Освітній портал (мультиплікатор). Ідея для суспільного обговорення

Висока освіченість суспільства дає можливість (але не гарантує) та певний шанс стати цивілізованим соціумом. В ХХ столітті Україна пройшла шлях (великою мірою примусовий) від глибокої народної малограмотності / неграмотності до становища в 80-х роках, коли умовно кожний 3-ий випускник вузу був інженером. Але як тільки примус зникнув, вітчизняна система освіти поступово почала втрачати свої позиції. Звісно є окремі школи, вузи, факультети, які попри обставини намагались та намагаються давати якісну та сучасну освіту пристойного рівня.

Але все ж в ХХІ столітті, на мою думку, спостерігаємо суттєві проблеми в якості освіти та її доступності. Досить часто з різних джерел отримую відгуки про те, що рівень освіти в Україні падає, особливо в провінції, віддалених регіонах та селах. Погоджуюсь з такими поглядами. І це звісно дещо дивує, зважаючи на те, що рівень інформаційних технологій шалено зростає.
Для того, щоб окреслити проблематику цієї теми поділюсь своїми враження, думками та спогадами.

Обмеженість аудиторії, зникнення в небуття та недоступність в периферії

Навчаючись в звичайній загальноосвітній пострадянській школі, в мене були сильні викладачі майже з усіх предметів, які на високому рівні знали свої дисципліни та совісно ставились до своїх обов’язків. В тих далеких 90-х роках в нашій, доволі провінційній школі географію викладав вчитель-новатор, який з кожної банальної теми, створював чудову мандрівку в світ географії. Щорічно географічні спектаклі мали можливість бачити та слухати максимально близько 150-200 учнів. На ці заняття було цікаво ходити, ми на них бігли. І питання в тому, що цікавих, творчих та потужних педагогів сотні та тисячі в Україні, але вони розкидані по різним куточкам держави. Доступність до їх педагогічної діяльності обмежується 100-200 учнями на рік. А їх творчий доробок зникає в небуття як тільки вчителі йдуть на пенсію та закінчують професійну діяльність.

Також, вже в університеті, в 2000 та 2004 роках я мав можливість слухати потужні лекції з макроекономіки, монетарної політики та політекономії гостьових докторів економічних наук. Ці лекції тривали по 2-3 години щотижня протягом лише 3-4 місяців і слухало їх лише 200-300 студентів на рік в тоді ще 50-мільйонній країні. Зараз було би цікаво прослухати ці лекції знову та переосмислити їх, бо у віці 17-20 років певні речі сприймаються по-іншому. Було би також добре, щоб і сучасні студенти або будь-хто зацікавлений міг мати можливість їх послухати. Технічні можливості (відео та аудіо запис) для цього були і тоді, і особливо зараз, але ті лекції якщо і існують, то десь в паперових конспектах випускників, які лаконічно записували їх крізь призму власних інтерпретацій.

Тут існує ще й іншій бік проблеми. Уявимо сучасну дитину в глухому селі або якогось безробітного в депресивному, провінційному містечку, який хоче вчитись та здобути якісну системну освіту. Зараз це зробити досить проблематично. Сучасні сільські та провінційні школи стикаються з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів. Якщо у вас немає приватного автомобіля або грошей на бензин, то ви по суті прив’язані до конкретної школи роками. Одна і та сама людина в сільських школах, маленьких містечках вже зараз читає інколи по 3-4 предмети, школи скорочуються або взагалі закриваються. Про якість освіти дітей з провінції та сіл можна лише здогадуватись та періодично вдивлятись на результати ЗНО.

Унікальність творчої особистості

Окреслю ще одну проблематику, яка є доволі очевидної для мене. Кожний серйозний вчитель та викладач є унікальним індивідом зі своїми особливостями (плюсами та мінусами). Так само кожний учень, студент, кожна людина, що навчається, є неповторною. І не кожній дитині підійде кожний вчитель та його стиль викладання. Деякі педагоги взагалі «знищують» інтерес учня/студента до предмету (в мене такі випадки були в університеті). По суті, учень вивчаючи хімію, історію чи програмування в школі приречений слухати 4-5 років одну і ту саму людину, яка працює в учбовому закладі. Чудово, якщо цей вчитель добра, мудра та професійна людина. А якщо він злий, примітивний та низького рівня кваліфікації? Що тоді робити? Наймати репетиторів?

