Репутація українського ІТ. Пройти опитування Асоціації IT Ukraine
×Закрыть

Linux

Своє знайомство з Linux системами я почав ще в 2003 році з встановлення Red Hat 3. Встановлював, зносив, «грався».
Професійне використання почалось у 2006-2011 з Red Hat 4.5, AIX 5.3.
За минулі 15 років багаторазово встановлював та використовував лінукс різних дистрибутивів: SLES, Open SUSE, Oracle Linux, переважно під потреби БД Oracle. Тому особливо вибирати не доводилось. Є певна корпоративна культура, напрацювання, методики, досвід експлуатації, особисті уподобання.
Для використання на ноуті спочатку використовував серверні версії, але потім почав експериментувати з десктопними. За «порадою старших товаришів» встановив в 2008-2010 Ubuntu і з того часу переважно вдома використовував її для звичайних потреб надійної ОС та перегляду сторінок в інтернет.
Особливих складносщів не виникає. Матеріалів та мануалів по роботі з yum, deb пакетами в мережі достатньо.
В цьому році вирішив замість Ubuntu 20.04 LTS поставити Fedora 32. Минулого тижня вийшла Fedora 33, але не ризикнув ставити через адмінські звички. Реліз має «відстоятись півроку», за цей період будуть виправлені баги, першопрохідці пробіжать «по граблях», повиправляють помилки. Поки що якоїсь принципової різниці між yum, rpm та dnf не помітив. Працює і хай собі працює :) Трохи інші команди і все. Часу глибоко вивчати філософію того чи іншого менеджера пакетів не було. Може просто не цікаво?
Які Ваші вподобання, якщо Ви використовуєте linux як OS для щоденної роботи, адміністрування, програмування?

З 2019 року в мене почалась «нова ера». Я вперше майже чотири місяці працював в ДП «ІСС» виключно з Ubuntu як десктопною версією. за цей період звик до лінукса ще більше і почав шукати інструменти для програмування PyCharm, тощо.
В 2020 продовжив розвиватись як DevOps і стикнувся з потребою щоденно писати скрипти на bash, Ansible, Terraform. Крім PyCharm cпробував ще Android Studio. Які IDE крім Vim, PyCharm Ви використовуєте для написання коду?
Мені як адміну раніше було достатньо vi(vim) :) Але IDE з плагінами зручніші.

З серверними OS все набагато простіше через наявність віриуалізації, хмар. Є готові образи на AWS, або можна створити власні і використовувати повторно.
1. Які глобальні тренди в корпоративному секторі?
Зрозуміло, що Oracle Linux, RHEL є потужними гравцями. Amazon поки не має власного дистрибутиву під AWS, чи я щось пропустив?
З моєї практики під AWS ставив в основному CentOS, RHEL.
2. Практика роботи з AWS. Які інструменти краще використовувати?
Розгортав тестові середовища з продуктиву за допомогою Terrafom, Ansible. Наскільки це оптимальний варіант? Що використовуєте в таких випадках?
3. Які OS будуть після iOS, Android, Linux, Windows? Очевидно, що в наступні 10-30 років має з’явитись щось нове, на порядок досконаліше.

LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Обновився на fedora 33 :)
Нічого візуально не змінилось, лише wi-fi пропав :)
Щоб не паритись завантажую попереднє ядро. Переустановка пакетів як в 32 не допомогла. Тоді годину гуглив, трахався, але встановив.
На ubuntu таке бувало при зміні версії, але відносно легко виправлялось.

Переустановка пакетів як в 32 не допомогла.

Віндові методи тут не працюють.

Linux це певна культура, філософія, підхід до OS, soft, програмування та використання комп’ютерів. Я вже більше 12 років використовую його як «автомобіль». Їде так їде. Якщо щось зламалось, працює «не так», то починаю глибше копати, намагаюсь зрозуміти що, як і чому в конкретній ситуації.

Які OS будуть після iOS, Android, Linux, Windows? Очевидно, що в наступні 10-30 років має з’явитись щось нове, на порядок досконаліше.

В мріях айті гігантів для користувача ос мають зникнути, а залишитися комп’ютер as service і клауд з веб консол’ю. Щоб не ти за свої гроші був хазяїном своїх пристроїв, в вони, а ти рабом політики використання їх сервісів і твоїх персональних данних.

На останньому форумі в Давосі сказали, що у людини майбутнього нічого не буде, все що їх треба буде вона арендує і їй доставлять дронами. І від цього вона стане ще щасливішою.

Прямо як в США щасливі по вуха у кредитах.

Добре що на протилежній стороні земної кулі є країна де люди несчасні з приводу кредитів американців — усе в балансі та гармонії.

Так це ж вдячність, у відповідь на їх стурбованість про недостатній рівень демократії на протилежній стороні Землі.

Ну от чим, а Україною американці точно не переймаються.

Погано у вас там бібісі ловить. Віце, мать його, президент, містер Бідон, шість (?) разів сюди катав. Деякі діти батьків провідати рідше їздять.

Бідон, шість (?) разів сюди катав.

Бо він катав виключно в Україну, правда?

Так я ж не сказав, що вони переймаються *лише* Україною. Вони переймаються всім світом. Грошей їм на всіх бедуїнів світу вистачає, як бачимо.

Хто такі «вони» — американці чи Байден? У тих, що я між них живу Україна може була темою розмови добре якщо разів 5 за мої 12 років тут. України нема ні по телебаченню, ні в газетах. Нема у порівнянні звісно — Китай це десь 80% усіх міжнародних новин суб’єктивно, інше розподілено між Європою, Азією та найближчими сусідами.

Хто такі «вони» — американці чи Байден?

Американці.

У тих, що я між них живу Україна може була темою розмови добре якщо разів 5 за мої 12 років тут. України нема ні по телебаченню, ні в газетах. Нема у порівнянні звісно — Китай це десь 80% усіх міжнародних новин суб’єктивно, інше розподілено між Європою, Азією та найближчими сусідами.

Ти ж розумієш, що «американці» може значити різне, в залежності від контексту. Звісно, що у данному випадку маються на увазі американські еліти, уряд і т. п. Я і не сумніваюся, що пересічному американцю глибоко пофіг на якихось там «чурок» на іншому кінці глобуса.

Упереджено відповім на запитання чому вони не переживають за наших пенсіонерів а ми за їхніх так боляче переживаємо. Все дуже просто — наші кораблі не бороздять простори Карибського моря. Їхні ж з Чорного не вилазять. Сімпл ас фак. Мексиканські та парагвайські кораблі в Одессу не приходять то й українцям байдуже на їхніх пенсіонерів. Половина навіть не знає де той Парагвай знаходиться. Хіба що про Чіловерта чули і все.

Ти ж розумієш, що «американці» може значити різне, в залежності від контексту. Звісно, що у данному випадку маються на увазі американські еліти, уряд і т. п.

Чомусь у мене є великі сумніви в тому, що ти знаєш про те чим переймаються і про що думають американські еліти.

чому вони не переживають за наших пенсіонерів а ми за їхніх так боляче переживаємо. Все дуже просто — наші кораблі не бороздять простори Карибського моря. Їхні ж з Чорного не вилазять

Зізнаюся — вперше чую такий агрумет і геть його не розумію. Якщо «їхні» кораблі вийдуть з Чорного моря то переживання з приводу кредитів в США припиниться, чи про що це було?

Чомусь у мене є великі сумніви в тому, що ти знаєш про те чим переймаються і про що думають американські еліти.

Ну й дарма.

Зізнаюся — вперше чую такий агрумет і геть його не розумію. Якщо «їхні» кораблі вийдуть з Чорного моря то переживання з приводу кредитів в США припиниться, чи про що це було?

Так, приблизно про це. Ну і ще щоб Біден з Нуланд не їздили більше.

Ну й дарма.

Та невже? Які у тебе контакти з американськими елітами і що саме її представники тобі розказують?

Так, приблизно про це. Ну і ще щоб Біден з Нуланд не їздили більше.

Ясно. Але ні, ніхто на твою думку зважати не буде і будуть їздити коли треба буде. Так що можеш продовжувати перейматися кредитами американців.

Та невже? Які у тебе контакти з американськими елітами і що саме її представники тобі розказують?

