Інтернет буде децентралізовано і нас не спинити

Підписуйтеся на Telegram-канал «DOU #tech», щоб не пропустити нові технічні статті.

Про автора: Денис Андрущенко — менеджер безкоштовних ІТ курсів GeekHub, співзасновник Фонду стипендій для громадських лідерів Leaders Fund та в минулому головний редактор медіа про криптовалюти «Що біткоїться». Він захоплюється фінтехом і технологіями майбутнього й інколи робить дописи про це.

У цій статті я розкажу, чому інтернет насправді монополізовано і які ризики це має для користувача. Далі поділюсь логічною появою альтернативних (децентралізованих) технологій і підкреслю, що перехід у нову еру відбувається просто зараз — Третя Індустріальна Революція вже почалась.

Вступ: дуже коротка історія інтернету

Не буду обтяжувати історією. Тим паче, що DOU-спільнота проводила паралелі про розвиток інтернету. Однак опис основних етапів створення глобальної мережі допоможе нам зрозуміти, що і коли пішло не так. Цей блок описує «бекенд інтернету».

Військова розробка. Як це зазвичай буває в нас, людей, війна стимулює інновації та розробку нових винаходів. Ваш смартфон, GPS у ньому та інтернет — можете подякувати за це американському урядові, який спонсорував фундаментальні дослідження в часи Холодної війни. Конкретно інтернет починався як «інтранет» або локальна мережа під назвою ARPANET (The Advanced Research Projects Agency Network), щоб

а) прискорити обмін інформацією

б) оминути дублювання досліджень

в) та децентралізувати комунікацію між стратегічними об’єктами

Мапа вузлів ARPANET. Картинка: The Daily Swig

Окрім військових відомств, у проекті брали участь дослідницькі та комерційні структури США, Франції та Великобританії, які заклали фундамент для глобальної мережі. Наприклад:

• Компанія BBN розробила міні-комп’ютер (IMP) для великих обчислювальних машин в університетах того часу (IMP subnet)
• Щоб керувати цією мережею, стейкхолдери проекту розробили протокол NCP (Network Control Protocol)
• Пізніше NCP замінить більш ефективний TCP/IP
• Британська Національна фізична лабораторія розробила пакетну комутацію — передачу даних частинами
• А французька мережа Cyclades покращила цю розробку тим, що комп’ютери у ланцюжку передачі даних більше не опрацьовували їх, а просто передавали дані далі
• Це посприяло створенню комп’ютерних кластерів, а децентралізована мережа отримала назву «інтернет»

Пізніше телефонні компанії запропонують власний протокол для передачі пакетованих даних через свої кабелі. За окрему плату, звісно. Після цього, міжнародна організація зі стандартизації (ISO) розробила єдиний стандарт для мережі (щоб будь-хто і будь-де міг до неї під’єднатися). Так з’явився вже відомий нам протокол TCP/IP.

Сучасна топологія інтернет-мережі. Автор: Ogulchansky Konstantin, Wiki

Ось тут можна переглянути відео, яке візуалізує в деталях історію творення інтернету. Однак відкрита інформаційна мережа як ми її знаємо сьогодні (з уніфікованими локаторами ресурсів — URL) з’явилася публічно тільки в 1991 році. Її розробив британський учений з ЦЕРНу Тім Бернерс-Лі, а перший вебсайт був такий: info.cern.ch

В подальшому, створення імен (доменів) для URL модеруватиме американська організація ICANN, а розміщенням даних на інтернет-серверах — приватні компанії, які підкоряються місцевому законодавству. Відтак, ми отримали базу для «фронтенд-частини» інтернету:

Спрощена модель роботи інтернету

Хто володіє інтернетом сьогодні

Але щось ми відійшли від теми. В попередньому блоці я з захватом розказував, як створювали «бекенд інтернету» і сама мережа ставала глобальною та все більш децентралізованою. Що ж пішло не так?

Монополія. На кінець 2019 року у світі налічувалося майже 1.8 мільярда вебсайтів. На вересень 2020 року у світі 32 488 000+ доменів вищого рівня, 51% з них розміщені на «.com». При цьому серед 365 реєстраторів, три з них володіють третиною всього ринку. Й ось яка історія:

Жив собі Жан-Ноель Фрідман. Понад 20 років він керував сайтом France.com, який служив чоловіку єдиним джерелом доходу. Він зареєстрував цей домен у 1994 році і перетворив його на туристичний бренд для бронювання турів і готелів у країні.