В кожного викладача свій стиль, свої підходи, свої методи викладання, і лише деякі педагоги здатні змінюватись та адаптуватись під конкретних учнів. В негативного сценарії, це призводить до того, що учень втрачає інтерес до певної дисципліни та віру в себе.

Руйнація фахових мостів поколінь та спотворені інтерпретації
Також мене завжди дивувала повна відсутність або надзвичайно обмежена кількість відео та аудіо матеріалу з видатними професіоналами минулого ХХ століття, фахівцями в різних сферах: авіації, інженерії, музиці, військової справи, режисурі, ракетобудуванні тощо. Тобто не інтерв’ю про життя, про партійне завдання п’ятирічки, про сім’ю, а фахові, системні розмови з конкретної професійної теми, проблеми з власного практичного досвіду. Приведу вам такий приклад. В Україні з 1970-х до 2000-х років працювали два видатних авіаконструктори світового рівня: Антонов та Балабуєв. Ви зараз не знайдете жодного фундаментального відео матеріалу з ними на тему авіації. Їх надбання та творчий доробок існують в кращому випадку в нечисленних книгах, і то далеко не завжди. Такого рівня професіонали існували та існують в світі в кількості 20-30 людей, і не більше. А їх творчий шлях та надбання по суті зникли або зникають, бо не з’являються нові потужні авіаконструктори, тобто мости між поколіннями розриваються і втрачаються.

Ви можете сказати, що певні знання застарівають. Частково так, але більшість знань (особливо точні науки) залишаються актуальними десятиліттями, століттями та тисячоліттями. І як правило руйнування мостів між поколіннями та деградація суспільства відбувається тоді, коли немає передачі накоплених знань, умінь, технологій, напрацювань, висновків та досвіду. Певні дисципліни (історія, література, філософія та інші гуманітарні) крім усього іншого піддаються суттєвим ідеологічним впливам, але це не є проблемою, якщо є можливість порівняти в часі різні погляди, вчинки, події. Мені особисто було би цікавого послухати живі аудіо або відео лекції серйозних педагогів минулого з історії, економіки, політології, військової справи, наприклад, за 1948, 1960, 1972, 1984, 1996, 2008 роки та порівняти їх відмінності, розбіжності, конфлікти в одних і тих самих темах, які мене особисто хвилюють та цікавлять.

Відсутність відео та аудіо матеріалів від першої особи крім всього іншого породжує суттєву проблему «зламаного телефону» та спотворених трактувань, коли люди сучасності інтерпретують слова видатних постатей минулого в свій дивний, суб’єктивний спосіб, інколи навмисно викривляючи реальний контекст сказаного. Це суттєва проблема в гуманітарних дисциплінах та будь-яких абстрактних категоріях.

Станом на 2020 рік існують:
— десятки тисяч музичних гуртів (мільйони треків) в межах одного музичного стилю;
— десятки тисяч фільмів десятків різних жанрів;
— десятки тисяч комп’ютерних ігор;
— сотні радіостанцій;
— десятки політичних шоу та експертів;
— тисячі інтерв’ю з поп-зірками, моделями, блогерами тощо.

Майже в усіх розважальних сферах є величезний вибір. Причому, якщо ви зайдете в будь-який розважальний медіа онлайн портал, там побачите і вибір (безкоштовний і платний), і структуру, і каталоги, і різні формати та режими пошуку тощо.

Одночасно в сфері освіти, в сферах реального розвитку та росту особистості — інформація, з моєї точки зору, суттєво обмежена. Або вона знаходиться в хаосі.

