Може ЧАЕС будували по еджайл?

Планінг покер на ЧАЕС 1976 рік

Фьодор Петрович Скрамченко
: Товариші, у скільки сторіпойнтс ви оцінюєте реакторний контур охолодження?

Василь Григорович Бережний: Нам прийшли труби меншого діаметра і з тоншими стінками ніж закладено у проекті, це небезпечно, думаю 15 SP треба буде вже тільки щоб перевірити всі параметри і мабуть ще й потім чекати нових, якщо ці забракуємо.

Іван Іванович Лізнов: таааа, нормальні труби, ми контур на ТЕС в 66ому робили з таких самих...

Василь Григорович (перебиває): ...ти хоч в курсі, що вони ще й ржаві?!

Іван Іванович: ... так що, Федя, вкладемось в 5 SP думаю мАааксимум

Степан Степанович Жмуров: Федя, знаєш я тож думав 5 зразу, але скажу таки 8

Фьодор Петрович: Стоп! По-перше, Вася, не перебивай, ти тут новенький — дай Івану договорити, ми в команді даємо всім висловитись. До речі, якщо контур зробимо до кінця року, обіцяли премії, а якщо не зробим — будем пояснювальні писати за зрив строків. Стьопа, а чого 8, а не 5?

Степан Степанович: ну якщо вони правда не підходять, то я б собі на дачу взяв... хороші труби... то треба протестити таки як слід, як справді негодні, то не викидати ж їх... треба буде хоч як мінімум додаткові тести зробити на тиск

Фьодор Петрович: Слушно, тоді давайте таки 5 на контур і покладемо тести в беклог. Візьмем камаз, нє! краще два камази труб для тестів, і зарефайним тести пізніше. Вася, як що буде не так з трубами — повернемось до цього знов обов’язково

Степан Степанович: а ну ти прав, можна тести в беклог, чим я думав!? Тоді таки 5!

Василь Григорович
: ... але ж це не по проекту ...

Фьодор Петрович: Вася, ну ми ж уже з тобою погодились і зробим тести! Ми цю тему взагалі довго обговорюємо, ми ж домовлялись на ретро швидко всі сторі оцінювати! Не вперше вже порушуєш командні правила — поговорим про це на наступному ван-он-ван

Фьодор Петрович: Так, тут ще сабтаск, товариші, — насоси для цього контура. Минулого разу я здається виявив, що два насоса з партії не працюють, вони зара лежать у мене в подсобці. Стьопа поможеш з перевіркою? (Степан Степанович ствердно киває) Чудово! Поки решти насосів з партії вистачить, але вже очевидно, що треба буде ще ...

---

хіба не так?

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

с какой халатностью ее строили неизвестно, но лучший фильм про аварию, который останется как память наследникам, сняли американцы. Так то.

ЧАЕС будували по вотерфолу з KPI. Інакше кажучи, якщо факти не відповідають плану, їх ігнорували.
А по еджайлу будували митницю.

А по еджайлу будували митницю.

Имхо, таможня вообще изжила себя в существующем виде=)
Какое государство имеет отношение к тому что я купил за границей, за что им башлять ~30%?
Почему вообще есть процент от цены товара?
Максимум — утилизационный сбор в зависимости от веса и типа товара и фиксированный таможенный сбор на содержание таможни.
Я сейчас говорю про физ лица и для себя, бизнес который покупает на продажу — пусть платит 20%.

Я сейчас говорю про физ лица и для себя, бизнес который покупает на продажу — пусть платит 20%.

ай молодець — от прямо зразу так р-р-раз і заклав корупційну схему

Так не на таможне пусть платят а на этапе реализации продукции:)

hahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahahaha (No)

Я вот тоже тихо ржу, когда главный торговец скрамом Сазерленд рассказывает о том, как успешно они запилили скрам для строительной отрасли и как выросли надои у их клиентов после этого.

