Як стати щасливим ІТ-шніком після школи?

Усі статті, обговорення, новини для початківців — в одному місці. Підписуйтеся на телеграм-канал!

Сьогодні не просто 25 червня. Сьогодні дуже незвичайний день
Сьогодні в Кореї почалась війна між комунізмом і капіталізмом
Сьогодні помер Майкл Джексон

Але найстрашніше — сьогодні оголосять результати ЗНО з укр. мови.

Це буде останній предмет який треба для вступу на ІТшні спеціальності і вже через тиждень, першого липня починається вступна кампанія.
Коли знову тисячі дітей будуть скидатись по світу, офігівати від дорослого життя і шукати кому б віддати свою душу на наступних 4 роки.

І це зараз то я такий хитрий сиджу усміхаюсь..
Це зараз я уже успішний інженер в американській ІТ-компанії, студ експерт з питань якості вищої освіти і в цілому зрілий щасливий white malewhite male називають білих чоловіків хто за версією чорних феменісток від народження із-за статі і кольору шкіри мають тисячі привілеїв. Всього свого успіху досягли завдяки тим привілеям. Самі ж в житті нічого хорошого не зробили. Білі редиски одним словом. Та ще й мають наглість стібатись з горя нещасних дітей..

Але коли мені було 16 — мені було не смішно.
Я був звичайний nerdзадрот, ботан. * я і зараз ботан, навіть затянутіший чим тоді. Але зараз я щасливий і впевнений в собі ботан. І мені треба було приймати доленосне рішення. А я взагалі не розумів чого я хочу (були деякі здогадки, але дуже розмиті здогадки). Люди поряд з усіх сторін давали свої «експертні» житєйські поради які ніфіга не допомагали. В інтернеті всякі добросовісні (і не дуже) люди розказували свої неймовірно правдивіКоли дружина Арнольда Шварцнейгера дізналась що в нього є позашлюбний син від їх колишньої прибиральниці — дуже розізлилася. І подала на розлучення. Арні пустив сльозу, стало встидно, захотілось виправдатись і все пояснити.
Але Марія Шрайвер не хотіла нічого слухати.
Термінатор вирішив піти в обхід і написав свою свою неймовірно правдиву автобіографію яку так і переклали: «Моя неймовірно правдива історія».
Книжка вийшла дуже чуттєвою, з жінкою вони таки помирились. А качки (і не тільки) усього світу тепер її читають і крякають тішаться (і не дуже) історії. В мене було ~0 розуміння куди йти шо робити. І в результаті я таки взяв і поступив не тудибо мало шансів поступити туди коли ти не знаєш куди для тебе туди.
Я то не здався і вижав з моєї помилки максимум користі. Але!

Я сюди прийшов не для тогоЯ вірю що всі люди різні і втирати свої мемуари де в заголовку не попередив про мемуари — це неповага до читача. аби розказувати свою історю.
Хвилинка біографії до того що я і сам добре пам’ятаю як сильно мені бракувало доброї поради від досвідченіших людей.

Тому я подумав що раз я не мав, то нехай хоч діти тепер мають таку можливість.
І відкрив тутай на форумі обговорення.
Нижче я зачеплю ключовіяк на мене теми. Скажу що я за це думаю. Наведу аргументи.

Але думка одної людини завжди аж надто суб’єктивна. Тому маю надії далі ви теж будете АРГУМЕНТОВАНО і З ПОВАГОЮ нав’язувати свою думку.
Хто потребує допомоги — задаватимуть питання. Хто уже благодатию преисполнен — будуть ділитися нею з тими хто потребує.
Хто зі мною незгоден — писатимуть в чому і чому незгоден.
Хто згоден — писатимуть теж(плюси сеньйорів в коментах переконують сильніше чим поодинокий виступ вчорашнього джуна.
Якщо ніхто не напише плюсів, то в дітей може скластись враження ніби всі лиш незгодні).
Вірю з цього вийде продуктивний і дружний холівар і всіх він зробить щасливими.

А я тим часом почну:

Ідея № 1 . Зрозумій чого ти хочеш

Ти можеш все життя кудись йти. Але якщо ти не будеш знати куди — то обов’язково прийдеш не туди.

Я бачив багато різних хеппі-блогів де ходять й знімають сторіз про які вони щасливі, як вони знайшли справу свого життя, обожнюють свою роботу і т д т п.
І все це якось так легко, все так невимушено, здається ніби вони з цим родились. Дивишся на себе придурка і стає аж незручно якось. Стає якось встидно. Встидно зізнатись що «я не те щоб займаюсь не тим чим я хочу. Я взагалі не знаю чого я хочу!».
Але в цьому немає нічого встидного!

9/10 моїх знайомихі я в тому числі в своїх 16-17 років або зовсім не знали чого вони хочуть, або мали тільки приблизне уявлення.
Таких щоб «я от точно хочу в ІТ. Причому працювати саме по frontend і саме з react» були одиниці.
І це нормально.

Якщо ти не знаєш чого ти хочеш — це нормально (особливо в 16 років).

Погано — це коли ти з цим нічого не робиш (особливо в 16 років).

А шо з цим робити?

А от брати й шукати. Просто брати і просто шукати.
Як шукати?
Нуу.. відкриваєш google і шукаєш🤷‍♂️))

Тут головне діятиі не користуватись яндексом😅. Не відкладати, не соромитись. А брати й шукати.
А далі все буде як Боженька прописавхто шукає той знаходить . Євангеліє від Матфія 7:7-8.

Універсальний алгоритм рішення:

1. Відкриваєш текстовий редакторну або береш листочок і пишеш там все що приходить в голову чим би ти хоті(в)(ла) би займатись. Всі найглибиннішіПопри всі стереотипи і т д.
   Нащо зразу ж відмовлятись не розібравшись?
   Навіть якщо затія таки вийде така собі — ти всеодно в будь-який момент зможеш відмовитись. мрії, фантазії і бажання.
   На цьому етапі нормально якщо в списку кілька десятків пунктів.
2. Сортуєш(у VScode може допомогти alt + стрілочка вверх / вниз) це все в пріоритетному порядкуТобто на верх списку переміщаєш те, до чого зараз тягне найбільше..
3. Береш найцікавіший для тебе напрямок і починаєш гуглити. Для початку гуглиш що це. Читаєш там статті про це, відосіки дивишся. Далі дивишся які там бувають піднапрямки, ознайомлюєшся з кожним із них. Тратиш на це приблизно 1 день.
4. Лишаєш цей варіант. Береш наступне до чого тягне і тратиш один день щоби дізнатись більше про варіант номер 2.
5. Робиш паузу. Обдумуєш. Коригуєш список. І так по циклу аж поки не закінчиш з усіма.
6. Лишаєш в списку тільки те, що тепер хочеться копнути глибше. Явно далеку дічь видаляєш.
7. Ідеш і от тепер уже всерйоз себе пробуєшПроходиш якийсь відеокурс, випитуєш наприклад в лінкедіні людей хто в цьому шарить, ідеш десь волонтериш. Будь-яким способом пробуєш хоч віддалено відчути це на собі..
   * на цьому етапі обов’язково дізнайся як на цьому можна заробляти.
   Так на один пункт тратиш приблизно тиждень.
8. Кожен день пишеш щоденник
9. Регулярно коригуєш список.
10. В кінці лишаєш тільки варіанти які більше всього нравЇх буде в рази менше чим на початку. В мене їх було 5..
11. Ідеш і уже хоча б місяць витрачаєш на кожен із напрямків. Бажано навіть кілька місяців.
    (в процесі ведеш щоденник і трекаєш успіхи)
12. Тепер у тебе вже є хай лиш рік-два, але який-не-який життєвий досвід. Ти знаєш що і до чого і тепер в тебе в сотні раз чіткіше розуміння чим на початку.
13. Вибираєш остаточний варіант і на повну будуєш в цьому свою кар’єру.
    Тепер в тебе нема зайвих сумнівів, ти знаєш точно що ти обра(в)(ла) найкращу з доступних для тебе роботу. Приходиш на неї щаслив(им)(ою) і йдеш з неї теж щаслив(им)(ою).
    Потім виходиш на пенсію, помираєш, далі митарства, а далі як вийде)

