В пошуках 4G там, де його нема

При віддаленні від міст частою проблемою стає відсутність швидкісного доступу до Інтернет. В час, коли мобільний зв’язок досяг розповсюдження майже у всі куточки країни, ця проблема отримує ще один спосіб розв’язання. Про це ми і поговоримо далі. А саме про те, як скористатися 4G (він же LTE) покриттям стільникових (мобільних) операторів для швидкісного доступу до мережі (спосіб підключення до мереж 3G та CDMA є аналогічним і вимагатиме лиш відповідного обладнання).

Замість вдаватися в подробиці, що таке 4G (LTE) і як це працює, та щоб не перевантажувати вас інформацією, спробую коротко надати найнеобхіднішу інформацію. Варто зазначити, що все описане далі, ґрунтується виключно на моєму досвіді, тож не можу стверджувати, що дана методика найкраща з можливих, однак практично випробувана і ефективна.

Ну що ж, погнали...

Для зручності всю подальшу роботу розіб’ємо на такі етапи:

  1. Орієнтація на місцевості;
  2. Підбір обладнання;
  3. Розгортання та підключення ;
  4. Тестування та корегування налаштувань.

Що ж, розпочнемо....

1. На цьому етапі ми маємо визначити:

  • оператора мобільного зв’язку, чиїми послугами ми скористаємось;
  • відстань до найближчої базової станції (далі — БС);
  • частоту на якій «віщає» БС;
    Мал. 1 Карта покриття
  • наявність прямої видимості до БС, щоб знати, на скільки треба буде підняти нашу антену над землею.

Щоб остаточно визначитися з оператором стільникового зв’язку, оглянемо карту їх покриття (Мал.1).

Таким чином можна значно звузити зону пошуку БС. Чи навіть точніше — визначити населені пункти, в яких БС можуть бути розміщені (логічно це в центрі зони покриття, якщо цьому не заважає рельєф). За допомогою додатку з плеймаркета Base stations (Мал.2) можемо визначити конкретний населений пункт.

Де БС визначилися, тепер треба дізнатися її (їх) частоту. Зазвичай більшість БС 4G працює на частоті 1800 МГц, але все ж краще впевнитися. Тому «берем ніжки в руки» і мчим безпосередньо до БС, заздалегідь встановивши одну з програм моніторингу БС на телефон.

І не забуваємо встановити SIM-карту потрібного оператора.

Мал. 2 Base Station

Мал. 3 Netmonitor

Я обрав БС Lifecell (від неї до мене — 9 км по прямій видимості) та додаток на телефон Netmonitor (Мал.3).

До речі, на цьому ж етапі треба визначити точні координати (Google maps та той же Netmonitor Вам в поміч) та висоту підйому БС над землею (це можна зробити методом «На глазок», або скористатися спеціалізованими методами). В моєму випадку отримані дані: 1800 МГц, координати: 51.421842, 31.437851 , ~20м висота.

Далі визначимо, чи є пряма видимість від нас до БС. Це досить легко зробити за допомогою ресурсу link.ui.com (Мал.4). Достатньо вказати отримані нами координати БС, її висоту і координати місця, де буде розміщена антена, а також висоту її встановлення. Лінія між координатами покаже наявність прямої видимості. В ідеалі, треба добитися прямої видимості, змінюючи висоту підйому нашої антени і місце її розташування.

Якщо Вам пощастило як мені, оберіть між декількома підходящими БС. Врахуйте також навантаженість абонентами БС, тобто з двох однакових БС краще обрати ту, яка обслуговує менше абонентів. Стабільність та відповідно, якість зв’язку, буде краще. Наприклад, краще спрямувати антену на БС, яка розміщена в полі і обслуговує лиш декілька сіл, ніж на БС, яка знаходиться в районному центрі... ну ви зрозуміли ☺ . Однак, це швидше припущення, ніж точні дані, тому що зазвичай при проектуванні оператори стільникового (мобільного) зв’язку враховують заселеність при підборі обладнання.

Мал 4. AirLink

2. Чудово, тепер щодо обладнання:

  • нам потрібна антена, розрахована на роботу з 1800 МГц;
  • щогла для її підйому (якщо є потреба),
  • роутер/модем, який і забезпечить нам Інтернет;
  • щабель потрібної довжини (в моєму випадку два, через використання технології МІМО);
  • 2 роз’єми на кабель (у мене 4);
  • рigtail кабель для підключення до модема/роутера;
  • sim-карта відповідного оператора.

Отже, антену ми можемо зробити самі, що спершу я і зробив (Мал.5). На щастя конструкцій та інструкцій в Інтернеті більше, ніж потрібно. По запиту пошукових систем: «сделать 4G|LTE антенну 1800» знайдете достатньо матеріалу, зазначу лиш, що в такому разі всі «косяки» і неточності саморобки на Вашій совісті ☺.

