Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Правда про новий фінансовий моніторинг: що насправді зміниться

Останнім часом отримуємо дуже багато питань щодо ЗУ про фінмоніторинг, який вступив в дію з 28 квітня 2020 року. Дуже багато паніки знову як і в ті часи, коли НБУ заявив про неможливість переказу коштів ФОПами на власний рахунок до моменту сплати податків. Деякі засоби масової інформації почали розповсюджувати інформацію, що не можна буде здійснювати перекази коштів, що картки будуть блокуватись і т.д. Тому розберемось детальніше, як будуть банки «фінмоніторити».

По-перше, даним Законом передбачені дві основні вимоги:

1. здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
2. супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

По-друге, дані вимоги не поширюються на наступні операції:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

По-третє, ідентифікація буде здійснюватися наступним чином:

1. Для юросіб під час здійснення платежу у межах України потрібно буде вказувати наступну інформацію:
• повне найменування;
• місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно ЄДРПОУ (для резидентів);
• номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка — унікальний обліковий номер фінансової операції.

Для фізосіб потрібно буде вказати:
• Прізвище, ім’я, по-батькові;
• місцезнаходження або ідентифікаційний код (або серію та номер паспорту для осіб, які відмовились від ІПН).

Надану інформацію банки звірятимуть з інформацією з офіційних та/або інших надійних джерел. Це і називатиметься верифікацією клієнта-платника до здійснення переказу. При цьому така верифікація не є обов’язковою, тобто, перевіряти інформацію про клієнта чи ні, кожен банк вирішуватиме самостійно. Її обов’язково проводитимуть, якщо у банка виникне підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Які переваги даного закону згідно роз’яснень НБУ:

• Впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами;
• Збільшується граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу (з 150 тис.грн. до 400 тис. грн.) та зменшення кількості ознак для підстави фінмоніторингу (з 17-ти до 4-х);
• Впровадження дистанційної ідентифікації.

Далі згідно роз’яснень НБУ дамо відповіді на розповсюджені питання:

1. Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?
Якщо дані кошти знаходяться на рахунку громадянина, то він їх може просто перевести з свого рахунка на рахунок родича (знайомого) без обмежень, оскільки у відправника є відкритий в банку рахунок, по якому і буде здійснена ідентифікація. Якщо ж відправник має ці кошти в готівковій формі, то потрібно буде або ж звернутися в банк, та при переказі коштів надати свій паспорт. Або через пристрої прийому готівки, які технологічно можуть забезпечити верифікацію платника.

2. Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?
Щодо безготівкових переказів з картки на картку обмежень немає, оскільки банки мають інформацію достатню про відправника як власника карткового рахунку. Взагалі такі суми не будуть об’єктом для фінмоніторингу, оскільки це низькоризикові операції.

3. Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?
Ні! Оскільки отримувач коштів, зарахування коштів на карткові рахунки клієнтів — не є об’єктом фінмоніторингу.

4. Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.
Ні, не повинен! Підтверджувати доходи потрібно буде лише при здійсненні операцій від 400 тис. грн.

5. Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?
Якщо термінал має технологічні функції, які можуть забезпечити верифікацію відправника, то дану операцію можна здійснити. Якщо ж термінал не матиме таких технологічних властивостей, то на ньому буде встановлений ліміт в 5 тис. грн. і клієнт просто не зможе здійснити переказ на суму в 10 тис. грн. Як варіант — звернутись з паспортом у відділення банку.

6. Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?
Ні, не потрібна. Оскільки всі власники карток вже ідентифіковані банком.

7. А як щодо поповнення кредитки через термінал?
Це можливо, однак якщо термінал не має технологічних функцій для верифікації клієнта, то поповнити зможете лише на 5 тис. грн. Якщо ж потрібно поповнити на більшу суму, то або через термінал, який має дані функції, або ж через відділення банку.

8. Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?
Оскільки переказ здійснюватиметься на валютний рахунок клієнта банку, то ніяких лімітів чи обмежень немає, оскільки отримувач вже ідентифікований банком.

9. А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку?
Йдеться мова про переказ коштів з рахунку на рахунок, власники рахунків вже ідентифіковані банком. Якщо ж у банку виникнуть запитання щодо даного переказу, потрібно буде пояснили лише суть інформації, наприклад, надати інвойс, або вказати за що саме ці кошти.

10. Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?
Якщо оплата коштів в інтернет-магазині здійснюється за товар або послуги, то при такому переказі коштів необхідно буде вказати лише номер платіжної картки.

11. Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?
Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

12. Якщо йдеться про переказ більше 400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому — заморозити?
Банк не блокує рахунки клієнтів безпідставно, якщо має про них достатньо інформації. Тому тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта банк звернеться за відповідним поясненням. Якщо клієнт пояснить, що це за переказ і він буде легальним, то банк здійснить операцію.

13. Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?
Так, обмежень на безготівкові перекази немає.

14. Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?
Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Мова йде про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці для здійснення різних операцій: оплати за товар та послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Наталя Юдіна,Директор в bip.net.ua, t.me/bip_net_ua ; моб.: +380506290469 (telegram)

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Интересная статья,но теперь, покупая любой товар, в той же розетке на сумму свыше 5к надо предоставлять паспорт. Ура очередям! еще бы талоны на покупку товаров свыше 5к заставили получать, цены бы им не было. пруф от розетки: prntscr.com/s8og0p

Интересная статья,но теперь, покупая любой товар, в той же розетке на сумму свыше 5к надо предоставлять паспорт.

Паспорт нужен при переводе наличных, при покупках паспорт НЕ нужен.

Покупая товар у Розетки с доставкой через НП или Джастин с оплатой наложенным платежем и уплачивая его наличными вы конечно должны показать паспорт — для НП, Джасти и даже для Укрпочты это не покупка, это перевод наличных Розетке. Заплатите картой на сайте или в при получении и паспорт не будет нужен. Разве что сама служба доставки потребует паспорт для верификации того что получеталь именно тот человек который должен получить отправление: так же Укрпочта даже при выдаче заказного письма требует (и требовала раньше) паспорт, при том что ни копейки получатель никому не переводит.

В пунктах выдачи товара розетки тоже самое. А у них есть магическое место под названием касса. Есть на это объяснение?
А что на счет доставки курьером? Ни НП, ни Розетка при доставке курьером не просила паспорт, но наличные они принимали(и это все еще законно) и, внезапно, выдавали накладную и чек, подтверждающий покупку. Это ведь не считается переводом наличных курьеру? Как будто НП или Розетка мои наличные передавала не на юр.фирмы счет, а на карту дяде Васе.

Не думаю что типичная тетушка, работающая на заводе, и получающая свою з\п наличными в кассе завода будет финансировать терроризм покупая мобильный на др своему внуку или продукты на ближайший месяц. А таких людей не меньше, чем работающих за безнал.

Такое рвение, что бы заставлять людей открывать счета в банках, к которым многие не имеют доверия выглядит не очень демократичным, особенно на фоне не попадающих к рассмотрению других, более важных и проработанных, законопроектов.

Розетка уже давно маркетплейс и если «оплата» покупки делается на кассе Розетки то это тот же самый перевод наличных, только теперь Розетка выступает посредником вместо НМ или Джастина.

Если бы при покупке товара действительно надо было показывать паспорт (закроем глаза на то что такого пункта в законе нет), то это распространялась бы не только на розетку, а и на любой другой магазин. Конечно купить продуктов на 5000 это надо сильно постараться, но вот купить одежду очень даже легко. Как только закончится карантин — можно будет убедиться в любом Пулбирсе, Бершке или где там кто скупается.

Магазины не входят в перечень субъектов первичного финансового мониторинга, а вот посреднике по переводу наличных — входят. НП, Джастин, Укрпочта и даже в некоторых случаях Розетка как раз и являются

48) посередник з переказу коштів — суб’єкт первинного фінансового моніторингу, який безпосередньо не обслуговує ні платника (ініціатора переказу коштів), ні отримувача та виконує переказ коштів за дорученням іншого суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який обслуговує платника (ініціатора переказу коштів) або отримувача, або за дорученням іншого посередника з переказу коштів;"

Слово же магазин — в законе о финмоне отсутствует.

Лучше даже так. Вот кто может проверить транзакцию по новому закону:

Розділ II СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ
Стаття 6. Система та суб’єкти фінансового моніторингу
1. Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів.
2. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:
1) банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2) платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
3) товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
4) професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
5) оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
6) філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
7) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
.. а) суб’єкти аудиторської діяльності;
.. б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
.. в) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
.. г) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
.. ґ) нотаріуси;
.. д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
.. е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
.. є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
.. ж) суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
.. з) суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
8) постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
9) інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

При наличии карточки уже есть счет. При утере/замене, привязка на тот что и был. Посмотрите через приложение в реквизитах на пополнение, там уже у каждого свой личный счет. С прошлого года все банки это выполнили по требованию НБУ.

Заплатите картой на сайте или в при получении и паспорт

Будет нужен, так как предоплаченные посылки без паспорта не отдают ) То есть вообще паспорт нужен всегда, но я не вижу тут особой проблемы

То есть вообще паспорт нужен всегда, но я не вижу тут особой проблемы

Именно. Но люди почему-то делают из этого мегапроблему будто они все как один наркоторговцы или их клиенты и им нельзя светиться при отправке денег.

интересная статья в разрезе белых и пушистых ответов НБУ что все будет хорошо dou.ua/forums/topic/30413

В статье сказано что банки пользуются своим правом дополнительно проверять клиента. И где тут зрада, и при чём тут НБУ?

Возможно украинские банки гораздо более щепетильные или даже скорей испуганные и проверяют чаще и больше чем их европейские коллеги. Но это точно не проблема нового закона и врядли виноват тут НБУ.

В конце концов у нас около 60 банков, можно вместо Моно или Привата выбрать какой-то другой который не столь повернут на финмоне.

А я и не говорил что тут зрада или еще что то. Просто как показывает жизнь в стране или просто не доработали связующее законодательство или оставили банкам лазейку специально. И банки будут ей 100% пользоваться что бы скажем так перестраховать себя самих и потом не быть крайними.

Дякую! Нормальна інформація без жовтих панічних рядків...

Підписатись на коментарі