Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Стартап без торговельної марки — фальстарт

Сучасний світ стає все більш технологічним і глобалізованим. Ідеї витають в повітрі, втілюються в нові товари і послуги, швидко поширюються за межами країни. Все нове приваблює не тільки інвесторів, але й інших зацікавлених осіб, які можуть скористатися ідеєю або спробувати привласнити її собі. І це одна з причин, чому будь-яка ідея повинна отримати своєчасний правовий захист.

Оскільки ідеї є результатом інтелектуальної діяльності, то захистити їх можливо шляхом реєстрації торговельних марок, ноу-хау, винаходів, об’єктів авторського права або інших об’єктів інтелектуальної власності. Кожен день в патентні відомства по всьому світу подаються десятки тисяч заявок, проте найбільш популярною формою захисту є торговельна марка.

Особливості реєстрації торговельної марки

Як торговельну марку можна зареєструвати логотип, фірмове найменування, назву продукту, доменне ім’я, слоган і т.д. Приступати до розробки власної торговельної марки, яка стане невід’ємною частиною бренду стартап-компанії, бажано паралельно зі створенням нового проекту або продукту. Для цього слід ретельно продумати всі елементи марки: слова або сполучення літер, символи, кольори, шрифти. Більш того, необхідно провести дослідження ринку і перевірити, чи не зареєстрована вже така сама або подібна марка. Такого роду пошук можна доручити фахівцям або провести самостійно, наприклад, тут: mspcorporate.com/...​demark-search-online.html.

Однак розробити марку недостатньо — її потрібно зареєструвати. Реєстрація підприємства будь-якої форми власності також не захистить фірмове найменування, адже на ринку можуть співіснувати компанії з подібними назвами, тому для захисту найменування стартап-компанії варто також вибрати реєстрацію торговельної марки.

Процедура реєстрації торговельної марки досить тривала, але в її результаті власник отримує виняткове право самостійно розпоряджатися маркою, тобто, користуватися, продавати, дозволяти або забороняти використання, а також притягати третіх осіб до відповідальності за порушення виняткових прав. При цьому така правова охорона буде діяти тільки в тій країні або регіоні, де марку було зареєстровано.

Для того щоб торговельна марка охоронялася і в інших країнах, необхідно подавати відповідні заявки на реєстрацію марки в кожній країні окремо або скористатися міжнародною процедурою реєстрації за Мадридською системою, згідно з якою, достатньо подати одну міжнародну заявку із зазначенням усіх країн, що цікавлять заявника, в спеціальний орган ВОІВ (Всесвітня організація інтелектуальної власності).

Для формування надійного бренду варто реєструвати торговельні марки для кожного його елемента, то і фірмове найменування, і логотип, і назви для кожного з продуктів. Таким чином, власник зможе забезпечити захист свого молодого стартап-проекту і бізнесу в цілому.

Інвестиції

Бізнес стартап-компаній будується на інноваціях і технологіях, а їх діяльність часто обмежена бюджетом. Стартапи вимагають чимало вкладень для майбутнього розвитку. Унікальна назва стартапу, яка була б співзвучна з його ідеєю і напрямком діяльності — це відмінна можливість заявити про себе на ринку.

Для інвесторів назва стартапу — своєрідний гачок, за який чіпляється їхня увага до проекту. Назва викликає асоціації з діяльністю і продуктами стартапу, налаштовує на прийняття рішення інвестувати саме в цей стартап. Взаємозв’язок між стартапом і його фірмовим силем простежується в тому, що, фінансуючи стартап, інвестор приймає рішення інвестувати не тільки в ідею, а й в бренд, під яким ця ідея представлена на ринку. Отже, реєстрація найменування стартапу або конкретного проекту в якості торговельної марки це перший крок до залучення інвестицій.

Стартап із зареєстрованою торговельною маркою — показник того, що це підприємство приділяє увагу не тільки розвитку свого проекту, але й забезпеченню його правової охорони. Таким чином, у певних випадках наявність зареєстрованої торговельної марки може стати важливим фактором на користь прийняття інвестором рішення про доцільність вкладення ресурсів у такий проект.

Торговельна марка як нематеріальний актив

Торговельна марка є не тільки засобом індивідуалізації компанії і залучення споживачів та інвесторів, а й найважливішим нематеріальним активом, який є елементом майнового комплексу компанії в цілому. Оцінити вартість нерухомості або автомобіля не складе труднощів, оскільки ринок матеріального майна наповнений подібного роду пропозиціями. Вартість же торговельної марки визначається цінністю і затребуваністю товарів та послуг, які представлені на ринку під цією маркою.

