«Суперечить Конституції». Чому головне юридичне управління ВР проти законопроєкту щодо Дія City

Головне юридичне управління апарату Верховної Ради запропонувало відхилити законопроєкт про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні № 4303 у пропонованій редакції.

Згідно з відповідним зауваженням, проєкт закону суперечить Конституції України та не узгоджується з іншими законами України.

Основні тези з зауваження ГЮУ

● Законопроєкт не містить визначення поняття «цифрова економіка»

Враховуючи назву законопроєкту, документ не містить визначення поняття. У законопроєкті фактично йдеться про запровадження особливих умов функціонування режиму Дія City, резидентів, оподаткування їхньої діяльності, пом’якшення чи скасування їх відповідальності тощо.

ГЮУ додає, що проведення подібних законодавчих «експериментів» має вкрай негативні наслідки. Йдеться про економічний експеримент «Київміськбуд», наслідком якого стало відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку «Аркада».

● У законопроєкті не додержано конституційні основи правопорядку у сфері господарювання (статті 1, 3, 13, 41, 42, 92 Конституції).

Положення законопроєкту щодо конкуренції, у разі прийняття як закону, буде суперечити іншим законодавчим нормам.

● Низка інших положень законопроєкту також не відповідає нормам Конституції та законів України, не враховує правових позицій єдиного органу конституційної юрисдикції, не несе належного нормативного навантаження та містить гасла, описові речі.

Також там вкрай мало матеріалу нормативного характеру, спірні твердження публіцистичного характеру, що притаманні пояснювальній записці до законопроєкту, а також дублює інші положення законодавства. Деякі норми суперечать концептуальним засадам цивільного законодавства та змішують уставлені предмети правового регулювання ЦК України та законодавчих актів у соціальній сфері, в тому числі Кодексу законів про працю України.

● Зауваження викликають і положення законопроєкту, якими пропонується унормувати питання щодо трудових відносин та відносин у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування для гіг-спеціалістів.

Низка відповідних положень законопроєкту так само не відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України), однією з основних умов реалізації якого є правова визначеність.

Коментарі юристів

Як повідомила у коментарі для DOU адвокат, партнер Win Win Law Наталія Хитрук, відповідно до Регламенту Ради України ГЮУ проводить експертизу законопроєктів перед другим читанням та надає відповідні висновки, які направляються головному комітету. Вони можуть бути враховані головним комітетом під час підготовки законопроєкту до другого читання, у тому числі в контексті пропозицій членів комітету, підготовлених з урахуванням таких висновків.

«Хочу звернути увагу, що велика кількість законопроєктів ухвалюються без врахування зауважень ГЮУ. Часто висновки містять вказівку на необхідність доопрацювання та рекомендації щодо внесення на повторне друге читання. Проте у випадку з висновком по законопроєкту „Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні“ ГЮУ було однозначним та вказало, що він підлягає відхиленню, як такий, що суперечить Конституції України та не узгоджується з іншими законами України. Тому зазначена позиція може бути врахована народними депутатами під час голосування», — розповіла вона.

Разом з цим, як повідомив юрист практики інтелектуальної власності Trustme Law Firm Олег Чіп, відповідне заперечення є юридичною експертизою законопроєкту № 4303 та має рекомендаційний характер, адже народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування. По-суті, процедурно, відповідне заперечення є формальним, але має бути розглянуте головним комітетом ВРУ, тобто Комітетом з питань цифрової трансформації.

Юрист додає, що приймати рішення стосовно прийняття чи відхилення проєкту закону будуть нардепи на засіданні Ради. У випадку прийняття закону, президент має право вето з наступним поверненням законопроєкту на розгляд.

«Зазначу, що відповідне зауваження може бути додатковим аргументом при визнанні закону неконституційним (у разі його прийняття), бо Головне юруправління Апарату ВРУ звертає неодноразово увагу на невідповідність положень проєкту статтям Конституції. Не можна виключати, що депутати можуть звернути увагу під час голосування на висновок відповідної експертизи, а також враховувати думку ІТ-спільноти та нещодавні протести ІТ-спеціалістів під парламентом», — розповів він.

Позиція Мінцифри

«Ми з повагою ставимося до проведеної ГЮУ роботи. Водночас, хочемо звернути увагу на те, що висновки Управління є достатньо суперечливими», — повідомили DOU у Мінцифри.

Відомстсво надало наступні тези:

● Про начебто неконституційність норми законопроєкту № 4303 стосовно угод про неконкуренцію.

Ця угода (NCA, non-compete agreement) передбачає утримання від вчинення конкурентних дій по відношенню до сторони договору. За виконання умов угоди передбачено винагороду, сума якої збалансовано формується за домовленістю сторін та має для обох підписантів бути справедливою компенсацією за певні обмеження. У разі, якщо одна зі сторін порушить умови такого договору, вона лише втрачає право на отримання відповідної винагороди. І не більше. У жодному разі мова не може вестись ні про абсолютну, ні про часткову заборону чи обмеження реалізації права громадянина на працю.

Правове регулювання договорів про неконкуренцію існує в більшості розвинених країн світу. Умови укладання таких договорів різняться: договори бувають оплатними, бувають фіксовано оплатними. В Україні станом на зараз аналогічні за змістом договори все одно оформлюють (принцип свободи договору), проте вони не містять умови про оплатність. В законопроєкті № 4303 не лише надано правові рамки такого договору (строковість, обмеженість територією, суб’єктний склад, конкретний перелік конкурентних дій), а й визначено його обов’язково оплатним. Тобто, це додаткова вигода для ІТ-фахівців.

