Репутація українського ІТ. Пройти опитування Асоціації IT Ukraine
×Закрыть

Life in Winnipeg, Canada. In the middle of nowhere — Part One

З нещодавнім інтеросом читачів ДОУ про Вінніпеґ в мене з’явилось бажання написати коротеньку статтю про це місто в якому я живу вже біля десяти років.

Спочатку я думав, що це займе небагато часу і я зможу розповісти про всі цікаві питання, але написавши тільки декілька розділів, я зрозумів, що на одну статтю тут забагато. Тому це є перша частина, яка містить розповідь про погоду та кримінал (дві найвідоміші характеристики Вінніпеґу), трішки світлин чудової природи, коротка інформація про імміграційну програму від Конґресу Українців Канади, та сподіваюсь корисна інформація про вибір місця проживання для тих хто вже вирішив іммігрувати у Вінніпеґ. І якщо ця стаття буде цікава — я напишу, ще одну де розповім про цікаві місця, культурні події, українську громаду, корінні народи Канади, економічну та політичні ситуації, навчання в школах та університетах, транспортування або будь які інші цікаві теми.

Зима

В Манітобі яскраво виражені два сезони; Зима і Літо. З глобальними змінами клімату — сезони Весни і Осені, які тривали всього пару тижднів збільшуються.

Якщо ви не переносите зиму, я б не радив навіть думати про Манітобу. Для мене зима триває з моменту я перестаю їздити на ровері на роботу, а це з листопада до квітня.

Листопад є перший місяць зими, температура вночі опускається нижче нуля і в цей місяць зазвичай проходить перший сніговий шторм, який покриває все місто тою білою штукою, яка не сходить до квітня, а деякі снігові гори розтануть тільки в серпні.

Грудень — це місяць коли розпочинаються справжні морози можливі перші −35 це коли шкіра на руках тріскається на ваших очах, обмороження відбувається за декілька хвилин, чекати автобуса на зупинці не можливо, а черга в екстренну дорожню службу на заміну акумуляторів в авто може досягати тиждня. Але також це місяць коли всі дуже поспішають так, як всі готуються до різдвяних канікул з подарунками, нового року, запланованих подорожей в теплі краї і тому всі не зауважують ці морози. Зазвичай ще один сніговий шторм додає трохи снігу, щоб Санта Клаусу було легша їздити на санях.

Січень це коли всі починають розуміти як насправді холодно, а в деякі дні шкільні автобуси перестають їздити так як температура опускається менше 35 градусів, а з впливом вітру може й бути холодніше ніж на Марсі. Ось цей місяць і використовують для подорожей в Флориду, Кубу, Мексику, Кариби, а програмісти з амазону на Гаваї. Зазвичай коли так холодно снігових штормів менше тому є час насолоджуватись святкуванням Маланки. В лютому починає тепліти так, як у Вінніпезі запланований зимовий фестиваль Festival du Voyageur з піснями і танцями під відкритим небом, тому з середини лютого температура може бути біля −5 в день (це коли люди перестають вдівати рукавиці і ходять без шапки з відкритою курткою), але ніч ще нагадує про своє доходячи до −20 −30 градусів, і якщо ваша автомобільна батарея ще не вмерла — то в лютому вона точно вмре так як ви забудете підключити її до обігріву на ніч після чудового сонячного дня.

Березень чудовий зимовий місяць з теплими днями і все рівно дуже холодними ночами, це коли я починаю думати, якби повернутись назад до велосипеду, але сіра жижа в яку перетворився сніг разом з суміщю хімічних елементів і піску які розкидає місто на протязі всієї зими зупиняють мене від подальших думок. Хто приїзджає у Вінніпег в березні розповідають, що це сіре і холодне місто. А люди з зимовою депресією впадають в неї ще більше і починають планувати, як виїхати в іншу провінцію.

І тут розпочинається квітень: все тане, бувають сонячні дні з плюсовою температурою, але ніч ще тримається в мінусі, деколи мені приходиться вдівати двоє штанів щоб комфортно їхати на ровері зранку. Водії лякаються велосипедистів бо відвикли від них за зиму. Додатковий сніговий шторм може нагадати, що зима ще тут, в цей останній шторм стається найбільше аварій, так як дехто вже поміняв зимову резину на все сезонну, а дехто не вірить що зимова резина працює.

Травень можна назвати перший день літа, вже тепло але вітри настільки сильні, що збільшують мій час добирання на роботу на 10-15 хв. Хоча люди й починають ходити в шльопанцях, малеча грати футбол на дворі, нові іммігранти, які приїхали в цьому місяці, думаючи, що оминули холоди, ходять вдіті в зимовому одязі.

Червень все цвіте, місто чисте після генерального прибирання, квіти висадженні, сонце сяє , діти закінчують шкільний рік і всі планують поїздки на природу. Можна сказати самий ліпший місяць (для тих хто не любить зиму), так як ще немає комарів, комарів, які випють з вас стільки крові, скільки ви не здали за все своє життя.

Липень — сезон відпусток, діти закінчили школу і батьки їдуть з ними десь відпочивати, він настільки жаркий, що навіть холодні манітобські озера прогріваються в цей місяць, але кількість комарів не дасть вам відпочити ні на секунду, тому аерозоль від комарів — це те що ви будете чути, замість любих інших запахів, наступні два місяці.

В серпні тепература в ночі стає прохолодною, можливі декілька торнадо десь подалі від Вінніпеґу але в цілому всі думають про початок навчання. Далі це ще чудовий місяць, щоб насолоджуватись природою.

В вересні ночі дуже холодні але дні бувають жаркі, як літом і я навіть деколи їзджу в одній футболці на роботу. Всі дуже зайнятті з вклинуванням нового розкладу після початку навчального року тому на погоду всім начхати.

Останні й місяць це жовтень — дуже не передбачуваний буває теплий, буває осінній, а буває випаде сніг який призведе до оголошення надзвичайного стану. В кінці жовтня всі дітки йдуть виклянчувати цукерки, якщо відносно тепло то в костюмах, якщо холодно то костюми вдівають на теплі куртки і це виглядає навіть смішніше ніж самі костюми.

Кримінал

Мене завжди дивували опитування про «відчуття безпеки» так, як би вони справді показують якусь картину, але насправді вони просто показують наскільки налякіні люди без ніякої привязки до реального стану справ. І в цих опитуваннях Вінніпеґ посідає перші місця по відчуттям, що це дуже небезпечне місто. Звичайно, що новоприбулий іммігрант, який почитає місцеві новини і після того, як до нього підійде безхатченко і попросить сигарету буде переляканий, навіть, якщо він живе в найбезпечнішому районі міста, навідміну від жителя Донецьку, яки впевнений що він в безпеці бо його захищаю найкращі «республіканські герої» незважаючи на перельоти мін над головою.

