Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Павутина. Або чому мова, а не язик чи ленґвіджь. Або ж трохи думок про культуру мови в ІТ

Всюди можна побачити цікаві, важко зрозумілі, бездумні, в’їдливі, байдужі речі з відсутністю перекладу слів з англійської мови на українську. Це коли слово засідає в голові без необхідності його використання. І це переважно йде з боку ІТ (читати як ‘іте’, а не ‘айті’) саме через джерело більшості знань цієї галузі.

Зараз мову веду про ‘web’, яке вже точно, без усіляких суперечок можна перекладати як ‘павутина’.

Важко буде довести необхідність використання слова ‘веб’ замість ‘павутини’ в українській мові. Якщо бажаєте, то спробуйте ...

І я не кажу про те, що потрібно забути про англійську мову. Я кажу про правильне розуміння того, що web — це англійське слово, а павутина — це українське слово. І не логічно говорити українською і говорити web замість павутини. Логічно говорити web, коли говориш англійською. Наголошую на тому, що просто немає потреби говорити веб і писати веб, коли говорите про павутину. Бо павутина — вона і в Африці павутина.

Щоб показати походження терміну з англійської мови достатньо в дужках вказати англійську альтернативу, але сам термін перекласти правильно українською. Або ж вказати посилання на джерело.

В школі навчають говорити та писати правильно. До кінця навчання вже школяр вміє чітко висловлювати свої думки на письмі. Але що стається з ІТ-шником (кажу ж, читати як ‘іте’, не доходить, чи що?), який потрапляє в світ програмування чи подібну галузь? Його мізки вивертає. Отримана інформація переформатовує знання, сплутує зв’язки, та асоціює переважно з англійськими словами більшість термінів. І не завжди можливо втримати порядок. Його мова вже перестає бути чіткою і зрозумілою для людей поза середовищем. Саме через ‘запушити останній коміт’. Саме через те, що слова іншомовні і не повноцінно зрозумілі.

Дехто називає це говіркою, сленґом і подібне. Але давайте дивитися тверезо. Це звичайна плутанина або ж некомпетентність. Неможливість підібрати правильні слова. Коли ти останнього разу дивився в український тлумачний словник?
Мову вивчають все життя і все одно неможливо знати значення усіх описаних слів.

Якщо ж брати найдослівніші переклади вже заїжджених слів комп’ютерних термінів, то в більшості своїй мову ІТ-шника (ні, ну кажу ж ‘іте’, важко запам’ятати?) можна донести повсякденними словами середньостатистичного українця.
Лише звичайні дві букви ІТ (і та те, а не ай та ті) вказують на плутанину в асоціаціях. На рефлекси, які важко побороти. Які вписали (чи вписав) в голові.

Ви тільки почитайте які шедеври пишуть в тлумачних словниках для подібних термінів типу ‘веб сайт’ саме через нерозуміння. Вузькі значення. Хоча по суті це набагато ширше поняття типу ‘ділянки павутини’.

Отож web чи павутина? Веб-сайт чи ділянка павутини чи місце в павутині?

Якщо не ІТ-шники (слухай, дійсно важко запам’ятати іте?), то хто? Хто?!!!

Чи буде доросла, зріла людина казати на яблуко ‘епл’ в повсякденній бесіді? Чому ж тоді ‘web’, а не павутина?

Саме такі дрібниці, чи розуміє людина те, що говорить, може визначати вашу кар’єру. А ви дійсно розумієте те, що говорите? Скажіть хоча б одне речення зі своєї спеціальності сленґом і спробуйте пояснити те, що сказали, звичайною мовою?

Доки мова в статтях, книжках про ІТ (сподіваюся цей раз правильно читаєш, що?! ні?!!) будуть писати своєрідним суржиком, сленґом, говіркою. Доки ІТ-шник (ітешник!) не виросте, не переросте розуміння правильної зрозумілої мови, доти середньостатистична людина вважатиме веб-сайт всього лише збіркою сторінок (якщо і ти вважаєш, що це всього лише збірка сторінок, то почитай уважніше), а не ділянкою павутини зі своїм набором функцій, особливостей, а не місцем в павутині, яке може або ж представляти якусь організацію, або ж виконувати приховані закриті функції для якогось зламника, або ж бути звичайним павутинним журналом.

І якщо ти не розумієш що таке павутинний журнал, то дослідивши значення слова blog ти дуже здивуєшся.

Вкажу приклад того, як люди не розуміють те, що пишуть. Вікіпедія: «Блог (англ. Blog, від web log — „мережевий журнал чи щоденник подій“) — це вебсайт.»

Давай подумаємо разом. Як web перетворилося в мережу? Це ж різні поняття ... І куди сховали павутину? Адже павутина — це основна описова суть, що знаходиться на іншому рівні взаємодії систем від мережі.

І це лише один з прикладів плутанини.

Суть мого тексту донести хоча б до когось розуміння про створену плутанину та переважне погане розуміння читачем текстів, які написані мішаною мовою без правильного перекладу.

А як ти розумієш: що таке web site? І чому кажеш web замість павутина? І чи вважаєш за потрібне називати речі своїми іменами, а не іншомовними альтернативами для підвищення своєї культури мови?

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Утром прихожу я ежедневно
Вместо офиса в рабочую избу.
Я сижу в засаде в паутине
И веду сверхважную борьбу.

Не Стив Джобс, а Стёпа Работящий,
Не Билл Гейтс, а Вовка Воротарь.
Я вас всех, «хэдлайнеров мейнстрима»
Вызубрить заставлю, бл**ь, словарь.

Все на митинге, а у меня — планёрка!
Не тимлид, а командир звена.
Даже задницею вместо афедрона
Наша речь давно искажена.

я предлагаю пойти дальше и покращивать математику заодно.

інтеграл — сумівка
сіплекс — простець
базіс — основання
вейвлет — хвильовка
варіація — різноманіття
комплексний — уявний
сінус — ото-до-того
косінус — оце-до-того
тангенс — ото-до-цього
топос — хворма
гомотопія — подібнохворма
дісперсія — варіація... oh, shit, розкид
фільтр — «гасло?»
асимпотично — і хочеться і колиться
граф — вузелок
функіця — відображення
функціонал — відображення по батькові
оператор — тоже відображення

Простыня текста ни о чем. ТС придумал себе проблему и с ней борется.

Я кажу про правильне розуміння того, що web — це англійське слово, а павутина — це українське слово. І не логічно говорити українською і говорити web замість павутини.

Даже бабушки в селе используют слово «компьютер» вместо «электронно-вычислительной машины», и уж все точно понимают о чем речь, когда говорят «веб сайт».

Його мова вже перестає бути чіткою і зрозумілою для людей поза середовища. Саме через ‘запушити останній коміт’. Саме через те, що слова іншомовні і не повноцінно зрозумілі.

Ежу понятно, что есть разница между укоренившимися заимствованными слова вроде того же «блога», которые широко используются и давно уже вышли за пределы каких-то узких рамок. И «пулл реквестами в мастер», «парсерами», «ORMками», которые используешь для профессионального общения. Никто (возможно, есть неадекваты, конечно) не грузит людей из других сфер деятельности «пушами коммитов», а для внутреннего употребления это просто удобно.

чи вважаєш за потрібне називати речі своїми іменами, а не іншомовними альтернативами для підвищення своєї культури мови

нет

«Вы, профессор, воля ваша, что-то нескладное придумали! Оно, может, и умно, но больно непонятно. Над вами потешаться будут». ©

Это как-то связано с поведением Зеленского во время визита в Херсонскую область? Та же трава?

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Допис від самого «автора» Web: www.w3.org/...​nIssues/Abstractions.html Levels of Abstraction: Net, Web, Graph . Тут, до речі, є гарні ілюстрації.

Про такий зміст уже згадано dou.ua/...​_campaign=comment#1890074 , але примітно, що Бернерс-Ли каже «This form is mathematically a graph, or web.», хоча наскільки знаю, в математиці ані graph, ані їхні конкретні різновиди, не називають web.

Я ось в ґуґлі вже знайшов кілька підручників, де www перекладають як павутину. Чомусь раніше не додумався пошукати. Та й зі школи щось трохи пам’ятаю. Кілька людей носіїв англійської мови вже сказали, що мова йде саме про павутину павука навіть, а не якесь окреме значення павутини.

Тому мені просто вже набридло доводити такі очевидні речі.

Якщо ви хочете користуватися мішаниною, то це ваше право. Я й надалі користуватимуся правильним перекладом.

Бо слово павутина все пояснює й надає можливість пояснювати залежні терміни. А слово веб й надалі залишається лише словом, яке я перекладаю як павутина.

Думаю, для себе, я в цій темі поставив крапку. Мені достатньо доказів, доводів щоб не змінювати свою точку зору. Жодного достатнього доводу всупереч не було від цієї спільноти.

Дякую усім, хто брав участь.

А тролякам — ганьба! Погано працюєте. Краще старайтеся.

Слово «ітешнік» також, виглядає, не годиться. Бо -шник — не український суфікс:

домушник
мокрушник
тихушник
набалдашник

Або слід надати контр-приклад.

Українською то могло б бути «ітар» (як слюсар, токар, муляр) або ітовець (як науковець, промисловець). Але НМД і того не потрібно. Англійська то взагалі називає IT guy, і виглядає, не дуже від того потерпає.

10 лет назад оформлял дипломную работу (теория управления) на Украинском языке, думал что я это переживал один раз :) Как же я тогда ошибался.

Як твоє погане ставлення до української мови стосується теми?

У мене ставлення до мови чудове. Мiй поiнт що змiшувати в одну купу все те що плохо змiшується думка така собi.

Цілком і повністю поділяю думку автора статті. Власне і сам ні ні та й застосовую іноді подібну англомовну термінологію, але намагаюсь не зловживати. Надмірне ж козиряння нею, коли натомість є україномовні відповідники, як на мене виглядає досить примітивно, понуро і навіть не кумедно.
І може говорити про:
а) відсутність якісної базової освіти, де переважно україномовну термінологію засвоюють мало не з молоком альма-матері,
б) недостатньо вмотивоване бажання тупо прикрасити свої словеса,
в) намагання здатися розумнішим ніж то є насправді,
г) викликати почуття чогось нового й прогресивного говорячи про вже всім давно відомі речі (адже іншомовні слова звучать ще трохи незвично як для нашого вуха й на підсвідомості сприймаються як щось нове)
ґ) замилити іншим людям очі — тобто пункти б) в) і г)
д) плекання почуття співпричетності до вибраної касти.
е) бажання впарити клієнту сирий програмний продукт
_______________
Ну й наостанок тріхо доповню словник термінології:

web — павутина
www — світова павутина
інтернет — термін вживається в такому ж значенні і не переводиться. хоча іноді його заміняють «світова мережа».
браузер (browser) — інтернет-оглядач
айті — інформаційні технології, (ІТ)
паттерни — шаблони проектування
таска — задача, завдання
апгрейд (upgrade) — оновлення
апдейт (дослівно up to date, скорочено update) — модернізація
апрув (approve) — погодження
аттач (attach) — додаток
деплой, деплоймент (deployment) — розгортання програмного забезпечення (ПЗ)
продакшен — виробнича експлуатація
тікет (ticket) — білет (якщо дослівно), інцидент
нетворк (network) — мережа
роут, роутер (router) — маршрут, маршрутизатор
роадмап (road map) — дорожня карта
ексепшен (exception) — виключення, виключна ситуація
бага (bug) — помилка
дебаг — усунення помилок
дебагер — засіб для покрокового виконання чи емуляції виконання програми з метою усунення помилок, якщо одним словом — налагоджувальник
девелопер — розробник
девайс — пристрій
демка — демонстраційна версія
дедлайн — крайній/останній строк
дефолт — замовчання
дрова, драйвер (driver) — керуюча програма
бекап (bekup) — резервна копія, резервування, резерв
пріложєніє, прікладной — застосунок
бекенд (backend) — внутрішня логіка, підкапот, логіка на боці сервера (для клієнт-серверних застосунків)
фронтенд (frontend) — інтерфейс та логіка для кінцевого користувача / на боці клієнта
інтерфейс (interface) — гра слів що не переводиться :)
юзер — користувач
мануал — інструкція
РАМ (RAM — random access memory) — оперативна пам’ять (ОП) або оперативно запам’ятовуючий пристрій (ОЗП)
РОМ (ROM read-only memory, а не те про шо ви подумали) — постійно запам’ятовуючий пристрій (ПЗП) або постійна пам’ять (ПП)
усермануал — інструкція користувача
вінт, хард, вінчестер — накопичувач на жорстких магнітних дисках (НЖМД)
флеш — назва серіалу (жартую), термін не має українського відповідника, тому так дослівно і вживається як термін.
і так далі (втомився писати)...

...
мітинг (meeting) — зустріч, нарада
кастомер (customer) — замовник
тіма (team) — команда
тімлід — лідер команди, варіанти: командир, начальник, провідник
проперті (property) — властивість
фіча (feature) — особливість
прев’ю (preview) — попередній перегляд
реквайременты (requirements, і не зламають язик то вимовляючи) — вимоги
кларифікація (clarification) — формалізація (як варіант)(вимог)
валід (valid) — правильний, перевірений
валідол — ой, це здається з іншої опери...
валідація (validation) — перевірка (на правильність)(відрізняється від check відтінком)
чек (check) — теж перевірка, але є «нюанси» :)
чекати (to check) — перевіряти (на відповідність)

аттач (attach) — додаток

Хоспаде, хране Украину от таких переводчиков. Attach — это глагол.

дуже дякую за ваше вельми доречне зауваження.
обов’язково врахую його в майбутніх редакціях.
ваша думка дуже важлива для нас.
то ж не переставайте її думати.

ваша думка

Тим не менш це таки правда, а не просто чиясь думка — www.bing.com/search?q=define attach.

ну звичайно, кожне слово має кілька значень і ще більше вживаних відтінків. чи для вас це новина?
я переклав «аттач» як «додаток» тому що це слово вживається найчастіше саме в такому змісті у сфері айті. а маючи на увазі «глагол» сленгово застосовували «приаттачить» (to attach). і так було ще до цих ваших інтернетів (за часів бордів і фідонету, наприклад), не кажучи вже про те що декого в ті часи не було ні в айті, ні навіть у проекті.

я переклав «аттач» як «додаток» тому що це слово вживається найчастіше саме в такому змісті у сфері айті

Ты как ты баба Маня у подьезда, которая говорит ЛИСАПЕД и КАЛИДОР. Если в вашем притоне говорят аттач на аттачмент, то это не значит, что остальной мир такой же необразованный %)

Дякую, ваші висловлювання дають більш ніж повне уявлення про те де і за яких умов ви «образовалісь» :)

я переклав «аттач» як «додаток»

Перше — для чого його перекладати якщо воно вже і так зрозуміле як атач. Друге — чому «додаток», а не «приєднання», «приєднаний документ»?

це слово вживається найчастіше саме в такому змісті у сфері айті

Пруф?

чому «додаток», а не «приєднання», «приєднаний документ»?

тому що так ергономічніше.

додаток — 7 літер
атач — 4 літери

тому що так ергономічніше.

...з україномовних відповідників. трішки вмикайте власні мізки. розумію, це складніше ніж доколупуватися до кожної букви, але все ж.

Вистачить мізків пояснити чому «атач» не може стати «україномовним відповідником», що б це загадкове словосполучення не означало?

«атач» не є ні тим ні іншим (тобто ні україномовним ні відповідником).
Л — логіка.

Ч — читати і розуміти.

Питання було не про те чим є, чи не є «атач».

тоді формулюйте ваші питання точніше.
я за вас робити то не маю ніякого бажання.

Така собі спроба непомітно злити. Ну та ок, питання чому атач не може стати «україномовним відповідником» як і те, що це словосполучення означає взагалі залишимо відкритим.

відкрите воно тільки у вашій викривленій уяві.
в українській ж мові повно відповідників для «атач» на будь-який смак.

Ну добре, я спробую втретє повторити своє питання, бо ще є шанс, що ти його просто не розумієш, а не навмисно відповідаєш на щось інше.

Чому «атач» не може стати «україномовним відповідником»?

Увага — я не питаю чи є «атач» україномовним, чи відповідником, чи «україномовним відповідником». Я питаю чому «атач» не може стати «україномовним відповідником». Про всяк випадок повторю питання — чому «атач» не може стати «україномовним відповідником». Ось це питання (чому «атач» не може стати «україномовним відповідником») я задаю і очикую саме на нього відповідь, а не начеб то відповіді про те чим є і чим не є «атач».

Також зауважу, що словосполучення «україномовний відповідник» є не зрозумілим для мене (хоча я здогадуюся про що йдеться) і його варто було б пояснити.

що значить «стати»?
не був, не був, і аж раптом став?

зазвичай слова іншомовного походження приходять в українську мову і набувають широкого вжитку коли позначають якісь нові поняття, для яких бракує відповідників в українській мові. але при цьому вони всеодно лишаються словами іншомовного походження.

тому ще раз:
1) «атач» — є словом іншомовного походження.
2) для слова іншомовного походження «атач» — вистачає відповідників в українській мові неіншомовного походження (тобто «україномовних відповідників»).

здається, максимально докладно пояснив.

очикую

очікую.

А «файл» чим гірший чи кращий?

...і набувають широкого вжитку коли позначають якісь нові поняття, для яких бракує відповідників в українській мові.

Тека, пакунок, річ — це відповідники в українській мові для «файл».

Тека — відповідник для каталог (directory). Пора б вже знати то сеньйору. Пакунок — це швидше архів. Є ще оброблені пакувальниками виконувальні файли, які (для неспеціалістів) практично нічим не відрізняються від незапакованих (хіба що розміром). Річ — надто загальне поняття.

Тека — відповідник для каталог (directory)

Тому що так вирішили.

Пора б вже знати то сеньйору.

Пора б вже почати розуміти хоч щось з теми на яку коментуєш.

Пакунок — це швидше архів.

Бачу, що складно, спробую ще раз. Відповідники слову «файл» в українській мові були, але натомість слово «файл» зробили українським для ІТ-шного терміну file.

Є ще...

До того як «є ще» треба б зрозуміти про що йде мова. А то відповідники то є, то їх нема. І кожного разу треба шукати виправдання чому в одному випадку правильно відповідники, а в іншому, такому самому випадку нормально вводити нове слово.

От усі ті аргументи про «є ще», та «це швидше» так само стосуються і атача на противагу додатку, приєднання, доповнення і такого іншого.

Тому що так вирішили.

Слухайте но, шановний! Я чудово розумію що щось довести людині яка вперто перекладає «web» як мережа (замість network) — то марна й невдячна справа. Власне я й не збирався того робити. Я лише констатував об’єктивні факти. А подобаються вони особисто вам чи ні, і ваша неоціненна експертна думка з цього приводу — мене хвилює трохи менше ніж ніяк. Тому облиште будь-ласка ці свої нехитрі ужимки для ясельної групи дитячого садка. Чи вам там самотньо на карантині й не вистачає спілкування?

Хороша спроба підмінити тему розмови, але ні — якщо замість «атач» треба використовувати «україномовний відповідник», то так само треба робити і для «файл».

Нід. З причин наведених вище.

Я про це і кажу — коли треба то є відповідники, коли ні то кажемо, що відповідники не надто відповідні. А по суті і «атач», і «файл» є однаково запозиченими словами української.

Те що ви висловлюєтесь ситуативно й суб’єктивно, — й так було більш ніж очевидно (з самого початку). Сумніваюся, що має хоч якийсь сенс вас тим соромити (бо ж ви навпаки — пишаєтесь), але бачте, десь там далеко поза вашими фантазіями, примітивними ужимками й пересмикуваннями існує така собі об’єктивна істина (на яку ви мабуть чхати хтіли). І вона в тому що в українській мові немає (від слова зовсім) слова «атач». А от слово «файл» «чомусь» існує: slovnyk.ua/index.php?swrd=файл
То ж щось тут мабуть таки НЕоднаково (як ви стверджували).
Дивина, та й годі.

що в українській мові немає (від слова зовсім) слова «атач». А от слово «файл» «чомусь» існує:

Тому що мова жива, і що в ній існує, а що ні визначають носії. Атачі не так поширені як файли у повсякденному житті, через те і нема спеціалізованого слова для них.

Але гарна спроба зіграти в розумника :D

Тобто ви таки (на заздрість всім жирафам) дійшли висновку що неоднаково.
Щиро вас із цим вітаю!

Я цей «висновок» написав ще в першому своєму коменті — dou.ua/...​rums/topic/30915/#1893377.

Так що вітати хіба що з власним вмінням розуміти сказане лише після десятого пояснення варто.

Вважаєте що ніхто не помітить підміни?
Може й так, просто всім (та й мені, чого вже там) по великому рахунку начхати на ваші дешеві ужимки. Але навіщо ви намагаєтесь надурити самого себе?

В чому ж підміна? Одразу було сказано, що ні наявність відповідників, ні ергономічність ніяк не впливають на те чи буде термін запозичений. Важить лише те, чи був відповідник широковживаним і хоч скільки небудь відомим до того як річ чи явище з’явилися в повсякденному побуті. Якщо таке слово було і вижвалося усіма — воно і далі буде вживатися. А іншакше запозичене слово разом з новим явищем стане у використанні і доповнить мову.

Якщо з пам’яттю проблеми то хоч би перечитали свої власні букви вище:

А по суті і «атач», і «файл» є однаково запозиченими словами української.