* Лайфхак.
Якщо накидати список взагалі не виходить. То спитай себе: «Що я роби(в)(ла) б якби я маю(в)(ла) б мільярд доларів і не треба було взагалі переживати за гроші?».
А потім «Чому так, а не інакше?».
А потім: «як на довго мене вистачило б лежати на пляжі?» і «шо би я би роби(в)(ла) б після того як замахав(ся)(лась) відпочивати?»

Типова помилка № 1: Страх

1. Страх зганьбитись Особисто я був гіпервідмінником, катався на олімпіади, був одним з 3х золотих медалістів на весь район і єдиним медалістом на 2 школи в яких я вчився. Це неабияк тішило моє марнославство і мені було соромно йти підробляти на стройку різноробочим. Але іти кілька років учитись на будівельника не хотілось, хотілося вже тут і зараз відчути як то воно робити роботу своїми руками. Та ще й не весь день перед компом, а робити рухливу роботу, йохохо, рамантіка.
   Я пересилив свій встид і пішов. В першийі останній же день весь день ішов дощ. Я 6 годин під тим дощем виносив мокре сміття і в той день у мене повністю пропали сумнівиЛишились інші сумніви і їх я теж крок за кроком досліджував. Але працювати будівельником бажання більше не виникало щодо будівництва.
   Якраз в той же день я весь мокрий в болоті, в робі* від англ. робочий одяг, як назлоя після того уже 3.5 роки в Одесі живу і крім того разу досі з ним ніде не пересікався, зустрів свого однокласника двієчника всього на стилі. Це було дуже стидно. Справдився закон Мерфі, відбулося найгірше що лиш могло бути.
   Але що відбулося? А нічого не відбулося, ми поздоровались і пішли кожен по своїх ділах. Все. Постраждало лиш марнославство, всі інші лишились цілими.
   (Після того я ще довго лікував свій синдром відмінникаце коли ти як слабий на голову рвешся здаватись в усьому найкращим. Дуже популярна для постсовкових людей хвороба. Ще популярніша серед «успішних» постсовкових людей.
   
   Причому дуже болюча і шкідлива хвороба, бо не дає нормально жити і дуже сильно обмежує свободу руху. Свого роду як залежність, лиш не від алкоголю чи ігор — а від похвали.. Але воно було того варте бо понти і всяка дічь із самооцінкою лиш заважають повноцінно жити)
2. Страх розчарувати батьків
   Напевне в світі є діти хто родились просто дітьми. Але я родився інструментом який мусів досягти всього того, чого не змогли мої батьки. В моїх батьків син мав бути найкращим, найрозумнішим, найкрасивішим, най най най.
   А їх син (тобто я) в рот є_ав все вищесказане і хотів бути просто щасливим.
   У мене кришу порвало ще на 2у курсі. Я начитався розумних книжок, наслухався розумних людей, до того часу вже й трошки чогось в житті перепробував. Приїхав зимою в село і сказав: «у мене для вас новина: я на_уй кидаю цей йо_аний унівєр і мені по_уй що буде далі, я далі так жити не можу!»
   Того вечора з хати Грушецьких кілька годин було чути матюки, крики і сльози. Але я таки зміг вигризти право на самовизначення.
   Ми довомовились що я буду закривати все аби закриватиВ школі всім пофіг на твої оцінки.
   
   В університеті ж треба аби було хоча б 60/100 балів по всіх предметах, інакше незараховано і тебе відраховують.
   
   На 60 балів насправді закривати не так уже й важко. Особливо в українських умовах🙃. А в зекономлений час я буду займатись важливими для мене справами.
   Як результат зараз батьки тільки раді що я тоді так зробив ібо це класно дивитись як твій синтак само і дочка росте, як він сам приймає рішення, як він воює за ті рішення! Як він падає і піднімається і як в результаті він стає все більш дорослою людиною і живе насичене повноцінне щасливе життя.
3. Страх розчарувати кого-завгодно
   Вчителька укр мови хоче щоб ти став письменником? Бабця постійно розказує що ти надто худ(ий)(а)? Сусідка зробила ставку на лавці що ти станеш алкашом? Викладачка кричить «Ви абязани хадіть на маї занятія!»?
   Кожна собака хоче обмочити тобі ногу і нав’язати свій світогляд?
   Ситуацію ускладнює твій синдром відмінника?
   Досить!
   Не слухай їх, слухай мене😅: забий на нас всіх і слухай себе!
   * пс . Я знаю що це дуже непросто. Так просто послати всіх не вийде. Всі ми люди і всі ми хочемо мати свою тусовку, хочемо щоб хтось нас любив. блаблабла. Але хіба описане вище любовлюбовь не завидует, не ищет своего, всего надеется, все переносит. (украв фразу з Нового завіту)?!
   Воно то не все зразу. Але хоча б потихеньку старайся уникати токсичних душніл і шукай людей хто люблять тебе так(им)(ою) як(ий)(а) ти є. І сам(а) старайся любити людей такими як вони є 💖
4. Страх залишитись без грошей
   Мало хто може після школи вийти і піти на високооплачувану роботу.
   Зазвичай ми всі залежимо від наших батьків і навіть коли вони неадеквати і висувають шизануті вимоги — піти своїм шляхом не так просточасто до 18 взагалі фіг знайдеш роботу. Після 18 хіба якусь низькооплачувану з якої 2/3 буде йти на їжу і житло..
   Це в 3х словах не вийде, я описав це в себе на сайті. Але піти своїм шляхом і досягти при цьому успіху всеодно можливо, якщо цікавить можеш глянути.

Типова помилка № 2: Завищені очікування

Робота — це діяльність націлена на отримання щастя від результату.
А тому в процесі щастя буває не завжди.
Навіть найщасливіших людей іноді бісить(І це норм. Просто в такі моменти треба задумуватись що саме в твоїй роботі тебе бісить і шукати варіанти як в майбутньому можна уникнути того, що тебе бісить (Бо більшу частину часу робота має приносити радість)) навіть дуже кохана ними робота.
Навіть з західних офісів Amazon іноді скачуть люди.
Періодичні труднощі можуть бути всюди і це ще не привід лежати на дивані і казати: «мені ніщо не подобається, я нічого не хочу. ніхто мене не любить, нікому я не треба. пішло все» і тд.

