Всеукраїнське дослідження стану бізнес-аналізу в IT: процеси та сучасні реалії

Опитування щодо стану бізнес-аналізу в Україні у 2020 році провели Денис Гобов (Art of Business Analysis, DataArt) та Інна Гученко (DataArt) за підтримки DataArt та українського відділення Міжнародного інституту бізнес-аналізу (IIBA).

В ньому взяли участь більше ніж триста бізнес-аналітиків, які працюють в аутсорсингових, продуктових та аутстафінгових IT компаніях, а також у підрозділах не-IT компаній. Понад 50 % респондентів працюють у компаніях зі штатом більш як 1500 спеціалістів, що дозволило продемонструвати у дослідженні комплексне бачення теперішнього стану бізнес-аналізу в IT. Загалом учасники анкетування розповіли про техніки збору та аналіз вимог, документацію, стан бізнес-аналізу у проєктах та проблеми, з якими вони зіштовхуються.

Дослідження складається з наступних блоків:

1. Портрет учасників опитування
2. Виявлення вимог
3. Аналіз вимог
4. Верифікація вимог
5. Управління вимогами
6. Стан бізнес-аналізу у проєктах
7. Проблеми, їхні причини та наслідки

За словами автора дослідження Дениса Гобова, дане дослідження мало на меті зрозуміти, яким чином бізнес-аналітики працюють сьогодні в реаліях українського ІТ, визначити залежності між контекстом проєктів та ефективністю технік і підходів, сформувати рекомендації для фахівців, які б дозволили підвищити якість їхньої роботи.

Інна Гученко, авторка дослідження стану бізнес-аналізу в IT, зазначає: «Навіть досвідчений бізнес-аналітик іноді ставить собі питання, наскільки проблема з конкретного проєкту поширена в цілому, які шляхи її вирішення — найбільш ефективні. Безумовно, є колеги, з якими можна порадитися, зводи знань, книги і статті, в яких можна знайти деякі відповіді, але ніщо з цього не дасть можливості подивитися на ситуацію через призму різних індустрій, типів компаній, проєктів. Подібних досліджень, що мають достатню теоретичну і практичну базу, як виявилося, не так вже й багато. Це підштовхнуло до думки про актуальність проведення опитування як з наукової, так і з прикладної точки зору.»

Про учасників

Майже чверть учасників опитування працюють у проєктах фінансової/банківської індустрії, що відповідає загальносвітовій статистиці, зібраній IIBA (за їхніми результатами у цьому домені працюють 25 % з опитаних бізнес-аналітиків). На другому місці — домен електронної комерції та рітейлу — 13,58 %. До п’ятірки лідерів також увійшли медицина/фармацевтика, ERP-системи і домен «Медіа, реклама та розваги».

Переважна більшість (58,64 %) респондентів працюють у проєктах, що виконуються за Agile. За старим-добрим плановим підходом (Waterfall, RUP тощо) — тільки 14,81 %.

Короткі висновки

«Для мене виявилося відкриттям, що близько 37% учасників опитування не використовують шаблони документів для специфікації вимог. Також цікавим виявився той факт, що 53% опитаних вважають відсутність менторства однією з основних причин труднощів у розвитку базових компетенцій бізнес-аналітика.» — повідомляє Інна Гученко, авторка дослідження стану бізнес-аналізу в IT

Серед найбільш критичних проблем, пов’язаних з бізнес-аналізом у проєктах, виділяють постійну зміну цілей, процесів і вимог (43 % респондентів) та неповні або приховані вимоги (41 %).

На думку учасників опитування, основні причини їхнього виникнення — брак комунікації з ключовими зацікавленими особами (70 %) і відсутність у замовника чіткого бачення продукту / сервісу (62 %).

З цього можна зробити висновок, що бізнес-аналітикам варто бути більш уважними при формуванні та підтримці спільного бачення цілей проєкту в рамках передпроєктного аналізу та у ході проєкту. А також боротися за доступ до ключових осіб з боку замовника, розвиваючи доменні знання та комунікаційні навички.

«Тішить, що 60% респондентів задоволені тим, як виконується бізнес-аналіз на їхніх проєктах. Також хочу відзначити, що популярність професійних сертифікацій для бізнес-аналітиків зростає рік від року» — додає Денис Гобов, автор дослідження.

Учасники дослідження вважають, що втішний стан бізнес-аналізу був досягнутий завдяки узгодженому процесу та високій якості вимог, а це, своєю чергою, призвело до високого рівня довіри від зовнішніх зацікавлених осіб і підвищення ефективності роботи самої команди.

Ви можете ознайомитися з повним дослідженням 👇