Розвиток IT-індустрії Індії. Потенційні уроки для України
Доброго дня. Мене звати Дмитро, я Віце-президент Асоціації «IT Ukraine» з питань малого та середнього бізнесу і General manager в компанії ISM Ukraine. Маю більше ніж 20 років досвіду в IT, 16 з яких — в менеджерських позиціях. Бажання постійного розвитку та пізнання результувались на даний час :) освіті в галузі розробки програмного забезпечення та менеджменту в українському університеті, кандидатській дисертації на перехресті IT, економіки та EdTech та Global Executive MBA в Rotterdam School of Management.
До написання даної статті мене спонукала ініціатива Міністерства Цифрової Трансформації України щодо створення «Дія City — це спеціальний правовий режим для IT-індустрії, який дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб в Центральній та Східній Європі» та дискусія навколо найбільш значущих факторів розвитку IT-індустрії. Стаття буде цікавою тим, хто хоче отримати короткий екскурс в історію розвитку IT-галузі Індії, — країни, що зробила IT одним з ключових драйверів свого розвитку та трансформації.
Багато розмов точиться навколо питання, чи варто Україні докладати зусилля щодо розвитку і просування IT-індустрії як однієї з важливих і перспективних в майбутньому з точки зору експортного потенціалу та впливу на цифрову трансформацію України. Протягом як мінімум двох десятиліть питання IT-галузі періодично активно згадується представниками влади, а потім відходить на другий план. IT згадується у період представлення передвиборчих програм розвитку, як перспективна, актуальна і «модна». Пізніше, під час чергової кризи, яких в Україні буває достатньо, або активної фази визначення справжніх пріоритетів прикладення зусиль та фінансових ресурсів, увага переключається на традиційні галузі, в яких сконцентрований основний капітал представників та «кінцевих бенефіціарів» економічної еліти, що контролює або тісно співпрацює з вдалою в останні десятиріччя.
Другою важливою причиною уваги до традиційних галузей є залученість в них найбільш масового електорату більшості українських партій та політичних діячів. Іноді, представники IT-галузі згадуються в контексті потенційного джерела додаткових податкових надходжень. Однією з причин цього є рівень доходів IT-спеціалістів в Україні, такий, що забезпечує формування середнього класу в Україні. При цьому певна частина політичних та державних діячів використовує такий дохід для протиставлення його доходу масового електорату та загравання з даним електоратом шляхом потенційного відновлення соціальної справедливості. Але справедливість, як це часто буває в країнах, що розвиваються, пропонується відновлювати не завдяки пошуку можливості підвищення доходів широкого загалу, а шляхом потенційного перерозподілу доходів середнього класу, що тільки формується.
Доцільним буде поглянути на досвід інших країн щодо розвитку IT-галузі окремо та в контексті економіки в цілому. Якщо не брати до уваги розвинені країни, порівняння з якими є не досить доцільним, першою варто розглянути Індію, як приклад успішного створення, становлення та зрілості IT-напряму як окремої галузі, так і однієї з провідних статей експортного доходу та бренду країни в світі.
Економіка Індії і розробка ПО
В
Відповіддю на таку ситуацію з боку індійських IT-компаній стало направлення працівників для виконання робіт в інші країни. Спочатку індійські компанії виконували роботи, які не потребували значного досвіду в менеджменті проектів. Але пізніше, спеціалісти, що набули такого досвіду, виконуючи роботи на стороні клієнта в розвинених країнах повертались і засновували одні з перших індійських компаній «нової генерації». Іноземні компанії іноді приймали рішення закрити свої представництва в Індії та ставали першими клієнтами новостворених індійських компаній. Однак, багато з тих, хто виїхали з Індії на роботу там і залишались, а інші за невеликий термін роботи отримували обмежений досвід та навички.
Галузь розробки програмного забезпечення не вважалась державою як індустрія, тому не мала доступу до залучення фінансування і до 1979 року не мала права відкривати торгові офіси за кордоном. Така державна політика обмежувала можливість гравців галузі ефективно навчатись та переймати бізнес-практики, тим самим не даючи галузі можливість підійматись в ланцюгу створення доданої вартості. Лише великі компанії з доступом до фінансування та кращих бізнес-практик мали змогу розвиватись.