На що вам було дано ґрунтовне роз’яснення що слова «атач» в українській мові взагалі не існує: dou.ua/...​ign=reply-comment#1910992

Після чого ви змінили думку:

Атачі не так поширені як файли у повсякденному житті

Але «раптом» у вас знову сталася амнезія й ви почали «ліпити горбатого».

Крім того у вас наявні проблеми з впорядкуванням причин та наслідків. Зокрема, на популярність та поширеність запозичених слів не в останню чергу впливає саме наявність українських відповідників. Якщо ж адекватних відповідників немає (як для слова «файл») то це й обумовлює більшу вживаність слова іноземного походження і його подальшу прописку в українській мові.

слова «атач» в українській мові взагалі не існує

І моє питання було про те чому воно не може стати таким.

Після чого ви змінили думку:

Думку не змінив, натомість навів додатковий факт.

Але «раптом» у вас знову сталася амнезія й ви почали «ліпити горбатого».

Де це таке було?

у вас наявні проблеми з впорядкуванням причин та наслідків

Добре що є ДОУ і спеціалісти з усього на ньому які і можуть вказати на цю, та і взагалі будь-які проблеми у когось іншого.

на популярність та поширеність запозичених слів не в останню чергу впливає саме наявність українських відповідників

Якщо відповідники широковживані (в шостий раз вже мабуть повторюю) то вони і залишаться у використанні. Якщо ж ні — можуты скоріш за все будуть витіснені запозиченими словами.

Якщо ж адекватних відповідників немає (як для слова «файл»)

Відповідники для слова «файл» настільки ж адекватні як і відповідники для слова «атач».

це й обумовлює більшу вживаність слова іноземного походження і його подальшу прописку в українській мові

Прописку в мові обумовлює саме те як багато і хто використовує запозичене слово. Якщо відповідник відомий лише лінгвістам і використовується лише у словниках то його шанси не бути заміненим дуже низькі.

І моє питання було про те чому воно не може стати таким.

І моя відповідь (вкотре) була: п.2
Не набридло ще вмикати дурника?
Чи ви його й не вимикали?

Якщо відповідники широковживані (в шостий раз вже мабуть повторюю) то вони і залишаться у використанні.

І де я це заперечую?

Відповідники для слова «файл» настільки ж адекватні як і відповідники для слова «атач».

Як вам було досить переконливо показано, — це зовсім не так.

Прописку в мові обумовлює саме те як багато і хто використовує запозичене слово.

1) як багато
2) хто саме
3) наявність відповідників

З.І. Плекайте мову й не засмічуйте її своїми витребеньками. А якщо бажаєте похизуватися вживанням іншомовної термінології то краще перейдіть повністю й остаточно на іноземну мову.

І моя відповідь (вкотре) була: п.2

На що була моя відповідь далі по гілці.

Не набридло ще вмикати дурника?

Набридло, але треба робити зусилля і опускатися до рівня опонента.

Як вам було досить переконливо показано, — це зовсім не так.

Крім того що це зовсім так. Слово «файл» за межами комп’ютерної термінології має такі ж невдалі відповідники як і слово «атач».

1) як багато
2) хто саме
3) наявність відповідників

1) правильно було б оцінювати чи є слово широковживаним без того щоб його пояснювати кожного разу
2) носії мови
3) про це вже тричі пояснював, далі доведеться робити зусилля самостійно

Плекайте мову й не засмічуйте її своїми витребеньками.

Мова розвивається органічно і лише фіксується її певний стан у словниках та директивах, а не навпаки. Вигадувати якийсь канцелярит і ставати в позу небидла через це якось неприродньо.

кщо бажаєте похизуватися вживанням іншомовної термінології то краще перейдіть повністю й остаточно на іноземну мову

А якщо захочеш ще давати поради про які тебе не просили, то краще запиши їх на папірці, тугенько згорни в трубочку і запхай собі в один з природніх отворів за власним вибором.

Вітаю з пробиттям чергового дна... Відтепер трамвайним хамам потрібно сильно постаратись аби бодай наблизитись до вашого так би мовити «рівня».

і запхай собі в один з природніх отворів за власним вибором.
але треба робити зусилля і опускатися до рівня опонента.

Це вже «вище» моїх сил. Що ж, бажаю знайти собі більш достойного опонента, який би не помічав (чи вдавав що непомічає) коли ви регулярно балуєтесь на очі.

зазвичай слова іншомовного походження приходять в українську мову і набувають широкого вжитку коли позначають якісь нові поняття, для яких бракує відповідників в українській мові.

Тут варто згадати слово «ЕОМ» яке вже було, і слово «комп’ютер» яке прийшло і стало українським. Тобто важливо навіть не те чи був відповідник, а те чи використовували його в повсякденному житті.

при цьому вони всеодно лишаються словами іншомовного походження

Це наче очевидно.

«атач» — є словом іншомовного походження.

Так, і...?

для слова іншомовного походження «атач» — вистачає відповідників в українській мові неіншомовного походження (тобто «україномовних відповідників»).

Ага, але це не означає, що ті відповідники вживані, відомі чи хоч скільки кра.щі. І тому, на мою думку, «атач» є кращим варіантом ніж «додаток», «приєднання» чи ще якесь «доповнення».

а те чи використовували його в повсякденному житті.

хто використовував? падкі до дешевих понтів вайтішники? чи може школярі, що теж полюбляють похизуватися надмірним вживанням іноземних слів та сленгізмів, бо вважають що це модно, «круто» і т.д.?

хто використовував?

Носії мови.

«Додаток» тому, що це слово вже має таке значіння:

r2u.org.ua/...​ll&dicts=all&highlight=on

А от «приєднання» sum.in.ua/s/pryjednannja то взагалі дія, а не річ.

А от бовдурам, що вирішили «переводити» mobile app як «мобільний додаток», слід було б заборонити торкатись клавіатури. Бо, бачте, російcькою application то «приложение», от недоумки й «перевели» — тільки не з англійської, а «третьосортної» російської — «додаток».

Ні, але от хто найрозумніший, то це Фейсбук. Той взагалі «перевів» cookies як «реп’яшки». А от ефект ФБ:

slovotvir.org.ua/words/kuky — перше місце з заглушною перевагою!

Кароче, «Над прірвою в павутинні й реп’яшках» — книжка про українську мову.

Просто у них, альма-матерИ, всегда так говорили, вот он и, по инерции, употребляет.

Чому ти коментуєш мову, яку не визнаєш за мову?

Давай заключимо пакт: ти не будеш додумувати за іншими людьми, а я не буду казати тобі куди іти?

ви краще поясніть собі (мені не треба) як у вас так виходить називати «лохами» тричі одурених, пограбованих згвалтованих і замордованих, в той же час пишучи мені надцятий раз після того як я вас попросив більше цього не робити? л — логіка.

логику, я вижу, еще не прошли. продолжайте вести наблюдение.

шоб шось розгледіти, тре для початку повитягати колоди з власних очей.
вашу версію (з дозволу сказати) логіки взагалі хтось крім вас пройшов?

шоб шось розгледіти, тре для початку повитягати колоди з власних очей.

Удачі вам у цьому

вашу версію (з дозволу сказати) логіки взагалі хтось крім вас пройшов?

Ви так говорите «мою версію», нибі я — Мартін Гарднер. А це не так. Тому, уперед — витягайте колоди із власних очей і приступайте до навчання. Може і перестанете робити тупі висновки, що базуються виключно на вашії уяві.

нибі я — Мартін Гарднер

та ладно, не скромничайте ))

Тому, уперед — витягайте колоди із власних очей

ну что ж вы так опять скатились (до детсадовского уровня).
а какое многообещающее было начало...
но увы, увы.

та ладно, не скромничайте ))

І не Льюис Керол також

ну что ж вы так опять скатились (до детсадовского уровня).

Тобто ви колоди із власних очей так і не повитягали? Тоді, уперед:

витягайте колоди із власних очей і приступайте до навчання. Може і перестанете робити тупі висновки, що базуються виключно на вашії уяві.

устали?

Вы, въюнош, странно реагируете на собственную манеру общения. Соберитесь.

чтото давно от вас ничего не было слышно о Зеленском.
как он там?

Спочатку повитягайте колоди із власних очей і приступайте до навчання. Може і перестанете робити тупі висновки, що базуються виключно на вашії уяві.

Повторяйте это перед зеркалом 40 раз пообедни, и по 20, отходя ко сну.

Повторяйте это перед зеркалом 40 раз пообедни, и по 20, отходя ко сну.

Вам помогло? А то по манере общения и не скажешь. Может вы переоценивате собственные ощущения?

Если врач или священник вам чтото рекомендует делать это вовсе не означает что он испытал это на себе. «Л» — логика (в который раз).

З.Ы. А вам временами не кажется что это именно вы так в несколько раз переоцениваете свои когнитивные способности? Сомневаюсь конечно (см. эффект Даннинга-Крюгера и всё такое), но вдруг...

Если врач или священник вам чтото рекомендует делать это вовсе не означает что он испытал это на себе. «Л» — логика (в который раз).

Когда что-то рекоммендуют врач, священник или идиот — то они не обязательн испытывали это на себе. Проблема в том, что вы не врач и не священник. Л — логика.

И, кстати, а вам временами не кажется что это именно вы так в несколько раз переоцениваете свои когнитивные способности? Сомневаюсь конечно (см. эффект Даннинга-Крюгера и всё такое), но вдруг...

ну вот можете, если захотите. еще 39 раз повторите и может быть и дойдет :)

ну вот можете, если захотите. еще 39 раз повторите и может быть и дойдет :)

У велетня інтернетної думки й «блискучого» форумного дотепника раптом скінчилися свої власні думки, та він не знайшов нічого ліпше ніж по мавп’ячому скопіпастити за пересічним одійотом? Та ні, не може того бути! )))

У мене невеликий досвід спілкування з ідіотами, тому я ідіотам відповідаю їх же фразами в надії на те, що до ідіотів дійде хоч щось.

о, це дуже розумно (як для ясельної групи дитсадка). а як же ви так відразу визначаєте (при відсутності досвіду) що спілкуєтесь саме з ідіотом?

ну й відразу наступне питання: якщо ви будете повторювати за ідіотом його висловлювання — то як люди помітять між вами різницю?

о, це дуже розумно (як для ясельної групи дитсадка). а як же ви так відразу визначаєте (при відсутності досвіду) що спілкуєтесь саме з ідіотом?

ну й відразу наступне питання: якщо ви будете повторювати за ідіотом його висловлювання — то як люди помітсять між вами різницю?

Л — логіка.

Одна з ознак, це вживання слів-визначень, що не підходять за змістом. Наприклад оце «л-логіка». Ви, очевидно, не розумієте, що це означає, але продовжуєте ліпити, в надії на те, що цього разу вгадали. Але раз у раз промахуєтесь.

якщо ви не вловили зміст (через деякі непереборні особливості власного сприйняття) це ще зовсім не означає що його нема.
знову-таки логіка.
«відіш сусліка»?.. (ц)

якщо ви не вловили зміст (через деякі непереборні особливості власного сприйняття) це ще зовсім не означає що його нема.
знову-таки логіка.
«відіш сусліка»?.. (ц)

Це, доречі, друга ознака. Ідіот відразу починає шукати прихований зміст, додумує да співрозмовника, замість того, щоб подумати, правильно сформулювати свої думки або уточнити те, що незрозуміло.
Тут все просто: якщо співрозмовник закінчує повідомлення словом «л-логіка», значить в повідомленні має бути логіка. І якщо логіки немає, а співрозмовник апелює до «особливостей власного сприйняття» — то дві ознаки з трьох вже є.
Я радий, що в вас не помилявся із самого першого вашого мені повідомлення.

а ознаки на ходу придумуєте? от відчувається велетень інтернетної думки, з першого ж повідомлення )))
якшо вам співрозмовник вкотре прозоро натякає на нехитрий зміст, а ви його вперто не бачите — то може проблема таки з вашим зором?
а втім я бачу що не в коня корм. тому вкотре : якщо ваша мета самоствердитись, принижуючи інших, знайшовши зручну платформу в інтернеті (де подібні дії майже напевно не позначаться на стані власного здоров’я) а всю провину за свої життєві факапи перекласти на «зєлєботів» (чи ще когось) — не пишіть мені більше.

а ознаки на ходу придумуєте? от відчувається велетень інтернетної думки, з першого ж повідомлення )))

Для чого придумувати ознаки, коли у вас вони наочно наблюдаються? Моя мета — спілкування. Якщо при цьому виходить викривати ідіотів, ну значить так склалось.
А те, що у вас там щось не виходить — то це ваші проблеми. І, повірте, оті натяки на «стан власного здоров’я», вони ні до чого, хіба що ви про власний досвід пишете. Ідіотів я називаю ідіотами і в реальному житті, бо маю таку можливість не зважати на їх реакцію.

наблюдаються

спостерігаються

Моя мета — спілкування.

розповідаючи усім навколо що вони зєлєботи та ідіоти? )))

Ідіотів я називаю ідіотами і в реальному житті, бо маю таку можливість не зважати на їх реакцію.

якщо так, то вам дуже, просто неймовірно щастило (дурникам взагалі щастить) бо ніхто з тих розумних людей (принаймні розумніших за вас) яких ви обізвали ідіотами не захтів бруднити руки. але вангую що якби ви натрапили на справжнього ідіота, то ваше везіння одразу ж скінчилося б.

розповідаючи усім навколо що вони зєлєботи та ідіоти? )))

Не всім, а тільки ідіотам.

якщо так, то вам дуже, просто неймовірно щастило

Зазвичай ідіотам я говорю наступне: «Ти можем мене покалічити, ба, навіть, вбити при неймовірному везінні, але як це змінить те, що ти — дебіл?» Можете назвати то везінням, але то не везіння.
Ідіот же ж не означає вбивця, вбити людину не так-то просто, потрібний певний збіг обставин або відповідна психологічна підготовка. Парадокс в тому, що відповідна психологічна підготовка виключає ідіотскі висновки, а в отой збіг обставин можна просто не попадати. Тому

ваше везіння одразу ж скінчилося б.

не варто витрачати везіння на ідіотів, коли можна просто ідіотів прораховувати. Ну і наблюдати за звиванням ідіотів в їх потугах захистити свої ідіотські висновки.

Знайомий оповідав як у їхньому дворі жив такий собі дурник. І як стверджували його батьки: не буйний. Так от він запросто міг підняти з землі цеглину й запустити у випадкового зэлэбота перехожого чи у вікно машини, квартири чи утнути ще щось таке. І уявляєте: йому за це абсолютно нічого не було. Ну бо дурник ж. В нього й справка була, ще з дитинства... Подібні дурники це як стихійне лихо. Врешті решт його таки якось запроторили на «канатчикову дачу» під нагляд чуйних санітарів. Цілком імовірно що й ваше чудесне везіння має схожу природу. З тією лише різницею що цеглою ви поки що ще не кидаєтесь (хоча хто зна), тільки лайном у незнайомих людей.

Цікава думка. Мені завжді імпонує оця манера ідіотів всіма силами перевести фокус на щось інше. Але як те, що може бути у мене, відміняє вашу нездатність до логічного мислення? В моїй "альма-матері«© мене вчили, що тільки дебіли не здатні в логіку.

Може почнему із вашої манери спілкування? Оте ваше «вьюнош», «ПНХ» і схожі висловлювання — то ви не гівном кидались, виявляється, а то ви так завжди спілкуєтесь? І це, на відміну від «такого собі дурника», вважається нормальним серед ваших знайомих?

Ви ж вважаєте себе кращим за інших (і кокретно за мене), ні?

Так, дебіли НЕздатні мислити абстрактно, відслідковувати причинно-наслідкові зв’язки, що унеможливлює повноцінне засвоєння ними деяких предметів (у т.ч. числі логіки, фізики, математики) та понять (зокрема простір, час). При цьому дебіли здатні до навчання, опановують нескладні трудові процеси, нерідко виявляють досить високий розвиток мови, можливе їхнє соціальне пристосування у певних межах. Можуть формувати найпростіші узагальнення (зєлєботи...).

Тобто зовсім як ви: безпідставно обзиваєте, тобто узагальнюєте незнайомих вам людей на форумах зєлєботами, ідіотами, скотами, совками, упоротими і навіть дебілами — а потім дивуєтесь коли вас шлють у теплі краї (на йух). Вас просять : не пишіть, а ви пишете... Ну або (з самого початку т.з. «дискусії»): у причинно-наслідковій парі «злодій» та «жертва злочину» у вас чомусь у всьому винна жертва...

Не впевнений що співставивши усі ці та багацько інших фактів ви здатні дійти до цілком закономірного, логічного висновку щодо своїх когнітивних здібностей, саме в силу зазначених фактів. Але невелика ймовірність того усе ж є...

Ви ж вважаєте себе кращим за інших (і кокретно за мене), ні?

Ні, я просто написав, ким я вважаю вас. Ви коли-небудь навчитесь в логіку? Ваші «альма-матері» мали би пишатись таким високим рівнем вашої упоротості. Беручи до уваги вашу манеру висмокутвати висновки з того місця, куди ви шлете людей, я не вважаю, що називаю вас тим, ким ви є, безпіставно.

Ну а жертва і злочинець — це ви дуже зручно зманіпулювали. Якщо ви і жертва, то не моя. Скоріше, це хтось ще в роддомі вкрав вашу здатність до логічного мислення.

Цілком очікувана відповідь, зважаючи на останній абзац мого (попереднього) повідомлення.

Бачте, мені глибоко фіолетово ким ви мене вважаєте. З чого ви взагалі здибали що «безцінні» думки (узагальнюючи) форумних дурників-тролів хоч якось мене зачіпають? Єдине що ви тим усім довели: що таки завчили кілька нових для себе слів (логіка, альма-матер, дебіли) і тепер вставляєте їх майже усюди, намагаючись протролити користувачів форуму (не тільки мене). Та виглядає то зазвичай дуже понуро й досягає протилежного ефекту. Я намагався вам пояснити чому саме, але бачу то все дарма.

Що ж, мабуть тоді я сам завершу цю розмову. За відсутності хоч якогось позитивного прогресу не бачу далі сенсу марнувати свій час.

О, ви вивчили слова «альма матер»? Тепер треба навчити вас правильно їх писати і відміняти.
А намагання пояснити вам хоча б щось я полишив вже після вашого першого «л-логіка».
І, будьте певні, мені глибоко фіолетово ким ви мене вважаєте. І також глибоко фіолетово на те, як у вас там щось виглядає.

дякую )

Що тобі потрібно в цій темі окрім троллінга? Ти ж взагалі не визнаєш українську мову за мову. Про це твої коментарі аж волають.

Кто тебе такое сказал? Я знаю украинский очень хорошо, мне просто противно когда язык, который я знаю трогают грязными немытыми руками разные недотёпы. Даже французы в своём большинстве перестали ссать против ветра и приняли термины как они есть, чтобы не быть посмешищем на международной арене:

Web = Le web
Blog = un blog
WiFi = le WiFi

Ты думаешь у французов нет слова паутина? Есть! Есть ещё тройка синонимов и тем нее менее они понимают, что это не паутина. А ты — не понимаешь, ещё и скатываешь язык в пропасть до того уровня, когда им перестаёт быть приятно пользоваться.

По-моему ты как раз про-рашенский проплаченный провокатор, цель которого уничтожить украинский язык.

Я знаю украинский очень хорошо,

Взагалі не знаєш і це показує твоя мова.

Я знаю украинский очень хорошо

«и поетому тщательно ето скриваю»

чтобы не быть посмешищем

.

грязными немытыми руками

я руки мию на кілька порядків частіше ніж ви полощете свого рота й протираєте очі.

я руки мию на кілька порядків частіше ніж ви полощете свого рота й протираєте очі.

Потому что мозги тебе уже промыли достаточно тщательно.

від брудних думок та тараканів? що ж, не буду того заперечувати...
як там зеленський, до речі? шось давно від вас за нього нічого не чув.

Молодец, возьми с полки пидрожок.

Ну вообще нет такого обязательства переводить все не меняя типа части речи

Круто, конечно, вот только к переводу это имеет абсолютно нулевое отношение, скорее к сочинению на вольную тему.

перевод про интерпретацию смысла, так что таки сочинение

Мабуть таки «про интерпретацию» текста (чи мови), а не «смысла». Але однаково — то твір.

Явно ненайкращий список:

апрув (approve) — погодження

 А чому не схвалення, затвердження?

деплой, деплоймент (deployment) — розгортання програмного забезпечення (ПЗ)

...впровадження, доправлення, постачання?

бага (bug) — помилка

...ґандж, вада, а от помилка — error.

дедлайн — крайній/останній строк

...реченець.

інтерфейс (interface) — гра слів що не переводиться :)

...міжник, поміжник.

мануал — інструкція

...порадник.

усермануал — інструкція користувача

...порадник користувача.
+

кларифікація (clarification) — формалізація (як варіант)(вимог)

...уточнення.

...міжник, поміжник.

може ви не так зрозуміли, але я намагався застосовувати лише офіційно вживану термінологію.
мовні ескперименти — то трохи інше.

А чому не схвалення, затвердження?

тому що (остаточне) затверждення буде «finally approve».

Явно ненайкращий список

я й не претендував на кращий з першої ж спроби.
знаєте скільки перевидань витримав тлумачний словник української мови?
а от вам чому раптом здалося що ваші варіанти чимось ліпші?
загалом я нарахував тільки два більш-менш доречних зауваження, за які я вам вдячний:
1) впровадження
і
2) уточнення

я намагався застосовувати лише офіційно вживану термінологію

Оце? «гра слів що не переводиться :)» ви називаєте «офіційно вживана термінологію»? З суржииковим «переводиться» замість українського «перекладається»? І хто та офіційна особа, що таке вживає? Зеленський?

