Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Освітній портал (мультиплікатор). Ідея для суспільного обговорення

Висока освіченість суспільства дає можливість (але не гарантує) та певний шанс стати цивілізованим соціумом. В ХХ столітті Україна пройшла шлях (великою мірою примусовий) від глибокої народної малограмотності / неграмотності до становища в 80-х роках, коли умовно кожний 3-ий випускник вузу був інженером. Але як тільки примус зникнув, вітчизняна система освіти поступово почала втрачати свої позиції. Звісно є окремі школи, вузи, факультети, які попри обставини намагались та намагаються давати якісну та сучасну освіту пристойного рівня.

Але все ж в ХХІ столітті, на мою думку, спостерігаємо суттєві проблеми в якості освіти та її доступності. Досить часто з різних джерел отримую відгуки про те, що рівень освіти в Україні падає, особливо в провінції, віддалених регіонах та селах. Погоджуюсь з такими поглядами. І це звісно дещо дивує, зважаючи на те, що рівень інформаційних технологій шалено зростає.
Для того, щоб окреслити проблематику цієї теми поділюсь своїми враження, думками та спогадами.

Обмеженість аудиторії, зникнення в небуття та недоступність в периферії

Навчаючись в звичайній загальноосвітній пострадянській школі, в мене були сильні викладачі майже з усіх предметів, які на високому рівні знали свої дисципліни та совісно ставились до своїх обов’язків. В тих далеких 90-х роках в нашій, доволі провінційній школі географію викладав вчитель-новатор, який з кожної банальної теми, створював чудову мандрівку в світ географії. Щорічно географічні спектаклі мали можливість бачити та слухати максимально близько 150-200 учнів. На ці заняття було цікаво ходити, ми на них бігли. І питання в тому, що цікавих, творчих та потужних педагогів сотні та тисячі в Україні, але вони розкидані по різним куточкам держави. Доступність до їх педагогічної діяльності обмежується 100-200 учнями на рік. А їх творчий доробок зникає в небуття як тільки вчителі йдуть на пенсію та закінчують професійну діяльність.

Також, вже в університеті, в 2000 та 2004 роках я мав можливість слухати потужні лекції з макроекономіки, монетарної політики та політекономії гостьових докторів економічних наук. Ці лекції тривали по 2-3 години щотижня протягом лише 3-4 місяців і слухало їх лише 200-300 студентів на рік в тоді ще 50-мільйонній країні. Зараз було би цікаво прослухати ці лекції знову та переосмислити їх, бо у віці 17-20 років певні речі сприймаються по-іншому. Було би також добре, щоб і сучасні студенти або будь-хто зацікавлений міг мати можливість їх послухати. Технічні можливості (відео та аудіо запис) для цього були і тоді, і особливо зараз, але ті лекції якщо і існують, то десь в паперових конспектах випускників, які лаконічно записували їх крізь призму власних інтерпретацій.

Тут існує ще й іншій бік проблеми. Уявимо сучасну дитину в глухому селі або якогось безробітного в депресивному, провінційному містечку, який хоче вчитись та здобути якісну системну освіту. Зараз це зробити досить проблематично. Сучасні сільські та провінційні школи стикаються з проблемою нестачі кваліфікованих кадрів. Якщо у вас немає приватного автомобіля або грошей на бензин, то ви по суті прив’язані до конкретної школи роками. Одна і та сама людина в сільських школах, маленьких містечках вже зараз читає інколи по 3-4 предмети, школи скорочуються або взагалі закриваються. Про якість освіти дітей з провінції та сіл можна лише здогадуватись та періодично вдивлятись на результати ЗНО.

Унікальність творчої особистості

Окреслю ще одну проблематику, яка є доволі очевидної для мене. Кожний серйозний вчитель та викладач є унікальним індивідом зі своїми особливостями (плюсами та мінусами). Так само кожний учень, студент, кожна людина, що навчається, є неповторною. І не кожній дитині підійде кожний вчитель та його стиль викладання. Деякі педагоги взагалі «знищують» інтерес учня/студента до предмету (в мене такі випадки були в університеті). По суті, учень вивчаючи хімію, історію чи програмування в школі приречений слухати 4-5 років одну і ту саму людину, яка працює в учбовому закладі. Чудово, якщо цей вчитель добра, мудра та професійна людина. А якщо він злий, примітивний та низького рівня кваліфікації? Що тоді робити? Наймати репетиторів?

В кожного викладача свій стиль, свої підходи, свої методи викладання, і лише деякі педагоги здатні змінюватись та адаптуватись під конкретних учнів. В негативного сценарії, це призводить до того, що учень втрачає інтерес до певної дисципліни та віру в себе.

Руйнація фахових мостів поколінь та спотворені інтерпретації
Також мене завжди дивувала повна відсутність або надзвичайно обмежена кількість відео та аудіо матеріалу з видатними професіоналами минулого ХХ століття, фахівцями в різних сферах: авіації, інженерії, музиці, військової справи, режисурі, ракетобудуванні тощо. Тобто не інтерв’ю про життя, про партійне завдання п’ятирічки, про сім’ю, а фахові, системні розмови з конкретної професійної теми, проблеми з власного практичного досвіду. Приведу вам такий приклад. В Україні з 1970-х до 2000-х років працювали два видатних авіаконструктори світового рівня: Антонов та Балабуєв. Ви зараз не знайдете жодного фундаментального відео матеріалу з ними на тему авіації. Їх надбання та творчий доробок існують в кращому випадку в нечисленних книгах, і то далеко не завжди. Такого рівня професіонали існували та існують в світі в кількості 20-30 людей, і не більше. А їх творчий шлях та надбання по суті зникли або зникають, бо не з’являються нові потужні авіаконструктори, тобто мости між поколіннями розриваються і втрачаються.

Ви можете сказати, що певні знання застарівають. Частково так, але більшість знань (особливо точні науки) залишаються актуальними десятиліттями, століттями та тисячоліттями. І як правило руйнування мостів між поколіннями та деградація суспільства відбувається тоді, коли немає передачі накоплених знань, умінь, технологій, напрацювань, висновків та досвіду. Певні дисципліни (історія, література, філософія та інші гуманітарні) крім усього іншого піддаються суттєвим ідеологічним впливам, але це не є проблемою, якщо є можливість порівняти в часі різні погляди, вчинки, події. Мені особисто було би цікавого послухати живі аудіо або відео лекції серйозних педагогів минулого з історії, економіки, політології, військової справи, наприклад, за 1948, 1960, 1972, 1984, 1996, 2008 роки та порівняти їх відмінності, розбіжності, конфлікти в одних і тих самих темах, які мене особисто хвилюють та цікавлять.

Відсутність відео та аудіо матеріалів від першої особи крім всього іншого породжує суттєву проблему «зламаного телефону» та спотворених трактувань, коли люди сучасності інтерпретують слова видатних постатей минулого в свій дивний, суб’єктивний спосіб, інколи навмисно викривляючи реальний контекст сказаного. Це суттєва проблема в гуманітарних дисциплінах та будь-яких абстрактних категоріях.

Станом на 2020 рік існують:
— десятки тисяч музичних гуртів (мільйони треків) в межах одного музичного стилю;
— десятки тисяч фільмів десятків різних жанрів;
— десятки тисяч комп’ютерних ігор;
— сотні радіостанцій;
— десятки політичних шоу та експертів;
— тисячі інтерв’ю з поп-зірками, моделями, блогерами тощо.

Майже в усіх розважальних сферах є величезний вибір. Причому, якщо ви зайдете в будь-який розважальний медіа онлайн портал, там побачите і вибір (безкоштовний і платний), і структуру, і каталоги, і різні формати та режими пошуку тощо.

Одночасно в сфері освіти, в сферах реального розвитку та росту особистості — інформація, з моєї точки зору, суттєво обмежена. Або вона знаходиться в хаосі.

