×

30% бакалаврів в IT володіють англійською гірше, ніж при вступі до ЗВО

Майже у третини бакалаврів технічних спеціальностей знижується рівень знання англійської мови під час навчання у закладі вищої освіти. Вони складають випускний іспит гірше, ніж при вступі. При цьому майбутні інженери володіють англійською трохи краще за студентів інших спеціальностей. Так, у 70% бакалаврів в IT знання іноземної мови залишається на тому ж рівні або вище, ніж після школи, коли у випускників нетехнічних спеціальностей — 60%. Про це свідчать дані Київської школи економіки (KSE).

Щоб поліпшити знання англійської мови серед майбутніх інженерів, KSE та IT-компанія GlobalLogic уклали Меморандум про співпрацю. Компанія профінансує часткові і повні стипендії для українських студентів у нових англомовних програмах школи для бакалаврату — «Економіка і великі дані» та «IT і бізнес-аналіз». Серед викладачів курсу будуть експерти GlobalLogic.

«Розвиток IT-талантів в Україні — стратегічна задача нашої компанії. Інженер не зможе отримати цікаві міжнародні проєкти й розкрити свій потенціал без володіння англійською, оскільки це мова IT. Справа не тільки в комунікації, а й термінології, тому середнього рівня володіння недостатньо. Навчання англійською на бакалаврських програмах KSE дозволить молодим фахівцям отримати хороші кар’єрні можливості відразу після закінчення вишу і ми раді їм допомогти в цьому», — коментує Тетяна Хряпіна, керівниця відділу навчання та розвитку GlobalLogic в Україні та регіоні EMEA.

Згідно з аналітикою DOU, за останні 3 роки на 15% стало більше розробників, які володіють англійською на середньому і вище середнього рівнях (Intermediate і Upper-Intermediate) — у 2021 вони складають 77% усіх технічних фахівців. Але при цьому, відсоток фахівців з вільною англійською залишається досить низьким — в середньому близько 8%.

«Хоча ми бачимо позитивну тенденцію у поліпшенні рівня знання англійської мови в Україні, вільно нею володіють небагато українців і навіть серед інженерів. Тому англомовні програми бакалаврату допоможуть IT-фахівцям отримати знання, необхідні для роботи з міжнародними компаніями вже зі студентської лави», — коментує Єгор Стадний, віцепрезидент з бакалаврських програм Київської школи економіки.

👍ПодобаєтьсяСподобалось0
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ну вот автор использует уникальную абревиатуру вместо стандартной ВНЗ.
Это он гений или просто не сдаст украинский?

Нужно преподавание в вузах на англ. перевести и не мучиться

В совке так сделали, только с русским языком.
Хочешь что-то делать по жизни, сложнее подметания улицы, будь добр, выучи язык *титульной нации*.
Так исчезли коренные народы населявшие Мордор.
Пример влияния: беларусы, казахи, украинцы которые русский используют чаще чем родной.
Украинцы, самостоятельно, делают тоже самое, вместо того чтобы, условные заказчики учили украинский. Для того, чтобы работать с лучшими ит специалистами в мире.
Но 300лет рабства, так просто не проходят 8).
Бардак в головах. ©

Ну это, наверное, неправильно с точки не зрения «не титульной нации», но экономически говорить на языке «титульной нации» выгодно. Живя в стране 3го мира экономическая выгода превыше всего

А где столько преподавателей найти, хотя бы знающих язык, не говоря уже чтобы свободно на нем разговаривающих? Вот в Индии ввели образования на английском, да английский вроде все знают, но это далеко не тот английский к которому мы привыкли.

Ну может там и с акцентом англ, зато у них самый вкусный аутсорс, а Сандер Пичаи и Сатья Нандела возглавляют гугельмикросфт
Так что, язык работодателя — это мощь.

Мені здається, що проблема (в Україні) в тому, що чим старше стає людина, тим менше у неї бажання вчити щось нове, вдосконалюватися і так далі.
А то, що вивчено в школі — поступово забувається.

Забывается то, что не нужно каждый день\раз в месяц\раз в год.