Оскільки власник зареєстрованої торговельної марки має право ним розпоряджатися, то він також має можливість продати або надати право користування своєю маркою третім особам. Для перспективного продукту ринкова вартість торговельної марки зазвичай значно перевищує вартість самого продукту і може навіть істотно перевищити балансову вартість компанії. Тобто, чим більше відомим, самобутнім і популярним є продукт саме цієї торговельної марки, тим вище буде вартість такої марки.

Таким чином, витрати, які було понесено під час створення і реєстрації торговельної марки, будуть незначними у порівнянні з прибутком, який можна отримати згодом.

Як не втратити контроль над стартапом

Зазвичай стартап проходить кілька етапів: спочатку збирається група однодумців, далі відкривається компанія, а потім в компанію приходить інвестор. На цій стадії найчастіше частка засновників компанії значно зменшується, адже інвестор, роблячи істотне фінансове вкладення в капітал, стає основним власником компанії. При цьому внесок засновників оцінюється в розмірі балансової вартості компанії, тому їхній пакет акцій стає неконтролюючим.

Однак наявність нематеріальних активів дозволяє істотно збільшити частку засновників в активах компанії, а часом, навіть вирівняти її з часткою інвестора. Вартість комп’ютерних програм як об’єктів авторського права, баз даних або торговельних марок може встановлюватися самими власниками таких об’єктів. По суті, інвестор вкладає кошти не в компанію, як юридична особа, а в напрацьований компанією бренд, втіленням якого є саме її нематеріальні активи. Тому наявність належним чином зареєстрованих об’єктів інтелектуальної власності, що використовуються в якості внеску в капітал компанії, може допомогти творцям залишатися на керуючих позиціях.

Стартап, IT і зарубіжні країни

Як правило, стартап-проекти пов’язані більше зі сферою інформаційних технологій. Найчастіше, більшість людей прагнуть представити свій IT-стартап в США, оскільки саме в Америці не тільки добре налагоджений краудфандінг, але і розвинені бізнес-інкубатори. Таким чином, цікавий IT-проект може отримати пристойне фінансування і швидше вийти на міжнародний рівень.

Як говорилося вище, торговельна марка може служити для інвесторів показником того, що діяльність стартапу є ретельно спланованою, а її творці усвідомлюють важливість захисту своєї інтелектуальної власності.

У той же час, у США можна отримати захист для комп’ютерних програм, баз даних або мобільних додатків, отримавши авторське свідоцтво або патент на винахід. Процедура розгляду повної заявки на винахід (non-provisional application) передбачає суворі терміни і вимоги, тому багато IT-стартапів воліють спочатку подавати на реєстрацію попередню заявку (provisional application). Вона дозволяє закріпити за заявником пріоритет на 1 рік і, так би мовити, «заморозити» процедуру розгляду. Протягом цього року у заявника є можливість знайти інвестора і подати повну заявку, яка згодом пройде стандартну процедуру реєстрації і буде претендувати на видачу патенту. Якщо проект виявляється неперспективним, і повна заявка не подається, то попередня заявка втрачає силу, а заявник не витрачає зайві кошти на реєстрацію патенту.

Наслідки використання незареєстрованої торговельної марки для стартапу

Незареєстрована торговельна марка, яка використовується стартап-компанією, може неправомірно використовуватися третіми особами.

Ви можете тривалий час будувати кампанію з просування свого бренду, а підвищувати рівень відомості серед користувачів не тільки свій, а й своїх недобросовісних конкурентів.

Нерідкі також випадки патентного троллінгу, коли цікаві ідеї розшукують, подають на реєстрацію, а потім пропонують купити їх творцеві. Оскільки законодавство більшості країн світу будується на понятті першості подачі заявки, то пред’явити претензії порушнику, який першим подав на реєстрацію вашу ідею, буде дуже складно, а часто фактично неможливо.

Більш того, багато великих компаній, які починали як невеликі IT-проекти, згодом отримують значну частину доходу від продажу продукції з зображеннями бренду, а також від наданих ліцензій і франшиз. Яскравим прикладом є компанія-розробник відеоігор Outfit7 Limited, вони ж творці франшизи Talking Tom and Friends. Так, наприклад, ця компанія зареєструвала на себе близько 80 міжнародних торговельних марок, при цьому кожна з них діє на території декількох країн. Таким чином компанія може контролювати переміщення брендованих товарів в цих країнах в комерційних цілях. Подібним чином прибуток отримують, наприклад, Disney з численними марками відомих усім героїв мультфільмів і Animaccord з їх торговельними марками Маші та Ведмедя.