То конфіденційна інформація, якою я, на жаль, не можу поділитися.

Ясно. Але ні, ніхто на твою думку зважати не буде і будуть їздити коли треба буде. Так що можеш продовжувати перейматися кредитами американців.

Перефразуючи класика скажемо:
«Так высылайте ж к нам, витии,
Своих озлобленных сынов:
Есть место им в полях Украины,
Среди нечуждых им гробов.»

То конфіденційна інформація, якою я, на жаль, не можу поділитися.

А, так я теж вмію — у мене є прямі контакти з Білим Домом і вони мені сказали, що ти кажеш неправду. Все точно і з доказами, але я їх не покажу.

Перефразуючи класика скажемо

Це погроза Байдену, чи до чого віршик?

Це погроза Байдену, чи до чого віршик?

Так, нехай тепер ходить і оглядається.
Якщо ж серйозно, то на перехід на особистості та на аргументи типу «ти ніхто і на твою думку не буде зважати» нічого іншого культурного придумати не можу.

Так, нехай тепер ходить і оглядається.

Він каже що в курсі, йому твої знайомі з американських еліт вже сказали.

перехід на особистості та на аргументи типу «ти ніхто і на твою думку не буде зважати»

А чи не ти перший почав стверджувати, що знаєш думки і плани американських еліт? Питання про як саме і хоч якісь підтвердження були просто неминучі.

Він каже що в курсі, йому твої знайомі з американських еліт вже сказали.

От бачиш, я казав правду.

А чи не ти перший почав стверджувати, що знаєш думки і плани американських еліт? Питання про як саме і хоч якісь підтвердження були просто неминучі.

Це була паралельна гілка дискусії. Про мою думку ти написав у відповідь трохи про інше, про те щоб сюди ті вітії не їздили.

А про плани (звісно, далеко не всі) вони й самі розказують, починаючи від штук типу давоського форума до праць Бжезинського.

От бачиш, я казав правду

Та бачу, правда, живітє по правдє!

плани (звісно, далеко не всі) вони й самі розказують, починаючи від штук типу давоського форума до праць Бжезинського

Щось конкретне, чи «шукай в гуглі»?

Та всяке. Так в двох словах і не розкажеш.

Чесно? Не хочеться влазити в багатогодинні інтернет баталії.
Все одно, вони в результаті зведуться до ЗОГ, рептилоїдів, анунаків і оте все.

Ну от хай у них, у тих, хто в Давосі збираються, нічого і не буде в майбутньому, і майбутнього теж, у чипізаторів хрєнових.

Ми усі вже чипізовані смартфонами. Корпорації знають де ми, що ми.

Є нова чудова новина: будуть віддалено блокувати кредитні телефони, якщо виникнуть якісь проблеми з кредитом.

Так. Абсолютний контроль над життям хомячків. Але лівакам сподобається — можна буде шукати злочинців проти надутих цінностей.

Але в США, якщо не помиляюсь, системи розпізнавання обличчя обмежили тільки в лівацькій Каліфорнії як раз.

У них якраз все і буде.

Таке вже було в 1950-1990 роках. Парадигма знову може змінитись в бік персональних обчислень. Після розвитку минулих 25 років всі ці напрямки існуватимуть одночасно.

Як звичайний користувач вже абстрагований від заліза зараз так і в майбутньому не будуть знати про ОС. Можливо будуть казати щось типу «програма на Azure/AWS/...».

Коли я ще вчився в інституті і читав прогнози про те як у майбутньому користувачі не знатимуть про кількість ядер свого проца чи частоту на якій працює пам’ять то я з цього сміявся. Але так і сталося.

Вже років 7 використовую лінукс як основну систему — бажання повернутись на віндовз або мак немає взагалі. Мак це взагалі дно у порівнянні — немає можливості налаштувань під себе зовнішнього вигляду, гумове відчуття від вказівника миші, композитний менеджер який жере 20-30 мілісекунд і який неможливо відключити. Ну а також відсутність софту для роботи та розваг.
З віндою трохи кращі стосунки, але за роки я встиг від неї відвикнути і коли випадково треба налаштувати щось, іноді шукаю по кілька хвилин де захована панель керування. В 10 на відміну від 7 вже неможливо відключити композитний віконний менеджер і вона мене бісить затримками між моїми діями і оновленням екрану. Вивід в консольне вікно в віндовз працює разів в 100 повільніше, якщо програма друкує в stdout кілька тисяч рядків, то на лінуксі це півсекунди а на вінді може бути кількадесят секунд.
Ще в лінуксі набагато можна налаштувати розмір та якість рендерингу шрифтів, що для мене теж важливо. Графічне оформлення вікон, курсору миші та елементів керування зараз здається можна підлаштувати під себе тільки в лінуксі, можна навіть зовсім свій стиль оформлення вікон створити — завдяки XML формату опису графічних елементів стиля. Можна без всяких додаткових софтів дуже гнучко налаштувати клавіатурні комбінації — наприклад, в мене переключення мови вводу працює по ScrLk а якщо натиснуто кнопку win, то вікно можна рухати за будь яку точку.
Про дистрибутив: спочатку користувався Linux Mint, бо це дійсно найпростіша для новачків система, де все «просто працює». Згодом перейшов на інші дистрибутиви, в яких встановлюю Mate як дефолтний віконний менеджер, він для мене найзручніший. Зараз зупинився на Убунту, але не виключаю що це тимчасово.
За фахом я програміст 3D, і як це не дивно, але OpenGL та Vulkan на лінуксі працюють помітно швидше, компіляція шейдерів триває на порядок менше. Для деяких віндових програм непогано працює WINE, є віртуалбокс, а на зовсім крайній випадок є старий ноут з віндою, до якого можна підконектитися за допомогою VNC.
Щодо IDE. Раніше я користувався CodeLite — з версії 10 до 12 це був мій основний редактор коду. Але чомусь з часом його якість знизилася і я почав передплачувати CodeLion. На мій погляд найбільш зручна особливість CodeLion — підтримка CMake файлів як основного формату проектів. Ну а взагалі на диво швидка програма, якщо врахувати що її написано на яві. Для швидкого редагування окремих файлів, не в складі проекту, користуюсь VS Code.
Зазвичай мене майже всі питають як я обходжуся без фотошопу — відповідаю, я і під віндою ним не користувався б, бо він занадто дорогий, а користуватись краденим я не хочу.

«відсутність софту для роботи та розваг» — чого саме не вистачає?

Ігор. Притомних IDE. Дрібних програм, які роблять життя зручнішим. Я не зі стелі своє враження взяв — вже кілька років макміні пил збирає у шафі. Абсолютно марна трата грошей виявилася. Маркетінг булшит. Будете переконувати мене що я після кількох років професійного використання макосі для програмування під айфон чогось не догнав?

Не буду)) Мені просто цікаво під які саме цілі не вистачає софту... Було б класно глянути на перелік вашого унікального софту під Linux, аналогів якого немає під MacOS...;))
P.S. Mac Mini можу прийняти на відповідальне зберігання... довічно!! ;))
P.P.S. Я з 2003 року сам користувач *nix систем, тому на роль хейтера не тягну..))

Аналоги є — в якомусь сенсі GIMP це аналог фотошопу — але досвід використання залишає враження негнучкого та гальмуватого продукту. Ось наприклад VNC сервер — між віндовз та лінуксом на гігабітній мережі доступ до віддаленого (умовно, бо відстань менше метра) комп’ютера за відчуттями майже не відрізняється від безпосереднього. В обох напрямках. На макос я перебрав ледве не десяток варіантів віддаленого доступу до десктопа і жоден навіть не наблизився. Відчуття нібито на модемі.
Ну і як програміст реалтайм графіки я не дуже задоволений був. Якщо наприклад треба нескладну 2D візуалізацію або анімацію зробити, без OpenGL/DirectX і т.д. — на CPU — то під віндовз я можу заповнити буфер в пам’яті і викинути бітмап через GDI на екран, є для цього сімейство функцій типу StrentchDIBits BitBlt або StretchBlt і якщо не гальмувати, то можна отримати 2000-4000 оновлень екрану за секунду. Під X11 є XPutImage або XShmPutImage, результат аналогічний. Мак якимось чином на аналогічному залізі дає 100-120 оновлень. І справа не в VSync — тоді було б 60. Я дослідив де саме втрачається час. Виявляється майже 10 мілісекунд працює функція, яка судячи з назви конвертує xrgb в abgr чи навпаки, тут я вибачте не можу впевнено пригадати через кілька років. При чому я перебрав всі варіанти кольорового формату, та кольорового простору, сподіваючись вгадати комбінацію, яка не потребує перетворення. FPS збільшився з 90 до 120, і за це дякую. В тому числі емулював цю функціональність за допомогою OpenGL — все одно дуже помітно повільніше. Тому я зробив для себе висновок, що те, що макінтош якимось чином значно краще пристосовано для графіки та мультімедіа — це звичайна маркетингова легенда. Сінк Діферент.