В деяких джерелах можна знайти думку, що державна політика сприяла розвитку IT- індустрії в Індії. Зокрема, закриття IBM і вивільнення більше 1000 кваліфікованих спеціалістів сприяло створенню ними власних компаній. (Athreye, 2003) Але така аргументація не враховує можливості створення даними людьми таких компаній і без звільнення. До того ж, після уходу IBM уряд перевів на державні структури всі контракти міжнародної корпорації і заборонив приватним компаніям обслуговувати мейнфрейми IBM. Одна з перших, і на даний момент найбільша індійська IT-компанія TCS (Tata Consulting Services) була створена керівником Tata Group та людиною, що повернулась після виконання робіт в США за 4 роки до виходу IBM з країни. Державна політика, що стала причиною рішення про припинення діяльності підрозділу IBM в Індії, найшвидше призвела до втрати країною можливостей отримання експортного доходу від надання IT-послуг міжнародним компаніям в період аж до 1990 року. В результаті цього індійські компанії, звичайно, утримували більшу частку ринку, але загальний розмір ринку, складність задач, що вирішувались та рівень доданої вартості був меншим від потенційно можливого за умови більшого включення в міжнародні ланцюги постачання.
Політика уряду Раджива Ганді
Ситуація змінилась після виборів Раджива Ганді прем’єр-міністром Індії та видання «Нової комп’ютерної політики» (New Computer Policy, NCP-1984), яка знижувала митні тарифи на апаратне та програмне забезпечення, а також, визнавала компанії, які здійснювали діяльність в галузі IT, «індустрією», що давало доступ до отримання банківського фінансування. Імпортно-експортна діяльність в галузі, при цьому, не потребувала ліцензування. (Heeks, 1996)
Також, передбачалось створення IT-орієнтованих парків із наданням компаніям інфраструктури за цінами нижче ринкових. В 1985 році вся експортна виручка, включаючи IT була звільнена від податку на прибуток.
Нова політика уряду забезпечила новий прихід транснаціональних корпорацій, що застосовували нові бізнес-моделі. В основному при розробці програмного забезпечення для потреб зарубіжних та індійських компаній використовувались команди, сформовані із фахівців, що працювали в різних країнах. Незначній кількості індійських IT-компаній, зважаючи на значно менший досвід, ніж у міжнародних конкурентів, вдалося повторити їх бізнес-моделі. Двома іншими факторами, що стримували розвиток індійських IT-компаній в цілому, і компаній, що розробляли програмні продукти, зокрема були:
- відсутність ринку венчурного капіталу;
- слабкий внутрішній ринок та попит на програмні продукти.
Розробка програмних продуктів в Індії не була простою і для транснаціональних корпорацій. Це було пов’язано зі складністю комунікації та певним законодавчим регулюванням, що залишилось.
Проте, розвиток ринку робочих станцій та вільнорозповсюджуваних операційних систем зробили можливими появу нової бізнес-моделі — розробка та продаж модульного програмного забезпечення. Tata Consulting Group була піонером такої моделі бізнесу. Дані можливості призвели до виникнення великої кількості індійських IT-компаній та значному збільшенню частки малих і середніх компаній. Такий інтенсивний ріст галузі призвів до збільшення потреби в інфраструктурі та одночасному зменшенні вартості нерухомості розпочав становлення Бангалору як індійської «IT-столиці». (З матеріалів спілкування R. Dossani з A. Premji, 2003)
Так, в Бангалорі був створений перший з зазначених в урядовій програмі IT-парків. Додатковою значною перевагою Бангалору була відсутність проблеми із зарегульованістю трудових відносин, яка спостерігалась в Мумбаї та Делі, в тому числі через державно-приватні профспілкові організації. (Heitzman, 1999)
Indian Institute of Science (IIS), який було засновано в Бангалорі в 1909 році був ще одним важливим фактором розвитку IT-сектору в регіоні. І, незважаючи на наявність певних зауважень щодо кількості і якості випускників IIS, вважається, що один з лідерів галузі — компанія Wipro була створена завдяки групі інженерів, що працювала під керівництвом співробітника Інституту, а в подальшому засновника і керівника серії відомих компаній. (Parthasarathy, 2003) (Parthasarathy, 2000)
Реформи 1990-х та 2000-х та вплив на ІТ
Політичні реформи
Постає питання чи такі зміни були стійкими та призвели до зростання доданої вартості, що генерується в Індії завдяки компаніям IT-сектору, та до розвитку власних продуктів.