Эджайл (причем не факт, что скрам) нужен в творческой деятельности (где много неизвестного) и, что немаловажно, цена ошибки/переделки невысока. В строительстве (кроме фазы проектирования) это совершенно ненужно и даже вредно потому что:
— все уже выяснено и расчитано. Досконально известно на каком грунте какой фундамент для каких параметров здания, какая нужна арматура и другие материалы.
— цена ошибки/переделки очень высока. Часто выше, чем если даже все сделать с нуля

При этом когда строится что-то новое (типа первых АЭС), то итерации нужны и здесь. Просто они ограничены отдельными модулями и, если возможно, делаются с уменьшением масштаба.

В творческой дефтельности тоже нужна постановка целей и задач четкая. Посему если говорить новомодными словечками, то RUP без разбивания лвба об пол стекляным членом отлично работает.

Эджайл не отрицает возможности четкой постановки задач и наличия даже всех спек заранее, но дополнительно учит как можно действовать эффективно и без этого.

Там несуществующий водопад. Проект делится на этапы...

Я в курсе как оно. Но «водопад» включает в себя множество итеративных подпроектов, по-моему это уже не водопад.

В отношении софта, скорей всего, да. Хотя я бы не был столь категоричным. А в остальной жизни вполне реальный кейс. Строительство дома вполне себе является водопадом.

Интересная логика. Какая-то метафизическая просто.
Получается, что если кто-то придумал название для чего-то, то он является полным и абсолютным владельцем этого?

К примеру, т.е. тот, кто придумал называть non-relational data bases термином NoSQL, владеет всеми проявлениями этой технологии. И если завтра он скажет, что никакого NoSQL на самом деле не существует и никогда не существовало, значит так оно и есть и ты этому безаговорочно поверишь, да?

Выходи из астрала, заходи в реальный мир :-)

Т.е. ты хочешь сказать, что ни одному эффективному менеджеру-вайтишнику никогда не пришло в голову переиспользовать старые добрые методы из строительства или другой инженерии?

Ну може й не фантазія, просто пьюр практики можкть працювати в якомусь кейсі. Але загалом нежиттєздатні в пьюр вигляді.

Це шось типу хіпстерських коммьюніті де всі дбають про всіх, які засновуються на ідеалах, якийсь час живуть за тими ідеалами, а потім просто вироджуються. Можна жити? МОЖНА. Написати маніфест? МОЖНА. Коучити весь світ? МОЖНА. Ідеали всім можуть подобатись? МОЖУТЬ. Чи справді працює це для всіх? НЄА

но ты утвержддаешь, что лучше автора знаешь

люблю цей прийом, та хоч цифри придумали араби, але не вони найкраще ними користуються :)

Я тож на стороні що не всюди ітеративні підходи — найкраще. Можливо вони покращать скажем більшість проектів. Можливо. Але це не робить їх святою коровою, і для певних проектів треба пророблений наперед план, слідування плану до букви без всякої творчості. жорсткий контроль виконання і частий. І контроль за контролем, і ще й може контроль за контрольом, що контролює контроль :)

Якщо розбити великий проект на 100 ітерацій, це ж те саме що розбити той же проект на 100 міні-підпроектів. І там і там є міні-зворотний зв’язок, і неважливо як і в йому порядку їх тасувати, підряд чи паралельно чи вертикально чи горизонтально — системна похибка управління в кожній ітерації чи підпроекті збільшує системну похибку результату. Чим більше ітерацій — тим вищий ризик що все завалиться. Аджайл чи водоспад — один х.р.

Ітерації часто хвалять що от тіпа можна швидко отримати фідбек і внести зміни в проект.
Можна, якщо той фідбек ще всерйоз сприймати і планувати. Я не бачив ні разу, щоб якийсь серйозний архітектурний недолік в кінці аджйл проекту призвів до переписування всієї архітектури. Зажди ліплять костиль збоку, рвуть low-hanging fruit. По мойму від водоспаду різниця тільки в назві :)

І шо ж тут бредового. Кожен проект закінчуєть на Х ітерацій. Умовно поставив Х = 100 то це бредово?
У водоспаді було б X кусків, але тож не безкінечно

та не суть в кусках, суть в тому що будь-який великий проект ділить на ті 333 куски так чи інак. просто в аджайл це ітерації, майлстони, в вотерфолі це етапи якісь.