тому що (остаточне) затверждення буде «finally approve».

Слово approve не має значіння «погоджувати» en.wiktionary.org/wiki/approve#English .

я й не претендував на кращий з першої ж спроби.

Проблема не в якихось конкретних словах, а в тому, що ви не знаєте ані анлійської ані українськоі мови. А за таких умов будете «переводити» — тобто, псувати — будь-який список.

Оце? «гра слів що не переводиться :)» ви називаєте «офіційно вживана термінологію»?

Я мав на увазі що слово «інтерфейс» саме так і вживається в офіційних документах.
За Зеленського відповідати не буду (спитаєте в нього самі при нагоді), лише за себе: каюсь, іноді вживаю суржикові слова з метою зробити певний акцент чи надати іронічного підтексту.

значіння

«значЕння» — в своїх очах колоди не видно?

Слово approve не має значіння «погоджувати»

Я б так безапеляційно того не заявляв.

Проблема не в якихось конкретних словах, а в тому, що ви не знаєте ані анлійської ані українськоі мови.

Обсираючи (саме обсираючи, а не конструктивно критикуючи) інших — возвишаєтесь самі?
Що ж, бажаю вам успіхів на цьому тернистому шляху.

«значЕння» — в своїх очах колоди не видно?

В какой же ты подворотне учил украинский? %)

sum.in.ua/s/znachinnja

Судя по твоим знаниям в других темах ИТ тебя обучали там же.

sum.in.ua/s/znachennja
uk.wikipedia.org/wiki/Значення
uk.wiktionary.org/wiki/значення
slovnyk.ua/index.php?swrd=значення

З.І. Мабуть якби ви просто набрали повен рот отого свого лайна та й плюнули у монітор — у вас би вийшло краще. Не певен, просто припущення.

Там така примітка (для тих хто на очі як оце ви балується): «діал», що означає «діалектне», тобто (для зовсім занедбаних випадків) це такий синонім до слова «підворіття» )))

в офіційних документах

В яких? Ви ж приклади наводьте, ну хіба не ясно? Щоби показати, що то не ваші вигадки, й не голослівні твердження. Ні, ну пуп землі.

Та й що з того, припустімо, що наводиться? Там багато чого наводиться включно з калічною «Верховною» радою й «Вищім» судом.

«Інтерфейс» не українське слово, незрозуміле. І годі його відповідник шукати у словниках. І ви його навіщось навели, хоча й не переклали. Значить, слід створити той відповідник. Такий чи инший. Маєте кращий — наведіть. Але ж ви взагалі нічого не наводите.

«значІння» — так має бути. Ви хоч би щось перевірили, уточнили спершу. Тож по колоду загляньте спершу у власні очі.

Я б так безапеляційно того не заявляв.

А вас ніхто і не питає. Англійці то вирішили замість вас. І пупа землі не спитали. Напишіть претензію королеві Англії.

див. мою відповідь dou.ua/...​ign=reply-comment#1896562

Там вже була відповідь (див уважніше): в ОФІЦІЙНИХ. В тому числі офіційно оприлюднених і доступних широкому загалу. Впевнитися в цьому дуже легко: йдете на сайт «www.google.com.ua» (якщо вас там ще досі не забанили, звісно) і вбиваєте в рядок пошуку «світова павутина» (в лапках), тиснете Enter, ну або кнопочку з лупою і вуаля: споглядаєте результати. Ну ось, наприклад, в першій ж десятці мені видало civildiplomat.com/...​pavutina-vijskovix-zagroz
і
academy.gov.ua/...​s/TEXNOLOGIYA/04-BAEV.pdf
Інші приклади пропоную вам пошукати в якості самостійної вправи (для закріплення навичок користування Гуглом).

Ви НЕ зрозуміли. Перший допис, на який ви покликаєтеся, взагалі не про Веб. Спробуйте подумати.

а про що? спробуйте сформулювати питання точніше. я за вас додумувати не збираюсь і думок читати не вмію.

пропоную вам пошукати в якості самостійної вправи

Той хто робить твердження той і має його доводити.

Л — логіка.

доведіть ваше твердження.

пропоную вам пошукати в якості самостійної вправи

І в яких же

офіційних документах

вживається:

web — павутина
www — світова павутина

?

Ви ж кажете, що то не ваша вигадка?

відповідь див. тут dou.ua/...​ign=reply-comment#1897900

Це лише доводить, що є відповідники в українській мови. Потрібно лише узгодити щодо правильності використання того чи іншого варіанту. Можливо навіть два варіанта для одного слова матимуть місце.

Можливо й більше двох :). А може бути, що одне анг. слово, будучи ряснозначним, потребуватиме двох відповідників. І навпаки: одне слово укр. мови перекладатиметься різними анг. словами.

ТС, а чому саме за слово веб хочеться чіплятися. Це ІМО безнадійно — варто хоча б пошукати кількість входжень «веб» та «павутиння» на коментах в ДОУ: 23 тисячі (www.google.com/search?q=веб site:dou.ua) проти 80 (www.google.com/...​ch?q=павутина site:dou.ua).

А от з клауд/хмарні-технології ще не все так однозначно зафіксовано здається.

Є професійна мова, а є дитяча. Я вважаю використання слова веб дитячою мовою.

Я вважаю використання слова веб дитячою мовою

Всім пох.

Ну тоді я — не всі. Я не входжу в цю когорту всіх.

Адміни дибіли переживають лише за те як про них скажуть, аніж про те, про що тут кажуть.

когда филолог становиться программистом, происходят страшные вещи.

english.stackexchange.com/...​b-in-words-world-wide-web

Тобто це як зараз Дія. Тепер в статтях пишуть, що «В Дії з’явилася нова функція». За таким принципом використали слово Павутина. І як вже відповіли в посиланні вище — перше значення це саме Павутина. І якщо Дія дійсно розростеться так, як планують, то і Дія буде вже у всіх на вустах за принципом Павутини.

Нажаль @Lawrence видалив свій коментар через політику stackexchange щодо того, де він чітко каже, що коротка відповідь так. Про те, що web у словосполученні world wide web, це дійсно метафора до павутини павука. Можете уточнити про це.

Текущее положение вещей с голосованием показывает как раз обратную картину.

Ти не знаєш що таке stackexchange, щоб це стверджувати. Не вмієш читати те, що там написано. Це доводять твої хибні висновки.
Я радий, що в тебе палає від правди.

Ти не знаєш що таке stackexchange, щоб це стверджувати.

Ого. Это заявка на успех! %) С какой радости у меня что-то должно полыхать? Там как раз сказали ровно то же, что и я.

Досі перекручуєш? Палає сильно від української мови? Так палати може лише ... ну ти знаєш у кого.

Розумію, що пишу для троля. Але може комусь нормальному буде цікаво.
Якщо мова про коментар:

“The original meaning of “web” is woven cloth “OE Prognostics (Tiber.) (2007) 319 Tela quicumque texerit & letitiam siue tristitiam uiderit bonum nuntium significat: webbu swa wilc swa wyfð & blisse oððe unrotnysse gesihð god ærende g[etacnað]. — a spider’s ‘web’, i.e. a cobweb (cob = spider) is figurative/an extension of the original meaning.”

То тут дійсно цікаво. Адже якби людина мала б докази своїх слів, то вона написала свою відповідь не як коментар, а як окрему відповідь з посиланнями на джерела своїх висновків.
Її відповідь — етимологія. І в цьому різниця.
Так як мова про англійську мову, то й відповідь потрібно шукати саме там і ось що можна знайти:

Meaning is inherent in words that embody or describe concepts.
Etymology is word-history. It can trace the slow evolution of present-day words from their historical antecedents.
Definition is careful description.
Dictionaries present the accepted meanings of words and their etymologies by presenting them in the form of definitions.

Ті ж, хто читатиме моє запитання зрозуміє, що ось основне:

@Lawrence Is the “web” in the phrase “world wide web” really a metaphor for the “spider web” or something else? I think this is the main question.

Тобто суть саме у web для www, а не історичне значення слова web.

То тут дійсно цікаво. Адже якби людина мала б докази своїх слів, то вона написала свою відповідь не як коментар, а як окрему відповідь з посиланнями на джерела своїх висновків.

Вот тут нужно просто опуститься на землю и переосмыслить свои действия. Ты не парень особой ценности, ради ответа которому стоит подавать доказательства, и, как показывает твой вопрос (оффтопик), он вообще никому не интересен. Во-вторых я не вижу, чтобы ты требовал доказательств от тех, кто подтверждает твою точку зрения.

Я тебе уже приводил пример с детьми, спроси детей что такое vector — они скажут, что супер-злодей или супер-герой, спроси в старбаксе — тебе скажут в лучшем случае, что это направление, спроси в госпитале — тебе ответят, что это источник распространения заразы, спроси в MIT и ты получишь определение, которое даже не поймёшь. Т.к. создатель в цитате из книги, что я приводил, пишет, что он искал физико-математический термин, то значение слова надо искать именно стоит там.

Вот тут нужно просто опуститься на землю и переосмыслить свои действия. Ты не парень особой ценности, ради ответа которому стоит подавать доказательства

О, як палає! Аж вже перекидається та бризкає в усі боки.
... цікаво, в якій країні усіх так мотивують? ... просто цікаво ...

О, як палає! Аж вже перекидається та бризкає в усі боки.

Постарайся не принимать те вещества, что ты регулярно принимаешь, может мир заиграет другими красками и ты перестанешь видить везде паутину и брызги.

Ви надто акцентуєте на тому @Lawrence. Це окрема людина й заледве він міг влізти в голову Беренса-Лі, щоби прочитати його думки.

Але. Дивіться, два образи:

1) Земна куля, навколо неї павутина. І десь у центрі сидить «Главпаук» — мабуть, сам Беренс-Лі.
2) Земна куля, навколо якої здоровезне полотно — у значінні «картина» — на якій люди відображають земні події.

Який образ кращій? Як міг би мислити Беренс-Лі? Згідно 1) чи таки 2)?

Так, в англійській web не має значіння «картина», але має такі значіння:

(lithography) A long sheet of paper which is fed from a roll into a printing press, as opposed to individual sheets of paper.

Порівняй: WordPress.

І таке значіння:

(US, radio, television) A major broadcasting network.

Порівняй: «Голос Америки», який плавно переходить із радіо у web.

Боюсь, американці самі плутають ті змісти.

Діти, не будьте як американці. Будьте кращими за американців — і ви загарбаєте весь світ!

Щось якесь

Ви не могли б висловитись конкретніше?

Виправлення: "

Беренс-Лі

" слід читати як «Бернерс-Лі» (Berners-Lee). Це винахідник web en.wikipedia.org/wiki/Tim_Berners-Lee .

Все що я хотів, я вже сказав в коментарях. На це питання вже є відповідь. Читайте коментарі.

По-перше, там якраз написано що не павутиння:

web NOUN
1 A network of fine threads constructed by a spider [...]
2 A complex system of interconnected elements.
[...]
Lexico

The use in „World Wide Web” is the second one. That extended meaning already existed before „the World Wide Web” was coined in 1991. The Oxford English Dictionary has an example from 1851:

the web of roads diverging from Savannah, Charleston and Nashville.

Друге — навіть якщо б це було „павутиння” (а це не павутиння у випадку з веб) то це не змінило б того факту що слова „веб” та навіть „мережа” на кілька порядків більш поширені і не вимагають пояснень у порівнянні з „павутинням”.

До того як ти переписав свій комент на твоє «Де?» я відповів «Хто?».

Скинь цитату, де написано, що не павутиння.

Ти нерівномірно розподіляєш зусилля. Спочатку катаєш параграфи тексту, а коли тобі приводять факти і посилання різко переходиш на коротенькі відмазки «троль», та «в школу». Думаєш так добре приховуєш відсутність аргументів цим? Так ні.

Серйозно, адміни. Ви справді такі тупі?

Тепер я розумію, чому тут немає нормальних людей. З такими троляками лише дибіли тут можуть залишатися.

А, він мені привів посилання де мою вигадку не підтримали — троль, троль! Адміни, рятуйте, мене фактами ображають!!11

На Lexico сказане ще й от що:

Old English web(b) ‘woven fabric’, of Germanic origin; related to Dutch web, also to weave. Early use of the verb was in the sense ‘weave fabric on a loom’.

Себто, первісне значіння web — таки „тканина”, „полотно”. А от значіння „павутина” — похідне, ймовірно то фігуральний вислів (так українською можна було б сказати „павукові мережива”, „плетиво павука”).

Але десь у 18ст. слово web заступається словом fabric:

Late 15th century from French fabrique, from Latin fabrica ‘something skilfully produced’, from faber ‘worker in metal, stone, etc.’ The word originally denoted a building, later a machine, the general sense being ‘something made’, hence fabric (sense 1) (mid 18th century, originally denoting any manufactured material). fabric (sense 2) dates from the mid 17th century.

Відтак можливо значіння „павутина” для слова web стає поширенішим.

Цікаво ще, що слово web може виступати в значінні saw web, saw blade — тобто, „полотно пилки”. en.wiktionary.org/wiki/полотно

Напишу це ще раз.
Користувач @Lawrence, який допоміг мені правильно сформулювати запитання. Я йому дякую за це. На кінцеве сформульоване запитання в коментарях, яке можна знайти. Відповів мені наступне: якщо коротко, то так.
Запитання ж залишилося і виглядає так:
@Lawrence Is the «web» in the phrase «world wide web» really a metaphor for the «spider web» or something else? I think this is the main question.
Тобто носій мови, який по суті щодня займається словниками повідомив про основну суть значення слова web у виразі world wide web.
Можна зайти туди і уточнити це.
Через політику stackexchange напів відповіді не дозволяють в коментарях, де стоїть запитання. Тому він прибрав свої відповіді і попросив прибрати все, що не стосується теми й мене.
В самій відповіді вже від іншого користувача можна побачити те саме, що основою є саме павутина павука. Про що він і пише.
Також це підтверджують коментарі від інших користувачів.
Якщо цього не достатньо для сприйняття правильного значення ...

Також це підтверджують коментарі від інших користувачів.

А других пользователей ты не видишь, которые пишут обратное?

Так, візьмемо одного випадокового Лоуренса з інетрнетів щоб використовувати його думку як доказ своїх фантазій, а те що написано в словниках і те як говорять і що мають на увазі незлічена кількість людей — це будемо ігнорувати. Бо Лоуренс написав комент.

Ну естественно, ведь если взять комментарий не-Лоуренса, то внезапно можно узнать, что:

“The original meaning of “web” is woven cloth “OE Prognostics (Tiber.) (2007) 319 Tela quicumque texerit & letitiam siue tristitiam uiderit bonum nuntium significat: webbu swa wilc swa wyfð & blisse oððe unrotnysse gesihð god ærende g[etacnað]. — a spider’s ‘web’, i.e. a cobweb (cob = spider) is figurative/an extension of the original meaning.”

(Это из того же самого вопроса, комментарии к ответу)

The original meaning of «web» is woven cloth

Це точно про той самий веб? Є певні сумніви в тому, що третє слово в WWW це «тканина».

Естественно не тот же самый.

Но фишка тут в том, что у web есть другие значения, не связанные с паутиной. Каждый раз, когда об этом вспоминают, ОП их старательно игнорирует, продвигая идею того, что у слова web _все_ значения так или иначе связаны с пауками и паутинами. В том числе было несколько тредов про то, что ткань/плетение _произошли_ от паутины.
А тут внезапно оказывается что вовсе даже наоборот :)

Можливо, Беренс-Ли просто не мав вибору:

— mesh має коннотацію жорсткої структури, то швидше «ґратка» українською;
— net уже «зайняте» — вже є Інтернет, і network; вийде плутанина;
— web — залишається.

Беренс-Ли чудово розумів уже відпочатку, що той web «плестимуть» користувачі: не тільки ті, що створюють сторінки (вебмайстри), але й такі як на цьому форумі — UGC. Отже, він буде дуже гнучким. Такі асоціації. Книжка Беренс-Ли: «Weawing the Web».

Тому mesh не годилося, а net — уже було перенавантажене. (Окрім того, net має коннотацію чогось для ловів, щоби ловити щось.) Він просто не мав особливого вибору.

Але це для людей. Не для павуків. І його можна browse той web. Це Беренс-Ли також знав відпочатку. І плестимуть його люди. Не павуки.

А «павуки» (crawlers, spiders, robots) тут тільки «блукають», але не плетуть. Більше того, ті spiders тут саме тому й виникають, що анг. мова провокує таку асоціацію. Не було б такої асоціації, то й самої б і згадки про них не було б.

Це от така суміш — вимушености, небажаних асоціацій, непорозумінь. А тепер ви, Іванченко Андрій, намагаєтесь всі ті неприємні речі ввіпхати в багатостраждальну українську мову, в якій негативні коннотації павутини ще й особливо виражені. «Шпасибі».

Виправлення: "

Беренс-Ли

" слід читати як Бернерс-Лі (Berners-Lee)

Ще виправлення:

коннотації

Правильно з одним «н»: коНотація.

Конотація — це відтінок змісту.

Тут подвезли безошибочный тест Роршаха для ТС: banner2.cleanpng.com/...​227138415237133841901.jpg

Если мерещится паутина — нужно вызывать санитаров! %)

Пора на доу добавить кнопочку «вызвать санитаров».

І ким після цього можна вважати адмінів доу? Слово б ..., де воно позначає людину, що лається вони прибрали. А усі інші образи вони залишили.
До речі це підтверджено в словнику Лаврентія Зизанія за 1596 рік litopys.org.ua/zyzlex/zyz08.htm.
Тобто слово літературне. Просто його дехто опустив до матюка.

Я скажу так — на каком языке создают технологии, тот язык и доминирует.
Кроме того, есть английские слова, которых в украинском нет, тогда стоит их заимствовать.
Но понятно, что не стоит фанатично использовать английские слова. Например, таска вместо задачи звучит глупо. Это ведь не какое-то название технологии или имя собственное, а вполне обычное слово с обычным значением.

Можете пояснити чому ви використовуєте слово «ітешник»?
Ви перекладаєте Information Technology як Інформаційні Технології? Хіба це не така сама калька з англійської як і Web — Веб

Я пропоную не намагатися знайти аналоги для тих слів які вже стали частиною мови або не мають однозначного перекладу. Такі як: information, computer, programming, code, web і тому подібні.

А от всякі івенти, мітапи, мерджи, кастомери і тому подібні, для яких є нормальний переклад, використовувати не варто.

Так умови входження першого набору слів схожі на умови входження другого набору слів. Різниця лише в тому, що з появою другого набору слів ви вже розумієте, що вони перекладаються, а зі входженням першого набору слів, в момент, коли їх використовували, не розуміли як їх перекладати. Якщо враховувати те, що для усіх цих слів вже був наявних переклад на момент введення слів у використання, то для чого дублювати значення одного й того самого?
У словнику вже є слова, які мають те саме значення. Та ще й переважна кількість випадків має найточнішу відповідність значення.
Просто ті, хто вводили ці нібито нові терміни були не компетентні в іноземній мові.
Не всі вказані вами слова прийшли з англійської. Деякі, здається, з латиниці. Треба досліджувати.

з латиниці

З латини. Латиниця — це абетка латини, латинської мови.

Чтобы забить последний гвоздь в ТС, вот что говорит создатель Web или WWW:
www.amazon.ca/...​re-Inventor/dp/0752820907

«...stressed the decentralized form allowing anything to link to anything. This form is mathematically a graph, or web. It was designed to be global of course. »

Это от автора всего и вся, который ещё раз — не думал о паутине, а думал о графах. И если тут кто-то ещё звезданёт про ассоциации, про неправильность перевода — смело с вертушки ему в ухо, в горло и в нос (ухогорлонос — чтобы на враче съэкономить, три в одном).

This form is mathematically a graph, or web.
or web

Сліпе кошеня.

Є таке, теж не раз помічав що даний персонаж на очі балується.

Типу графи не схожі на павутину. Я тут розпинаюся, доводжу те, що The Web — це павутина і тут такий от доказ того, що павутина найкраще влаштовує, як переклад. Та ще й від автора розробки. Дякую.

Ты правда дурак?

stressed the decentralized form allowing anything to link to anything

где тут паутина?

Ты правда дурак?

ой я б так не поспішав з висновками )))

где тут паутина?

Тріхо далі.

This form is mathematically a graph, or web.

Протріть очі чимось.

Ты такой же эксперт по языкам, как и процессорам? Это видно.

бажаєте іще вас мордочкою у вашому ж лайні повозити?
я так зрозумів що з такими клінічними випадками то марна справа.
плюс ви ше й на очі регулярно балуєтесь.
зазвичай кошеня шо нагадило раз чи двічі ще можна спробувати чомусь навчити, але за третім разом дане питання вже вирішують організаційно.

бажаєте іще вас мордочкою у вашому ж лайні повозити?

Да я этого уже два месяца жду! А ты всё сливаешь и сливаешь в каждой теме.

що, принюхались та вже й звикли?

Слухай, але ж ти так і не навів тести про які Майк тебе питав. Замість того почав розказувати про свій рівень знань та глибину експертизи. І коли тобі показали, що ти в цьому плаваєш то перейшов на лайку.

І те що ти бездумно пхаєш своє «Л — логіка» вочевидь не розуміючи, що воно означає не робить твої роздратовані коменти ні краще, ні розумніше.

Ти готовий заради своїх фашистських поглядів перекручувати і не брати до уваги правдиву інформацію. Ти так низько впав, що далі вже нікуди.