Так, за даними національної профільної асоціації доля розробки продуктів та R&D зросла за 4 роки після врегулювання сприятливої законодавчої бази, з 1999 до 2003 з 8% до 25% відповідно. (The IT industry in India. Strategic review. 2002, 2002) Галузь розвивалась завдяки великим місцевим компаніям, транснаціональним корпораціям, невеликим місцевим компаніям та стартапам, заснованим вихідцями з компаній, що працювали в Індії, а також, спеціалістів, що повертались після навчання або роботи за кордоном. Останній тип засновників нерідко приводили з собою фінансування від міжнародних венчурних компаній.
Основними загрозами для розвитку сфери розробки програмного забезпечення на той час називались:
- незначний розмір місцевого ринку;
- нерозвинена інфраструктура;
- недостатня кількість і якість випускників місцевих освітніх інституцій. (D’Costa, 2002) (Parthasarathi and Joseph, 2002).
Щодо стану освіти в 2001 році, відповідне міністерство звітувало про недостатню матеріальну забезпеченість освітніх установ, відсутність зав’язків освітніх інституцій з представниками індустрії, невідповідність навчальних планів потребам ринку, а також, низький рівень проведення наукових досліджень. Профільна асоціація проводила порівняння цитованості робіт індійських вчених з відповідними показниками їх колег з MIT та Stanford University, результати були 3, 45 та 52 відповідно. (The IT industry in India. Strategic review. 2002, 2002)
На той час відповідним міністерством відзначався низький рівень випуску магістрів та захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня PhD за спеціальністю «Computer Science», 300 та 25 відповідно.
Факторами, які на той час стримували розвиток експорту послуг розробки програмного забезпечення на думку дослідників були:
- обмежений розмір внутрішнього ринку;
- малий масштаб компаній;
- відсутність захисту прав власності;
- низький рівень розвитку інфраструктури та відповідних спеціалістів;
- недостатній рівень маркетингових знань та навичок. (Correa, 1996)
Серед зовнішніх факторів на той час називались домінування Сполучених Штатів Америки на ринку, монополізація ринку та необхідність знання мови (на той час — англійської).
В результаті бачимо, що основою для розвитку IT-індустрії в Індії стали сприятливі законодавчі зміни, що мінімізували державне регулювання в IT-галузі та забезпечували державну участь і підтримку в розвитку інфраструктури. До поняття інфраструктури відносимо як фізичну, наприклад побудову офісних приміщень та покращення комунікацій так і освітню — розвиток кількості та якості освітніх установ та результатів їх роботи. При цьому подальші покращення в галузі освіти та науки, а також налагодження взаємодії між університетами та представниками IT-галузі, відбувалось спільними зусиллями держави і індустрії. Набуття необхідних знань та досвіду забезпечувалось завдяки виконанню більш простих функцій для входження на ринок, побудові альянсів та спільної роботи над міжнародними проектами. Можемо бачити, що на даний момент на ринку Індії присутні великі місцеві компанії, транснаціональні корпорації, невеликі компанії та стартапи. Напрацювання досвіду та наявність конкуренції позитивно впливає на всі типи компаній, дозволяючи підніматись в ланцюгу створення доданої вартості та забезпечуючи стабільне зростання індустрії розробки програмного забезпечення в Індії.
А що зараз?