Суть того що я написав, що навіть якщо ітерації обіцяють швидкий фідбек-луп — той фідбек ще треба дисципліновано втілювати. А фідбек на пізніх стадіях в реальності залишиться не втілений або втілений через костилі, що не так вже й далеко від проблем вотерфола, які аджайл обіцяє вирішити

От уяви в 10тій ітерації заклали хорошу архітектуру взаємодії з зовнішніми системами. Все було супер. А десь у 200тій ітерації коли втілювали чергову пачку фіч — виявили що архітектура не передбачила все, виявилась, і тут вибір пиляти збоку і все одно не встигнути або зробити нормальний рефакторінг і розширити архітектуру. Але тоді дедлайн, який і так вже переносився, знов перенесеться і всі будуть в ж_пі.

Ну якщо взяти спринт за 2 тижні то це умовно розширення архітектури 4 річної давнини, можливо написаної чуваками які вже пішли

Ще звісно не відомо скільки там тих ітерацій загалом буде, але це одна з останній фіч, всі в курсі про це, то який твій прогноз на колупання архітектури, а не пиляти збоку? Дам 9 зі 10 що це буде костиль.

І яка по твоєму різниця з вотерфолом тут?

Так сам Скрам по своей сути это набор маленьких ватерфолов, называемых спринтами.

Я вот тоже тихо ржу, когда главный торговец скрамом Сазерленд рассказывает о том, как успешно они запилили скрам для строительной отрасли и как выросли надои у их клиентов после этого.

Почему же это не будет работать ? Понятно дело фундамент не переделать, но так же и в софте в какой-то момент резко впилить мультиязычность или слезть с вендор лока может быть крайне проблематично и трудозатратно.

Разница в процентном отношении все равно будет в разы. А если делать все с соблюдением основных принципов проектирования софта, то и в десятки раз.

Скрам і всі ці практики, розробляються ідеалістами для ідеалістів, де всі відповідально ставляться до коду, проекту, один до одного. Ідеальній команді скрам не треба приносить, вони самі собі його видумають, бо так зручніше. Мабуть так він і з’явився.

А в неідеальній команді, які майже всі — скрам тріщину дасть

І ти прав АЕС по скраму не побудувати, ціна помилки дуже висока. Кожному проекту свій підхід. Не треба натягувати скрам на глобус, як часто роблять. В битві ріаліті vs скрам — виграє завжди реаліті :)

Я все же считаю, что у скрама есть довольно ограниченная, но неплохая область применения:
— в ситуации, когда слишком много неизвестных, четкий фреймворк это хоть какой-то островок определенности и стабильности. Поэтому очень многие проекты стоит начинать со скрама, но по мере роста понимания происходящего переходить на более подходящие модели
— в ситуации, когда есть небольшая команда из людей с очень близкой экспертизой, а область слишком креативная и плохо контролируемая. Например небольшие научные проекты имеет смысл вести по скраму.

ідеально для PoC чи R&D
стартапчик на ранній фазі, навіть на фазі росту, якийсь сайд-сервіс, нова функціональність — супер

Невеликі речі загалом, невеликі команди, стовідсотків згоден

Процеси стабільні — типу розробки, але не всі процеси. Сапорт на скрамі тріщить, мейнененс тож. Завжди відчуття що скрам бореться проти команди. Але крім скрам часто інших слів просто не знають

Ооо!! З грошей починати треба. В нормальному дорослому ПМ, гроші і час це такі самі обмеження планування проекту, як і голови які цей проект роблять.

В скрамі ні слова ні про гроші, ні про час, робим поки таски горять, тому всі спроби натягнути скрам на реальність вилазять проблемами і скрам і блеймлять через це. А просто не треба блеймити черепашку, що вона не вміє літати.

І з цього всі проблеми. Бо гроші і час — це обмеження реального світу, і їх завжди треба враховувати. І їх враховують завжди. Але це не частина скрам, і скрам тут мало поможе

Скрам це більшп про те як організувати роботу, трошки як її спланувати, але тільки трошки

Сапорт на скрамі тріщить, мейнененс тож.