Освітній портал (мультиплікатор)

Маючи власний досвід різних форм навчання (очного, заочного, живого онлайну, дистанційного, самостійного та індивідуального з репетиром), мене дивує відсутність гнучких, живих та вільних систем в освітній сфері в умовах потужного розвитку інформаційного технологій та їх доступності майже кожному індивіду сучасності.

В мене є певна ідея, яка можливо далека від досконалості, стосовно того, як можна зробити певний прорив в якості освіти та її доступності кожній людині. Думаю, що буде доречно цю ідею озвучити та подати на суспільне обговорення. Власне тому вирішив записати ці роздуми.

Ви запитаєте чому ж я сам її не беру і не реалізовує. Питання правильне, але ця ідея потребує певної глибокої як технічної, освітньої, так і суспільної синергії, співпраці та кооперації, яка в моїх поточних умов малоймовірна. Тому я буду радий, якщо комусь ця ідея сподобається та хтось захоче її реалізовувати в життя в певному масштабі: на рівні країни, області, університету, індустрії, галузі промисловості чи бізнесу. Хоча в бізнесі схожі системи (внутрішні навчальні портали) частково вже існують і добре працюють.

Суть ідеї полягає в створенні системного освітнього порталу, який може стати мультиплікатором якості, різноманітності та доступності освіти кожному. Освітній портал — це структурований каталог відео та аудіо лекцій сотень та тисяч викладачів з усіх різноманітних предметів для школи, професійно-технічних училищ, інститутів , університетів, реального бізнесу та галузей промисловості.
На мою думку, освітній портал має базуватись на певних обов’язкових принципах.

Принцип 1-й: Обов’язкова стандартизована складова

Базова основна частина має відповідати державним вимогам, поточним програмам, певним стандартам . Так щоби навчання на порталі дозволяло здати конкретні державні екзамени, тести, вимоги з будь-якої дисципліни / предмету. Щоб дитина, студент, людина будь-якого віку, за умови якісного та сумлінного навчання, могла здобути атестат, диплом, сертифікат, ремесло, кваліфікацію чи професію.
Кожний педагог, вчитель, практик, професіонал-ентузіаст має записати на відео та аудіо повний курс лекцій з певного предмету / дисципліни, як мінімум одного року або одного рівня навчання
— середня освіта (наприклад, повний курс лекцій по неорганічної хімії за 9 клас)
— середня спеціалізована (наприклад, столярне ремесло, побутова сантехніка)
— вища освіта (наприклад, курс математичної статистики, макроекономіки)
— IT-галузь (курс програмування С++ для Junior, Middle, Senior рівнів)
— автомобільна промисловість (конструкція ДВЗ, системи управління тощо)

По суті своїй тут нічого вигадувати не треба, необхідно лише якісно та комплексно записати на відео та аудіо власні уроки, курси лекцій (семінарів) в межах щоденної педагогічної праці в школах, училищах, інститутах, університетах. А потім ці системні та комплексні курси з певної дисципліни викласти на освітній портал.

Держава і так сплачує (правда небагато) за педагогічну працю вчителів та викладачів, але ці уроки або лекції існують живими протягом 1,5-2 годин часу і потім залишаються лише в конспектах учнів, студентів тощо. Але в більшості випадків ці уроки та лекцій йдуть в небуття зразу після їх завершення. Хоча записавши лекцію якогось потужного практика або вченого в якомусь з сотень вузів України, вона в будь-який момент часу стане доступною тисячам людей по всій Україні, які цікавляться цією темою.

Наприклад, завдяки цьому порталу творчий доробок вчителів математики провідних шкіл Києва стане доступний для кожного учня (будь-якого віку) в будь-якому куточку держави. При чому у вас ще й буде вибір — повний курс геометрії або алгебри якого саме педагога вам підходить, якого вчителя слухати. Враховуючи те, що державні підручники та державні програми одні і ті ж самі по всій державі, то вам лише потрібно знайти вашого ідеального педагога (якого вам цікаво слухати та який підходить вам) і наполегливо вчитись.