Один мій знайомий з Дніпра сказав, що в Україні він відчувався безпечніше, а тут одні вбивства в новинах. На що я відкрив йому статистику вбивст в Дніпрі і показав, що тільки в одному районі, в якому він жив, вбивст за не повний рік стільки само скільки вбивств у всьому Вінніпезі.

В Вінніпезі справді є декілька кримінальних проблем: кількість вбивств, наркотики, крадіжки в магазинах, та крадіжки велосипедів.

Вбивсва зоосереджені в двох районах і в основному вночі. Якщо стається вбивсто поза межами цих районів, все місто стає на голову, поліція працює, щоб його розкрити як найшвидще і всі про це говорять, але таких вбивс зовсім небагато декілька за рік і майже всі вони повязані з сімейними розборками. Так що якщо ви оминаєте ці два райони вночі ви в безпеці, а якщо вам з якихось дивних причин потрібно бути в цих двох районах, ще й вночі, ну тоді Вінніпег явно вам підходить.

Наркотики це найгірша проблема на мою думку і місто і провінція стараються її якось вирішити, але дешевий і легкий в виробництві метамфітамін дуже їм в цьому заважає. Нажаль наркоти не є зосередженні тільки в одному районі, в хай скул часто їх можна придбати і чим краща школа тим легше, також часто під нарко лабораторії використовують дорогі будинки в хороших районах. Також Вінніпег працює як хаб наркошляхів в Канаді. Велика ймовірність, що ви ніколи не побачите перевізників, наркоторговців чи їх користувачів, але нажаль вони є і поки немає чіткого бачення, як їх позбутися. Тільки додам в Україні з тим не ліпше, знаю на досвіді моїх знайомих, які зкотились з зразкових учнів до людей, які без вагань винесуть дрогоцінні речі навіть з своєї квартири.

З крадіжками я б це назвав комічною ситуацією. Цього року крадіжки досягли епідемічних маштабів. В основному крадіжки відбуваються в алкогольних магазинах: заходить група підлітків з капюшонами на голові, набирають дорогі напої і виходять не розрахувавшись, ніхто їх не зупиняє, не чіпає вони просто йдуть. І це досягало до десятків випадків в день. Більшість з них затримує поліція, суд їх відпускає так, як це не значна крадіжка, немає насильства, злодії малолітні, з поганих сімей і т д. Тому це й дійшло до епідемії. Спочатку з цим ніяк не боролись, ну подумаєш накрали на паро тисяч доларів в багато мільйоної корпорації, вона підняла ціну на алкоголь на пару центів і все, але люди все знімають на телефон викладають в мережі всі стають знервовані і одного дня злодії замість того, щоб просто вкрасти б’ють в лице продавщицю і виходять, при чому охоронець стоїть збоку ховається, злочинця затримали люди на виході з магазину (не охоронець, який напевно візьме stress leave після пережитого) і відео виклали в інтернет. Це настільки накалило напруго, що через декілька днів поліцейський при затримці подібного злодюжки розрядив в ного вісім чи девять куль. На даний момент в більшості магазинів в певні години стоїть поліцейський в формі (в позаробочий час і йому платить магазин) і кількість новин про злочини зменшилась в десятки разів.

І останнє — крадіжки роверів. В Вінніпезі крадуть тисячі роверів в рік, є цілі конвеєри по розбору і продажу крадених роверів. Поліція повертає назад сотні роверів, але більшість з них не можливо ідентифікувати і вони продаються на поліцейському аукціоні.

Кожен раз коли через Вінніпег проїзджає якийсь відоми роверист, який збирає гроші на доброчинність тим, що він їде через всю Канаду, майже гарантовано, що в нього вкрадуть ровер.

Це болюча тема для мене, не зважаючи на те, що ні один з моїх 4-ох роверів ще не вкрали, хоча я паркуюсь в Downtown.

Я ніяк не хочу применшити Вінніпеґ, як столицю вбивст чи наркотиків в Канаді, і також думаю, що відчуття безпеки важливе для фізичного та психологічного самопочуття людини незважаючи чи її підозри мають якісь підстави чи ні.

Але як людина яка була свідком нападу групою підлітків (яких затримали за 2 хв після мого дзвінка в 911) з ножем на перехожого , людина на яку нападали з мачете, пробували грабувати в Вінніпезі в найнебезпечному районі в ночі і людина, якій ламали зуби, різали горло і грабували в найбезпечнішому ройоні Львова, можу сказати Вінніпег досить безпечне місто, якщо слідувати елементарним нормам безпеки, а в більшості районів, якщо ви забудете закрити двері в будинку на ніч, залишите машину з ключами на парковці чи будете йти в ночі самі — з вами нічого поганого не станеться.

Райони, квартали

Коли ми вибирали перше місце приземлення в Вінніпезі, ми не знали про погані, хороші, нові, старі, небезпечні, безпечні райони. Ми тільки глянули на карту Вінніпеґу, який виглядав, як звичайне розлоге місто розділене двома річками. Ми просто вибрали готель з відносно доступними цінами і забукали його на тиждень, кредитною карткою з можливістью оплати при поселені. Спочатку я хотів вибрати готель в центрі міста, але в іншому готелі, ближче до периметру (окружна) була знижка на безкоштовну ніч і ми вибрали його, який я був радий, що ми вибрали його а не в даунтауні (пізніше я розкажу чому).

Після поселення в готель ми одразу почали шукати місце для постійного проживання і обійшли апартменти в цьому ж районі де готель, заповнили аплікації на рент, і були трішки розчаровані так, як район виглядав (і виглядає зараз), як район з 60-х років минулого сторіччя. І якби мені хтось пояснив детальніше про різні місця проживання мені б це дуже допомогло.

Вінніпег можна розподілити на декілька частини, які мають спільні особливості: Північ, Північний Схід, Північний Захід, Південний Захід, Південний Схід і знаменитий центр міста.

Також є декілька районів за периметром, які вважаються «майже Вінніпег», а один (St. Norbert) є частиною Вінніпега офіційно.

Традиційно багато переселенців з східної Європи, які приїзджали в першу і другу хвилю імміграції — селились в місцях де було багато низькокваліфікованої роботи тобто біля залізної дороги. І це є північ та південний схід де проходять основні залізничні вузли. Багатівши, люди купували будинки на півдні, а ті хто не зміг вийти з бідності залишались в North End та West End. Криміналітет, наркотики, там зашкалюють, і більшість вбивст відбуваються там.

