурсом, чимось він подібен до банківського рахунку. Любі учні, прошу вас відповідально відноситися до свого часу, енергії, здоров’я, товариства.
Кожна людина має свою власну вдачу, має схильність до праці, хоче самореалізувати себе через суспільно корисну діяльність, маємо прикласти спочатку трохи зусилля, а потім природньо відчуємо драйв від цієї діяльності. Для початку можна просто голосно промовити «Я хочу ПІДСТАВИТИ_БАЖАНЕ», і вже почнеться процесс реалізаціїї, хай вам допоможуть зусилля, вдача, випадок, друзі.
Життя це гра, ми можемо помірковано ризикувати, знаходити друзів, корисно діяти задля власної цілі в цьому складному, але реальному світі. Потрібно свідомо діяти, розуміючи що кожна людина заслуговує на певну повагу, що ця людина так само взаємодіє з ноосферою як і ви самі.
Кожен день містить 60*24=1440 хвилин, 60*60*24=86400 секунд, і цей час маємо розподілити на корисне читання, спілкування, практику, допомогу ближнім, пізнання, планування. Кожна добра справа плюсується у карму і ваш успіх в кінці кінців буде побудований з цих маленьких і великих добрих справ.

Вміння*Зусилля + Вдача = УСПІХ

Пропонуємо вам навчитися у досвічених профессіоналів з відкритим серцем життевих навичок з психології, бізнесу, інформаційних технологій. Все що ви знаходите в комп’ютерних іграх є в старому доброму круглому світі)

Останнім часом (пару років бггг) маю ту саму проблему, деякий час залипав на відео як дядько кує дамаск — www.youtube.com/...​/UCGieG0SoGN7o3ZKzHGhHhUw

Хоч всі відео дуже одноманітні але на них можна залипати нескінченно.

Пару років тому дуже багато часу приділяв на вихідних майструванню всякої бутафорії з дерева та виготовленню декорацій. Маю сказати що мізки воно круто розвантажує до тих пір поки не починаєш займатися цим «професійно». Після того це перетворюється на +1 роботу, тільки безкоштовну та фізично виснажуючу )))

Юрій, а чи розглядав варіанти хакерспейсів? (на DOU це питання піднімали перший раз в темі Hackerspace 12 грудня 2010 і ще Собрание программистов ... для отдыха и можно пообщаться на интересные вопросы 31 липня 2018)
Або ж створення власного?

багато у кого з учасників спільноти аналогічні проблеми.
я особисто трохи рідше почав думати про вигорання коли перейшов працювати у контору з графіком 6 годин/день. зарплата звісно менша, але над цим навіть не замислююся, більшість колег працює на ставку 168 годин в місяць але і скарг на роботу у них більше.

Одна з проблем програмістів в тому що кнопки зроблені з пластику, і найтонщі сенсорні чутливі кінцівкі програміста постійно контактують з пластиком.
Давно хотів зробити різноманітні тоненькі наліпки на кнопки з деревин, фольги різних металів, навіть навозу.

навіть навозу.

з конопель давай, будеш у тренді.

Гарна ідея,теж задумаюсь над цим

На разі взяв в оренду 18 квадратних метрів в розташуванні між домом та офісом — 1000 грн + електрика. Також прикупив дещо з інструменту:
— інверторний зварювальний апарат;
— болгарка, дрель, шліфувальний;
— стійки-тримачі, струбцини — дещо вже було, щось прикупив.

Больной_ублюдок.jpg

Про хід цього неподобства маю намір відписувати кожні 10-15 днів.

Зачем эта отчетность? На мой взгляд будет только мешать, также найдутся «умные» покритиковать, зачем давать повод.

Если есть желание, порыв внутри, делайте потихоньку (что бы очередной раз не перегореть).
А отпишитесь уже по результату.

загалом ведення записів допомагає систематизувати процес. Також є не нульова ймовірність, що окрім хейтерів в коментах проскакуватимуть адекватні поради.