12 березня 2018 France.com раптово закрився, бо уряд Франції вирішив, що так не можна. Відтоді сайт робить редірект на англійську версію France.fr, офіційний туристичний сайт уряду, а Фрідман продовжує боротьбу в судах.

Є інші історії з цієї опери, включаючи домени таких прибуткових сайтів, як Megaupload.com та Vicodin.com. Їх закрила Міграційна та митна правоохоронна служба США (ICE) попри те, що першим користувалися понад 150 мільйонів користувачів, а другий належав приватній компанії, яка розробила медичний препарат під тією ж назвою.

Та окрім відвертої цензури та незахищеності «власників» доменів (ми ніколи не володіємо доменом, а лише орендуємо в реєстратора), є проблема посередництва онлайн платежів. Це означає комісії, цензуру, складність проведення платежу або все разом.

Інфографіка: приблизна кількість вебсайтів у світі

Централізація. Серед 4.57 мільярда активних інтернет користувачів (2020) майже 4 мільярди є активними користувачами соцмереж. З одного боку, це небувале мережування та нові можливості. З іншого, домінуючі сайти та сервіси постійно збирають та зберігають інформацію про нас, позбавляючи права на приватність. Хакерські атаки, зловживання урядом повноваженнями та інколи некомпетентність регулярно виливається у втрату персональних даних або переслідування.

Найвідоміший кейс — це Джуліан Ассанж та його проект WikiLeaks, який неодноразово піддавався тиску з боку держави через публікацію конфіденційної інформації. Сайт декілька разів змінював сервери, на яких зберігав зібрану інформацію: від французької фірми OVH до Amazon Web Services. Але завжди приватний сектор здавав назад перед федералами.

Вихід на сцену децентралізованих доменів

Якщо підсумувати основні виклики сучасного інтернету, то вони такі:

1. Зберігання: традиційні домени вимагають посередника, а тому їх можна легко забрати у «власника».
2. Хостинг: вебсайти розміщуються на серверах, контрольованих такими компаніями, як Amazon, які можуть легко відключити вебсайт, якщо вони знайдуть якесь «порушення правил користування сервісом».
3. Органи сертифікації: кожного разу, коли користувачі переглядають вебсайт, вони покладаються на довірену організацію, яка підтверджує, що той пов’язаний із введеним доменом.

Відповідно, компанія Unstoppable Domains пропонує дієве рішення:

• Замінити DNS на блокчейн-домени
• Замінити централізованих провайдерів як Amazon на децентралізовані мережі для зберігання файлів типу Filecoin

Як це працює?

1. Зберігання: доменне ім’я є активом на блокчейні. Воно контролюється користувачем і завжди належатиме йому. Щоб узяти такий домен під контроль, потрібно мати приватний ключ. Або здібність обійти криптографію, завдяки якій Біткоїн та Етеріум безперебійно працюють роками. Тобто, нереальним.
2. Хостинг: вебсайти зберігаються в децентралізованих мережах як IPFS. Один і той же вебсайт зберігається на сотнях різних комп’ютерів, що робить його блокування майже неможливим.

Механізм знаходження децентралізованого сайту браузером

Що таке Unstoppable Domains (UD)? Децентралізовані домени — це сервіс для придбання й обслуговування доменів для блокчейн-мереж. UD працює на мережі Ethereum і Zilliqa та представляє собою децентралізований застосунок (Dapp).

Як користуватися Unstoppable Domains? Блокчейн-домен — це ваш вхід до децентралізованого інтернету, без цензури чи посередників. Ви можете створити власний сайт, а також отримувати переказ у криптовалюті. На сьогодні зареєстровано понад 300 тисяч блокчейн-доменів.

Хто стоїть за Unstoppable Domains? У компанію інвестували такі відомі фонди як Draper Associates (Тім Дрейпер) та Boost VC. Всього залучено $6M інвестицій, включно з грантами від блокчейн-фундацій, таких як Zilliqa Foundation ($40,000) та Ethereum Foundation ($25,000). Компанія базується в Сан-Франциско, з офісом у Києві.