GIMP дивна річ, єдиний його плюс — можна швидко костиляти для нього плагіни. Я користуюсь або Krita або RawTherapee залежно від задач.

Кріту хвалять. Мені рідко коли потрібно більше ніж підкреслити щось на скріншоті, а з цим гімп порається не гірше за інших.

Для підкреслити щось на скріншоті є Pinta — аналог віндового paint.net для лінукса — в 100 раз легша за гімп і по ресурсах, і по освоєнню.

Ще є kolourpaint і mtpaint, і photoflare.

Притомних IDE.

Вим есть и на маке.

Дрібних програм, які роблять життя зручнішим.

zsh есть и на маке, вим в зубы и вперде писать скрипты которые могут сделать что угодна.

Я не питав порад що мені робити.

Вам никто советы и не давал. Только указали что

Мак це взагалі дно у порівнянні

не соотвецтвует действительности.

zsh есть и на маке, вим в зубы и вперде писать скрипты которые могут сделать что угодна.

— а на мою думку це і є порада або вказівка що мені робити. Ні дякую, я сам розберуся.

не соотвецтвует действительности.

— тобто я брешу коли кажу, що на мою думку мак — дно? Ви кажете не відповідає, я кажу відповідає. Ваше слово проти мого.

сначала не мог понять, что за CodeLion, а потом возникла мысль, что речь о CLion. Тоже на нём.

Макбуки ще й повільніші від віндовс/убунту (не знаю чи у всіх сферах). Ребілд фронта на убунту 25 секунд, ребілд того самого фронту на свіженькому макбук про 35 секунд. Наче й невелика різниця, але так за день набігає чимало часу))

На маках можна зібрати raid ssd?

Чесно кажучи не знаю, ніколи не пробував.

Docker на макбуках теж доволі повільний, те що в проді на машині EC2 nano (а вона в багато разів слабша) з лінуксом на борту виконується за 5-10 секунд, макбук робить 3-5 хвилин. А все через те, що макбуки використовують проміжний layer (хз як правильно українською це назвати) і через це I/O сильно падає.

все через те, що макбуки використовують проміжний layer

afaik, докер для Mac использует virtualbox

который очень медленно работает с проброшенными директориями
у себя на виртуалке NFS работает в х10 быстрее

на мак оси и сам интерфейс и комбинации клавиш сделаны как будто специально чтоб бесить. Сейчас приходится на нем работать, в сравнении с линуксом это действительно дно

Перепробував: Fedora, OpenSUSE, Lubuntu, Ubuntu, Mangaro, а зупинився на Mint Cinnamon з якого й починав. Причин дві: rpm-пакети не всі люблять збирати (банальний приклад Adobe Brackets), а самому колупатись інколи ліньки, а інколи і часу нема; друга причина — мінімум колупатись треба після встановлення системи. Спочатку хотілось чогось цікавого, а потім просто щоб працювало так як треба з мінімальними зусиллями.

Начинал с ASP Linux в 2005, но последние 10 лет на Убунте для десктопа самое то. Для корпоративного сегмента конечно лучше использовать RHEL или CentOS или Oracle они в принципе одинаковые почти.

жаль freebsd ушол из моды и из жизни.

На десктопе да,
В жизни он широко используется, но, благодаря своей лицензии, никто не отсвечивает что использует Open/Net/FreeBsd

Никто так и не смог пропатчить KDE2 под FreeBSD...

Я колись в депресняку портував Go під QNX...

freebsd (форк) продолжает жить в PS4 и, вероятно, PS5

продолжает жить

я очень эпизодически сталкивался с разработкой под плойку, в целом я бы не сказал что там хорошая жизнь

Хлопцы, а кто знает, если слабый комп, 1.8 Гц Проц и 1 Гб оперативки, какой линукс лучше, шё бы несильно подвисало?Кто то с такой задачей сталкивался уже?

Я б використовував будь-який дистрибутив, але постав тайловий менеджер, наприклад i3wm. У мене Gentoo + i3wm 200Mb оперативки використовував(до того моменту поки не запущений Хром або щось на Qt). Можна Ubuntu чи Mint і поверх i3wm. Інший варіант, ставити щось на XFCE.

Я смотрел в сторону арчи но там системные требования минимум 2Гц...Т.е. в реале там все 2.5 понадобятся...

Арча різна буває, залежить яку оболонку поставиш і чи її взагалі будеш ставити. Арч з KDE і арч з XFCE це два різних арча з різними системними вимогами (якщо взагалі без оболонки, а з тайловим менеджером над X11, то система буде використовувати ну може трохи більше 200МБ). Подивись www.linux.org.ru/gallery , там часто викладають різні цікаві конфігурації.

постав тайловий менеджер, наприклад i3wm
Я смотрел в сторону арчи но там системные требования минимум 2Гц...
Арча різна буває, залежить яку оболонку поставиш і чи її взагалі будеш ставити.

archbang.org
sourceforge.net/...​/archbang/files/ArchBang
Как раз арч с i3 из коробки) (раньше он шел с опенбоксом, но счас смотрю на i3 перешел)

P.S. Кстати вот еще арч для древних пентиумов — sourceforge.net/...​rchlinux32-i686-pentium4 :-)

Я його ставив ще в ті древні часи коли він голий був. Або я уже щось підзабув. Памятаю, що не оцінив його «стабільність».

Х11 вообще для слабаков. Настоящие хакиры ставят елинкс, и постят на доу через курл.

// Тут має бути басня про те, як rms читає веб через email.

Не вийде. На доу можна логінитися лише через javascript popup. А javascript в elinks зламаний так що доки @Волошин не прикрутить інший спосіб, доводиться користуватися попсою Firefox.

можна залогинеться через фаирфокс. Вытащить печенько с сешн айди (или что у них там используеццо), закрыть фаерфокс вместе с иксами, и дальше постить через курл ?

Захешувати рядок «VoloshinTheBoss» в MD5 і постити від імені адміна.

Ещё и пароль к ssh подобрать и втихую патч залить, который коменты в темах на 13k будет ajax’ом грузить.

и втихую патч залить

ой втихую,
ой втихую,
заливали ми патчі
втихую
www.youtube.com/watch?v=7UJnj9A9XzQ

AntiX например. Ну или какой-нибудь мини-линукс типа Puppy или SliTaz.

Певно зручніший варіант ніж самому налаштовувати Arch.

Юзал Lubuntu на нетбуке с атомом для нужд серфинга и переодического доступка куда-то по ssh вполне хватало.

At 11MB for a text console and 16MB for a GUI, Tiny Core Linux is almost impossibly small. I dug through my collection of old thumb drives; the smallest one was 128MB, which is still eight times the size of Tiny Core’s image.

у меня на подобном 32-битном атоме openSuSe 12 долго жил
как альтернативу экзотическим минималистическим дистрибутивам, можно в сторону старых версий полноценных линуксов посмотреть, из тех что ещё живые

Debian (можно Sparky), Arch (можно CTLOS). Window manager: XFCE, LXQT, BSPWM, Blackbox... Не больше 3-5 вкладок в браузере. Не нагружать офисом, Jetrbrains-овскими и электроновскими IDE. Sublime Text, vim, plain terminal... Можно вообще Alt+Ctrl+F1 ... F7.

Робота з linux потребує ментора, чи це переважно RFC, man, googling?