Вибрати свою справу — це вибрати не де все ідеально, а вибрати найкращий із доступних тобі варіантів.

Важливо

Ідея про пошуки себе дуже важлива.
Дуже добре все обдумай!
В твоєму віці треба шукати не куди поступати! Не як тут і зараз побільше грошей гребти. В твоєму віці треба жити щасливо і готувати опору і для подальшого щасливого життя.
В твоєму віці треба шукати себе!

Матеріали на цю тему

• Дуже жирний відос від Войтенка і ще жирніший відос від Джобса . Свого часу я їх подивився і почав діяти ще більш нерозумно, робити експерименти. Офігів від життя і неабияк від того виріс
  Дуже рекомендую ознайомитись
• Кар’єра в ІТ . розділ на доу де класно описано що собою являє яка ІТ професія.

• Про скільки ти платиш податків (просто згадай про це на виборах)
• Для любителів книжок — «Важливі роки» і «Цілісне життя». Вони класні. Якщо зараз часу нема, то додай в хочу прочитати на майбутнє (класний сервіс livelib для цього).
• Гарвардський курс CS50 прикольний

Ідея № 2 . Ти не мусиш іти в ІТ

Серйозно!)

Покищо в Україні ІТшніки заробляють на перший погляд дуже багато.
Вчорашня робота для задротін раптом стала престижною. Піднявся хайп.
А де хайп — там інфоциганиНація ромів тут ні при чому.
Інфоциганство воно як комунізм — інтернаціональне, дуже паскудне, засноване на брехні. Та ще й на перший погляд
здається класним.
Зараз навіть по тілівізору розказують як круто бути ІТшніком. Оторвальд записує свій позорний трек про ІТшніків. Інфоцигани хто як лиш може пищать про неземну ІТ благодять.
А батьки дітей на це дивляться і звісно ж що промивають дітям голову мол іди на програміста іди на програміста.

Ти так(ий)(а) все це слухаєш і забуваєш про свої істинні бажання, про любов до музики там, до хімії, біології, машинок, літератури, впиши своє.

Тобі з усіх сторін верещать, що ти маєш іти в ІТ і ти сам(а) починаєш думати що треба іти в ІТ.

Але для чого?

Для зарплати?
Без таланту і любові до ІТ ти ІТшну зарплату не побачишАмериканці не добрі папіки: вони платять гарні гроші лиш за гарний результат. А щоб to delivery гарний результат — треба мати талант і докласти багато зусиль у свій розвиток. Та й в сам результат також. Без таланту і любові ти не зможеш повноцінно працювати. І зарплату тобі ніхто не дасть. Але з талантом і любов’ю до чогось іншого ти спокійно заробиш на хліб насущний і тамІбо коли ти будеш робити роботу з радістю — ти будеш робити її багато і будеш робити її класно. І за це тобі навіть в Україні даватимуть непогані гроші.

Попонтуватись?
Чим? Тим що в тебе проблеми із самооцінкоюВ психології є таке поняття самооцінка. Вона може бути заниженою коли людина себе з всіма порівнює і вважає себе недостойною. Може бути завищеною коли людина себе з всіма порівнює і вважає інших недостойними. Обидва варіанти є хворобливими.
Здоровий варіант це коли оцінка адекватно висока тобто коли людина з повагою ставиться до всіх людей. До оточуючих і до себе. І навіть бажання повимахуватись не виникає? Ти збираєшся понтуватись потребою сходити до психіатра?

Бо мама з татом так хочуть?
А нащо вони так хочутьскоріше всього вони або хочуть тобі зп. Або в них самих проблема з самооцінкою. Дивись пункти вище? І нащо їх слухати? вони собі хай хочуть, але мучитисьвся відповідальність, всі болючі наслідки від твоїх неправильних рішень падають на тебе. Навіть якщо рішення замість тебе приймуть батьки — мучитись будеш ти будеш ти! воно тобі треба?

Мій друг наприклад на третьому курсі замахався, йому не зайшло. Він благополучно покинув ІТ і пішов розвивати сімейний не ІТ бізнес. І бачи(в)(ла) б ти який він від того щасливий, наскільки більше радості з’явилось в його очах. В прибавок із-за щирого інтересувін прям в кайф дивився і дивиться відоси про машини. Задалбує людей питаннями про машини. Розказує людям про машини. Він робить дофігіща роботи для свого розвитку отримуючи від цього радість. І тому він уже досяг добротного рівня і продовжує й далі рости як професіонал в нього там не гірші за ІТшні доходи і спробуй перемани його назад.

ЦЕ НОРМАЛЬНО ЯКЩО ТОБІ ІТ НЕ ПІДХОДИТЬ!

Звісно ж є люди кому ІТ заходить. Наприклад мені дуже подобаються людиВажливо знати.
— потний задрот — це людина ІТ
— заумний совковий професор — це людина з ІТ
— вий_бщик — це людина з ІТ
— вий_бщиця — це людина з ІТ
— простий собі мужик кому треба гроші і він прийшов собі на java там шось поковеркати — це людина з ІТ
— ІТ-фанати хто бігають марафони, до крові з носа сперечаються із-за фреймворків у твітері, і при цьому встигають мутити шикарні ІТштуки — це теж різновид людей ІТ.


Я особисто зустрічав всі ці типажі людей в ІТ (а зустрічав я людей мало і я думаю це й так надто короткий список). Можна розказувати добрі вони чи погані. Але мені вся ця солянка подобається. в ІТ. Я помішаний на саморозвитку і для мене ввесь цей двіж, гонка за інноваціями, бажання вдосконалюватись. Та навіть непередбачуваність це адреналін. Комп’ютери інтерфейси, всяка ця віртуальна дічь. Я ще в дитинстві ховався в шафі з татовим сіменсом і клацав кожну кнопочку. Я від цього тішусь. Навіть якби я мав мільярд доларів — я всеодно би мутив би стартапи в сфері ІТ (і от це той випадок коли варто забити на хейтерів, ігнорити коли називають задротомя коли був підлітком боявся щоб мене не називали задротом. Завдяки чому благополучно бухав в селі біля клюбу, маявся х_рнею і був переважно нещасним аж поки не втік від них і не став задротом. і йти в ІТ).

ЦЕ НОРМАЛЬНО ЯКЩО ТОБІ ІТ ПІДХОДИТЬ!

ІТ це звичайна собі галузь як галузь. Якщо ти хочеш сюди — ласкаво просимо.
Якщо не хочеш — нічого страшного. Всі люди різні, ти не мусиш іти в ІТ.
Просто запам’ятай і усвідом це

Матеріали на почитати

• ebanoe.it — звіринець для «обдарованих». Сайт мегатоксичний. Такого трешака ще треба пошукати. Але в 2015 році dou визнало ebanoe стартапом року. Бо воно допомагає глянути на ІТ з найгіршого боку.
  Правди там мало, тому більше чим 30хв життя воно не варте.
  Але якраз до 30хв просто почитати коментарі і відчути дуже бажано.
• 2х прикольна стаття. З одного боку це гарна сповідь дівчини де вона каєтьсяв сенсі визнає помилки і шукає шляхи як їх можна виправити в своїх помилках і пояснює як саме вона це робить. А з іншого боку тони хейту в коментах (що дуже добре показує що в голові у людей з ким ти іноді будеш працювати)
  * Я теж її там хейтив😅🤣. Вона там образила почуття віруючих свідків ІТшки.