Якщо буде бульше проблем, то нотатки — річ довільна, як і сам експеримент загалом )

В рамках профілактики вигорання на роботі паяю коннекторы для педалей.

Очень философское занятие.

Для гитарных педалей, как я понял? А можешь скинуть фото коннектора? Интересно, в чем именно состоит работа.

Дык, классика гитарастической жизни: guitarprofi.ru/...​l-dlya-elektrogitary.html (там советуют ещё место и контакты для спайки зачищать наждачкой, в чём я смысла не нашёл) — развернул джек, нарезал и накрутил коаксиальный провод, всё залудил, всё напаял, всё остудил, собрал, в тестер оба конца провода присунул, туды-сюды подёргал, волнуясь, дыхательную полумаску снял (нириально риально помогает дым с паяльника фильтровать), комнату проветрил, гитару настроил...

Иногда пайка получается некрасивая, иногда — хоть на выставку собаководческого хозяйства неси, но из-за того, что она постоянна спрятана внутри коннектора, никто её не увидит и не оценит :(

Агонь тема. Разгружает основательно.
Из аналогичных побуждений делал дома мебель, нарезал флейты, выпилил кахон и порой увлекал соседей ненавистью к себе, облагораживал клинки красивыми деревянными ручками...

Монетизация — надо ли? пока это отдушина — спасает... а когда станет работой?

В свое время занимался серьезно фотографией. И были мысли перепрыгнуть на сию стезю... после пятой коммерческой свадебной съемки — да ну нафиг...

делал дома мебель

По интернету обучиться основам реально? Или надо, чтобы кто-то показывал?

Ютуб, форуми, ще раз Ютуб і форуми. Загалом Гугл дуже допомагає. Принаймі відчим (столяр за фахом) трохи нахвалював і зовсім трохи підказок робив. Ну і інструмент. Купляв під це компактний верстак, ручний фрезер, циркулярку і т.д.

Дякую, що відповів. І ще раз дякую, що ще й перечислив інструменти.

Есть еще тема, что разные мастера с ютуба говорят принципиально разные вещи, и надо понимать, что из этого скам. Я шел по пути «скопировать конструкцию существующего предмета и где-то в чем-то под себя улучшить». В итоге из последнего вот кухню себе сделал.

Монетизация — надо ли? пока это отдушина — спасает... а когда станет работой?

підозрюю, що в якийсь момент монетизація так чи інакше стане показником.

Показником. Але є але. Якщо щось цим заробиш — дуже приємний бонус. Але сім’я звикла вже до певних доходів і відповідно витрат. І таким от «хоббі» вийти на аналогічний обсяг прибутків (як в ІТ) — вже задачка.
Це якщо по мелочі робити. Якщо звісно бізнес-план і меблевий цех наприклад — то да. Ну або надкрасіві ножі, флейти і задорого продавати. Але знову-таки — пошук покупця... Якісні речі ручної роботи в Україні — дуже відносна цінність в контексті поціновувачів.

Я себе мебель стараюсь сам делать. Ну как сам, заказываю порезку материала на конторе, а до этого и после этого — проектирую сам, сверлю, скручиваю, подгоняю — сам. В итоге и переключает здорово, и мебель такая. как мне нужно, вся в одном стиле и зачастую более качественная, чем если бы я купил ее в магазине. И на этапе проектирования лично у меня на отлично ребутаются мозги, наверно мое просто.

є таке, і певний час навіть здавалось, що дійсно відволікає, але зрештою, виявилось, що набагато цікавіше спілкуватись з єдинодумцями, ніж усамітнено корпіти над проектами.

scontent.ftxl3-1.fna.fbcdn.net/...​ec3acaa6aad7a&oe=5CC22530

хоча, з кількома цікавими людьми познаиомився саме завдяки ремонтам апаратури

Юрію, я подивився твій профіль на лінкед-ін. І бачу що ти не так багато пропрацював в ІТ, щоб уже так жостко вигоріти. (щоб вже кидатись на свою майстерню). Можливо це не твоє, реально раз так важко пересилити. Я думав у тебе уже овер 10 років в індустрії і ти вже бачив все)

Выгореть можно на одном проекте за полгода. Для этого не нужно

овер 10 років в індустрії

Более того, когда «IT — це твоє» — выгореть даже проще, ввиду чрезмерной увлеченности, за которой не замечаешь стресса и переработки. Мой личный опыт «почти выгорания» как раз был связан с чрезмерным увлечением, когда уже кровь из ушей шла, но меня «перло» и не мог остановиться. Благо, жена вовремя лещей надавала.