Це наступні райони в яких я б не радив селитись: Notre Dame, Burrows, Point Douglas, Tyndall Park, St. Jones. Відповідно школи тут мають багато дітей, які не бачать світлого майбутнього і не дуже переймаються навчанням. Хоча одна школа (Sisler High School) з цього району має одну з найсильніших в Канаді програму з Cyber Security перемагаючи на Канадських та Міжнародних (Cyber Patriot) змаганнях. Напевно хакери народжуються не в благополучних районах.

Останній район з кримінальної півночі це Mapples. Він вважається менш кримінальним і з дорогими будинками.

Наступна частина це Північний Захід: Wolseley, St. James, Assiniboia, та Kirkfield Park. Все це дуже старі райони і де можна знайди дуже гарні characters houses (модне слово, яке говорять коли не хочуть образити сказавши, що будинок дуже старий). Додатково St. James розміщений біля аеропорту і індустріальної зони. Чим ближче до центру — більше криміналу, чим дальше — менше, як тут жартують «злодії на ровері (в основному злодії бідні люди, які не можуть дозволити машину) так далеко на доїдуть». Якщо селитись ближче до периметру то потрібно взяти до уваги час доїзду на роботу, якщо користуватись громадським транспортом. Вулиця Portage, яка проходить через ці райони одна з найдовших і зупинки через кожні сто-двіста метрів тому подорож в автобусі може затягнутись.

З північно східного боку Червоної річки (Red River, яка проходить через місто) розташовані старіші райони: Kildonan-River East, Elmwood, Concordia, Radison, Rossmere, Transcona і франкофонський район St. Boniface. Ближче до периметру побудовані новіші будинки. Загалом нормальні райони, але я б не селився в Elmwood, так як дуже близько то центру. Хоча й St. Boniface близько до центру також, але в ньому досить багато будинків та апартментів здають, такаж багато історичних памяток та франкомовний університет.

Південний схід має новіші райони і багато іммігрантів вибирають саме його щоб оселитись. Fort Rouge, Old St. Vital, Southdale, Riel (St. Vital), Lagimodiere, Seine River. Fort Rouge and Old St. Vital мають суміш нових та дуже старих будинків. Ця частина міста має багато франкомовних шкіл, так, що якщо хочете, щоб ваша дитина вивчала дві мови цей район буде саме те.

Південний захід вважається одним з найдорожчих: Charleswood, River Heights, Tuxedo, Fort Whyte (Lindenwoods and Whyte Ridge), Fort Garry, Fort Richmond, Waverly.

Charleswood має дуже великі площі біля будинків, River Heights вважається елітним районом і тут сто річні будинки коштують як нові в інших районах, Tuxedo район для багатих (розділений на два Old Tuxedo старіші будинки з величезними площами, та Tuxedo нові дорогі мільйонні (Британська Колумбія засміялась в стороні) будинки), Fort Whyte вважався дорогим італійським районом, Fort Garry — найстаріший з південного заходу, Fort Richmond з багатьма вихідцями з азії, Waverly район збудований за останні 10 років в якому знаходиться велика мечеть. Багато людей, якщо хочуть купувати новий будинок купюють його в цьому районі. Між River Heights та Fort Whyte багато будинків з апартментами де й більшість новоприбулих селяться.

І знаменитий Downtown (Union Station). Зазвичай центр міста це показово зразкове місце, але в Вінніпезі все навпаки. В центрі багато безхатьок та бідних людей так як тут багато сервісів допомоги та готелі, які надаються по субсидіям. Тому я й був радий, що не обрав один з таких готелей коли приїхав сюди. Все змінюється: в центрі додаються нові дооргі готелі, ресторани, більше охорони, патрулю, але на даний момент, я б не радив гуляти в центі міста пізно вночі, звичайно якщо це не ,день хокейної гри NHL команди, тоді в центр зїжджається пару десятків тисяч людей і він виглядає досить людним і безпечним.

У всіх районах є винятки і можна знайти дорогі будинки чи навіть вулиці в бідніших районах або субсидоване житло з бідними сімями в багатших районах.

Природа

Щоб якось розбавити негативні відчуття згодом додам декілька світлин, які можна побачити в Манітобі. Деколи, щоб побачити місце в якому, так вилядає, що ніколи не була людина, потрібно відїхати від міста менше годинки, а деколи дика природа сама гуляє перед твоїм будинком.

Імміграційна програма Конґресу Українців Канади — Манітоба

Текст з офіційних джерел, а саме злегка відредагована копія з посту Дмитра Малика, який є волонтером Імміграційного комітету при Конгресі Українців Канади — Провінційної Ради Манітоби Ukrainian Canadian Congress — Manitoba і доречі Project Manager:

Найголовнішим напрямом роботи комітету є співпраця з Manitoba Provincial Nominee Program, імміграційною програмою провінції Манітоба.

Відразу скажу, що я не даю ніяких консультацій та не відповідаю на питання «в приват» щодо імміграції. Усі посилання про «як та що робити» є наприкінці цього посту. Мета посту — познайомити з результатами роботи нашого Імміграційного комітету за 2019 рік.

Отже, Комітет запрошує українців, які хотіли б іммігрувати до Канади, а конкретно до провінції Манітоба, приїхати на Ознайомчий візит, щоб дослідити провінцію: її природу, можливості працевлашування, життя української громади, відвідати різні міста та райони, а також пройти співбесіду з урядовцем імміграційної програми. Ця співбесіда — це можливість почати імміграцію до Канади, а саме до нашої провінції.

Ознайомчий візит триває орієнтовно 7-10 днів. Цього часу як правило достатньо, щоб ознайомитись зі столицею провінції містом Вінніпег та, можливо, з кількома невеликими містечками та мальовничими провінційними парками, та прийняти рішення, чи хотіла б людина жити та бути економічно успішною у Манітобі.

Оскільки КУК-Манітоба є громадською організацією-координатором, куди входять чисельні українські організації, мета нашого комітету — запросити до провінції українців, які захочуть стати активною частиною нашої громади та споживати та розвивати створений тут українский продукт. А створено у Манітобі чимало: тут і українські програми у канадських школах, танцювальні школи, дитячі та юнацькі організації, культурні осередки, релігійні парафії, співочі та музичні ансамблі тощо.