Ідея № 3 . Робота — це частина життя

Колись на першому курсі мені попалась книжка «10Х правило» від Гранта Кардона. Мені вона дуже сподобалась. Я і до того мало відпочивав, але після того почав єбшти іще більше. І пару місяців все було добре (як мені тоді здавалось). Але потім здоров’я почало відказувати. Через рік я взагалі майже згорів. Мені було дуже фігового. Я прийшов до лікарки. Та після обстежень розузнала як я до того докотився і сказала: «ти або здохнеш, або вгомонишся».

Вмирати я не хотів, тому я почав угомонюватись:
Почав частіше гуляти з друзями, рідше слухати аудіокнижки. Я почав деколи відлазити від комп’ютера. Сходив на чистку лиця і купив крем від прищів. Записався в спортзал. Навіть почав підкатувати до одної бідолашної дівчини.

Життя наповнилось цілим букетом емоцій, цілим букетом переживань. Спершу було незвично, потім якось аж сподобалось. Я почав краще почуватись. У мене прояснився розум і я почав навіть більше встигати чим до того!

Подібний ефект помічали мої друзі, про це й же ефект писав С. Кові. І це й же ефект ти можеш перевірити на собі:

Аби якісно робити розумову роботу — розуму треба здоров’я і спокій.

Для цього доглядай своє тіло щоб тебе не відволікав біль в спині голові животі і де лиш можна. Проводь час із друзями і протилежною статтю щоб тебе не відволікали думки про самотність. Їж здорову їжу щоб кров не забивалась всяким гавном із дошика. Видали свій тікток і бажано інстаграм, уникай всілякий говноконтент і не трать емоції на сміття. Гарно висипайся щоб були сили. Гуляй на сонечку щоб вистачало серотоніну. Займайся спортом (навіть одне два кола біля стадіону пробігти це вже добре) щоб кров по голові добре бігала. І в кінці то кінців: май міру на роботі чи в унівреситеті щоб не згоріти. (всі звички за раз не вийде. Але ти починай і далі потроху потроху)

Давай цезарю цезареве, Богу Боже, обнаглівшим викладачам по шиїВ законі України про вищу освіту від 1 липня 2014 року чорним по білому написана 26 стаття: Завдання закладу вищої освіти.
В ній записано 10 пунктів (10 завдань).
Із тих завдань лише 3 напряму стосуються прикладних навиків.
Інші 7 стосуються здорового способу життя, всебічного розвитку, моральних цінностей.
7 із 10 завдань закладу вищої освіти стосуються повноцінного розвитку.
Де відпочинок і всякі позанавчальні активності — необхідна і дуже дуже дуже дуже дуже дуже важлива частина вищої освіти.
Якщо хтось із тобою хоче сперечатись — відкриваєш закон України про вищу освіту стаття 26 і показуєш. Хай іде сперечається з Верховною радою., роботі робоче, а собі своє.
Тоді ти і в душі щасливіш(им)(ою) будеш, і на роботі/навчанні більше встигатимеш.

(легко просто очевидно. Просто бери і роби)

Можна почитати 7й навик книжки «7 навичок високоефективних людей»

Ідея № 4 . Розвивай в собі повноцінність

Я уже замахав із своїми гуманітарними темами. Обіцяю що половину всього займе наступний розділ про хард скіли.

Але тут мова не про як стати ІТшніком..
Мова про як стати щасливим ІТшніком і тут без душевних питань не обійтись.
Навіть для кар’єри з усіх сторін зараз говорять про життєву мудрість (ака soft-skills).

Що треба вміти контролювати свої емоції, вміти слухати своє серце, вміти планувати свій час, вміти слухати і чути, вміти розказувати, вміти розставляти пріорітети, вміти розставляти рамки, вміти поважати інших, мати дисципліну і те де те пе.

І говорять не просто так.
Навіть для кар’єри працює принцип:

кар’єрний_успіх = hard skillsприкладні навички, далі буде детальніше * життєва_мудрістьвоно ж soft-skills

(де навіть Infinity по прикладних навичках * 0 життєвої мудрості вийде 0. Найбільший ж добуток коли з обох боків однакова кількість).
* формулу вкрав у Сергія Німчинського

Дбай про свою душу. Думай про своє серце. Розвивай в собі життєву мудрість.
Тусуйся не тільки із програмістами, тусуйся з християнамиПопри всі міфи, в Америці дуже багато християн навіть зараз.
Я навіть в твітері недавно бачив пост де сенатор в крутому костюмі в себе в крутому кабінеті стоїть і урочисто розказує: «так і так, наближається спека. Давайте цієї неділі о такій то годині будемо разом молитись щоб не було пожеж». І там тисячі лайків і схвальних коментів.
Для пострадняської інженерної іліти це дивно страшно і смішно. Просто уяви собі губернатора в кабінеті біля прапора який закликає всіх зібратись на спільну молитву і просити Бога щоб не було пожеж.
Але гроші тобі платять не інженерна іліта. А саме люди хто лайкають пости того сенатора.
Розвіяти радянські міфи і розібратись що таке християнство буде корисно навіть для кращої робочої комунікації., мусульманами, юдеями, буддистами, арабами, грузинами, веганами, екоактивістами, бдсм-активістами, копро-активістами, гомо-активістами, якими завгодно активістами, вчительками, кухарками, ходи на двіжухи у всякі студентські організаціїя регулярно відвідував івенти від Campus Ukraine. Шикарна тусовка (і таких багато, це лиш один з прикладів), можеш в якийсь клуб для бізнесменів вступити, на секцію спортивну, на танці. Говори про життя іноді з гопніками, іноді з дітьми у лікарнях, з дітьми в дитбудинках, та навіть з безхатьченками. Розширюй свій кругозір.

Розвивайся з усіх сторін!
Не будь тупою задротіною!
Будь повноцінною людиною!

Мені гарно заходив сервіс 4brain, потім переключився на Біблію, в основному Новий Завіт.

Ідея № 5 . Прокачай хард скіли

Це моя улюблена тема. Іди заварюй чайок або криши в блендері смузі.
Але перед тим трохи провітрись (серйозно, відлізь від екрана. Не будь задротіною)))
Бо зараз почнеться найцікавіше

Що таке взагалі hard-skills?

Це звичайні прикладні навички. Це те, що ти маєш вміти аби ефективно робити свою роботу. Штукатур має могти штукатурити, фермер вирощувати їжу, електрик робити електрику, ну а ти маєш вміти автоматизувати їхні процеси.

Які є способи прокачати hard skills?

Способів є дуже багатонаприклад я чув що можна поставити під подушку конспект і на ранок обов’язково все запам’ятається😜 (не працює). Але я виділив тільки оці:

1. Самоуцтво в ізоляції
2. Самоуцтво із друзями
3. Самоуцтво із менторами
4. ІнфоциганськіНагадую: це про риси характеру, а не про націю курси
5. Якісні курси
6. Якісна вища освіта
7. Погана вища освіта

Самоуцтво в ізоляції

Це коли ти залазиш в свою нору як той дід із мема «Вы кто такие?». Нікуди не ходиш, нікого ніде не питаєш, сам(а) дивишся відоси і читаєш книжки і на їх основі щось вивчаєш і освоюєш.