Освітній портал (мультиплікатор)

Маючи власний досвід різних форм навчання (очного, заочного, живого онлайну, дистанційного, самостійного та індивідуального з репетиром), мене дивує відсутність гнучких, живих та вільних систем в освітній сфері в умовах потужного розвитку інформаційного технологій та їх доступності майже кожному індивіду сучасності.

В мене є певна ідея, яка можливо далека від досконалості, стосовно того, як можна зробити певний прорив в якості освіти та її доступності кожній людині. Думаю, що буде доречно цю ідею озвучити та подати на суспільне обговорення. Власне тому вирішив записати ці роздуми.

Ви запитаєте чому ж я сам її не беру і не реалізовує. Питання правильне, але ця ідея потребує певної глибокої як технічної, освітньої, так і суспільної синергії, співпраці та кооперації, яка в моїх поточних умов малоймовірна. Тому я буду радий, якщо комусь ця ідея сподобається та хтось захоче її реалізовувати в життя в певному масштабі: на рівні країни, області, університету, індустрії, галузі промисловості чи бізнесу. Хоча в бізнесі схожі системи (внутрішні навчальні портали) частково вже існують і добре працюють.

Суть ідеї полягає в створенні системного освітнього порталу, який може стати мультиплікатором якості, різноманітності та доступності освіти кожному. Освітній портал — це структурований каталог відео та аудіо лекцій сотень та тисяч викладачів з усіх різноманітних предметів для школи, професійно-технічних училищ, інститутів , університетів, реального бізнесу та галузей промисловості.
На мою думку, освітній портал має базуватись на певних обов’язкових принципах.

Принцип 1-й: Обов’язкова стандартизована складова

Базова основна частина має відповідати державним вимогам, поточним програмам, певним стандартам . Так щоби навчання на порталі дозволяло здати конкретні державні екзамени, тести, вимоги з будь-якої дисципліни / предмету. Щоб дитина, студент, людина будь-якого віку, за умови якісного та сумлінного навчання, могла здобути атестат, диплом, сертифікат, ремесло, кваліфікацію чи професію.
Кожний педагог, вчитель, практик, професіонал-ентузіаст має записати на відео та аудіо повний курс лекцій з певного предмету / дисципліни, як мінімум одного року або одного рівня навчання
— середня освіта (наприклад, повний курс лекцій по неорганічної хімії за 9 клас)
— середня спеціалізована (наприклад, столярне ремесло, побутова сантехніка)
— вища освіта (наприклад, курс математичної статистики, макроекономіки)
— IT-галузь (курс програмування С++ для Junior, Middle, Senior рівнів)
— автомобільна промисловість (конструкція ДВЗ, системи управління тощо)

По суті своїй тут нічого вигадувати не треба, необхідно лише якісно та комплексно записати на відео та аудіо власні уроки, курси лекцій (семінарів) в межах щоденної педагогічної праці в школах, училищах, інститутах, університетах. А потім ці системні та комплексні курси з певної дисципліни викласти на освітній портал.

Держава і так сплачує (правда небагато) за педагогічну працю вчителів та викладачів, але ці уроки або лекції існують живими протягом 1,5-2 годин часу і потім залишаються лише в конспектах учнів, студентів тощо. Але в більшості випадків ці уроки та лекцій йдуть в небуття зразу після їх завершення. Хоча записавши лекцію якогось потужного практика або вченого в якомусь з сотень вузів України, вона в будь-який момент часу стане доступною тисячам людей по всій Україні, які цікавляться цією темою.

Наприклад, завдяки цьому порталу творчий доробок вчителів математики провідних шкіл Києва стане доступний для кожного учня (будь-якого віку) в будь-якому куточку держави. При чому у вас ще й буде вибір — повний курс геометрії або алгебри якого саме педагога вам підходить, якого вчителя слухати. Враховуючи те, що державні підручники та державні програми одні і ті ж самі по всій державі, то вам лише потрібно знайти вашого ідеального педагога (якого вам цікаво слухати та який підходить вам) і наполегливо вчитись.

Всі педагоги розказують про одне і те саме роками в межах стандартизованих програм, але по-своєму, тому результати у вчителів досить різні. Всі вчителі унікальні так само як і учні. І гармонію знайти легше, коли є вільний вибір в парі вчитель-учень.

Принцип 2-й: Вільна творча складова та вибір вчителя

Максимальна свобода особистості та право бути унікальним в своїх бажаннях, в своєму розумінні, в творчій реалізації та в вільному виборі.
Викладач має право викладати будь-який предмет так як він це розуміє, хоче і може. Наприклад, є певна тема (сила Архімеда в фізиці). Один викладач хоче зробити цікаву анімацію, другий — розказати лише на словах, третій — намалювати графіки, четвертий — показати практичний експеримент тощо. Всі викладачі будуть говорити про одне і те саме (силу Архімеда), але в різний спосіб та з різними акцентами. Різні діти (учні, студенти, звичайні люди) по-різному сприймають інформацію, тому важливо, щоб у того, хто навчається був широкий вибір тих, хто навчає з точки зору стилю, подачі та формату.

Звісно вчитель повинен викладати базовий набір стандартних знань передбачених державними програмами (вимогами), умовні 50% від загального часу викладання, але все інше має бути його унікальним творчим процесом (довільні експерименти, творчі варіації). Тобто крім стандартних тем, кожен вчитель може викладати довільні теми та нові знання (не передбачені обов’язковою програмою викладання того чи іншого предмету), виходити за межі дисциплін, наприклад міждисциплінарні та комбіновані компоненти (географія-археологія, фізика-хімія, література-історія, медицина-біологія, французька мова-музика тощо).

Користувач-учень має право вільно обирати
— який предмет він хоче вивчати більше, який менше, в якій кількості, з якою частотою повторів
— обов’язкову програму (передбачену державою) якого викладача слухати (якого не слухати),
— яку довільну факультативну частину, в яких обсягах додатково вивчати (унікальні творчі реалізації певного педагога)

Користувач-вчитель має право вільно обирати
— в який спосіб та в яких формах викладати стандартну програму, передбачену державними вимогами
— яким додатковим темам та знанням навчити своїх учнів
— які творчі експерименти проводити задля кращого пізнання міждисциплінарних знань

Приклад живої, унікальної і творчої реалізації викладача з провідного ліцею Одеси www.youtube.com/watch?v=pQQpQ9R_cdo
www.youtube.com/watch?v=gLxCiIRWtuE (канал Павла Виктора www.youtube.com/c/pvictor54/videos)

Принцип 3-й: Вільний вхід в систему

Користувачем порталу може стати кожна дитина, учень, вчитель, професор, пересічна людина будь-якого віку. Будь-хто, в кого є бажання вчитись, здобувати нові знання, розширювати власний світогляд та тренувати власне мислення.
Але важливо, щоб реєструвались лише реальні люди без фейків та ботів тощо. Це потрібно задля того, щоб формувати реальні відгуки про викладачів.
Максимальна відкритість, прозорість та доступність має бути забезпечена усім зацікавленим сторонам освітнього процесу: учням, викладачам, представникам бізнесу, вільним слухачам.

Також важливим елементом має бути те, що контент на портал може викладати будь-який педагог, практик, вчитель за умови, що він /вона системно та комплексно розкриває певний предмет, напрямок, дисципліну.

В цьому порталі (системі) мають бути 3 основні групи учасників.

1а) Розробники та адміністратори. Це можуть як комбіновані групи з представників приватного сектору (програмісти, інженери), наукового середовища (вчені, дослідники) та освітніх інституцій (школи, училища, університети).

2а) Генератори знань. В цю групу входять усі, хто має можливість та бажання створити контент для порталу. В людини має бути відповідна освіта або практичний досвід діяльності в певній сфері для того, щоб мати можливість записати повноцінний курс відео та аудіо лекцій (уроків) з певної дисципліна (теми) хоча би в межах державних стандартів та вимог. Тобто, якщо ми маємо предмет «хімія», то викласти на портал свій варіант цього предмету можуть одночасно людина з відповідною педагогічною або з людина з освітою хіміка, або спеціаліст, який має практичний досвід праці в хімічному бізнесі або промисловості. За певних умов, обов’язковий курс з лекцій /уроків з предмету «хімія» може записати за викласти будь-яка людина, яка знається на хімії, і кваліфікацію якої підтвердили хоча би 10 викладачів з високим рейтингом.