Станом на 2019 рік, завдяки регуляторній лібералізації та підприємницькій ініціативі, IT-індустрія генерує 8% ВВП такої масштабної та постійно зростаючої країни як Індія. 177 мільярдів доларів доходу та 135 мільярдів експортної виручки принесла індустрія в
За минулі десятиріччя IT-компанії Індії пройшли шлях від виконання другорядних функцій, через «експорт» спеціалістів для виконання робіт на стороні клієнтів до виконання повного циклу впровадження механізмів діджиталізації в роботу транснаціональних корпорацій та створення програмних продуктів, що забезпечують мільярдні капіталізації компаніям-розробникам. Однією з найбільших успіхів був продаж компанії Flipcart міжнародному ритейлеру Walmart за 21 мільярд доларів. В процесі розвитку внутрішній ринок став значущим клієнтом для індійських компаній, а іноді і полігоном для створення, апробації та подальшого міжнародного запуску нових програмних та програмно-апаратних рішень. В свою чергу, наявність спеціалістів та компаній з відповідними знаннями та досвідом сприяє інтенсивній діджиталізації інших галузей та держаної сфери Індії. Розвиток IT-галузі з одного боку сприяв, в той же час був наслідком збільшення кількості випускників відповідних спеціальностей до 700,000 на рік.
Тільки протягом двох років з 2016 до 2018 IT-галузь залучила в Індію 10 мільярдів доларів венчурних інвестицій. IT-продукти, що розробляються сприяють створенню великої кількості робочих місць в галузях, що набувають значного потенціалу росту завдяки цифровій трансформації. Це великою мірою сприяє розвитку малого та середнього бізнесу, для якого завдяки програмним додаткам та системам знижується поріг входу на ринок, а іноді забезпечуються допоміжні функції такі, наприклад, як мікрофінансування.
Важливо наголосити на значній зміні сприйняття Індії в світі завдяки розвитку в країні IT-індустрії. На відміну від сприйняття країни як малорозвиненої декілька десятиліть тому, на теперішній час країна відзначається за наявність високотехнологічного IT-сектору та передового досвіду розробки та впровадження програмних та апаратно-програмних продуктів в усьому світі. Це в свою чергу приваблює іноземні інвестиції та пожвавлює міжнародне співробітництво.
Держава, в свою чергу, анонсувала створення
А які висновки та плани ми можемо зробити для України, вивчаючи досвід Індії, у якої вийшло і продовжує розвиватись?
Bibliography
- Athreye, S. S. (2003) ‘The Indian software industry and its evolving service capability’, DPP Working Paper — Open University. Open University, (47), pp.
1–27. doi: 10.2139/ssrn.318781. - Correa, C. M. (1996) ‘Strategies for software exports from developing countries’, World Development. Elsevier Ltd, 24(1), pp.
171–182. doi: 10.1016/0305-750X(95)00123-T. - D’Costa, A. P. (2002) ‘Software outsourcing and development policy implications: An Indian perspective’, International Journal of Technology Management, 24(7—8), pp.
705–723. doi: 10.1504/IJTM.2002.003079. - Dossani, R. (2006) ‘The origins and growth of the software industry in India’, IN. Available at: citeseerx.ist.psu.edu/...ummary?doi=10.1.1.83.7229 (Accessed: 4 June 2020).
- Dossani, R. and Kenney, M. (2009) ‘Service Provision for the Global Economy: The Evolving Indian Experience’, Review of Policy Research. John Wiley & Sons, Ltd, 26(1—2), pp.
77–104. doi: 10.1111/j.1541-1338.2008.00370.x. - Heeks, R. (1996) India’s software industry : state policy, liberalisation, and industrial development. Sage Publications.
- Heitzman, J. (1999) ‘Corporate Strategy and Planning in the Science City: Bangalore as "Silicon Valley"’, Economic and Political Weekly. Economic and Political Weekly, 34. doi: 10.2307/4407603.
- Jalote, P. and Natarajan, P. (2019) ‘The growth and evolution of India’s software industry’, Communications of the ACM. Association for Computing Machinery, 62(11), pp.
64–69. doi: 10.1145/3347863. - Parthasarathi, A. and Joseph, K. (2002) ‘Limits to Innovation in India’s ICT Sector’, Science, Technology and Society, 7(1), pp.
13–50. - Parthasarathy, B. (2000) Globalization and Agglomeration in Newly Industrializing Countries: The State and the Information Technology Industry in Bangalore, India. Universty of California, Berkeley. Available at: www.researchgate.net/...dustry_in_Bangalore_India (Accessed: 7 June 2020).
- Parthasarathy, S. (2003) CEO Aztec, Personal Interview, 3/2003.
- The IT industry in India. Strategic review. 2002 (2002). New Delhi.
Найкращі коментарі пропустити