Можна без ментора, але краще, коли є ще колега(-и), щоби моджна було ділитись досвідом.
Як кажуть, відповідь на питання «який лінукс ставити?» — «той, який є у ваших колег»

Купив новий ssd, втулив fedora 32. Краще б залишився на ubuntu 20.04 :)
Візуально fedora трохи галтмує порівняно з ubuntu.

Береш, ставиш лінукс своїй дівчині. І отримуєш постійну прокачку навичок в починці його та налаштуванні. Особливий бонус за Arch Linux. Мегабонус — Gentoo і скіл в С++ в подарок.

Береш, ставиш лінукс своїй дівчині.

Это если хочется регулярного секса с пингвином, а не с девушкой.

Так. Більш різноманітне сексуальне життя забезпечене. Особливо коли вибрав мегабонус.

Так у них тройничек будет :-)

Я не знаю, шо вони має з тим лінуксом робити, це якась бешена дівчина має бути.

Якщо вона знає sudo, то можливо все. Хоча це стосується будь-кого у кого досвіду мало. Так, щоб без сексизму)))

Практика роботи з AWS. Які інструменти краще використовувати?
Розгортав тестові середовища з продуктиву за допомогою Terrafom, Ansible. Наскільки це оптимальний варіант? Що використовуєте в таких випадках?

AWS CloudFormation, но как вы понимаете это чисто амазоновский инструмент

Чесно, кожен день мрію що тераформ помре. Розгортаю зараз через sam-cli і сподіваюсь він помре теж.
але нічого краще не придумали поки що. Якщо треба >10 машин задеплоїти разом то варто юзати тераформ. Якщо менше — то можна sam-cli або налаштувати git push hook як на heroku.

Які глобальні тренди в корпоративному секторі?
Зрозуміло, що Oracle Linux, RHEL є потужними гравцями. Amazon поки не має власного дистрибутиву під AWS, чи я щось пропустив?

Amazon поки не має власного дистрибутиву під AWS

ami linux?

Бачив, але не працював.

Да он не отличается от центоса, только название и демоны мониторинга добавлены.

Глобальные тренды — запускать код в контейнерах, а базы на RDS (или других PaaS) и не париться с дистрибутивами линукса. Настраиваться самому виртуалку чтобы запустить там свой код — вчерашний день. Сейчас все основные клауд провайдеры позволяют построить систему без единой виртуалки — все на облачных сервисах

Стоимость, как обычно. А разница в стоимости может быть раз в 100. Амазон он такой.

Centos 6,7
полный набор JetBrains(общая лицензия на все), обычно pycharm(python,bash)/phpstorm(perl,php), CLion
удаленно vim-enhanced
ноутбуки на лицензионных win10pro, используются фактически как терминалы, SecureCRT как консоль.

Ubuntu зло, особенно на серверах. Ибо потом клиент к тебе обращается через пару лет а там — тыква, ни репозитории не работают, ни обновить никак.
У федоры бывают странные заморочки с пакетами. Типа текущая версия несовместима с новыми, а обновление не идет ибо еще что-то несовместимо. Центос проще. suse что-то вообще куда-то в странную степь ушла, ну их.

Для чего? Куча IDE еще есть. В чем-то лучше, в чем-то хуже каждая.
Но и Джетбренс не худшая.

Vim
VS Code
Навіть Eclipse для деяких задач

Для С++ мне нравится QtCreator.
Для матлаба их собственная IDE.
А вот для Питона не нашел удобной пока. Или какие-то недоделки или монстры типа ДжетБрейнса, которая тоже со своими неудобствами.

VS Code и подобное на электроне пробовал. Не удобно мне, хотя молодым нравится. Возможно у меня уже слишком сильные привычки под старый стиль IDE.

В вимом и емаксом? А как выйти из них?

А как выйти из них?

давно известно — кнопка «выключить»

Я два роки тому таки вирішив почитати документацію на Vim.

В результаті в мене зараз і в Eclipse, і в VS Code вімівська розкладка клавіатури, бо вивчати кожен раз, що забрело в голову творцям кожної IDE, ліньки. Хоча шорткати від турбопаскалія досі пам’ятаю...

А также на PHP (phpstorm), JS (webstorm), Python (pycharm), Ruby (rubymine) и Go (goland). Ну чтобы наверняка не сталкиваться с продуктами от JetBrains)

Не перебільшуйте. Для цього всього можна використовувати VS Code. Що до JavaScriptа, то нафіг йому взагалі якась IDE, якщо дебажити все одно в браузері :)

Да, коносль в хроме наше всьо :-(

Ну что-то помимо пхпшторма для пхп или пайчарма для питона тоже больше на ересь схоже (судя по доу, да и не только — вон на ютубе там тоже чуть ли не каждый первый программер-ютубер питонщик, фронтэндер или пхпшник на идешках от джетбрейса сидит).

Хотя исходя из того, что счас VS Code — самый трендовый редактор (да он хорош, но немного напрягает, что его начинают пихать во все дыры, как и продукты от джетбрейнсов), вангую, что в скорем времени писать на каком-либо языке не в нем будет считаться ересью)))

та ну фууу!Для джавы есть экслипсы всякие и идеиии

Так тут же чувак против идеии и продуктов от джетбрейнсов) А эклисп... я много читал (и здесь на доу, и на других ресурсах), что эклипс якобы не комильфо уже (поэтому видимо его уже никто не предлагает взамен идеи), хотя как по-мнее эклипс как иде вполне норм. Но вообще помимо идеи и эклипса есть еще редакторы и идешки конкретно для джавы. NetBeans тот же (как по-мне он вряд ли чем-то хуже эклипса или идеи), или drJava www.drjava.org . Вот мне для джавы например зашел BlueJ bluej.org (правда он тока для джавы, и не очень функциональный, но для изучения джавы и/или относительно небольших проектов — вполне годнота ИМХО).

Кстати эклипс, когда пробовал — очень приятный, но тормозной он и тежелый ну очень.

NetBeans

 фу, в порівнянні з jetbrains лютий відстій, повільний, не інтуїтивний, але і звісно безкоштовний.

А мне наоборот он больше нравится, чем джетбрейновское. Но в нетбинсе многое плохо с поддержкой отличного от жабы.

И давно Чехия стала частью России?

Окрім реверсного газу, виявляється, є ще й реверсний софт.

Таки на тикеты отвечает народ с суто российскими именами.

Ибо потом клиент к тебе обращается через пару лет а там — тыква, ни репозитории не работают, ни обновить никак.

Сам с таким столкнулся. Они просто перенесли репозитории из основного в архивный, но на дистрибутивах так и остался путь к основному, а при переключении на архивный все начинало работать как прежде. Если же речь про апгрейд версии то такое даже не знаю стоит ли вообще расматривать как нормальную практику в администрировании.

В архив они уже потом начали переносить. для более старых версий было хуже.

Хлопцы, а уменя такое запытанячко... Кто то пробовал VitualBox на Archlinux ставить?Идейка такая, под каждый проект юзается своя версия операционки, шё бы не заморачиваться, просто катается таблетка и всё!Далее обычно все юзается без проблем на проекте, шё бы не было такого у меня работает, а у меня не работает, на моей оси.Хочу поставить второй осью после винды10-ки...

Так а в чому запитання то? Я пробував. Багато хто пробував. В арчевікі написано як це зробити, якщо виникають якісь питання.

Я хлопцы просто хотел узнать, долго ли возиться, и как вам такая идейка, шё бы ничего лишнего.Я в универе эту арчу юзал, так вам скажу удовольствие не из приятных...

Та ХЗ, наче все як кругом. Хіба протухші пакети в AUR’і зайо. Але то таке, не дуже і треба, основний софт в репах є.

Працюю на Windows і macos. для розробки норм, але іноді в проектах зустрічаю sh-специфічні скрипти і пробую через linux subsystem запускати, але воно все-ще сире.

Лінукс в мене не встав, бо відеокартка нвідіа і тільки popos з нею нормально бутається. З тих пір картку змінив на вега56, але резону зносити вінду було мало, то я і лишився. Вега вчора померла буквально на руках, і я замовив 2060. Може колись подивлюсь в сторону kde-based системи, але останній раз коли я намагався подружитись з системою, воно все було дуже всрате і ламалось від подиху, а мені нема часу шукати команди в гуглі як то встановити потрібні біндінги, щоб потім побичити, що команда під іншу версію системи і не працює 🖕🖕

бо відеокартка нвідіа і тільки popos з нею нормально бутається

Беріть LTS дистрибутив — і не буде проблем.