3а) Учні, споживачі знань. Учнями можуть бути хто-завгодно, але реальні люди будь-якого віку, статі, релігії тощо. Учні можуть вільно обирати ідеального для себе педагога та писати відгуки про викладачів та робити донати за обов’язковий курс навчання. В разі зацікавленості, вони можуть звертатись до педагогів за додатковими платними курсами, онлайн чи оффлайн індивідуальним чи груповим репетиторством (платним чи безоплатним, це визначає конкретний вчитель).

Принцип 4-й: Оплата праці генераторів знань

Доступ до загальнообов’язкових програм, на мою думку, має бути безкоштовним.
Але кожний користувач порталу може робити анонімні (тобто щоб викладачі не знали, але бухгалтер / адміністратор системи звісно мають знати), добровільні донати (щорічні, щомісячні, одноразові) як викладачам (які йому цікаві, корисні, приємні), так і розробникам / адміністраторам порталу. Впевнений, що такі донати будуть, а 10-15% від донатів викладачам маю бути скеровані або на оплату праці розробників порталу, адміністраторам порталу а, якщо є або буде можливість, то і на розвиток.

Викладач може і повинен добре заробляти. Але держава вже сплачує заробітну плату викладачу за його працю. Так вона невисока, але по факту обов’язкові дисципліни вчитель і так викладає школах, університетам, училищах тощо. Портал дозволить розмістити відео та/або аудіо запис цієї праці та надати доступ до уроків та лекцій кращих викладачів кращих учбових закладів кожній дитину, учню, будь-якій людина різного віку, яка хоче вчитись.

Умовно кажучи в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Харкові є блискучі викладачі історії, літератури, хімії, програмування, математики. Станом на зараз їх діяльність та педагогічна творчість доступна максимум 100-200 дітям на рік лише в певній географічній локації. Вони викладають лише у кращих державних учбових закладах столиці та великих міст. Але їх уроки та лекції, якщо їх записати та викласти на портал, стануть доступні кожній сільський дитині, кожній сироті в дитячому будинку тощо. Головне це мати смартфон, планшет, ноутбук + доступ до мережі (системи, порталу). Тобто уроки математики кращих викладачів можуть одночасно слухати тисячі дітей, замість поточних 100-200 дітей на рік.

Який бізнес та комерційна вигода для викладачів? Для викладачів має бути можливість крім добровільних донатів за обов’язкову програму, пропонувати учням перелік репетиторських послуг, як оффлайн, так і онлайн. Плюс вони можуть встановлювати плату, на свій розсуд, за перегляд (прослуховування) факультативних, довільних, додаткових курсів, які вони створюють.

Впевнений, що за умови, якщо освітній портал буде якісним та дасть реальний ефект, держава, приватні інвестори (бізнес) захочуть його спонсорувати в той чи інший спосіб.

Коментар для IT-індустрії
Переконаний, що ця ж ідея може бути реалізована в масштабі системного всеукраїнського порталу для IT-навчання в сфері програмування різними мовами, тестування, проектування. Для цього, на мою думку, треба, щоб одночасно досвідчені фахівці системно виклали власні відеозаписи навчальних курсів для різних рівнів кваліфікації. Тут важливим елементом має бути те, щоб умовний курс з програмування С++ для Junior чи Middle рівня одночасно виклали хоча би 5-10 Senior фахівців в цій же сфері з різними підходами, форматами та стилем подачі інформації. Це потрібно, щоб учень міг вільно обрати та знайти підходящого йому педагога.

Ця тема викладена тут для суспільного обговорення та дискусії в експериментальному форматі. Було би цікаво почути думки IT-середовища стосовно реальності створення всеукраїнського освітнього порталу.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному1
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Може буде комусь цікаво та корисно Рішельєвський ліцей з м. Одеса виклав у вільний доступ на YouTube навчальні відео курси з різних предметів. Там є фізика, і хімія, і біологія, і історія, і географія, і англійська мова.
www.youtube.com/...​view=1&sort=dd&shelf_id=2

Є навіть п’ять уроків з Python програмування (англійською мовою) та матеріали для школярів по С++. www.youtube.com/...​Uv-VMeD6xdCxejkgcnk60uzjh

Якщо в когось є подібні лінки на аналогічні ресурси / збірки реальних уроків/ лекцій викладачів кидайте сюди в коментарі, я потім спробую їх систематизувати.

Русскому миру нужны рабы. ЛНР резко урезала количество бесплатных мест в ВУЗах
Послухайте аргументацію.
www.youtube.com/watch?v=S-vnf2MnDE4

Те саме потенційно, в можливій перспективі, чекає в Україні.

ЛНР резко урезала количество бесплатных мест в ВУЗах

«ВУЗы лугандона»? Это оксюморон.

Тут на форумі достатньо ідеологічних союзників керівнцитва ОРДЛО. Майже один в один повторюють свої погляди на освіту.

Тут на форумі достатньо ідеологічних союзників керівнцитва ОРДЛО. Майже один в один повторюють свої погляди на освіту.

Типа, ограничить образование 3-мя классами школы, в течении котoрых обучить ребёнка маршировать, стрелять по людишкам из автомата и накачать рашко-аигитками?

Нет, таких высказываний я здесь не встречал. Дай ссылки.

Где тут про деньги? Какую проблему решает идея, чтобы люди платили? Практика показывает что создавать обучающий контент очень сложно и дорого. Кроме того после обучения, многие просто уедут заграницу)
Украине удается удержаться на плаву в мире аутсорса за счет уже качественного образования. Так если оно уже есть, то проблем нет с образованием, иначе не было бы крупных аутсорсеров.

Есть огромное множество англоязычного контента великих университетов мира, учись не хочу.

Люди из стран СНГ скорее будут платить за лекцию из Гарварда, нежели дяди Васи из деревни Пупкино. Опять же исходя из опыта.

Эта идея может быть хорошей для стран с низким образованием, Кыргыстан, части стран Африки, у кого нет доступов к школе.

А ви спробуйте знайти в Інтернеті, зокрема на YouTube повний (структурований відповідно до державної програми) курс математики чи географії для середньої школи українською мовою чи хоча би російською?

59 коментов, автор отвечает, а tl;Dr так и нет

Проблема дитини у депресивному селі/містечку не у відсутності доступу до знань, а у відсутності роботи для їхніх батьків, що б ті могли забезпечити цей доступ. Ресурсів з інформацією більш ніж достатньо, але можете подивитися на Ютуб-тренди в Україні — itc.ua/...​e-na-youtube-v-2020-godu , там навчальних напрямів нема взагалі.

Дякую за коментар та лінк з новиною про топ-10 вподобання Youtube по Україні.

Бачу пряму залежність між низьким рівнем освіти батьків та відсутністю в них роботи. Зокрема, на мою думку, 90+% дорослого населення депресивних регіонів (можливо 80% загалом по Україні) не знає та не володіє іноземними мовами бізнесу (англійська, французька, німецька), які в принципі досить поверхнево викладались в СРСР та пострадянській Україні 90-х.

Додам ще один лінк про новину, що найпопулярнішим сайтом в Україні виявилася Wikipedia.
gazeta.ua/...​oyi-krayini-svitu/1000089

Додам ще один лінк про новину, що найпопулярнішим сайтом в Україні виявилася Wikipedia.

Було б дуже круто, але одне «але»:

Для більшої релевантності з добірки виключили пошуковики і соцмережі, включаючи Google, Facebook і Youtube.

Основні сайти за відвідуванням відсіяли.