Мал. 5. Саморобка на 1800 МГц МІМО

В моєму випадку все працювало дуже добре, але ідеалу немає меж, тому, знайшовши стареньку 0,6 м тарілку від супутникового телебачення, я замовив МІМО антену «Ольхон» від ТМ «Мощные антены» (Мал.6), яка допомогла мені покращити якість доступу до мережі. Крім того, виробник надав в комплекті досить зрозумілу та прискіпливу інструкцію з встановлення антени, тож, якщо не бажаєте заморочуватись з виготовленням, краще придбати промисловий зразок. Звичайно можна використати антену й іншого типу, головне, щоб вона була здатна працювати в мережах 4-го покоління на частоті Вашої БС та мала достатній коефіцієнт підсилення.

Мал. 6. Ольхон

В якості щогли я використав шматок труби приблизно 40 мм в діаметрі, який дозволив мені підняти антену на висоту близько 4 м. Цього виявилося більше ніж достатньо для того, щоб і приймати гарний сигнал, і не збільшувати парусність антени (не хотілося, щоб вітром її зламало в перший же день) (Мал.7) .

Вибрати підходящий модем — не проблема. На ринку їх величезна кількість. Якщо коротко, я б порадив Huawei e3372h-153, він один із найрозповсюдженіших. Має два роз’єми для зовнішніх антен (технологія МІМО) і гарні характеристики. Але додам, що краще взяти саме e3372h-153, адже літера «h» означає, що на ньому прошивка hilink, тобто він атоматично під’єднується до Інтернет при подачі на нього живлення. Дана функція стане в нагоді, якщо Ви вирішите використовувати його спільно з Wi-Fi роутером чи Smart-Tv/TV-box. Відповідно, 153 — це код регіону з набором частот, на яких працює модем, і 1800МГц в цей набір входить. Щодо Wi-Fi роутера, то тут головне, аби він працював з USB модемом.

Але якщо потрібен Wi-Fi, не обов’язково використовувати «зв’язку: модем + роутер», можна замість звичайного модема придбати USB модем-роутер. Знову ж таки, на ринку їх безліч та найпоширенішими є ZTE mf79u та Huawei E8372h-153 (Мал.8). Особисто я користувався обома, вони майже ідентичні за своїми характеристиками. Обоє цілком справляються з покладеними на них обов’язками. Мають по два роз’єми для антен та роздають Wi-Fi по будинку (до 10-ти пристроїв), але у випадку з E8372h-153 слід звернути увагу на прошивку модема. Якщо її номер закінчується на .306/.274 чи .1456/.1460, то модем має обмежений функціонал. Наприклад, при підключенні до web-інтерфейсу пристрою неможливо побачити рівні сигналу і шумів в децибелах, що ускладнює точне налаштування. Крім того, таку прошивку неможливо змінити програмно. Зазвичай на корпусах таких пристроїв є напис Zong чи Telenor, і вони коштують значно дешевше, тому питання прошивки краще підняти одразу при покупці.

Мал. 8. ZTE mf79u та Huawei E8372h-153

Але все ж вони працюють в наших мобільних мережах. Якщо іншого вибору немає, сміливо використовуйте.

Однак треба пам’ятати, що для функціонування USB модему-роутера потрібне ще джерело живлення, яке здійснюється через USB-роз’єм, а отже пристрій працює лише, коли підключений до ввімкненого комп’ютера. Якщо Wi-Fi потрібен і без ввімкнення комп’ютера, то достатньо підключити пристрій до USB-роз’єму блоку живлення мобільного телефону, що я і зробив (функціонує так вже декілька місяців на 1А блоці живлення).

Вибір кабелю може стати справжнім випробуванням, адже завжди хочеться мінімізувати втрати сигналу в кабелі і не переплатити. Тому пропоную зупинитися на 75 Ом-ному кабелі RG-11 (F1190bu та F1160bum також підійде).

На мою думку, це краще, ніж дешевий RG-58 і доступніше по ціні, ніж професійний 5D-FB. Припускаю, що дехто може сказати: «Як можна в ВЧ техніці 75 Ом кабель ліпити з 50 Ом модемом ... втрати ... нагрів модема і т.д.», але враховуючи, що довжина кабелю не перевищить 10 м, не мав жодного бажання переплачувати за незначне покращення рівня вхідного сигналу. А також за те, що хвильовий опір модема і антени не зовсім таки рівний 50 Ом, як дехто запевняє. Вважаю свій вибір оптимальним. Та і повторюсь — це все мій особистий досвід.

Я замовляв антену, кабель, роз’єми та pigtail-ли в одного продавця задля економії на доставці, на щастя, все потрібне мені було в наявності.