тот, кто это придумал, имбецил как минимум. Сложно придумать более неподходящий фреймворк, чем Скрам для этой цели

короч є такий вислів у американців, не пам’ятаю, приблизний — if it works, it makes sense. Я за флексібл підхід. Що працює те і втілюється, через експерименти з командами. Якщо це непьюр аджайл чи не по книжці — пох.й. Сам фреймворк перетворюється на творчість і підтачується під конкретну команду, Скрами і канбани от класний початок для цього як щось ідеальне що можна взяти за лекало. Але й діаграмки гантта на рік і вотерфол з кількох великих етапів без експериментів всторону підходить для деяких речей краще як класний початок для такого підтачування. Виходить завжди якийсь гібрид-монстр, але який працює для команди

Можно, но получится синхрофазотрон.

Не смішно. Тут, до речі, помічні розшифровки аудіозаписів Легасова, він про це говорив дуже багато і детально. Приміром:

Все работали единым коллективом, стараясь найти наиболее правильное решение.

В этот период времени страшно было смотреть на товарища КОНВИЗА. Это главный инженер проекта той станции — Гидропроекта, потому, что он, помоему не спал ни минуты и естественно для того, чтобы искать те или иные подходы к различным помещениям. Все время обращались: либо к его чертежам, либо просто к его памяти, к его опыту.

Вот здесь я должен вспомнить таких много досадных эпизодов, потому что смотришь на чертежи, скажем: должен быть свободный коридор. По этому коридору начинаешь движение — оказывается коридор перегорожен какойто стенкой. Стенкой видимо возникшей, созданной по какимто инженерным соображениям после завершения проекта. Этого не должно было быть в проекте, а она существует и не отражена ни в каких чертежах.

Возникали обратные ситуации, когда, скажем, в соответствии с чертежами должна быть глухая стена, а на самом деле там был дверной проем. С этим мы то же сталкивались.

Особенно трудно приходилось шахтерам, потому, что оказалось, что на территории станции огромное совершено количество труб и плит было захоронено в земле и, поэтому, когда они осуществляли свои работы щитовой проходкой или иным способом, рассматривая чертежы подземных коммуникаций, казалось бы для них проход был свободен, но начиная практическую работу они сплошь и рядом наталкивались на препятствия, никак не отраженные в рабочих чертежах.

Вот этого в огромном количестве встречающегося несоответствия между документальной частью, которая находилась на станции и фактическим положением дел на различных отметках станции и подземных сооружений было много и все это конечно производило впечатление огромного невнимания, огромной неряшливости в ведении такого документального хозяйства, которое должно было быть точно и на каждый момент времени описывать состояние: и строительных конструкций, и проходов, и электрических коммуникаций.

Вот таких неряшливых элементов встречалось, к сожалению, достаточно много.

При этом хотелось бы обратить внимание на то обстоятельство, что хотя такие факты конечно и в обыденнойто жизни раздражают, но в тот момент времени настолько целеустремленными были действия людей, на столько быстрее хотелось каждому закончить свой собственный участок работы, что вот все эти многочисленные факты предшествующей неряшливости както не вызывали особого крика, шума и всё это отступало на второй план, относительно желания как можно быстрее справиться с задачей.

Та не смішно! Сміх через сльози. Цей радянський спосіб життя — оце ухватить, хапнуть, похалтурить, здати в строк неякісне бо премія і неякісне, бо будуть проблеми, пожить по блату, параліч системи яка сама себе не здатна проконтролювати бо всі хапають, халтурять здають неякісне. І все це повсякдення, а не виняток. І за цим ще скучають

Модно на.бати систему, це й досі не гріх. Державі не довіряй, система проти нас, простих громадян.