Ця ідея далеко не нова. Всі спроби реалізувати такі ідеї на практиці провалилися. Банальні приклади ХанАкадемія або Курсера. Шуму навкого цього багато, а реально воно виявилося нікому не потрібне.
На мою думку, проблема доступності знань надумана. Всі знання є доступними для будь-якого мешканця землі. Реальна проблема в мотивації до навчання. Є мала частина людей здатних найти мотивацію до самоосвіти. І цим людям ніякі портали не потрібні. Вони чудово займалися самоосвітою ще у 19 ст.
А всім іншим скільки відосів і курсів не давай, вони самі вчитися не будуть. Для них працює лише традиційний метод з наглядачем (вчитель, декан і тд).
Без реального живого «мотиватора» більшість людей не будуть вчитися.
Хочете допомогти бідним африканським дітям отримати освіту, збирайте чемодан і їдьте в африку працювати волонтером у сільсікій школі.

И ханАкадемия и курсера супер востребованы среди людей.

так. серед людей двох категорій. Перша, люди я кі люблять само освіту. Їх мало і вони і раніше мали де вчитися. Друга — люди які по пріколу з цікавості подивляться пару перших відео з курса або зроблять пару уроків. І ніколи не завершують початі курси на таких платформах.

Это всего лишь ваши догадки, причем смелые и вообще ничем не подкрепленные.
Coursera котируется даже в Державном Центре Занятости dou.ua/...​rums/topic/31090/#1901526 . К тому же оба ресурса растут как на дрожжах, а это стоит денег — откуда то же они берутся. Видимо, это оправданно.
Ну и лично я там проходил некоторые курсы (ханАкадемия) с большим удовольствием и пользой для себя.

Мене дивує відсутність порядку (системи), вибору (свободи) та різноманіття творчих реалізацій в сфері освіти та розвитку особистості. От хтось умовно хоче ознайомитись з курсом історії України чи всесвітньої історії. Зараз в онлайні — їх не знайти, особливо щоб це був вибір, чию інтерпретацію слухати. Так звісно можна сказати, що є книжки — бери і читай. Але тоді так само можна сказати про школу. Навчити дітей читати та писати — і хай собі займаються самоосвітою. Навіщо ті школи та університети.

По суті своїй вчитель (педагог) — це унікальна творча особистість (такий собі умовний інтелектуальний тренер), який тренує дітей використовуючи власні унікальні методи та підходи. Результати вчителя математики в київських школах та глухих сільських школах суттєво різні, хоча підручники одні, предмет один.

Діти за потенціалом рівні, що в місті, що в селі, що в Європі, що в Африці, що в Азії (плюс ці потенціали мало кому відомі, якщо їх не запустити) — тренери (вчителі) різні та можливості різні.

Тут дехто писав і ставив питання так «а навіщо бути освіченим, навіщо якісна освіта». Навіщо дітям з тупих та забитих сімей давати освіту. Для мене особисто, це ознаки нового типу фашизму ХХI століття.

Де-де, а в освітній сфері — дійсно можна створити рівність та задовільнити будь-які потреби/смаки. Освіта дає можливість будь-якому суспільству в світі стати цивілізованим.

Освіта робить людей реально рівними в незалежності від соціального статусу, сімейного походження, країни проживання.

Фигасе, вы все перекрутили. Фашизм. Кто-то, и кажется не один человек, заметил, что детям из глухих сел образование (особенно история) не даст прироста уровня жизни в том месте и времени, где они находятся, в первую очередь они сами это понимают и даже имея доступ не занимаются этим, а ищут возможности преуспеть в сложившихся обстоятельствах.

А звідки ви знаєте, що кому треба і навіщо? Ви можете вирішувати лише за себе та за своїх дітей (і то залишаючи дітям свободу вибору). Сам народився в селі і перші 4 роки життя провів в селі.

Сприймаю будь-які обмеження в сфері освіти — як посягання на природнє право людини бути вільною в своєму розвитку та пізнанні світу.

В мене є один приклад Петро Васильович Балабуєв, яким я захоплююсь.
www.youtube.com/watch?v=pJ1q3w78YMM
Це хлопець з глухого хутору Луганської області завдяки освіті та власним багаторічним зусиллям став один з найвидатнішим авіаконструкторів світового рівня.

А от великий «аристократ» та «монарх» Микола II — прославився тим, що

застрелил 3786 бродячих собак, 6176 бродячих кошек и 20 547 ворон

Грошима та золотом монарха та хлопця з хутору ви рівними ніколи не зробити. Бо «монархи» завжди хочуть більше грошей, більше влади, більше поваги просто по «дефолту».

А от освіта та власна праця дійсно роблять рівними. Там лише ви один на один зі світом.

Вроде сейчас никто ничем не ограничен, где бы он не находился в плане обучения на инфо-ресурсах, нет? Людям из глухого села самим не интересно заниматься самообучением. И это не я, а они сами, так решил, раз не пользуются образовательными порталами. Anyway, фашизмом тут даже не пахнет — все в равных условиях, как никогда. Одним порталом больше, одним меньше.

Якщо керуватись вашою логікою, тоді виникають декілька питань.

1. Навіщо існує рейтинг шкіл? Чому успішні та заможні люди намагаються прилаштувати власних дітей в кращі ліцеї та найбільш модерні школи з високою якістю освіти (а потім кращі університети Великобританії, Німеччини, Франції, США, Швейцарії, Італії)? Вчились би десь у звичайних школах та сильно би не парились.

2. Чому діти успішних та заможних людей не йдуть вчитись на пекарів, сантехніків, столярів та касирів, не всім же треба мати вищу освіту? Вчаться вони все одно в більшості погано (з власного досвіду та спостережень).

3. Якщо освіта, це лише особисті зусилля кожного і сучасний світ повний рівних можливостей, то нафіга взагалі дітей водити в школу (тим більше престижні та високі за рейтингом по ЗНО)? Може краще дати дитині велику торбу з підручниками і нехай сама самостійно пірнає в глибини знань та науки?

4. Стосовно обмежень. Деяким дітям фізично важко навіть доїхати до якоїсь сільської школи. А зважаючи на те, що молоді педагоги, які вчились на бюджеті, в більшості працюють в містах — то виникає питання чим займається держава, яка фінансує з державного бюджету нерівномірний розподіл фахівців, які отримують вищу педагогічну освіту за державний кошт?

А что не так с моей логикой?
1) Вы предложили образовательный портал — их уже навалом.
2) Детям из глухих сел не отсутсвие N+1 портала мешает учиться, а отсутствие видимой области приложения получаемых знаний в их окружении.
3) Все в равных условиях в контексте онлайн-обучения, а не вообще «по жизни».
p.s. Так что все эти ваши вопросы не в связи с моей логикой и даже не в контексте вашего же вопроса. Так к чему они? Я не наговаривал на эти вопросы.

Текст великий, ідея грандіозна, але

Щоб зрозуміти чому дітям треба живий вчитель, чому статистика по світу вказує на неефективність дистанційної освіти дітей — треба трішки попрацювати з ними самому.
Ніяки такі лекції діти дивитись не будуть. А щоб напружувати мізки та робити якісь вправи(а без вправ то не освіта), то взагалі фантастика, тобто може якась частина одного відсотка так вмотивована..
І не тому що ледащі. А тому що — діти

Про гроші — їх точно не буде.
Волонтерів навіть на роботу з контентом — не знайдете у достатній кількості.
А ще ж треба методистів знайти.

ITшників вільних теж не багато. Молоді довчають те чого бракує для кар’єри вечорами, на зрілих і без чиїхось дітей купа роботи та відповідальності на проектах, та ще й стільки, що на своїх дітей часу не вистачає

Тому почніть з малого — знайдіть ще кількох які вірять у грандіозне майбутнє, підготуйте програму з одного предмету, та попрацюцте зі школами, щоб направили до вас дітей, поїздіть самі, пропіарте серед дітей цей курс, та попрацюйте з — дітьми. Не з сферичнми у вакуумі. А реальними. З сіл.

Поддержу. С точки зрения психологии, детям и подросткам важен авторитет учителя. Т.е. какой он человек по жизни очень сильно влияет на то, как они будут у него учиться. Дистанционно этого почти невозможно добиться.