Якщо товар, вироблений на основі стартапа, орієнтований на експорт і містить позначення, зареєстроване іншою особою в одній або декількох країнах, на митниці ваш товар визнають контрафактним. Далі можуть йти судові розгляди, суперечки, претензії, конфіскація, стягнення збитків та виплата компенсацій.

Реєстрація торговельної марки та інших об’єктів інтелектуальної власності не убезпечить від можливого неправомірного використання, копіювання та виробництва вашого продукту, проте надасть право вимагати припинення такої діяльності, а також залучати третіх осіб до відповідальності за порушення ваших виняткових прав.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

А є якісь приклади в ІТ, коли хтось десь віджимав, чи називав продукт чужою назвою, чи якісь мінімальні приклади судових розборів з приводу ІТ продуктів? Щоб просто було розуміння, що стаття побудована на ґрунтовних фактах (як має і відбуватись в праві), і щоб не було якогось відчуття піару? Бо організацій, які реєструють ТМ багато. Але це все робиться і так напряму з державою і не супер дорого (мав досвід реєстрації двох ТМ).

про таке чув:
itc.ua/...​na_domen_google_ua_49152

Але тут була чисто доменна війна, без ТМ.

Є ряд прикладів спорів щодо доменних імен в зонах .ua і com.ua (oppo.ua, facebook.com.ua, tiktok.com.ua) за процедурою UDRP, для успішного вирішення яких важливим аргументом є наявність у позивача зареєстрованої торговельної марки.

Цікавить такий момент:
Наприклад, я запускаю сервіс-стартап який надає вузькоспеціалізовані послуги, допустимо щось із галузі штучного інтелекту і хочу назвати це QWERTY123. А потім виявиться, що така торгова марка зареєстрована в Житомирі і під цим брендом торгують шкарпетками. А в США також є така ТМ і під нею готують бургери.
Чи можу я зареєструвати таку ж назву але для свого бізнесу? Чи прив"язується реєстрація до типу діяльності чи я можу сьогодні під маркою створювати штучний ітелект, а завтра робити трактори?

Там є свої «кведи» при реєстрації ТМ. В певній галузі, певного напрямку. Тому таких організацій в одній країні може бути декілька, якщо вони працюють в геть різних напрямках

Тобто я можу зареєструвати ТМ Google, що буде займатись лісозаготовками та ТМ Facebook по копанню бурштину)?

Хороше питання, Денис. Так. Зареєструвати можна.
Є категорія ТМ, які мають захист в міжнародному праві. За цим слідкують. Тобто «Гугл», чи «Фейсбук» ще назватись можна. Але якщо Google, то можуть і судитись. Так само як і Nike, Adidas і тд

У ході експертизи відмова в реєстрації торговельній марці виноситься не тільки на підставі ідентичної раніше зареєстрованої марки, але й схожої до ступеня змішування (зокрема, якщо одна марка є транслітерацією іншої, як у Вашому прикладі).

ні — бо гіганти — мають кошти й одразу реєструють по всім кведам в усіх країнах — просто це коштує ну дуже багато грошей мільйони доларів = (кожний квед) * (кожна країна) * (500 ~ 1000$)

не всегда. иногда «договариваются на месте» (перекупают у тех, кто регнул в этой стране) либо вообще торгуют под другим названием.

виключення лише підтверджують правило — он наша сциклива бубочка — одразу після того як став презом — зареєстрував купа ТМ на себе ЗеМедіа і ще дуже багато, так от майже усі вони зареєстровані на багато багато класифікаторів — тобто — якщо він вирішуть продавати хліб, зброю, чи відкрити мережу манікюрних салонів — ТМ вже є.

А якщо ви хочете погратися у кіберсквотінг відносно ТМ — то нехай щастить.

а взагалі пошукайте спочатку тут — перед тим як подавати заявку www3.wipo.int/branddb/en

це не гарантує що ваша TM пройде — проте значно підвищить шанси — бо ви сплачуєте лише за заявку ті к про які я писав — це жодним чином не гарантія що марку вам зареєструють — і якщо такі є — то вам відмовлять гроші не повертаються

ще знайду там де калькулятор по країнах та класах (типу кведи) і можете собі подивитися й пообирати країни та й таке)

в теории — да. и, судя по реестру, некоторые люди так и делали. а дальше (если придет Гугл с жалобой) нужно будет доказать, что ваш гугл и их гугл не связан, что вас уже знают под этим брендом в этой стране и еще кучу всего.

