Врятувати природничо-математичну середню освіту, щоб запобігти кадровому голоду в ІТ

Учора комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій затвердив рекомендації слухань, присвячених стану і перспективам природничо-математичної (STEM) освіти в середніх школах України.

Вчителі, організатори і аналітики природничо-математичної освіти з різних куточків України констатували, що Україна сягнула «точки біфуркації»: якщо енергійно не зрушити ситуацію на краще, через лічені роки розвивати економіку і запроваджувати високі технології в нашій країні буде нікому.

В Україні, природничо-математичні дисципліни (Фізика, Математика, Хімія, Біологія і Фізична Географія) є виборними, а не обов’язковими в державній підсумковій атестації для вступу до університетів (ЗНО). І обирає їх все менше юнаків: за даними Центру оцінювання якості освіти і міжнародного рейтингу PISA, Фізику обрали лише 3% учнів, а Хімію — взагалі тільки 1%.

З математикою, яку все ж обирають більше (38,8%), теж є проблеми. Задачі, для яких достатньо алгоритмічного, «лекального» мислення, українські школярі «лускають як те насіння». Разом з цим, задачі, що вимагають креативу, нешаблонного підходу — опиняються «не по зубах» більшості школярів. Так, розрахувати вагу поштових відправлень за диференційованим тарифом змогли лише 37,4% випускників шкіл. 14% учнів четвертих класів не отримують базового рівня математичної компетенції, демонструють нездатність оперувати простими діями з числами.

Сільські та селищні школи «пасуть задніх» порівняно з школами у великих містах. Найвищий бал (10-12) з природничо-математичних дисциплін отримали 5,6% сільських та селищних учнів — проти 15% міських. Найнижчий бал (1-3) 11% «місцян» — проти 17,3% «селян».

Ще гірша якість природничо-математичних знань — у учнів профтехзакладів. Майже 50% випускників — отримали найнижчий бал з математики (1-3).

Домінують за якістю природничо-математичної освіти — гімназії і ліцеї. Тут найвищий бал отримує кожен третій випускник.

В цьому полягає, на думку низки доповідачів, ще одна вразливість української природничо-математичної освіти. Низка провідних міських закладів зберігають «бренд» вітчизняної природничо-математичної освіти, забезпечуючи Україні призові місця на олімпіадах. Проте це лічені заклади — супроти 9400 сільських і селищних шкіл де STEM-освіта дедалі сильніше «кульгає». І, за словами титулованого вчителя фізики з Вінниці Юрія Пасіхова, порівняно невелика кількість STEM-випускників українських елітних шкіл дедалі швидше знаходитиме себе в еміграції.

В той час як більшість їх однолітків вже зараз не наважуються складати фізику і хімію на ЗНО. Тому, що не отримують у школі належного рівня освіти і критично оцінюють власні сили.

У результаті, природничо-математичні спеціальності вітчизняних університетів вже сьогодні залишаються без студентів.

Дається взнаки «перекіс» в освіті в бік гуманітарних дисциплін, які батьки та діти наполегливо продовжують обирати, попри низьку затребуваність і падіння оплати праці фахівців гуманітарних спеціальностей в Україні.

За спостереженням іншого заслуженого вчителя природничо-математичних дисциплін з Чернівців Пауля Пшенички, такий брак соціального замовлення на STEM-знання і навички деморалізує спочатку батьків, потім учнів, а зрештою і вчителів, які надмірно спрощують контент і задачі.

Кваліфікованих вчителів природничо-математичних дисциплін теж бракує. Бо абітурієнти уникають і цих спеціальностей. Кілька років поспіль найнижчий бал на вступ на бюджетне навчання (104-106 балів), — це бал у педагогічні вищі навчальні заклади на вчителів фізики і математики.

В результаті, технологічні виробництва, і ІТ-індустрія відчуватимуть дедалі більший дефіцит кваліфікованих інженерно-технічних працівників. Навіть на таких стратегічних об’єктах як вітчизняні атомні електростанції, чия електрика стримує тарифи від ще більшого зростання, наймолодший інженер з фаховою освітою має більше 70 років віку, і заміна не готується.

Ініціатор проведення слухань, народний депутат Сергій Колебошин зауважив, що серйозність ситуації — привід не «складати руки», а наполегливо шукати і впроваджувати ефективні, зокрема — новаторські рішення. Він зосередив увагу на основних напрямках роботи: залучити до викладання природничо-математичних дисциплін молодих викладачів, здатних оперувати сучасним обладнанням і налагодити крос-предметну взаємодію. Забезпечити школи, з акцентом на сільських і селищних, cпецкабінетами і підручниками, для чого йому з колегами вдалося добитися подвоєння бюджетних видатків (до 800 млн грн) на закупівлю сучасного обладнання для шкіл, включаючи робототехніку.

Міністр освіти і науки Ганна Новосад поінформувала, що на 2020 рік Урядом закладено в бюджеті 3,5 млрд грн субвенції для підтримки саме сільської освіти через розбудову мережі опорних шкіл. Заплановано модернізувати підвищення кваліфікації вчителів природничо-математичних дисциплін через центри професійного розвитку і хаби. Доопрацювати державний стандарт базової освіти для природничо-математичних дисциплін. А з 2021 року — запровадити обов’язкове ЗНО з математики для учнів по всій Україні, для чого розроблено нові дворівневі тести.

А експерт зі STEM-освіти, засновник проекту Brobots Пилип Духлій вважає, що ключ до успіху — у проектному навчанні, коли учні, з початкової школи, беруть участь у конкретних STEM-проектах відповідного рівня складності під керівництвом вчителя, одночасно отримуючи базові знання, застосовуючи їх і відчуваючи стимул до отримання поглиблених знань зі STEM.

Більшість виступаючих погодились, що в разі залишення природничо-математичної освіти в Україні на поталу свободі ринку і вільному вибору батьків і учнів, наслідки для економіки Україні і оплати праці українців будуть катастрофічними. Альтернативи значному і послідовному втручанню держави, через законодавчі преференції і адміністративні важелі на користь природничо-математичної освіти — не вбачається. І чим швидше — тим краще.