ЧАЕС, узбекська бавовна, є чудовий фільм про це все, «Мы нижеподписавшиеся»
Мені думається нікуди це не ділось і серед усіх нас досі живе, призабуте, неусвідомлене, але реальне і таке само гниле як і тоді

А через 35 років на тій самій землі те саме. Чертежи (скрам, та будь-які бест-практісес не тільки скрам, та й не тільки про програмування тут, а в будь-якому аспекті життя) часто ідуть під ніж через строки, замовників, тупий менеджмент, офісні тьорки, власні інтереси. І як систему зара грішно не проклясти державу, аджайл, коронавірус, кризи. Тільки ми завжди самі праві, а винен хтось чи щось. Тепер не ЧАЕС, тепер війна. І вся ця війна — це результат безвідповідальності, халтур, пофігізму, блату, корупції й такого ж системного ігнору знизу доверху. Принесення в жертву «як треба» сьогоденній вигоді нахапать. Якась .лять кармічна паралель. Болить

І за цим ще скучають

Сумують не за цим. В СССР було багато чого хорошого. І багато чого поганого. Тому моя порада — або вчити історію, звісно ж не за підручниками (бо то пропаганда по суті). Або не лізти в цю тему, наслухавшись побрехеньок.

Дьюд, лайно цього казково-чудового срср насрало в тебе прямо під порогом, забрало богзна скільки життів, а ти мені поради даєш що мені читать щоб це виправдати? Виправдовуй свою совість скільки хочеш, але мені начхать хто там за чим хорошим скучає.

Якби не перебудова, про ЧАЕС навіть не знали б взагалі, як і про голодомор і купу іншого лайна, а за згадки просто закривали б десь за урал.

Я так і казав. СРСР йому насрало. Ти хоча б там був? Чи може історію вчив зі свідчень тих, хто був — і не з тих, які турботливо підібрав «хтось».

СРСР не людина. Це епоха. Така сама, як Литовське князівство, чи Київська Русь.

Якби не перебудова, про ЧАЕС навіть не знали б взагалі

Серйозно??? В тебе настільки нульові знання, що навіть МАСШТАБІВ переселення не можеш уявити? Для розуміння: Київська область була накрита радіоактивною хмарою. І сам Київ. І на вулицю виходити було небезпечно. Це все одно що ти б зараз сказав що в Україні не знають що на Донбасі коїться чи що Крим віджали.

Якщо де й насрали, то тобі оцінок в школі, без знань. Як ти взагалі освіту здобув з таким ставленням до фактів?

Нє чувак, епоха це про хороше
Ну да я ж в Києві не живу, звідки мені знати, ти все краще знаєш.

А срср це не епоха, це срана окупація довжиною в 70 років, мені в школі сказали. Скучай на здоров’я

Путіним мабуть? А сам ти дитя окупантів?

Та шо той путін, нашов мені приклад, даже гітлєр благородніший. Той хоч з усім світом воював, а цей сре тільки там де не страшно пизди получить. Здохне падла, ще й так раптово, що всі дивуватимуться, разом зі своїми мокрими мріями про епоху

даже гітлєр благородніший

Ой, мало тебе батьки лупили, ой мало. Щоб ото таке нацистське ***** виросло. Гітлера воно хоче.

www.smbc-comics.com/...​dex.php?db=comics&id=1623

Графоманія, вихоплювання фраз

Олексію, а ви часом журналіст?

В СССР було багато чого хорошого. І багато чого поганого.

Імпотентна фраза, автору якої, хто б він не був, щоразу здається, що він виглядає об’єктивним і що нікому не видно, як він насправді совку симпатизує.
Я думаю, позитивні сторони можна було б знайти навіть у режимі Пол Пота, який за кілька років перебив мотиками мало не кожного третього, причому з ліпших людей.
Навіть Мефістофель у «Фаусті» казав, що він «тої сили часть, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого.», принаймні як йому здавалося.
Бо якщо суть зла, то яка різниця, які були побічні ефекти? І тим більше дивно, як люди, які створюють собі реноме таких, хто докопується до суті, саме в совку бачать «і добре і зле», ще й до історії відсилають. А що в історії? Дійсні наміри чи брехлива риторика? Добробут на папері чи ненза в реалі? Деклароване рівноправ‘я і наявність жорсткої суспільної ієрархії? Доступна вища освіта як сподівання, що тисяча макак колись надрукують мистецький твір? Мизамір чи намагання роздути вогнища нестабільності по всьому світі (ой, щось мені то нагадує)?

Підписатись на коментарі