Плюси

• сам(а) обираєш свій графік і темп
• прокачуєш самостійність
• зможеш стати self-made тігром і кічитись перед друзями (це якщо зможеш)

Мінуси

• твій код ніхто не ревьювить.ти можеш благополучно писати говнокод і навіть про це не знати
• якщо впрешся головою в якусь критичну проблему — нема кому тебе розблокуватибудеш товктись деколи навіть кілька днів хоча хтось досвідченіший розрулив би за 3 хвилини.
• не вчишся взаємодії з командоюЕфективність роботи в команді прямо впливає на ефективність ІТ-професінала. Робота в команді — це hard skill.
  .
• ти учиш все підряд і дуже часто не тежиття проходить. А на роботу не беруть :( що потрібно
• високий ризик вигоріти . ти багато вкладаєшся, мало отримуєш. Це виснажує

* як додаток варіант гарний. Роботу ти всеодно сам(а) будеш робити і самостійність важливий навик. Особливо з часом
Але

1. Коли ти тільки починаєш щось учити — ти вчиш основи — ти ідеш стежкою крізь яку до тебе пройшли тисячі інших людей і ти робиш ті ж самі помилки що й були у тисяч людейЗ часом ти будеш вчити все більш специфічні речі і там можливостей спитати в когось досвідченого буде все менше і менше. Але коли ти тільки починаєш — є тисячі людей хто можуть тобі підказати де присісти, де підскочити, де обійти боком до тебе.
   Іти і всліпу протовкати собі дорогу набиваючи всі ті самі шишки це неефективно
2. Це тільки у фільмах можна побачити задротіну генія хто сів десь у підвалі як чорт і чисто сам все зміг і все вивчив.
   В житті ж навіть вкрай затянуті хакери із кимось та й тусять і регулярно виходять з підвалу. Бери із них приклад)

Самоуцтво із друзями

Це коли ти будь то вживу чи онлайн. але взаємодієш з людьми. Переписуєшся в тематичних чатах, разом з друзями проходиш якийсь курс. Дуже класно якщо ви разом пиляєте якийсь продукт. Кароч це коли ти і сам(а) вчишся по книжках і туторіалах, але й регулярно коригуєш свій курс, відповідаєш на питання людей і сам задаєш їм питання.

Плюси

• Ти все ще прокачуєш самостійність
• Твій код рев’ювлять
• Не завжди, але іноді тобі можуть допомогти підказати і розблокувати в тяжких ситуаціях
• Люди тебе спиняють коли ти вчиш якусь відірвану від життя фігню
• Ти отримуєш команднийце hard skill досвід
• Вірогідність що ти вигориш дуже низька

Мінуси

• Знайти підходящу тусовку значно важче чим закритись в підвалі. треба зусилля
• Люди або недостатньо прокачані, або недостатньо замотивовані. Тому тобі будуть давати поради і підказки, і це краще чим взагалі нічого. Але якість бажатиме кращого.

Самоуцтво з наставником / ами

Це коли є людина / люди хто уже добре досвідченні і при цьому добре вмотивовані тебе вчити.
Хто тебе розблокують коли застряг (ла). Хто тобі підкажуть що вчити і де почитати. Хто оцінять твою роботу і підкажуть де можна зробити краще.
Варіант дуже класний, одні плюси і майже нема мінусів (зробити їх список тобі домашнє завдання).

Але наставництво — це дорого.
Наставники або коштують багато грошей. Або вони тобою займаються коли ти вже на роботі і їм вигідно виховувати собі підмогу і потенційно заміну.

Власне букв то мало ібо все ясно, я не хочу повторювати текст із попередніх пунктів.
Але пункт дуже класний і до нього варто приглянутись. Особливо якщо дозволяють фінанси чи є шанс піти на стажировку в крутуне по словах на сайті, словах в вакансії і т д брехні рекрутерів. А по факту. Де дійсно класна корпоративна культура, дійсно мотивовані люди і де обов’язково є купа процесів націлених на розвиток людей. В тч наставництво, код ревью, тім білдінги, корпоративні курси компанію.

Інфоциганські курси

Особисто я колись попав на курси Ісламова. І це далеко не найгірше що могло бути. Але всеодно я заплатив гроші за одне, а отримав трохи інше.

Власне це головна ознака інфоциганських курсів:

Тобі обіцяють одне — а дають зовсім інше

Тобто тобі просто брешуть!
На поганих курсах тобі обіцяють золоті гори. Головне давай свої гроші (а там буде видно).
А там стає видно що ніфіга не видно, але гроші ніхто не поверне.

Якісні курси

Багато ІТшніків вірять що всі ІТ-курси як курси вище. Що всі вони від нечистого і що якісних курсів неіснує.

Але вони є!

Таких курсів дуже мало (відносно загальної кількості).
Такі курси або дорого коштують, або дуже мало обіцяють.
Такі курси непопулярні і про них мало хто чув.
Але вони є!

Приклади — mate академія і foxminded.
Foxminded бо Німчинський хороший мужик і я йому довіряю.
А mate academy бо я і сам там учився. Я сам крізь них пройшов, я на власному досвіді відчув і зрозумів чому в mate академії нема поганих відгуків. Я на 100% впевнений що це шикарні курси.
А відповідно я знаю що якісні курси бувають.

Але як відрізнити якісні курси від неякісних?

Дуже просто (ні):

1. Маркетинг
   На якісних курсах тобі завжди говорять правду. Навіть коли правда звучить не дуже.
   Інфоцигани ж зазвичай намагаються тобою маніпулюватиЯкщо хоч трошки глянути із сторони. то дуже швидко відчуєш як тобі намагаються щось впарити.
2. Демпінгв економічній теорії так говорять коли хтось виставляє сильно низьку ціну
   Погані курси можуть коштувати дорого (тому сама по собі ціна ще нічого не значить). Але якісні курси коштують сумарно від 1к usd.
3. Відбір
   На якісних курсах працюють вмотивовані люди і тратити час на придурків ніхто з них не хоче. Там тебе можуть не взяти)) А якщо візьмуть, то тільки після ретельного відбору
4. Відгуки
   Банально. І тим не менш.
   * Причому бажано шукати реальних людей і у них питати. Ібо відгуки й накрутити ж можна.
5. Employment-rate
   Чим вищий процент працевлаштованих — тим краще. Якщо ж від тебе цю інформацію приховують — тікай.

* Бажано дивитись по всіх 5 показниках

В чому взагалі прикол курсів?

Курси дають все те ж саме, що дають ментори і друзі, просто значно швидше і дешевше.

Як?
Завдяки оптимізаціям:
На курсах навчальна програма уже продумана і по ній вчаться десяткиабо навіть сотні студентів.
Це робить програму максимально якісною і актуальною адже її постійно шліфують на реальних людях, причому багато менторів одночасно.
Це економить час менторів. адже не треба щоб кожен ментор окремо під кожного студента підбирав матеріал.
Це економить час менторів адже є наперед визначений список задач з якими ментори добре знайомі і їм не треба кожен раз розбиратись а що там в тебе таке.
На курсах ти не шукаєш однодумців, на курсах ти зразу потрапляєш в оточення однодумців. Ви одне з одним змагаєтесь, разом обговорюєте різні штуки. Це дає всі переваги що й від навчання з друзями.
Бонусом тобі допомагають зробити людяне резюме і не труситись від страху на співбесідах.