Так, до провінції щороку іммігрує, певно, кілька сотень нових українців, а наш проект допомагає «привезти» ще кілька десятків тих, кому з різних причин не пощастило «виграти» у імміграційну лотерею через інші програми. Фактично, наш комітет при підримці КУК-Манітоба відкрив невеликі двері, через які можна запросити ще трішки більше українців до Канади :)

Оскільки наш комітет складається з «до десятка» волонтерів, розгляд аплікацій та бесіди з кандидатами на візити проводяться у вільний час як правило 2-3 волонтерами, щоб мати максимально об"єктивну думку (наскільки це можливо взагалі, бо ми тільки бачимо аплікацію та проводими бесіду по скайпу протягом години). Також наші волонтери по можливості допомагають людям, які вже приїхали на візит. Ми проводимо екскурсії, знайомимо з українськими оргранізаціями (Осередком, українськими школами, Інститутом Просвіта, Пластом тощо). Це все також займає час.

Спробуємо наступного спрацювати продуктивніше, щоб ще більше українців відвідало наші Прерії!

Хочу також згадати, що багато сімей, які побували на візитах у 2016-2018 роках вже прибули до Канади та Манітоби як іммігранти зі статусом постійних резидентів. Після інтеграції провінційної програми з федеральною системою Express Entry імміграційний процес у деяких нових іммігрантів зайняв усього 7-8 місяців (конкретний приклад: у березні візит до провінції, а у листопаді вже отримано імміграційні візи). І це все самостійно, без жодних коштовних посередників!

Комітет по можливості допомагає інформацією новоприбулим з першими кроками адаптації, якщо вони цього потребують.

Фактично, за 2019 рік Імміграційний комітет дав можливість поміняти життя трьом десяткам українських родин, які з різних причин вирішили приїхати до Канади.

Ми зустрічали українців, які живуть як в Україні (найбільше), так і у Південній Кореї, Об«єднаних Арабських Еміратах, Катарі, та навіть був один аплікант з візитом із Росії.

Географія регіонів України також досить цікава: якщо не рахувати Київ, то ми бачимо більшість аплікантів зі Східної та Південної України, і дуже мало із Західної. Фактично на 10 аплікацій Схід-Південь тільки 1 аплікант із західних регіонів.

Географія широка, а професійна матриця ще ширша: Вінніпег відвідували інженери, ІТ-шники, маркетологи, науковці з степенем кандидатів та докторів наук (хіміки-фізики), зварювальники, менеджери з продажу, юристи, аналітики, фінансисти та багатьох інших професій. Люди добре володіють англійською мовою та готові починати своє нове життя у Канаді, буквально зійшовши з трапу літака.

Імміграція — це зміна життя, яка вимагає чимало сил та енегрії від іммгіранта, який поміняв своє звичне середовище на 100%. Тут нові виклики, нове оточення, навіть небо нове, все треба починати «з вилки-ложки». Однак, зважаючи на велику та дружню українську громаду, сподіваємось, що новоприбулі українці знайдуть тут себе та стануть успішними у новому житті.

Я, як і усі волонтери нашого комітету, маю щиру надію, що наша величезна українська громада підсилиться новими, активними та ініціативними людьми, які будуть підтримувати та розвивати український продукт та українську громаду у Канаді та Манітобі зокрема.

Якщо ви знаєте когось, кому цікава імміграція до Манітоби при підтримці української організації, ось кілька посилань:

Вебсайт КУК-Манітоба: uccmb.ca/immigration_to_manitoba

Трохи про Ознайомчий візит та про процедуру подачі: www.facebook.com/...​54439252/719838455146768

Офіційне урядове джерело: www.immigratemanitoba.com/...​mpnp-renewal/renewed-swo

LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Kyiv, Ukraine — May 21-25, 2020
Talent Recruitment Mission for positions in Winnipeg, Canada

yeswinnipeg.recruitee.com

Дякую за статтю. Вже хочеться продовження..

трактор он и есть трактор

Вінніпег — чудове місто з одним з найкращих work-life balance. На 10-км дорогу до роботи (яка в даунтауні) витрачаю хвилин 15 усього. Єдиний мінус Манітоби — доволі довга зима, але звикається досить швидко і до цього клімату. А щодо інших провінцій, то краще заробляти у Вінніпезі 100 тисяч, ніж мати тих самих 100 тисяч у Торонто, де життя на мінімум 25-30% буде дорожчим через вищі ціни на нерухомість, автострахування тощо.
Щодо подорожей по Канаді, то є кілька лоукостів (Swoop, для прикладу).

Допоки місто невелике, до тих пір і буде можливість швидко на роботу діставатися. Можна й рости, але варто слідкувати щоб мерія підтримувала інфраструктуру відповідно до вимог зростаючого населення. До речі, чому в Манітобі так склалося, що провінційний податок вище ніж в Онтаріо?

Менше населення і менше людей з дуже великими прибутками тому градація податків також низька

Приємно прочитати про місто, де живеш!

дякую за опис, покажу декому зі своїх, бо вже половину, потрібну для першого враження, написали

Дякую за щиру статтю!

В часи Януковича я вперше в житті задумався про іміграцію, і Канада була номер 1 в списку)

Зараз думок про іміграцію немає, одна ніколи не кажи ніколи.

Якщо автор зі Львова і до того ж родом з дев’яностих, то повинен знати стрічку з пісні гурту Лесик Бенд «Всі стали вовками і з [немудрості] будують Канаду». Ось це і є найперше, що приходить мені в голову, коли читаю запрошення переїжджати. Мабуть це досить типова місцева реакція, якщо вже і в самій статті говориться, що з Західної України звертаються вкрай мало.

Також приходять в голову випадки спілкування з «канадийською діяспорою». Випадок перший: старший чоловік, який зберіг (законсервував) довоєнну львівШьку говірку (так, вона включає в себе такі типові шиплячі, а може це через особливість зубів). Саме так говорила моя бабця, котра ніде за кордоном не була, якщо не рахувати заслання в Сибір на 15 років, але бабця успішно дожила до початку двотисячних і встигла вже трохи адаптуватися, тому сміливо множте на десять. Отже, повертаючись до чоловіка з діяспори, мені він нагадав мою покійну бабцю і я так широко всміхався, що він зніяковів і запитав, чи його українська звучить незвично. Я підтвердив, що він мені нагадав старшу рідну людину. Тоді він запитав, чи я володію англійською, я підтвердив що так. Тоді він __різко__ переключився наглухо на англійську і більше ні в яку не хотів зі мною спілкуватися такою милою для мене говіркою.

Випадок другий. Молодші представники «канадийської діяспори». Ці запам’яталися, що провадять якусь активну українознавчу діяльність і запрошували продовжити спілкування в них на сайті, зараз не суть наводити його адресу. Так от, наглухо спілкувалися виключно англійською.

Звісно, в мене замала вибірка, щоб робити якісь висновки. Тому додам ще враження від одногрупника, котрий вже переїхав. Отже, він каже що молодше покоління говорить дуже специфічною українською, тобто це вкраплення українських слів в англійські речення, а часом перекладають слова котрі було би доречніше залишити так як є, скажімо напій «сім догори» (7up). А що ж буде з наступним поколінням?

