Прийшов час осідлати справжнього Буцефала🏇🏻Приборкай норовливого коня разом з Newxel🏇🏻Умови на сайті
×Закрыть

Як бережливе ставлення до довкілля змінює світ: досвід сортування сміття у одній ІТ-компанії України

За даними Міністерства розвитку громад та територій України за 2019 рік утворилось майже понад 10 млн тонн побутових відходів, які розміщені на 6 тис. сміттєзвалищ і полігонів загальною площею майже 9 тис. га. Такі цифри вкотре заставляють задуматись над важливістю сортування та утилізації сміття.

На жаль, сортувати сміття не завжди легко через брак знань, а ще через відсутність сміттєпереробних заводів. Наразі в Україні існує лише один сміттєспалювальний завод «Енергія» у Києві. А ось поява бодай одного сміттєпереробного заводу лише планується.

Тим часом сміття можна спробувати хоча б правильно утилізовувати чи передавати на повторне використання. Так у великих містах є пункти збору окремих відходів, наприклад: паперу, картону, пластикових пакетів та пляшок. В регіонах, на жаль, часто відсутні такі пункти прийому сортованого сміття. Саме тому на допомогу офісам ІТ-компаній в малих містах приходить виправдання: «Сенсу сортувати сміття немає! В нас його не переробляють!»

Проте абсолютно протилежне демонструє IT-компанія Avenga, в якої відповідальне ставлення до довкілля зараз є однією з основних цінностей. Чудово, коли цінності компанії співпадають з цінностями її працівників. Саме така схожість дає можливість розвиватися та вдосконалюватися обом і компанії, і її спеціалістам. Зокрема, тема захисту довкілля від забруднення вже давно була близькою для офіс-менеджера Avenga в Хмельницькому, Валентині Поляковій. Саме вона повністю з нуля привчила один з регіональних офісів IT-компанії до життя в стилі Еко! Так, на сьогодні Хмельницький офіс Avenga найактивніше займається сортуванням відходів. Як їй це вдалось зробити, описано кейсом від Валентини в цій статті.

Досвід Валентини, як розпочати сортувати сміття в регіоні, і на що варто звернути увагу

«З дитинства розуміла, що навколишнє середовище — це наш дім, а в домі не смітять. Проте свідомо вперше звернула увагу на важливість сортування під час подорожі в Америку». Саме в цій поїздці побачила, як злагоджено працює сортування сміття в США. Ще з малку любила носити скляні пляшки в склопункт. Але в Америці побачила такий пункт у супермаркеті Walmart. Там були спеціальні бокси де приймали різні пляшки. Після здачі, тобі видають купон зі знижкою в магазині. Сортування сміття та здача його на утилізацію захопили мене. За час перебування в Америці сортування для мене перетворилося у цікаву гру, адже це було абсолютно не складно.

На жаль, в Хмельницькому зіткнулася з проблемою усіх малих міст України — відсутність можливості сортувати сміття, адже не було куди його утилізовувати. Однак, опускати руки не збиралась, а тому почала з маленьких кроків.

Спершу розпочала збирати в офісі батарейки, оскільки знала куди здавати (на той момент стояли бокси у магазині watsons), щоб їх правильно утилізували. Поставила маленьку банку на якій наклеїла інформацію зі статистикою, скільки їжачків та лісів ми рятуємо, сортуючи лише 1 батарейку. На банці було написано: «Здав 1 батарейку, врятував одного їжачка, 20 кв. метрів землі, 8 відер води та 2 дерева». З того часу баночка почала поповнюватися не тільки батарейками з офісу, але й кожен співробітник почав приносити свої батарейки з дому.

Та сама банка, з якої все почалося

Пізніше у місті почали з’являтися кошики для пластикових пляшок біля звичайних смітників. Тож так до сортування батарейок ще додався контейнер, щоб збирати пластикові та скляні пляшки, а також металеві бляшанки.

Не знаєте, як переробити сміття, — не викидайте. Використовуйте повторно!