Відповідно тут є і ментори, і однодумці. Тут процеси не хаотичні, тут вони налаштовані. Тебе як спортсмена чітко і швидко тренують до виходу на ринг.

Але мінуси це
— ти не можеш обирати свій власний темп
— все ще потрібно платити гроші
— на перших порах після курсів може бути складнувато вчитись взагалі самому

* мінусом можна було б назвати мол курси не дають бази.
Але є різні курси. Є курси для мідлів, є навіть для сеньйорів і архітекторів. Є спеціалізовані курси конкретно по патернах, є по базах даних, по операційних системах. То уже залежить від твого рівня і твоїх потреб. Для підтягування Computer Science ЯКІСНІ курси теж допомагають.

Чи є взагалі сенс іти на курси?

Якщо на інфоциганські — то просто відкрий ютуб. Там повно всього того ж, лиш безкоштовно (єдине чим вони можуть бути кращими за ютуб — там є ще люди і хоч якісь та й ментори)
* Дечого нема в ютубі, але є на udemy, coursera, prometheus, patreon. Воно не безкоштовне, але в рази дешевше чим в інфоциган

А на якісні кому як.
Тема холіварна і я не хочу зараз в це заходити.
Все дуже індивідуально.

Але я наприклад ходив на курси, я продовжую виплачувати процент від зп і я всеодно задоволений. Звісно ж 90% я вчусь сам. Але я люблю командну роботу, люблю людей, мегалюблю коли є кому задавати питання. Тому коли є можливість — я ходжу на курси. Мені це подобається.

Курси від компаній

Хз нащо я виніс їх в окремий пункт)) Фактично це ті ж саміпросто під брендом компанії приватні курси. І можуть бути як якісними, так і не дуже
* класні приватні курси так само співпрацюють з компаніями і найкращих випускників пропонують партнерам. Курси від ІТ-компаній в цьому не унікальні

Якісна вища освіта

Це саме та вища освіта яку здобув син маминої подруги і саме та вища освіта про яку всі говорять «тобі треба вища освіта».
І це саме та вища освіта яка дає тобі кілька плюх

• козирний диплом який презентує тебе краще за будь-який пітчpitch — від англ. змастити — це короткий виступ самопрезентація коли ти зустрічаєшся із незнайомими людьми і швиденько розказуєш про себе.
  Якщо ти прийдеш на завод і покажеш диплом Стенфорда — тебе прийнято. Далі тебе будуть питати лише про бажану зарплату
• міцну базу. В нашому випадку CSне Counter-Strike, а Computer Science базу.
• наставників
• сприятливеОточення, яке сприяє зміні тебе в найкращому на твою думку напрямку
  * саме в бажаному тобою напрямку. Бо в різні люди по різному розуміють що означає «змінюватись в кращий напрямок». В кожного свій кращий напрямок.
  оточення

І хоч це не єдиний варіант де все це можна отримати.
Якщо задуматись як сильно треба порвати сраку аби попасти в той же Стенфорд і скільки ще в самому Стенфорді треба буде рвати сраку. То я хз наскільки це вигідний варіант.
Чи не краще піти на роботу, вкалувати там, паралельно вкалувати поза роботою, прокачувати теорію. І в результаті досягти нічим не гіршого успіху?

Тема дуже холіварна. Я лишу її для коментів.

Але думаю якщо ти можеш собі дозволити(в той же Стенфорд головне пройти відбір. Якщо в тебе нема грошей — тобі дадуть грант. Там проблема не в ціні. Якщо ти відбір пройдеш — гроші знайдуться) — поки молод(ий)(а) — варто спробувати

Неякісна вища освіта

Неякісна вища освіта це як неякісні курси, просто в рази довше й дорожче і з більшим розчаруванням

Може вища освіта й дає базу і знайомства. Але далеко не кожен заклад вищої освіти дає вищу освіту.

Закінчити унівєр ще не означає отримати вищу освіту!!!
Диплом про вищу освіту і вища освіта різні речі.

ДУЖЕ ДОБРЕ ОБДУМАЙ І ЗАПАМ’ЯТАЙ НАПИСАНІ ВИЩЕ ДУМКИ

Все в Україні відносне і кожен окремий ЗВОЗаклад Вищої Освіти (фрази ВУЗ і ВНЗ застарілі. Так говорити неправильно. Читай загальні положення закону України про вищу освіту) має свої мінуси і плюси.

Можна довго сюди розказувати про втрачені 4-6 років, про зіпсоване здоров’я, про зіпсовану психіку, про чсв викладачів, про застарілу навчальну програму, про нікому непотрібний диплом, про совкове ставлення до студентів як до собак. Але конкретно я провтикався з вибором спеціальності, тому моя історія буде неоднозначнаВ мене часто були спори з викладачами, я часто вчив неактуальні для мене предмети і взагалі я витратив багато життя і здоров’я впусту. Мені університет заважав (це м’яко сказано, дуже м’яко). Але всі викладачі просто робили свою роботу (крім 4х гнид: Свірідова. Богатова. Богданова. Циганов. спасибі вам за вашу «любов», «повагу» і совковий «професіоналізм»). Майже всі викладачі просто вимагали з мене знати як проектувати комп системи, електроніку і т д штуки які відповідають моїй спеціальності. Причому ніхто крім 4х гнид мене не ґвалтував. Лити бруд на норм викладачів які просто викладали мені непотрібні конкретно мені предмети трохи несправедливо.
Бо на перших курсах я і сам не знав чого я хотів. А потім знав і хотів рости у фронтенд й інтерфейси.(що сильно далеко від Комп інженерії). І тому мені воно лише заважало. (Це ще один приклад з життя чому варто спершу зрозуміти чого ти хочеш). Але суть в тому що моя історія про як мене покалічив університет неоднозначна. Тому я думаю люди в коментах розкажуть щось більш репрезентативне. Тут впринципі багато всього неоднозначного, боюсь ляпнути дічь після якої будуть мене все життя тикати. Лишу це для коментів.

Чи потрібен ІТшніку диплом?

Якщо ти хочеш кльопати криві сайти для обленерго — неодмінно!
Якщо хочеш в укрзалізницю — також.
Для роботи в більшості державних організацій диплом необхідний.

Якщо хочеш емігрувати кудись в ЗабугряндіюЯ так називаю всі розвинені країни: США, країни ЄС, Південну Корею, Австралію, Канаду і т д. — диплом буде плюсом. Можна і без диплома, але з дипломом буде легше.

Чи дивляться на диплом роботодавці?
Це тобі буде домашнє завдання: Відкрий 50 рандомних ІТ-вакансій і порахуй у скількох із них хоча б слово сказане про диплом. (Результати можеш писати в коменти, мені й самому цікаво хто скільки нарахує).

Як відрізнити ЗВО де дають якісну вищу освіту від ЗВО де дають неякісну вищу освіту?