Ну а тепер, після цього абзацу — в мене настільки чітка паралель із Кубанню, що аж жаль бере. Виправте мене, якщо я неправий, я з радістю виправлюся. Та в мене в голові вимальовується асимільована громада, котра не володіє розмовною українською, соромиться її, тільки зберегла типові прізвища, на свята вдягається в національні костюми і виконує пісні-танці. Відмінність мабуть в тому, що ця громада не піддається насильницькій асиміляції (натомість це відбувається добровільно), також фінансово має значно більше можливостей і бажання брати участь в спонсорських проектах, котрі відбуваються безпосередньо в Україні — і це насправді чудово.

Тож... я відкритий аби змінити цю точку зору. А поки — будуйте Канаду, але поки що без мене...

що з Західної України звертаються вкрай мало.

Тут такое количество з Западной Украины, что я бы даже удивился, если бы мне сказали, что выехали не все, кто хотел.

А що ж буде з наступним поколінням?

Ну посмотри на посла Канады в Украине — Ларису Галадзе. Она знала украинский только на слух, её семья до сих пор говорит на украинском языке, говорила она интересно, но это с трудом можно назвать было чистым украинским, после где-то года занятий она стала говорить более-менее сносно и даже красиво: www.youtube.com/watch?v=bfhocRhMmlM

соромиться її

Это неправильное слово, они не стыдятся, им очень трудно говорить, мало практики. Такой же разговорный барьер, как и у большинства украинцев с английским.

Я не дуже зрозумів вашу точку зору, що ви очікуєте від діаспори: розмовляти тільки українською чи перестати виражати свою ідентичність через пісні-танці?

А поки — будуйте Канаду, але поки що без мене...

Тут і без вас є кому Канаду будувати, ви допоможіть частинку України привезти сюди.

що ви очікуєте від діаспори

Иии, думав що ясно висловився, ну ок: звісно що кожен вирішує мігрувати чи ні самостійно, при цьому все ж висловлюю вам своє особисте «фе» за переманювання активної частини українства на чужину, де їх чекає добровільна асиміляція вже в наступному поколінні із (у кращому випадку) залишками фольклору й урочистим візитом в Україну раз в житті для пам’ятних фоток...

Тепер зрозумів, так ви праві ми хочемо переманювати активних українців і ви повністю маєте право обурюватися. Тільки в одному ви помиляєтесь, вони стають чи є (наступне покоління) канадійцями, які хочуть асимілюватися з українцями і в кращому випадку вони впливають (і впливають дуже сильно) на керівництво Канади, їздять робити безкоштовно операції воїнам ато, приймають участь в благодійних акціях, проводять історичні дослідження, а в деяких випадках тільки через підтримку «залишкіі фольклору» він ще залишився живий

Ми тут не дійдемо згоди, та думаю що вам від цього день не зіпсується. Насправді я радий, що на вашому графіку є позитивні екстремуми. Все ж мої висловлювання стосуються «середнього по шпиталю включаючи морг» і тут за моїми спостереженнями я не сильно помиляюся, тож загалом це втрачений для України цвіт нації, з деякими винятками... Тож, якщо ваш український патріотизм не замкнений на Канаді, то пропоную на перспективу думати як повернути цвіт назад...

ож загалом це втрачений для України цвіт нації

Я думаю, что те, кто хотят выехать из Украины, выедут вне зависимости от того, что топикстартер рекламирует Виннипег.

Тут я погоджуся і особливо сильно погоджуся з коментатором нижче, котрий підмітив _цинізм_ згаданої в статті програми — «довести що ти особливо активно любиш Україну, щоб тобі пішли назустріч у прагненні виїхати з неї геть».

Ви думаєте над короткостроковою вигодою, і до того ж для себе (як то кажуть всі бандерівці цинічні), щоб люди залишились не зважаючи на їхні мотиви — вмри але Україну зі мною будуй, а то хто мені сир буде продавати, коли всі виїдуть. Подумайте стратегічно: Україна не збідніє, якщо декілька десятків чи сотень активних людей виїдуть ( нажаль виїзджають десятки тисяч), але вони зможуть підтримати в Канаді українську ідентифікацію, яка допоможе Україні у вигляді політичної та матеріальної підтримки. І я б не радив погоджуватись з коментатором, який навіть паляниця не може вимовити.

Україну зі мною будуй, а то хто...

...буде голосувати за Україну, а не за малоросію (

І я б не радив погоджуватись з коментатором, який навіть паляниця не може вимовити.

Це той випадок, коли російськомовна людина, котрій швидше за все байдужий український патріотизм, висловлюється більш патріотично ніж «канадийська діяспора».

Ця ініціатива була організована тому що багато українців приїжджає і жалілись чому діаспора не допомагає в процесі імміграції. Порівнюючи з іншими громадами які мають подібні програми, а деякі з них беруть за допомогу тисячі доларів. А Вам хоч голову пробий, то не вгодиш.
Як тут вже зауважили люди які планують виїзджати, виїдуть не зважаючи на мою «рекламу», а ця програма допоможе їм залишитись в орбіті України.

«довести що ти особливо активно любиш Україну, щоб тобі пішли назустріч у прагненні виїхати з неї геть».

Це не відповідає дійсності — ніхто не вимагає доказів «активної любові», лише базової поваги до історії та культури, та володіння українською мовою. Тобто завернуть лише відверту «вату» — вони хай на «Свіносабакію» їдуть

Так ми не дійдемо згоди тому що ви в діаспорі бачите асимільованих втрачених українців, а я канадійців (включно з собою) які можуть допомогти Україні чи українцям.

Некоторые вещи объяснить невозможно, как ни старайся. Они просто закрыты для понимания. Через какое-то время я сам понял что на Украину можно влиять только извне, например, с помощью канадского правительства, к которому прислушиваются в Украине. Стремление изменить Украину изнутри практически отсутствует, те кто пытаются, потом сдаются и уезжают.

Ще один неймовірно рідкісний момент коли я погоджуюсь з Mike Gorchak

Цель одна, просто подходы разные.

что-то его давно не видно(или я это пропустил)
видимо взялся за раскрашивание страны изнутри :)))

Некоторые вещи объяснить невозможно, как ни старайся. Они просто закрыты для понимания. Через какое-то время я сам понял что на Украину можно влиять только извне, например, с помощью канадского правительства, к которому прислушиваются в Украине. Стремление изменить Украину изнутри практически отсутствует, те кто пытаются, потом сдаются и уезжают.