пробиваючи головою чергове дно він мабуть думає шо злітає до зірок :)

Первыми названиями были: «Information Mesh» и «The Mine of Information». Mesh, бл@дь, mesh! Не паутина!

Усі помиляються. Але ж перемогла павутина.

перемогла павутина

Перемогла вона лише тебе заповнивши простір між вухами.

... разрежь паутину — и уши отвалятся )

даремно ви так.
перехід на особистості означає цілковитий програш в дискусії по суті, коли там що.
і мені дуже прикро спострерігати як тутешня інтелігентна та інтелектуальна (як здавалось би) спільнота підтримує вподобайками подібну поведінку. тобто срачі тут не тіко не засуджуються а й всіляко спонукаються.

перехід на особистості означає цілковитий програш в дискусії

Ця так звана «дискусія» закінчилася коли ТС почав робити вигляд, що не бачить наведених йому доказів. А тому глузування цілком очікуване.

тутешня інтелігентна та інтелектуальна (як здавалось би) спільнота

Вау, полєгше, це кого тут зара інетелігентом назвали?!

срачі тут не тіко не засуджуються а й всіляко спонукаються

Мракобісів треба гнобити безжально.

Мракобісів треба гнобити безжально.

це у вас юначий максималізм чи кредо життя?
люди помиляються. одні рідше, інші частіше, але факт що й генії не застраховані від помилок. так, вельмишановний лорд Кельвіен якось висловився що апарати важчі за повітря нездатні літати. і куди б ми прийшли, якщо його затяті послідовники почали як ви кажете «гнобити мракобісів» шо намагались побудувати літаки? тих же братів Райт, для прикладу.
тому якщо ви десь вчергове побачите мракобіса, якого потрібно негайно загнобити, придивіться уважніше — можливо ви дивитесь у дзеркало.

це у вас юначий максималізм чи кредо життя?

Так.

лорд Кельвіен
братів Райт

Навряд чи займалися тим, що закривали очі на факти і докази, кричали про тролів, називали всіх дебілами і торочили невпинно несусвітну дурню ігноруючи усі суттєві і неодноразово приведені агрументи.

Краще подібних мовотворців порівнювати з сучасними винахідниками вічних двигунів, тих що викривають заговір Ейнштейна та пласкоземельниками.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

На якому рівні OSI знаходиться The Web? Питання до Oleksandr Golovatyi.

Чому тебе так лінки дратують?

Досить оцих запозичених слів з чужої міфології! Не троль, а зелений довгоносик! :-)

«Троль» то є запозичене слово. Нашо ви його тут вживаєтє?

ИМХО, наш язык развивается, а их не очень. На английском у слова «web» переводчик от гугла находит 11 значений, а у нас это слово однозначно идентифицируется, без разных паутин и перепонок. Наш язык становится богаче. Их становится более запутанным.

Проблема в тому, що українська мова розвивається за російським відсталим прикладом. Коли забуваються, а не цінуються, усі слова з тлумачного словника, які вже давно використовуються в побуті. Під зовнішнім впливом. Під впливом ліні подивитися в тлумачник. І купа інших причин ...
І це дуже мене турбує. Не хочу, щоб українська мова деградувала, як російська зараз деградує.
Коли слово з іноземного джерела звучить, як в іноземній з вкрапленнями слов’янізму, але не має зв’язку зі справжнім значенням ані іноземного слова, ані правильно не визначає описувану сутність. У тих випадках, коли є відповідний переклад.

українська мова розвивається за російським відсталим прикладом

Це абсолютно дурне твердження. По-перше, мова не може розвиватися за чи на відміну від якогось приклада. Мови сусідніх країн неминуче впливають і видозмінюють одне одне. І українська так само модифікує російську як і навпаки.

По-друге, в чому відсталість російської?

Під зовнішнім впливом

Коли в мові вже нічого не змінюється — це значить ніхто нею не користується.

російська зараз деградує.

Сміливе твердження. Докази якісь будуть?

слово з іноземного джерела звучить, як в іноземній

Це називається запозичення і цей механізм діє для всіх мов без винятку.

не має зв’язку зі справжнім значенням ані іноземного слова, ані правильно не визначає описувану сутність

Сутність слова закріплено в тлумачних академічних словниках. При цьому ця сама «сутність» може з часом змінитися ледь не на протилежне значення і тоді доведеться міняти словники, а не всіх переучувати.

У тих випадках, коли є відповідний переклад.

Тут проблема така, що переклад може бути, але оскільки явища такого нема щоб воно було в повсякденній мові, то той переклад лише мовознавцям і відомий. А коли це нове з’являється в житті людей, то вони звісно замість занурюватися в словники просто використовують те саме слово яке прийшло разом з цим чимось новим. Тому у нас «комп’ютер», а не «ЕОМ», і «транслятор» замість «перекладача».

Я і доводжу, що воно не нове. Його неправильно переклали, бо неправильно зрозуміли. А ті хто потім читав вже отримав хибне розуміння.

Термін вже закріпився і розуміють його вірно, тому ніякої практичної необхідності його міняти нема.

Доки не відповіси на запитання про рівень OSI немає сенсу говорити.

Заводь окрему гілку для цього запитання. Я тему розмови міняти не погоджуюся.

Це одна й та сама тема. Я не зможу далі пояснювати зв’язок перекладу Павутини з The Web, якщо немає розуміння зв’язку рівня OSI з The Web.

Я не зможу далі пояснювати зв’язок перекладу Павутини з The Web

Тобто навіть ти, той хто топить за «ділянку павутини» не можеш пояснити чому «павутина» краще? Які тобі ще докази недоцільності такого перекладу потрібні?

Я спробую пояснити чому слово Павутина, а не Мережа відповідає для The Web і похідних слів, але мені потрібно зрозуміти чи розумієш ти взагалі, що таке The Web. Бо коли ти зрозумієш The Web, то тоді інше слово окрім як павутина більше не влаштує тебе. І мережу зможеш використовувати лише для дійсно мереж.

чому слово Павутина, а не Мережа відповідає для The Web і похідних слів,

Жодне з них не відповідає як на мене. Найкраще ІМО — веб.

чи розумієш ти взагалі, що таке The Web

Чи не писав ти про перекладача, який не вміє в комп’ютерні технології?

коли ти зрозумієш The Web, то тоді інше слово окрім як павутина більше не влаштує тебе

Це твоя особиста вигадка нічим не підкріплена. Мене особисто найбільше влаштовує «веб». «Мережа» — так собі, «павутина» — взагалі маячня.

підтверджую.
мережа це network.
павутина це web.
і я говорю про усталену вже українську термінологію, коли що.

підтверджую

На підставі чого? Бо ось я не підтверджую.

баба яга проти?

Теж алергія на питання про пруфи та підстави для тверджень?

Я думав дійсно буде розмова, а тут такий троляка.

Розмова і була доки не почав пробувати міняти тему.

російська зараз деградує
Сміливе твердження. Докази якісь будуть?

Инфлюенсеры (владельцы популярных пабликов, блогов, ведущие тв, дизайнеры и т.д.) на рабсии в повседневной речи используют чрезмерно много мата и ядовито глумятся над всем, что только можно, но тщательно режут этот яд из книг, публичных блогов и вообще из публичного пространства. У них в самом языке лицемерие. Например, наш, украинский блогер Андрей Полтава говорит про их лицемерие в сериалах и фильмах: картинка не соответствует действительности. Но фильмы и сериалы — это еще полбеды, лицемерие у них в самом языке. Недавно с какой-то постсовковой командой разрабов общался, так по их токсичному, откровенно ядовитому общению сразу было понятно, что это рабсиянцы, т.к. наши в основном мягкие и шелковые.
И это уже давно заметил. Даже не знаю, а было ли как-то иначе. Вполне возможно, что всякие там пушкинодpoчepы многого не знают о своем кумире.

У американських блогерів і коміків теж багато мата в мові, це ж не означає, що англійська деградує?

Деградацією можна назвати ситуацію коли мовою ніяк не можна висловити якусь певну ідею чи пояснити або описати щось і доводиться переходити на іншу мову. Чого з російською не спостерігаємо.

Я не называл мат токсичным, я назвал токсичным глумеж. Это не одно и то же.

Представь, что ты говоришь с человеком на работе и по работе, от чего зависит результат вашей совместной работы, пытаешься что-то выяснить у него или договориться, а он в ответ издает пердежные звуки и называет тебя пи... геем. Это утрированно, но смысл абсолютно тот же. Я про такую токсичность. У них такое — норма, если что-то не нравится — на выход, найдут такого же токсичного на твое место.

Америка на таком общении не простояла бы и полвека, она бы в paшкy превратилась.

На востоке Украины такое тоже можно часто встретить.

Я розумію про що мова, принаймні вірю що розумію. Але, на мою думку, це більше про деградацію маскульту та споживача, а не мови. Російською можна все що завгодно висловити і описати без знеціненої лексики, тому говорити про деградацію дещо невірно.

Витринный росийский язык «общения» — да, выглядит приятно.
Реальный росийский язык общения — перегруженный иронией и постиронией фекальный монстр.

Аббревиатура ЭВМ оказалась не очень удачной, чтоб ее использовали в речи. Намного лучше было бы использовать слово вычислитель. А то ЭВМ получилось сложным и не удобным.

Український варіант «ЕОМ» на мою думку значно благозвучніший і за «ЕВМ», і за «комп’ютер». Але не склалося.

Коли забуваються, а не цінуються, усі слова з тлумачного словника, які вже давно використовуються в побуті.

Слово паутина не забылось. Пришло новое понятие, под него появилось новое слово. Все просто.

Вдесяте повторюю, це не нове. Воно нове вам здається, бо вам це нав’язали. Бо вам пояснили це, як сукупність сторінок, а не як ширше значення.

Вдесяте повторюю, це не нове. Воно нове вам здається, бо вам це нав’язали.

Дайте ссылку на сайт 100 летней давности. Раз это старое.

Зможеш відповісти на запитання на якому рівні OSI знаходиться The Web? Чи ти теж троль?

В чем разница между помидором и танком?

Ще один троль, що не знає що таке мережа.

Ти схоже не розумієш значення терміну «троль». Це, про всяк випадок не коли «мені нема чого відповісти і я образився».

Щодо рівня OSI — це просте запитання, якби ти вчився за спеціальністю Комп’ютерні системи та мережі.

Щодо «троль» — це позначення того, хто будь-якими способами провокує на негативні емоції та істерику не зважаючи на тему розмови.

Не ставив за мету викликати негативні емоції.

Саме через це ти кричиш «троль» кожного разу коли у тебе нема аргументів?

Я вже відповів в іншому коментарі тому, хто відповів на моє запитання.

Це не як не робить кращими чи вдалішими твої спроби уникати відповідей через крики про тролів.

тут їх ціла зграя. табунами бігають.

а ще що?

Це ДОУ, інтернет, планета Земля. З прибуттям!

І скільки вже пройшло повних рочків як ви вперше «ощасливили» увесь Інтернет своїм прибуттям?

Аргументація в стилі «нєт ти!!»? Як казав тут один мовознавець «це дитяча мова».

Але якщо і справді так цікаво дізнатися то я в інтернетах біль-менш постійно десь з 2006-го. Тільки от як тобі це знання допоможе?

Ось, тепер ти зрозумів, що таке The Web, це вже не мережа. Це розгалуження, що за своєю структурою схоже на павутину. І не відповідає структурі мережі. Структуру Павутини створюють служби і програми. І якщо малювати зв’язки, то не завжди виходитимуть правильні зірки як в мережі. Зв’язки можуть по кілька разів проходити через одне й те саме місце. Тобто як павутина. Саме тому назвали The Web, а не The Net.
Тому найвідповідніше слово для web, в усіх похідних термінах теж пов’язано з павутиною. І немає сенсу використовувати іноземне слово веб, адже є відповідне за значенням.

Нет смысла называть паутиной новое понятие. Паутина это то, что плетет паук, а веб это где сайтики.. Зачем дословно переводить, если можно взять слово. Давайте будем бутерброд тогда правильно называть, маслохлiб, или сендвич назовем котрийпiсок. Ну а че, за то все свое.

Бо навіть сам автор асоціює це з графами, або ж з павутиною. І слово павутина не завжди стосується павуків. Вкотре кажу, що це не нове. Павутина — це не нове. Нове лише те, що ховається за назвою Павутина.

Так зачем называть старыми словами новые сущности? Для путаницы? Что бы без контекста не понять о чем речь?
Зашел в паутину.
Это я в интернете или в лесу(это не о DC)?

Бо якщо використати слово Павутина, то в будь кого з’являться в голові графи, а якщо веб — то треба лізти в купу книжок, щоб це зрозуміти. Бо павутина — це простіше, ніж веб.

Бо якщо використати слово Павутина, то в будь кого з’являться в голові графи

Хорошо хоть пауки в голове не появляются )
Тот, кто знает о графах, с вебом точно знаком уже давно )

І та хоча б тому, що сам автор асоціює свою розробку з павутиною.

Автор якраз асоціює не з павутиною, про що і пише.

наш язык развивается, а их не очень

Порівняти кількість носіїв, акцентів, термінології, що виникла вперше конкретною мовою — так можна оцінити «розвивається».

Взагалі будь-яка мова якою користуються в повсякденні «розвивається» в сенсі «змінюється». Не розвивається латина, церковно-слов’янська та інші мертві мови.

До речі, гарний доказ необхідности словотвору: якщо словотвір відсутній — та мова мертва. Вона лежить і не ворушиться — не змінюється — значить мертва. І словотвір — показник «живизни» мови.

Безумовно — з’являються нові поняття та явища і для них потрібні нові слова та оберти.

...і якщо мова не годна їх утворити, вона — мертва. Вона втратила твірність.

До речі, з російською мовою почалися проблеми з тим ще десь у середині 19ст. А провал двох спроб російської правописної реформи — ще один доказ того, що російська — мертва.

з російською мовою почалися проблеми з тим ще десь у середині 19ст.

Що за проблеми конкретно? Хіба існують якісь теми на які російською не вийде говорити і хіба є такі поняття і явища для опису і пояснення яких не вийде скористатися російською?

провал двох спроб російської правописної реформи

Теж хотілося б подробиць — що за реформи (бо їх було більше двох) і в чому конкретно провал. Бо зараз ми користуємося в російській правописом якраз затвердженим останньою реформою і провалом це назвати ніяк не можна.

доказ того, що російська — мертва

Російська в такому ж стані як і українська, польська, англійська і інші мови якими говорять і їх використовують в повсякденному житті та офіційних документах і заходах. Мертва — латинська.

Що за проблеми конкретно?

Щоби конкретно, там почалося висміювання словотвору. А вот «мокроступи», а вот «дозьомна» (чи щось подібне) — з того почали глумитися. Відтак почалося плазування перед Европою й імпотентне запозичення. Закінчилось уже запозиченням дуже передової ідеології комунізму.

хіба є такі поняття і явища для опису і пояснення яких не вийде скористатися російською?

Слів немає не їх позначення. Вони засвоюють голу форму, структура мови занепадає, мова розсипається. «Павутина». І слова (запозичені) є, і до словникі вони внесені, й поняття _наче_ є, тільки в будову, в стрій, в структуру мови ті слова не вписані. Вони чужі. Тому замість будови — каша, і таке в у головах.

Там, звичайно, проблема глибша, з тою «Росією». Але вона знаходить свій відбиток і в мові.

ми користуємося в російській правописом якраз затвердженим останньою реформою

Можоливо, я щось пропустив, але наскільки знаю, там донині діє правопис 1956 ru.wikipedia.org/...​Орфография_русского_языка . Про ті спроби реформ рос. правопису читав колись у контексті пропонованих змін в укр. правописі на початку 2000. Заледве знайду той допис. От знайшов www.intelros.ru/...​roj-poloviny-xx-veka.html але це не той.

що за реформи

Уже після 1956 року.

в чому конкретно провал

 Не були сприйняті суспільством. Були відкинуті ще за підготовки.

ми користуємося в російській правописом якраз затвердженим останньою реформою

«Ми» — ви звідки? «останньою реформою» — ви знущаетесь? А якою іще? «хотілося б подробиць».

там почалося висміювання словотвору

Не розумію значення цього словосполучення. Ну добре, якщо висміювання чогось там означає проблеми у мові то мені достатньо почати щось в українській висміювати і її можна буде назвати такою що деградує?

В українській, наприклад, нема активних дієприкметників — слова як «п’ючий» чи «пишучий» є суржиком, натомість літературна українська примушує казати «той/такий що п’є» та «той/такий що пише».

Слів немає не їх позначення.

ШТО?

Вони засвоюють голу форму, структура мови занепадає, мова розсипається.

Це якийсь набір слів, сенсу нема, речення розсипається. Хто «вони», як і що «засвоюють», форму чого ті вони засвоюють, як саме занепадає структура мови і що воно взагалі таке та структура мови?

І слова (запозичені) є, і до словникі вони внесені

Як в будь-якій іншій мові без виключень.

й поняття _наче_ є, тільки в будову, в стрій, в структуру мови ті слова не вписані

Ще раз — що таке структура мови і як слова можуть в неї не вписуватися?

Вони чужі.

Запозичені слова одразу після запозичення вже не є чужими. Це так мови працюють.

Тому замість будови — каша, і таке в у головах.

Мабуть варто якісь приклади навести.

правопис 1956
змін в укр. правописі на початку 2000.
Заледве знайду
От знайшов
але це не той

Ось це і є «каша». Нагадаю — питання було про підтвердження провалу реформ правопису в російській мові.

Не були сприйняті суспільством. Були відкинуті ще за підготовки.

Так не були сприйняті, чи були відкинуті ще до затвердження? І, до речі, реформи правопису роблять не для того щоб їх сприймало суспільство чи ні. Їх здійснюють коли є суттєва різниця між тим як говорять і як пишуть. Щоб наздогнати живу мову.

«Ми» — ви звідки?

Тобто? З 1975-го року я.

«останньою реформою» — ви знущаетесь?
«хотілося б подробиць»

Ні, це так працює. Вносяться офіційні зміни, змінюються навчальні програми, підручники, словники, редактори ЗМІ/видавництв/тощо починають правити тексти відповідно нових правил, діти вчать нові правила (і для них це просто правила), дорослі читають/слухають і поступово звикають і переймають нові стандарти, офіційна версія закріплюється в щоденній мові.

(Продовження)

доказ того, що російська — мертва

Краще сказати, не «доказ» а «аргумент на користь».

Російська в такому ж стані як і українська, польська, англійська

Таки, мабуть, знущаєтесь.

Англійська підім’яла під себе все на світі, включно з французькою й німецькою. І якщо друга ще опирається, до третя вже, виглядає, похнюплено ковтає англійські плювки.

Українська в нинішньому стані видовище жалюгідне: вона під подвійним тиском; і якщо тиск з боку англійської просто ставить її на рівні з иншими «невдахами», то тиск з боку російської, яка сама є «другосортною» проти французької чи німецької, перетворює становище української на мовний концтабір.

А так, справді, поки що російська не мертва. Такі слова як «пацан, домушник-мокрушник, прикольний, чмошник» поки що витворює. Мова гопоти. Але краще б уже померла.

Англійська підім’яла під себе все на світі, включно з французькою й німецькою.

По-перше, це не аргумент щоб назвати російську мертвою. Друге — «підім’яла» (тобто людей нею більше говорить, так?) не означає, що німецька і французька мертві. Бо якщо так міряти то іспанська підім’яла англійську — нею більше людей говорять в світі.

похнюплено ковтає англійські плювки

Ага, тепер порівняємо кількість носіїв «мертвої» російської і української?

Українська в нинішньому стані видовище жалюгідне: вона під подвійним тиском; і якщо тиск з боку англійської просто ставить її на рівні з иншими «невдахами», то тиск з боку російської, яка сама є «другосортною» проти французької чи німецької, перетворює становище української на мовний концтабір.

Це доволі цікаві уявлення про те як мови взаємодіють і змінюються, але ні — доки мовою користуються в повсякденному житті, науці та інших сферах діяльності, доки нею можна пояснити і описати будь-які явища мова не є мертвою, не є відсталою чи такою що випереджає інші мови.

Такі слова як «пацан, домушник-мокрушник, прикольний, чмошник» поки що витворює

Як і будь-яка інша сучасна мова.

Мова гопоти.

Так, жива мова в тому числі жива завдяки тому, що нею в тому числі і гопота користується. Так само для будь-якої іншої мови. Латиною гопота не користується бо латинська — мертва мова.

Але краще б уже померла.

Чому це краще і як саме це краще?

Цікаво, що ніхто не згадав про

slovotvir.org.ua «Майданчик для перекладів запозичених слів»,

при тому, що та ділянка існує вже аби не десять років. (Хоча перекладу слова «web» там і справді немає.)

І ще допис для вступу в тему словотворення:

uamodna.com/...​vid-na-evropeysjkomu-tli ПУРИЗМ У ТЕРМІНОЛОГІЇ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД НА ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТЛІ

Багато хто тут, виглядає, й гадки не має наскільки гостро стоїть проблема ґвалтівного впливу сильніших мов на слабіші для тисяч (як не мільйонів) людей із багатьох країн упродовж уже сторіч.

Из статьи по ссылке:

Український пуризм знає як помірковані, так і крайні вияви. Прибічником останнього був І.Нечуй-Левицький: "Для літератури взірцем книжного язика повинен бути іменно язик сільської баби".

С такими защитниками языка не нужны враги...

Так, погляди Нечуя-Левицького й справді — виразно радикальні, але й маргінальні в цьому питанні. Це «крайні вияви».

Але примітно, що з усього довгого й цікавого, змістовного допису ви вибрали аби не найбридкіший момент.

з усього довгого й цікавого, змістовного допису ви вибрали аби не найбридкіший момент.

Я выбрал то, что лучше всего характеризует сам дискурс «давайте защитим язык от влияния извне». Попытки вручную регулировать словообразование в живом языке, с моей точки зрения — почти то же самое что материть солнечный закат в надежде продлить световой день.

Все это уже было много раз и никогда ничем продуктивным не заканчивалось. И не закончится. Потому что пока язык жив и им активно пользуются он будет развиваться не так, как хотелось бы академикам и прочим пуристам, а так, как удобно носителям. Это не баг — это фича, которая особенно явно проявляется в профессиональной среде с профессиональным сленгом.

Статья действительно неплоха на первый взгляд, но есть нюансик. Например

Удосконаленням і захистом мови опікується також Французька академія, яка видає «Словник французької мови» — взірець нормативності й чистоти. Нове запозичення дістає прав громадянства лише тоді, коли його включено до цього словника. Крім того, Академія укладає або схвалює термінологічні словники й бюлетені, що обмежують уживання англіцизмів і наводять офіційно рекомендовані (чи обов’язкові) питомі відповідники.

У такий спосіб закріпилося чимало власних термінів: savoirе-faire «технологія» (англ. know-how), оrdinateur (англ. соmputer), ...

Вбейте в гугл эти «закрепившиеся» термины — вы увидите от силы пару десятков(!) результатов в выдаче, что в общем-то означает «ноль». Этими якобы закрепившимися терминами никто не пользуется, они «закрепились» только в представлении каких-то кабинетных лингвистов, а статья просто выдает желаемое за действительное...

сырник ни разу не похож на чизкейк

Смотря откуда заимствовать :) Польский «sernik» — это и есть чизкейк.

Только по внешнему виду. В чизкейк используется cream cheese + butter, в sernik — cottage cheese, то что мы называем творогом. Sernik — это скорее запеканка из творога. Но даже тот же cottage cheese тут — это не тот творог, к какому привыкли в Украине.

www.liberte.ca/...​nSTv3n_u4cJhoCf64QAvD_BwE

Тут sernik или украинскую творожную запеканку можно сделать только из одного или двух продуктов в продаже, которые в ходу только у восточно-европейских мигрантов.

Только по внешнему виду. В чизкейк используется cream cheese + butter, в sernik — cottage cheese, то что мы называем творогом. Sernik — это скорее запеканка из творога.

Я имел в виду не олдскульный polski sernik, а sernik na zimno который можно найти в любой приличной кофейне и который как раз и делается на основе всяких там маскарпоне и ко а никак не творога (к разговору об омонимии и использовании существующих слов для обозначения новых понятий, кстати :))

Російці називають "

творогом

", а ми називаємо сиром. А те, що ви називаєте сиром у нас — твердий сир.

Російці називають „творогом”

Polish — twarog
Belarusian — тварог
Bulgrarian — тваро́г
Czech — tvaroh
Slovak — tvaroh

Формально, ті слова є:

Rusyn: тварі́г (tvaríh)
Ukrainian: тварі́г (tvaríh)
en.wiktionary.org/...​tion:Proto-Slavic/tvarogъ

Але чомусь не сприймає українська те слово. Можливо, виникає колізія зі словом «ворог» унаслідок повноголосся en.wiktionary.org/...​uction:Proto-Slavic/vorgъ , а може виною український ікавізм, який перетворює «надіжа» на «надія». Але чомусь «не лізе».

Але чомусь не сприймає українська те слово.

Применение языка народом очень хорошо выдают синонимы в языке, это то, что делается или делалось чаще всего с разными ньюансами. Так вот в украинском языке 45 синонимов слова «бить» и 12 синонимов слова «горизонт». Можно предположить, что любимое занятие древних укров было п@#дить и уходить в закат. В то время такие слова типа «сир» и «пиріг» слишком перегружены и украинский язык категорически не принимает новые словообразования. У меня есть только одно объяснение этому — в том же английском существует множество слов, обозначающих разные виды творога, его превращение в сыр на разных стадиях и т.п. Древние англы специализировались на кисломолочной продукции, украинцы — нет, поэтому и такой бедный словарь в определённых сферах. Грушевский в своё время это очень хорошо заметил и пытался выравнять перекосы в языке заимствованиями из польского, часть получилось, часть — нет. И теперь маємо те, що маємо.

45 синонимов слова «бить»

O_O

Пора заглянуть в словарь для расширения запаса)

Твої вислови лише підтверджують, що ти зневажаєш українців і українську мову. Там ти пишеш, що ти знаєш українську мову. А тут ти доводиш, що навіть не тримав в руках тлумачного словника.
Типовий російський троль.
Якби тут були адекватні адміни, то вони б тобі заборонили писати за фашизм.

Типовий російський троль.

Все расийские тролли объявляют расийскими тролями других первыми, чтобы на них не подумали! У тебя это прямо сквозить красными нитками в каждом посте!

Що? Готовий до останнього відстоювати свої фашистські погляди? Нижче хочеш впасти?
Ну давай! Палай! Палай сильніше!

Mike Gorchak, ви з Криму за походженням?

Нет. Забавно другое, неважно откуда ты, когда тяжело спорить с фактами, все начинают копаться в нижнем белье.

Тоді звідки? Уже як хочете говорити про факти, то повідомте той факт.

Те, що ти не знаєш цієї дрібниці про сир лише підтверджує твою далекість від українського світу. Ти ним взагалі не цікавишся. Тобі до української мови діла немає. Окрім як розповсюджувати тут свої фашистські погляди.

Смотри, у тебя уже неконтроллируемые вспышки, сходил бы ты к мозгоправу что-ли.

О, добре припекло тебе? Любитель української мови?

Я кажется понял кто вы :) . Вот есть украинцы (это почти все в этой теме), а укарийцы — это вы. По моему очень точное обозначение получилось ;)

Дивлюся на cheesecake, а бачу сирну запіканку. Пішов їсти сирники.

дискурс «давайте защитим язык от влияния извне».

Ні, не такий «дискурс». Не від впливу, а від ґвалту захищають. Одна річ коли людина хоче, инше — коли примушують.

Попытки вручную регулировать словообразование

Воно завжди робилося «вручну». І так і робиться нині. Але бувають пісні народні, а бувають з відомими авторами. Ви кажете, що коли автори відомі то

никогда ничем продуктивным не заканчивалось

. Справді?

Або: можна діставатись пішки, а можна транспортом. Чи тільки пішки, по-вашому? А транспортом то

то же самое что материть солнечный закат в надежде продлить световой день

, так?

Потому что пока язык жив и им активно пользуются он будет развиваться не так, как хотелось бы академикам и прочим пуристам, а так, как удобно носителям

Угу, «академики—враги народа». «Противапаставляют себя прастому народу». «Кибернетика буржуазная лженаука».

Тобто, така мотивація «академіків» по-вашому, — «навредіть»? Вот засели в своих академіях і только і ждут, как би нагадить! как би извратить!

Це ви всерйоз?

Вбейте в гугл эти «закрепившиеся» термины — вы увидите от силы пару десятков(!) результатов

«Приблизна кількість результатів: 1 320 000 000 (0,50 сек.) »
www.google.com.ua/...​d=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8

У вас мабуть якийсь свій, особливий, приватний Гугл.

біговисько «іподром», бігун «полюс», вагадло «маятник», відбивач «рефлектор», відпружик «буфер», вітрячок «вентилятор», дрижання «вібрація», жильник «кабель», загорілість «фанатизм», застувач «екран», зліпиво «цемент», коливальник «вібратор», крапчак «пунктир», мірило «масштаб», обвід «контур», обвітря «атмосфера», одволіклий «абстрактний», південник «меридіан», падовище «точка падіння», поземість «ярусність», рівнобіжник «паралель», рівноденник «екватор», світлина «фотографія», стіжок «конус», сторчовий «вертикальний», сучинник «коефіцієнт», цілеччина «континент».

вібрація — дрижання
вібратор — коливальник
маятник — вагадло

lh6.googleusercontent.com/...​23vogrlQ-YYYhEP_N3lgSNq_4

Так, більшість пропонованих відповідників — мотлох. То звичайна річ, так само як більшість віршів більшости поетів — мотлох, а більшість програм більшости програмістів — маячливий мотлох.

Але мові то не загрожує. Вона відбирає найкраще. Тому

світлина «фотографія»

і

мірило «масштаб»

залишаються в мові, а про инші — сама згадка.

Я ставлю питання про те, що використання замість web слова павутина є логічним і не суперечить, а навпаки все пояснює, відповідному значенню. Тобто до того, як web став частиною ІТ саме слово web перекладали як павутина. І після того, web в усіх виразах типу www має значення схожості до павутини. Та й використовували вже його як павутина.
Тобто наголошую на тому, що тут мова не про пуризм, а про точність перекладу для цільового читача.
Відсутність перекладу іноземного слова (за умови наявної можливості перекладу) вказує на відсутність основної функції перекладу — це донести найточніше значення до читача. А можливість така є.
Сьогодні вже дуже важко знайти якесь слово, яке б не відповідало українському. Всього лише треба вміти шукати в тлумачнику.
І через відсутність правильного перекладу вже почали плутати основні терміни і звужувати їх значення.
Переконаний, що це лише питання часу, коли до цього допетрають.
Щодо словотвору, то це чудовий майданчик, але зі своїми недоліками. Один з них, це недостатня одночасна обізнаність в усіх пов’язаних галузях зі словотвором тих, хто пропонує чи голосує. І тому там можна побачити кумедні словотвори, які виходять в першість, але в той же час вони можуть бути далекі від точності значення. Не вистачає певного компетентного відсіювання зайвого.

до того, як web став частиною ІТ саме слово web перекладали як павутина

Пруф?

web в усіх виразах типу www має значення схожості до павутини

Ні, не має.

відсутність основної функції перекладу — це донести найточніше значення до читача

Саме так: веб — кращий переклад для web ніж павутина і краще доносить значення до читача.

найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді

Це не сховище інформації. Це система з усіма службами і зв’язками, яка організовує й може забезпечувати зрозумілий для людини доступ до інформації в будь-якій вершині павутини. І так, в павутині можуть бути сховища. Але сама павутина — це не сховище.
Уявіть вранішню павутину з росою. Де роса виблискує на перших променях сонця. Ці росинки — це інформація, що передається від одної вершини до іншої за запитом будь-якої вершини. Децентралізовано. Так як і описував автор розробки. І ця павутина — вона віртуальна, а не фізична. Десь павутинка обірвалася під тиском роси. Десь павучок проклав новий зв’язок.
А слово веб — то лише слово, яке нічого не каже.

Если что, вы сейчас спорите с определением в википедии. Можете подправить там, что бы было правильно )

Це система з усіма службами і зв’язками, яка організовує й може забезпечувати зрозумілий для людини доступ до інформації в будь-якій вершині павутини.

Вы же сами спрашивали, на каком уровне OSI находится веб )

Для кого? Для пересічного користувача це доступ до ресурсів та сервісів за допомогою пристрою підключеного до мережі Інтернет.

Андрію, «павутина» не годиться. Вам уже тут пояснювали чому. Навіть якщо творити відповідник лише як кальку, то і «мережа» й «мереживо» й «плетиво» виглядатимуть краще. Але є ще й инші способи словотвору, не доконче калькувати.

Окрім того, ваша позиція явно надміру жорстка, самовпевнена, «ортодоксальна». Ви тим самі провокуєте незгоду з вами.

Слово мережа і павутина вказують на різні форми структури. Де мережа — це щось правильної повторюваної форми з однією і тією самою кількістю зв’язків в вершинах в будь-якому місці. Павутина може бути і форми мережі і будь якої іншої з довільною кількістю зв’язків в вершинах в довільних місцях. Ну прямо як граф.

У цьому топiку чудово все! Автор може бути або професiйним тролем, або дуже вузколобою людиной котра николи не прийме думку, що вона може бути не права та її судження можуть бути помилковими.

Але дякую за топiк-п’ятницу =)

В понедельник:)

Дружище, это тебе в Раду надо. Там таких, альтернативно одаренных, которые придумывают разные глупые законы, вагон и маленькая тележка.
Ты найдёшь с ними общий язык.

Друг,а ты подумал когда это писал ТСу? Ты понимаешь, что он твой совет может реально серьезно воспринять и таки пойдет в ВР? И вот ту уже станет не смешно...

Так очевидно, что он об этом уже несколько раз думал.

ога, вместо Соболева

Last in first out.

Вот, посмотри: youtu.be/xeoH-xTNTVA

Что ты видишь на видео, одно из двух:

1) Проблему в том, что Украину превратят в Венесуэлу, сделав Украину бедной настолько, что рабсия спокойно поставит Украину на колени и заставит приползти Украину в кровавые объятия рабсии, сделав Украину — округом рабсии?

2) Проблему в том, что чиновник и блогер не говорят на украинском языке?

Да что тут думать, если бы такие, как это «блогер» мовою розмовляли, то такие бы как эта не проходили бы в парламент, мы бы уже давно доминировали в космосе и давали кредиты нищим США и Европе, Китай бы умолял открыть у них заводик, другой. Это же общеизвестно, что Украина не встанет с колен пока здесь будет хоть один русскоговорящий неправильно говорящий

Украина не встанет с колен пока здесь будет хоть один русскоговорящий

Автор в посте претензии кидает даже не рузгаму языку, а английскому.

Професійний сленг в IT зараз формується стихійно. Щоб на нього якось впливати, мабуть треба це робити на рівні держави, приблизно як у Франції. Або ж бути впливовим, як, можливо, керівництво Яндексу в Росії. У всіх інших випадках ваша боротьба марна, ви не маєте ніякого вагомого впливу. Та й де у ваших думках мотивація для простого айтішника щось змінювати? Нахіба воно йому треба? В чому профіт для нього? Він орієнтований на глобальний ринок, в якому для вашої «павутини» місця немає.

Професійний сленг в IT зараз формується стихійно. Щоб на нього якось впливати, мабуть треба це робити на рівні держави

Так и вижу, как выходит закон, согласно которому за употребление «пуш нотификейшна» или «фичареквеста» карают штрафом в 10 «неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Чтоб устроиться на галеру нужно сдать экзамен по употреблению литературных слов для описания рабочих задач, а еще создается специальная инспекция, которая имеет право ходить по офисам (для самых хитрых удаленщиков — по домам), проверять, наказывать и предупреждать.

Насправді цю проблему можна вирішити на державному рівні — комісія розробляє термінологію та приклади її використання, міністерство освіти впроваджує термінологію в навчальних закладах через підручники, програми, курси, посібники, питання на іспитах і таке інше. Відповідно термінологія використовується тими хто саме її мав використовувати під час навчання.

Інше питання — доцільність. Бо є аргументи і за те щоб дати мові розвиватися самостійно і хай закріплюються та виживають конструкції і форми які більш зручні для носіїв мови у повсякденному життю.

Перший спосіб швидший і більш офіційний, але значно дорожчий і постійно буде відставати від живої мови. А другий занадто випадковий, регіональний, часто змінюється і призводить до відсутності уніфікації.

Насправді цю проблему можна вирішити на державному рівні — комісія розробляє термінологію та приклади її використання

Исходя из моего прошлого опыта — самые страшные по жизни люди находятся в подобных комиссиях. Для многих из них это чуть ли не удинственный способ оставить свой след в истории, поэтому они способны на что угодно.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Ну тут знову ж питання доцільності. При достатньому фінансуванні все це реально. З історичних прикладів можна згадати як українську і білоруську приводили до максимальної тотожності з російською з ціллю уніфікації комісіями в 30-х роках: з синонімів вибирали той, що найближче до російської, міняли наголос, прибирали/додавали літери, викидали «зайві» відміни слів відсутні в російській і таке інше. Потім все це пішло в підручники і редакторам видавництв і за якісь 3-4 десятки років маємо те що маємо.

Ось про білоруську — www.youtube.com/watch?v=FaLLnORLRXY, є подібне відео про те як міняли українську, але швидко знайти не зміг.

Мне кажется просто в обществе должно быть критическое количество адекватных людей, понимающих что они делают и зачем, а не упоротыми мозгами «где бы хапнуть?!», «после меня хоть потоп!», потом все само наладится и без революций.

У нас критическая масска долпоепов переросла в колосальное количество и они могут испаскудить любой отлично продуманный и автоматизированный госсервис в адъ.

Предлагаю простое(?) решение:

Создавай сервис с платной подпиской на какой-то контент + с курсами или другими учебными материалами (постами, статьями) по экономике, праву, политологии.
И делай кешбэк, когда юзеры проходят курсы/читают учебные материалы. Естественно, кешбэк за фактическое и правильное прохождение тестов по курсу/учебному материалу.
Чувак пришел на сервис за зрелищами, ты ему предлагаешь пройти курс/почитать посты или статьи, он проходит/читает, потом сдает тест и хоба: ему возвращается, скажем, 50% от оплаты подписки.

Кнут — подписка, пряник — кешбэк + заумнение.

Сервис — какой угодно. Стриминговый, просто текстовые развлекательные статьи с тупаком и свежаком, eблoтopги в видеочате — на что фантазии хватит.

Мета — простота і краще розуміння.
Щодо державного впливу я не впевнений. Бо вже казав раніше, що зараз вже активно використовують нові (старі) слова в правильному значенні на заміну іноземного. І вказував за приклад слово Поступ. Яке вже є саме собою нормальним.
Державні органи в даному випадку повинні лише допомагати та розвивати, а не вказувати.

Мета — заплутати працівників IT сфери, які будуть вважати, що «запит на додання в додаток(!) нової функції(?)» - це не одне й те ж саме, що «фічареквест».
Так українські працівники IT сфери будуть втрачати зв’язок з зовнішнім, англомовним світом.
А ще це аж ніяк не простота, коли одне слово треба буде замінити сьома словами.

Ти підкладаєш бомбу під інтеграцію України у західний світ.

І це якийсь неолуддитизм проти оптимізації: давайте зробимо оптимізоване більшим, довшим, роздмухаємо об`єм.
— Навіщо?
— На славу Сатані, звичайно!

А еще от проекта к проекту одни и те же слова могут менять контекст, попадя на новый проект модули, сущности, идентификаторы, сессии могут носить немного другой контекст особенно в техническом плане, мне проще говорить ордер айди который намертво прибит к контексту проекта и прочие кракозябры, чем сушить себе и другим, мозги официальными литературными конструкциями.

Природня простота виникає на основі жорсткого природнього відбору. Я краще і швидше зрозумію «пулл реквест» аніж якийсь місцевий аналог. Бо «пулл реквест» — він буде і в Африці і в Китаї пулл реквестом. І це якраз простіше і зрозуміліше. Це ділове середовище, де погано приживається те, що не допомагає роботу робити на роботі. В літературі — зовсім інша справа, там це можна і треба робити. І, можливо, якби було більше хорошої української літератури, я знав би рідну мову набагато краще.

Державні органи в даному випадку повинні лише допомагати та розвивати, а не вказувати.

Тут згоден, псіханув. «Слова не изобретаются Академиями: они рождаются вместе с мыслями или в употреблении языка или в произведениях таланта, как счастливое вдохновение. Сии новыя, мыслию одушевленныя слова, входят в язык самовластно, украшают, обогащают его, без всякого ученого законодательства с нашей стороны: мы не даем, а принимаем их. Самые правила языка не изобретаются, а в нем уже существуют: надобно только открыть или показать оныя.» Н.М.Карамзин.

Поки що поле бою залишається за швидкістю комунікації і імплементації нових фіч, а не за підбором правильних слів за допомогою імпортозаміщення.

Для мене природня простота — це «Запит на витяг», чому для вас природньо «Pull Request» — я можу лише додумати. Гілки, а не бранчі і так далі ... Асоціативне мислення. Схоже, що в асоціативному мисленні розробники GIT кращі за вас.

Для мене природня простота — це «Запит на витяг»

Ух, это ассоциируется с часами приема по вторникам и четвергам второй недели месяца с 11.00 до 16.00 и перерывом на обед, очередью со вчерашнего вечера, «зависшими базами» и толстыми тетками с «химией» на головах.

Для мене природня простота — це «Запит на витяг», чому для вас природньо «Pull Request» — я можу лише додумати.

Погодь, ты пишешь «git витяг» ? Если нет, то ты просто позер.

Что значит git, дістаючо-зберігаючо-дельторахуюча-система-спостереження-за-змінами-та-їх-обробкою.

ты пишешь «git витяг» ?

«мерзотнику витягни»

чому для вас природньо «Pull Request»

Тому що він виключно pull request — в системах контролю версій, IDE’шках, документації та статтях, в розмовах та чатах.

Ви не всі статті читали. В деяких можна знайти напівпереклади цього словосполучення. Трохи не вистачило до повного перекладу. Наприклад, git-scm.com/...​зробити-внесок-до-проекту. Можна знайти наприклад Запит на Pull, бо той хто перекладав не зовсім розумів або саме слово Pull, або те як же це можна його запитати. Просто трохи клепок не вистачило.

Ви не всі статті читали.

Яке це має відношення до питання

чому для вас природньо «Pull Request»

?

можна знайти напівпереклади цього словосполучення

Та хоч чверть-переклади. Питання було про «чому природньо» і відповідь була про те саме.

Зрозумів про що ви. Але я не ставив питання.

чому для вас природньо «Pull Request» — я можу лише додумати

Не треба додумати — чому саме так природньо кожне з нас може пояснити.