До речі, роз’єми (конектори) підберіть відповідні до тих, які розміщені на Вашій антені та роутері/модемі. Знову ж таки, щоб не переплачувати за хоч і кращі, але дорожчі професійні роз’єми, можна придбати: 2 (в моєму випадку 4) обжимні F роз’єми «папи». Але майте на увазі — підбирати тип роз’єму треба під кабель, адже товщина і конструктивні особливості різних кабелів не однакові (хоча б, по діаметру зрізу), наприклад для мого F1190bu потрібні були роз’єми на зразок як на Мал. 9.

Мал. 9 F роз’єм для F1190bu

Pigtail (-ли, якщо МІМО) необхідний для підключення до модема/роутера (Мал.10), треба підбирати, орієнтуючись на попередньо обрані роз’єми на кабелі та роз’єми на модемі/роутері. Відповідно для мене це з одного кінця F «мама» та TS9 (для ZTE mf79u/Huawei E8372h-153) — з іншого.

Мал. 10 Pigtail (F — TS9)

З вибором Sim-карти все значно простіше: по відстані прямій видимості до БС я обрав Lifecell, на якому на контрактних умовах (так виявилося дешевше) обрав зручний мені тариф. Оскільки в моєму тарифному плані обмежений трафік, в який я доволі часто не вписуюсь, а замовляти і, відповідно, оплачувати пакет послуг раніше не хочеться, тож просто міняю Sim-карту в своєму mf79u на Київстар і переорієнтовую антену на БС Київстар (1800 МГц, 4G (LTE). Якість доступу трохи гірша через більшу відстань до БС та навантаженість абонентами, але працює.

3. Отже, ми поступово підібралися до етапу розгортання нашої системи зв’язку з позаземними цивілізаціями.... Якщо все необхідне у нас в руках, наступні дії такі:

  • протягти кабель (кабелі) між місцем встановлення антени та місцем, де буде розміщено модем/роутер;
  • змонтувати роз’єми на кабель;
  • підключити кабель до антени;
  • змонтувати антену на щоглу та встановити її;
  • зорієнтувати антену в напрямку БС;
  • підключити кабель від антени до модему/роутера через pigtail;
  • встановити Sim-карту та подати живлення.
Інтелектуальна робота позаду, перейдемо до фізичної. Почнемо з монтажу роз’ємів, але зауважу, що перед монтажем було б слушно надіти на кабель пару термоусадок, які в наступному, після монтажу самих роз’ємів, слід змонтувати поверх роз’ємів як на Мал.11. А ще краще — додатково пройдіться по місцях з’єднання роз’ємів з кабелем термоклеєм, особливо на тому кінці кабелю (кабелів), який буде підключатися безпосередньо до антени — це вбереже роз’єми від вологи і атмосферних опадів. При монтажі не зачищайте зайву ізоляцію, переконайтеся в надійності з’єднань та відсутності короткого замикання центральної жили та оплітки (на крайній випадок можна перевірити мультиметром)!

Монтаж роз’ємів

З підключенням кабелів та монтажем на щоглу не повинно виникнути проблем. А от щоб зорієнтувати антену, треба трохи заморочитись. Можете скористатися картою та по координатах визначити азимут на БС, але особисто я скористався простішим способом — в Google maps провів пряму між БС та своєю антеною (функція виміру відстані), потім переключився на вигляд карти зі супутника та знайшов собі на цьому інтервалі видимий орієнтир, на який і направляв антену (Мал.12) .

Орієнтування антени на БС

Після здійснення всіх монтажів на ввімкнення модему/роутера, підключіться до web-інтерфейсу нашого обладнання через браузер комп’ютера. Можете скористатися для цього телефоном, але це лише за умови, якщо Ваше обладнання передбачає Wi-Fi, і Ви вже підключилися до цієї мережі за вказаними на роутері логіном та паролем. Для цього достатньо ввести в браузері адресу, вказану на самому модемі (щось типу 192.168.0.1). Переходимо до завершального етапу наших пригод.

Мал. 13 Приклад веб-інтерфейсу

4. Тестування і корегування. Тут все просто: потрібно, щоб модем встановив зв’язок з БС (має з’явитися відповідний напис), а потім плавно змінювати орієнтацію антени в напрямку до БС (по горизонталі), добиваючись максимально можливого показника якості сигналу. Якщо ваша модель модема/роутера передбачає відображення якості сигналу в dB (dBm), то налаштуйте антену на максимально високий показник Signal Strength (RSRQ в 4G чи RSSI в 3G мережах, залежить від обладнання) і не дивуйтеся, що він від’ємний — так має бути (тобто −86 краще, ніж −110), така ж ситуація з рештою показників (мал.13).