Выгореть можно на одном проекте за полгода.

. То якщо ти вигорів на такому проекті, то для цього треба змінини проект, а не кинути IT і піти в свою каптьорку і там електрозварюванням гратись). Це уже дуже радикально. А по другому пункту, ок. В цьому є сенс. Але знову ж, це не вирішується уходом із професії

То якщо ти вигорів на такому проекті, то для цього треба змінини проект

Далеко не всегда. Проблема чрезмерной увлеченности работой — она же в голове человека, а не в репозитории проекта. В моем случае проект не был плохим или стрессовым — напротив, он был хорошим и интересным, в связи с чем и увлеченность. Ну сменил бы я его на другой интересный проект — было бы то же самое. Проблему нужно было решить у себя в голове и перестроить приоритеты. И я, как и ТС, сделал это на относительно ранних этапах своей карьеры. В общем, мой поинт в том, что имея «овер 10 лет в индустрии» выгореть как раз таки сложнее, так как к этому времени у человека, скорее всего, уже выработались защитные механизмы, в отличие от джунов, которых медом не корми, дай на выходных 30 часов к ряду покодить дяде на новую тачку новый революционный продукт.

не вирішується уходом із професії

Так ТС вроде и не говорит об уходе из профессии. Или я где-то недочитал?

тоді перепрошую, що не виправдав сподівань ))

Какое бы хобби ни было, это помогает не взорваться) Я на йогу хожу — и глаза отдыхают, и нервы))

А если серьезно, то хобби отличное. Моя мечта — это объединить два увлечения: фольк-музыку и деревооброботку. Делать музыкальные инструменты. Начать с простого: блок-флейт. По-сути, достаточно токарного и сверлильного станка. Потом пробовать делать более сложные инструменты: колёсные лиры, мандолы, лютни, никельхарпы и т.д. Но это уже совсем мечты-мечты.

Я собі варгани робив сам... Dreams come true;))

Я ссу варганом язык порезать) Это сродни одной из древнейших и страшнейших фобий человечества — получить в глаз струной, при ее натяжении на гитару.

))) Там скоріше можна зуб вламати.. Варган до язика не має торкатися навіть близько... Жодного разу такого не було за багато років... пс Хоча, язики різні...))))))

Знаю людей, которые резали варганом языки) Но я не уверен, что они пользовались ими правильно и что варганы были православными.

Добре, що обмежилося тільки язиком..;)))

Та не, она ж мелкая и когда натягиваешь новые струны, то держишь ее как мандолину. Как-то так. А точная подстройка уже машинкой на струнодержатиле делается и уже не страшно. Хотя я не скрипач, просто наблюдал за скрипачами. А вот на мандолине мне вообще не ссыкотно натягивать струны — она по размерам как скрипка.

Я к тому, что когда струны лопаются, можно хорошо получить по пальцам, но чтобы по глазу...

а я все харди-гарди называл

как по мне, то «колёсная лира» звучит круче)

Токарный станок по металлу купи и всякие «ручечки» точи. Вообще мечта (серьезно).

хто знає, куди заведе крива «рукоблудства» )
В ідеалі поглядатиму в сторону ЧПУ

поглядатиму в сторону ЧПУ

поглядатиму в сторону DIY ЧПУ ;) fixed

гуманітарна освіта
часоприпроведення

Чувак, ты правильно сделал, что перешел в программирование.