Нагадало за своєю абсурдністю як Разумков сказав що говоритиме лише російською, щоб росіяни не подумали що росіян тут притісняють, і не прийшли його захищати :)

Да уж, печальный оказался топ :( Ждем вторую часть.

Вінніпег досить безпечне місто, якщо слідувати елементарним нормам безпеки, а в більшості районів, якщо ви забудете закрити двері в будинку на ніч

А какой смысл закрывать двери, если они обычно из фанеры и рядом стеклянные вставки в полный рост и куча окон вокруг? Разве что для копов и квалификации преступления.
Какие могут быть методы безопасности, если это частный дом или таунхаус и к вам кто-то захочет залезть ночью или просто зайти посмотреть в окно спальни?
Я понимаю, что шансы этого крайне малы, если живешь в нормальном районе и все это стереотипы реалий украинской жизни, но пугает сама вероятность такого. Как-то привык за бронедверью на 3+ этаже безопаснее себя чувствовать, когда знаешь, что никто не может физически не появится из ниоткуда, кроме как из этой двери.

Свежая тру стори:
Пару месяцев назад в отеле Шарджи спалил местного типа, который стоял ночью смотрел к нам в номер через окно, которое выходит на задний двор отеля. При чем чисто случайно получилось — жена говорит «кто-то у нас под окном курит». Я говорю «не может этого быть» — там какой-то пустырь и нет ничего вообще, никто не ходит.
Выглядываю в окно — справа, слева, прямо — никого нет. И тут я опускаю взгляд вниз и вижу в темноте тело, которое пригнулось под окном снизу и смотрит на меня. От неожиданности я заорал как собака резаная и он быстро убежал. Полицию вызывать не стали, так как состава преступления нет, а переселять нас все равно некуда было. Но стресс был тот еще, еле уснул потом.

я якшо осилю, то свої думки тут прикладу :)))

Райони, квартали

жилиє масіви...

а что такое ровер?

из разряда филижанки и кобиты

«лишися того ровера» і перестань читати совєтську енциклопедії

Знайомий зі сходу України казав нещодавно, що його дідусь вживає досі це слово.

Лесапед почти у всех славян, кроме расеянчегов и вероятно болгар (но они такие славяне...).

vélocipède — фр. %)

Французы тут обитают же. Откуда им знать, что такое ровер.

Російська мова багато запозичила з церковнослов’янської, що якраз базується на староболгарській мові, тож не дивно.

Без проблем, я кажу про загальну схожість тих двох мов. Вибачте, як вийшло двозначно.

И как я все это время жил. Вот прям ждал этого ответа. Сарказм вам незнаком.

15-е августа.
Вот мы и в Канаде!!! Я очарован этой страной! Здесь восхитительно! Горы так прекрасны. С нетерпением жду, когда увижу их покрытыми снегом.

14-е октября.
КАНАДА! Это самое чудесное место на земле! Листья на деревьях пожелтели и приобрели все оттенки спектра, от красного до оранжевого. Вчера совершил увлекательную поездку за город, в сельскую местность. Вы не поверите! Видел диких оленей! На воле, они так красивы и грациозны. Поистине это самые очаровательные животные на планете. Ну просто милашки! Нет, здесь действительно рай!

11-е ноября.
Скоро открывается сезон охоты на оленей. Это ужасно! Не могу себе представить, что у кого то может подняться рука на это милое, безобидное создание. Со дня на день ожидаем снег. Мне здесь нравится!

2-е декабря.
Наконец-то! Этой ночью выпал снег. УРА!!! Проснувшись поутру, мы обнаружили очаровательную картину за окном. Все покрыто белоснежным, пушистым покрывалом. Вид, как на удивительной рождественской открытке! Я восхищен! Мы с женой радостно выбежали из дому, и быстренько очистив крыльцо и парковку перед домом, мы с хохотом стали кидаться снежками. (Я победил). Внезапно снегоочиститель проехал мимо нас, завалив всю парковку снегом. Но это не расстроило нас, и я быстренько откидал снег обратно. Как здесь хорошо! Я люблю Канаду!

12-е декабря.
Этой ночью опять выпал снег. Снегоочиститель повторил свою выходку и завалил парковку.

19-е декабря.
Опять шел снег этой ночью. Я так и не смог очистить парковку и уехать на работу. Здесь конечно великолепно, но я уже обессилел, постоянно очищая парковку от снега. Идиотский снегоочиститель!

22-е декабря.
Опять ночью падала эта белая мерзость! Я заработал кровавые волдыри на руках и постоянную боль в пояснице, от бесконечной чистки снега. Такое впечатление, что этот дятел на снегоочистителе прячется за углом и только и ждет когда я откидаю снег с парковки. ЖОПА!!!

25-е декабря.
МЭРРИ ФАКЕН КРИСМАС! Опять этот гребаный снег!!! Только бы добраться до горла того сукина сына, который на снегоочистителе. Клянусь, задушил бы урода!!! И потом, почему городские службы не рассыпают соль на обледенелых дорогах? Вчера шел и чуть не убился.

27-е декабря.
Ночью снова выпало это белое говно!!! Третий день сижу дома, за исключением вылазок для очистки парковки после снегоочистителя. Не могу никуда выбраться. Машина исчезла под горой этой белой дряни! И как же зверски холодно! Мужик из бюро прогноза по ящику обещает еще 20 сантиметров белого говна этой ночью. КОЗЕЛ!!! А ты знаешь, сколько лопат снега составят эти 20 сантиметров???

28-е декабря.
Этот гандон из бюро прогнозов ошибся! Выпало 50 сантиметров. Похоже, этот б...кий снег не растает до лета. Снегоочиститель застрял возле нашего дома, и этот мудак водитель прибежал к нам с просьбой одолжить лопату. Я сказал ему, что сломал шесть лопат, откидывая то белое дерьмо, которым он заваливал нашу парковку, и сейчас поломаю седьмую об его баранью башку.

4-е января.
Сегодня наконец-то выбрался из дому!!! Поехал в магазин закупить харчей. И вот, на обратном пути вылетает на дорогу эта скотина — олень и расшибает копытами весь передок машины. Ущерба на три тысячи долларов!!! Ну почему говнюки охотники не поубивали этих паскуд в ноябре? Эти твари (олени) везде и повсюду. Что б их разорвало, ублюдков!

3-е мая.
Отвез машину в мастерскую. Вы не поверите, но эта лоханка успела проржаветь напрочь, от соли, которую козлы из городских служб сыпали на дороги.

10-е мая.
Все! Уезжаю во Флориду. Не могу себе представить, что кто-нибудь, находясь в здравом рассудке, пожелает жить в этой гребаной Канаде!