Також варто враховувати при налаштуванні антени ще і швидкість на прийом/передачу. Для цього можна скористатися мобільними додатком Speedtest (Мал.14) чи його браузерною версією на speedtest.net. Просто запускайте тест швидкості при кожній зміні орієнтації антени і намагайтеся досягнути максимальних показників. Та майте на увазі, що вони можуть різнитися залежно від часу тесту, адже навантаження на БС не однакове в різний час (це пов’язано з періодами навантаженням, наприклад коли абоненти в обідню перерву мають змогу і час зайнятися «інтернет-серфінгом»).

Мал. 14 Speed test

Окремо додам, що станом на кінець лютого 2020 року при використанні:

  • саморобної антени (100 — 150 грн по собівартості) ;
  • 2*10 м кабелю F1190bu;
  • 4*роз’ми F під кабель F1190bu;
  • 2*pigtail-ли (F — TS9);
  • USB модема-роутера ZTE mf79u;
  • 5V 1А блоку живлення (зарядка телефону).

Та з витратами на доставку я вклався в 1900 грн., із застосуванням антени промислового виробництва та подарованого мені рефлектора (тарілки) від супутникової антени, ця сума збільшилася приблизно на 300 грн, але і швидкість на завантаження зросла з 21-23 Мбіт/с до 24-28 Мбіт/с.

На цій ноті я завершу, зауваживши, що намагався висвітлити основні моменти. Більше подробиць завжди зможете знайти в мережі, адже тепер Ви маєте до неї доступ!

Удачі і наснаги!

Посилання на згадані вище ресурси:

  1. Карта покриття стільникових операторів України: 3gstar.com.ua/pokritie-life.html
  2. Мобільний додаток Base stations: play.google.com/...​ralyuk.basestations&hl=uk
  3. Мобільний додаток Netmonitor: play.google.com/...​parizene.netmonitor&hl=uk
  4. Методи визначення висоти об’єкта: uacenter.info/...​іт/метрічні_имірюання.pdf
  5. Ресурс, який допоможе оцінити пряму видимість: link.ui.com
  6. Посилання olx сторінку продавця антен та комплектуючі: www.olx.ua/...​bm-lte-wi-fi-IDtpQgV.html
  7. Мобільний додаток виміру швидкостей доступу Speedtest by Ookla: play.google.com/...​o.android.speedtest&hl=uk
  8. Браузерна версія Speedtest by Ookla: www.speedtest.net/ru
P.S. Вибачайте користувачі «яблучної» техніки, так як я не знаю чи вказані в матеріалі додатки є в App store, впевнений, що, якщо що, Ви зможете підібрати аналоги і без моєї допомоги.
👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Я игрался этим модемом, разные антенны, и сам делал, и покупал. Короче, по факту если у вас связь дает хотя бы две полоски то просто два штыря на мачте в 7м дают самый лучший коннект. Да, показывает палочками, что хуже. Но по факту — лучше.
С направленными антеннами он, похоже, не дружит.
Разница в том что он ПОКАЗЫВАЕТ со штырьком и направленной антенно — 20Дб. По факту на штырьках 24мбита, на направленных — 12-16. А отдача еще больше отличается, около 10мбит/1-2мбит
Направленные антенны начинают выигрывать с одной полосочки и ниже. И то имеет смысл антенну Б вывести штырьком и сравнить.

Из направленных с минимальной парусностью и точностью изготовления — пара антенн Харченко стабильнее всего работает, за ними — навитая спиральная антенна. Заводские периодические — дают +2-3дб и ХУЖЕ скорость. Заводские панельный — дают больше скорость, но сильно меньше отдачу.

зы кстати, разницы именно в скорости между ТВ кабелем и спец кабелем со спец разьемами — не заметил. В пределах погрешности. Разница в дб около 2-4дб. А вот пигтейлы лучше брать минимальной длины.

Наконец-то хорошая статья на Доу, автору респект!

Від блискавки потрібен якийсь захист?

Гадаю що так, як мінімум гальванічна розв’язка з щоглою. А краще грозовідвід в землю

не «краще», а обов′язково. Інакше це лише питання часу коли його спалить. Мат.очікування близько 3 років, залежить від рельєфу та близькості району від великих водойм.

як мінімум гальванічна розв’язка з щоглою

ага, чтобы накопленный заряд на кабеле пошел через модем в розетку искать себе заземление в виде нуля.

Гальванічна розв′язка є в будь-якому разі, бо антена та кабель мають суттєво різний хвильовий опір.

бо антена та кабель

Хм... Между чем и чем развязка? Экран RF кабеля должен быть заземлен (хотя бы банально иметь хороший электрический контакт с мачтой) ну и если уж совсем по-хорошему, то еще и сигнальный проводник надо подключить через разрядник 60v на землю.

Осталось найти разрядник, не имеющий собственной ёмкости. Ёмкость для высокочастотного сигнала это практически короткое замыкание, то есть сигнала не жди. А если ёмкости у него не будет — он соответственно не будет иметь возможность быстро пропустить высокий ток.