Убунту лтс інсталлер навіть не захотів бутнутись. В сенсі бутнувся, але фріз картинки через 3 секунди і потім блек скрін через 5.

А яка саме карта? У мене з GeForce 1050Ti та GeForce 720M все ок.

680 здається була
вже давно її немає, позичав на тиждень поки моя вега прийшла

Там потрібно запуститись в спец режимі, прописати пару команд і не буде фрізитись.

я работаю в wsl, нода, js, вроде ок, на нативный линукс переехать желания не возникало пока

Wsl дуже повільний з іо, спробуй хочаб якийсь проект на chokidar запустити, типу webpack -watch і зрозумієш про що я :)
але вінда ок, якщо готовий терпіти баги з драйверами і тупо дніщенський UX.

Совместимость с железом для вхождения в Линукс — это да, знатная проблема.
У заядлых линуксоидов с этим проблем почти нет, ибо поддержка линукса учитывается при выборе хардваря.

Ну о чем я и говорю: сразу покупают железо, совместимое с линуксом.
Да и статистика ниочем... «По результатам интернет-опроса 100% людей пользуются интернетом.»

А зачем покупать калечное, несовместимое, если на рынке есть качественное и совместимое, причем цена и на то и другое в общем одинаковая?

Затем, что человек мог не знать о проблемах совместимости, особенно, если собирал комп под винду и о совместимости с линуксом даже не задумывался.

А когда решил поставить линукс — напоролся на проблемы с поддержкой железа.

А у гугла спросить никак?
Не, я понимаю древние времена и tomato board и отсутствие инета толком, но сейчас — не понимаю.

А у гугла спросить никак?

Що у нього питати?

Ну и что тебе ответить на такой вопрос? 100 баксов в час и проведу для тебя курсы по обучению пользования гуглом. Часов 50, я надеюсь, для тебя должно хватить.

Ну и что тебе ответить на такой вопрос?

Питання аналогічне вашому, цитую:

А у гугла спросить никак?

Щи питати у гугла, коли залізо вже куплене (а мова про таку ситуацію), як повернутись у часі і купити інше залізо? :D

А зачем покупать калечное, несовместимое, если на рынке есть качественное и совместимое, причем цена и на то и другое в общем одинаковая?

Напевно тому що спочатку не було потреби в сумісному з лінуксом залізі? Think about it.
Я коли купував ноут, то купив той який мені пасує по параметрам/ціні з віндою на борту, бо на момент купівлі лінуксом користував максимум на продакшн серверах, а через 2 роки, мені довелось переїхати на лінукс (зміна роботи) і все, мій ноут виявляється без танців з бубном не працює на лінухі (Dell G3 i Dell G5).

Но виноват, конечно, линух в этом. Я много раз сталкивался, когда железо прекрасно работает в линухе и не работает в винде.

Сейчас где одинаковый процент приличного железа не работает в линухе и винде.

Ладно, уговорили, приведу и я аргумент блондинки. У меня на компе достаточно старый HDD (прекрасно работает) и процессор i5-8600K
Так вот Win7 отказалась ставиться, потому как не знает этого процессора, а Win10 потому как диск старый.
Так что даже для игр у меня винды уже давно нет. Линух отлично работает с железом, что у меня.

Часто ставив linux на ноути, яким вже було 3-5 років. Знав би де, підстелив соломку ;)

Вибирати залізо під ОС щоб воно працювало — це як купувати машину під марку безину.

Когда в запорожец поставишь автопилот от теслы с акками расскажешь.

В нас на танку акумулятори від Nissan Leaf

Работаю на CentOS, так как на многих моих серверах CentOS. Пишу в Notepadqq. Devops я.

ZXSpectrum -> MS DOS -> Win98 -> WinMillenium -> WinXP -> PC BSD -> FreeBSD -> Debian -> Ubuntu 8 (Gnome) ... (Gnome Shell) ... Ubuntu 20 (Gnome Shell)

Які Ваші вподобання, якщо Ви використовуєте linux як OS для щоденної роботи, адміністрування, програмування?

Нравятся дистрибютивы на основе арча и дебиана. В частности на компе сейчас второй системой (наравне с виндой) стоит EndeavourOS ( endeavouros.com ) с LXQt , а на стареньком ноуте — Q4OS (тот что с Trinity DE). Также нравятся мини-линуксы: TinyCore (стоит на древнем нетбуке), SliTaz и Puppy.

Які IDE крім Vim, PyCharm Ви використовуєте для написання коду?

Из чисто питоновских идешек мне зашли Pyzo и Wing Personal.
Из общепараходских редакторов и IDE-шек мои личные предпостения: Geany, Joe (для консоли), а также в последнее время нравится Kate. Ну и конечно же VS Code/Codium.

Я почав знайомство з Лінухом десь на початку 200х з компіляції драйверів під 2 монітори на Мадраці 9.2 ) Загалом було незрозуміло, нащо тей Лінукс взагалі потрібен.
Далі для себе встановлював Убунту та опенсусь вже в 2007. Погрався з компізом, встряг на компіляції Ґенту. Теж не зрозумів, нащо тей Лінукс.
Зараз півроку працюю в Манджарі (кде плазма, потім — і3, налаштований з «0» ручками) і арч взагалі — це ковток свіжого повітря: усе працює, ніщо не відвалюється з невідомих причин, якщо щось сам зламав, то за допомогою першої сторінки з гуглу полагодив (причому не підшаманив, а дійсно відновлюєш працеспроможніть).
Стартую, натискаю послідовно meta+F3,F4,F5,F6 — робоче середовище повністю готове -) Консоль автоматично стартує на першому воркспейсі. Node процес запускаю в yakuake — не заважає, але завжди під рукою.. На вихідних вистачає тільки meta+F3,F6.
Робоче середовище — VS Code. Консольний редактор — nano (vim не підходить, бо немає пацанської TKL60 клавіатури; тільки некошерна TKL80).

Убунта, звісно, багато зробила для популяризаціі, та й, наче, на серверах загалом нічого поганого про неї не пишуть, але як десктоп — відстій повний. До того ж скоро буде M$.
Якби не подумував колись, може, скористатися Протоном, то, сів би на фрю і не жужжав би -) Федора, Дєбіан — теж цілком ймовірні альтернативи, але арч — то зараз найкраще імхо.

В Manjaro ui не такий красивий, як в новій убунті без юніті. Віт так, рівнем вінди 95 віддає.

DE — сам по собі. Є можливість вибрати до вподоби будь-який. До того ж я б не сказав, що стокова плазма виглядає застарілою )) Крім того плазму можна налаштувати ТАК, що мати не впізнає.
Мені особисто довго не подобалися фонти лінукса в порівнянні навідь з віндошними. Але зараз, після того, як лінуксом користуюсь з робочою метою, а особливо після того, як пересів на і3, мені якось вже не дуже переймає, як він ззовні. Важливішіми стали суто технічні моменти. Та зручно чи ні.
Хоча чесно кажучі, кде перевантажена візуальними елементами. Я буду стежити за Budgie. Якщо його перепишуть на Qt, та там з’явиться якийсь Materiа Shell без багів, можливо, почну використовувати. Іноді просто ліньки налаштовувати і3. Хотілося б мати можливість тупо клікнути мишою )

VS Code.
По Ubuntu очень остался недоволен.
1. и самый главный косяк — из коробки невозможно указать смену раскладки ctrl+shift или alt+shift. Есть утилиты, которые решают эту проблему, но тогда перестаёт работать, ctrl+shift+F в IDE (перестаёт работать всё, где присутствует комбинация смены раскладки). Есть проблема если подключить клавиатуру, то при наборе на клавиатуре ноута перестаёт работать переключение раскладки на клавиатуре (у меня ноут на док станции 90% времени с закрытой крышкой)
2. Невозможно задать какой монитор главный для конфигурации ноут+монитор. Главным он определяет тот экран, который сконфигурирован слева.
3. Из коробки нет поддержки сенсора отпечатка для входа в учётку.
4. При попытке открыть приложение, которое висит в трее (в основном это мессенджеры), при клике ЛКМ открывается их контекстное меню и там уже нужно выбрать «Open Telegram», например.