звісно, тут як мінімум можна без докорів сумління будувати дочірні об’єкти з мовних структур)

Да тут проблема даже не в дочерних объектах, а в том, что пытался перевести слово «времяпрИпровождение», использование которого для гуманитария само по себе крах =)

що тут скажеш...
одне необережне echo «Hello world»; і ти не опам’ятаєшся як все зійшло на нівець...

Я бы рекомендовал ответить самому себе на следующий вопрос:
А чем я на самом деле хочу заниматься?
Для того, чтобы было проще на него ответить, могу предложить несколько вспомогательных:
1. Если бы у меня не было потребности работать (например, помер богатый дядя и оставил мне мильярд баксов) — продолжал бы я работать?
2. Если да — то полностью или парт-тайм?
3. Если нет — то чем бы я занялся?

Проанализируй ответы и подумай, вполне возможно, есть и другие возможности в жизни, помимо веслания :)

Слушно.
1. скоріш за все продовжував би кодити...
2. парттайм. Проте за рік фрілансерства там також побачив нюанси.
3. побічним продуктом експерименту може стати інший напрям: власне після року в режимі «тихої сапи» і планую переглянути ситуацію

на ютубе есть серия видосов одного адвоката из Рашки, который где-то в тайге почти подручными средствами и самодельными инструментами делал себе избу

здається, попадалось на очі. Варіант крутий, але поки усвідомлюю себе більш як дитя асфальту. + моя відпустка належить більшою мірою сім’ї — це доводиться брати до уваги.

Адвокат Егоров.

да, он
итак час ночи «почему я уже смотрю 3 видос как мужик делает дом своими руками» ))

есть еще канал примитивТехнолоджис, там чувак строит дом без инструментов вообьще, точнее инструменты он тоже сам делает из того что есть под руками

Наконец-то нормальный пост! С удовольствием буду следить за апдейтами. Но лучше сделай блог, чтобы тут не флудить.

дякую. думаю, що якщо експеримент переживе критичні 3 місяці, то так і буде.

Наконец-то? Нормальный? Через день спам в ленте «работаю в ИТ уже два с половиной года. Перестал развиваться/выгораю на работе/психологически устал. Что делать?»

Оренда майстерні для втілення різного роду штукенцій, це звісно круто. Але ж у тебе 4-місячний син. Зараз не час займатись такими експерементами, як на мене. Треба ї**шити щоб сім’я мала стабільний дохід. Це якби неодружений і без дітей, то можна собі присвячувати весь час, а тепер все.

сім’я + будівництво )))
подивимось. Якщо це хоббі даватиме розрядку і за рахунок цього я ефективніше працюватиму, то виграють всі. Якщо ні, то за пару місяців розірву договір оренди.

Интересная тема, очень советую посмотреть на ютубе каналы Дани Крастера, GetHandsDirty(англоязычный, но в главной роли девушка из Португалии) и все что будет попадаться в предложках. Вдохновения после такого — с избытком, остается только немного подтянуть теорию по дерево- и металлообработке, но там не Rocket Science, освоить можно в свободное время, сами себе спасибо скажете. После этого всего зачешутся руки, купите 3д принтер, начнется совмещение с Ардуинкой и там уже полет фантазии не заставит себя долго ждать. Удачи!

дякую, канал Крастера вже кілька разів попадався на очі.
З мікроконтролерами вже раніше мав знайомство + 3д принтером розжився ще до минулого року — зараз думаю як зробити умови в майстерні, щоб він нормально міг працювати.

Законопослушный гражданин

бачив )
в мене патентів поменше і освіта гуманітарна )

Дык а чем заниматься то собрался? Интересно ж!

как чем? будет сидеть с ноутом в гараже и смотреть на ютубчике разные ролики как пацаны в мастерских работают

примітивна металообробка + перенесу паяльник з мікроконтролерами (якщо в домі дитина, то з ними сильно не попрацюєш)

Це в Вас дитина ще не ходить, так шо рано поки нить)))

Подписаться на комментарии