Правильнее всего в этом случае использовать лампу, у неё вольт-аперная зависимость нелинейная, и что важно, она выживет. Но я пока таких схем по вменяемым ценам в продаже-то и не видел.

Проще всего — использовать воздух как аналог этой самой лампы, и тупо отвести дугу. В этом случае нелинейность вольт-амперной характеристики практически гарантирует что дуга пойдёт в разрядник и не затронет схему. ЕСЛИ ТОЛЬКО этот разрядник правильно сделан. А правильно — это из алюминия.

Технически ещё нержавейка себя достаточно неплохо показывает. Но что важно, НЕМАГНИТНАЯ нержавейка. Все магнитящиеся стали дают такой адский скин-эффект, что буквально поджигают верхний слой проводника, пока весь проводник остаётся холодными. Особенно оцинковка знатно вспыхивает, со взрывом. Разряд при этом предсказуемо переходит на антенну — как раз она алюминиевая.

не имеющий собственной ёмкости

хех, так и знал :)
ничего идеального не существует, у всего есть там емкость и у них она до 1 пФ, что для 1,8/2,6 и уж тем более 0.8 ггц немного. Те метры RF кабеля, что автор там прокинул имеет большую емкость. Вообще, там надо выкинуть тот кабель и роутер с модемом в коробке IP65 прямо возле антенны крепить, если она там вообще нужна будет. Только хороших денег стоит, затухание и емкость вносит, помехи ловит, от статики грозы защищай, а профита никакого.

И сколько ампер в импульсе может пропустить твой разрядничек с пикофарадной ёмкостью? По ёмкости и индуктивности кабель предсказуемо имеет волновое сопротивление, это факт. Вот на кабель идёт уже сигнал с трансформатора. А защиту ты куда предлагаешь ставить — на кабель или на ввод?

Я предлагаю просто поставить выше разрядник. Чисто по законам электростатики молния первый «емкостной» пробой осуществит именно на него, после чего уже ионизация воздуха обеспечит ток через тот же разрядник. И эта схема пашет просто таки с огромной вероятностью, с мат.ожиданием пробоя мимо громоотвода выше 10 000 лет.

А твой разрядник наверняка не справится ни с током, ни с импульсом, ни со скин-эффектом, ни банально с перегревом в полупроводниковой области. Хорошие разрядники именно газовые. Но поскольку мы тут не высоковольтную линию защищаем, то проще всего использовать по сути окружающий воздух чтобы сделать по сути тот же разрядник — но куда более габаритный, а значит способный нести на себе реальные токи молний.

К слову сказать, проблема этих разрядничков — ошибка выжившего. Молнии по своим характеристикам распределяются крайне нелиниейно. То есть 99.5% процентов молний честно разрядятся без последствий, а 0.5% приведёт к пожару. Соответственно на рынке показатель отсечки выглядит прекрасно, но вот только готовиться надо именно к тем самым 0.5%, без них можно было бы уменьшить параметры защитных мер в 100-200 раз. И основная защита делается не от пробоя оборудования, а как раз от пожара.

Это может показаться, что вероятность пожара 1 на 100-200 лет низкая. На деле это значит, что если на улице 100 частных домика, то каждый год один из них сгорает. Немало, согласись. И надо быть идиотом, чтобы включить свой в их список, тем более что статистика опять же нелинейна. Может тупо зайти высокий фронт, который за 1 день сожжёт их все, чьи металлоконструкции пришлись по вкусу молниям, а потом за 100 лет ни одного. А качество статистических данных по Украине оставляет желать лучшего, как только появился кабельный интернет по воздушным линиям, оказалось что молний на порядок больше, чем предсказывали расчёты.

www.radial.ru/...​log/accessories/gr/citel
откроем любой даташит:
1000А@8/20ms при паразитных 0.3пФ

окружающий воздух чтобы сделать по сути тот же разрядник

наличие газа увеличивает скорость пробоя и уменьшает его напряжение. Пробить быстро воздух при 60в не так и просто.

Молнии по своим характеристикам распределяются крайне нелиниейно.

Какая разница как там они распределяются. Речь о защите от наводок в проводниках от близких ударов, а не от прямого попадания. Никогда ADSL’a модемов не было? :) Кстати, там стоит разрядник на входе, но он бесполезный, потому как идиоты за землю берут «-» модема...

Ещё раз, проблема не в наводках, проблема в прямом пробое.
20мс — это ни о чём для молнии, самые опасные молнии, которые бьют через сухой воздух, имеют импульс около 0.5...1.5мкс, и твои разрядники просто разорвёт.

Такими как ты показал разрядничками защищают кабельные линии, которые сами имеют достаточно высокоомную изоляцию, их действительно защищают от наводок. А вот то что лупит по антеннам — совсем другие параметры имеет. Антенны защищают честными громоотводами.