Ну це те, про що я казав. Набуті рефлекси. Коли замість ІТ читають айті в українському тексті. Так як джерела, які ви переважно читаєте використовують саме англійські терміни. Тому ті ж самі слова українською вже не асоціюються з тим самим значенням англійською мовою.

Як англомовні клієнти пов’язані з моєю темою?

Я не пропоную вигадувати нові терміни. Я пропоную перекладати те, що легко перекладається.

Я не пропоную

Пропонувати — від транслітерованого латинського proponere. Легко перекладається українською як «раджу» в даному контексті, але ти чомусь так не зробив.

нові терміни

нові слова, а не терміни

Хей, я й не казав, що я розумний та маю розвинуте асоціативне мислення :) Просто в індустрії стандартом є якраз англійська мова і з цим можна вже змиритися.

Да, только попробуй сказать человеку «штовхни писанину у виробничу гілку» и он покрутит пальцем у виска. Напомним, что эту фразу поймут только украинцы, а фразу push code in dev (branch) поймут в сотни раз больше людей, даже если вы замените in на в. Не надо делать язык 1С — это не работает в нормальном мире, а шизофреников хватает всегда

Я что-то не понял. Мне на полном серьёзе предлагают вместо «вебсайт» говорить «дилянкавпавутыни»?

Це стосується лише тих, хто розмовляє українською мовою. Я нічого не пропоную вносити в російську мову.

Сейчас ты используешь прямые кальки с русского языка в предлагаемых терминах.

Зашел сегодня утром в джиру, а там таска на меня заасайнена, читаю дескрипшен, а там у персон энтити линки на доки покорапчены, приаттачили несколько датасетов с айдишниками для примера, как всегда скриншотами, тима из омерики которая генерит рипорты своим кастомерам, жалуется что не могут синкать данные с нашей базой.
Лезу в сорцы, вижу комиты ундусов, пыталсиь смерджит свои фичи и поломали мою фичу про парсер для линков...Ну я заролбечил кривой мердж, переасайнил таску на лида, накатал имейл и поставил в цц нашего манаегра, пока писал, билд прислал нотифай что все сбилдилось, можно идти пить кофе. :-)

Да, и это не предел, когда начинаются смешанные команды и постоянно общаешься с заказчиками и/или членами команды из других стран на английском, то в словаре появляются слова типа «подискасить» и прочие, хочешь не хочешь но в голове часто месиво из языков.

А если то же самое написать украинскими словами, как и росиянскими, то получится простыня на a4.

Цікаво послухати, як автор пропонує боротись з десятками тисяч запозичених слів, які, в тому числі, вже проникли в тлумачні словники.
Філологія, музей, театр, клас, аудиторія, конституція, бутерброд, солдат, баскетбол, дизайн, соло, тріо, акорд et cetera

Судя по всему никак, его только паутина-веб тригерит )

А еще тютюн, базар, сарай, байрак, промінь, жебрак, краватка, комора, вiрш, etc.

Я не пропоную боротися з вказаними вами словами. Прочитайте, будь ласка, ще раз. Я пропоную використовувати слова, для яких вже давно є переклад саме українською, а не іноземною, в тих випадках, коли значення відповідає найточніше. Як приклад вказав слово web.
Ви можете спробувати заперечити те, що значення web означає не павутину. Якщо ви це доведете, тоді я з вами погоджуся. А так як немає іншого значення для слова web, то ... і так далі.

Ви можете спробувати заперечити те, що значення web означає не павутину. Якщо ви це доведете, тоді я з вами погоджуся. А так як немає іншого значення для слова web, то ... і так далі.

Тобі це вже довели кілька разів люди, які англійську вчили не за словником, але ти розмовляєш сам із собою. Тому на більше ніж тролінг на даному етапі можеш не розраховувати. Можливість конструктивного діалогу ти втратив ще 20 коментарів тому.
Можеш спробувати створити нову тему під новим ім’ям.
В якості теми пропоную «чому замість front-end/back-end developer треба казати розробник переднього/заднього кінця».

Їхні слова суперечать самі собі. Ви погано читали те, що вони пишуть. Дослідіть їхню відповідь.

Ви неправильно переклали

front-end/back-end developer

. З вашого перекладу можна зробити висновок, що ви погано знаєте або українську, або ж англійську.

Тролять переважно або ті, кому не цікаво. Або ж російці, які теж в категорії «не цікаво». Або українці, що знаходяться в Україні, але живуть в середовищі Росії. Переважно тролінґ російською мовою. Зверніть увагу на це.

Тролять переважно або ті, кому не цікаво. Або ж російці, які теж в категорії «не цікаво». Або українці, що знаходяться в Україні, але живуть в середовищі Росії. Переважно тролінґ російською мовою. Зверніть увагу на це.

А ще в них пики козлячі!

Виходить, що ти не послідовний в своїй позиції. Чому саме ІТ-шні (айтішні, ЩО ВАЖКО ЗАПАМ’ЯТАТИ??) запозичені слова тебе тригерять, а тисячі інших допустимі для тебе?

Есть устойчивое выражение «шукати в мережі».
Паутина — на чердаке.

Окрім того, «павутина» англійською радше spiderweb.

Ніхто не перешкоджає шукати вам в мережі одночасно з пошуками в павутині. Але питання в тому, що ви розумієте під мережею? Який рівень? Прикладний чи мережевий? Для мене «шукати в мережі»- це мережевий рівень. А павутина (web) знаходиться на прикладному рівні. Саме тут і є та проблема, про яку я кажу.
І знову ж мова йде про асоціативне мислення. Слово мережа теж використане як непряма мова. І потрібно уточнювати зміст сказаного. Про яку саме мережу йде мова? Так само як і з павутиною, яку тут людям дуже, ну просто дуже важко зрозуміти.
Комп’ютерна мережа! Комп’ютерна павутина! — це два різних значення, про які так важко вбивають в голову, але в результаті виходить, що web site — це вже не частина комп’ютерної павутини, а лише перелік сторінок ...
Саме тому саме слово web часто пишуть з cob або ж зі spider. Бо окремо, без певного змісту, воно багатозначне.
І слово павутина в етимологічному значенні (тут треба уточнити) пов’язане, не з павуком, а зі словом вити.

Саме тут і є та проблема, про яку я кажу.

Це вигадана проблема якої нема у жодного з присутніх тут.

І знову ж мова йде про асоціативне мислення.

Ні, не йде. Мова йде про якісь безглузді вигадки і спроби їх нав’язати іншим.

Саме тому саме слово web часто пишуть з cob або ж зі spider. Бо окремо, без певного змісту, воно багатозначне.

О, хтось почав відкривати для себе багатоскладові слова.

слово павутина в етимологічному значенні (тут треба уточнити) пов’язане, не з павуком, а зі словом вити.

А в контексті комп’ютерних технологій воно пов’язане з всесвітньою мережою.

Етимологію дивитися тут — www.etymonline.com/word/web

Це дуже слабкі відмазки. Міг би продовжувати про «ваші аргументи — не аргументи» замість так показово зливатися.

Троляка ще той. На якому рівні OSI знаходиться www? Або ж, щоб було тобі зрозуміло, що запитання пов’язано з темою, про яку я тут кажу. На якому рівні OSI знаходиться The Web?

щоб було тобі зрозуміло, що запитання пов’язано з темою, про яку я тут кажу

Тема про яку ти «тут кажеш» — переклад терміну web в контексті комп’ютерних технологій. І від того нульовий це, чи дев’ятитисячний рівень для чогось в чомусь ніяк не залежить конкретний переклад.

А хороший вопрос, зачем вебу находиться вообще в модели OSI? Я понимаю, что на компьютерных науках какой только сути не учат, но по факту OSI об взаимодействии между компонентами сети — net, в то время как мировая паутина — это целостная структура, в виде графов, то есть — web. Считай, что web — это система которая работает посредством net. www — это например страница в интернете, но является ли при этом сама по себе вебстраница моделью OSI вопрос риторический. Так что веб — это не часть модели OSI. В ВУЗах преподают такую иногда дичь, что страшно.

1. Бо без мережі не існуватиме павутина.
2.

но является ли при этом сама по себе вебстраница моделью OSI

 — це вже хибне розуміння з вашого боку. Сторінка павутини — це частина павутини. Звідки ви взяли подібне твердження ... хтозна.
3. The Web — це сукупність програм, які використовують прикладний рівень моделі OSI. Для опису системи зв’язків між цими програмами можна використати графи. Структура зв’язків і організації яких схожі на павутину.

1. Онлайн игры по определению не являются элементами сетевой модели, они ее используют или же они тоже должны быть в модели написаны?
2. Веб-страница — это файл в формате языка разметки. Сама по себе веб-страница не требует существования интернета, поскольку браузер открыть ее может не через http запрос, а как файл. URL — это не сетевой протокол. Так вот веб состоит из веб-страниц, которые могут существовать отдельно от интернета. Соответственно веб-страница не принадлежит модели OSI, это ведь не протокол для общения.
3. Каким боком графы похожи на паутину? Графы похожи на вьющийся виноград, но никак не на паутину. В паутине нет целевых точек, ибо ловятся насекомые не в конечные узлы, а именно в нити между узлами, когда в вебе функциональная часть именно узел.

Саме тому саме слово web часто пишуть з cob або ж зі spider. Бо окремо, без певного змісту, воно багатозначне.

Это у них оно многозначное, а у нас однозначное. Так язык и развивается. Веб технологии, веб страницы..

Це у вас в голові воно однозначне. Ніщо не обмежує застосовувати одне й те саме слово до відповідно схожих ситуацій чи сутностей. І саме тому немає сенсу використовувати веб, коли всюди це павутина.

немає сенсу використовувати веб, коли всюди це павутина

Нема сенсу використовувати «павутина» (чи може «павутиння»?) коли всюди це «веб».

Кожного разу кричати «троль» коли тобі припікає від коменту якось не надто конструктивно, чи не так?

Просто не цікава вода. Я перейшов до суті. Ти злився.

Не ганьбись. Я тобі пишу відповідь на твій комент, а ти, не маючи аргументів починаєш волати «троль» і віриш в те, що ніхто не помітить за твоїми криками як ти не зміг відповісти.

І ти помиляєшся, якщо думаєш що цього ніхто не розуміє.

Потому что англо-саксы дофига сделали за последние 5-6 веков, реальных дел, смелых поступков.

Бритосы не ловили рыбу удочкой, а плавали фиг знает куда, сражались, бились.

Те народы, которые идут на риск, умеют доводить начатое до конца, закономерно вылезают на вершину горы и становятся законодателями мод, культур, цивилизации.

Как писал Е. Шестаков: «Куда вы на Англию лезете? Когда тут еще соломой жопу вытирали они уже там в университетах учились и весь мир на своем чопорном бую вертели.
Здесь две страны в говрно успели разавлиться, а у них за это время королева даже не простудилась.»

Я бачу, що в житті більшості коментаторів ніколи не було польської вінди...

Для введення того чи іншого слова до вжитку потрібний консенсус якоїсь частини суспільства

Чим я тут і займаюся.
Багато слів почали повертати з тлумачних словників саме таким чином. Це саме те середовище де потрібно підіймати це питання. Проблема лише в тому, що тут не лише україномовні, а й ті, що знаходяться в Україні, але живуть в російському середовищі. Або ж ті ж самі російці чи ще хтось інші, яким це просто не цікаво. Бо тоді б тут розмова була конструктивнішою і менш розкиданою в усі боки.
З коментарів я бачу, що свою думку тим, кому потрібно я доніс. Це питання лише часу коли вони або приймуть це або відкинуть. Так, як з’явилися такі слова як поступ і подібне. Вони влучні, точніші і зрозуміліші саме для україномовних.
Можливо мої підібрані слова не досить точні, але основна думка — вона правильна. Тут ніхто не зміг навести достатньо доказів проти. І це лише підтверджує мою теорію.
На початку розмова була конструктивна і це мене дуже здивувало. Потім підійшли тупенькі гумористи, які просто закидали все своєю тупістю.
Щодо відповіді на stackexchange, то почитайте ту відповідь. Про що вона? Вона не стосується справжнього значення терміну. Відповідь про те, що словники створювалися на основі описового методу. Цей метод про те, що якщо немає доказів того, що, наприклад, слово вудка в знайдених текстах не використовувалася для пристрою зняття груш з дерева, то люди не можуть використовувати це слово для подібних пристроїв.
Також у відповіді наводиться те, що більшість визначає чи можна використовувати те чи інше слово. Але це не перешкоджає людям сьогодні використовувати слова за справжнім їх значенням в меншості.
Я не стверджую, що усі повинні не використовувати слово веб. Я доводжу масову хибність введення значення слова і майбутніх подібних прикладів в сучасному розповсюдженні інформації. Тобто сьогодні вже важко вводити нові іноземні слова, бо таке вже наявне. І те, що це потрібно терміново змінювати, аби позбутися подібних випадків у майбутньому і не плодити більше проблем на свою голову. Бо це проблема, коли люди не розуміють справжніх значень слів.

І звичайно, що думку російських коментарів взагалі не беремо до уваги. Бо мета лише для української мови.

Так зачем же вы подымаете холиварные темы на русско/украинском ресурсе? Русско/украинском — именно в этой последовательности по количеству русскоязычных статей/постов и комментариев.

Доки в адресі UA, а не ru, то шукаю тут українців, а не російців.

Хочу тебя расстроить — домены не про язык контента

Так, вони про країну. Але це не тема мого тексту.

нет, они точно не про страны, попробуй еще раз

Нет такого слова «російців», ты не можешь говорить «російців» и не говорить айти и вебдев.

Купил билет и пошел пешком на зло кондуктору?

Ну это совсем уж не толерантно. Не надо судить людей по языку, а то вы поддерживаете Пуйло, который определяет принадлежность земли/людей по языку.

Лучше идите на вебсайт НАН и там подымайте этот холивар.

Удачи там, держаться и всего доброго

Резюмирую.
Какой-то индивид, на основании собственного чсв сварганил топик в котором без каких либо пруфов заявляет, что его вариант намного лучше чем общепринятый, более короткий и не вызывающий никаких конфузов вариант.
В ходе разбирательств выяснилось, что научный метод ТСу не знаком и он на полном серьезе утверждает что пользователи общепринятого термина должны доказывать ему, почему общепринятый термин хорош, а не он должен доказать пользователям что его фантазии лучше подходят.

Можливо мої підібрані слова не досить точні, але основна думка — вона правильна. Тут ніхто не зміг навести достатньо доказів проти. І це лише підтверджує мою теорію.

Це лише підтверджує ефект Данінга-Крюгера :D
Також яскравий приклад когнітивного дисонансу, коли незручні для сформованої в твоїй голові думки аргументи помічаються як несуттєві і просто фільтруються. Це нормально, але з цим треба боротись і перестати жити в світі власних ілюзій

я предлагаю пойти дальше и покращивать математику заодно.

інтеграл — сумівка
сіплекс — простець
базіс — основання
вейвлет — хвильовка
варіація — різноманіття
комплексний — уявний
сінус — ото-до-того
косінус — оце-до-того
тангенс — ото-до-цього
топос — хворма
гомотопія — подібнохворма
дісперсія — варіація... oh, shit, розкид
фільтр — «гасло?»
асимпотично — і хочеться і колиться
граф — вузелок
функіця — відображення
функціонал — відображення по батькові
оператор — тоже відображення

сінус — ото-до-того
косінус — оце-до-того
тангенс — ото-до-цього

Сделал мой вечер :)

В математиці все чудово, не рухайте її

вектор — рухівник

стирчаковий рухівник!

Подібні викиди лише доводять зневагу до української мови і відсутність знання про українську мову.

Слово «синус» до речі, напрочуд дурного походження. Це наслідок непорозуміння:

«The mathematical sense ‘chord of an arc, sine’ was introduced in the 12th century by Gherardo of Cremona as a semantic loan from Arabic جَيْب‎ (jayb, „chord, sine“) (ultimately a loan from Sanskrit ज्या (jyā, „bowstring“)) by confusion with جَيْب‎ (jayb, „bosom, fold in a garment“).» en.wiktionary.org/wiki/sinus#Latin

Виходить, той «Gherardo of Cremona» неправильно зрозумів зміст того арабського слова й переклав, як зрозумів. І тепер усі вживають той «синус», як належне, навіть не підозрюючи, що то помилка. Непогана ілюстрація для пропонованого перекладу «web» як «павутина».

Я давно підозрював, що вся математика схиблена невиправно.

І ще. Наскільки краще санскритське слово передає зміст слова «синус»! «bowstring» то «тятива» українською. Пряма, що сполучає кінцівки сегмента кола. Промовисте, наочне, воно просто виявляє той зміст.

А от «синус» означає первісно «пазуха», яке поняттю не відповідає. Тому коли стикаєшся з назвою захворювання «синусит» (запалення гайморових пазух), довго думаєш, ну який же стосунок може мати те захворювання до математичного синуса. «Павутина».

«не рухайте її» )))) не чіпайте, мабуть ...

Викликав у тебе негативні емоції посиланням на статтю в тлумачному словнику української мови? Буває.

факторіал — добутищенко
методика — на хлопський розум
синґлетон — одинак
{} - пустунчик

функция комплексной переменной — функція складної змінної.

призначення складеної змінної

основання? основа! )))
не потрібно нічого вигадувати щодо вже давно усталених термінів, з якими понаписувано безліч підручників, за якими вчилося не одне покоління школярів та студентів. а от коли вживають таска замість завдання чи задача — то вже виглядає досить понуро як на мене.

ширится, растет психоделическая армия

О, вот ИТ-почвенники подъехали.

Замедляется ли научно-технический прогресс? Нет, отвечает армянское радио, просто ускоряется научно-технический регресс, что мы и наблюдаем.

Как старый спiвпрацювальник по підготувальні тестувальників я сiжу на остановце и не жду трамвая, а думкаю таку думку — зачем так половинчато подходить к делу определений слов? Ок, веб = паутина. Паутину ткут ткачи пауки. Розробляешь место в паутине — паук.

Или павук, пофигу. А то «розробникив» яких-то понапридумывале.

Дальше специализации: павук переднього кiнця (фронтэнд). Паук заднього кiнця. Обеспечувальник якости павутины. Управленец павутины.

Соцмережи — тоже павутины! Фэйсбук — социальна павутина, и Сладкогорый — социальный павук! ДОУ — социальна павутина, и...

Ну реально, зачем эти мелкие различия — паук, павук? Давайте смотреть по сторонам, на суседние языки. Пэйянжен!

Пэйянжен, который ткёт пэйенжьениш!! Пэйенжьенишул чел петотглобул рэзлец!!! Звучит романтично и задиристо, как любая песня любого Олега Винника!

Фэйсбук

Пикорукопис!

Тогда уже писсуар — по сути ближе

Пикорукопис

жопорукоблуд

З чорножопо-Іванком та хвойдами. За все інше банять цензори.

Python Web Developer = павук на пітоні.

До жаби на гадюці залишається досить небагато. Oh, wait... Вже ж є Jython.

Є усталений перелік посад та професій в Україні, затверджений у ВР відповідним класифікатором ДК 003:2010 (про який ви мабуть і не чули шо таке взагалі існує). Див. розділи 2 (професіонали) та 3 (фахівці).

слово «мережа» вам незнайоме?
social network а не social web.

Слово паутина в украинском языке имеет ровно одно значение которым люди реально пользуются. Слово веб в английском имеет два десятка разных значений, половина из которых широко употребляются в обычной речи. Так вот веб как описание интернет сети очень логично звучит в английском языке, а вот паутина в украинском уже нет. Проще говоря — это не приживется.
А вот что реально нужно так это не употреблять всякие «коммитменты», «таски», «апрувы» и прочее что имеет адекватный перевод и в русском и в украинском. А уж потом когда-нибудь пытаться внедрить в разговорную речь всякие Повсеместно Протянутые Паутины.

Так вот веб как описание интернет сети очень логично звучит в английском языке

Ось цей вираз лише доводить мої слова, що відсутність правильного значення дає кашу в голові.
Саме тому в англійській мові є два різних значення для: the Web і the Internet. Бо це різні поняття. Ви ж поскидали все до купи. Використали тавтологію «интернет сети». Бо ви не розумієте значення слова «интернет». Так само як ви прирівняли «веб» до «сети».
Не очікував, але різницю між the Web та the Internet можна зрозуміти навіть з сучасного словника:

sum20ua.com/...​ex?wordid=196370&page=264
sum20ua.com/...​x?wordid=176410&page=1239

І просте запитання. Якщо ми візьмемо 3 мережі і об’єднаємо їх за допомогою додаткової мережі. І візьмемо і не під’єднаємо до глобальної мережі на зло the Internet.
Як називатиметься ця додаткова мережа, що об’єднує три мережі? Маленький the Internet. Стоп, так тоді вже не можна називати це з артиклем the ...
Куди поділи цю назву мережі? Чи ніхто не організовує вже мережі поза глобальною?...

В переважній більшості така мішанина.

Та почекай ти з англійською та її артиклями, тобі ще кілька десятків мільйонів українців переконати що «павутиння» краще за «веб» треба. Скільки вже погодилося говорити і писати «павутиння», як прогрес?

А тобі їх ніхто і не пропонує.

Як називатиметься ця додаткова мережа, що об’єднує три мережі? Маленький the Internet

Мабуть, ні. Не Інтернет. Або не з великої літери. Все ж таки Інтернет — це власна назва. Та й із web щось подібне уже відбувається. То також уже (мабуть?) власна назва. Тоді воно взагалі не перекладається.