Децентралізована мережа не вимагає дозволу ні від кого — натомість браузерам просто потрібно підтримувати ці домени

Браузер Opera інтегрував домен «.crypto» у своїй Андроїд версії. Тепер користувачі смартфонів мають можливість доступу та створення сайтів на блокчейні. Це був перший кейс, коли популярний браузер підтримав дане розширення (тобто, не DNS, якою керує ICANN). UD розробила свій плагін ще раніше, він доступний у Chrome та багатьох інших. Також компанія створила власний браузер.

Цей крок сигналізує зсув у бік Web 3.0 — децентарлізовану систему управління доменами та веб хостингу. Тобто, замість того, щоб офіційний реєстратор на кшталт GoDaddy мав контроль над вашим доменом, ви можете зберігати його в спеціальному «гаманці». Якщо ж хтось переживає, що може втратити доступ до актива, в липні UD анонсувала співпрацю з біржою Gemini щодо кастодіального сервісу для .crypto доменів.

Що потрібно для прийняття технології?

Якісний UX. Прослідкуймо три етапи становлення комерційного інтернету.

Web 1.0 (1995-2004)

Покращення користувацького досвіду з електронною поштою поширило цю практику по всьому світу. До того доводилося пояснювати на пальцях, як це працює. Пошук інформації через зручний браузер зробив це звичкою. А коли з’явилася потреба в систематизації інформації на сайтах, яких ставало все більше — виник Google.

З іншого боку, через ілюзію, що все можна перенести в онлайн, в 2000 році трапився крах доткомів. Інвестори були ладні повірити, що люди вже тоді готові замовляти їжу та об’єднуватися довкола персональних інтересів онлайн. Можливо, але не в нульових. Навіть Амазон втратив 98% від пікової ціни своїх акцій.

Web 2.0 (2005-2014)

Поява смартфонів, а потім і додатків на них, відкрила нову епоху — мобільного інтернету. Користувачі почали бути «в мережі» поза домом, а межі між віртуальним та реальним поступово почали стиратися. Подякуємо Стіву за це. Саме зручний спосіб виходу в інтернет (читай UX) зробив поштовх усій індустрії.

Стів Джобс презентує перший iPhone

Варто відзначити, що саме в цей час виникають успішні соцмережі та open-source проекти. Світова павутина стала партисипативною — кожен міг додати щось своє і доповнити проекти на кшталт Вікіпедії. Жителі країн, що розвиваються, активно долучаються. Проте така відкритість незабаром призведе до значної централізації веб-ресурсів.

Web 3.0 (2015...) Тепер уявімо, що трильйони пристроїв — у розумному домі, в автономних електрокарах, на складах Амазона — мають можливість обмінюватися інформацією в реальному часі. Купувати електроенергію або продавати її надлишки в енергетичну мережу, замовляти ще продуктів, коли тих стає замало в холодильнику, приймати донати за вашу активність в соцмережах на єдиний гаманець з читабельною адресою.

Інтернет речей — це вже про сьогодні. Та щоб набути масовості, нам не вистачає продуктів, які б значно покращили користувацький досвід. Unstoppable Domains — це один із прикладів, як можна доєднатися до Веб 3.0 без складнощів у користуванні. Замість пояснювального відео, Unstoppable Domains запропонувала простий вихід у вигляді гарного сайту. Це просто працює.

На сьогодні UD має інтеграцію з браузером Opera (для Android) та найбільшими крипто-гаманцями, як от MyEtherWallet, Coinbase та ImToken. Вони створили темплейти для швидкого запуску блокчейн-сайтів, а також інтегрували ETHMail і запустили децентралізований чат.

Заключне слово

Цікаво, як виглядатиме інтернет за 10 років. Важливо, що кожен з нас по-своєму вплине на його розвиток. Якщо вам подобається концепт повної свободи від цензури чи посередників, спробуйте створити свій перший блокчейн-домен чи, навіть, децентралізований сайт. Хтозна, можливо він виросте у великий бізнес в майбутньому або ви продасте його за мільйон... що там буде замість долара?