Якщо не знала куди викинути сміття на утилізацію, шукала місце, де воно б було потрібне. Зокрема, в мене вийшла дуже цікава ситуація — я познайомилася з жінкою поважного віку, яка потребує фінансової підтримки та, на жаль, ображається, якщо їй дати гроші. Проте, вона дуже вдячна, коли їй привожу картон чи будь-які скляні банки, пляшки та металеві бляшанки, а нещодавно ще й целофан. Вона здає ці матеріали на утилізацію і має за це кошти. Тож я вже 3 роки гарно сортую ці всі матеріали та привожу до неї.

Крім цього для повторного використання, час від часу приносила картон в притулок для тварин «Врятуй Життя», адже його можна стелити собакам, щоб їм було зручно та не так холодно спати.

У мене все було продумано — куди можна віддавати та прилаштувати, будь-що для повторного використання. Якщо не можемо зменшити кількість сміття, то хоча б не збільшуймо його кількість!

Так малими кроками в нашому офісі Avenga в Хмельницькому я запустила процес сортування сміття. Спершу це було дуже нелегко, адже сортувати маєш не лише ти, але й залучити до цього процесу весь офіс. Мої колеги не одразу змогли звикнути до сортування і, на жаль, дуже часто з основного смітника приходилось витягати бляшанки та сортувати у той кошик де їх місце. Інколи мені здавалося, що їх також треба запрограмувати, написати чіткий алгоритм від якого вони б не відхилялися. Коли такі випадки повторювалися, я писала в нашому спільному чаті : «Хлопці та дівчата, дуже вас прошу викидайте сміття правильно. В нас вже є окремий кошик для цього.»

Найбільший виклик сортування в регіонах

Пізніше я відвідала подію від волонтерів, які піклуються про довкілля. Цей захід був для усіх охочих розібратися в темі утилізації та наслідків, які настають при ігноруванні проблем екології. Виявилося, що паперові горнятка взагалі ніяк не перероблялися, через маленьку прозору плівку якою вони обгорнуті. Тож моє щастя не мало меж, коли компанія відмовилась від використання таких горнят в межах нашої нової програми «Sustainability with Avenga». Зокрема у рамках цієї програми компанія Avenga реалізує такі заходи:

  1. Зменшення та повторне використання (recycling) пластику, паперу, скла, батарейок.
    • Усі 19 офісів компанії повністю відмовились від використання пластикового і паперового посуду: керамічні горнята були замовлені для всіх працівників та гостей.
    • Для офісних потреб та друку використовується перероблений папір.
    • Для сміття використовуються лише біорозкладні пакети.
    • Для гостей замовляється вода лише в скляній тарі.
  2. Зменшення кількості використання електроенергії. В офісах Avenga були встановлені лампи з сенсорами руху в коридорах, туалетах, кухнях.
  3. Підтримка локальних виробників, зокрема для потреб офісу ми обрали постачальників локальної і органічної продукції.
  4. Зменшення забруднення повітря: компанія забезпечила велопарковку поруч з кожним офісом.
  5. Висадка дерев — компанія оплатила висадку дерев через спеціалізовану благодійну організацію Plant-for-the-Planet.

Детальніше про волонтерські та благодійницькі проекти компанії Avenga читайте тут.

Проте мене не залишала думка, як ще можна вдосконалити нашу екосвідомість. Невдовзі ми почали сортувати TetraPak, адже виявилося, що він переробляється, проте аж у Києві.

На жаль, в Києві не було на той час налагодженої системи, як приймати цей TetraPak з інших міст. Проте мене це не зупинило. Так я почала сортувати й збирати TetraPak у великі пакети з думкою про те, що пізніше сама поїду в Київ і відвезу це все на утилізацію. TetraPak був для мене найбільшим викликом. Мені пощастило дізнатися про компанію, яка почала приймати цей TetraPak в себе на Укрпошті. Тож в столицю їхати заради цього мені не прийшлось!)