Тут щось подібне як зі словом «україна» в 16ст.. Воно тоді вживалося водночас то як загальна «україна» а то уже й як власна «Україна» назви.

Необов’язково читати коментарі щоб здогадатися, що там буде нижче. Декого по-справжньому крутить від самої думки, що хтось вирішив застосовувати українську мову не для Кобзаря. Цікаво, чи стали б ті самі люди розповідати, скажімо, грекам, що треба писати не Παγκόσμιος Ιστός, а веб? Риторичне питання. Шовінізм й круговид росіян поширюється в першу чергу на українців.

Цікаво, чи стали б ті самі люди розповідати, скажімо, грекам, що треба писати не Παγκόσμιος Ιστός, а веб?

Потому что Παγκόσμιος Ιστός — это WWW.

uk.wikipedia.org/wiki/Всесвітнє_павутиння
uk.wikipedia.org/wiki/Вебсайт

Шовінізм й круговид росіян

В тому, щоб використовувати англомовні слова?

Деякі рабсіянці також, до речі, топлять за те, щоб використовувати не англомовні слова, а російські.
Гарно виглядає, коли їх шлють на три веселих літери, бо які б там рабсіянці не були на своїй «величі» сконцентровані, але навіть вони розуміють, що на це поле бою виходять з голою сракою.

Ні, в тому, щоб лізти в дискусії в дискусії про мову, яка до них жодним боком.

А у греков есть вакансии

Παγκόσμιος Ιστός

разработчиков?

Там на всю Грецию пару десятков контор

Мозку побарабану на якусь там культуру мовлення. Він намагається якнайшвидше підібрати слова, щоб без затримок в ріал таймі виразити думку. Це одна з причин, чому люди спілкуються суржиком.

Утром прихожу я ежедневно
Вместо офиса в рабочую избу.
Я сижу в засаде в паутине
И веду сверхважную борьбу.

Не Стив Джобс, а Стёпа Работящий,
Не Билл Гейтс, а Вовка Воротарь.
Я вас всех, «хэдлайнеров мейнстрима»
Вызубрить заставлю, бл**ь, словарь.

Все на митинге, а у меня — планёрка!
Не тимлид, а командир звена.
Даже задницею вместо афедрона
Наша речь давно искажена.

Уверен, что ваш СТО.. точнее, главный инженер, подписан на ваши стихи.

не вульгарный французский инженер, а наш родной курінний отоман з забезпечення.

Вимагаємо продовження! У головного героя тут заділ на цілу поему.

не тимлид, а группенфюрер

мову програмування Хортиця, якою замінити Java

Галка жеж

Паляниця!

Куяльник! Этот будет заменой Javascript! :-)

www.galca.ua

Какой теплый и ламповый дизайн конца девяностых у этого сайта этой

ділянки павутини чи місця в павутині

И вообще что это за попсень? Где порошок цикория в банках!??!!??

И вообще что это за попсень?

эту попсень я пил еще в децтве

В стальных? Тоже хочу увидеть, хоть и не пил такого :)

А чому не Жаба? Хортиця то взагалі горілка
// Лупайте сю Scalu

Ява — это мосоцыкл! И сигареты!

Остров, остров взял я на халяву... ???

Маркетологам варто зробити сторнку на вікі про «мову програмування» Хлібний Dart і вільно, без обмежень, рекламувати її будь-де та будь-коли.

адресна мова програмування
youtu.be/YxNKhKfstcA?t=21

Та ні, ви шо?! То ж Катерина Ющенко створила — жінка Ющенка.

Як на мене, то так лише російські нацики боти можуть сказати і підтримати теж.

Не знаю що то за людина, але зневага іноземної мови — це погана ознака.

А язык Go будет Пи@дуй или Иннах?

«Пішов звідти»

Кібери, трансформуємось та тікаймо звідси!

Это как-то связано с поведением Зеленского во время визита в Херсонскую область? Та же трава?

Ох как припекло, станьте под кондиционер(ой снова).

Зараз мову веду про ‘web’, яке вже точно, без усіляких суперечок можна перекладати як ‘павутина’.

Лолшто? Паутина — это cobweb. А worldwide web — это всемирная сеть. По-украински — «всесвітня мережа».

І я не кажу про те, що потрібно забути про англійську мову.

Автору рекомендую перед тем, как забыть английский — попробовать его вспомнить.

А если конкретно по теме: мне понятны сантименты автора. Я буду первым, кто скажет, что за ІТ-ґвару в стиле «щоб не робити асампшени, ми з тімкою провели мітинг з кастомером і клеріфікнули реквайрменти» — нужно бить Кобзарем по морде. Но автор же не об этом пишет. Вместо того, чтобы бороться с ІТ-ґварой, которая реально является бичом украинского IT, автор борется с давно укоренившимися в современной украинской культуре словами: вэб, блог и т.п..

Что делаю лично я? Для укоренившихся слов я использую англицизмы: все тот же вэб и блог; а для технических терминов — пишу их в тексте по-английски: «передай эту property в эту closure, чтобы использовать ее для той view». Не идеальный вариант, но, как говорит Дятлов в сериале Чернобыль, not great, not terrible.

Кстати, если автору интересно спроецировать свои убеждения на население, то далеко и ходить не нужно — просто загляни к соседям за поребрик. Там очень не любят англицизмы и переводят всё подряд. Поэтому там у них вместо CEO, meeting и agenda — гендиректор, летучка и повестка дня.
Может это и хорошо, но как по мне — клюква.

dictionary.cambridge.org/dictionary/english/web

Уахах. Хорошо, что у слов не бывает нескольких значений и что временной и культурный контекст не играет абсолютно никакой роли.
Вот ещё клёвый пример из Кембриджского словаря: dictionary.cambridge.org/dictionary/english/nob
Очень точный и актуальный перевод. Nob — богатый человек из знатной семьи.
Не понимаю, почему люди на Острове сильно обижаются, когда их так называют? Могут даже по морде дать.

Читайте уважніше. Все, що можу побажати.

Мужик, хватит позориться. Web в контексте интернет технологий — это сеть компьютеров, она же «мережа». Забудь о своей паутине и никогда больше не произноси это слово в данном контексте.

Паутинки и прочая паучья тематика в данном контексте — это не более чем забавный маркетинговый каламбур, а ля логотип Dr.Web.

а мені так видається що позоритесь тут саме ви.
«сєть» то нетворк, на секундочку.
в російській мові теж є «паутина».
то в чому з вами взагалі проблема, шось не збагну?

чувак, ти вже зашкварився по повній, і «читайте уважніше» уже не проканає :D Тебе вже декілька разів розумні люди по ділу присоромили з твоєю паутиною. Раджу просто видалити топік :D

точно розумні?

Потому что «UK old-fashioned informal disapproving». Ваш кэп.

/s

Ты лучше английский учи не по словарю, тогда от слова web не будет пригорать. web — это не только паутина и уж WWW названа так не потому что web — это паутина. Раньше ткань называли web’ом, потому что у неё есть переплетения, которые создаёт ткацкий станок, затем web’ом называли любые сплетения. В современном английском web — a complex system of interconnected elements. Жирная точка.

web
Old English web(b)‘woven fabric’, of Germanic origin; related to Dutch web, also to ’weave’. Early use of the verb was in the sense ‘weave fabric on a loom’.

Тобто семантично близько до нашого «мережа». А WWW — «мереживо» :)

Формально, «web» відповідає ще «полотно» чи «ряднина».

А може полотно чи ряднина, що схожі на павутину? Чому не навпаки?

Якщо web — це справді павутина, то cobweb — це структура, схожа на павутину.

Зустрічаю чергове бажання заплутати. cobweb = spider web, але це не скасовує того, що у випадку з www, найточніше значення для web — це павутина, а не мережа. А ось net — це вже ближче до мережі. І саме такі переклади і використовують.

найточніше значення для web — це павутина, а не мережа.

По-ходу у тебя и с украинским так же плохо и я его знаю лучше чем ты :)
uk.wikipedia.org/wiki/Павутина — spider silk
uk.wikipedia.org/wiki/Павутиння — spider web

А ось net — це вже ближче до мережі.

web — a complex system of interconnected elements. — любая форма соединения.
net — an open-meshed fabric twisted, knotted, or woven together at regular intervals. — форма образующая рисунок.
network — any netlike combination of filaments, lines, veins, passages, or the like. Но если принять за аксиому, что куст — это набор палок произрастающих из одной точки, то он может быть network, но не может быть web’ом. web — это частный случай network.
mesh — an interwoven or intertwined structure; network. — форма в которой переплетения образуют дырки. И когда говорят mesh имеют в виду тот факт, что есть дырки, чем саму структуру и её форму. Форма с mesh образует net, но не кажда net может быть mesh.
spider web — паутина, которую плетёт паук, не обязательно красивой формы, это может быть как фрагмент, так и целый рисунок и может переводится как павутиння, так и павутина.

«webnet» — смотрим картинки в гугле. Ни одной паутины. Именно эта картинка всплывает в голове пересичного американца, когда говорят просто web без уточнения.
«spider web» — смотрим картинки в гугле. Одни паутины.

У тебя классическая проблема перевода с английского. Павутиння переводится как spider web, cobweb и иногда как web, если контекст разговора или статьи о пауках(!). При обратном переводе web не переводится однозначно как павутиння.

goroh.pp.ua/Тлумачення/Павутина — Те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти. До чого тут павуки взагалі. Таке ото вигадали.
goroh.pp.ua/Тлумачення/Павутиння

Тогда открывай диспут в википедии.

З ваших слів, ви намагаєтеся довести що слово «павутина» більше не можна застосовувати ніде окрім як для павутини павука. Але мозок людини складніший за ваші висновки. І будь-яке слово може асоціюватися зі схожими сутностями.

При обратном переводе web не переводится однозначно как павутиння.

Дядя Ґуґл з вами не згоден: translate.google.com.ua/...​late&sl=en&tl=uk&text=web

С каких пор гугл является доверенным словарём? У точных переводов слова появляется специальный значёк, тут его нет.

Так, саме це непорозуміння я й намагаюся виправити.

Непорозуміння тут лише одне. І полягає воно в тому, що тебе неодноразово тицьнули в словники, але ти робиш вигляд, що цього не було і продовжуєш вигадувати якісь нікому не відомі значення та контексти англомовних термінів та слів.

Мова йде про відсутнє значення в словниках, або ж хибне в певних випадках. Вказані доводи не переконливі.

Про всяк випадок нагадаю, що перекладач гугла не є перекладачем в прямому сенсі слова. Замість користуватися словниками та алгоритмами розбору тексту як це роблять чесні перекладачі він просто співставляє тексти в інтернеті різними мовами якщо вважає, що вони про одне й те саме. Якщо докласти зусиль то перекладач гугла можна навчити будь-чому, і це робили неодноразово. Скажімо якщо гуглом на Росії будуть найбільше шукати «путен президент», а в Україні «путін хуйло» то гугл так і буде «перекладати» з російської на українську.

Тому перекладач будь-який, а гугл-перекладач особливо — це надзвичайно поганий аргумент.

Я наводив також словники, якими користуються щодня, де web використовується в декількох різних значеннях. Мені наводили інші словники, довірені читачем (можна знайти в коментарях). Де web використовували в різних значеннях, що вказують на відповідність слову павутина.
Перекладач, який не знайомий з комп’ютерною наукою, не завжди зможе зрозуміти чим відрізняється Інтернет як глобальна мережа (яку до речі пропонують і вже називають як Міжмережжя саме за те, що це система, яка об’єднує мережі, знаходиться між мережами) і Інтернет як глобальна павутина (сукупність служб, одна з яких і є Ґуґл). І коли це все сплітають до купи, то виходить таке місиво як сукупність сторінок.
Бо web site — це не сукупність сторінок, це ділянка павутини (місце в павутині). І на цій ділянці вже розташоване віртуальне представництво огранізації, або ж віртуальний магазин. І це вже віртуальне представництво організації складається з сукупності сторінок. Саме в такому значенні. І тоді легко зрозуміти яким боком на ділянці павутини розташована служба з API якимось чи подібне.
Міжмережний магазин — це ще зовсім буде складно, якщо web сприйняти не можуть, тому про міжмережжя ще зарано думати, доки не зрозуміють web, як павутина.

Перекладач, який не знайомий з комп’ютерною наукою...

Не має братися за переклад текстів пов’язаних з комп’ютерними технологіями.

чим відрізняється Інтернет як глобальна мережа (яку до речі пропонують і вже називають як Міжмережжя саме за те, що це система, яка об’єднує мережі, знаходиться між мережами) і Інтернет як глобальна павутина (сукупність служб, одна з яких і є Ґуґл)

Це якась теологія яку я теж не розумію.

web site — це не сукупність сторінок, це ділянка павутини (місце в павутині)

Ні, не ділянка в павутині.

на цій ділянці вже розташоване віртуальне представництво огранізації, або ж віртуальний магазин

Або ще щось з сотень можливих варіантів.

І це вже віртуальне представництво організації складається з сукупності сторінок

Або не складається. Та там взагалі сторінок може не бути в класичному значенні веб сторінки.

тоді легко зрозуміти яким боком на ділянці павутини розташована служба з API

Не те що не легше — взагалі не можливо зрозуміти. Що за «ділянка павутини», що за «служба з АРІ»?

Міжмережний магазин

Буде ще просто мережний, позамережний та безмережний?

про міжмережжя ще зарано думати, доки не зрозуміють web, як павутина

А, ну добре, значить ніколи не треба буде про це думати.

Гарна спроба, але ні — міняти тему розмови не погоджуюся.

Що, сеньйор помідор троль? Важко? А це одна й та сама тема.

Ні, це різні теми. Переклад терміну web в контексті комп’ютерних технологій — ось це тема цієї гілки.

uk.wikipedia.org/wiki/Павутина — spider silk
uk.wikipedia.org/wiki/Павутиння — spider web

Хм
если взять этот словарь, там: павутина — собственно экземпляр плетения; павутиння — или то же, что павутина, или сборное к нему (написано просто: «збірн. до павутина 1» (1 — прямое значение) — как хочешь, так и понимай). Так что у него смысл противоположен идеям редакторов википедии (и более логичен).

«Диспут в википедии» открывать не буду, мне достаточно пофиг, и оппонента не поддерживаю — замечание касалось только этих спорных расшифровок.

замість

реквайрменти

набагато складніше вимовити «вимоги» ?
в чому сіль?

ділянка павутини чи місце в павутині

зависит от того, кто ты — муха или паук

Знову ж таки, розумію, що з цією людиною не буде конструктивного нічого. Але пишу для нормальних, кому буде цікаво.
Я в усіх прикладах використання слова site розумію переклад як ділянка. Ще жодного разу не було такого, щоб не можна було використати слово ділянка в перекладі слова site.
Деякі мої дослідження (одне з моїх хобі, що ж поробиш) використання слова site довели, що навіть самі носії англійської мови плутають, коли їм кажуть, наприклад, «go to the Yahoo site». Немає однозначності чи прийти на ділянку представництва Yahoo (фізичну ділянку, де стоїть будинок, офіс Yahoo) чи перейти на ділянку Павутини Yahoo (website по вашому).
Теоретично можна перекласти site як місце, це теж влучно. Але мені більше подобається і зрозуміліше саме для мене як ділянка.
Якщо хочете, то спробуйте навести приклад, де неможливо перекласти site як ділянка. Буде цікаво.

носії англійської мови плутають, коли їм кажуть, наприклад, «go to the Yahoo site»

Як саме плутають — йдуть на гугл замість яху, чи ще якось?

Немає однозначності чи прийти на ділянку представництва Yahoo (фізичну ділянку, де стоїть будинок, офіс Yahoo) чи перейти на ділянку Павутини Yahoo (website по вашому).

Ні те і не інше. Яху сайт це yahoo.com — ось це однозначно.

Теоретично можна перекласти site як місце

Теоретично можна накатати пост про те як веб правильно називати павутинням і всі так і почнуть робити. А практично з таких спроб модифікації мови лише глузують.

спробуйте навести приклад, де неможливо перекласти site як ділянка

Про всяк випадок — site це ще і дієслово.

(голосом из мортал комбат) СРАЧ!!!!

А клавиатура как будет по православному?

Береста

Слово французское clavette — дословно ключ. Значит будет ключница!

Кнопка це скоріше для UI, ота що апаратна без жартів називається рухомий ґудзик.

А, ок, по голландски она называется примерно так)

Веб веб веб веб айті айті айті айті

ТС попал в ловушку древних плебсов к которым пришли конкистадоры с кремневыми ружьями.
Он отчаянно пытается сопротивляться факту наличия огненных палок у полубогов, только усилия он направляет не на создание собственной огненной палки или чего-то более мощного, а на отрицание превосходства ружья над дубиной.

И тамада хороший и конкурсы интересные.
Аж проверил календарь: вдруг сегодня пятница?

Если в вашем родном языке перестали появляться заимствования из иностранных оглянитесь вокруг — возможно, вы вообще последний оставшийся в живых носитель? :) Любой живой язык развивается, в том числе заимствуя слова из других языков. В этом нет ничего плохого, это естественный процесс.

І не логічно говорити українською і говорити web замість павутини.

Язык это вообще не про логику (по крайней мере, не про такую бинарную). Не логично иметь неправильные словоформы (потому что это сильно осложняет и изучение языка, и его современную обработку), но тем не менее в любом живом языке чуть менее чем вся наиболее употребительная лексика содержит большие и маленькие нерегулярности. Потому что язык развивается не «как правильно академически», а «как удобно носителям» (это если упрощать).

Ця проблема якраз пов’язана з погіршенням мови, а не з розвитком.

Почему вы решили что ваше представление о развитии — единственно правильное? Я, например, не вижу чем, например, заимствование слов «унитаз», «вирус» или «школа» отличается по сути от заимствования слова «веб»?

Моя точка зору така, що web — це павутина. І до цього слова не застосовують якесь інше значення. То для чого ввели нове слово веб? Воно ж має те саме значення.
Наведені вами приклади дуже важко підібрати в українській мові і вони вже закарбовані. Але випадки такі як web не обґрунтовані.

А как называть web разрабов — павутинні розробники чи розробники павутини чи павутинчасті ткачі?
тред тоже будем переводить как нитка — «У мові пітон існує глобальний блокувальник виконувача що не дозволяє одночасне виконання декількох ниток»
Возможно стоит распространить твою логику на другие сферы знаний? Например вместо слова «перпендикуляр» — будем говорить «стирчак»,

А ви вважаєте, що в словосполучення «web developer» вносять якісь інші поняття ніж «розробник» і «павутина»?
Павутина є? — є.
Розробник, який розробляє щось для павутини є? — є.
То що вас дивує?

Ты не ответил на вопрос, павутинчастий розробник чи розробник павутини? Или все таки «розробник,який розробляє щось для павутини».
Для меня вот не существует такого вопроса — web-dev правильное,исчерпывающее и самодостаточное определение, розробник павутинкового сегменту електронно-обчислювальної мережі — бесполезное, неуклюжее, не несущее достаточной смысловой нагрузки позерство и война с ветряными мельницами.
Попытки введения заведомо более ущербных терминов по типу павутинковий ткач — я расцениваю как инфантилизм или псевдопатриотизм.

Ты не ответил на вопрос, павутинчастий розробник чи розробник павутини? Или все таки «розробник,який розробляє щось для павутини».

Да паук же, ёлки палки..
Или нет? паук это скорей админ....?
Это ты ещё срача про Чужешматы наверно не помнишь.

Розробник павутини. Адже це асоціативне мислення. Воно може бути складним для вас.

Звучит ущербно, смысла не передает(это network engineer? девопс? hw инженер?) — лучше пускай будет павутинковий розробник — так хоть поорать можно.
Вот так и выходит, что вышиванку мы одели, а сути проблемы не поняли.

Тобто не передає суті? Серйозно? Це ваші коментарі не передають суті.

я тебе привел 3 примера с чем можно спутать розброника павутини, web-dev с ними никак не путается. Твое определение — не передает сути, web-dev передает.

А може ви просто не розумієте правильні значення тих слів, тому й плутаєте? Як на мене вони мають різне чітко визначене значення.

Наконец то ты пришел к мысли, что некоторые слова имеют четко определенное значение, как например веб разработчик, а некоторые не имеют, как например розробник павутини.

Ваші коментарі це: кручу, верчу, заплутати хочу.

Все мои комменты в этом топике — написаны исключительно в трольских целях.

павутинковий розробник

павучок

павучок

арахнид

Розробник павутини.

Слабенько, на троечку. Зацени как пытались предшественники. Некоторые древнегреческие философы называли йогов «гимнософистами» (голомудрецами, лол). Даль предлагал говорить «буревестник» вместо «барометр», «ловкосилие» вместо «гимнастики» (тут бы древнегреческие философы поржали учитывая опыт с йогами, но немножко не дожили), Лесков предлагал говорить «ложепеременное спаньё» вместо «адьюльтер» (но почему-то пипл остановился на «измене»). Все это уже миллион раз было, но все равно находятся борцуны с солнечным закатом...

Это ты еще перевода термина «полуволновой вибратор» не видел ))

Например вместо слова «перпендикуляр» — будем говорить «стирчак»

Тут же дамы!

Каждой даме по перпендикуляру!

даме по перпендикуляру!

не отрос еще

Ничего не могу поделать, определение из книжки по теоретической механике, вы же именно об этом и подумали?