У ADSL же совсем иные частоты, низкие, там можно ставить диодную защиту и не заморачиваться паразитной ёмкостью. Благо там компенсаторы есть в линии согласования.

Ещё раз, проблема не в наводках

:)) Еще раз, речь не о 80 метровых антеннах, а куске гнилой трубы в огороде, к чему эти теории о прямых попаданиях и разорванных разрядниках? Чем твой громоотвод поможет от наводки? Как будто речь не о защите модема, а проектировке грозозащиты первого класса :))

Такими как ты показал разрядничками защищают кабельные линии

Ну и прекрасно. От наводок модем сдохнет при перовой сильной и близкой грозе, накой черт нам размышлять о «прямом пробое» тогда, который теоретически возможен... раз в жизни?))

там можно ставить диодную защиту и не заморачиваться паразитной ёмкостью

диод... ага почти те же токи и живучесть, при том что емкости перехода у них кстати сопоставимые, если брать хоть сколь осязаемой мощности.

А самая эффективная защита от наведённого импульса, как бы дико это не звучало, использовать кабель с ЖЕЛЕЗНЫМ сердечником, имеющим только наружный слой обмеднения. Так исключаются высокоамперные токи, импульс «размазывается» во времени и позволяет отработать остальным цепям защиты. Даже если что-то сгорит из электроники, пожароопасных токов не возникнет. Но это больше IP-камерам нужно и прочему оборудованию, сидящему на длинных горизонтальных линиях.

Даже если что-то сгорит из электроники, пожароопасных токов не возникнет.

Так у нас тут модем и вся суть чтобы не сгорело, при чем тут эта пожаробезопасность? )

Ты просто не видел, КАК оно может гореть. А я видел последствия. Так что или учи мат.часть, или полагайся на случай, но тогда не учи других.

:фейс палм:
Причем тут твое «гореть» и «последствия»? Вопрос у человека как защитить конечное оборудование аля модем, защита конечных устройств это защитные устройства класса D- маломощные газорозрядники, варисторы и защитные диоды. Сударь же рассуждает о защите при прямом попадании, что реализует класс B, которые вообще используется не для конкретного устройства, а для всего здания, т.е не имеют никакого отношения к теме- защита модема, и уж тем более громоотвод. Гроза только рядом шарахнет и все тонкое железо, с которого торчат длинные незаземленные проводники с большой вероятностью превратится в тыкву, а ты все о прямом попадании :)
Хех, забавно, что это мне учить матчасть- я уже своё отучил за 8 лет )

Так, потрібен. А саме, щогла має бути вищою за антену, бажано хоча б на 1м+довжина антени.
Але є одне «але»: дуже бажано мати алюміній аж до землі. Бо скін-ефект робить залізо майже ізолятором, і дуга миттєво перейде на антену.

Також не всі знають, що земля має досить серйозний опір, тому заземлювати треба або на металоконструкцію чи фундамент зі звареною арматурою, або робити щонайменше 2 заземлювача на глибину 2.5 метри і на відстані 5 метрів. Це дасть гарантований опір <18 Ом. Нормативно взагалі 10 Ом, але то вже 3 заземлювача треба. Якщо на домі є громовідвід (для металочерепиці та профнастилу він обов′язковий), то краще на нього землити. Не зайвим буде той опір виміряти.

Підземну частину заземлювача із алюміньки робити не можна, бо корозія. Хімічно захистити від корозії можливо (пористе керамічне покриття), але я не чув про промислові заземлювачі, то ж під землю доведеться заводити оцинковку, а ще краще нержавійку. Переріз провідника майже не грає ролі, лише довжина і відстань. Земля служить насамперед не провідником, а конденсатором, звідси і вплив довжини та дистанції.

В чому проблема заземлення: найсильніші блискавки йдуть на початку фронту, через шар сухого повітря (це й зумовлює високу напругу, на 2 порядки вищу за середньостатистичну), а земля в той момент ще суха майже по всій глибині. Якщо близько грунтові води, це спрощує зазмелення, але добиратися треба аж до самого горизонту.

При попадании молнии в мачту размером до 300-400(30см) находящийся рядом(1-2метра) модем сгорит без вопросов.
Смысл? Дом должен быть заземлен, да. Но модем это не спасет вообще.

Видел как при попадании молнии в заземленный(его потом проверяли) громоотвод 5 метрах от него в компе все конденсаторы сказали «пшик». Прямой связи не было вообще.

Но модем это не спасет вообще.

Ну так от ЭМИ молнии громоотвод только у этого сударя спасает :)

Если этот сударь как надо делает, то у него всё как надо и работает. А если через жопу — так можешь прям на жопу и заземлять, для целей защиты от помех даже работать будет.

И что напроверяли?
Чтобы порвать кондёры, прямая связь быть должна. Притом на обеих контактах кондёра. А значит вероятнее всего молния пришла на сеть питания.