Згодом ми почали сортувати окремо кришечки, щоб їх ми також могли утилізовувати. Зараз багато працівників вже не лише сортує кришечки, але й миє TetraPak та спресовує його, щоб викинути правильно.

Наступним викликом для мене були пакети в яких зберігається кава. Адже це дуже цупкий матеріал, який виявилось не переробляється. Проте ці пакети під високою температурою спалюють і завдяки цьому повністю утилізують. Тож тепер TetraPak та пакети з кави я відправляю кожного місяця в «Зелений Птах». А від недавно до цього списку приєднались: упаковка LDPE (кур’єрські пакети, пакувальна повітряно-бульбашкова плівка та плівка, великі магазинні пакети, пакети-«маєчки»). Взагалі ця організація приймає великий спектр товару на утилізацію.

Також, зовсім недавно, у серпні минулого року запустила свій проект з екоторбинками (@eco_save_bag). Який наразі дуже успішний у нашому місті. Ідея проекту полягає не тільки, як найбільше людей долучати до використання екоторбинок, але й надає велику підтримку нашому місцевому притулку для тварин «Врятуй Життя». Саме весь прибуток з продажу спрямований на фінансування потреб цього притулку. Наразі в продаж ми додали виробництво масок. Тому що ситуація катастрофічна, бо всі почали викидати одноразові маски (їх виготовляють з поліпропілену, період розкладу якого становить від 100 до 400 років). А тому звісно краще мати багаторазову маску, яку можна прати та прасувати.

Ви вже помітили, наскільки багато всього одна людина може змінити. Впевнена, що гарний приклад надихає кожного ставитися до навколишнього середовища більш бережно.

Підсумки: 7 кроків до сортування не залежно від міста

Крок 1. Почніть з невеликих кроків. Дізнайтесь де знаходяться центри утилізації у вашому місті. Ось вам гарна підказка recyclemap.org

Крок 2. Будьте терплячими та потроху звикайте сортувати сміття. Для цього можна поставити різні бокси, якщо звичайно у вас є місце. Можна увімкнути свою креативність і зробити самому бокси чи купити вже готові.

Крок 3. Не викидайте речі. Якщо вони ще в належному стані їх можна відвести волонтерам, які допомагають бідним людям. Якщо речі вже дуже старі, то дізнайтесь де у вашому місті є притулок тварин, можливо там вони будуть у пригоді. Якщо у вас не має часу дізнатися куди то все завести, просто залиште речі в окремому пакеті біля смітника.

Крок 4. Споживайте розумно. Перш, ніж викинути будь-яку річ, подумайте, чи можна її використати вдруге чи відремонтувати. Це може бути іграшка, старий стілець, техніка чи будь-що інше. Можливо саме ця річ може стати в пригоді іншій людині. До речі, навіть жмих кави дуже корисний для рослин, тому можете висипати на землю де ростуть квіти чи дерева.

Крок 5. Використовуйте екоторбинки. Якщо ви йдете на ринок, то візьміть з собою: екоторбинку, авоську, скляну банку або пластиковий контейнер, щоб взяти наприклад, сметану чи домашній сир чи будь-яку іншу їжу. Контейнер може знадобитися для будь-чого, наприклад ягід. Наприклад, в магазині вибирайте товар без контейнера і поліетилену, наскільки це можливо. Адже саме поліетиленові пакети, а також одноразовий контейнер, які дають вам на ринку, в магазині чи з їжею з собою, дуже забруднює наше навколишнє середовище.

Крок 6. Не використовуйте одноразові горнята. Краще користуватися своїм улюбленим горнятком на роботі, а також при собі тримайте термогорнятко на випадок coffee to GO. На жаль, одноразові не утилізуються, через маленьку прозору плівку якою вона обгорнута.

Крок 7. Zero waste (нуль відходів) — спосіб життя, при якому люди намагаються максимально мінімізувати свій екослід, зокрема завдяки тому, що не викидають відходи в сміттєві баки. В першу чергу це стосується пластика, але ідея руху поширюється практично на всі сфери життя і базуються на п’яти основних принципах: «Refuse, Reduce, Reuse, Recycle and Rot», («Відмовся, зменш, використовуй повторно, переробляй і компостуй»). Цим еко рухом (який зараз набирає обертів), я хотіла підкреслити саме використання непотрібних нам речей. Перед тим як щось придбати, впевнись чи це конче потрібна річ, яку ви будете використовувати не один рік. Ви дуже здивуєтесь, коли передивитесь усі ваші речі та зрозумієте, багато з них вами використовувалися лише кілька разів, а може навіть ніколи.

Багато з нас знає відому цитату: «В здоровому тілі — здоровий дух». Тож можемо її перефразувати і про природу: «В чистому середовищі — свіже повітря».

Все починається з тебе.

Ось організації через які ми утилізуємо:

  • Recycle Map — карта з пунктами збору вторинної сировини.
  • «Зелений птах» — сервіс з впровадження роздільного збору, товари заміщення непереробних матеріалів на переробні.
  • Україна без сміття — станція сортування.
  • Zero waste «нуль відходів» — проект про скорочення кількості сміття в реаліях України. Особистий досвід та практичні поради.
  • ECO дія — громадська організація, яка об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля.
  • ЕКОбус — міський проект ЕКОбус, який стоїть у визначеному місці та у визначений час, де можна здати: градусники, лампочки, батарейки різного формату, а також фільтри для води та багато чого іншого.
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

сортування — это перекладывание с больной головы на здоровую
хватит уже нести это эколошное вранье
вся эта пластиковая хрень распадается за год, у меня щебень был в пластиковых мешках из эпицентра, они и года не продержались как распались, их и нет уже, она гора щебня
с пакетами тоже, они за год распадаются в пыль

У моєї родини, шматочки і побільше, пластику від попередньої підприємницької діяльності, в городі вже 20 років лежать, і не розкладаються. В грунтах все засмічено. Це при тому, що було прибирання серйозне колись давно. Так що нічого не розкладається. А те біорозкладаюче генерує купу мікропластику.

Прикинь, а в мене пластикове вікно 20 років стоїть і не розпалося.

Оце мажор, пластикове вікно 20 років назад. Вікно вікном, але навіть дріботень поліетиленова ніфіга не розкладається, як от пакетики з цукерок.

З того часу баночка почала поповнюватися не тільки батарейками з офісу, але й кожен співробітник почав приносити свої батарейки з дому.

Это правильно! Нечего дома дышать испарениями потёкших батареек, их нужно принести в офис, чтобы травить весь коллектив!

Мої колеги не одразу змогли звикнути до сортування і, на жаль, дуже часто з основного смітника приходилось витягати бляшанки та сортувати у той кошик де їх місце.

А потом на мусорном заводе практически всё так любовно отсортированное скинут в одну кучу и закопают или сожгут.

Для сміття використовуються лише біорозкладні пакети.

Чтобы в них положить потом небиораскладывающийся мусор.

Зараз багато працівників вже не лише сортує кришечки, але й миє TetraPak та спресовує його, щоб викинути правильно.

Правильно. Расходывать питьевую воду с химикалиями и сливать всё это в канализацию — это очень экологичненько.

На жаль, одноразові не утилізуються, через маленьку прозору плівку якою вона обгорнута.

Кстати, именно эта плёнка обычно разлагается гораздо быстрее бумаги из которой сделан стаканчик.

Т.е. на выходе имеем производителей товаров, которые засырают мир пластиком и некоторых активистов, которые тратят больше денег, чем стоит этот товар, на утилизацию материала в котором продавался товар.

Тож можемо її перефразувати і про природу: «В чистому середовищі — свіже повітря».

Чисто не там, где убирают, а там где не мусорят. Начинать надо с источника — с поставщиков пластика в наши дома, магазинов и т.п. А иначе это сизифов труд.

