Профілактика вигорання, оренда майстерні #4
Робота з хардваром для віддаленого управління — це в принципі окрема історія.
Маленьким і жирним плюсом є те, що частину заморочок я роблю в робочий час... За останній місяці по кілька разів в тиждень траплялись моменти простою, коли відсутні комерційні задачі. Тоді девелоперу пасує роздуплятись в нових плюшках, які можуть попастись сейлзам в майбутньому.
Як ви могли зрозуміти, ваш покірний слуга декларував, що йде вивчати Laravel + vue js. Ну, а щоб роздуплятись доводилось не на голому місці — в нашому опенспейсі з’явилась нова забавка.
В результаті, співробітники не лишень задумались над проблемою кисневого голодування, а я закинули мені тону доволі адекватних рекомендацій.
Що можу сказати:
— практика використання «мертвого» часу на свій некомерційний проект виявилась вигідною для обох сторін;
— використання сенсорів до 10 баксів за штуку має один мінус — невідкалібровані дані. Маю на увазі, що хоч сервіс робить основну роботу — по коливаннях протягом дня можна передбачити момент критичного падіння кисню, але середнє число самих даних «пливе» вгору. Для чогось серйознішого я б використовував надійніше залізо;
— на мікроконтролери потрібно ставити ключі доступу. Так, щоб коли додасться ще один прототип, то щоб дані не плутались між собою. Власне в моєму випадку це буде реалізовано через ларавелівський сервіс Passport;
— для розміщення я вибрав сервер AWS. В них є безкоштовний період на рік;
— зараз обслуговування одного контролера зі збереженням даних з одного сенсора з’їдає близько 1.5% в добу. Коли господарство розшириться і додасться фото/відео — доведеться подумати про оптимізацію.
Після остаточного впровадження Passport я допиляю модераторську панель з можливістю передачі команд на контролер. Тоді вкупі можна буде переносити залізо на випробування в польові умови, в лабораторію
8 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів