Чи трекати час сну, якщо ти в ньому продовжуєш працювати

У складних та інтенсивних проектах, часто буває так що розробник не може відключитися і припинити думати про свої завдання навіть після закінчення робочого часу. Він засинаючи вирішує завдання, при цьому погано спить, але зранку вже приходить до свого комп’ютера вже з готовим рішенням. В такому випадку виходить що людина в реальності працює в інтересах компанії значно довше ніж офіційно, і не отримує за це ніякої компенсації. Розробник від такого неоплачуваног о овертайму швидко вигорає, і нікому від того не добре. Чи може варто це якось оплатити чи врахувати?

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Трекати декілька хвилин протягом яких йшов викидати сміття і прийшла геніальна ідея як закодити врешті ту фічу — цілком ок. Трекати сон — «гітарний перебор».

У складних та інтенсивних проектах, часто буває так що розробник не може відключитися і припинити думати про свої завдання навіть після закінчення робочого часу.

Это проблема данного разработчика, человек спалит могз и прейдет в вегетативное состояние, кто будет компенсировать ошибки которые он сделает находясь в данном состоянии?

Чи може варто це якось оплатити чи врахувати?

Нужно правильно организовывать рабочий процесс (никах переработок) иначе «вход рубель выход три», за все переработки придется платить тройную цену.

Ох и такие случаии часто бывают, нужно уметь отключатся !

Если человек не может переключиться с работы на что-то приятное, то у него невроз и ему надо лечиться.

Одразу до суті: а що там із сортиром? Може в позі орла краще думається

Треба делегувати вирішення проблем у підсвідомість у фоні і нормально проводити вільний час та спати. Тоді і продуктивність в день будет краще і краще мозок працювати. А рішення потім зненацька приходять самі на «свіжу» голову ))

Вопрос в том, как доказать, что ты «работал во сне» работодателю/заказчику ))

Наверное придется чип ставить. Илона Маск над этим уже работает.

Вс1м трекати! Бо мозг кожної людини у в1 сн1 оптим1зує те, як було зроблено напередодн1 та до чого це привело, та як краще зробити завтра. Навчання в1дбува зростанням у к1лькост1 звязк1в, створення нових звязк1в нейрон1в.

Во сне прекращается сбор данных и начинается установление, рост связей.

Фильм Inception учит нас тому, что во сне время течет быстрее.
То есть гребец сможет работать больше за тот же отрезок времени.
А еще есть уровни сна и даже лимб.

Осталось внедрять идеи, потом воровать их реализацию на каком-то из уровней.

Працювати треба головою, а не 8-12-24 години.
Якщо ви можете виконати обсяг роботи за 2 години, замість 24, це чудово. Якщо у вас, по якимось причинам, не виходить виконати поставлену задачу вчасно і ви продовжуєте овертаймити, навіть уві сні, то роботодавець тут ні до чого.

Як сказав один мій знайомий: «Про роботу умаєш і говориш у позаробочий час або коли її любиш і тобі це в кайф або коли ненавидиш і тебе задовбало.»

Працювати треба головою, а не 8-12-24 години.

а трекать 8
и чтоб не задавали вопросов

Ну як так? Ви ж можете помогти бізнесу і зробити ще задачу! Маєте самі про це кричати: дайте роботу!

а если серьезно, я ожидаю что в такое время у меня будет возможность поучиться, разобраться, подумать как сделать мою работу и работу команді лучше.єффективнее.

мотивирует работать как в СССР

в полі тракторець тир-тир : я в колгоспі бригадир
в нас в колгоспі добре жить, один робить — сім лежить
як сонечно припече — так і восьмий утече
ні крови, ні свині, тільки Ленін на стіні
і показує рукою кудит іхать за мукою...

роботодавець тут ні до чого

скорее всего
ориентир на 8 часов
если перекос с недобором-перебором- другая сторона начнет нервничать

Думаю, да. Вопрос лишь в том — сколько времени трекать

Т.е. если эти «переработки» оплатить, то выгорания не будет?

Є імовірність, що буде набагато менше. Вигорання якраз скоріш емоційне виснаження і поневіряння в тому, що вся система прогнила наскрізь.

Перш за все — ніхто не каже, що багато працювати можна довго і однаково продуктивно. Не можна, є реально «втома», і після дуже важкої роботи треба довше відновлюватись ніж від розміреного 8-и годинного робочого дня. Ми говоримо про «вигорання» коли навіть після місяця перерви «нічого не хочеться». Тобто «щось зламалось». З фізичними видами діяльності все ясно — порвані м’язи і сухожилля, стерті суглоби. А от з мозгами ... з мозгами все цікавіше — там немає чому фізично ламатись. Це чисто психологічна штука.

І от таке вигорання відбувається від несправедливості. Наприклад треба ***рити код і ти затримуєшся до півночі на роботі, а всі PM’и і менеджери, без яких якоби ваще ніяк, вже шість годин як дома. Тобто ти розумієш, що в кінці кінців всю основну роботу звалили на тебе, як програміста, і для них це норм. І от ця «несправедливість», імхо, і є основною причиною львиної долі вигорань. А так ти хоч розумієш, що начальство проєбало з дедлайнами і «роботу зробити треба», але тобі компенсують це.