Если кто нашел решения проблем — поделитесь.

Был небольшой опыт работы с Mint, как по мне, то она более продуманная.

>

и самый главный косяк — из коробки невозможно указать смену раскладки ctrl+shift или alt+shift.

В смысле? Она ж в инсталляторе на 2-м или 3-м экране спрашивает.

Только что проверил на виртуальной машине, в 20.04 он проверяет текущий лайоут клавиатуры. Никакой настройки переключения раскладки в шагах установки нет. Может раньше было, не помню как было в 16 и 18 версиях.

Это фантомная боль после винды так переключать раскладку. Вон маководы не жалуются, и живут как-то ))

я в винде переключаюсь по Win + Space
лет 6 назад заставил себя отвыкнуть от контрол шифт

из коробки невозможно указать смену раскладки ctrl+shift или alt+shift

~you are holding it wrong~
є у убунти проблеми зі зміною розкладки, але я для себе вирішив радикально — перевчився на два шифта, і тепер не можу, коли доводиться сидіти десь на вінді, як взагалі можна звикнути так згибати пальці, це ж зовсім не зручно, а двома шифтами прям ’блєск’

двома шифтами це одразу лівий і правий чи два рази на один?)

мізинцями лівий та правий шифти, коли у тебе сліпий набір тексту це самий зручний спосіб щоб не відводити руки від основної позиції

Використовував убунту з сінамоном, зараз просто на мінті. І там, і там є вирішення 1 і 2, за 3 не знаю, 4 для різних програм по-різному (телеграм відкриває, для скайпу контекстне меню)

1. ставьте переключение на капс лок, очень удобно, а клавиша самая бесполезная, а с этими ctrl+shift история очень долгая тянется начиная с дебрей x-сервера
2. xrandr
3. можно сделать, но с бубном, смотря какой датчик для пальца, для некоторых дров нет открытых

Поставил 2 дня назад «на попробовать», не скажу, что жутко неудобно, но все же дискомфортно.
Это стандартная комбинация для ubuntu?

С этими комбинациями на прошлой работе был конфликт между разработчиками. У нас там была тестовая машина. Так вот один из разработчиков выключал num lock и пользовался на ней стрелочки/insert/home и прочее. А это жутко бесило остальных разработчиков, которые садили после него.
По-этому хочется комбинацию, которая не будет потом проблемой при переезде на другую машину

В лінуксі на своєму десктопі ставте ті клавіші, до яких звикли. Бо через 2-3 місяці вже працює «м’язова пам’ять», 1-2 місяці на перенавчання.

В мене вже років 7 комбінація Ctrl + Caps Lock. І зручно, і конфліктів нема.

ставьте переключение на капс лок, очень удобно, а клавиша самая бесполезная

самая бесполезная это win, на ней переключение раскладки и стоит

Користуюся нею постійно — кілька зручних комбінацій: Win + стрілочки, Win + Tab, Win і починає тайпати для запуску програми, Win + пробіл — перемикання мови з коробки, Win + L і так далі.

Win+Shift+S использую по десятку раз в день, чтобы сделать скриншот фрагмента экрана. Поддерживается даже многомониторность.

Print — это как тортик мачете рубать.

почему? он у меня больше ни для чего не используется

Потому что на многомониторных конфигурациях, когда дисплеи расположены не совсем строго горизонтально — оно производит много фана, во вторых мне часто не нужно ни окно с декорациями и прочей служебной информацией, ни весь экран, мне нужен фрагмент, поэтому после Print’а обычно запускается пейнт, где ты вырезаешь то, что тебе надо. А тут сразу вырезаешь что надо.

я о комбинации клавиш говорю, а не о возможностях программы. В твоём случае это три клавиши, в моём одна. Устанавливается xfce4-screenshooter и вешается на клавишу win. Он также позволяет выделять область, делать задержку перед снимком и т.п. Пейнтов ещё каких-то не хватало только...Gimp же.

В твоём случае это три клавиши, в моём одна.

В Windows можно это поменять:
i.imgur.com/R4obxSy.png
i.imgur.com/XzQeMJT.png

мы тут про линух вроде дело в том что) В винду я загружаюсь раз в год, даже хз что там висит на Print’е

У мене клавіатури 60% без отих ваших Print та інших надмірностей :)

Так, я теж. Раніше це була функція OneNote, але не так давно в саму вінду додали.

ИМХО самая бесполезная клавиша — это клавиша «меню» (для вызова контекстного меню, хотя возможно она не на всех клавах есть). :-)

Її виковиряти часом хочеться, коли її замість контрола задіваю. Треба її переназначити в якийсь noop.

Большиство жалоб у вас не на сам дистр, а на графическое оформление. Мне вот тоже жутко не нравится Unity, поставил Убунту с КДЕ. Правда, потом, из-за прожорливости и тормознутости таки-заменил его на XFCE, где и сижу сейчас.

Про сканер пальцев не скажу — не интересовался этими штуками. А вот что такое «главный монитор»?

нема в убунті вже рік юніті

Да, этот момент я как-то прозевал. Но в остальном комент остается в силе.

Главный — это тот на котором ярлыки рабочего стола и открываются окна запущенных программ.
У меня следующая ситуация: ноут с док-станцией, подключен монитор, мышка, клава.
Я хочу, что бы моник был главный когда ноут на док-станции, что бы не перетягивать окошки каждый раз.
Это не критично, в начале рабочего дня открыл нужные окошки и в конце закрыл.

Хм... у меня окошки появляются на том экране, который в фокусе. А иконками не пользуюсь. Возможно, для них и нужно понятие «главного экрана»...

Во всех основных дистрах линуха это уже давно отлажено, но биосу и грубу пофиг и они будут гнать всё на тот, который первый выдается карточкой.

Использую редактор vi, но как выйти не знаю, тупо закрываю консоль и открываю снова. Как из него правильно аыходить?

из vim первый раз все выходят одинаково — через kill −9 :-)))

Ubuntu і на роботі і дома. Інші дистрибутиви пробував, але для десктопу не зайшли. Код пишу в NetBeans, до нього користувався Eclipse i Aptana.

Окей, а пропатчить KDE2 под FreeBSD сможешь?

KDE + QtCreator
ванильная бубунта, после того, как там заменили Юнити на жавоскриптное убожество доверия не вызывает

Но, он шё то очень винду напоминает...

Ну напоминает, и ладно. Вы имеете что-то против?

И в чем собственно вопрос?

Які IDE крім Vim, PyCharm Ви використовуєте для написання коду?

так багато людей напишуть якісь інші IDE/редактори. Вам потрібно порівняння/аналіз в розрізі ОС/Задач/віку ? Чи що?

Это вопросы ко мне или к топикстартеру?

да не хлопцы, зачем новый иде писать, можно эестеншен написать под ваши задачи и все...

Собственно, вся платформа IntelliJ про это. Утрирую, конечно.

Щось зручніше за PyCharm є?

Visual Studio Code звісно.
А з дистрів лінуксу Mint.

Использую IntelliJ IDEA, когда окружение ограничено — vim. OS — любая из тройки наиболее популярных.

У меня пол-отдела использует vscode (для Python). Я к этому зверю так и не привык ;( в основном под JetBrains’овскими IDE или вообще таки терминал+vim.
Из убунт — Kubuntu, ибо её Unity это хтоническое тошнотворчество.

Если очень надо — всегда есть WSL2. Ну а там всякие Докеры\Кубернетисы\Azure CLI погонять — так Павершельная консолька всё это понимает. А что не понимает — можно с помощью choco научить.
Да, я маньяк — отлаживаю Баш скрипты либо на WSL2, либо Cygwin.

Докер не працює на вінді 10 хоум едішн =( Треба профешнал купляти. Там віндова віртуалізація включена.

Що саме?

hub.docker.com/...​docker-ce-desktop-windows

„Requires Microsoft Windows 10 Professional or Enterprise 64-bit. For previous versions get Docker Toolbox.”