Наведені вами приклади дуже важко підібрати в українській мові і вони вже закарбовані. Але випадки такі як web не обґрунтовані

Любые заимствования ничем не обоснованы — просто в какой-то момент времени появилась новая сущность требующая ее как-то называть, и по каким-то причинам (интересным только историкам) место под солнцем завоевало заимствование. Использовать существующее слово для определения нового понятия — один из вариантов. Который решает проблему разбухания активного словаря но порождает другую — омонимию. И еще бабушка надвое сказала что хуже (с точки зрения автоматической обработки языка — однозначно омонимия).

В тому ж і особливість, що поняття не нове. Воно доволі просте. Павутина. Що тут нового?

Лол. Паутина — это секрет, вырабатываемый специальными железами паука. А еще это «сеть» созданная пауком из застывших нитей паутины. То есть даже на таком простом примере мы уже видим омонимию — обыватель под паутиной представляет себе в первую очередь сеть, а не сложный белок. А теперь вопрос со звездочкой: где белок, вырабатываемый пауком, а где «всемирная паутина»? Что вообще между ними общего? Ничего (ваш кэп). Но так уж устроены естественные языки — у образной (неточной, но зато понятной всем) аналогии есть отличные шансы закрепиться.

Что вообще между ними общего? Ничего (ваш кэп).

А вот не правда, если паутина это белок, а белки это сложные структуры которые можно представить графом, как и сеть.

структуры... графом

Стратил :) (заимствование на заимствовании — борцы за расовую чистоту языка не одобряэ)

web — a net used to catch insects, made by a spider from the sticky thread that its body produces.

dictionary.cambridge.org/dictionary/english/web

Йдіть вчитися знову в школу і дізнайтеся що таке асоціативне мислення.

Видел там такой синенький кружочек с надписью B1? — это словарик для тех не может в английский и может запомнить только одно упрощенное значение слова. В оксфордовском бесплатном онлайн словаре вообще дано определение для A2 уровня. В JR Kindergarten у мелкого в книжках было написано maked вместо made, потому что детям в 5 лет не нужно засорять голову неправильными глаголами и точными значениями слова.

Попробуй этот словарик, но твой мир после этого уже не будет прежним!
www.merriam-webster.com/dictionary/web

Я не розумію що ви там хочете довести. Приклад з вашого посилання:
Examples of web in a Sentence
The spider was spinning its web.

The spider was spinning its web.

web != spider web!
spider web == cobweb

Я не розумію що ви там хочете довести.

У взрослого англо-говорящего человека вне контекста web не ассоциируется 100% со spider web.

Потому что я тут живу, потому что у меня полностью англоговорящий младший ребёнок, потому что я могу спросить носителя просто открыв окно? %)

Тоді ви з легкістю зможете це довести посиланням на статті чи словники чи подібне.

Я это уже сделал.

www.collinsdictionary.com/amp/english/web (значение 2)

www.macmillandictionary.com/amp/dictionary/british/web (значения 1 и 3)

www.lexico.com/definition/web (значение 2 и 2.1)

Если что, я тоже „тут живу”.

Значення 2 Те, що схоже на павутину. Асоціативне мислення.
Значення 1 Пов’язане з організацією даних, що схожа на павутину. Тому з великої букви. Це як створити нову програму і назвати її «Пекельна смуга» і всюди казати, що ця Пекельна смуга спрощує ваше життя на дорогах України. Мова йде про назву програми. Але мається на увазі Пекельна смуга. З павутиною — Павутина. Асоціативне мислення.
Значення 3 Про об’єднання служб мережі в організацію схожу на павутину. Павутина. Асоціативне мислення.
... і так далі
Увімкніть асоціативне мислення, бо інакше не зрозумієте, про що я кажу.
Слово web всюди вказується у значенні схожості до павутини або ж за структурою, або ж за певними особливостями. Асоціативне мислення — це те, чого не вистачає сьогодні людям, коли вони вигадують назви програм. І так успішно використовують люди, які створюють схоже щось на GIT.

Ооо, как все запущено.

А как насчет webbing, webcam, webcast, webpage, website, webworks и webinar?

Тоже везде „паутина”?

Там же уже был ответ, что website це ділянка павутини. Остальное по аналогии

Ага, особенно webbing

wedding тоже с паутиной связано, когда самка оплетает, скручивает и окольцовывает самца! %)

Твердження зворотнього лише доводять чергове бажання перекрутити факти задля твоїх фашистських поглядів на світ.

Кожне слово має своє значення і не можна просто так все зрівняти під одне значення. Але переважно так.

webbing, webcam, webcast, webpage, website, webworks и webinar

Це все знаходиться в системі під назвою Павутина (The Web), то чому не можна застосувати до перекладу похідних словосполучень чи новотворів слово павутина? Немає подібних обмежень та й за значенням відповідає дійсності.

Особенно webbing там находится, ага. Рекомендую посмотреть в Google images и в словарь и удивиться.

Павутинова камера, павутинові роботи, павутинові прослушка. Да это «гениально». Почему вместо решения одних проблем создаются другие, о которых никто не просит? Ну давайте тогда реально начнем украинизацию половины словаря, поскольку почти все термины из точных и гуманитарных наук из латыни или производных языков, часть слов заимствовано с соседних стран. Именно так и развиваться язык по сути. Вам нравятся слова типо «пикогляд»? Тогда извращайтесь в одиночку, не заражайте всех.

Тобто, всі ці слова слід брати до уваги, пропонуючи відповідник для web. Щоби їх можна було утворити-відтворити в українській мові на основі того відповідника.

Да какая разница, язык это прежде всего универсальное средство коммуникации. К тому же, произносить термины на английском (или в адаптированном варианте) часто менее энергозатратно, чем аналоги на родном языке.

Але ж проблема в тому, що коли використовують англійське слово, то його значення сильно звужують або псують перенесене значення в українську. Втрачається точність та правильність розуміння. Так, це не завжди просто перекладати з іншої мови. Не завжди точно можна передати значення. Але ж web — тут не треба нічого вигадувати. Його використовують у значенні павутини. То про які зайві витрати йде мова?

Але ж web — тут не треба нічого вигадувати. Його використовують у значенні павутини. То про які зайві витрати йде мова?

Та хто ж його в наші дні використовуює то в значенні павутини? То в 80-х треба було якось образно пояснювати, те що зараз і так всім знайомо і зрозуміло.

Усі використовують, але не розуміють цього. А з часом і не знатимуть про це. Це й хочу донести.
Якщо не павутина, то що таке web на вашу думку?

Ідея автора має сенс, але приклади невірні. Терміни «веб» та «сайт» вже стали нарицательними, тому перекладати їх на українську запіздно. При цьому потрібно не нарощувати англомовні терміни в украінській, а правильно їх перекладати та спілкуватися рідною мовою.

В этом топике прекрасно все! Представляю как ТС в маке заказывает ВеликоСмачно или покупает новый не Ай-, а і-пристрій для розмов, фотографування та пошуку в павутинні.

Потрібні офіційні термінологічні словники.
www.mk.ru/...​razhu-rodnogo-yazyka.html
Зверніть увагу на

...занимается тем, что время от времени обновляет Словарь французского языка. Этим она занимается с 17 века, когда был подготовлен и выпущен первый академический Словарь французского языка. Сейчас выходит 9-томный Словарь. Результаты работы Академии печатаются в качестве официальных правительственных документов.
...«бессмертным» приходится считаться с изменениями во французском языке, которые происходят помимо них и без их согласия.

Вангую: Українські можновладці займатись словниками не будуть

Якщо ви ще не допетрали, то мова про відсутність перекладу, а не про слова іншомовного походження. Наголошую на тому, що люди тупо не беруть до уваги перекладати слів у випадках, коли звичний переклад присутній і важко довести зворотнє. Чим вводять усіх інших в нерозуміння значень слів та термінів. Може через некомпетентність, а може через лінь ... хтозна. Але це вже погано впливає на тлумачних словниках. І приклад цьому я навів.

І приклад цьому я навів.

Який приклад ви навели? Веб-сторінка? Так то швидше ваш переклад «павутинка».

вводять усіх інших в нерозуміння значень слів та термінів

Конструктив: не займайтеся дурницями, лишіть термінологію в спокої, хай буде така як є, краще зробіть щось насправді корисне.

Тобто ви не згодні з описаною мною наявною плутаниною? Або ж не зрозуміли суть плутанини? Я не вважаю, що треба залишати без уваги хибні терміни.

Тобто ви не згодні з описаною мною наявною плутаниною?

Не згоден, я не бачу ніякої плутанини ані в вебсайті ані в блозі. Я згоден з іншими дописувачами що всім і так зрозуміло що це, а якщо не зрозуміло достатнь подивитись на один сайт і на один блог щоб зрозуміти. Я не бачу чим ваша сторінка в павутині чи «шматочок павутини» кому-небудь хоч чим-небудь стало в пригоді. (Особливо тим, хто боїться павуків). І взагалі «інтернет то всесвітня павутина» одне з найбільш дурнуватих означень які я бачив в житті, а його вживають навіть в книжках.

Я частково згоден з написанним вище, що новачок занурюючись в професійну сферу і використовуючи професійне арго «ломає свій мозок», так це дійсно незвично але я не бачу в тому проблеми з якою треба було боротись. Його за карєру «ломати» і міняти то як ти думаєш доведеться не раз і не тільки через мову.

І взагалі «інтернет то всесвітня павутина» одне з найбільш дурнуватих означень які я бачив в житті, а його вживають навіть в книжках.

Так я це і намагаюся донести. Ось же воно! Те, про що я кажу.
І тут же:

Не згоден, я не бачу ніякої плутанини ані в вебсайті ані в блозі.

Поширене поняття про те, що website — це набір сторінок вже відкидає інші місця в павутині, такі як окремі служби виключно для API. Тобто вони через відсутність звичних сторінок, які можна почитати вже перестають бути частиною павутини? І не займають певне місце чи ділянку в павутині?

Поширене поняття про те, що website — це набір сторінок вже відкидає інші місця в павутині, такі як окремі служби виключно для API. Тобто вони через відсутність звичних сторінок, які можна почитати вже перестають бути частиною павутини? І не займають певне місце чи ділянку в павутині?

А от тут ви вже як на мене починаєте плутати загальновідомий термін і трошки білш грунтовні технічні знання про окремі служби в яких нема нічого крім API. Пересічному на його рівні абстрації того банально не тареба, а профессіоналу і так то зрозуміло, незалежно від назви.

В тому то і річ, що англомовні можуть плутати слово site як віртуальне місце чи фізичне представництво, якщо не вказане уточнювальне web. Що вказує на місце в павутині, а не якесь фізичне місце для представництва компанії.
Тобто значення web site набагато ширше за перелік сторінок.
І подібне хибне вузьке розуміння всмоктують та призвичаюють і потім воно як рак заповнює вже професійні тексти з неправильним неповноцінним поясненням. Вузьке значення ніби щитом відкидає усе інше та ускладнює розуміння змісту.
Хоча так просто перекласти річ, так чим вона і є. Павутиною. І не ускладнювати життя ані собі ані людям поза середовищем.

Йой, а хто це використав мєрзкє API, а не апаратне обличчя застосунку, чи щось таке подібне?

люди тупо не беруть до уваги перекладати слів

а це Ви якою мовою?

Є два плюси професійних англіцизмів:
— Лаконічність, навіть відносно тих галліцизмів, які зайшли в нашу мову раніше і тепер не раз вважаються більш «своїми». Приміром, може хто не знає, але тег раніше пропонувалося називати «дескриптор». Ну і що нам з в 3.5 рази більшого слова також іншомовного походження? Я за слов’янізми і «жарівка» мене влаштовує набагато більше за «лампочку», але в комп‘ютерних науках перевага сумнівна.
— Контекстна недвозначність англіцизму. Ми «рефакторимо» лише код, Епл (який, до речі, назва власна і не перекладається) для нас точно дітище Джобса, не треба думати, причому тут яблука, при тому що для того щоб думалося легше, в англійській мові є визначені і невизначені артиклі. В нас їх немає, нам потрібна лінгвістична милиця «той самий» або уточнюючий прикметник для того, для чого в англомовного для його контекстного уточнення існує «the/a».

А проблема загальної низької культури мови росте явно не з професійної сфери, а з того, що в нас досі підживається інша мова і навіть в україномовних через це в голові мовний вінегрет, якому важко давати раду. Чому поляки і росіяни так легко і швидко шпарять своїми мовами? Бо вони не витрачають час на відшукання мовленнєво правильного відповідника тому, що вони хочуть сказати. Ось наша головна проблема і вона не вирішується боротьбою з англіцизмами.

Хочу звернути увагу, що я наголошую на тому, що це не пуризм, а відсутність перекладу слів. Мені теж інколи подобаються слов’янізми, але вони не завжди виправдані.
І приклад я обрав саме такий, який важко не перекласти. Але таких прикладів я бачу купу.

відсутність перекладу слів.

В будь-якій мові є слова, які не мають перекладу на якусь іншу мову.

Але це не про звичайне слово павутина, або ж веб. Чому ж досі веб? Що складного в павутині і чим воно відрізняється від web?

Там вам мій реальний знайомий Олексій Озун з Майком Горчаком вже пояснили, що веб це не павутиння :)

Простыня текста ни о чем. ТС придумал себе проблему и с ней борется.

Я кажу про правильне розуміння того, що web — це англійське слово, а павутина — це українське слово. І не логічно говорити українською і говорити web замість павутини.

Даже бабушки в селе используют слово «компьютер» вместо «электронно-вычислительной машины», и уж все точно понимают о чем речь, когда говорят «веб сайт».

Його мова вже перестає бути чіткою і зрозумілою для людей поза середовища. Саме через ‘запушити останній коміт’. Саме через те, що слова іншомовні і не повноцінно зрозумілі.

Ежу понятно, что есть разница между укоренившимися заимствованными слова вроде того же «блога», которые широко используются и давно уже вышли за пределы каких-то узких рамок. И «пулл реквестами в мастер», «парсерами», «ORMками», которые используешь для профессионального общения. Никто (возможно, есть неадекваты, конечно) не грузит людей из других сфер деятельности «пушами коммитов», а для внутреннего употребления это просто удобно.

чи вважаєш за потрібне називати речі своїми іменами, а не іншомовними альтернативами для підвищення своєї культури мови

нет

Просте запитання: це посилання на website bigquery.googleapis.com ?
Просте запитання: це посилання на ділянку павутини bigquery.googleapis.com ?
Яке з питань зрозуміліше?
І згідно поширених сьогодні термінів дане посилання — це вже не ділянка павутини, це вже щось інше, якому вигадали щось окреме, нове, унікальне. Але аж ніяк не частина павутини.

«Сайт» для большинства людей — это то, что видишь в браузере, попадая по определенному уникальному адресу и воспринимаемое как отдельный объект. Зачем еще городить огород?

Просте запитання: це посилання на website bigquery.googleapis.com ?
Просте запитання: це посилання на ділянку павутини bigquery.googleapis.com ?

Простой ответ — это неработающая ссылка.

«Сайт» для большинства людей — это то, что видишь в браузере, попадая по определенному уникальному адресу и воспринимаемое как отдельный объект.

Ось це якраз і неправильне розуміння слова.

Ділянка -семантически бредовое слово в этом контексте, советую использовать словарь и правильный термин «сегмент»

Добре, це вже думки в правильному руслі.

И что, что тебе понятней? Ты используешь абсолютно неправильное слово — это как если бы ты на «червоний стіл» говорил «блакитний підручник». То что тебе так было бы понятней не делало бы это правильным.

Даже бабушки в селе используют слово «компьютер»

Не «компьютер», а «компуктер» или «компьюктер».

Кудахтер, по мнению знакомых студентов.

«Вы, профессор, воля ваша, что-то нескладное придумали! Оно, может, и умно, но больно непонятно. Над вами потешаться будут». ©

Лише неадеквати, які далекі від проблематики. За професора дякую.

Хз.. ну вот на нашем сайте вроде бы далёких от проблематики совсем минимум. Тут все профессионалы в той или иной степени. Но что-то в коментах потешаются. Неадекваты наверно, все, один ты «идешь в ногу».

Взагалі адекватів легко відрізнити. Адеквати задають запитання щодо того, що вони не розуміють. Або просто проходять мимо, бо це не цікаво.
Неадеквати ж потішаються з того, що вони не розуміють і витрачають час писаниною ні про що на те, що вони не розуміють. Щоб трохи потішитися.
Минулий приклад показав, що на цьому форумі треба бути готовим до великої (просто величезної) кількості неадекватності і тупості. І це дуже сумно ...

Лише образи. Це все на що ви здатні.

на цьому форумі треба бути готовим до великої (просто величезної) кількості неадекватності і тупості. І це дуже сумно
— Алло, дорогая, только что по радио передали, что один псих едет по встречке. Будь осторожнее.
— Один??? Да их тут тысячи!

Ну ясен пень, чего б ты тогда «ехал по встречке». Ты ж на самом деле наверно не сумасшедший.

А як ти розумієш: що таке web site?

Технология, придуманная в США

І чому кажеш web замість павутина?

Потому что это уникальное явление, отсутствовавшее в нашей культуре

І чи вважаєш за потрібне називати речі своїми іменами, а не іншомовними альтернативами для підвищення своєї культури мови?

Предлагаю наоборот — взять любую технологию, придуманную в Украине и популяризировать ее украинское название. Напомните, какими популярными украинскими технологиями пользуются во всем мире?

Ну? І де тут адекватність? Думав взагалі не відповідати. Але ж ... де? Який сенс подібне писати?

До технології як до Києва рачки.
Давно вже не унікальне явище використовувати англійські слова замість звичних повсякденних. Це вже просто навіяна мода така. Нічого більше. Як колись була французька мова.
В чому логіка окрім як намагання образити? Немає ...
Російською мовою вам буде дуже важко знайти українські досягнення. Це обумовлено середовищем. Різні речі випливають на одну й ту саму тему в результатах, коли шукаєш різними мовами. Схоже вам про це ще не відомо.

В чому логіка окрім як намагання образити? Немає ...

Де ти побачив намагання образити то? Нормальний адекватний коментар, в ньому також присутня аргументація, жодних випадів проти тебе... і ти і тут знайшов на що образитись? І то при тому що ти знав наперед що твоя ідея буди піддана критиці? А може я і помилився вище кажучи, що ти адекватний.

Російською мовою вам буде дуже важко знайти українські досягнення. Це обумовлено середовищем. Різні речі випливають на одну й ту саму тему в результатах, коли шукаєш різними мовами

Ок.. я был не прав. У тебя таки с головой далеко не все в порядке. Собственно что и нужно знать про всех продвигателей «итинно правильного перевода терминологии».

Так, правда, краще на неадекватні коментарі взагалі не відповідати. Бо буде більше неадекватності типу вашої.

Умиваю руки. Хай ви будете від тепер єдинми неадекватом в тому треді.

Sorry, bro. I don’t was insult you. Also I prefer use english language for googling. By the way — how to correct translate “googling” to ukrainian?

Правильно буде так: шукати інформацію в павутінці
Навіщо ви насаджуєте англіцизми? Ви ненавидите мову?

Ви не уважно читали мій коментар

Та наче все правильно зрозумів.
Я кажу лише про випадки, коли випадок перекладу — це просто. І не треба нічого вигадувати. Вже давно слово web вказане в словниках і має свій точний відповідник в українській мові. І в даному випадку кажуть саме про павутину, а не про щось інше. То який сенс в чергове писати веб сайт, а не правильно перекладене значення?

Родился на улице Герцена, в гастрономе номер двадцать два. Известный экономист, по призванию своему — библиотекарь. В народе — колхозник. В магазине — продавец. В экономике, так сказать, необходим. Это, так сказать, система... э-э-э... в составе ста двадцати единиц. Фотографируете Мурманский полуостров и получаете «Те-ле-фун-кен». И бухгалтер работает по другой линии — по линии библиотекаря. Потому что не воздух будет, академик будет! Ну вот можно сфотографировать Мурманский полуостров. Можно стать воздушным асом. Можно стать воздушной планетой. И будешь уверен, что эту планету примут по учебнику. Значит, на пользу физике пойдёт одна планета. Величина, оторванная в область дипломатии, даёт свои колебания на всю дипломатию. А Илья Муромец даёт колебания только на семью на свою. Спичка в библиотеке работает. В кинохронику ходят и зажигают в кинохронике большой лист. В библиотеке маленький лист разжигают. Огонь... э-э-э... будет вырабатываться гораздо легче, чем учебник крепкий. А крепкий учебник будет весомее, чем гастроном на улице Герцена. А на улице Герцена будет расщеплённый учебник. Тогда учебник будет проходить через улицу Герцена, через гастроном номер двадцать два, и замещаться там по формуле экономического единства. Вот в магазине двадцать два она может расщепиться, экономика! На экономистов, на диспетчеров, на продавцов, на культуру торговли... Так что, в эту сторону двинется вся экономика. Библиотека двинется в сторону ста двадцати единиц, которые будут... э-э-э... предмет укладывать на предмет. Сто двадцать единиц — предмет физика. Электрическая лампочка горит от ста двадцати кирпичей, потому что структура, так сказать, похожа у неё на кирпич. Илья Муромец работает на стадионе «Динамо». Илья Муромец работает у себя дома. Вот конкретная дипломатия! Открытая дипломатия — то же самое. Ну, берём телевизор, вставляем в Мурманский полуостров, накручиваем там... э-э-э... всё время чёрный хлеб... Так что же, будет Муромец, что ли, вырастать? Илья Муромец, что ли, будет вырастать из этого?

Мені просто цікаво. Чим вони думають ті, що підтримали те, що web site — це технологія. Ну хоч хтось поясніть?

¯\_(ツ)_/¯

Підписатись на коментарі