можете — лише за умови що вже зареєстрована торгівельна марка не покриває ті кведи,
там яка ситуація — за кожний квед, при реєстрації, стягується окрема плата — тобто якщо ви реєструєте лише, для скажімо інформаційних технологій, а не для харчових, проте той хто реєстрував для харчових, заплатив за усі кведи, в тому числі й інформаційні — то вам відмовлять.
торгова марка жорстко прив’язується до типу бізнесу — проте лише в США — є фактична перевірка чи ведете ви такий бізнес (і то не одразу а через кількаа років після реєстрації). В ЄС та Україні — такої перевірки немає.

Ще одне — якщо вирішите реєструвати торгівельну марку — спочатку подаєте заяву на реєстрацію її в Україні — а потім вродовж пів-року — ви маєте можливість скористатися мадридською процедурою — й подати заявку на міжнародну реєстрацію торгової марки у бідь-яких країнах — і це може зекономити вам силу силенних грошей — бо в іншому випадку (коли ви не користуєтеся мадридською процедурою) — кожне звернення на реєстрацію торгової марки в іншій країні ви маєте оформляти через патентного повіренного у цій країні — а наприклад адвокатська контора в США (до якої я звертався бере приблизно 1000$ за годину) добре що мені треба було виправити лише один пункт і вони впоралися за 1 годину.

Тобто — кожна країна і кожний КВЕД — це гроші, в Європі — раджу не реєструвати у кожній окремій країні — а вибрати пункт ЄС — це дуже винідно (так без бритів та швейцарців проте їх можете додати окремо)

І ще одне — в Україні реєстрація довга — в мене вже триває два роки — проте Мадридсько. процедурою можна і треба користуватися одразу після подання заявки (та її прийняття) в Україні — бо строк пів року (чи щось таке) відраховується з моменту реєстрації заявки в своїй країні — а не фактичного отримання ТМ.

Зі свого досвіду — ціна реєстрації в Україні — по 3 кведам — близько 3-5к гривень, по мадридській процедурі — також три кведи в Євросоюзі та США — близько 4k швейцарських франків, проте в США — там якийсь пункт не співпадав із ВОІВ класификатором — тому щоб йог. виправити — знадобилося оплатити послуги юр фірми ще на 1k (це не найдешевша такса — проте мені порадили що там все буде 100%).

По факту зараз я маю зареєсттровані торгові марки у ЄС та США — а процесс реєстрації в Україні ще триває.

Може десь навів неточну інформацію проте усім цим в мене сестра займалася — яка є патентним повіреним в Україні — і як ви розумієте рейт у неї не 1000$ на годину.

І так у США — я маю або відкрити компанію впродовж 5 років яка буде займатися тими видами діяльністі, на які я реєстрував ТМ- або торгову марку в мене заберуть. В ЄС — такого немає.

Є кілька уточнень:
1) В Україні, якщо зареєстрована торговельна марка не використовується правовласником протягом п’яти років від дати реєстрації, то вона стає вразливою для анулювання на підставі невикористання, однак для цього зацікавлена третя особа має подати відповідне клопотання (і така практика є в більшості країн).
2) Що стосується подання міжнародної заявки за мадридською процедурою на базі ще не зареєстрованої в Україні торговельної марки (а тільки поданої заявки), то треба враховувати ризик, що, якщо національній заявці буде відмовлено в реєстрації, то і міжнародну реєстрацію на цій підставі буде анульовано.

стосовно першого ризику зрозуміло,
стосовно другого також проте — якщо чекати поки в Україні буде зареєстрована торгова марка — то скористатися мадридською процедурою вже не вийде — а реєструвати потім через патентних повірених у інших країнах — це зовсім інші гроші, на порядок.

Подати міжнародну заявку за Мадридською процедурою на базі національної заявки/реєстрації можна в будь-який момент, поки заявка чи реєстрація є дійсною в Україні. Шість місяців — це термін, протягом якого можна скористатися правом пріоритету за базовою заявкою, але це «додатковий бонус», а не вимога.

факт у тому що таким бонусом потрібно користуватися (ба навіть це не вимога)

ну і якщо попередній аналіз був виконан так що ні в ЄС ні в США — не було претензій до назви і процедури й суперечок — то з великою вірогідністю і в Україні все буде добре. Я ж не реєстрував гугле чи майкрософте — назва унікальна.