Приветствую)

Это правильно! Нечего дома дышать испарениями потёкших батареек, их нужно принести в офис, чтобы травить весь коллектив!

В статье даже фото прикрепили. Банка. Какие испарения?
К тому же в офисе такие банки наполняются в разы быстрее и батарейки просто не успевают начать процесс разложения. Их намного быстрее отнесут на переработку. Другое дело дома, когда Вы банку такую насобираете, первым батарейкам уже годы будут.

А потом на мусорном заводе практически всё так любовно отсортированное скинут в одну кучу и закопают или сожгут.

Сожгут — не всегда плохо. Есть хорошие примеры в Европе. www.adme.ru/...​oda-prichiny-dve-2013715

Другой вопрос, что у нас это не развито. И инициативу вроде той, что задал автор статьи, скорее зафукают на dou, чем пойдут решать проблему.
+ В статье даже перечислены организации которые занимаются именно вторсырьем.

Чтобы в них положить потом небиораскладывающийся мусор.

Если использовать их для утилизации органики, то все хорошо.
В случае с небиораскладывающимся мусором, лучше чем тот же небиораскладывающийся пакет. Посчитать среднюю цифру использованных пакетов за год только в IT компаних. Думаю измеряется в десятках тысяч.

Кстати, именно эта плёнка обычно разлагается гораздо быстрее бумаги из которой сделан стаканчик.

Если предоставите источник, буду благодарен. Интересно почитать.

Чисто не там, где убирают, а там где не мусорят. Начинать надо с источника — с поставщиков пластика в наши дома, магазинов и т.п. А иначе это сизифов труд.

Пожалуй один пункт, с которым согласен. Тем не менее, даже из этой позитивной цитаты автора, вы решили вынести негатив.

Скорее всего, Вы подрабатываете где-то критиком) Иначе сложно объяснить столь большое желание найти негатив. Ребята делают хорошее дело в текущих условиях. Да, в идеальном мире компании производители отвечают за утилизацию мусора. Но даже в идеальном мире, никто не будет ходить по квартирам и просить мусор, чтобы его посортировать. Этим должны заниматься люди. И хорошие примеры в этом плане уже есть в мире (Швеция, Япония, др.).

В статье даже фото прикрепили. Банка. Какие испарения?

Банку не открывают?

К тому же в офисе такие банки наполняются в разы быстрее и батарейки просто не успевают начать процесс разложения.

Частенько, когда я достаю батарейки с детских радиоуправляемых машинок — они уже с налётом, видать такие условия эксплуатации.

Другой вопрос, что у нас это не развито. И инициативу вроде той, что задал автор статьи, скорее зафукают на dou, чем пойдут решать проблему.
+ В статье даже перечислены организации которые занимаются именно вторсырьем.

Только ДОУ тут совсем не при чём. И проблема не в нём, а в том, что волноваться о природе и её сохранности почему-то приходится конечным пользователям пластика, а не его изготовителям. Стоимость сортировки и утилизации за пределами рентабельности. Ты можешь сколько угодно любить природу, но рядом 7млрд людей −1, которым всё равно. Людская инициатива тут погоды не сделает.

Если использовать их для утилизации органики, то все хорошо.

И как ты себе это представляешь? Я почему спрашиваю, потому что я это всё делаю, но чем дальше — я не вижу в этом смысла. Компост собирается в бины, их вывозят раз в неделю, вонища от них стоит летом такая, что сознание потерять можно, особенно если разделывал рыбу или арбуз, на помощь приходят эти пакетики, но вдруг выясняется, что то, что пишут на пакетиках не соответствует правде и город банит все пакеты и перестают вывозить твой компост, если он в пакетах. Надо покупать специальную бумагу и заворачивать в неё объедки, тогда процесс разложения замедляется, но ... стоимость такой бумаги около 10 долларов в неделю. Стоит ли это того? Хз, проще запихнуть еду и прочий мусор в один большой толстый чёрный пакет с ароматизатором, и здать его как waste. Меньше расходов, нет проблем с подготовкой продукта к утилизации, нет запаха в конце концов. Решение — вывозить мусор через день хотя бы, но тут вдруг выясняется что для города это дорого, но они могут, но для этого нужно поднять земельный tax на 40%. Упс, народ говорит — идите в жопу.