1. Демпінг
   Рік в українському ЗВО коштує 20-50 тис гривень.
   До прикладу Стенфорд коштує від 55 тис доларів.
   Думай теВисока ціна ще не гарантує кращу освіту. шорти від адідас нічим не кращі за шорти від stuff. Але якісна освіта коштує дорого. І класні шорти дешевше 300грн ти теж навряд знайдеш
2. Маркетинг
   Все дуже схоже на погані курси.
   В поганих ЗВО зазвичай брешутьПочинаючи від байки про необхідність диплому (ти ж пам’ятаєш про ДЗ перевірити як багато вакансій вимагають диплом??), продовжуючи байкою про інновації, закінчуючи байкою про те що вони найкращі. Тут нема універсального рецепту. Просто задавай «чому?» на кожне твердження людей з приймальної комісії і вони або по кожному з них дадуть відповідь, або почнуть тікати від питань, лити воду. І кароч ти зрозумієш хто перед тобою і наскільки правда. Просто задавай питання «чому?» і «як ви можете це доказати?».
3. Відгуки випускників
   Банально і очевидно. Та все ж це найважливіший критерій.
   * ДУЖЕ бажано шукати випускників саме з тієї ж спеціальності і кафедри куди хочеш поступати і ти.
   * бажано шукати саме випускників. Тих хто уже отримав тамтешню освіту, вийшов із нею на ринок і відчув чого вона варта. Твої друзі хто на перших курсах вони ще того не знають.
   * бажано свіженьких: людей хто лиш 1-2 роки назад закінчили. Щоб інформація актуальна була.

* Лайфак
На лінкедіні можна відкрити сторінку конкретного ЗВО (так само сторінку курсів доречі). І там є вкладочка «випускники». Їх можна відфільтрувати і відсортувати. Ну а внизу відкриваєш рандомні профілі і хоча б 20 людям пишеш в лс свої питання.

* Типова Помилка

НЕ довіряй конченим рейтингам.

Є такий рейтинг, топ-200 Україна. Там основний критерій — це в якому університеті написали більше наукових (і псевдонаукових) робіт.
Він взагалі ні про що не говорить і краще б його взагалі не було б. Він показує лише в якому із ЗВО більше м’яса і заодно понтів. Але тобі це не треба. Тобі якщо хочеш щастя — треба дивитись на якість освіти!

Є також рейтинги в стилі: «цього року в такий то ЗВО подали свої документи стільки то людей». Вони не порівнюють якість освіти. Вони порівнюють затребуваність серед наївних молокососіввибач. Але колись ти мене зрозумієш))), не більше.
В такому стилі складений рейтинг доу за 2020 рік. Там нема що дивитись.

Всякі такі рейтинги сродні походам до гадалокз’являється відчуття ніби ти знаєш майбутнє. Ти розслабляєшся і втрачаєш пильність і обережність.
А по-факту ти все ще ніфіга не знаєш.
Фальшиве відчуття обізнаності.

Іди й узнавай напряму у випускників.
Дізнавайся від людей хто уже крізь це пройшли.
Якщо ж всеодно сильно тягне до рейтингів — дивись рейтинг доу за 2019 або 2018навряд чи там щось кардинально змінилось за рік
* якщо ти це читаєш в 2022 — чекни рейтинг за 2021, можливо там знову по правильній методології. Якщо ні — вертайся на 2019.
рік.

* Типова Помилка № 2

Не довіряй сусідці і маминим подругам.

Вони наслухаються всякого ТСН і гайда триндіти аби тринділось.
Навіть якщо хтось із них вчився в зво куди ти хочеш іти — це було 100 років назад.
Довіряй людям хто от тільки-но рік-два назад закінчив. В кого інформація максимально актуальна. Але хто при цьому уже пройшов навчання. Вийшов на ринок. Відчув чого його освіта на ринку коштує. І тепер має що тобі розказати.

Чи потріба ІТшніку вища освіта?

Якщо не в сенсі диплом, а в сенсі освіта — то однозначно потрібна.
Освіта потрібна всім. І чим вища — тим краще.

Друге діло що зараз уже не 39й
Зараз Заклад Вищої Освіти може і не дати тобі вищої освіти.
Ба більше, заклади додаткової освіти, та ж таки coursera + mate academy + наставники на роботі все в комплексі може.

Думай дивись вибирай.

ДОСИТЬ ВОДУ ЛИТИ. СКАЖИ КОНКРЕТНО! ЩО МЕНІ РОБИТИ?

Домовляєшся з батькамиабо хто там у тебе спонсори. Спершу ідеш до пункту про пошуки себе. Робиш собі gap yearНа заході прийнято після школи річок-другий робити собі перерву. Ходити волонтерити, пробувати себе, шукати себе. І
тільки тоді уже рухатись далі якщо необхідно. А то і два якщо одного мало.
Тільки потім і тільки якщо таки хочеш в ІТ, то

1. Спершу або вчишся сам(а), або ідеш на якісь класні курси.
   Не йдеш ні в який університет!В народі є міф: «університет дає базу».
   Але це міф.
   Університет так само дає базу, як Зевс стріляє блискавками.

   Базу неможливо дати!
   База вона нескінченна.
   Скільки б ти не вчив і не знав Computer Science — завжди будуть слабкі місця куди можна було б ще копнути і ще копнути.
   
   І це класно. І це правильно. З часом можна і треба копати.
   Але!
   
   1. Можна і треба довчатись працюючи!
   2. Базу можна отримати лише на достатньому для чогось рівні.
   З. часом базу треба буде вчити все глибше і глибше. В якийсь момент вивченого навіть в найкращому університеті світу стане всеодно мало.
   Але для стартових позицій, для самого початку достатній рівень — шкілький курс математики і знання якоїсь технології.
   3. Computer Science можна благополучно вчити і поза університетом.
   
   
   СОВОК ДАВНО МЕРТВИЙ
   НЕ ВЕДИСЬ НА ЙОГО ВІДРИЖКУ

   
   Не паришся ні про яку базу!База ніколи не буде зайвою.
   
   Декана БГУІР без проблем взяли на роботу джуном.
   Але ж не обов’язково ставати деканом щоб піти працювати джуном.
   
   Піди спершу спробуй і зрозумій чи твоє воно взагалі. Може ти взагалі передумаєш? Нащо зразу вкладати 4 роки?
   Спробуй. Спершу скуштуй одну виноградинку і тоді якщо сподобається — тоді вже плати за всю грону.
   А щоб спробувати — достатньо знати математику за 5-8 клас. Все інше довчається за кілька місяців на курсах чи на крайняк дома Зараз вона тобі не потрібна! (якщо захотів кидати в мене какахи — наведи мишку і прочитай)
   Рік або навіть два працюєш.
   Нюхаєш порох. Освоюєшся, набираєшся досвіду, намацуєш свої слабкі сторони в тій таки базі, в софт-скілах, в Computer Science, починаєш розуміти куди ти хочеш заглиблюватись. Визначаєш чого тобі невистачає для росту. Осмислюєш свою потребу в освіті і визначаєшся що саме тобі треба підучити для росту.
   