Всі педагоги розказують про одне і те саме роками в межах стандартизованих програм, але по-своєму, тому результати у вчителів досить різні. Всі вчителі унікальні так само як і учні. І гармонію знайти легше, коли є вільний вибір в парі вчитель-учень.

Принцип 2-й: Вільна творча складова та вибір вчителя

Максимальна свобода особистості та право бути унікальним в своїх бажаннях, в своєму розумінні, в творчій реалізації та в вільному виборі.
Викладач має право викладати будь-який предмет так як він це розуміє, хоче і може. Наприклад, є певна тема (сила Архімеда в фізиці). Один викладач хоче зробити цікаву анімацію, другий — розказати лише на словах, третій — намалювати графіки, четвертий — показати практичний експеримент тощо. Всі викладачі будуть говорити про одне і те саме (силу Архімеда), але в різний спосіб та з різними акцентами. Різні діти (учні, студенти, звичайні люди) по-різному сприймають інформацію, тому важливо, щоб у того, хто навчається був широкий вибір тих, хто навчає з точки зору стилю, подачі та формату.

Звісно вчитель повинен викладати базовий набір стандартних знань передбачених державними програмами (вимогами), умовні 50% від загального часу викладання, але все інше має бути його унікальним творчим процесом (довільні експерименти, творчі варіації). Тобто крім стандартних тем, кожен вчитель може викладати довільні теми та нові знання (не передбачені обов’язковою програмою викладання того чи іншого предмету), виходити за межі дисциплін, наприклад міждисциплінарні та комбіновані компоненти (географія-археологія, фізика-хімія, література-історія, медицина-біологія, французька мова-музика тощо).

Користувач-учень має право вільно обирати
— який предмет він хоче вивчати більше, який менше, в якій кількості, з якою частотою повторів
— обов’язкову програму (передбачену державою) якого викладача слухати (якого не слухати),
— яку довільну факультативну частину, в яких обсягах додатково вивчати (унікальні творчі реалізації певного педагога)

Користувач-вчитель має право вільно обирати
— в який спосіб та в яких формах викладати стандартну програму, передбачену державними вимогами
— яким додатковим темам та знанням навчити своїх учнів
— які творчі експерименти проводити задля кращого пізнання міждисциплінарних знань

Приклад живої, унікальної і творчої реалізації викладача з провідного ліцею Одеси www.youtube.com/watch?v=pQQpQ9R_cdo
www.youtube.com/watch?v=gLxCiIRWtuE (канал Павла Виктора www.youtube.com/c/pvictor54/videos)

Принцип 3-й: Вільний вхід в систему

Користувачем порталу може стати кожна дитина, учень, вчитель, професор, пересічна людина будь-якого віку. Будь-хто, в кого є бажання вчитись, здобувати нові знання, розширювати власний світогляд та тренувати власне мислення.
Але важливо, щоб реєструвались лише реальні люди без фейків та ботів тощо. Це потрібно задля того, щоб формувати реальні відгуки про викладачів.
Максимальна відкритість, прозорість та доступність має бути забезпечена усім зацікавленим сторонам освітнього процесу: учням, викладачам, представникам бізнесу, вільним слухачам.

Також важливим елементом має бути те, що контент на портал може викладати будь-який педагог, практик, вчитель за умови, що він /вона системно та комплексно розкриває певний предмет, напрямок, дисципліну.

В цьому порталі (системі) мають бути 3 основні групи учасників.

1а) Розробники та адміністратори. Це можуть як комбіновані групи з представників приватного сектору (програмісти, інженери), наукового середовища (вчені, дослідники) та освітніх інституцій (школи, училища, університети).

2а) Генератори знань. В цю групу входять усі, хто має можливість та бажання створити контент для порталу. В людини має бути відповідна освіта або практичний досвід діяльності в певній сфері для того, щоб мати можливість записати повноцінний курс відео та аудіо лекцій (уроків) з певної дисципліна (теми) хоча би в межах державних стандартів та вимог. Тобто, якщо ми маємо предмет «хімія», то викласти на портал свій варіант цього предмету можуть одночасно людина з відповідною педагогічною або з людина з освітою хіміка, або спеціаліст, який має практичний досвід праці в хімічному бізнесі або промисловості. За певних умов, обов’язковий курс з лекцій /уроків з предмету «хімія» може записати за викласти будь-яка людина, яка знається на хімії, і кваліфікацію якої підтвердили хоча би 10 викладачів з високим рейтингом.