Торговельна марка дійсно реєструється для певних товарів/послуг, які групуються відповідно до міжнародної Ніццької класифікації (зокрема, кількість зазначених класів впливає на вартість реєстрації). Відповідно, перешкодою в реєстрації Вашої марки буде торговельна марка, яка була зареєстрована раніше третьою особою саме в тому ж класі товарів/послуг.
Однак є винятки, коли до уваги в ході експертизи приймаються і торговельні марки, які охороняються в інших класах МКТП — наприклад, якщо подібна марка широко відома, як згадані вище Google, Facebook і т.д.
Окрім того, правова охорона носить ще й територіальний характер, тобто торговельна марка має захист саме в тій країні, в якій вона зареєстрована (крім тих же вищезгаданих прикладів торгових марок «з репутацією», використання яких третіми особами вводить споживачів в оману).
Також при поданні заявки рекомендується заявляти усі класи товарів/послуг, для яких Ви плануєте використовувати Вашу марку, так як після подання заявки розширити список заявлених товарів/послуг не можна.

ось знайшов

www.wipo.int/madrid/feescalculator

обираєте new application

дата хай буде сьогодні

країна Україна

далі кількість классів — спробуйте для початку 1

колективно та колір галки не ставите

і далі галками обираєте цікаві для вас країни

доречі — якщо ви реєструєте ТМ не лише на своє ім’я — це дешевше, бо колективно — то коштує це дорожче значно.

і так бажано реєструвати в чорнобілому варінті — бо тоді ви зможете додати колір пізніше — і захист у вашої марки буде більш надійний — я не зможу взяти таку саму просто в інщому кольорі (а якщо ваша марка буде кольорова — то мені легше буде її скопіювати й мімікрувати під неї у чб)

може скомкано та якось так

тобто один клас в усіх країнах які підписали мадридську угоду — близько 20 k (не гривень)

і так щоб реєструвати ТМ в Україні (та взагалі скористатися мадридською процедурою) вам взагалі ніхто не потрібен — навіть патентний повірений, ви маєте право все робити самостійно (проте ваш час — мабуть коштує дорожче ніж час патентного повіреного в Україні (мій — точно дорожче))

А откуда такие дикие сроки регистрации торговой марки в Украине? Или за баблище можно и за неделю состряпать?

Наше патентное бюро работает с 1992 г. за это время сроки регистрации торговых марок колебались от 1,2 ло 2,5 лет в зависимости от организации работы Ведомства. В последнее время наблюдала тенденция к сокращению сроков, но ситуация с Covid повлияла и здесь. При этом «за бабло» (доплату официальной пошлины — от 5220 грн) можно ускорить процедуру регистрации до семи месяцев*. Подробнее о процедуре регистрации можно прочитать здесь: www.msp-patent.com.ua/torgovuje_marki.html
* - Для справки: срок процедуры регистрации не менее шести месяцев обусловлен, в частности, тем, что предусмотрена вероятность подачи заявки третьим лицом с приоритетом по иностранной заявке, срок заявления которого составляет как раз полгода.

А можно зарегать торговый знак «торговый знак» и все кто использует это сочетание считать нарушителями торгового знака.

В целом обозначение «товарный знак» экспертизой будет расцениваться как общеупотребительный термин, не обладающий различительной способностью, который не может служить средством индивидуализации (согласно п.2 ст.6 Закона «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»). Однако в некоторых случаях подобное обозначение может быть зарегистрировано как товарный знак, если, например, он приобрел различительную способность в результате активного использования в отношении определённого товара/услуги (например, печатного издания и т.д.).

Собственно, для этого оно всё и предназначено

Вот эпичный пример от русских, даже несмотря на то что прозрачности больше. В Украине подобная схема заняла бы неделю максимум.
habr.com/ru/post/435702

Человек без книги Стартап без торговой марки — как птица без коня!
©советский учебник русского языка за 2 класс

По сути же в Украине можно «легально» отжать всё что угодно. Тем более такое фуфло, как торговую марку, где вообще сам доступ к реестру торговых марок для простых смертных закрыт, и требует некислых бабок только за то чтобы посмотреть. Содержимое реестра — дерьмище полное. И если кто-то туда чего-то задним числом докинет, или же выкинет, а лучше подменит (чтобы лишить легитимности) — доказать ничего не удастся

Уважаемый Алексей,

Что касается реестров торговых марок в Украине и России, доступ к ним открыт и Вы можете проверить интересующие Вас обозначения через наш сайт mspcorporate.com/...​demark-search-online.html

Підписатись на коментарі