С точки зрения психологии

и биологии. мы ж стайные животные, и ожидаем иерархии в группе. президент должен, депутаты должны, и т.п.
всякие истории о попавших на остров, ролевые игры показывают что иерархия формируется очень быстро, с «любого материала».

и второй момент такой же как и везде
менеджер нужен. тот кто разрулит, тз напишет, пояснит его, проконтролирует выполнение

суть «механики» та же — как в любой стае.

нюансы конечно есть. некоторые действия выполняющего роль менеджера бессмыслены. некоторые просто вредны. за некоторые — гнать взашей и не подпускать к детям больше и управлению командами, проектами.

но механика это необходимое условие, но недостаточное.

второй задачей учителя является то что называют
«детей надо заинтересовать»
(программисты ищут интересные проекты — об этом же)

промотивировать, раскрыть потенциал, написать совместно план развития
а главное — не демотивировать, давать задачи по плечу, и т.п.
хвалить не забывать, задавать ориентиры — что правильно, хорошо, что неправильно, плохо.
и не дать сесть на шею при этом.

нюансы конечно есть. например детям нужен друг больше чем взрослым в этой ситуации.
но если спустишься на уровень панибратства — они просто сожрут тебя. :)
давать им порулить (на этом митинге фасилитатором будет ...
первая ж ссылка в гугле
Фасилитатор — это не тот, кто стоит перед группой и читает лекцию.
я тоже так утверждаю:
Учитель — это не тот, кто стоит перед доской и читает лекцию классу
...
дальше из ссылки
Опытный фасилитатор должен также иметь следующие навыки:
Умение вклиниваться в процесс таким способом, чтобы привносить в дискуссию креативность, а не убирать ее из группы
Способность понимать групповые процесс и динамику — умение успешно «выравнивать» любые неравенства в групповой динамике
Кто является доминирующим в группе? И как их приостановить
Кто «за бортом»? И как их привлечь
Кому скучно? И как втянуть их в процесс

Это функции, обязанности учителя.

поэтому смотреть говорящую голову которая грузит мультиками про физику — могут только некоторые старшеклассники. и то, за спиной у них обычно стоит кто-то, кто выполняет все эти функции — учителя, менеджера, старшего друга.
ребенку надо — совместное переживание. даже взрослые на удаленке жалуются на недостаток — совместного переживания. а «одинокий» ребенок страдает еще сильней.

поэтому да, не любому ребенку подойдет любой учитель. есть по факту несовместимые типы личностей. устранить конфликт будет очень сложно между ними.

но без живого учителя, хотя бы онлайн, ничего не будет
а с «первоклашками» и по онлайн малополезно.
инет полон этими историями, когда весь урок рядом мама или папа :D потому что через 5 минут ребенок будет «не здесь»

Якщо ви помітили, то в моєму текст відсутні коментарі щодо того, що дітям не треба ходити в реальну школу, вчитись в реальних класах та відвідувати реальні заняття реальних педагогів.

Потенційно бачу такий ефект, що вчителі на порталі також будуть слухати та спостерігати за відео та аудіо матеріалом своїх колег. І порівнювати зі власним викладанням. Адекватний вчитель-професіонал обов’язково вдосконалить свою працю, взявши краще (потрібне йому) від своїх колег або звільниться, змінивши власну професію. Неадекватні педагоги продовжать мучити себе і свої учнів власними освітніми «послугами». Але в даному випадку дитина та її батьки можуть мати альтернативу (яка зараз можлива лише у формі репетиторства або самонавчання).

Плюс навчання на порталі може скоротити тривалість навчання, якщо певна дитина може оволодіти усією програмою за умовно 7-8 років замість поточних 10(11) років та здати незалежні державні екзамени.

ви самі визнали що про цільову аудиторію — дітей нічого не знаєте
і не вивчали реальні потреби вчителів та викладачів.

звісно вчителя обмінюються досвідом.
досвідом — створювати оті самі матеріали, досвідом вдосконаленя процесу навчання.
а не — готовими підручниками.
то як різниця між
ось тобі гітхаб, там повно коду, читай та вчись програмувати
та
ось тобі підрчуник про основи програмування, роби завдання, і потім ми разом зробимо якийсь проектик. «ти — зробиш, а я буду допомагати ;)»

звісно, матеріали зайвими не будуть.
так що буде добре коли з’виться такий портал. та ще, та ще, з десяток. щоб був вибір між порталами.

тому так, робіть, «дозволяю» :)

так всі так, це ж була іронія :)
коли візіонер каже — а от я придумав, як вважаєете, це класно?
всі і скажуть — о, супер ідея, класно, давай!
а коли дійте до пошука помічників...

...згадав тут інтерв’ю з одним засновників школи бізнесу для підлітків. лінка не зберіг, і подробиць не пам’ятаю. Але цілком згоден, там приблизно такє було

— Яка на ваш досвід головна проблема у підлітків, що вони повинні зрозумітии, чому навчитись
Перша — підлітки повинні зрозуміти що ідеї нічого не варті. Підлітки вважають що як вони щось придумали, всім сподобалось, то цього достаньо.
Друга — підлітки повинні зрозуміти як створюються гроші — цінності. Повинні зрозуміти що буде потреба задіяти інших людей для реалізації своїх ідей.

просто я у світі стартапів зараз, тому на фонтани ідей і глобальних проектів дивлюсь дещо скептично. ну і проф деформація — ваш проект такий же як і усі інші. Є ЦА, є потреби ЦА, є потреба в ресурсах: люди, гроші. всюди так. грошей цей проект не побачить довго (якщо нема когось впливого серед депутатів або у команді при кабміні). інвесторам — він теж не цікавий, освітні проекти в яки можна вкладати кошти — вже існують.

але звісно
робіть — і нікого не слухайте :)

я про це — «дозволяю» написав.

Не будь столько пафоса. И будь это изложением достигнутых результатов. Можно было бы аплодировать. Но нет.

Де ви побачили пафос, процитуйте? Я спробую переформулювати речення без пафосу.

По мне проблема надуманная.

Имхо, уже давно проблема не в доступности информации, а в слишком большом информационном шуме. Разнообразных лекций, курсов очень много. Бери и просто переводи лучшие на украинский язык, даже сильно выдумывать ничего не надо. Все, что имеет более-менее научную основу универсально и не зависит от страны. А на остальное не нужно и время тратить.

Другое дело, действительно, что способ подачи может подходить или не подходить. И вот создание рекомендательной системы, которая, анализируя когнитивные способности и способности к обучению, будет из пары десятков лучших вариантов рекомендовать 1-2, которые идеально подходят именно мне — идея интересная.

Как уже писали в комментариях, знания/образование мало дать — это потом еще где-то и применять нужно. Чтобы не получилось как в 90-е, когда условные PhD торговали носками на рынке, а не двигали науку, потому что двигая науку в то время можно было с голоду умереть (буквально).

Но я бы хотел обратить внимание и на другую неверную предпосылку, которая лежит в фундаменте всей статьи, а именно:

який хоче вчитись та здобути якісну системну освіту.

Автор предполагает, что большинство (или даже все) люди в обществе хотят быть образованными, двигать цивилизацию в светлое будущее и вообще прокачивать интеллект.
Но мой опыт общения с людьми разных социальных слоев и профессий, а также детьми и подростками из разных семей показывает, что лишь часть людей действительно заинтересована в этом, где-то процентов 10-20, в зависимости от социального слоя и прочих критериев. Остальным же 80-90% вполне достаточно удовлетворять лишь базовые уровни потребностей в пирамиде Маслоу. И каким-то чудесным образом, даже удовлетворив их (еда, жилье, транспорт, безопасность) — они не двигаются к верхним уровням (уважение и самореализация), а вкладывают силы, время, деньги в приобретение еще большего количества еды, жилья, транспорта или в покупку более дорогих вещей.