як же у свнсбк підгорає :)

Дякую за статтю, мої смаки дуже специфічні як то кажуть, дивує чому люди обирають манітобу\саскачеван, враховуючи відкритість світу взагалі і канади зокрема. Ну тобто нема питань чому перші хвилі укр міграції були туди, але зараз трохи інший час :)

В імміграційному плані, на мою думку, манітоба — більш відкрита і це всерівно Канада.

ламали зуби, різали горло і грабували в найбезпечнішому ройоні Львова

Розкажіть будь ласка, в які роки і за яких обставин це відбувалося. Нічого схожого не пригадую тут мабуть з початку дев’яностих.

Горло і зуби студентські роки — початок 2000, парк перед університетом Франка та район біля нового цуму, а перед тим як виїхав 2010 героїв УПА. А мого знайомого також в ті роки майже біля офісу Серва на ВВ з кастету вирубили, а він боксом займався — не допомогло. Може проблема в тому, що я люблю ходити пішки. Кримінальна статистика Вінніпега відкрита і всі зареєстровані злочини можна побачити на інтерактивній мапі, просто знайдіть статистику для Львова.

Часи були інші. Ви не порівнюйте 2000 рік з 2020. Для України 20 років це шалена дистанція. Я можу сказати, що Львів місто супербезпечне, центр так взагалі. Суб’єктивно звісно.

Щиро дякую за статтю! Я з тих, хто вже скоро приїде Вінніпег. І все ж не хочеться вірити, що у даунтауні такий сумний стан подій.

Не переживайте, приїдете і побачите, що все не так страшно

О, крутяк!
Спасибо большое за лонгрид, завтра прочитаю! Я один из тех, кто просил)

Вопрос для след топа или можно прямо тут ответить:
насколько реально перевезти потом своих родителей в Канаду?
Вроде читал, что можно сразу сделать им визу на пребывание пол года за год, а после нескольких лет на PR и вообще им проспонсировать тоже вид на жительство, но нужно иметь доход от определенной суммы и там какая-то длинная очередь из желающих.
Если есть достоверная информация на этот счет — было бы интересно почитать.
Заранее благодарен

Еще хотелось бы послушать про особенности айти рынка в Манитобе вообще и Виннипеге в частности. Как проходят собеседования, кто ценится больше других, какие зп и так далее.

Інформації про спонсорство батьків не маю, маю досвід знайомих:
— якщо у вас одна батько мати або розведені і немає хто за ним/нею доглядає їм можуть дати спеціальну візу і вони приїдуть з вами і звідси подаватись на ПР
— можна просту візу приїхати сюди і продовжувати її звідси, час від часу виїзджати і також якось подаватись на ПР
— можна супервізу — більше документів але вона на 10 років
— і можна просто спонсорувати на ПР
Деталей не знаю, але потрібні суми для спонсорства відносно маленькі, мінімальна зарплата ІТ шника їх покриє

Шось та зима мені нагадала Київ, років 20 тому

Ще трішки глобальних змін клімату (цього року в січні була плюсова температура) і тут будудь зими як в Криму

Скорее бы) Тогда я буду думать, что можно и в Виннипег переехать)) А пока — нет)

Фото красиві, але поки Part One трохи депресивна : тріскаючі від холоду руки, вбивці-наркомани, безхатьки і комарі-людожери!
Чекатиму на позитивнішу Part Two :)

А як люди дістаються на роботу у −35, якщо акумулятор у машині підмерз, черга на заміну пару тижнів, а чекати автобус на зупинці неможливо?
Хоум офіс — це популярне явище у Вінніпезі (хоча б у такі дні)?

Про депресивну першу частину — краще бути попередженим і приїхати з заниженими сподіваннями. Друга частина буде позитивна :)
Про мертвий акумулятор — є таксі (доречі ще одна особливість Вінніпега — убера тут немає), знайомі, друзі, або сусід поможе прикурити.
Так працювати з дому і виправдання запізнення через погану/холодну погоду досить розповсюджено.

yup. “was working from home and been reviewing, what team was doing”

парковка в гараже? пердпусковой подогреватель?
плюс есть машины адаптированніе для работы в холоде
www.gruzovikpress.ru/...​ra-zil-i-severniy-vopros

Імміграція — це зміна життя, яка вимагає чимало сил та енегрії від іммгіранта, який поміняв своє звичне середовище на 100%.

— Дорогой, куда мы едим?
— В винипег
— Ммм ура!

Garter snakes were long thought to be nonvenomous, but discoveries in the early 2000s revealed that they in fact produce a neurotoxic venom.

Щоб дістати кількість яду яка зашкодить людині, напевно потрібно щоб всі змії які на фото кусали когось на протязі декількох годин

Asian noodles %)

Нет. Эх городские уже не знаете, как ужики выглядят.

Он про многие города альбомы пишет или этот особенный?

пожалуй закажу себе диск..

Ностальгія? Приїзджай, тут снігу для всіх вистачить.

MONTREAL — We’re in for a walloping: the Montreal region is expected to get its heaviest snowfall of the season, with up to 50 cm of snow falling by Friday night :)
тут свого достатньо :)

Пасибі велике за цікавий текст)

Маю питання, а що Ваш комітет оцінює серед кандидатів цього ознайомчогу візиту? Наскільки переконливо людина стверджує наміри залишитися в Манітобі?

Комітет не мій, я просто розмістив...
Різні люди в комітеті мають різні критерії, досвід, рішення приймається обговоренням.

Самый апогей абсурда этого комитета в том, что ты доказываешь какой ты ярый любитель и патриот Украины, чтобы иммигрировать в Канаду.

Наша співбесіда займає п’ять хвилин, ми просто просимо вимовити слово «паляниця». Мені шкода, що ви не пройшли цей тест, спробуйте наступного разу.

Ага типа тест «а не москаль ты часом?» :) Сброд лицемеров. Все так любят и пышаются Украиной, что сами в ней жить не хотят и готовы помогать таким же любить из далека.
Любишь Украину? Велком ту Хоум. А не хочешь ту Хоум, то и нехер притворяться.

А вы не думали, что человек в Украине, большую часть своих сил тратит на борьбу со всей той дичью, что тут происходит (быдло на улице\на дорогах\в школах, коррумпированые чиновники, судьи, учителя )? И это всё люди из народа, других у нас нет. Переезжая в нормальную страну, тебе не надо бороться со всей этой дичью, с которой ты боролся в Украине.
А теперь вопрос — у кого будет больше возможностей помочь Украине тем или иным образом — тому, кто внутри страны тратит свои силы, непонятно на что, или тому, кто живя, например в Канаде, мог бы помогать Украине с результативностью, несоизмеримой с той, что была у него, когда он находился внутри Украины?