3а) Учні, споживачі знань. Учнями можуть бути хто-завгодно, але реальні люди будь-якого віку, статі, релігії тощо. Учні можуть вільно обирати ідеального для себе педагога та писати відгуки про викладачів та робити донати за обов’язковий курс навчання. В разі зацікавленості, вони можуть звертатись до педагогів за додатковими платними курсами, онлайн чи оффлайн індивідуальним чи груповим репетиторством (платним чи безоплатним, це визначає конкретний вчитель).

Принцип 4-й: Оплата праці генераторів знань

Доступ до загальнообов’язкових програм, на мою думку, має бути безкоштовним.
Але кожний користувач порталу може робити анонімні (тобто щоб викладачі не знали, але бухгалтер / адміністратор системи звісно мають знати), добровільні донати (щорічні, щомісячні, одноразові) як викладачам (які йому цікаві, корисні, приємні), так і розробникам / адміністраторам порталу. Впевнений, що такі донати будуть, а 10-15% від донатів викладачам маю бути скеровані або на оплату праці розробників порталу, адміністраторам порталу а, якщо є або буде можливість, то і на розвиток.

Викладач може і повинен добре заробляти. Але держава вже сплачує заробітну плату викладачу за його працю. Так вона невисока, але по факту обов’язкові дисципліни вчитель і так викладає школах, університетам, училищах тощо. Портал дозволить розмістити відео та/або аудіо запис цієї праці та надати доступ до уроків та лекцій кращих викладачів кращих учбових закладів кожній дитину, учню, будь-якій людина різного віку, яка хоче вчитись.

Умовно кажучи в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові є блискучі викладачі історії, літератури, хімії, програмування, математики. Станом на зараз їх діяльність та педагогічна творчість доступна максимум 100-200 дітям на рік лише в певній географічній локації. Вони викладають лише у кращих державних учбових закладах столиці та великих міст. Але їх уроки та лекції, якщо їх записати та викласти на портал, стануть доступні кожній сільський дитині, кожній сироті в дитячому будинку тощо. Головне це мати смартфон, планшет, ноутбук + доступ до мережі (системи, порталу). Тобто уроки математики кращих викладачів можуть одночасно слухати тисячі дітей, замість поточних 100-200 дітей на рік.

Який бізнес та комерційна вигода для викладачів? Для викладачів має бути можливість крім добровільних донатів за обов’язкову програму, пропонувати учням перелік репетиторських послуг, як оффлайн, так і онлайн. Плюс вони можуть встановлювати плату, на свій розсуд, за перегляд (прослуховування) факультативних, довільних, додаткових курсів, які вони створюють.

Впевнений, що за умови, якщо освітній портал буде якісним та дасть реальний ефект, держава, приватні інвестори (бізнес) захочуть його спонсорувати в той чи інший спосіб.

Коментар для IT-індустрії
Переконаний, що ця ж ідея може бути реалізована в масштабі системного всеукраїнського порталу для IT-навчання в сфері програмування різними мовами, тестування, проектування. Для цього, на мою думку, треба, щоб одночасно досвідчені фахівці системно виклали власні відеозаписи навчальних курсів для різних рівнів кваліфікації. Тут важливим елементом має бути те, щоб умовний курс з програмування С++ для Junior чи Middle рівня одночасно виклали хоча би 5-10 Senior фахівців в цій же сфері з різними підходами, форматами та стилем подачі інформації. Це потрібно, щоб учень міг вільно обрати та знайти підходящого йому педагога.

Ця тема викладена тут для суспільного обговорення та дискусії в експериментальному форматі. Було би цікаво почути думки IT-середовища стосовно реальності створення всеукраїнського освітнього порталу.