А все потому, что из всех щелей льется реклама, суть которой можно свести к следующему: «Потребляй и обретешь счастье». Умные люди (те самые 10-20%), которые как раз и склонны к получению образования, которых не нужно дополнительно мотивировать, понимают, что это bullshit. Остальные же 80-90% ведутся на эту маркетинговую фигню и бесконечно потребляют, задействуя лишь рептильную часть мозга (условно, конечно) и они как раз

НЕ хочуть вчитись та здобути якісну системну освіту.

Дополнительно на все это накладывается постсовковый менталитет и общество, в котором не почитается быть умным, а почитается быть хитрым, скользким, уметь вертеться и т.д.
Ради эксперимента, спросите у 10-20 случайных людей на улице, кем они хотели бы быть, если бы предоставился выбор — инженером или бизнесменом. Думаю, даже без этого опроса, результат примерно известен заранее.

В этой стране многие, а тем более — учителя и преподаватели, не особо отдупляют, что:

● Нужно менять баланс знаний и навыков в сторону прагматики и проактивности.
Например, навыки посещения церквей не помогают в нынешних реалиях, знания молитв тоже.

● Инвестиции в знания и навыки окупаются. В свои, в чужие, в знания и навыки детей, своих и чужих.

● Не надо включать чес про «толька пладеть канкурентаф, ита нивагадна!», потому что речь не о конкурентах, а о том, что с тyпopылым окружением мы имеем xyeвyю инфраструктуру, xyeвyю медицину, xyeвoe гособслуживание, xyeвyю защиту прав и частной собственности.
«Ни пладеть канкурентаф» не работает, господа. Этой установкой вы стреляете себе в ноги.

— Эти три простых аксиомы, с пониманием которых для Украины все изменилось бы к лучшему, для нарида этой страны непонятны и неинтересны.

Скільки дітей з глухих сіл України, Пакистану, Кенії, Мексики та Перу реально там навчається?

Освіта — це те, що дає можливість людям бути рівними.

Ни вы, ни я не знаем сколько. Предположу, что очень много тех, кто хочет получять знания. И если речь о «портале», то переплюнуть этих ребят практически невозможно.

Навіщо на когось плювати або перепльовувати?

«Плювати на когось»? «Переплюнуть» — это расхожая фигура речи, чтобы вычленять глагол и от него танцевать. И да, переплевывать надо, потому что у этой идеи не только околонулевая оригинальность, но и состоявшиеся, безукоризненные лидеры в этой области, что заставляет спросить: «Why, Mr. Anderson?».
Даже в вашей истории про глухие села Кении и Пакистана, единственное, что реально препятствует «навчанню», это нехватка компов, слабый интеренет и, возможно, низкая мотивация к обучению в странах, где оно не дает непосредственный прирост к уровню жизни. А не, еще N+1 портал.

Подивився на цей сайт. Що кинулось в очі. Базову арифметику для 7 класу читає чоловічий голос за кадром. Цей же чоловічий голос читає макроекономіку для університету. Все подається у вигляді записів на умовній дошці. Відчуття штучності присутнє. Довго такі уроки дитина не витримає в тому сенсі, що вони реально занудні. Ні емоцій, ні експресії, ні вражень.

Подивився як викладають історію 2-ої світової війни. Чоловічий голос бігає 15-30хв по карті і розказує, хто куди пересувався і в які роки. Дуже специфічна каша. Але ок, це унікальний стиль цього чоловічого голосу. Але історія — це скоріше трактування та розуміння, пошуки причин, копання та дослідження версій. Тому різні педагоги по-різному розкажуть одну і ту саму історичну тему.

Звісно молодці, що зробили такий сайт. Це добре. Але система одноманітна, таке відчуття, що зайшов в музей воскових фігур. Немає жодного живого людського обличчя.

Вы всего лишь посмотрели, а я на нем изучал массу тем с большим интересом на протяжении долгого времени. Сам предмет излагается интересно, наглядно и с точки зрения применения, где это уместно? У меня в школе, например, учительница математики очень экспрессивной была, но получить адекватные знания о логарифмах или производных мне это не помогло.
Покажите пару уроков по программе, которую предпочитаете вы?

Откуда оно возьмется. Мичтатель в наявности )

Це чудово, що вам запропонований спосіб викладання був корисний. Арифметика та макроекономіка цікаво розказують. Як один з варіантів та стилів — це якісно та самобутньо. Історія — мені не сподобалась.

Стосовно прикладів www.youtube.com/watch?v=gLxCiIRWtuE
Канал www.youtube.com/...​/UCWfhBu4fAt126ZbxREz3IBw
Це живі та унікальні творчі реалізації реального викладача з провідного ліцею Одеси.

Неплохо. Такие лекции, они конечно теплые и ламповые. НО, это не современно. Кто бы, что бы не говорил, пресловутое «клиповое сознание» — это следствие эволюции, как более удобная форма обмена информацией. Обучение — это частный случай обмена инфорацией. К тому же поиск удобнее организовать по квантизированным кускам.

Це приклад того, як творча діяльність одного вчителя мультиплікована з 200 учнів до 500+ тисяч глядачів.
Стосовно стилю викладання та формату подачі предмету це безкінечні суперечки. Головне, щоб був вибір. Все інше, особиста справа кожного: як викладати, кого слухати.

Тобто ефективність впливу на цільову аудиторію ви не враховуєте?
У дітей же ж і зараз є ютьюб. І освітніх програм для різного віку там багато.
На чому грунтується ваша впевненість що якщо перенести цю частину ютьба на інший портал, то ефективність збільшиться до назви — отримав освіту?

Що вам відомого наприклад про цих 500k+ глядачів?

Сергію, дякую вам за коментарі.

Станом на 2020 рік існують:
— десятки тисяч музичних гуртів (мільйони треків) в межах одного музичного стилю;
— десятки тисяч фільмів десятків різних жанрів;
— десятки тисяч комп’ютерних ігор;
— сотні радіостанцій;
— десятки політичних шоу та експертів;
— тисячі інтерв’ю з поп-зірками, моделями, блогерами тощо.

Майже в усіх розважальних сферах є ВЕЛИЧЕЗНИЙ ВИБІР. Причому, якщо ви зайдете в будь-який розважальний медіа онлайн портал, там побачите і вибір (безкоштовний і платний), і структуру, і каталоги, і різні формати та режими пошуку тощо.

Одночасно в сфері освіти, в сферах реального розвитку та росту особистості — інформація, з моєї точки зору, суттєво обмежена. Або вона знаходиться в хаосі.

Тут поділився свої роздумами, враженнями та спробував згенерувати формальну ідею.

Тобто ви на маєте відповіді на питання кому це потрібно.

Ваша думка зрозуміла. Просто вас всі будуть питати, а кому це потрібно. Виходить що тільки вам.
Бо вчителям не потрібно. Вони й так мають методичні матеріали. А ще й буває викладають на ютюбі.
Курсы, школы для підлітків теж мають свої курси, або використовують публічні.

Виходить подолання цього хаосу потрібне тільки вам

Дякую вам за конструктивну критику. Вона завжди цінна та важлива.
Час покаже.

500k+ глядачів — це суттєво більше ніж переважна більшість крутих блогерів та селебрітіс в Україні, які роблять власний контент роками, інвестуючи туди серйозні ресурси та заробляючи на монетизації.

Павел Виктор не заробляє на своєму каналі та не монетизує його, і чітко висловив, що, на його думку, освіта (її вистачить на всіх) має бути безкоштовною та доступною кожному.
www.youtube.com/watch?v=pQQpQ9R_cdo

500k+ фолловерів вказує на те, що на такі творчі навчальні проекти існує потужний запит в просторі.

500k+ фолловерів вказує на те, що на такі творчі навчальні проекти існує потужний запит в просторі.

в мене каналів 30 у ютьюбі, на котрі підписаний
забув навіть на які, бо постійно не дивлюся не один. взагалі здається не дивлюся, що там на нового на каналах..., точно не скажу.

я про це — хто вони, оці «500k+ глядачів»?
наприклад
8 дек. 2014 Урок 54. Третий закон Ньютона. Принцип относительности Галилея
59 932 переглядів 1,3 т лайків
3 дек. 2014 г.
207 480 переглядів 4 т. лайків

лайк — важко поставити? особливо як ти подивився, навчився — важко?
з 2014го року.