Ну шё под виндой будет пахать, честно юзаю его только на проектах, под виндой проектов еще не было...

Работает, через Виртуал Бокс внутри (если не путаю)
Год назад запускал

Ну це вже якась камасутра виходить. Хоча лінукс не важкий, можна і через віртуалку.

Не лучший вариант, да. Но работало
И да, Виртуал Бокс внутри докер-демона (или докер-тулсов) заместо кубернетеса или что там идет в 10 Pro

ЗЫ — а вообще проще купить Paspberry Pi с 8 гигами оперативы, втулить туда Убунту и радоваться жизни

И да, Виртуал Бокс внутри докер-демона (или докер-тулсов) заместо кубернетеса или что там идет в 10 Pro

Не зрозумів. Хіба віртуалбокс це не самодостатня програма для створення віртуального оточення під різні ОС? А про кубернетс я лише 3 рядка чув. В він 10 про йде нативна реалізація віртуального оточення hyperv. Докер під вінду на ньому побудований. Хоча думаю могли б і через той же віртуалбокс.

Ну вот для запуска докера под 10й Хоум пришлось использовать кастомную сборку оного с Virtual Box внутри
Дело было около года назад, тот ноутбук благополучно подарен товарищу
Сечас винда есть только в Параллелях, а на личных компах только Убунта. Посему помню с трудом, а гуглить лень. Помню, что решение достаточно просто гуглилось, и все.

Та я лише трохи знаю про докер, тому цікаво. Хотів для проекту використати, але оця проблема з відсутністю про вінди зупинила.

Знайшов інфу:

docs.docker.com/machine/drivers/hyper-v

Плюс Ваш комент. Тепер більше концепцію докера розумію — він створює під кожен контейнер нове віртуальне оточення використовуючи наявні тулзи віртуалізації? Чи у нього є своя лайт реалізація під контейнери, а сам крутиться в віртуалці?

В вінді — так, hyper-v. В лінуксі нативні можливості ізоляції процесів.
Хоча в вінді контейнери з софтом для вінди він, ніби, теж без віртуалки запускає. Хоча хто такі контейнери створює ?

Всё правильно, сижу на Вин 10 Про.

А зачем покупать? Лел. Скачал как все на торрентах и ок.

Хлопцы, а шё докер уже платный стал?

Да, скоро и коментарии на доу будут платные.

Спасибо, за информацию,буду знать...

В ламаних будь що закладуть, я хотів без вірусів.

Ти ж не з сайту в домені ру качай вінду. А активуй за допосогою KMS All, він на гітхабі є, проходить перевірку на virustotal

Да кому ты впал со своими вирусами? :-)

Так он же вроде больше по 5G вышкам, не?

Будь-кому, хто зможе запхати тобі троян(-ів) і юзати твою тачку та інтернет для спаму, дос атак, майнінгу всякого гівна і анонімного проксі.
Іноді — все це одночасно.

Мало кто знает но винду уже лет 5 наверное не надо активировать. Это никак не влияет на работу.

при помощи волшебных хаков Hyper-V ставиться на home и работает докер только в путь

а шо його купляти
якщо лiцензiя VS е — там навалом

WSL хорошая идея, но местами сделано настолько через жопу (особенно сетевой стек), что фтопку.

Я не спорю, что в нём есть ограничения, но вторая версия сделала некоторые шаги вперед по сравнению с первой. Не без костылей, правда, но мне хватает. Если уж сильно припечёт — всегда могу Вагрантом поднять полноценную виртуалку.
А так — просто привык к винде, и как не пытался — не смог сидеть постоянно под линухом.

Конкретно networking стал намного хуже в WSL2 по сравнению с WSL1. Вцелом после выхода WSL2 проще поставить нормальный линукс на виртуалку и не морочить себе голову.

А какие там проблемы? Я с сетью в WSL активно не работаю, но хотелось бы знать потенциальные грабли на будущее, если вдруг понадобится.

github.com/...​microsoft/WSL/issues/4619

Я особо не вникал, но как я понял, WSL2 это по сути отдельный guest в Hyper-V, а не честная subsystem. И там запилили «честный» networking, который частично лишил нормального loopback адаптера. В итоге нужно пилить кучу воркераундов и автоматизации, просто чтоб из nodejs в WSL подключиться к SQL Server в Windows. Что интересно, что в обратном направлении все работает, что задает кучу неудобных вопросов к Microsoft, на что те с таинственными выражением лица отвечают «как сделали, так сделали, и иначе сделать не могли».

Теперь учти, что ты работаешь не с честным Linux, а с майкрософтовской версией линукса и кастомным ядром. Как результат, например, куча инструментов, которые имели какую-то зависимость на ядро (например, perf), могут просто отсутствовать в поставке и тебе прийдется их самостоятельно пересобирать из исходников. Учитывая весь этот геморрой, проще поставить настоящую виртуалку и не морочить себе голову.

А яку віртуалку краще юзати для цьої цілі?

Что нравится.

Я лично использую Hyper-V так как я уже заплатил за Windows и он идет в поставке.
Там как обычно MS херню сделала, и чтоб использовать нормально GUI в консоли, прийдется допиливать вручную (medium.com/...​nced-session-b20a269a5fa7)

VMWare я считаю интеграция консоли запилена намного лучше, но в бесплатной версии куча полезной функциональности урезана.

Virtual Box из коробки не заработал под Windows 10, не было желания разбираться что за фигня.

Virtual Box из коробки не заработал под Windows 10, не было желания разбираться что за фигня.

До недавнего времени Virtual Box не дружил с включенным Hyper-V, не проверял на последних версиях.

Ага, спасибо, буду знать.

Что интересно, что в обратном направлении все работает, что задает кучу неудобных вопросов к Microsoft, на что те с таинственными выражением лица отвечают «как сделали, так сделали, и иначе сделать не могли».

Я, в теории, понимаю почему иначе не могли сделать с HyperV, но сломать рабочую фичу при переходе, да, неприятно.

Я на Debian с KDE ввиду ейной долголетней стабильности, бо я писхологический постравждавший после смерти Ubuntu 10.10. Каноникал тогда придушили второй гном, третий не стали доделывать а предложили всем юнити, ну я и был напуган всеми этими внезапными обновлениями. Потом всю эту шнягу перенастраивать...

На работе, конечно, все настаивают на винде, бо там проще всё/всех держать под контролем, все их политики/шмитики и прочая фигня да и непонятные все эти ваши линкусы, придумали себе что-то...

На роботі — opensuse tumbleweed, вдома — win10 (апгрейд на ноуті з win8)
Сервери — під centos 6-8 або ami linux
Редактори — sublime, mc, vim (там, де нема можливості мати mc або sublime)

Для середнього «програміста» ставити tumbleweed не радив би, бо вона в стані «вічної бети» — щось не паше, щось відвалилось після апдейта, тому іноді треба закатувати рукави. Але у критичних місцях не ламається, то й добре.

замість Ubuntu 20.04 LTS поставити Fedora 32

вот это правильно

Минулого тижня вийшла Fedora 33

можно ставить в федоре при апдейтах ничего не отваливается

Поки що якоїсь принципової різниці між yum, rpm та dnf не помітив

yum — написан на питоне, уже депрекейтед, его автор погиб при трагических обстоятельствах
dnf — dropin replacement yum частично или полностью написан на C поэтому типа быстрее решает зависимости
rpm — более low level тулза, впринципе не умеет такую вещь как скачать с инета пакет со всеми зависимостями

Часу глибоко вивчати філософію того чи іншого менеджера пакетів не було

если вкратце то rpm более advanced чем deb, в deb невозможно прописать зависимость на файл и нет автоматических зависимостей

вот это правильно

Любите быть бета-тестерами ?

вместо убунты имеет смысл ставить только Arch, но и то, если жизнь слишком скучная

если на плюсах будете писать, то можете попробовать, что то из такого!habr.com/ru/post/161217

Мне кажется, или большая часть этого опуса — автобиография? Читать неохота.

А, про редакторы ж еще был вопрос... Все перепробовал и ничего не подходит?

Я не видел GNU Emacs в списке. Значит не всё перепробовал.