большую часть своих сил тратит на...

Той випадок, коли статтю читали по діагоналі:

Імміграція — це зміна життя, яка вимагає чимало сил та енегрії від іммгіранта, який поміняв своє звичне середовище на 100%. Тут нові виклики, нове оточення, навіть небо нове, все треба починати «з вилки-ложки».

Ну і на додаток прохання написати, з чим саме з переліченого вами списку стикались особисто ви. Бо для мене особисто весь перелік мимо.

Ну, если вы считаете, что учить\вливаться в новую среду в Канаде, это почти тоже самое, что тратить свою энергию на взаимодействие с окружающей действительностью в Украине — таки у нас с вами разное восприятие окружающей действительности.

Ну і на додаток прохання написати, з чим саме з переліченого вами списку стикались особисто ви. Бо для мене особисто весь перелік мимо.

У меня такое впечатление, что мы с вами в разных Украинах живём. Со всем я стыкался. И это одна из причин, почему мне интересен переезд, например в Канаду.

в разных Украинах живём

Мабуть так. Ок, спробую розібрати:
— На вулиці. В році так 2008 в чужому для мене місті (на Борщагівці) на мене напав п’яний з кулаками. Успішно відбився ударом з ноги в груди, це вимушено бо він мене переслідував. Це мабуть єдиний випадок що можу згадати, а в рідному Львові взагалі нічого схожого не було.
— На дорогах. Водії дякують аварійкою що пропустив, допомагали пхати машину не раз коли заглох (вчився на старому трандулеті що часто глох), один раз дуже суттєво допомогли.
— В школу мої ще не ходять. В дитячому садочку не довелося платити жодних хабарів за запис. З доброї волі заправив завідуючій картридж до принтера і купив декілька зошитів — це рахувати до хабарів?
— З чиновниками спілкуюся при потребі через ЦНАП і гарячу лінію, поки що політ нормальний.
— З суддями не стикався, не знаю.
— Вчителі — поки що тільки репетитор з англійської, тут все ок.

Мабуть таки в різних Українах або ж вірно співається в пісні «ну де ще так добре живеться як тут — тільки у Львові». Звісно, в історії міста є сміттєва криза, водопостачання за графіком, однак це позаду.

В році так 2008 в чужому для мене місті (на Борщагівці) на мене напав п’яний з кулаками. Успішно відбився ударом з ноги в груди,

Владимир, перелогиньтесь

Уезжая в другую страну Вы повышаете конкурентноспособность другой страны, там платите налоги, повышаете конкурентноспособность иностранных компаний, формируете спрос в другой стране, работаете на благо другого народа. В условиях мирового капитализма уехав из страны Вы начинаете работать на благо конкурентов и на свое благосостояние. Как я и сказал, а Вы подтвердили своим текстом любить родину проще издалека.

Как скажешь. Всё равно, каждый из нас останется при своём мнении.

Так точно: українська діаспора — конкуренти, а Денис Зайцев — партньор, тільки не перепутати

Дякую за статтю. Ви так файно все описали, що аж самому захотілось в Вінніпег :)
Якщо порівняти Ваш опис, з Торонто, то з криміналом і районами ситуація не набагато краща з одного боку, але з іншого боку часто «народна» паніка сильно перебільшена. Моє перше враження від Монреалю наприклад: та тут одні торчки вскрізь. Тим не менше місто дуже красиве, незважаючі на постійні ремонти доріг.
Найбільшим мінусом Канади я вважаю відсутність доступних лоукостів для подорожей всередині країни або швидкої іст-вест залізниці. Нам пощастило взяти недорогі квитки в Нюфаундленд, на лейбор дей(в Вересні) за 6 місяців до поїздки, Карл. Це єдиний доступний спосіб подорожувати Канадою, якщо розвити в собі скіл передбачення і планування як мінімум на рік вперед =)

Можливість планування на рік, два також є однією з переваг Канади

Можливість планування на рік

Ахаха, я б назвав це навіть привілегійою. Я ось на днях букав кемпінг на канададей(кінець червня-липень), під тент, так на всіх кльових місцях тільки під RV сайти лишились на піску або гравію. Всі нормальні розібрали в перші дні/години.
Скільки історій чув як на залишки фьост кам фьост сьорв, приїжала купа народу за декілька днів, і тупо спали в автівках, бо жінка і діти змішають з екскрементами якшо запореш їм вихідні. Так шо планування це скіл навіть необхідніший за англійську(жартую).
Btw, ким ви працюєте якшо не секрет?

Програміст в медичній компанії

я б назвав це навіть привілегійою

Согласен.

В этом плане мне нравится Европа, и Польша в частности — можно и всегда (это везде на самом деле) стоит планировать, но если ты не запланировал то ничего не случится.
Даже если ты прозевал забукать билеты за 6 месяцев — спокойно за 30-45 дней можно купить относительно дешевые билеты по многим направлениям.

не запланировал то ничего не случится

Ну тут тоже ничего не случается. Я приводил в пример супердешевые былеты: например 30 канадских долларов за билет на самолет. Так же имею ввиду планирование на определенные даты: не думаю что на крисмас вы найдете много относительно дешевых билетов по многим направлениям в Европе.
Мой поинт скоее в том что если хочешь что бы все было дешево и качественно, то в Канаде это изи, главное научится планировать =)
Еще вам один пример: перелет Торонто-Варшава-Киев-Обратно около 1200кад(в среднем), перелет Киев-Варшава-Торонто-Обратно около 800, потому люди которые умею супер хорошо планировать, берут второй вариант с букингом обратного перелета на следующий год, уже годами так летают.

много относительно дешевых билетов по многим направлениям в Европе

Европа хороша тем, что направлений очень много. Когда мы хотим куда-то слетать внезапно, то просто покупаем любые билеты, на которые сейчас скидки и летим. Выбор обычно из десятка городов как минимум, всегда можно что-то интересное выбрать

Европа хороша тем

Не надо сравнивать яблоки и апельсины. Европа хороша тем что она маленькая(точнее компактная). Вот с Киева в Варшаву растояние примерно такое же как из Торонто в НьюЙорк, Бостон, Вашингтон, Чикаго. Посмотрите на карте на эти города, и в масштабе один к одному это будет примерно как растояние между европейскими столицами.

просто покупаем любые билеты, на которые сейчас скидки и летим. Выбор обычно из десятка городов как минимум, всегда можно что-то интересное выбрать

вот тоже самое, только по америке. А проехав растояние как примерно Киев-Житомир/Чернигов до Бафало, Вам по америке еще дешевле будет.
Мой изначальный поинт был в том что по Канаде лоукостов нету.

Подписаться на комментарии