але так, цифра вражає.
і автору — повага і пошана.

кожному хто створює такий контент — повага і пошана

але ж ми про інший проект балакаємо :)

Хочу сказати, що сайт класний, реалізація якісна. www.khanacademy.org/about/the-team

Але мені «не вистачає в ньому життя», є враження штучності + відсутній вибір педагогів, що, на мою думку, є надзвичайно важливим та ключовим в світі з 7.5 мільярдами унікальних індивідів.

Отлично, что вы понимаете, что это именно ваше мнение. Загуглите масштаб и отклики о khanacademy, и вы поймёте, что их выбрало гораздо большее количество людей. Это шаг вперёд даже по отношению к coursera.
Once Again, ламповые лекции никто не отменял. Но как когда-то Аристотеля, который ведёт все предметы у группы избранных учеников, для более массового потребления сменили школы и ВУЗы с их системами образования, так и образование 3.0, больше похоже на khan.academy: структурированное, наглядное, по-своему краткое.
P.S. Кстати, не все же люди пришли «получать образование», очень многим надо просто разобраться в чем-то для дела, и чем смотреть целую лекцию, он скорее поищет что-то покороче, более ёмкое и конкретное, чтобы допетрать.

Сайт крутий та прогресивний. Величезну працю зробила ця команда. Ріспект.

Мені формат подачі трохи не зайшов, особливо історії. Цей вчитель фізики з Одеси якось легше та живіше сприймається. Але це лише приватна думка, тому і підкреслив важливість вибору.

Очень много текста
О чем тут речь?

Як масштабувати творче надбання видатних вчителів, зробивши його доступним будь-якому індивіду будь-якого віку, статі, соціального статусу в будь-якій географічній локації, якщо в учня є бажання вчитись та розширювати власні знання.

Вы так и не ответили на простой вопрос, а зачем это нужно украинцам? Где и как они смогут на практике применить свои знания? Подготовка новых трактористов? Тогда причём здесь мова? Пусть учат английский и в инете таких образовательных площадок/ресурсов много и платных и бесплатных...

Тобто ви ставите питання навіщо якісна та доступна освіта українцям? І ви ще запитуєте навіщо вчити українську мову? Це ви запитуєте?

А разве здесь есть противоречие?

«Мова» нужна только, как политический инструмент прихода к власти очередных воров, например, сегодняшних национал-большевиков и не имеет абсолютно никакого отношения к образованию или технологическому развитию Украины! Вернее, педалирование языкового вопроса тупо убивает Украину, как государство и страну, уничтожает украинскую нацию. Но, для них бабло — всё, Украина — нечто!

То есть, вы предлагаете улучшать образование, но, совершенно не понятно для кого?

Для государства, так там все сплошь воры, марионетки и компрадоры, им это совершенно не нужно и не интересно. Они никто здесь жить не собирается, и их дети, тем более. Мне ли вам рассказывать об этом.

Для нации, тогда снова вопрос, для какой? Для мифических «украинских украинцев», которых 8-12% от населения и их доля быстро снижается из-за патриотического драпа в Ойропу, США и кАнАду!

Для бизнеса, так национальный бизнес умирает, а если кто-то из зарубежных инвесторов решит зайти в Украину, то нужных спецов ему легче и дешевле привезти своих, чем заморачиваться с подготовкой/переподготовкой их на Украине. Тем более, уже нет того уровня подготовки в Украине, чтобы взять человека и через год-два его переучить/обучить. Вы хоть представляете, что за «шлак» выпускают наши ВУЗы? Я не хочу обидеть выпускников, не их вина, они, скорее всего, самая пострадавшая сторона. Но и здесь, нужно чтобы зашли...

Для мифических «украинских украинцев»

А ви ким будете? До якого міфічного етносу, стада чи племені відносите себе?

В ЄС є латиші, словаки, шведи, литовці, фіни, баски, каталонці — то аби ви заявили в їх спільнотах, державах, що мова для них неважлива, то у вас були би серйозні проблеми з інтеграцією в їхнє суспільство.

Для мене тут два варіанти, ви або банально не розумієте формоутворююче значення мови для певному народу та його розвитку, або ви з когорти латентних українофобів, які впевнено проштовхують теорію про «какая разница».

Якщо ви турбуєтесь про бізнес та економіку, тоді українським дітям краще крім державної української мови вивчати англійську, французьку, німецьку. Знаючи англійську, німецьку, французьку кожна адекватна людина швидко зрозуміє наскільки, насправді, незначним є надбання російськомовного середовища як в культурній, так і науково-технічній сфері. А більшість російських інтелігентів — це банальна та примітивна калька.

Дивно, що такі як ви, не можете нічого зробити в Росії, яка в 4 рази більша за ЄС. У вас величезна територія (ментально вам комфортна та близька) для того, щоб показати свої здібності, але...

До якого міфічного етносу, стада чи племені відносите себе?

Явно к вашему стаду не отношусь, по одной простой причине, что я, как человек, украинец и гражданин Украины в стадах в отличие от вас не пасусь. И мне не нужны ні вітчизняні, і зарубіжні півні і господарі, как вам. И мне по фиг к какому племенному ... вы себя относите и причисляете. До вас уже были «создатели» нации/формации на основе языка, формы черепа, социального происхождения, цвета кожи, ... рассказать, чем эти эксперименты по созданию «правильной нации» закончились?!

Думаю, не надо вам рассказывать, вы же человек верующий, вы свято верите в то, что все до вас были просто дураки и неумехи, а вот вы гении! У вас то обязательно получится! Ведь получилось довести богатейшую Украину до самой нищей страны в Северном полушарии Земли и с украинской нацией у вас всё получится — уничтожите!

Да, и ещё перестаньте до усрачки бояться кацапов и Путина! А то у нас, как ни патриот, так ему всё Путин в шаравары ср...т и бычки с балконов бросает. И если вы так хотите обосрать кацапов:

незначним є надбання російськомовного середовища як в культурній, так і науково-технічній сфері.

то просто создайте своё: науку, технологии, производство, армию, культуру,... но, пока кроме Майданов и Амстердамов + у вас ничего не получается, да и то, за вас всё сделали другие дяди, далеко не украинской национальности, хе-хе.

Так, когда вы «патриоты» начнете производить лучшие самолёты, автомобили, ракеты, танки, ась? Боюсь, что уже некогда, просто некому. Что и страшно.

Вы предали и продали Украину, если не сами, то с вашим непосредственным участием.

Маленький ликбез: нации на Земле всегда создавались только на основе экономической взаимозависимости и безопасности. И создавались национальной элитой, а не кучкой воров и предателей! Как видите, в этом определении нет ни языка, ни мовы, ни орнамента на вышиванке, всё предельно просто, поэтому и работает. А как только вы начинаете строить нацию по ленинским заветам, так сразу маємо те що маємо, тобто жопу/дупу і розвал країни!

Чіткий та зрозумілий коментар від

человека, украинца и гражданина Украины

У грудні буде тематична подія ceasc.net/intership_zo по створенню інтернаціональної освіти (глобалізація освіти — тренд останніх років).
Щодо навчання дітей різного віку в напрямку Industry4 (IOT, 3D-printing, AI, Robotics) з відео-уроками, подобається сайт stempedia thestempedia.com/project.
Єдине, що
— нема української локалізації ;)
— advanced курси — платні (не всі батьки можуть дозволити купувати конструктори для навчання).
Особисто здається, що наступні роки формат навчання буде дуже змінюватись (в ЕС та США — точно) в напрямку навчання в AR\VR класах (можливо і з активним використання AI-асистентів\ботів, що будуть перевіряти завдання\ставити оцінки, створюють «індивідуальний план» та формувати групи учнів по успішності, т.д.)
Вірогідно пошреним стане використання і технології tele-presence www.roadtovr.com/...​ion-cad-telepresence-wfh )

Живі платформи дають можливість вибору викладача по одній і тій самій темі / дисципліні.