   (паралельно ідеш у якусь шаражку аби відстрочка + башляти дешево + потім можна було на воєнкуРабство ніхто не відміняв: Кожен чоловік в Україні або хронічно хворий, або раб свого слуги — верховного уклоніста-головнокомандувача.
   Воєнка один із найкращих варіантів, бо це
   — легально
   — включаючи заняття і військові збори витрачаєш приблизно 4-6 місяців. Замість 18 при звичайній стройовій службі.
   — живеш як цивільний, а не в казармі
   — ти стаєш офіцером: молодшим лейтенантом. Це дає ряд плюх
   — ти проходиш цілком достойну підготовку навіть для життя. Для задротів це особливо корисно, в мене у взводі хлопці прям порозквітали.
   Але для цього треба мати ступінь бакалавра (пофіг в якій шаразі і пофіг яка спеціальність). Інакше погони не віддадуть.
   * найкраще для цього підходять всякі провінційні аграрні, гірничі, педагогічні. Там дуже дешево, і хоч це погано (бо корупція), але це класно (бо президенту можна, а мені ні?). Або купуєш білий квитокце коли ти даєш представнику твого хазяїно-слуги, ака комісару, пару зайвих франклінів на його нову беху. А він за це визнає тебе хронічно хворим.
   
   
   Але цей варіант
   — нелегальний
   — ненадійний. в якийсь момент лавочку можуть закрити, а твою справу переглянути і відновити
   — може вилізти боком. Наприклад якщо тобі написали що ти наркоман чи психічно хворий — то потім щоб отримати водійське посвідчення або ж зброю або ж просто емігрувати в Забугряндію подалі від дія city — вилізе боком (рабів до раю не пускають).
   — кончено давати гроші (причому великі гроші) конченим людям.. Або ідеш служишБагато міфів на цю тему. Особливо серед дітей з міста.
   Я на другому курсі прикольнувся підробив повістку і закинув фоточку в інстаграм, мол мене призвали — друзі хто з міста там ледь не обґедзились, одного прям трусило від страху.

   Але насправді навіть мій тато не застав дідовщину. Мої брати уже навіть не чули про неї. А половина моїх однокласників благополучно відслужили і 2є підписали контракт (а всього нас в класі хлопців 7, із яких служили 3. Дуже достойний процент конверсії).

   Це легально
   Це дешево. Тебе безкоштовно годують (причому шикарно годують), тебе вдягають. Твоя задача займатись спортом, іноді робити якусь роботу, іноді стріляти з автомата і кидати гранати. А у вільний час можеш заліпати в телефоні або читати книжки.
   Дуже класний варіант, особливо хто прям крайній задрот (навіть просто щоб прокачати харізму і набратись сміливості).

   В мене в класі Олєжка дуже забіджений дрищ був. Потім пішов у армію і там як підкачався, як відгодувався. Набрався впевненості в собі.
   Більшість ІТшніків в очах дівчат на фоні Ольгерда просто занудні і боягузливі дрищі.

   * Хоча я все ж для себе вибрав воєнку

   . Або відрубуєш свою ногуАле це може не проканати.
   Є така штука як часткова придатність.
   Кудись в канцелярію і без ноги згодишся. Навіть навпаки. більш усидчивый будеш) (не факт що допоможе). Або тікаєш в Забугряндію (і не вертаєшся аж до 27 років). Можеш як варіант стати жінкою і відчути як то жити «без привілеїв». Кароч вириваєшся з рабства.
2. Переходиш на part-time і прокачуєш базуЄ інша крайність. Різні світчери і/або випендрювачі люблять порозказувати що базу знати взагалі непотрібно.

   І воно то для junior чи навіть middle майже непотрібно.
   Але для сеньйорних, для справді сеньйорних позицій і для архітектонських позицій база треба неодмінно.

   Звісно ж, коло тобі треба якось десь на фрілансі адаптувати вордпрес тему — там можна обійтись і без бази. Але то й задача мідлова.

   А коли тобі треба швидко освоїти новий фреймворк або мову або треба прийняти серйозне архітектурне рішення — то чим краще ти розбираєшся в алгоритмах, патернах, базах даних, компіляторах і т д CS — тим тобі буде легше і тим якісніше ти це зробиш.

   Тому хоч і для початку база нафіг не вперлась. Але для подальшого розвитку вона вкрай необхідна

   .
   Хочеш — по відосах із coursera. Хочеш — ідеш в ЗВО.
   До цього моменту ти вже маєш добре знати чого хочеш і то й же ЗВО вибирати свідомоБа більше, тут ти уже маєш бути готовим вимагати від викладачів якісної освіти.
   І якщо їх не колишуть твої вимоги — то бути готовим піти в інший ЗВО (ібо зарплата дозволяє не паритись за бюджетні місця. А робота є і без їх нещасного диплома).
3. Будуєш грандіозну кар’єру в ІТ
4. В 90 років приходиш до мене на похорон, падаєш на коліна, плачеш і щиро дякуєш за такі цінні поради (як скромно)

Матеріали на додаток

• Дуже дуже дуже крутий подкаст який легко слухається і де мужик говорить наче в мене з язика знімає. Просто вмикаєш навушники і ось Подлодка випуск 124

• Розділ присвячений інфоциганським курсам на все тому ж ebanoe.it
• Людіки на дуже крутому як на мене сайті написали дуже короткий і від того не менш крутий огляд щодо вищої освіти в цілому
• Класні онлайн-майданчики про які згадував: coursera, udemy, edx, prometheus

До діла

Я нікуди не пропадаю. Я буду в коментарях.
Так само там будуть інші добрі (і не тільки) люди (і не тільки).

Додай цей топік в закладки Ібо я не придумав нічого нового. Я просто описав описані ще в Біблії і різних античних філософів ідеї (просто на сучасний лад). Пошуки себе, вестись на хайп чи слухати серце, гроші чи душа, як знайти життєву мудрість, java чи javascript — ці питання тривожилиі досі тривожать людей ще тисячі років назад і переварити за раз в тебе не вийде.
Дуже рекомендую прочитати це через тиждень. А потім іще раз перед відправкою документівбо я знаю що я то тут поговорив, в коментах люди пописали. Наче як і правильні логічні речі.

Але щоб їх втілювати — треба мати яйця.

В тебе вони скоріше всього ще неокріпли, ти послухаєш маму з татом і підеш в незнати куда шукати незнати шо. В цьому теж нема нічого встидного. Ти просто зробиш як всі, поламаєш собі ноги. А потім або відростиш яйця і життєву мудрість, або будеш все життя нити, шукати винних і вот ето вот всьо..
Можеш також вертатись сюди протягом всього свого студентського життя.

Але не зациклюйся на моїй точці зору!
Пам’ятай що я то тут розказую. Але рішення приймати тобі і відповідальність нестимешмучитись із-за неправильних рішень будеш ти ти.

Слухай в першу чергу себе. Роби експерименти, роби помилки. Досліджуй себе! І щоби було із чого вибрати — іноді слухай інших.Питай допомоги в Бога (якщо маєш таке бажання. Мені особисто завжди допомагає)
Не соромся про щось спитати і простих людей.
Не жлобись дати відповідь якщо знаєш.

Не жлобись скинути лінк на цей топік своїм друзям
Дуже бажано дати оце батькам щоб і вони прочитали. І подумали чого вони хочуть для своєї дитини: щастя чи як у всіх?

Ну і коротше!
Люби себе.
Люби людей.
Працюй в ІТ.
І живи щасливо)