● ГЮУ у своїх висновках ототожнює категорії «конкурентні дії» згідно із законом № 4303 та «конкуренція» відповідно до антиконкурентного законодавства. Але насправді вони мають різні предмети регулювання, суб’єктний склад, механізм захисту порушених прав тощо.

● Формулювання ГЮУ стосовно аналогій з Київміськбудом та епітетів на кшталт «юридичний Франкенштейн» сильно відводять стилістику документу із фахової площини у політичну.

● Щодо тези ГЮУ про неконституційність основ правопорядку у сфері господарювання

Відповідно до положень статті 43 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку не заборонену законом підприємницьку діяльність. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами. Положення законопроекту № 4303 жодним чином не обмежують діяльність суб’єктів господарювання сектору ІТ, які виявлять бажання набути статусу резидента Дія Сity. Компанії самостійно оцінюють чи підходить їхня бізнес-модель для роботи в Дія Сity та приймають рішення щодо участі.


Нагадаймо, 13 липня 2021 року під стіни Верховної Ради вперше вийшли представники IT-спільноти України. Вони виступали проти ухвалення у другому читанні законопроєкту про Дія City. Такі ж акції пройшли у Харкові та Дніпрі.

Акція протесту планується і на четвер, 15 липня.

👍НравитсяПонравилось14
В избранноеВ избранном1
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Такое многообещающее название было в телеге «юристы объяснили чем дия сити плохая», что я прошла по ссылке, чтоб наконец-то прочитать что там плохого и из за чего весь кипишь, а в итоге НИОДНОГО конкретного примера и пункта законопроекта 😂 Или юристы «хорошие», или статью плохо доу подготовила. Ожидала увидеть что-то в стиле «пункт такой-то противоречит пункту какому-то Закона такого-то». По итогу прочитала «ряд положений противоречит некоторым другим Законам». Оч доходчиво!! 😂

в итоге НИОДНОГО конкретного примера и пункта законопроекта

Тут смотрели?
w1.c1.rada.gov.ua/...​3511=70298&pf35401=550994

Такие коменты от ботов стоят по 3 цента. Были у меня QA которые с этого начинали, пока не занялись чем-то более полезным. Обычно платят за отзывы на товары в интернет магазинах и т.п. Ну вот и тут бото-водство применили, не в первый раз кстати уже.

Зачем вы боту отвечаете? Оно зарегистрировалось на доу 15 июля.

Тут все просто, Наталья!
Устройтись по гиг-контракту, возьмите под него ипотеку, добейтесь увольнения.
Затем идите в суд и добейтесь восстановления в должности, потому что на другую работу вы не можете пойти из-за контракта

Тогда у нас будет кейс с судебной практикой, комментариями судьи и мы сможем его пропушить выше.

Чем плоха Дия Сити ? Например можно будет когда все заказчики будут давать такой NCA контракт, которым например запрещается в течение 99 лет делать промо товаров в интернете, писать отзывы и коменты и вообще пользоваться интернет, потому что это будет конкуренция с заказчиком. Надеюсь понятно против чего товариство протестует.

как свежезарегистрированный свежезарегестрированному :) отвечу на равных — а не шли бы вы почитать высновок Головного Юридичного Управління Верховної Ради, Конституцию Укрины, Цивильный кодекс и Закон Украины о Защите економической конкуренции. Оч, бляха, доходчиво ребята расписали.

Правове регулювання договорів про неконкуренцію існує в більшості розвинених країн світу. Умови укладання таких договорів різняться: договори бувають оплатними, бувають фіксовано оплатними. В Україні станом на зараз аналогічні за змістом договори все одно оформлюють (принцип свободи договору), проте вони не містять умови про оплатність. В законопроєкті № 4303 не лише надано правові рамки такого договору (строковість, обмеженість територією, суб’єктний склад, конкретний перелік конкурентних дій), а й визначено його обов’язково оплатним. Тобто, це додаткова вигода для ІТ-фахівців.

интересно эти идиоты знают что все не законные пункты любого «принципово свободного договору» чисто юридически ничтожны при чём в более общем смысле делают автоматически ничтожным и сам весь «принципово свободный договор»

Відповідь Віталія Безгіна, депутата Слуги Народу, на питання, чи буде він голосувати за Дія Сіті, зважаючи на висновок ГЮУ:

Тільки КСУ може надавати висновки щодо Конституційності! Тому так, безумовно буду голосувати!
Хто проти, можете зібрати підписи 45 популістів та оскаржити законопроект в КСУ!
народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування

Не несут ответственности за свои голосования. Не несут ответственности за предвыборные/послевыборные обещания.

Идеальная страна (как для народных депутатов).

Чтобы не быть голословными, подскажите пожалуйста в каких странах депутаты несут ответственность за голосование и за обещания?

Как минимум, в странах — где у избирателей память, не как у рыбки Гуппи.

П.С. Ты реально зарегистрировался, чтобы оставить этот коммент?

Ну вот, тоесть везде за такое только политическая ответственность. Так что от популистов бежать не куда, к сожалению такие хреновые тенденции сейчас по всему миру, в Европе сейчас увлекаются социализмом на грани коммунизма, в штатах там вообще весело, страна № 1, но уже вторые выборы подряд в финале кандидаты «один краше другого», такое чувство что «пороблено».

Не несут ответственности за свои

как и 73% (к) (тм) селяви се ля Родина

как и 73%

Эти-то, как раз ответственность несут. :)

Выгребают «покращення за покращенням» уже 30-й год...
Но ничему не учатся.

Подписаться на комментарии