Я користуюсь Ubuntu десь з 12 версії, а до неї Slackware
Для написання коду використовую тільки vim

А как выйти из него уже знаешь?

Я не в курсе, не подскажешь? Пока обхожусь reset, но неудобно...

Можно еще провод из розетки выдергивать.

Я так пробовал, пришлось ждать пока батарея на ноуте сядет(

Вот так вот и овертаймят на удаленке, выйти из вим не могут, батарея долго держит...

Arch Linux, neovim і кілька скриптів-обвʼязок навколо git’а (я інженер ядра).

Прошу? Працює, їсти не питає більше, ніж треба, і це на багатьох машинах більше 10 років.

Arch Linux не прощает ошибок и требует четкого понимания смысла выполняемых действий. Он ничего не будет делать за тебя, пытаясь разобраться, как работает тот или иной компонент дистрибутива и почему, черт возьми, у тебя не работает трекпад после установки графической среды. В общем он больше гикам подходит...Требует доп время, что бы разобраться с функционалом...например,если ты устанавливаешь KDE и GNOME и хочешь, чтобы они корректно работали, не мешая друг другу, ты должен четко понимать, какие пакеты тебе нужны, что такое графический менеджер логина и тулкиты Qt и GTK+.

Убунту совсем другой разговор или федора он вроде на ред хате...

Радше навпаки. RHEL — це Fedora, яку довго й нудно обкатували.

Fedora — это полигон, на котором обкатывают все новинки для будущих RHEL-ов

Нууу очевидно, що він вимагає розуміння. Може, тому я його й вибрав ;)?

В универе на нем практически все заставляли делать, поэтому у меня к нему двоякое отношение...Я думаю вы шелл к нему ни це не дописывали? Знаете какое это счастье?

Шелл? А для чого я б йому щось таке дописував?

Ну это очевидно! Поскольку в Bash приходится много «работать руками», то были придуманы различные способы облегчения ввода команд. Во-первых, Bash сохраняет историю команд, которые вводились ранее, и предоставляет к ней быстрый доступ. Во вторых, есть автозавершение, или автодополнение, когда вы пишите только начало команды или адреса, а конец подставляется автоматически.

Ем. І що? Я якось досі не можу вловити твою думку.

(до речі, давно не користувався bash як основним інтерактивним шеллом; довго сидів на zsh, але врешті переліз на fish)

Например, chroot() для системных вызовов, вы разве этим не пользуйтесь?Для ограничения доступа к файловой системе, например,для изменения корневой файловой систему для процесса.Для создания изолированного пространства в Linux?Много еще для чего Кстати про системные вызовы в линухе , можете почитать тут,stackoverflow.com/...​example/28128030#28128030 если интересно...

Якщо мені треба засендбоксити якийсь демон, то я просто користуюся тим, що дає systemd (див. man systemd.exec, розділ SANDBOXING).

Я вам не буду доказывать. что написанное,дописанное вами будет более секьюрно, чем использование базового функционала,вы это и без меня наверное знаете..Я просто это как пример привел, там много еще чего есть...

Могу еще посоветовать эту книгу если зацепило...очень просто написано www.libfox.ru/...​mirovanie-v-primerah.html

Дякую, але навряд чи я би ще потребував цю книгу вже на цій посаді і в цій компанії ;).

Ну это фишка. Есть люди которые покупают готовую мебель, и чтобы ее собрала и установила на месте компания. Есть те кто покупают в икее (или других магазах) разобранную мебель, и потом дома сам по инструкции ее собирает. Арч какраз для таких людей.

Arch Linux не прощает ошибок и требует четкого понимания смысла выполняемых действий.

Вы так говорите, как будто это что-то плохое.

Да. Это занимает достаточно большое количество времени в отличии от других дистрибутивах, где эти вещи поддерживаются уже из коробки!

Інші дистрибутиви навіть не дають змоги втілити потрібну мені дискову розмітку для інсталяції, що вже говорити про решту речей.

я же вам про си писал в топиках выше.Через си можно все...Или почти все

Ага, а через асемблер можна ще більше.

Нее асемблер не обязательно, из си можно делать асемблерные вставки т.е. использовать возможность компилятора встраивать низкоуровневый код, написанный на ассемблере, в программу, написанную на языке высокого уровня...

Начинается оператор ассемблерной вставки обычно с ключевого слова asm или __asm__, после чего в круглых скобках следует ее описание.

Синтаксис оператора следующий:

asm (
текст_вставки :
список_выходных_параметров :
список_входных_параметров :
список_разрушаемых_регистров
)Операнд имеет следующий вид:

ограничение_типа (имя_переменной)
имя_переменной — ни что иное, как имя C-переменой, значение которой вы хотите использовать в ассемблерном коде.

ограничение_типа — строковая константа, описывает допустимый тип операнда.

Для выходных операндов строка ограничения типа должна начинаться с символа =.
Ну в крайнем случае можно использовать линковщик т.е. линковкой скомпилированного ассемблера.test.asm:

test .text

global _add

_add:
mov rax, rcx
add rax, rdx
ret
компилируете:

nasm -f win64 test.asm -o test.o
Далее, вызываете эту функцию из Си:

#include

extern int _add(int, int);

int main()
{
int i = _add(5, 10);
printf("i = %d", i);
return 0;
}
далее я думаю зрозумило...

придется ходить к ортопеду пальцы выпрямлять если на асемблере чистом писать, а потом еще месяцок, другой на тренажерах различных разрабатывать...

Дарма я ввʼязався в цю дискусію, схоже.

вроде все работает, шё не так...

Інші дистрибутиви навіть не дають змоги втілити потрібну мені дискову розмітку для інсталяці

Да ладно. Там просто кастом-инсталляцию или кастом-разметку во время инсталляции выбирать нужно.

Угу, звісно.

Не дуже цікаво, дякую.

Інші дистрибутиви навіть не дають змоги втілити потрібну мені дискову розмітку для інсталяції

Це більше говорить про вас, аніж про інші дистрибутиви.

Наприклад, Debian можна ставити через графічну програму інсталляції, а особисто мені зручніше завантажити live-образ і з нього розмітити все як треба: fdisk/gparted, cryptsetup, pvcreate/lvcreate/..., зробити всі потрібні mkfs з усіма потрібними хитрими ключиками, mkswap якщо є, потім змонтувати разом всі ці fs майбутньої інсталляції в одне дерево (у тому числі всі ці /proc і /dev, наприклад через mount —bind) та, нарешті, виконати debootstrap. Після цього можна зайти chroot’ом в цю новеньку систему, трохи налаштувати там все, відредагувати fstab, додати користувача, ну і як фінал, встановити grub.

Чудовий метод встановлення системи, дуже зручний, але я його нікому не рекомендую, бо якщо людина все це вміє робити, то такій людині нахрін не потрібні мої рекомендації на цю тему :)

Це нічим від інсталяції Арча й не відрізняється.

ничего там для гиков нет, если что-то отвалится, по списку пакетов проходишься и откатываешь назад, если что-то сломалось. КДЕ и гном можно поставить одновременно, sddm предлагает на выбор какую среду запускать

Arch Linux не прощает ошибок

 — жесть

И как либы проприетарные ставятся? Ставится-то должны, но с большими танцами с бубном. Например интеловские.

Якщо дуже треба, завжди можна накалякати якийсь PKGBUILD і навіть піддивитися, як хтось уже це зробив на AUR.

Але таке рідко коли треба, принаймні мені. За інших не розписуюся, тільки за свій юз-кейс.

А мне надо. Поэтому даже минт приходится заставлять прикидывать бубунтой нужной версии, чтобы ставились и не приходилось переписывать их скрипты установки.

Ну й добре, користуйся собі тим, що годиться тобі для твоїх задач.

А че там сложного bash скрипты писать. Я удивлен шё вы про го ничего не написали...Вы шё с докером, кубернетсом ни-ни?

Кодю в ВижуалСтудио. Компайлю/тестю под виндой, линуксом (дебиан, убунту), фрёй, дарвином. В ви правлю конфиги.

П.С. Редко кодю в АндроидСтудио и Хкоде.

Ось людина, яка точно знає, як можна вийти з vim!

тут должна быть ссылка на эту людыну или это типа шутка что такого человека нету?

Подписаться на комментарии