Помітив таку штуку, що коли різні люди говорять «про одне і те саме», одну і ту саму тему, можна чітко побачити якісну різницю між спікерами, кожен з яких має власний стиль. Якщо в точних науках відмінностей по змісту буде мало, то в гуманітарних (умовно неточних) це дасть можливість для певного дискурсу.

Аби особистість вчителя не мала значення, то всі би вчились від ботів та книжок. З моєї точки зору, це негативна тенденція та небезпечний напрямок розвитку інформаційних технологій.

IT має генерувати різноманітність, унікальність та свободу вибору для кожного з 7,6 млрд людей.

Плюс відео- та аудіолекції дозволять слухати вчителів/практиків протягом десятиліть. Наприклад, історичну тему Голодомору або репресій 1937-38 набагато цікавіше слухати в живих розповідях на аудіо чи відео записах від очевидців тих подій, хто жив в той час. Таких людей все менше і менше. Знаю, що дехто записує різноманітний фольклор від бабусь та дідусів.

Люди можуть вчитись безкінечно, байдуже на вік чи професію. От захотілось комусь згадати орнітологію чи геометрію, зайшов в каталог, вибрав собі цікавого вчителя (з 10-20) і вчись у власне задоволення.

З українським ІТ це як з українським website-ом з точки зору російця. Бачиш — написано український website. Заходиш — а з української мови там лише .ua.

Українського ІТ практично не існує. Є іноземне ІТ в Україні.

«Может, что-то в консерватории подправить?» /М. Жванецкий/

Я постоянно читаю на политических ресурсах о том, что в Украине все плохо из-за того, что отдельные граждане (примерно 70 или больше процентов населения страны) не говорят на суржике, не носят вышиванок и шаровар, и вообще какие-то они все не такие, патриоты, как ВАМ надо. А вот, если бы все, как один в едином порыве танцевали гопак, то мы бы уже давно обогнали всех и жили бы богаче всех, и вообще рай бы был на по настоящему райской земле, но...

И чем сильнее и настойчивее, вы, вместе со своими политиками и вождями, занимаетесь украинизацией украинцев по своему образу и подобию, тем оно все хуже и хуже, может, вы уже успокоитесь и оставите Богу — богово и он сам всё без вас решит, кому на каком языке говорить, писать, верстать сайты, что одевать и о чём и как думать?! Почему бы ВАМ не выпустить по настоящему украинский аналог АйФона с отечественной начинкой и софтом? Или хотя бы на уровне китайской поделки типа Хаувей? Почему вы не выпускаете современные ракеты, корабли, самолеты и не пишите на них на мове! Почему китайцы/американцы/русские не переводят инструкции к нашим устройствам, лекарствам, технологиям? Возможно, это бы было прорывам для украинского языка!? Но, никто из вас об этом даже не намекает, ... хе-хе

Вы уверены, что ваша модель «украинского украинца» самая верная и самая совершенная и, что Бог ошибается в своих деяниях? Если да, то докажите! У нас есть регионы где вы можете это сделать, но ... пока единственное, что вы смогли там, это собрали сумки и рванули в Польшу их экономику поднимать, кормить и учить их детей и стариков... это к слову о патриотизме и «у мене болить за Україну».

На мою думку, українцям треба менше сумувати, горювати та жалітись на обставини, ворогів, долю, тощо. Бо кожний має таку долю, яку повною мірою заслуговує. Але власну долю можна самому будувати та змінювати.

Чтобы такие проекты имели успех нужно очень маленькое условие: они должны быть востребованы в обществе и в государстве! Чего в Украине нет и в ближайшие десятилетие, а то и дольше, не будет. Делать проект на далёкое будущее — просто глупо.

Кого и чему вы собираетесь учить? Нужны ли эти знания в Украине? Что с этими знаниями делать в мире? Понятно, что вы планируете готовить «людей мира», а вы точно знаете, что тому миру нужно сейчас, завтра, через 5 — 10 лет?

Сегодня кризис в образовании, это мировой кризис.

Есть два подхода, которые «типа работают», подготовка узких спецов в ускоренном режиме и максимальный охват всех существующих и перспективных направлений с высокой долей «неликвида». Ни первый, ни второй подход нам не подходит. На первый нет спроса из-за полного упадка в Украине, на второй — денег.

Поймите, наука/знания нужны там и только там, где на них есть спрос и их практическое применение! Великая доктрина постиндустриального общества о «чистом производстве знаний» провалилась!

Продажи интеллектуальных продуктов нуждаются в интеллектуалах. Вот поэтому и появился тренд — всех образовать. И это правильно. Но вы будете воспитывать социалистов. И вот почему:
Не получится образованным внушить, что верхняя граница это абсурд и ее не должно быть у наших желаний...
Потому что всякий образованный поймет, например, что если:

Есть общедоступный луг с травой и все село выпасает на нем коров. Но вот один завел себе несколько коров и распределение сена с луга по коровам резко изменилось. И чьи-то коровы погибнут от голода просто из-за чьей-то неумеренности.

.
И наши образованные покупатели интеллектуальных продуктов смогут сами привести тысячи и еще пятьсот примеров, когда умеренность спасает жизни, а неумеренность уничтожает радость бытия.

Фактически — умеренность надо преподавать во всех школах и на этом портале тоже.

Это логикой называется.

Частное понятие (ту же умеренность) выбирать и строить на нем целый курс — это немношк упорото.

Люди часто не видят причинно-следственные связи (логику) между неумеренностью и тем, что они в итоге имеют.

Недавно был разговор у меня с сотрудниками:
С: нада учить дитей дратса и довать здачи.
Я: в цивилизованном мире за «драться и давать сдачи» исключают из школ, а если есть буллинг, то обращаются в полицию, а не устраивают какие-то разборки с выяснениями «кто бьет круче», потому что круче бьет все равно гопарь, потому что он на это нaдpoчeн, и мозгов у него потом хватит на месть исподтишка, ударит битой/трубой сзади или сожжет вам дом, потому что вы решили разбираться с гопарем по его правилам, а не цивилизованным путем.
С: ты нипанимаешь, за кем правда, тот и с сильнее, брат-брату — брат.
Тоже с, но чуть позже: в роддомах кормят какой-то баландой, меню состоит из овсянки на завтрак и на ужин.
Я: вы же за то, чтобы люди впивались друг другу в глотки и жили по волчьим законам. Бюджет роддомов идет в карманы именно тем, кто так и живет. Вы топите за то, чтобы решать проблемы не цивилизованным путем и тут же удивляетесь, что кто-то именно так и делает.
С: у тибя ниправельная логека!

То есть корень проблемы именно в том, что люди не видят причин и следствий в своих поступках. А не в частном случае — неумеренности.

А почему нельзя ограничивать вышестоящих? Вот раньше короли да монархи ограничивали. А потом пришли к власти американские пираты и решили делить награбленное у низов поровну. Так и получился Сенат. А потом посмотрели — мало! И отменили монетаризм.
А теперь у нас есть новая последняя надежда — крипто-монетаризм.
Только крипто монарха нет.
Для меня такой монарх это float64 И он должен быть всего лишь один. И ни одна бяка не имеет никакого права вылезать за int64 иначе сильный как ТиРекс монарх пошлет на него войска и отберет лишнее, а самого нарушителя сожрет, предварительно выпотрошив и поджарив.
Вот тогда нам не понадобится 16 Земель уже сейчас, для благоденствия и процветания.
Или вот — хваленый Энтерпрайз из старТрека. Но ведь явно же — ограничен сверху. Да что успешное не возьми — везде четкое ограничение сверху явно видно, обнаруживается. А хочешь 90% неудачных стартапов? В чем ошибка? Перебрали..
Перебрал — сгорел. На картах учится. В древней как мир игре 21.
Не, все наше неограниченность, все наше вот эта свобода безкрышная.
Спросим у образованных?

Тільки почав читати але вже схвалюю

Підписатись на коментарі