То есть 90% знаний которое дает хваленное советское образование

Меньше, многие вещи мы делаем(не делаем) не осознано, хотя это является частью образования. Например словарный запас(и мировозрение в целом) зависит от количества и качества прочтенной литературы. Отсюда кстати, корни надуманной *токсичности* технических специалистов — много читали книжек с императивным подходом. Тех самых, в которых написано что нужно сделать чтобы работало. Но не написано как узнать что на самом деле нужно.

Известный автор книг по вопросам развития творческого мышления Сэр Кен Робинсон для примера предлагает каждому придумать как можно больше способов применения обычной канцелярской скрепки. Большинство людей могут предложить около 15 способов, тогда как люди с высоким интеллектом могут предложить от 150 вариантов. При этом они начинают изменять условия задания, например, меняют размер.

Данный эксперимент был описан в книге Джорджа Лэнда и Бета Джармана «Контрольная точка и дальше: освоение будущего сегодня». Он заключался в том, что они опрашивали 1600 детей в возрасте 3-5 лет. Если дети предлагали определённое количество вариантов, то они считались гениями дивергентного мышления. Результаты поражают, 98% детей смогли пройти этот рубеж. Через 5 лет они опять провели этот же эксперимент с этими же детьми. Результат уже был 32%. Ещё через 5 лет результатов гениальности достигли только 10% подростков. Тогда они провели данный тест среди 200000 взрослых, гениев оказалось только 2%. Объясняют они всё это тем, что за это время дети получили образование, а значит и научились тому, что есть только один правильный ответ. И к этому ответу ребёнок не приходит сам, а просто запоминает его из какого-нибудь источника.

Так что охотно верю. Если хочешь в IT — учи английский.

Молодець! Візьми цукерку.

Майже у третини бакалаврів технічних спеціальностей знижується рівень знання англійської мови під час навчання у закладі вищої освіти

1. Не все технические специальности — это IT.
2. Далеко не все при поступлении на ИТ сдают английский.
3. В универах в 90% случаев английский не используется.
P.S. ИТ-специальности открыли практически все — где набрали специалистов — вопрос без ответа)

Неочевидна причина: справа в самому іспиті. Реальна англійська мова дуже відрізняється від того мракобісся, що відбувається на іспиті. Якби українську тестували так само, як тестують іноземні, ВНЗ залишилися б без студентів.

Єдина можлива допомога ВНЗ в покращенні результатів — провести тотальне розслідування, поголовне, з застосуванням відеозомки. І тих хто не вчить, а тупо збирає хабарі, відправляти самих вивчити нову мову, а саме — фєню. От тільки не кажіть що в Україні так важко знайти викладачів настільки розповсюдженої мови. Я вже не кажу, що уроки мови в сучасному світі можна влаштувати ОНЛАЙН, із носіями. І це дасть результат вищий, аніж типове школотронне навчання «мама мила раму хуізондьюті тудэй».

Бо то все одно що бокс вивчати в караоке-барі.

Звичайні. Звісно, якщо директор не йолоп і не перевантажує бюрократією. Англійська то не є щось таке зарозуміле, чому важко вчити.

Єдине, що мені не зрозуміло — то чому педогогічна освіта є виключно вищою? Освітні технології вже загальнодоступні та відкатані. Чому наприклад паркуру може вчити хлопчик з ютубчика (хоча наслідки помилок можете здогадатись), а вчити англійській має видресеруваний бюрократ?

Спростити бюрократію, скоротити робочий день — і 6 тисяч гривень може отримувати вчителька, і при цьому вчити. І мати відпустку не 1 місяць, а скажімо, 3 + зимові канікули. І далеко не 40 годин на тиждень. І навіть не повний клас вчити, а по групах.

Не поленилась и почитала статейку о том, как же все таки они это считали. Фраза «Рівень складності завдань обох тестів приблизно однаковий» уже все объясняет. Я бы с этим поспорила.

Клас, а нічого, що в університеті скоротили кількість годин для навчання професійної англійської. Якщо брати до уваги, те, що «школьніків» навчають чуть не кожен день, а студентів нє. Я звісно розумію, що студент вчитись сам, але все одно) треба комусь про шось подумати()_()

А не является ли это манипуляцией и последствием того, что английскому стали лучше учить?) Мол недавние школьники лучше знают чем выпускники ВУЗов.

Скорее на ВНО тестируют элементарный,а в вузе — b2

Підписатись на коментарі