Є дуже епічна замітка від jwz — геніального програміста, який, в тому числі, розробив один із перших широковживаних браузерів (netscape): www.jwz.org/...​se-my-name-to-sell-a-con чувак закинув програмування і відкрив нічний клуб в Сан-Франциско — DNA Lounge (я там поруч недовго жив і відвідав кілька разів був — клуб досить унилий, насправді). Але jwz досі трохи покоджує «для себе». А є ще епічніше обговорення на hacker news: news.ycombinator.com/item?id=3288671

А протилежний приклад — коли ти щиро віриш, що робиш щось дійсно дуже потрібне, то не проблема похуярити і 16 годин підряд. Але це екстремальні ситуації. Наприклад робиш щось, від чого залежитиме людське життя. Багато лікарів регулярно роблять операції по 12+ годин і там про вигорання не дуже багато говорять. Багато людей, які в штатах їдуть на північ на заробітки на oil fields, то вони там працюють по 12+ годин в день в звірських умовах і теж не вигорають. У військових бої тривають днями, але там народ «вигорає» (ptsd) від абсолютно іншого.

Я не пам’ятаю дослівну цитату, але там якось так «дайте людині причину щоб жити, і вона виживе де завгодно». Дайте людині причину, заради якої варто ***рити як проклятий, і вона буде ***рити як проклята без вигорання. Просто дуже часто пробують нав’язати причину «клієнтам треба продукт», але начальство отримує львину долю прибутку від цього — не ти.

У військових бої тривають днями, але там народ «вигорає» (ptsd) від абсолютно іншого.

Кстати, некоторые бойцы тоже не ловят ptsd при правильном складе ума, если не бояться смерти, и думают что они крутые и всех порвут.

Вы описываете синдром наркотической интоксикации, а не реально-возможное настроение. Кто ж смерти не боится?

Я про себя написал если что) Надо просто считать и верить что ты сможешь убить 10-рых врагов в честном бою, так как ты делал это на тренировках, и сможешь убежать если врагов будет 100+ так как ты делал это на тренировках, плюс причина почему ты должен воевать, и все, ты уже не боишься жуткого боя, а мечтаешь о нем.

Вы участвовали в реальных боевых столкновениях? Не верю, что кто-то, не закинувшись чем-то предварительно, может не боятся смерти при такой ее непосредственной близости.

Вы участвовали в реальных боевых столкновениях?

Типа того, но не в жутких боях, может если бы на моих глазах погибло пол взвода, то я бы тоже начал бояться.

Не верю, что кто-то, не закинувшись чем-то предварительно, может не боятся смерти при такой ее непосредственной близости.

Тебе надо просто считать(убедить себя как-то) что ситуация под твоим контролем, и ты все можешь, и что сегодня не произойдёт того, из чего ты бы не смог выбраться. Продумать все действия и пути отхода, и верить что ты круче любого врага.
Ты как бы не видишь смерть 24/7, когда видешь тебе стремно, но ты тогда о жизни не думаешь, а действуешь, а потом опять думаешь какой ты крутой, и что ты опять сможешь сделать то, что надо.

Тебе надо просто считать(убедить себя как-то) что ситуация под твоим контролем

 — а потом — бум — рядом кто-то окочурился, и ты сразу все вспомнил )))

И подумал, вот дебил, почему он так по дебилньому вылез? я то знаю что так делать нельзя.

В контр-страйке так все и работает, в реале — не знаю.

Боятся и ловят PTSD те, кого призвали силой, и кто не знает что делать, и зачем они здесь.
А если ты отработал все до автоматизма не тренировках, и у тебя есть мотивация, то есть большой шанс что не словишь.

Ну у мене був друг, який служив в Іраку і по ньому навіть стріляли. Каже, що його не сильно заділо було. Абсолютно нормальний чувак, не якийсь мачо-мен. Він розказує, що у нього було багато друзів які повернулись з PTSD — особливо тих, хто бачив народ, який підривався на IED (improvised explosive devices, тіпа саморобних «мінах» місцевих партизанів) — тіпа все норм, все норм, а потім ***к — і твій друг в 10 метрах попереду летить двома кусками в різні сторони. Так от, ось цей мій друг розказує, що реально велика кількість народу з PTSD задається питанням «Якого *** ми (США) тут робимо? Ясне діло, що нас недолюблюють, бо ми розбомбили к ***м їхні міста.». Друг каже, що про цей аспект не прийнято говорити публічно, бо питання абсолютно резонні.

Але мій друг трохи anti-establishment, тому мої перекази його переказів не треба вважати за 100% достовірну інформацію.

Є ще цікавий фільм про Кріса Кайла — реального снайпера, який працював з PTSD’шниками і від одного з таких і загинув вже після своєї служби в США. Там у фільмі у чувака PTSD і кажуть що воно реалістично зображено. Там є цікавий діалог Кріса з психотерапевтом.
— Напрягає те, чим ти займався там?
— I’m willing to meet my creator, and answer for every shot that I took.
— Так а що напрягає-то?
— The thing that haunts me the most are all the guys I couldn’t save.

(соррі — не можу знайти уривок з фільму, тільки репліки Кріса)

Перестаньте думать во сне о работе и продуктивность сама к вам прийдет

Может ещё и спать бросить на рабочем месте?

«Замечательно, поразительно, гениально» ©

Полностью с вами согласен, но еще не могу решить сколько трекать, и как овертайм или как обычно:)

Підписатись на коментарі