Если предоставите источник, буду благодарен. Интересно почитать.

Без понятия, на стаканчике написано, что там биоразлагающаяся плёнка. Наверняка такое далеко не на всех, карантин закончится, если интересно, я сфоткаю в офисе. Но в любом случае стаканчики надо утилизировать как пластик, а не как бумагу, ибо бумаги там нет. Как и в коробках из-под яиц — это не картон и не бумага, это пластик при сортировке мусора.

Скорее всего, Вы подрабатываете где-то критиком)

Отнюдь. Я просто говорю правду, но она многим не нравится.

Этим должны заниматься люди. И хорошие примеры в этом плане уже есть в мире (Швеция, Япония, др.).

Сортировка тут не поможет. У нас вывоз компоста раз в неделю, вывоз бумаги раз в две недели, вывоз пластикак раз в две недели, yard trimmings — раз в неделю. Время не константно, например, могу забрать как в 6 утра, так и в 6 вечера. На ночь выставлять нельзя, ибо мусорные панды раздерибанят мусор по всему нейбохуду. Вот так случилось что за день до отпуска я проспал вывоз мусора и решил завести пластик на завод, ибо за месяц в гараже будет такое амбрэ, что соседи подохнут, благо координаты указаны, т.к. проблема типичная. Выгружаю пластик, мужик провёл по нему рукой и сказал всё в waste, т.е. нихрена не на переработку. Пластик грязный, кусочки продуктов прилипли, бумажные этикетки и т.п. Т.е. они предполагают, что я буду запускать цикл посудомойки специально для пластика, а это расход химической таблетки, расход питьевой воды, электричества и т.п. В чём тут и где тут сохранность среды? А нет её. Сами они этого делать не будут — и так на гране рентабельности. Я с мужиком с мусорного завода поговорил ещё, он оказался почти соседом — мусор он не сортирует, ибо смысла особого нет. Только чистую бумагу и картон, остальное всё в waste. Т.к. оно всё равно туда попадёт. Правда для многих активистов это может быть удар серпом по яйцам, но се ля ви.

Надеюсь моя позиция ясна. По крайней мере это справедливо для Онтарио/Оттавы, может где-то лучше.

Ваша позиция ясна и оспаривать ее я не буду. Отвечу своим ИМХО на Ваше мнение.

Банку не открывают?

Открывают конечно. Но можно ли это назвать «травить весь коллектив»? Батарейки распадаются окола 100 лет и каждый период распада выделяет определенные хим элементы. Как по мне лучше их быстрее собрать в офисе и сдать тем организациям которые этим занимаются, чем хранить дома.

Частенько, когда я достаю батарейки с детских радиоуправляемых машинок — они уже с налётом, видать такие условия эксплуатации.

Скорее всего это карбонат калия и электролиты из алкалиновых батареек (если не ошибаюсь считаются более экологичными)

Только ДОУ тут совсем не при чём. И проблема не в нём, а в том, что волноваться о природе и её сохранности почему-то приходится конечным пользователям пластика, а не его изготовителям. Стоимость сортировки и утилизации за пределами рентабельности. Ты можешь сколько угодно любить природу, но рядом 7млрд людей —1, которым всё равно. Людская инициатива тут погоды не сделает.

Согласен что за пределом рентабельности. По поводу инициативы не согласен.

Без понятия, на стаканчике написано, что там биоразлагающаяся плёнка. Наверняка такое далеко не на всех, карантин закончится, если интересно, я сфоткаю в офисе. Но в любом случае стаканчики надо утилизировать как пластик, а не как бумагу, ибо бумаги там нет. Как и в коробках из-под яиц — это не картон и не бумага, это пластик при сортировке мусора.

