Дія City дайджест 19.07 — 26.07: коментарі учасників ринку та юридичний аналіз законопроєкту, який вже направили на підпис президенту

Привіт! Це десятий випуск Дія City дайджесту. У ньому ми відстежуємо, що відбувається довкола спецрежиму для IT-індустрії, який прагне запровадити Міністерство цифрової трансформації України.

Після прийняття законопроєкту про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, з’явилось чимало дискусій стосовно нього.

🔘 Проєкт закону вже направлено на підпис президенту

22 липня 2021 року документ підписав Голова Верховної Ради Дмитро Разумков. У той же день, проєкт закону направили на підпис президенту Володимиру Зеленському.

🔘 Юридичний огляд фінальної версії законопроєкту № 4303

ІТ-адвокат та керівний партнер TRUSTME Law Firm Сергій Барбаш та старший юрист компанії з практики інтелектуальної власності Олег Чіп проаналізували фінальний текст документу. Про форми співпраці з IT-фахівцями, NCA, NDA, податки та ін — можна дізнатись за посиланням.

Експерти зазначили, що безперечно, можна знайти певні переваги законопроєкту: декларування добровільного характеру вступу, положення гіг-контрактів щодо поєднання трудових та цивільних норм, як-от відпустка, дистанційна робота, страхування, штрафи тощо, додатковий режим оподаткування та інше.

Проте створюється окремий регулятор сфери, частина норм потребує вдосконалення та належної практики застосування, наприклад набуття та припинення статусу резидента, звітність, оподаткування, дійсність NCA-угод та інше. У юристів виникло питання, чому було не розпочати «допомогу» сфері поетапно.

🔘 Колізії у тексті законопроєкту

За словами Digital-адвоката Андрія Шульгіна, у документі є суперечності. Наприклад, колізія щодо рівності усіх суб’єктів господарювання перед законом.

«Ухвалений закон передбачає презумпцію правомірності діяльності резидентів Дія City, які в цьому випадку мають більший обсяг прав і привілеїв, ніж звичайні національні СГ. Хоча за юридичною сутністю ІТ-індустрії мало чим відрізняються від інших видів діяльності. Зокрема, це стосується неоднозначного тлумачення, яке має трактуватися на користь резидентів Дія City, які знов-таки нічим не відрізняються від інших підприємців, які здійснюють свою діяльність в інших галузях. Ця норма ставить у нерівне становище резидентів Дія City з іншими підприємцями», — розповів він.

🔘 Позитивне ставлення деяких компаній до введення спецрежиму

Як повідомив у коментарі для DOU віцепрезидент, очільник EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк, компанія позитивно ставиться до ухвалення законопроєкту та ідеї Дія City в цілому.

«Коментарі та зауваження учасників ринку не були марними — законотворці та Мінцифри прибрали з проєкту низку суперечливих моментів. Тому сьогодні ми маємо ініціативу, яка влаштовує більшість і справді може дати галузі те, чого вона очікувала багато років — стабільність і прозорість правил гри», — розповів Антонюк.

Тарас Кицмей, співзасновник і член ради директорів SoftServe, додав,що компанія разом з колегами з інших ІТ-компаній, бізнес-асоціацій і кластерів доклали багато зусиль, щоб у цьому законопроєкті були відбиті інтереси розробників та індустрії загалом. «Багато з наших рекомендацій вдалося внести до законопроєкту, що став суттєво кращим у порівнянні з першими його редакціями».

🔘 Розробники продовжують протестувати

Програміст Володимир Рожков, повідомляв, що законопроєкт не відповідає заявленим цілям, не враховує інтереси фахівців і дозволить державі регулювати галузь надалі. Разом з цим, за словами розробника Олексія Раєва гіг-контракти так, як вони прописані у законопроєкті, не тільки не сприяють прозорості трудового законодавства, а й можуть дати зворотний ефект.

«Суть ініціативи про Дія City полягає у тому, що IT-галузь ставиться під контроль держави. Створюється невеликий „загончик“, у який зараз добровільно, а потім можливо і ні, повинні будуть зайти IT-компанії. Діяльність компаній можливо надалі регулюватиметься державою», — розповів Рожков у інтерв’ю для Dmytro News.

🔘 Гільдія IT Фахівців розробила інструкціюа для активістів, які виступають проти

Для тих, хто прагне побороти Дія City, Гільдія зібрала низку порад: від підписання петиції, до приватного спілкування у LinkedIn із рекрутерами.

🔘 Розробники обговорюють «кабальні» угоди

Автор петицій на сайті президента «Стоп Дія City» Єгор Чумаков у коментарі для espreso.tv повідомив, що документ дозволятиме підписувати «кабальні» угоди, після яких айтішник не зможе влаштуватися на роботу.

«Наприклад, людина працює на Spotify. Після звільнення протягом деякого часу вона не може застосовувати свої знання і вміння, працюючи в іншій компанії, яка спеціалізується на аудіо», — повідомив він.

Чумаков додав, що була пропозиція розглянути приклад Німеччини — щоб компанія була зобов’язана платити 40-50% зарплатні протягом періоду, коли людина не може влаштовуватися на роботу до конкурентів. Проте пропозицію відхилили.