Феномен присутності «еміграційного диспуту»
Якось непомітно сабж став реальністю для багатьох соціальних груп і поширюється навіть за межі «айтішної» спільноти. При тому що до недавнього часу (принаймні серед мого кола) його не могло виникнути в принципі. Панівною була ідея — «хоть тушкой хоть чучєлом». Сім’ї у яких з’являлась така можливість почувалися так, наче зірвали джек пот. З цього приводу навіть влаштовували пишні застілля.
Сьогодні такого одностайного схвалення еміграції як раніше вже не відчувається. Все частіше лунають обережні питання про її доцільність.
Звісно, настрої «валіть» — все ще дуже популярні серед співвітчизників, а «репатріанти» уникають в розмовах теми повернення так, наче вони програли битву і втратили свій «єдиний шанс». Тим не менше, спостерігається однозначна тенденція десакралізації поняття — «за бугром».
Що це — виїхали всі хто дуже хотів, чи зміна соціоекономічного контексту?
Найкращі коментарі пропустити