Проверять надо ДО ТОГО. Проверяется сопротивление переменному току. Проверка элементарнейшая. Но почему-то большинство верит, что надо проводочек в землю ткнуть и это уже заземление. Для аккустики может и сгодится, но против молнии нужны приличные анкера.

Я уже молчу, что по возможности земля молнии должна быть или очень хорошей [читай железобетонный фундамент], или нельзя её объединять с заземлением для других целей. Просто потому что если у земли достаточно высокое сопротивление (а норматив для молниезащиты 10 Ом, для цепей связи 4 Ома), то соответственно на этой «земле» будет достаточная напруга чтобы спалить технику — то есть это не отвод молнии, а приворот.

Хочешь по уму делать [ну не верить же мне на слово], бери IEC 62305-2010, 4-тома стандарт. И даже там инфы недостаточно, нужны ещё расчёты сопротивления грунта, вероятностей молний по региону, в общем, та ещё собачка на съедение.

проверяли заземление громотвода. Стальная шина 5см х 3мм, как вы рекомендовали, заземление в пределах нормы.
ДО того тоже проверяли, это был датацентр. А ПОСЛЕ проверяли, поскольку после любого инцендента пожарники требуют акт проверки защиты.
Еще раз, все по проекту, ничего нигде не обьединено.
Проверять кондеры смысла не было, они розочками разошлися.

Ещё раз, проверяют СОПРОТИВЛЕНИЕ.
А вот против молний стальная шина — сильно не лучший вариант. У неё скин-эффект просто огромный, там эффективный проводящий слой около 100 микрон на импульсе. То есть первый импульс получает индуктивное сопротивление железа, и фактически оно перестаёт быть эффективным проводником. Алюминий кладут так где это только возможно.

Можешь при случае проверить как ведёт себя железо про СВЧ-нагрузке. Даже от шокера можешь взять напругу, но дай зазор воздуха чтобы был именно пробой. И соответственно на проволоке регистрируй напругу, которой там быть не должно.

Статья полезная, рисунок 2 и 3 перепутаны :)

Всем опсосам надавали диапазонов в 800 MHz. Скоро будет везде. Расходимся. :D

В «глушині» не так швидко з’явиться, але в цілому Ви праві)))

Цього можна роками чекати

То что опсосы взяли частоту не значит что они кинутся модифицировать станции, особенно на дальние покрытия. Особенно там где и до этого не сильно ловило.
Ну не любят наши опсосы смотреть статистику реальной миграции абонентов, предпочитая похоронить её как факт в среднестатистических показателях. А то что для абонента потери связи достаточно критичны и являются фактором смены оператора — зачем знать.

Вот не факт что я не проведу замену оператора без смены номера просто из-за того что Водафон лучше добивает.

вклався в 1900 грн., ... ця сума збільшилася приблизно на 300 грн
гроші і наснагу на експерименти — потрібен результат.

Ну за 3400 можно готовую жезезяку взять (до недавнего подорожания доллара за 3000) и прилепить за пол часа.

за таку суму можна знайти і тих хто за Вас це зробить, все залежить від бютжету і бажання

Ну так выгоднее эти деньги заплатить за качественное железо, а не кому то там чтобы с горстки всякого что-нибудь собрал- качество все ровно будет не то, да и возможности тоже это ведь модем на удлинителе за 2к, а то роутер (1, 2, 3) со встроенной wifi и lte точкой. Но да, за такую железяку как по мне производитель хочет многовато денег, цена явно на треть завышена, но зато без танцев с бубнами.

Це звичайно все класно, але є одне «але» — як бути з мобільністю? Чи не простіше замість мобільного роутера з окремою сімкою та окремим пакетом, взяти ретранслятор (репітер) мобільного сигналу та вже на нього конектитись навіть не модемом, а звичайною мобілкою та з неї роздати собі WiFi на ноут чи ще кудись?

І ще пара дрібничок:
1) Ретранслятором можна посилити не 1 сигнал, а всі скопом. Тому антену краще брати волновий канал. В неї ширша діаграма, тому вона з легкістю покриє БС всіх операторів, які зазвичай знаходяться в одному районі (через вигоду рель′єфу).
2) Ти забув про особливості рель′єфу, тому треба ще дивитися висоти. І додати туди 11-12 метрів по висоті на дерева — вони заважають, особливо коли мокрі. Іншими словами, тобі найвірогідніше знадобиться мачта. Найкраще трикутна мачта-ферма якщо там хоча б 10м є. Є звичайно і дешевші конструкції, але їх хитає сильно. На стовби електропередачі кріпити не можна, електромережі дають суттєві завади. Навпаки, треба відступити від них подалі, особливо коли вони на шляху сигналу.