В Украине они тоже не перерабатываются. Хотя в Киеве вроде есть организация которая занимаются их переработкой.

Вы описали проблемы которые есть в Канаде. Не могу разсуждать по этому поводу. В Украине нет глобальной сортировки мусора в принципе. Есть свалки и их много. Есть отдельные огранизации, которые этим вторсырьем занимаются, и люди, которым это не безразлично.

По поводу вонючих пластиковых отходов. Да, это проблема. В Украине их тоже не принимают в таком виде. Из невозможно потом переработать. Я мою пластик, бутылки, тетрапаки и это все лежит себе отсортированные и аккуратно сложенное на балконе месяцами и не воняет. Поначалу сложно было привыкнуть к процессу мойки, но теперь даже не замечаю этого. Если мыть это сразу после употребления руками, то для большинства не нужно моющее (для жирных предметов конечно же нужно, тут никуда не денешься). Вода с органикой при правильно утроенной канализационной системе пройдет все круги отстойников и будет пригодной для дальнейшего использования. Это то что я могу сделать со своей стороны.

По поводу пакетов, то если они не «био», то конечно в них нет смысла. Слышал у нас ребята начали делать мусорные пакеты из крахмала. Еще не покупал. Не могу утверждать, как лучше утилизировать органику, но то что будет меньше пакетов это плюс как по мне.
Для органики bt.rozetka.com.ua/...​a/waste_disposers/c80134 можно импользовать такие штуки. В целом круто, что в Канаде принципе вывозят органику. Хотя с запахом проблемы это неприятно конечно.

Правда для многих активистов это может быть удар серпом по яйцам, но се ля ви.

То что это не рентабельно, не вызывает вопросов. Нужно ли это делать? Каждый решает сам.

Я мою пластик, бутылки, тетрапаки

И питьевую воду на это тратишь. А у вас уже правительство заседает по вопросу, как решить проблему нехватки водных ресурсов.

В Украине? Питьевую воду из под крана? Хм...

Ты еще скажи что население всю воду испортило, а не заводы, которые сливают отходы в Днепр)

В Украине? Питьевую воду из под крана? Хм...

А какая у вас там вытекает?

Ты еще скажи что население всю воду испортило, а не заводы, которые сливают отходы в Днепр)

А ваше правительство-то и не знает. Как так?

То что это не рентабельно, не вызывает вопросов. Нужно ли это делать? Каждый решает сам.

Например, активисты, тут в рамках одной сети магазинов (Sobeys) добились того, что они не будут использовать пластиковые контейнеры в магазинах где это возможно и откажутся от пластиковых пакетов на кассе. Пластиковые контейнеры заменили на бумажные, но с плёнкой, как в стаканчиках, разлагается оно или нет — под вопросом, т.к. на упаковке ничего не написано. Пластиковые пакеты заменили на бумажные, но такого качества, что при выгрузке из тележки в машину рвутся пакеты. А если накрапывает дождь или снег, то вообще веселуха, пакетики расползаются прямо в тележке под собственным весом. Единственное что поменялось для меня — я стал использовать большие такие многоразовые торбы из какого-то очень стрёмного пластика, выглядит как кравчучка, но по-современнее. Загрузил в машину десяток торб и периодически пополняю.

Это всё отлично, но .... раньше я выкидывал 2-3 маленьких бина с пластиком раз в две недели и продолжаю выкидывать столько же. Пакеты занимали от силы 0.1% по объёму от общего пластика. Количество пластиковых упаковок из магазина такое же и осталось +/-.

Ніщо не вбиває корисні проекти так ефективно як блювотний піар

Ой, спасибо, Пение, за эту ссылку, я получил удовольствие и большое.
Так что там у нас про"

Бережливе Ставлення До Довкілля Змінює Світ

"?

Подписаться на комментарии