1) можна використати і інші варіанти обладнання, наприклад: розмістити модем прям на антені, а в будівлю вже ftp заводити і т.д. Але все питання в ціні і складності розгортання не всі мають час, гроші і наснагу на експерименти — потрібен результат.
2) Як я писав можна використати будь-яку на ваш розсуд антену підходящу під частоту і з достатнім коефіцієнтом підсилення, але зновуж таки питання в ціні і її складності. Свою першу я з старенького тазіка зробив провівши розрахунки і це майже нічого мені не коштувало. Та і який сенс ловити все навколо коли треба щось одне? Модем одночасно працює з однію станцією, зайві перемикання з станції на станццю відбирають час, а відповідно і швидкість доступу. Ба більше на модемах типу е3320 , я б радив одразу поставити «галочку» навпроти «LTE only» (якщо на ньому збираєтесь працювати)щоб модем працював в одній мережі стабільно надаючи доступ.
3) про особливості рельєфу я пам’ятаю, навіщо ж було в airlink , інтервал малювати? Але ще треба і парусність та ціну розгортання щогли враховувати! Тому особисто для себе обирав найоптимальніший варіант — і сигнал є, і антену не колихає «як лист на вітрі». Якщо хтось має можливість піднімати вище — це тільки "+

Саме парусність і є проблемою тарілок, їх досить легко повертає сильними поривами вітру. А от волновий канал для вітру майже прозорі. Зазвичай в 15км радіусі знайти базову станцію не проблема, і розташування сот БС досить грамотне, тому хвильовий канал майже завжди кращи вибір, за виключенням ситуацій коли БС досить близько і вистачає більш простої короткої антени.

А варіант із репітером просто дає більше свободи. Зазвичай там де нема інету, там і зв′язок телефонний не дуже, тому роздавати краще початковий сигнал, а не вафлю. Колись у майбутньому, коли оператори відмовляться від GSM взагалі, можна буде тупо по програмному телефону балакати. А доти хіба що Інтертелеком SIP-номер дає.

Абсолютно нічого не маю проти антен хвилювого каналу, заводські зразки дійсно бувають гарної якості, але і коштують відповідно. Зробити самому таку важче та і для МІМО таких треба буде 2, на рахунок використання рефлектора, то можна використати решітчатий, а можна зовсім без нього. Все дійсно залежить від розміщення відносно БС.

Так, репітер класна штука , але і коштує дорожче. Особисто для мене потреби в ньому немає, та досвід роботи мав ще в далекому 2010-му.

Ото не факт, що дорожче.
Собі ти звісно вже зробив як зробив, але от рекомендувати іншим — я б таки радив розглядати саме репітер як дефолтне рішення.

Там не так потрібне підсилення сигналу, як банальна пряма видимість базової станції та більший коефіцієнт підсилення саме на обраний напрямок (місто) ±30°.

Рефлектор — самий примітивний, сіткочку. Чому так вже пояснив — він прозорий для вітру. А от за тарілки розвертає антену аж на раз, та й розхитує самі кріплення. Інакше кажучи, на них мачту складніше робити.

У більшості випадків з цієї висоти і звичайна мобілка лове. Але якщо подивися на монітор, то знатимеш, що БС наших операторів ну дуже люблять занижувати потужність сигналу, що не може не впливати на швидкість та надійність передачі. Тому краще все ж волновий канал коли там хоча б 6км по прямій. На CDMA можно і на всі 50км добивати... але для України CDMA вже не варіант, його діапазон віддадуть на телебачення.

коли 6км і пряма видимість то і антена не треба, модем на шнурку до вікна можна приклеїти, а не всім так щастить. на рахунок не факт що дорожче: факт так як така антена навіть по собівартості деталей дорожча. Не знаю чого Вам так приглянувся хвильовий канал при наявності інших аналогічних за характеристиками рішень, але це справа особиста. Я знайомим свою стару зроблену з «тазіка» , без рефлектора повісив на 5 м від землі — і нічого 12 км до БС тягне, на ІР ТВ їм вистачає). Тож вважаю що вибирати антену треба в залежності від умов, тому не кажу що «Ольхон» + рефлектор це маст хев.

Бо тарілку важче налаштовувати та підтримувати. А ще вона бере завади з усіх частот. Якби на бетонній опорі чи масивній металевій, тоді може бути. А хвильовий канал можна навіть без софту налаштувати ±10° взагалі ролі не зіграє. А я нагадаю, що бажано ретранслювати усіх операторів одразу, тобто достатньо широку діаграму мати. Крім того, хвильовий канал дешевша і її простіше дістати.

Питання відстані від землі — виключно рельєф та дерева. Дерева слід розраховувати 11-15 метрів, якщо є ділянки дикої рослинності. Саме через розташування ділянки в ямі, за завадами чи лісом і вимагає ставити високу антену, навіть якщо до базової станції не сильно й далеко.

Подписаться на комментарии